Урядовий контактний центр

Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.

Вірус не циркулює у повітрі. Він не здатний переміщатись на далекі відстані. Він є тільки в крапельках, які людина видихає під час кашлю чи чханню. Відстань – це гарантія безпеки. Це фактор переривання епідемічного ланцюга. Тому, заразитись неможливо навіть від інфікованої людини, якщо ви не знаходитесь безпосередньо поруч із інфікованим (нагадуємо, це максимум – 1,5-2 м). На поверхнях вірус може жити близько 3 годин. Тому важливо дезінфікувати поверхні, ручки дверей і т.д.

Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що забруднені виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого.

Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м.

Повітряним шляхом віруси передаються від людини до людини через аерозольні часточки (діаметром до 5 мкм), які безперешкодно можуть потрапляти нижні дихальні шляхи. Цей шлях передавання та інфікування не характерний для коронавірусів, хоч і можливий за певних умов — наприклад, під час процедур з утворенням аерозолю. До таких належать лише медичні процедури — бронхоскопія, інтубація трахеї, санація трахеобронхіального дерева у хворого, що перебуває на штучній вентиляції легень, тощо. Тому для більшості населення такий шлях не страшний.

Чумка у кішок: симптоми, лікування, часті питання

Чумка у кішок розвивається внаслідок влучення в організм тваринного вірусу сімейства Parvoviridae. Захворювання широко поширене через високу контагіозність та стійкість мікроорганізму до зовнішніх умов середовища. На жаль, більшість випадків хвороби закінчується загибеллю вихованця, проте знаючи як передається патологія, особливості її перебігу та заходи профілактики, врятувати пухнастого улюбленця цілком реально.

Особливості захворювання

Котяча чумка, або панлейкопенія, є дуже заразним захворюванням. Клінічна картина залежить від різновиду хвороби, але завжди проявляється досить яскравими ознаками. Це з швидким розмноженням вірусу в організмі, швидкість якого переважно залежить стану імунної системи. Найбільш уразливими представниками котячих вважаються кошенята, вагітні та ослаблені кішки, а також породисті вихованці.

Вірус, що викликає чумку у домашніх кішок, відрізняється високою стійкістю до зовнішніх факторів. Він може переносити низькі та високі температури, навіть нагрівання до +60 ˚С здатне занапастити його лише через 60 хвилин. Препарати для дезінфекції також не можуть знищити патогенний мікроорганізм, особливо якщо вони розведені у слабкій концентрації.

Як кішка може заразитися чумкою

Існує кілька шляхів, якими кішка може заразитися вірусом чуми. У кожному їх джерелом служать біологічні виділення вже захворілого тварини чи носія інфекції.

Метод зараження Детальний опис Прямий контакт Вихованець може «підчепити» захворювання під час безпосереднього дотику до предметів, з якими контактувала хвора тварина. Вірус може проникнути до будинку та на речах господаря. Оральний шлях Зараження чумкою відбудеться й у разі поїдання корму чи пиття, у яких збереглася інфекція. Через повітря Якщо здорова кішка знаходиться в одному приміщенні із зараженою, то панлейкопенії не уникнути. Через укуси Кровосмоктуючі комахи здатні переносити вірус котячої чумки. Внутрішньоутробно Вірус чуми кішок здатний долати плацентарний бар’єр. Найчастіше плоди гинуть до народження. Якщо ж народитися кошеням вдалося, то найближчим часом (не більше двох днів) вони все одно вмирають.

Багатьох господарів цікавить, а чи може кішка заразитися чумкою від собаки? Ні не може. Віруси, що викликають чуму у цих тварин, абсолютно різні.

Як виявляється чумка у котів

Вірус чумки кішок здатний вражати майже всі системи органів: нервову, дихальну, серцево-судинну, травний тракт. Симптоми захворювання залежать від того, які органи встиг пошкодити мікроорганізм, від можливостей імунного захисту кішки, а також форми захворювання, яка може бути трьох видів.

Форма хвороби Особливості Симптоми блискавична Відрізняється особливо високою смертністю, оскільки розвивається швидко. Спостерігається переважно у кошенят першого року життя. Чим менше кошеня, тим швидше він гине. Блискавична форма часто проявляється порушеннями з боку нервової та травної систем.

• Відмова від ссання, їжі, води
• Апатичний стан
• Уникнення яскравого світла та різких звуків (при їх виникненні починає сильно пищати)
• Пронос, блювання
• скуйовджена вовна
• Тремтіння в тілі, судоми
• Параліч

Частіше зустрічається у дорослих кішок. Інкубаційний період становить від 3 до 10-14 днів. Клінічна картина різноманітна, залежить від кількості уражених органів. В основному страждають шлунково-кишковий тракт, дихальна система, серце. При своєчасному зверненні до фахівців та грамотному лікуванні вихованець може одужати. Якщо ж у найближчі 3-5 днів після прояву симптоматики допомоги тварині не було, вона загине.

• Апатія
• Підвищення температури до 41˚
• Блювотні маси містять домішки крові, слизу, піну
• Незважаючи на спрагу, кішка відмовляється пити воду
• Плями на шкірі
• Кашель, хрипи
• Виділення з ніздрів, очей
• Тахікардія
• Задишка, дихання ротом
• Запалі очі, скуйовджена, тьмяна вовна

Підгостра Характерна для дорослих вусатих особин, котів, яким було поставлено щеплення від чумки. Захворювання може перебігати протягом 1-3 тижнів. Ті ж, що і при гострому вигляді чуми, але менш вираженою формою.

Діагностика чумки

Якщо з’явилися хоча б найменші підозри на чумку, терміново кішку потрібно доставити в клініку. Ветеринарний лікар не лише огляне вихованку, а й відправить на здачу аналізів. Потрібно здати кров та кал – діагноз ставлять на підставі виявлення частинок вірусу за допомогою ПЛР. При цьому необхідно враховувати: якщо до появи ознак хвороби кішці поставили щеплення, результат аналізів може мати позитивну реакцію.

Лікувальні заходи

Лікування чумки у кішок включає кілька завдань: знищити вірус, усунути інтоксикацію, запобігти вторинній інфекції, підвищити імунітет і так далі. Для боротьби з вірусом застосовують такі препарати як Вітафел, Фоспреніл, Ентеростат. Схему запровадження призначає ветеринар.

Як симптоматичне лікування чумки у кішок застосовують різні препарати.

• Хлористий натрій. Вірус чумки викликає сильне зневоднення та інтоксикацію. Впоратися самостійно з токсинами організм не може. Відновити баланс води, солей, мінералів допомагає введення хлористого розчину.
• Як правило, чумка у кішок супроводжується приєднанням вторинної інфекції. Для її усунення ветеринар призначить антибактеріальні засоби.
• Сечогінні збори. Щоб швидше впоратися з токсичними продуктами обміну та вивести їх із тканин та організму, використовують відвари сечогінних трав та зборів. Частими маленькими порціями кішці можна давати відвар з брусниці, хвоща польового, листа мучниці та інших.
• Якщо немає блювоти, для нормалізації водно-мінерального балансу рекомендують використовувати Регідрон або розчин Рінгера. Добову кількість розчину вираховують, виходячи із співвідношення 5 ст. л. рідини на 1 кг ваги тварини. До розведених препаратів можна додати розчин глюкози та бікарбонат натрію (пропорції необхідно уточнити у ветеринарного лікаря).
• При больовому синдромі, спазмів у шлунково-кишковому тракті показаний прийом спазмолітичних засобів, наприклад, Но-шпи.
• Посилити метаболічні процеси, покращити імунітет, стимулювати організм на одужання допоможе Катозал. Його потрібно вводити протягом 7 днів.
• До комплексу лікування входять і вітамінні добавки, особливо антиоксиданти А і С, вітаміни групи В. Бажано поєднувати їх прийом з препаратами, що містять залізо, наприклад, Ферродекстран.

Догляд у домашніх умовах

Грамотний догляд у домашніх умовах за кішкою, хворою на чумку, підвищує ймовірність успішного одужання. Якщо є можливість, ставити уколи краще, викликаючи лікаря додому, тому що будь-які стреси можуть негативно позначитися на стані тварини. Якщо доводиться щодня відвідувати клініку, то для перевезення краще самостійно спорудити кошик (наприклад, з картонної коробки), щоб його можна було спалити.

У приміщенні, де знаходиться кішка, має бути тепло та сухо, без наскрізного вітру. Так як вірус вражає і нервову систему, потрібно забезпечити вихованці спокій і притінити яскраве світло.

Пити можна як просту воду (кип’ячену), так і відвари лікарських трав. Їх вибір слід попередньо узгодити з ветеринарним лікарем, тому що деякі ліки та екстракти рослин можуть бути несумісними. Годувати вихованця потрібно потроху, спочатку лікування – тільки бульйони, поступово додаючи в них каші та подрібнене м’ясо. Дотримуватись дієти рекомендується до повного одужання.

За погодженням із лікарем, допускається ставити кішці клізми. До їх складу можуть входити препарати на рослинній основі, відвари, антисептики. Лоток і миски потрібно розміщувати поруч із твариною, а підстилку міняти щодня. Мити вихованця під час хвороби не рекомендується.

Чи можуть інші тварини або людина заразитися котячою чумкою

Чи небезпечна хвора на панлейкопенію вихованка для оточуючих? Кішки після чумки протягом 4-5 місяців є носіями вірусу та можуть стати його джерелом, але заразитися зможе лише представник котячих. Для оточуючих людей і свійських тварин вусатий друг небезпеки не становить.

Вірус, носієм якого стає кішка, що одужала, виділяється у зовнішнє середовище з біологічними рідинами, тому протягом усього періоду носійства виховану не можна випускати з дому. Сама ж кішка набуває імунітету до чуми на тривалий термін, іноді до кінця життя.

Профілактика чумки

Найбільш ефективним профілактичним заходом котячої чумки є щеплення. Так як вакцин зараз достатньо, то лікар вибирає на власний розсуд. Популярністю користуються препарати: Нобівак, Мультіфел, Феленіфф.

Вперше вакцинацію проводять кошеням у 1,5-2 місяці, а через 3-4 тижні роблять ревакцинацію. Надалі постановка вакцини проводиться щорічно.

Запобігти смертельно небезпечному захворюванню можна, якщо не випускати новонароджених кошенят на вулицю, попереджати пагони домашніх вихованців та спілкування з незнайомими представниками сімейства. Крім того, необхідно стежити за імунною системою вусатого друга, забезпечуючи кота повноцінним харчуванням та вітамінами.