Як називають себе китайці, фіни та угорці?

Комусь це питання може здаватися дивним. Українець є українцем, поляк поляком, а білорус білорусом. Але цікаво, що мешканці деяких країн називають себе зовсім інакше, ніж називаємо їх ми.

Китайці

Назва “китайці” в українській мові є екзонімом (Екзо́нім походить від грецького ἔξω екзо «зовні, поза» та ὄνομα онома «ім’я» — це топонім або етнонім, що не вживається відповідно місцевим населенням або народом, зокрема і на офіційному рівні). Тобто ця назва не збігається з тим, як китайці називають самі себе – хань. Цю країну в світі називають по-різному: Китай (і його похідні) і China. Остання назва скоріш за все походить від династії, вона закріпилася перш за все в західно-європейських мовах. Слово ж «Китай», скоріш за все, має тюркське походження що-до племен, які населяли Північний Китай – кидані, катаї, китаї або хітаї. Ця назва закріпилася в російській, українській та інших мовах слов’ян. Марко Поло називав Китай – Катай і Хітай.

Фіни

Фіни не називають себе фінами. Їхня самоназва – суомі, або точніше suomalainen. Причому lainen вони додають до назв усіх національностей, наприклад українець фінською буде ukrainalainen. Фінами їх назвали шведи і ця назва причепилася до них – так їх стали називати в усьому світі. В свою чергу назва фіни вперше зустрічається в працях Птолемея “Географія”.

Угорці

Угорці називають самі себе мадя́ри ( magyarok — «мо́дьорок»). Українська назва «угорці» походить від давньоруської назви цього народу — ѫгре (однина — ѫгринъ). Німці, англійці і шведи угорців називають уграми: Ungar (нем.), Hungarian (англ.), ungrare (швед.). За мовою угорці належать до уральської мовної сім’ї. Їхні предки жили на схід від Уралу, в теперішній Західно-Сибірській рівнині і потім пересилилися в Європу.

По іншому, ніж ми звикли їх називати звуть себе і грузини. Їхня самоназва – картве́ли (груз. ქართველები «картвелебі», однина — ქართველი, «картвелі»).

Перегляньте інші цікавинки

✅Чому Китай називають «Піднебесною країною»

Китай – дивовижна країна з сильними традиціями і новими технологіями. Як тільки не називають цю чудову і суперечливу державу іноземці, але самі китайці називають свою країну красивим словом «Піднебесна». Так чому Китай Піднебесна країна?

З чим пов’язана така витончена назва – «Піднебесна»?

Небо в культурі та історії Китаю займає абсолютно особливе місце. Згідно з віруваннями давніх народів, які жили на території сучасного Китаю, душі їхніх предків після смерті зливалися з небом, а їх вороги і чужі народи і зовсім не мали неба над головою.

Рання держава Шан, яка з’явилася у бронзовому столітті, вважалося досить розвиненим і освіченим місцем. Його правителі почитали предків, а їх сусіди Чжоу багато переймали у них.

В ході невеликих міжусобиць і об’єднань в Стародавньому Китаї з’явилася цікава концепція «мандата неба». Відповідно до неї саме небо (духи гідних предків) наділяють владою кращого правителя або героя, а також прописують його долю.

Так китайці стали вважати, що на все воля неба над головою, так, як там знаходяться найшанованіші їх предки. Звідси і назва «Піднебесна» – та, яка знаходиться під небом.

Значення назви країни китайською мовою

Для всього світу Китай має одну назву. Для самих жителів держави назва складається з двох ієрогліфів: 中国. «Тянь Ся» – так звучить Китай для самих китайців. «Тянь» перекладається, як «день» або «небо». А «Ся» означає «підніжжя» або «перебування під чим-небудь».

Ієрогліф, що позначає Китай 中国 (Тянь Ся) – означає «підніжжя» або «перебування під чим-небудь».

Ось чому Китай називають Піднебесною країною. Крім цього назви, про Китай можна почути, як про «серединної землі». «Чжун Го» – серединна імперія, яку ніхто не намагався завоювати тисячі років. Китайці дуже пишаються своїм походженням і культурою, не дивно, що якийсь період часу вони вважали себе «пупами землі». І, можливо, вважають так сьогодні.

На появу таких назв вплинула і географія Китаю. На території всієї країни є місця, де гірські піки впиваються вершинами в небеса, а внизу у гір розташовуються стародавні палаци, храми і монастирі.

Чарівне «низьке» небо з красивими хмарами теж зіграло свою роль у формуванні стародавніх уявлень і образів різних народів.

Іноді китайці називають свою державу «Сихай». Це слово перекладається, як «країни між чотирма морями». І тут географічне положення Китаю впливає на назву.

«Сихай» – більш широке поняття, яке містить не тільки центральні землі, а й всі провінції, що тягнуться до самих кордонів сучасного Китаю. Хоча головною все ж залишається концепція небесного панування і долі.

Як називають країну іноземці?

Горезвісне «China», яке можна побачити на багатьох товарах з Китаю, народилося на світ завдяки південним землям держави. Афанасій Нікітін в період своїх подорожей назвав південні провінції Китаю «Чину», як і фарфор, який звідти експортувався в Індію.

Великий мандрівник Марко Поло, який написав знамениту книгу «Книга чудес світу» про свої подорожі по Азії і Африці, також визначав південні території, як «Чину», а всі інші землі іменував «Катай». До 17 століття ці назви не приживалися в різних мовах, але потім отримали широке поширення по всьому світу.

Але як би не називали країну «Піднебесну» жителі різних держав, для китайців вона назавжди залишиться обраної небом землею, що знаходиться посередині планети.