Азитроміцин (Azithromycin) Лікарські препарати

Настав 1980 р. Доктор Слободан Рокіч і його команда дослідників з Pliva (фармацевтична компанія в Хорватії) відкрили Азитроміцин. Патент на нього отримано через рік. А далі, користуючись ліцензією Pliva, Pfizer виводить препарат на фармацевтичні ринки і вже під зовсім іншою торговельною назвою. І це відбувається через 10 років. Минуло ще кілька років. І вони затвердили нову лікарську форму азитроміцину для терапії очних інфекцій.
Азитроміцин практично не розчиняється у воді і вільно розчинний у безводному етанолі і метиленхлориді. Азитроміцин належить до макролідних антибіотиків. Це напівсинтетична похідна еритроміцину. Азитроміцин відрізняється від еритроміцину додаванням метилзамісного атома азоту в лактонне кільце. Ця структурна модифікація підвищила кислотостійкість речовини і поліпшила проникнення молекули препарату в тканини, розширила спектр його дії. Макроліди зазвичай відрізняються своєю активною дією, покривають широкий ряд грампозитивних та грамнегативних видів бактерій, включаючи внутрішньоклітинні патогени, такі як Chlamydia і Legionella. Вони виявляють свою антибіотичну активність шляхом зв’язування з рибосомою 50S (її субодиницею) і пригніченням синтезу білка.
Питання фармакології і терапії азитроміцином
Встановлено, що Азитроміцин у порівнянні з еритроміцином менш активний проти грампозитивних бактерій, але ефект його більш значний проти деяких грамнегативних організмів, таких як Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, а також активний проти деяких ентеробактерій, таких як Escherichia coli і видів сальмонел і шигел, а також проти Legionella pneumophila, B. burgdorferi, Mycoplasma pneumoniae. У нього (азитроміцину) підвищена активність проти Mycobacterium avium-intracellulare, а також деяких найпростіших (наприклад види Cryptosporidium і Plasmodium), чудово діє проти Toxoplasma gondii, вбиває кісти. Він більш активний, ніж еритроміцин, проти Chlamydia trachomatis і Ureaplasma urealyticum.
Механізм дії
Це бактеріостатичний засіб, який пригнічує синтез білка шляхом зворотного зв’язування з 50S-рибосомальною субодиницею чутливих мікроорганізмів. Клітини організму значно більше проникні для лікарської форми препарату, яка, ймовірно, проявляє підвищену антимікробну активність при лужному рН середовища.
Резистентність до макролідів
Як правило, стійкість до макролідів обумовлена наступними механізмами:
– рибосомний захист шляхом індукованої або конститутивної продукції ферментів метилази, опосередкованої експресією (ermA), (ermB) і (ermC), які модифікують рибосомну мішень і зменшують зв’язування препарату;
– гідроліз естеразами, що продукуються Enterobacteriaceae;
– хромосомні мутації, які змінюють білок субодиниці рибосоми 50S (відзначаються у B. subtilis, видів Campylobacter, мікобактерій і грампозитивних коків).
Дія крім протимікробних ефектів. У дослідженнях була показана активність Азитроміцину як перспективного лікарського засобу для терапії гастропарезу і порушення моторики шлунково-кишкового тракту.
– Одне з досліджень показало, що азитроміцин може бути ефективним проти бронхіальної астми (пізній її початок).
– Була отримана інформація про ефективність азитроміцину проти малярії за умови його одночасного застосування з артемізиніном або хініном сульфатом. Азитроміцин-артемізинін, навіть якщо прийняти його тільки 1 раз на добу (3 дні), й азитроміцин-хініну сульфат — 3 рази на добу. Ці комбінації препаратів були відносно безпечними й ефективними при неускладненій малярії, і вони заслуговують на додаткове вивчення в особливих групах пацієнтів.
– Ішемічна хвороба серця: макролідні антибактеріальні засоби, у тому числі Азитроміцин.
Кларитроміцин, рокситроміцин, азитроміцин були досліджені для профілактики ішемічної хвороби серця, ґрунтуючись на передбачуваному зв’язку між атеросклерозом і інфекцією Chlamydophila pneumoniae (Chlamydia). Хоча попередні результати деяких експериментальних досліджень були багатообіцяючими, довгострокові дослідження на великій кількості пацієнтів були такими, що розчаровують, і жоден з трьох макролідів не знижував ішемічні наслідки або забезпечував клінічний ефект. В одному дослідженні несподіване підвищення смертності від серцево-судинних захворювань спостерігалося при прийомі кларитроміцину.
– Гіперплазія ясен: азитроміцин позитивно впливає на лікування гіперплазії ясен, яка була викликана прийомом циклоспорину, особливо при ранньому його (азитроміцину) введенні в процес запалення.
– Кістозний фіброз: азитроміцин широко використовується при кістозному фіброзі, з доказами, що демонструють зниження функції легень і частоти загострень. Ця імуномодулювальна терапія, ймовірно, порушує зростання біоплівки Pseudomonas aeruginosa.
Клінічне застосування і дозування
Клінічно Азитроміцин застосовується наступним чином:

1. інфекції дихальних шляхів;

2. інфекції шкіри і м’яких тканин;

4. негонококовий уретрит легкого або середнього ступеня;

6. черевний тиф через множинні антибактеріально-стійкі організми;

7. профілактика стрептококової інфекції групи А;

8. як профілактична терапія бактеріального ендокардиту у пацієнтів, що піддаються стоматологічним процедурам з високим ризиком розвитку ендокардиту;

10. мікобактеріальні інфекції.
– Лікування або профілактика мікобактерії avium-внутрішньоклітинної інфекції у хворих на СНІД, що потребує більш високих доз: 600 мг на добу в комбінації з одним або декількома іншими лікарськими засобами для лікування або 1200 мг 1 раз на тиждень для первинної профілактики.
– Азитроміцин призначають при лікуванні венеричних захворювань, особливо в період вагітності, коли тетрациклін протипоказаний. Лікування неускладненого негонококового уретриту, імовірно викликаного C. trachomatis, полягає в прийнятті однієї дози (1 г) азитроміцину. Ця доза також ефективна при шанкроїді.
– Азитроміцин (1 г/тиж протягом 3 тиж) — альтернативний режим для лікування пахової або венозної лімфогранулеми.
– Неускладнені статеві хламідійні інфекції і негонококовий уретрит, 1 г у вигляді одноразової дози.
– Черевний тиф, 500 мг 1 раз на добу (загальна кількість днів прийому препарату — 7).
Профіль ADME (absorption, distribution, metabolism, and excretion — всмоктування, розподіл, метаболізм і виведення)
Азитроміцин, що вводиться перорально, швидко всмоктується і широко розподіляється по всьому тілу, крім головного мозку і спинномозкової рідини. Пік концентрації в плазмі крові досягається через 2–3 год після перорального прийому. Навантажувальна доза 500 мг дасть пікову концентрацію лікарського засобу в плазмі крові 0,4 г/мл. Коли ж навантажувальна доза — 250 мг 1 раз на добу протягом 4 днів, то в стаціонарному стані пікова концентрація препарату становить 0,24 г/мл. Азитроміцин також можна вводити внутрішньовенно, створюючи плазмові концентрації 3–4 г/мл після 1-годинної інфузії 500 мг. Абсорбція з капсул знижується з їжею. Унікальні фармакокінетичні властивості препарату полягають у великому перерозподілі в тканинах і високих концентраціях ліків у клітинах (включаючи фагоцити). Це призводить до підвищення концентрації препарату в тканинах, якщо порівнювати з одночасними концентраціями в сироватці крові. Фібробласти тканини виступають у якості природного резервуара для ліків in vivo.

Дані досліджень на тваринах свідчать, що азитроміцин проникає через плаценту. При дуже низьких концентраціях в плазмі крові це становить 50% кількості білка. Азитроміцин піддається деметилюванню в печінці до неактивного метаболіта, але виділення здійснюється жовчовивідними шляхами — основний шлях. Тільки 12% препарату виводиться з організму без змін із сечею. Період напіврозпаду (T_½) — 40–68 год.
Побічні реакції. Анорексія, диспепсія, метеоризм, запаморочення, головний біль, сонливість, судоми, біль у суглобах і порушення смаку та нюху; рідко — запор, гепатит, печінкова недостатність, непритомність, безсоння, збудження, неспокій, астенія, парестезія, гіперактивність, тромбоцитопенія, гемолітична анемія, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність, світлочутливість, знебарвлення губ і язика.
Лікарська взаємодія. Не рекомендується застосовувати Азитроміцин у поєднанні з антацидами, що містять алюміній або магній. Солі можуть знижувати швидкість, але не ступінь його абсорбції;

Азитроміцин слід призначати як мінімум за 1 год до або через 2 год після антациду.

– Концентрації азитроміцину в сироватці крові помітно підвищуються, коли він призначається з нелфінавіром.
– Азитроміцин у капсулах не слід вводити разом з їжею, тому що це призводить до зниження доступності самого препарату.
– Азитроміцин, можливо, підсилює антикоагулянтний ефект кумаринів.
– Азитроміцин, можливо, підвищує концентрацію теофіліну в плазмі крові (Bakheit A.H., 2014).
У систематичних оглядах міститься маса інформації про застосування і безпеку Азитроміцину в різних терапевтичних напрямках.
Наведемо інформацію з кількох досліджень, які, на наш погляд, можуть представляти інтерес.
Було показано, що тривала терапія азитроміцином знижує загострення хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ) і призначається відповідно до останніх рекомендацій для пацієнтів з ХОЗЛ, які схильні до ризику рецидивуючого загострення. Однак побоювання з приводу несприятливих наслідків обмежують його значне поширення. Лікарі, які вирішують, чи слід використовувати тривалу терапію азитроміцином, повинні оцінити індивідуальний ризик серцево-судинних ускладнень у кожного пацієнта й індивідуальний і популяційний вплив стійкості до макролідів у порівнянні з очікуваною користю. У цьому огляді будуть узагальнені дані про ефективність і безпеку азитроміцину для профілактики загострень хронічного ХОЗЛ (Taylor S.P., 2015).
FDA оновила маркування упаковки азитроміцину, включивши в неї ризик тривалої реполяризації серця і подовження інтервалу Q–T, що підвищує ймовірність серцевих дизаритмій, особливо у літніх людей. Оновлення було ініційовано дослідженням, яке виявило підвищений ризик смерті у пацієнтів, що приймають азитроміцин, порівняно з хворими, які приймають амоксицилін. Однак серцево-судинні результати інших досліджень азитроміцину були суперечливими, тому необхідні додаткові дослідження. У той же час фахівці повинні визнати, що азитроміцин відіграє роль у лікуванні бактеріальних інфекцій, і повинні призначати антибіотик при необхідності (Саттон С.С., 2017).
Азитроміцин широко застосовується в якості препарату першої лінії для лікування дітей з мікоплазмовою пневмонією, хоча в педіатричному відділенні у дітей часто виникає блювання в результаті його перорального прийому. Вважається, що препарати, які вводяться ректально, потрапляють у систему кровообігу без попереднього проходження через печінку. Тому в дослідження були включені 5 здорових добровольців. Усі учасники дали письмову інформовану згоду для участі в дослідженні. Випадковим чином призначали або пероральний прийом таблетки Азитроміцину 500 мг, або ректальне введення супозиторію цього ж препарату 125; 250 або 500 мг. Зразки крові для приготування сироватки відбирали до і через 1; 2; 3; 4; 6; 12 і 24 год після першої ректальної дози. Концентрації Азитроміцину в сироватці крові визначали за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) з електрохімічним детектуванням.
Таким чином, біодоступність супозиторію при ректальному введенні становила 20,3% в порівнянні з пероральним прийомом. Передбачається, що площа поверхні, де поглинається діюча речовина, також впливає на всмоктування при ректальному введенні. Хоча і необхідне подальше дослідження для поліпшення абсорбції речовини в прямій кишці і забезпечення безпеки дітей, але супозиторії з азитроміцином вже можуть бути ефективним засобом у випадках, коли пероральне введення не допускається (Maeda M. et al., 2016).

Азитроміцин

Азитроміцин — це азалідний антибіотик з групи макролідів та азалідів, який бореться з бактеріями. Азитроміцин використовується для лікування багатьох різних типів інфекцій, що викликаються бактеріями, такими як респіраторні інфекції, шкірні інфекції, інфекції вуха, очні інфекції та захворювання, що передаються статевим шляхом.

Побічні ефекти і передозування азитроміцину

Не можна продовжувати лікування даним антибіотиком, якщо у вас відзначаються такі симптоми:

• виникнення алергічної реакції негайного типу (набряк гортані, обличчя, утруднене дихання, печіння в очах, кропив’янка, біль при дотику до шкірних покривів, лущення шкіри);
• різкий підйом температури на тлі прийому азитроміцину;
• сильна діарея;
• сильні, незрозумілі болі у верхній частині живота;
• різке прискорення пульсу.

Основні побічні дії при застосуванні азитроміцину, це такі як:

• розлади травлення, можуть відзначатися — діарея, нудота, дискомфорт у шлунку (причини в дисбіозi (дисбаланс мікрофлори) кишечника);
• головний біль;
• підвищена чутливість шкіри при потраплянні на неї ультрафіолетового випромінювання.

Зверніть увагу!

Ви не повинні використовувати азитроміцин, якщо у вас коли-небудь були жовтяниця або проблеми з печінкою, коли ви раніше приймали ці ліки.

При передозуванні азитроміцином можуть спостерігатися такі стани:

• гостра діарея (рідкi або кров’янистi випорожнення);
• швидке або прискорене серцебиття, тріпотіння у грудях, задишка і раптове запаморочення (аж до втрати свідомості);
• порушення функцій печінки (нудота, біль вгорі живота, зудіння шкіри, відчуття втоми, втрата апетиту, темна сеча, кал глинистого кольору, жовтяниця (пожовтіння шкіри або очей)).

В результаті такого передозування даним медикаментом необхідно звернутися до лікаря для усунення таких станів.

Що потрібно знати перед початком прийому азитроміцину

Не можна лікуватися азитроміцином, якщо у вас є або колись була алергічна реакція на інші лікарські препарати з цієї групи антибіотиків (наприклад, еритроміцин, кларитроміцин).

Щоб переконатися, що вам можна проходити курс лікування даним препаратом, необхідно проконсультуватися з фахівцем, якщо у вас є такі супутні хвороби:

• серцево-судинні хвороби, зокрема аритмія (порушення серцевого ритму);
• захворювання нирок і / або печінки;
• міастенія (аутоімунне захворювання, що вражає нервово-м’язові волокна обличчя);
• гіпокаліємія (низький рівень калію в крові) — що також може несприятливо позначитися на серці.

Якщо ви вагітні або плануєте вагітність, а також якщо ви здійснюєте грудне вигодовування, обов’язково зверніться до лікаря, перш ніж приймати азитроміцин.

Азитроміцин рекомендується до використання з 12-ти років з масою тіла більше 45 кг.

При лікуванні будь-яким видом антибіотика, і азитроміцин тому не виключення, рекомендується прийом про- чи пребіотиків за призначенням лікаря для захисту мікрофлори кишечника від шкідливого впливу антибіотиків і поповнення корисних бактерій в шлунково-кишковому тракті.

Як приймати азитроміцин?

Азитроміцин приймається курсом, який встановлюється лікарем, де він прописує для вас індивідуальний прийом, дозування і тривалість лікування, оскільки доза і тривалість лікування можуть бути різними для кожного типу інфекції.

При застосуванні пероральної суспензії з пролонгованим (тривалим) вивільненням діючої речовини, необхідно приймати натщесерце (на голодний шлунок) або як мінімум за 1 годину до або через 2 години після їжі.

Щоб використовувати пакет з одноразовою дозою пероральної суспензії, потрібно відкрити пакет і залити ліки чвертю склянки води (50 мл). Перемішати цю суміш і відразу ж випити. Не можна зберігати суспензію для подальшого застосування, яка не використовувалася протягом 12 годин.

Використовуйте ці ліки протягом усього визначеного періоду часу. Ваші симптоми можуть покращитися до того, як інфекція повністю зникне. Пропуск доз також може збільшити ризик повторного зараження стійкою до антибіотиків інфекцією. Азитроміцин не є ефективним для лікування вірусних інфекцій, таких як грип або застуда.

Зберігати азитроміцин необхідно при температурі повітря не вище 25 ° C, далеко від вологих місць.

Що станеться при пропуску чергової дози азитроміцину?

При пропуску чергової дози необхідно просто прийняти її як тільки згадаєте про це. Не можна приймати препарат в дозуванні, що перевищує максимальну добову дозу.

Наслідки передозування азитроміцином

Якщо ви прийняли занадто високу дозу азитроміцину, то у вас можуть відзначатися симптоми передозування, що проявляються у вигляді таких симптомів:

• порушення з боку печінки — жовтяниця;
• сильна нудота, блювота і гостра діарея;
• тимчасова втрата слуху;
• тахікардія (високий пульс).

Якщо у вас відзначаються один і більше з вищезазначених симптомів передозування даним препаратом, слід звернутися за медичною допомогою для призначення вам симптоматичного лікування і промивання шлунка.

Зверніть увагу!

Необхідно негайно звернутися до лікаря, якщо дитина, що приймає азитроміцин, стає дратівливою або у неї блювота під час їжі або годування груддю.

Чого не можна робити при прийомі азитроміцину?

При лікуванні азитроміцином слід уникати прийому деяких інших медикаментозних засобів, таких як:
антацидні засоби (ліки від печії) — вони знижують терапевтичну ефективність азитроміцину;
лікарські препарати, які можуть подовжувати інтервал QT на кардіограмі і тим самим посилювати побічну дію азитроміцину – порушення серцевого ритму.

Зверніть увагу!

Антибіотики можуть викликати діарею, що може бути ознакою нової інфекції. Якщо у вас водяниста або кров’яниста діарея, негайно зверніться до лікаря. Не приймайте ліки від діареї, якщо лікар не сказав вам про це.

Рекомендується уникати тривалого перебування на сонці, оскільки азитроміцин підвищує чутливість шкіри до сонячного випромінювання, що може призвести до утворення опіків.

Також важливо уникати одночасного прийому з азитроміцином інших препаратів, які можуть викликати збільшення частоти серцевих скорочень і порушення роботи серцевого ритму.

Які побічні ефекти азитроміцину?

Загальні побічні ефекти азитроміцину включають в себе:

• розлад травлення (діарея, нудота);
• запаморочення, головний біль, сонливість;
• вкрай рідко: вагінальний кандидоз (молочниця);
  алергічні реакції;
• фотосенсибілізація (підвищена чутливість шкірних покривів до ультрафіолету).

При спостереженні у себе одного і більше з нижчеперелічених симптомів після прийому азитроміцину необхідно якомога швидше звернутися за медичною допомогою:

• рідкий або водянистий кал з домішками крові;
• сильна блювота;
• прискорене серцебиття;
• поява опіків після перебування на сонці, навіть в зимовий період часу.

Спосіб застосування та дозування азитроміцину

Азитроміцин в таблетках приймають перорально в дозуванні 500 мг 1 раз на добу. Також азитроміцин є в дозуванні 125 мг і 250 мг.

Залежно від виду інфекцій застосовується різне дозування з різною кратністю прийому в день.

Азитроміцин потрібно пропивати курсом, який встановлює лікар після визначення збудника інфекції та збору вашого анамнезу супутніх захворювань, якщо такі є.

Взаємодія азитроміцину з іншими лікарськими препаратами та речовинами

Існує ряд ліків, які можуть вступати в спільне взаємодію з азитроміцином при одночасному їх прийомі і викликати ряд небажаних ефектів, до таких відносяться:

• дигоксин (серцевий глікозид, який застосовується для лікування серцевої недостатності) — при спільній взаємодії посилюється дія дигоксину, що може посилити його побічні ефекти;
• антикоагулянти (наприклад, варфарин, гепарин) — збільшується час згортання крові, оскільки азитроміцин посилює дію перших;
• терфенадин (протиалергічний засіб) — посилюється побічна дія на серце (тахікардія);
• ліки від печії (антациди на основі алюмінію і магнію) — знижують ефективність азитроміцину;
• ерготамін (алкалоїд ріжків) — може посилюватися токсична дія ерготаміну на організм.

Перераховані вище препарати і групи лікарських засобів не є єдиними, які можуть взаємодіяти з азитроміцином і проявляти різні фармакологічні ефекти. Тому перед початком застосування цього медикаменту, необхідно звернутися до медичному експерту, для уточнення всілякої інформації по азитроміцин.

Що потрібно обов’язково знати про азитроміцин

Азитроміцин має застосовуватися за призначенням виключно для лікування бактеріальної інфекції і ні в якому разі не для захворювань вірусної етіології. Курс лікування потрібно обов’язково закінчувати до кінця, без переривання лікування і тільки за призначенням лікаря.

Джерела

Азитроміцин / Державний реєстр лікарських засобів

Медмаркет Аптека24 надає вичерпну і надійну інформацію з питань медицини, здоров’я і благополуччя, однак постановка діагнозу і вибір методики лікування можуть здійснюватися тільки вашим лікарем! Самолікування може бути небезпечним для вашого здоров’я. Медмаркет Аптека24 не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що виникли в результаті використання користувачами apteka24.ua інформації, розміщеної на сайті.