Науково-технічна революція та її вплив на розвиток світової системи господарства

У другій половині ХХ ст. відбуваються глобальні зміни в житті більшості народів Землі. Ці зміни пов’язані з прискоренням процесу урбанізації, науково-технічною революцією, глобалізацією всіх сфер життя суспільства.

У другій половині ХХ ст. відбувається розквіт науки, підвищується її роль у вирішенні глобальних проблем сучасності. Нові засоби передачі й обробки інформації зблизили країни й народи, але роз’єднали людей. Тому дедалі значущим стає погляд на культуру як мету соціально-економічного прогресу, як засіб зміцнення загальнолюдських цінностей. Саме така концепція культури була покладена ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань науки, освіти, культури; утворена в листопаді 1945 р.) в основу Всесвітнього десятиріччя розвитку культури (1988-1997).

Термін “НТР” запровадив у науковий обіг англійський учений Дж. Бернал наприкінці 50-х рр. ХХ ст. Наукова революція розпочалась наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. з початком вивчення структури матерії, відкриттям електрона, фотона, протона та інших елементарних частинок, дослідження різних видів випромінювання, створення нових хімічних елементів, теорії відносності. На основі цих та інших відкриттів збудовано ядерні реактори, лазери, ЕОМ, космічні апарати, відбулося злиття наукової й технічної революції.

В епоху НТР у межах суспільного поділу праці домінуючою формою стає розвиток одиничного поділу праці, у т. ч. на інтернаціональній основі. НТР – еретворення науки на безпосередньо продуктивну силу.

Науково-технічна революція

Сутність НТП

– Науково-технічна революція (НТР) – процес якісних змін у техніці й технології виробництва, в організації праці та управлінні господарством, у самій трудовій діяльності людини, що відбувається на засадах використання здобутків науки в процесі виробництва.

Основні напрями її розвитку

• – Упровадження нових матеріалів із заданими властивостями у виробництво й побут.
• – Використання атомної енергії, розвиток атомної енергетики.
• – Вхід у космічний простір, розвиток ракетно-космічної техніки.
• – Упровадження ЕОМ, комп’ютеризація виробництва, управління, транспорту, побуту; автоматизація виробництва, упровадження “безлюдних” технологій.

Характерні риси НТР

• – Кардинальні зміни в техніці (штучно створених засобах праці, що є проміжними у взаємодії людини й природи). В історії розвитку техніки виділяють інструменталізацію (знаряддя ручної праці). Автоматизація стає основою виникнення й розвитку нового сучасного технологічного способу виробництва. Центральна ланка революційного перетворення в цей період -істотно-якісна зміна робочих машин. Сучасна техніка все більше охоплює такі види трудової діяльності людини, як технологічна, транспортна, енергетична й контрольно-управлінська. Упровадження принципово нової техніки в процес виробництва безпосередньо впливає на предмети праці найновішої технології; на структуру речей на молекулярному, атомному, субатомному рівнях, що зумовлює якісні зміни в змісті праці людини, сприяє розвитку її сутнісних сил у процесі виробництва. – Докорінні перетворення головної продуктивної сили – людини-працівника, що полягають у радикальній зміні змісту праці, гармонійному поєднанні розумових, фізичних, психологічних зусиль людини, духовному збагаченні особистості.
• – Докорінне перетворення предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів із наперед заданими властивостями, створених на основі синтезу використовуваних раніше матеріалів і речей, які мають необхідні фізико-хімічні властивості. Так з’явилися композитні матеріали, сплави різних металів, полімери, надчисті матеріали, хімічне волокно.
• – Характерна риса НТР, що формується на основі попередніх, – упровадження принципово нових технологій, створених на базі фундаментальних відкриттів: лазерних, плазмових, мембранних, електронно-променевих та ін. .
• – Революція у використовуваних людьми силах природи. Уперше вона відбулася під час промислової революції наприкінці ХУІІ – на початку ХІХ ст., коли в безпосередньому виробництві використовувалися такі сили природи, як вітер, сонце, пара. В умовах НТР важливу роль відіграють ядерна та термоядерна енергія, розробляються методи використання енергії, сонця, підземного тепла землі та ін. .
• – Революція у формах і методах організації виробництва. Революційні зміни в цій сфері відбулися з упровадженням системи Тейлора.
• – Початок інформаційної революції, матеріальна база якої – принципово нові засоби передачі інформації, тобто революція в засобах зв’язку.
• – Мультимедіа (вид інформаційних технологій, що передбачає комплексне використання графічних образів, відео, звуку та інших спеціальних ефектів за допомогою комп’ютерних засобів, унаслідок чого відбувається їхня інтеграція та виникають нові джерела інформації)._

Формування постіндустріального суспільства

Світ у 1960-1980-х роках виглядав спокійним. Повоєнна відбудова завершилася, питання про переможців і переможених втратило гостроту. На перший план вийшли господарські справи. Економіка країн Західної Європи розвивалася в тісній взаємодії з США. Економічні показники зростали, а разом із тим змінювалися й повсякденні практики, формувалася культура масового споживання. Тривожним дзвінком стала енергетична криза 1973 р, яка показала залежність економіки розвинутих країн від природних ресурсів. Утім довгостроковий вплив цієї кризи виявився позитивним, оскільки було проведено необхідні реформи, зросла увага урядів до науки і технологій. Почалося формування постіндустріального суспільства, у якому основою виробництва було не споживання природних ресурсів, а нові матеріали й джерела енергії, технологічні інновації, зміцніла економіка послуг і з’явилося розуміння значущості інформації. Одним із ключових питань періоду стало співвідношення вільного ринку й регульованої державою економіки, а також створення системи соціального забезпечення. Ідеологією економічних реформ у Західній Європі та США став неолібералізм, який відстоював вільне підприємництво та повагу до свободи й гідності людини. У час, коли розвинуті країни Заходу інвестували в науку, освіту й добробут своїх громадян та інноваційне виробництво, СРСР продовжував жити за рахунок природних ресурсів. Однак численні структурні проблеми й дисбаланс дедалі більше проявляли себе в дефіциті необхідних товарів, чергах, соціальній незахищеності. Утім змін не відбувалося, а ті, хто пробував до них закликати, зазнавали переслідувань.

ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО

1. Уважають, що комп’ютер дегуманізує суспільство. Поміркуйте про соціальні наслідки комп’ютеризації. Підготуйте презентацію «Стів Джобс і Стівен Возняк: життєві історії винахідників на тлі науково-технічної революції».

2. Перегляньте художній фільм «Залізна леді» (реж. Філліда Лойд; Франція, Велика Британія, 2011 р.) та проаналізуйте образ його головної героїні. Поміркуйте про особливості відображення історичних подій у художній формі.

3. Взявши за основу зв’язок між культурою й політикою, підготуйте есе «Панівна культура і контркультура в Україні періоду кризи комуністичного режиму».

Запуск космічного корабля «Аполлон-11». 16 липня 1969 р.

§ 21. Науково-технічна революція

1. Науково-технічна революція: ознаки, етапи та напрями

Вираз «науково-технічна революція» (НТР) почали широко використовувати з середини 1960-х років. Йшлося про стрімкий розвиток продуктивних сил завдяки докорінним зрушенням у науці, які ставали провідним чинником розвитку суспільства. Важливою рисою НТР стало якнайшвидше впровадження наукових досягнень у серійне виробництво. До прикладу, якщо в ХІХ і першій половині ХХ ст. шлях фотографії від винайдення до масового використання тривав більше ста років, а електрики – близько вісімдесяти, то в другій половині ХХ ст. для телебачення було достатньо дванадцяти років, а транзисторів – п’яти. Результатом цього було перетворення індустріального суспільства на постіндустріальне (інформаційне). НТР мала всеосяжний характер, докорінно змінила роль людини на виробництві, істотно вплинула не тільки на економіку, а й політику, ідеологію, побут, духовну культуру та світогляд людей.

НТР була багатою на технічні новинки. Так, у 1947 р. група американських фізиків під керівництвом Вільяма Шоклі винайшла транзистор (за цей винахід у 1956 р. вони отримали Нобелівську премію з фізики). У СРСР у 1946 р. під керівництвом Ігоря Курчатова споруджено перший у Європі атомний реактор, а в 1954 р. почала діяти перша у світі атомна електростанція в Обнинську. У 1956 р. з’явилися відеокасетний магнітофон і цифровий годинник. Інший американський фізик за освітою, адвокат за професією і винахідник за покликанням Честер Карлсон розробив апарат для копіювання документів Xerox, який у 1960-х роках з’явився в бюро і канцеляріях. Розвивалися космонавтика, хімічна й атомна промисловості. Зокрема, у 1957 р. в СРСР запустили перший штучний супутник, у 1961 р. космонавт Юрій Гагарін здійснив перший політ навколо Землі, а через чотири роки Олексій Леонов уперше в космонавтиці вийшов у відкритий космос. Першим українцем у космосі став Павло Попович (1962 р.). У 1969 р. американські астронавти Ніл Армстронґ, Майкл Коллінз і Едвін Олдрін здійснили політ на Місяць. В останній третині ХХ ст. з’явилися кишенькові калькулятори (1971 р.), цифрові камери (1975 р.), компакт-диски (1980 р.). НТР зумовлювала й негативні явища, які посилювали соціальну напругу. У сфері зайнятості зростало безробіття.

Найважливіші ознаки науково-технічної революції:

• винайдення і використання нових видів і джерел енергії (атомної, термоядерної тощо; щоправда, ентузіазм щодо цього сектору енергетики дещо знизився після катастрофи на Чорнобильській АЕС);

• органічне поєднання науки й виробництва; створення і широке застосування на виробництві, в управлінні й науці мікроелектроніки й електронно-обчислювальної техніки;

• комплексна автоматизація й пов’язана з нею кібернетизація виробництва, зокрема перекладення функції обслуговування машин з людини на інші машини;

• відкриття способів створення матеріалів з наперед заданими властивостями, які не існують у природі; упровадження принципово нових, переважно фізико-хімічних методів і технологій;

• стрімке проникнення науки в мікросвіт – структуру елементарних частинок матерії; освоєння космосу;

• механізація певних «рутинних» процесів людської розумової діяльності, прискорення процесів нагромадження й обробки інформації;

• розвиток глобальної системи телекомунікацій – перетворення планети на єдиний інформаційний простір, практично миттєвий доступ до інформації в будь-якій точці Землі.

• Визначте сутність науково-технічної революції. Схарактеризуйте на конкретних прикладах її найважливіші ознаки. Прочитайте науково-фантастичний пригодницький роман Жуля Верна «Із Землі на Місяць» (1865 р.) і поміркуйте над передбаченнями автора щодо реальних польотів на Місяць.

2. Роль науково-дослідних центрів: Кремнієва долина в США. Стів Джобс і Стівен Возняк

Після Другої світової війни Стенфордський університет, розташований у м. Сан-Франциско (штат Каліфорнія, США), переживав фінансові труднощі. За таких умов професор Фредерік Терман створив науково-дослідний парк, у якому технологічні компанії могли дешево орендувати землю й будувати офіси. Робітники й керівники компаній могли навчатися або викладати в університеті, а університетські професори консультували нові компанії, що тут виникали. У результаті із Стенфордського офісного парку, який почали будувати в 1951 р., виросли сотні компаній – від Apple до Facebook. У 1971 р. журналіст спеціалізованої газети «Electronic News» Дон Гефлер опублікував низку оглядів під загальною назвою «Кремнієва долина США» («Silicon Valley USA»).

Стів Джобс і Стівен Возняк. 1976 р.

Я виразно пам’ятаю, як майже двадцять років тому сидів в офісі [американського електроніка] Марка Вейзера в Кремнієвій долині і той пояснював мені, як він бачить майбутнє. Жваво жестикулюючи, Вейзер захоплено розповідав, що от-от має відбутись нова революція, яка змінить світ. Вейзер належав до комп’ютерної еліти <. >, але він був оригіналом, бунтарем, який розвінчував традиційні уявлення, а ще він був учасником рок-групи.

У ті далекі часи <. >персональні комп’ютери були новинкою <. >Точились гарячі дискусії, чи цей ящик на нашому столі, бува, не дегуманізує цивілізацію своїм холодним, суворим поглядом.

Заглядаючи в майбутнє набагато далі від персонального комп’ютера, він передбачив, що колись чіпи стануть такими дешевими і їх буде так багато, що вони будуть розкидані всюди по середовищу – вони будуть у нашому одязі, в меблях, у стінах, навіть у нашому тілі. І всі вони будуть під’єднані до Інтернету й обмінюватимуться даними, роблячи наше життя приємнішим, стежачи за всіма нашими бажаннями. Хоч би куди ми пішли, чіпи вже будуть там, щоб беззвучно виконувати наші бажання. Середовище буде «живе».

На той час мрія Вейзера здавалася дикою, навіть абсурдною.

Кайку М. Фізика майбутнього. Як наука вплине на долю людства і змінить наше повсякденне життя у ХХІ сторіччі / пер. з англ. А. Кам’янець. Львів, 2013. С. 36-37.

Від свого батька Джобс перейняв думку, що ознака справжньої майстерності полягає в тому, щоби навіть приховані деталі робити красивими. Одне з найбільш екстремальних – і ефектних – утілень цієї філософії проявилося, коли Стів ретельно перевіряв друковану плату, де мали бути мікросхеми й інші компоненти. Ця плата розміщалася глибоко всередині Macintosh. Жоден покупець ніколи б її не побачив, але Джобс почав критикувати її з естетичної точки зору.

– Ця частинка справді симпатична, – сказав він. – Але подивіться на мікросхеми пам’яті. Вони потворні. Лінії проходять надто близько одна до одної.

Один із нових інженерів перебив його й запитав, чому це має якесь значення.

– Єдине, що важить, – наскільки це добре працює. Ніхто не побачить друкованої плати.

Джобс зреагував у своєму стилі.

– Я хочу, щоби вона була настільки прекрасною, наскільки те можливо, навіть якщо вона розташована всередині коробки. Великий різьбяр не буде використовувати брудне дерево для задньої стінки шафи, навіть попри те, що цього ніхто не побачить.

Айзексон В. Стів Джобс / пер. з англ. Київ, 2017. С. 157.

Назва «Кремнієва долина» виявилася напрочуд вдалою: кремній використовували як напівпровідник при виробництві мікропроцесорів і саме з цієї індустрії почалася історія долини як технологічного центру. Однією з найуспішніших технологічних компаній, яка розвинулася в Кремнієвій долині, стала Apple. Її започаткували Стів Джобс, Стівен Возняк (мабуть, походив з родини українських емігрантів ХІХ ст.) і Рон Вейн. Вони, а особливо Джобс, вважали, що найкращий спосіб створити щось значиме – об’єднати творчість з технологією. Офіційно Apple Computers було засновано в 1976 р., коли на ринку з’явився вручну зібраний перший комп’ютер. Однак справжнім шедевром став Apple II (1977 р.). Це був перший комп’ютер, який компанія почала випускати серійно. Згодом на його основі створено й інші моделі персональних комп’ютерів, зокрема відомий Macintosh. Цей комп’ютер отримав назву на честь улюбленого сорту яблук Джефа Раскіна – талановитого інженера, однією з мрій якого було створити недорогий комп’ютер для широкого загалу і якого Джобс залучив до свого проекту. В уявленні Раскіна то мав бути апарат простий у користуванні, з екраном, клавіатурою та комп’ютерним блоком «усе в одному».

Персональний комп’ютер Apple I

• Схарактеризуйте розвиток комп’ютерної техніки. Поміркуйте про перспективи впровадження комп’ютерів у повсякденне життя.

3. Інформаційна та «зелена» революції

У 1970-х роках з успіхами в галузі мікроелектроніки та комп’ютерної техніки, зокрема мікропроцесорної технології й персонального комп’ютера, набула поширення інформаційна революція. В історії це була четверта з черги інформаційна революція (після винайдення писемності, книгодрукування, а ближче до сучасності – телефону, телеграфу, радіо й телебачення). Якщо в результаті третьої інформаційної революції людина отримала змогу накопичувати велику за обсягом інформацію, передавати звукові та візуальні образи на великі відстані, що створило ефект «стискання простору», то четверта революція характеризувалася переходом від механічних, електричних засобів перетворення інформації до електронних і створенням для цього відповідного програмного забезпечення. У 1971 р. у США було створено перший мікропроцесор, що мав розмір сірникової коробки, але за обчислювальною потужністю дорівнював першим ЕОМ, що важили десятки тонн, розміщувалися у великих машинних залах, споживали багато електроенергії та потребували охолодження за допомогою потужних вентиляторів. Вінцем четвертої інформаційної революції стала поява всесвітньої мережі Інтернет, що забезпечила миттєвий обмін інформацією в глобальних масштабах. Інформаційна революція зумовила докорінні зміни не тільки у способі обробки інформації, а й способі виробництва, стилі життя, системі цінностей.

Норман Борлоуг

Стрімкий розвиток біотехнологій давав підстави сподіватися на вирішення й продовольчих проблем, які загострилися в країнах «третього світу» в 1950-1970 роках. Чимало з них були змушені купувати зерно за кордоном. Навіть попри сприятливий клімат і великі посіви, давалася взнаки низька врожайність зернових культур, врожаї гинули через суховії, шкідників і хвороби. Тоді-то, ризикуючи наразитися на загальний осуд, американський агроном Норман Борлоуг зайнявся селекцією нових сортів пшениці й згодом став відомий як творець так званої зеленої революції – комплексу змін у сільському господарстві країн, що розвиваються. Суть революції полягала у виведенні високоврожайних і стійких сортів пшениці (пізніше рису й інших культур), запровадженні сучасної агротехніки, широкому застосуванні добрив тощо, які давали змогу вже в перший рік подвоювати врожай. У 1970 р. Борлоуга відзначено Нобелівською премією миру «за внесок у вирішення продовольчої проблеми й особливо за здійснення зеленої революції». Найбільшого поширення «зелена революція» набула в Мексиці, Філіппінах, Пакистані, Індії, Колумбії, Нігерії, Перу.

Перший у світі програмований комп’ютер створено в 1940-х роках у США. Він мав назву ENIAC (англ. Electronic Numerical Integrator and Computer). Комп’ютер розміщувався в Інституті електроніки Пенсильванського університету. Він займав площу 167 м 2 і важив 30 тонн. Головним його призначенням був обрахунок балістичних таблиць для армії. Усі інженери, які збудували апаратну частину ENIAC, були чоловіками. Значно менше слави дісталося програмісткам. А втім, робота Джин Дженнінгз, Мерелін Вескофф, Рут Ліхтерман, Бетті Снайдер, Френсіс Білас, Кей Макнал мала величезне значення для розвитку сучасної комп’ютерної техніки. Спершу програмування здавалося рутинною, можливо, навіть чорновою роботою, і цілком ймовірно, що саме тому її доручили жінкам. Адміністратори ENIAC навіть подумати не могли, що програмування буде ключовим для функціювання комп’ютера. У 1945 р. Пенсильванський університет поширював рекламні листівки, які закликали жінок-математиків працювати «обчислювачами». В одній з них було написано: «Потрібні жінки з математичною освітою <. >Жінкам пропонуємо наукові й технічні роботи, на яких раніше перевагу надавали чоловікам. Настав час замислитися про роботу в сфері науки й техніки <. >Ви переконаєтеся, що там, як і скрізь, актуальним є гасло: “Потрібні жінки!”» (Jack J. Science on the Home Front: American Women Scientists in World War II. University of Illinois, 2009. P. 3).

Джин Дженнінгз і Френсіс Білас біля ENIAC

«Зелена революція» зумовила створення в країнах «третього світу» 18 міжнародних науково-дослідних центрів, які вивчали різні агросистеми (у Мексиці працювали над новими сортами кукурудзи й пшениці, у Філіппінах – рису, у Колумбії – тропічних продовольчих культур, у Перу – картоплі тощо). Значну увагу приділяли зрошенню, якого потребували нові сорти зернових культур у посушливих азійських регіонах. Під час «зеленої революції» в сільському господарстві застосовували машини, добрива і засоби захисту рослин, однак великого прогресу в цьому не досягнуто. Ще на початку 1990-х років у країнах, що розвивалися, вручну обробляли чверть орних земель, за допомогою тяглової сили – половину, а тракторами – лише чверть. Утім позитивні результати «зеленої революції» беззаперечні: за порівняно короткий час вона привела до суттєвого збільшення у світі виробництва продовольства.

Вирощування високоврожайних сортів кукурудзи – результат «зеленої революції» в Екваторіальній Африці

Сумним є те, що на цій землі в цей час існують ще два світи – «привілейований світ» і «забутий світ». Привілейований світ складається з багатих, розвинених країн, які становлять чверть населення світу, де більшість людей живе в розкоші. Забутий світ складається в основному з країн, що розвиваються, де більшість людей, які становлять понад половину всього населення світу, живуть у злиднях, їхній постійний супутник – страх голоду. Не можна мати постійного прогресу в боротьбі з голодом, доки не об’єднаються задля спільних зусиль агенції, які борються за збільшення виробництва продуктів харчування, й ті, які намагаються контролювати ріст населення.

Hesser L. The Man Who Fed the World: Nobel Peace Prize Laureate Norman Borlaug and His Battle to End World Hunger. Dallas, Texas: Durban House Publishing Company, 2006. P. 41.

• Визначте сутність інформаційної та «зеленої» революцій. Яким був їхній вплив на спосіб виробництва, стиль життя і систему цінностей сучасної людини? Які завдання були змушені вирішувати розробники перших комп’ютерів?

4. Посилення «вертикальної» та «горизонтальної» інтеграції. Транснаціональні корпорації

Виникнення міжнародних корпорацій стало наслідком інтернаціоналізації капіталу й виробництва. Транснаціональні корпорації (ТНК) здійснюють підприємницьку діяльність відразу в кількох країнах. Компанії, що мають ознаки транснаціональних, з’явилися давно (як-от створена в 1600 р. Ост-Індська компанія). Однак масового поширення вони набули в 1960-х роках. Комісія при Економічній і соціальній раді ООН визначила такі критерії ТНК: річний обіг (обсяг продажу) понад 1 млрд доларів, наявність філій не менш як у шести країнах, частка іноземних активів не менше 25-30 % від обсягу загальної вартості всіх активів компанії; зовнішньоекономічні операції, здійснювані поза межами країни базування, на рівні 1/5-1/3 всього обороту компанії.

Головною метою ТНК є отримання максимального прибутку за рахунок дешевих ресурсів виробництва (робочої сили й сировини), зменшення витрат на транспортування й доступ до ринку збуту продукції. Наприклад, поява перших японських ТНК у Західній Європі була спричинена зростанням митних обмежень на експорт японських товарів на ринки країн Західної Європи. У 1970-1980-х роках ТНК стали «двигунами» світової економіки. Їхні головні активи зосередилися в чотирьох галузях: нафтовій, автомобільній, хімічній та фармацевтичній. Згодом до цього переліку додалося виробництво продуктів харчування.

Виділяють кілька типів ТНК: горизонтально інтегровані корпорації з підприємствами, що випускають однорідну продукцію і використовують подібні технології; вертикально інтегровані, що об’єднують при одному власнику і під єдиним контролем найважливіші сфери у виробництві кінцевого продукту; диверсифіковані корпорації, що володіють національними підприємствами з вертикальною й горизонтальною інтеграцією (прикладом корпорації такого типу є шведська «Nestle», що має 95 % виробництва за кордоном і зайнята ресторанним бізнесом, виробництвом продуктів харчування, реалізацією косметики, вин тощо). З 1980-х років почали формуватися глобальні ТНК (наприклад, американська «Coca-Cola», яка розмістила виробництво в 190 країнах світу).

Наслідки діяльності ТНК як для світової економіки, так і для економік країн базування і приймаючих країн є суперечливими. У світовому господарстві ТНК, з одного боку, сприяють інтенсифікації міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, його розширенню, посиленню взаємозв’язку і взаємозалежності національних економік, глобальній економічній інтеграції в усіх сферах, виступають рушійною силою інноваційного розвитку, а з другого – перетворюються на центри економічної влади, безконтрольні дії яких загострюють глобальні проблеми людства, зокрема посилюють нерівномірність економічного розвитку, у приймаючих країнах переважно тяжіють до однобічної спеціалізації виробництва (інколи екологічно шкідливого).

• Визначте причини виникнення транснаціональних корпорацій. Схарактеризуй те різні типи ТНК. Поміркуйте про позитивні й негативні наслідки їхньої діяльності.

Ad disputandum

• Об’єднавшись у групи, поміркуйте, які нові технології дають змогу компаніям досягти успіху. За відправну точку прийміть твердження японського підприємця, теоретика й філософа сучасного менеджменту Татеїсі Кадзума з книжки «Вічний дух підприємництва» (1985 р.): «Розраховувати на успіх у майбутньому зможуть лише ті компанії, які зуміють оволодіти технологіями “трьох К”. Це комп’ютери, комунікація, контроль (управління) – три елементи, що становлять серцевину вищої технології та успіху компаній». Спробуйте обґрунтувати (або спростувати) це твердження.

Repetitio est mater studiorum

1. Визначте основні етапи й напрями науково-технічної революції. Укладіть у хронологічній послідовності появу технічних новинок, що зумовили докорінні перетворення в сучасному світі, зокрема змінили спосіб життя людей.

2. Поміркуйте про причини виникнення транснаціональних корпорацій. Спираючись на додаткову інформацію, схарактеризуйте їхню роль у сучасному світі.

3. Розпитайте рідних і знайомих про появу в домі перших телевізорів. Яким був вплив телебачення на формування інформаційного простору?

4. Уявіть себе репортером, якому довелося побувати в Кремнієвій долині. Підготуйте репортаж на тему «Кремнієва долина: погляд зсередини».

5. Як Ви гадаєте, чи впливають технічні новинки на систему цінностей людини? Відповідь обґрунтуйте.

ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА

• знати зміст понять «науково-технічна революція (НТР)», «високі технології», «неореалізм», «функціоналізм», «постмодернізм», «соціалістичний реалізм», «абстракціонізм», «поп-арт»; динаміку, напрями й здобутки НТР; оцінювати діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтва та спорту другої половини ХХ — початку ХХІ ст.; базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності;

• уміти характеризувати зміни в змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства; визначати вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті; порівнювати зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) і постмодерного (інформаційного) суспільства; визначати й пояснювати різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір); визначати соціальні наслідки НТР.

§ 22. Основні напрями науково-технічної революції та її вплив на життя людей

• Якими важливими досягненнями науки позначені 20-30-і роки ХХ ст.?
• Як вплинули наукові відкриття на повсякденне життя людей у період між Першою та Другою світовою війнами?

1. Наукові відкриття. Виникнення нових галузей науки. Високі технології

Друга половина ХХ — початок XXI ст. — це епоха науково-технічної революції (НТР). За останні триста років людство навчилося будувати потужні атомні електростанції, опанувало надзвукові швидкості, навчилося використовувати енергію річок. Завдяки реактивному двигуну люди можуть швидко переміщатися з одного континенту на інший, а політ людини в космос розширив знання про Всесвіт і започаткував створення глобальних комунікацій у реальному часі.

У ході НТР, яка розпочалася в середині ХХ ст., змінюються виробництво, умови, характер і зміст праці, що позначається на всіх сферах життя суспільства, зокрема на культурі, побуті, психології людей, ставленні людини до природи. Високі технології другої половини ХХ ст. — початку XXI ст. кардинально змінили торгівлю, комунікацію та розуміння навколишнього світу.

Значно вплинуло на суспільно-політичні процеси застосування комп’ютерних інформаційних технологій у засобах масової інформації, кіно, радіо, телебаченні та зв’язку. Відтепер інформаційні повідомлення блискавично поширюються по всій планеті, безпрецедентно впливаючи на масову свідомість. Доступ власників комп’ютерів до мережі Інтернет, поява мобільних телефонів створили для людей додаткові можливості миттєвого зв’язку.

• Наскільки, на Вашу думку, досягнення НТР можуть використовуватись у політичних чи пропагандистських цілях і маніпулятивно впливати на людей?

«Технологічна революція мала не лише культурні, а й політичні наслідки. У 1961 р. президент Ш. де Голль звернувся до французьких новобранців із закликом не підтримувати спроби командирів здійснити військовий переворот, і солдати його почули завдяки портативним приймачам. У 1970-х роках промови аятоли Хомейні, висланого з країни лідера майбутньої Іранської революції, легко потрапляли до Ірану, копіювалися й розповсюджувалися. . Телевізор. став універсальним і доступним засобом інформації. У 1980-х роках майже 80 % населення Бразилії мало доступ до телебачення».

Ерік Гобсбаум, британський історик (Вік екстремізму. Коротка історія ХХ ст. — К.: ВД «Альтернативи», 2001. — С. 449)

У 1957 р. в СРСР був запущений перший штучний супутник Землі, сконструйований українцем Сергієм Корольовим, а в 1961 р. Юрій Гагарін на космічному кораблі облетів навколо Землі й успішно приземлився. Це стало початком освоєння людством навколоземного простору Сонячної системи. Справжньою революцією в засобах комунікації стала поява в 1946 р. телебачення, яке швидко завоювало першість серед засобів масової інформації, реклами, інструментів політики. Улітку 1969 р. американські астронавти Нейл Армстронг і Едвін Олдрін висадилися на поверхню Місяця; 600 млн телеглядачів спостерігали з екранів телевізорів за цією історичною подією.

• Науково-технічна революція (НТР) — докорінна якісна зміна структури й динаміки розвитку виробництва на основі перетворення науки на провідний чинник розвитку суспільства, завдяки якому індустріальне суспільство поступово перетворюється на постіндустріальне.

• Високі технології (хай-тек) — наукові технології, що передбачають виробництво або використання сучасних складних пристроїв, зокрема в галузі електроніки й комп’ютерів; розроблення та практичне використання передових наукових досліджень і знань, машин та обладнання.

Якщо до середини ХХ ст. майже всі створені людиною механізми виконували різноманітні операції за безпосередньої участі людини, то в другій половині століття було створено роботизовану техніку, яка повністю замінила на виробництві людину. Описуючи майбутнє суспільства, автори фантастичних романів часто уявляли його царством роботів, у якому людина лише спостерігатиме за роботою машин і натискатиме кнопки на пульті дистанційного керування. Проте сучасний рівень розвитку радіоелектроніки дає змогу людині ставити завдання інформатизованим пристроям, які з неймовірною точністю контролюють виробничий процес і керують ним без допомоги оператора чи диспетчера.

Друга половина ХХ ст. — це також доба кібернетики — науки про спільні закономірності отримання, зберігання, передавання інформації в складних системах, машинах і живих організмах. Доба кібернетики характеризується появою комп’ютерів з внутрішнім програмуванням і пам’яттю — пристроїв, які працюють автономно. Машина швидко опрацьовує практично необмежену кількість варіантів, обирає найдоцільніший з них.

Після Другої світової війни англійський математик Алан Тюрінг розробив комп’ютерний пристрій з програмування й машинного навчання, а в останні роки свого життя — застосування математичних методів під час проведення досліджень у біології. У 1945 р. в Пенсильванському університеті (США) був створений перший комп’ютер — електронно-обчислювальна машина ENIAC (абревіатура англійських слів electronic numerator, integrator, analyser and computer — обчислювач, інтегратор, аналізатор і комп’ютер).

ENIAC працював на електронних лампах, важив 30 т і виконував 5 тис. операцій за секунду. У наш час мобільний телефон має більшу комп’ютерну потужність, ніж Національне управління з аеронавтики й дослідження космічного простору США в 1969 р. Комп’ютеризація переросла в інформаційну революцію, що змінює суспільні відносини. Кінець ХХ — початок XXI ст. — це період перетворення індустріального суспільства на постіндустріальне, або інформаційне.

Комп’ютер ENIAC. 1945 р.

Мікрокомп’ютер. 2018 р.

Світ, пов’язаний комп’ютерною мережею, формується як єдине ціле. В останні десятиліття розвиток комп’ютерних технологій сприяв прогресу в багатьох сферах життя суспільства. Стільникові телефони й дешеві комп’ютери забезпечили доступ до Інтернету навіть у сільських районах бідних африканських країн, створюючи умови для дистанційного навчання та пошуку різноманітної інформації. З’явилися мікрочіпи, генна інженерія, біотехнології, які визначають інноваційний поступ людства. Сучасне виробництво в не бачених раніше масштабах застосовує наукові винаходи.

Важливі наукові винаходи та відкриття другої половини ХХ — початку XXI ст.

Створено перший комп’ютер — електронний цифровий інтегратор.

Розшифровано будову молекули ДНК, у якій зберігається генетичний код. Це відкриття започаткувало розвиток генної інженерії.

У космосі побував перший землянин — Ю. Гагарін.

К. Барнард, південноафриканський хірург-трансплантолог, уперше у світі пересадив серце людині.

Американські астронавти Н. Армстронг та Е. Олдрін на космічному кораблі «Аполлон» висадилися на Місяці. Д. Куле, американський нейрохірург, вживив пацієнтові тимчасове штучне серце.

Окремі студентські містечка університетів США були з’єднані комп’ютерною мережею.

Створено перший комерційний мікропроцесорний комп’ютер.

З’явився персональний комп’ютер.

Інтернет став доступний широкому загалу. З’явилися мобільний супутниковий телефонний зв’язок та електронна пошта.

Розроблено соціальну мережу «Facebook».

Розроблено соціальну мережу «Twitter».

Відбувся випуск першого покоління iPhones.

• Які технічні новинки з’явились у 20-30-х роках ХХ ст. в галузях зв’язку, транспорту, побуту, моди, розваг тощо?

2. Інтеграція науки та виробництва

Відкриття нових джерел енергії, знарядь праці, матеріалів і впровадження нових технологій докорінно змінили промисловість і побут людей. Стрімко розвиваються електроніка, електронно-обчислювальна техніка, робототехніка. Гостро постало питання про застосування енергозбережувальних технологій та охорону довкілля, а також про промислове освоєння не лише територій розвинених країн, а й тих, які володіють сировинними ресурсами й забезпечені дешевою робочою силою. Потужні промислові регіони високорозвинених країн мають найсучаснішу виробничу та соціальну інфраструктуру, висококваліфіковані кадри, можливості перероблення відходів виробництва, а також значні резерви капіталовкладень, що можуть спрямовуватися на природоохоронні заходи.

В епоху НТР у сфері матеріального виробництва продовжує змінюватися співвідношення між промисловістю й сільським господарством на користь промисловості. Знижується частка добувних і збільшується частка обробних галузей. Відбулися помітні зміни в роботі світового транспорту. У вантажообігу перше місце посідає морський транспорт, що обслуговує насамперед міжнародну торгівлю, значно зменшилася частка залізничного транспорту, швидко зростає частка трубопровідного транспорту, збільшилася пропускна спроможність транспортних шляхів, а також вантажопідйомність і швидкість руху транспортних засобів.

Починаючи із 70-х років ХХ ст. тривають роботи зі створення поїздів на повітряній подушці. Такий поїзд здатний розвивати швидкість до 600 км/год завдяки відсутності тертя між поїздом і рейками. Серед переваг цього виду транспорту — швидкість, низьке споживання електроенергії та невисокий рівень шуму, серед проблем — відсутність інфраструктури й висока вартість будівництва колії.

Один з проявів НТР — збільшення частки людей, зайнятих у сфері послуг. Нині тут працює майже чверть, а в найрозвиненіших країнах (наприклад, у США) — дві третини працездатного населення.

Відеосюжет про новий рекорд швидкості поїзда на повітряній подушці (англ.): https://youtu.be/4Q-HVGA0k-w

Швидке зростання сфери послуг зумовлене насамперед розвитком науки й технологій, освіти, культури та мистецтва, охорони здоров’я та фізичної культури, житлово-комунального господарства й побутового обслуговування, соціального забезпечення, індустрії відпочинку. Активізується торгівля новими знаннями й технологіями, патентами, ліцензіями, технічним досвідом. Цим зумовлене зростання попиту на кваліфіковану робочу силу. З іншого боку, у розміщенні виробництв велику роль відіграє не тільки кваліфікація, а й вартість робочої сили. Тому дедалі більше підприємств обробної промисловості транснаціональні компанії розміщують у країнах з дешевою робочою силою.

Поїзд на повітряній подушці

Емоції пасажирів японського поїзда на повітряній подушці на швидкості 500 км/год

Завдяки НТР найдинамічніше розвиваються країни й регіони, які не мають власної сировинної бази (Японія, яка імпортує до 95 % сировини й палива, зуміла стати високорозвиненою постіндустріальною країною). Одним з найважливіших чинників розміщення виробництва стає близькість до центрів науки й освіти. Зокрема, у Японії у 80-х роках XX ст. почали створювати спеціальні технополіси — міста науки, у яких зосереджені найбільш наукомісткі виробництва (радіоелектроніка, авіакосмічне машинобудування тощо). У США таким технополісом є Кремнієва долина в Каліфорнії.

Наукова революція

• НТР охопила практично всі галузі економіки й стосується всіх сфер людської діяльності. З нею асоціюються телевізор, комп’ютер, космічний корабель, реактивний літак, атомна електростанція і т. ін.
• Порівняно з попередніми епохами різко скоротився час від наукового відкриття до його застосування на практиці.
• Змінилася роль людини в процесі виробництва. З одного боку, зросли вимоги до рівня кваліфікації трудових ресурсів, а з іншого — скоротилася частка фізичної праці й збільшилася частка розумової праці.

Нові технології

• Високі технології в побуті звільняють людину від тяжкої фізичної праці.
• Інтернет став невід’ємною складовою людського суспільства. Завдяки поширенню соціальних мереж з’явився новий спосіб спілкування. Життя людини перестало бути таємницею.
• Нові технології сприяють новому способу мислення, розвивають глобальні комунікації.

Технологічна революція

• Основним ресурсом постіндустріального суспільства є інтелектуальні здібності людини.
• Багато уваги приділяється нанотехнологіям, новим джерелам енергії, загальній автоматизації та заміні людської праці роботами.
• Удосконалюються винаходи, зроблені раніше.
• Якісна освіта стала необхідною передумовою соціального успіху в умовах технологічної революції.
• Інформатизація та комп’ютеризація всіх сфер життя суспільства.

В епоху НТР не втратили значення споживчий, енергетичний, транспортний чинники. Дедалі важливішу роль відіграє географічне положення окремих країн і регіонів. Сингапур, Республіка Корея, Тайвань долучилися до нових індустріальних країн значною мірою завдяки розташуванню на найважливіших морських шляхах з Європи та Близького Сходу до Японії.

Американські фахівці в радіотехніці й радіолокації замінили лампові підсилювачі кристалічними. Мікроелектроніка й інформаційна техніка, без яких неможливо уявити сучасне життя, — це галузі промисловості, у яких зайнято до половини працездатного населення технологічно розвинених країн.

У XXI ст. потрібні принципово нові фізичні технології, зокрема квантова наноелектроніка. Можливо, її прообразом стане молекулярна електроніка, де активними робочими елементами будуть окремі молекули.

Використання наукових винаходів (розробок) у побуті

У США виготовили тканину «люрекс».

У Великій Британії створено радіомікрофон.

У США з’явилися кредитні картки.

В Австралії розробили «чорну скриньку» для записування розмов пілотів під час польоту.

У Великій Британії створено звукову систему «Долбі».

У Великій Британії встановлено перший банкомат.

Сконструйовано ванну з масажем (джакузі). У Великій Британії збудовано електростанцію, що використовує енергію морських припливів.

Створено СD-RОМ — лазерний компакт-диск з інформацією для комп’ютера.

З’явилися телевізори з плоским екраном.

Ще однією визначною подією ХХ ст. було створення лазера. Нині сфера його застосування надзвичайно широка: медицина (стоматологія, хірургія, відновлення зору), косметологія, оформлення театралізованих розважальних шоу, авіація, військова галузь тощо. Поява квантової механіки, розшифрування генетичного коду та створення комп’ютерів (насамперед персональних) стало справжньою революцією в житті людства. В умовах ринкової економіки дедалі більше уваги приділяється розвитку таких напрямів, як боротьба із загрозою глобального потепління, міська інфраструктура, технології очищення води, запобігання викидам шахтного метану, високоприбуткова інформаційна електроніка, бездротовий зв’язок, мережеві технології та наноіндустрія.

3. Перспективні напрями НТР у XXI ст.

У XXI ст. завдяки новим технологіям людство втілює в життя мрії попередніх поколінь. Технологічні новинки впливають майже на все, що люди роблять нині й робитимуть у майбутньому. Основу науково-технічного прогресу становлять прикладні та фундаментальні дослідження й розробки вчених. Стрімкий розвиток прикладної науки зумовив упровадження нових технологій у повсякденне життя, бізнес, виробництво. На сучасному етапі науково-технічної революції наука перетворюється на продуктивну силу. Змінилася роль техніки в повсякденному житті. Нині це інтелектуальний помічник людини, її інформаційний ресурс. Проте науково-технічна революція передбачає постійне навчання, поглиблення й розширення знань, оволодіння найновішими технологіями. Щоб не відстати від життя, сучасна людина має постійно самовдосконалюватися.

Освоєння космосу, створення комп’ютера й розшифрування ДНК стали видатними науковими подіями XX ст., яке було найбільш революційним за всю історію людства. Однак XXI ст. обіцяє стати не менш вагомим. Прогнозують, що в найближчому майбутньому стануть реальністю й інші фантастичні, з погляду пересічної людини, речі. Зокрема, ідеться про механізми впливу на клімат — так звану технологію геоінженерингу. Учені переконані, що більшість їхніх ідей може бути реалізована вже найближчим часом і позитивно вплине на клімат Землі.

Очікується, що в майбутньому важливі економічні, соціальні та військові розробки, спрямовані на охорону довкілля, визначатимуть чотири базові технології: інформаційні технології, технології виробництва й автоматизації, безпечні продукти харчування, вода та енергія, нові технології охорони здоров’я.

Зокрема, інформаційні технології забезпечать оброблення та збереження великих обсягів інформації, поширення кіберпослуг і соціальних медіа. Рішення, засновані на застосуванні інформаційних технологій, спрямовані на підвищення економічної ефективності та рівня життя громадян за мінімального споживання ресурсів і шкоди для навколишнього середовища, будуть украй важливі для життєзабезпечення мегаполісів — великих міст з багатомільйонним населенням.

Водночас розширення завдяки новим технологіям ринків інформації потребуватиме підвищення рівня безпеки глобальних мереж. Потрібно поєднати переваги інформаційних технологій з усвідомленням нових загроз, які вони можуть спричинити.

Нові технології виробництва й автоматизація (3D-друк, об’ємне макетування, робототехніка) змінюють працю та місце людини у виробничому процесі майже в усіх країнах, незалежно від сучасного рівня їхнього розвитку. Нові технології сприяють нарощуванню виробничих потужностей, підвищують конкурентоспроможність виробників і постачальників. Однак більшість низько- і середньокваліфікованих працівників будуть непотрібними для розвинених економік. Це посилить соціальну нерівність і потребуватиме додаткових коштів для фінансування соціальних програм підтримання таких людей.

Новітні технології використовуватимуть для створення безпечних продуктів харчування, води та енергії. Зокрема, їх застосовуватимуть у землеробстві, сонячній енергетиці, для вдосконалення виробництва біопалива, а також збільшення видобутку нафти й природного газу.

Застосування на практиці нових технологій у галузі охорони здоров’я сприяє збільшенню середньої тривалості життя, а в перспективі — лікуванню хвороб, які поки що вважаються невиліковними.

Завдяки технологічним нововведенням у медицині, зокрема штучному інтелекту, лікарі діагностують хвороби швидше й ефективніше, виконують операції за допомогою роботів, «руки» яких здійснюють точні вивірені рухи. Пристрої, покликані поліпшити здоров’я, постійно вдосконалюються (наприклад, сучасні імплантати майже не помітні).

Люди не уявляють свого життя без комп’ютера, мобільного телефона, мережі Інтернет, GPS-навігатора в автомобілі. Вони постійно користуються перевагами технічного прогресу в побуті. З кожним роком завдяки НТР життя стає більш комфортним.

Мобільні телефони перетворилися із зручних засобів зв’язку на персональні комп’ютери, завдяки яким користувачі миттєво отримують доступ до інформації та послуг. Зі смартфонів можна здійснити покупки, орендувати автомобіль, спланувати поїздку й придбати квитки на літак чи поїзд, записатися на прийом до лікаря тощо. Високотехнологічних роботів навчають керувати автомобілем. Настане час, коли в салоні такого «робота-таксі» бізнесмени готуватимуться до ділової зустрічі.

Національна рада з розвідки США оприлюднила доповідь «Глобальні тенденції 2030: альтернативні світи» 1 , у якій спрогнозувала сценарії майбутнього розвитку світу.

1 Global Trends 2030: Alternative Worlds. А publication of the National Intelligence Council. DECEMBER 2012 NIC 2012-001, р. ii // https://globaltrends2030.files.wordpress.com/2012/11/global-trends-2030-november2012.pdf

Тенденція 1: розширення прав і можливостей людини

Розширення прав і можливостей сприятиме скороченню бідності й збільшенню середнього класу; підвищиться рівень освіти, розшириться застосування нових комунікаційних і виробничих технологій, а також підвищиться якість медичних послуг. Особиста ініціатива сприятиме подоланню глобальних проблем, хоча водночас деякі люди й невеликі групи отримають доступ до руйнівних і смертоносних технологій, зокрема до комп’ютерних засобів ураження та біологічної зброї, що загрожуватиме великомасштабними актами тероризму.

Тенденція 2: розпорошення впливу в глобалізованому світі

Не буде однієї держави, яка домінуватиме над іншими, утвердиться багатополюсний світ. Азія перевершить Північну Америку та Європу за рівнем зростання ВВП, чисельністю населення, видатками на оборону й технологічними інвестиціями. Можливо, Китай стане найбільшою економікою та обійде США до 2030 р. Крім Китаю, Індії та Бразилії, на розвиток глобальної економіки значно впливатимуть Колумбія, Індонезія, Нігерія, ПАР і Туреччина. Економіка Європи та Японії, імовірно, переживатиме поступовий спад. Завдяки комунікаційним технологіям влада зміститься в багатовимірні й аморфні мережі, які впливатимуть на дії держав і світової спільноти.

Тенденція 3: демографічні моделі — більшість людей житиме в містах; підвищиться рівень міграції

У демографічно «старіючих» країнах рівень економічного зростання може знизитися. 60 % населення світу житиме в містах; посилиться міграція. До 2030 р. населення Землі становитиме майже 8,3 млрд осіб (7,6 млрд у 2018 р.). Зосередження населення в містах сприяє промисловому розвитку й водночас створює проблеми з продовольчими та водними ресурсами. Кількість міських будівель для житла, офісів і надання транспортних послуг у найближче десятиліття може практично зрівнятися з кількістю таких споруд за всю світову історію будівництва.

Тенденція 4: зростання потреби в продуктах, воді, енергоресурсах

Зі збільшенням чисельності населення зросте потреба в ресурсах, зокрема в продуктах харчування, воді та енергії приблизно на 35, 40 і 50 % відповідно. Зміна клімату негативно позначиться на доступності життєво важливих ресурсів. Збільшиться кількість опадів у зонах вологості, натомість стане ще посушливішою та спекотнішою погода в зонах з низьким рівнем річних опадів.

Основні події

1961 р. — політ людини в космос.

1969 р. — висадка людини на Місяць.

1971 р. — створення першого мікропроцесорного комп’ютера.

Запитання та завдання

• 1. Поясніть поняття «науково-технічна революція», «високі технології».
• 2. Охарактеризуйте основні напрями НТР у другій половині ХХ ст. та їхній вплив на життя пересічних людей.
• 3. Виокремте важливі ознаки наукової революції ХХ ст. та технологічної революції XXI ст.
• 4. Як Ви оцінюєте перспективи використання інноваційних технологій?
• 5. Яке місце у Вашому житті посідають високі технології, якими розробками чи пристроями Ви користуєтесь у повсякденному житті?
• 6. Як Ви оцінюєте прогнози й передбачення щодо наукових відкриттів, нових галузей науки, високих технологій, інтеграції науки та виробництва в майбутньому?