Печі для цементації сталі СШЦМ

Шахтні печі СШЦМ для газової цементації сталі з вертикальним завантаженням, ковпакові печі СГЦМ.
Призначення: цементація, нітроцементація, карбонітрація, азотування, термообробка після процесів ХТО в повітряному або захисному середовищі. Автоматизована хіміко-термічна обробка металів

Виробник: ТОВ “Бортек”, м.Бориспіль, Україна
Гарантія: 12 місяців, післягарантійне обслуговування, ремонт, заміна комплектуючих
Доставка: Транспортна компанія, самовивезення

Мета хімічно активної атмосфери: внесення хімічних змін на поверхні металу і сплаву через весь його поперечний розріз.

Розшифровка маркування печі для цементації: СШЦМ – Ш.Д.В / Т або СШЦМ – Д.Н/Т де,
С – вид нагріву – електропіч опору;
Ш – основна конструктивна прикмета – шахтна; Г – ковпакова;
Ц – характер насичення металу – вуглець;
М – особливості конструкції – муфельна
[ Ш – ширина. Д – довжина. В – висота] або [ Д – діаметр. В – висота] – розміри камери в дициметрах (1 дм = 100 мм);
Т – номінальна температура в сотнях °С

ТОВ “Бортек” розробляє і виготовляє електротермічне обладнання різного призначення та конструкцій; здійснює РЕМОНТ, ЗАМІНУ КОМПЛЕКТУЮЧИХ та сервісне обслуговування електропечей. А також, приймає заявки на ВИГОТОВЛЕННЯ НЕСТАНДАРТНОГО ОБЛАДНАННЯ .
Надсилайте Ваші технічні завдання по e-mail: [email protected]

Регулювання складу пічної атмосфери проводиться:
Варіант №1 – автоматично, з використанням модуля підготовки пічної атмосфери з керованим вуглецевим потенціалом. Це забезпечує автоматичну підтримку оптимальних умов цементації, що призводить до поліпшення якості цементації, істотного скорочення часу цементації та витрати карбюризаторів.
Варіант №2 – вручну, з використанням ротаметрів (газова цементація), або крапельниці – рідинна цементація.

Шахтна піч оснащена жаростійкою ретортою (сталь 20Х23Н18, товщина стінки 8 мм – за замовчуванням). Жаростійка реторта стаціонарно закріплена в електропечі.

Всі електропечі розроблені компанією ТОВ “Бортек” та виготовлені в Україні.

При цементації поверхні виробів оксидом вуглецю, отриманого в результаті високотемпературної конверсії сировини, вступаючи в контакт з деталями розпадається на діоксид вуглецю (СО2) і атомарний вуглець, останній дифундує у сталь, утворюючи твердий розчин із залізом.Електропіч призначена для роботи на рідкому карбюризаторі (газ), також можлива робота електропечі на природному газі (для цього, додатково, необхідно встановити вузол подачі газу).

Тиск газу в реторті 10..50 мм.вод.ст. Ущільнення кришки реторти двох рівневе:

• перший рівень – піщаний затвор
• ​другий – азбестовий шнур

Після завантаження виробів, у реторту подається гас, відпрацьований газ скидається до верхньої частини муфеля “на свічку”. До і після цементації реторта продувається вуглекислим або будь-яким інертним газом.

№ Технічні характеристики СШЦМ-6.10/10 1 Номінальна потужність, кВт 30 ±5 2 Параметри електроживлення 3×380 В, 50 Гц 3 Максимальна температура в робочому п..

№ Технічні характеристики СГЦМ-13,5.15.3/10 1 Номінальна потужність, кВт 55 ±5 2 Параметри електроживлення 3×380 В, 50 Гц 3 Максимальна температура в робочому просторі, ºС ..

№ Технічні характеристики СШЦМ-4.6/10 1 Номінальна потужність, кВт 35 ±3 2 Параметри електроживлення 3×380 В, 50 Гц 3 Максимальна температура в робочому простор..

КОНСТРУКТИВНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСІВ У ВИПАЛЮВАЛЬНИХ ШАХТНИХ ПЕЧАХ З ВИКОРИСТАННЯМ ГАЗОПОДІБНОГО ПАЛИВА

У статті проаналізовано шахтні печі для виробництва вапна. За способом випалювання шахтні печі бувають пересипні, напівгазові, на газоподібному і рідкому паливі. Встановлено недоліки роботи основних сучасних печей при випалюванні вапна. Основними агрегатами для великотоннажного виробництва вапна є шахтні вапняково-випалювальні печі, в яких в якості палива використовуються доменний кокс або антрацит або сортові вугілля. Як правило тощі види палива застосовують у виробництвах, де поряд у технологічному циклі використовується вуглекислий газ, який міститься у топкових газах з концентрацією 36−40%_мас. Дані по експлуатації шести печей на території України на підприємствах показали, що основного поширення набули газові шахтні печі циліндричного і щілинного типу з прямим профілем футерування продуктивністю від 100 до 250 т/добу, діаметром шахти від 3,2 до 5,4 м і висотою 6−8 діаметрів печі. Найчастіше на них використовуються системи опалення з центральним і двома рядами периферійних інжекційних пальників без висову. Найбільш відповідальною частиною усіх печей є розподіл швидкостей газового потоку по перетину шахти печі й глибина радіального проникнення газового потоку в шар матеріалу. Розрахунки τ₁ і τ_П проводилися таким чином: для вибирали інтервал температур середовища від 1300 до 250−300 °С, для τ_П − вибирався інтервал температур для матеріалу від 1000 до 100 °С і враховувалася щільність продукту при ступеня розкладання вапняку 98% (=1700 кг/м 3 ). У зоні підігріву лімітуючою стадією є підведення тепла від газу до кускових матеріалів і при цьому можна прийняти рівним ~ 400−450 кДж/(м 2 ∙год∙К) і τ₁ оцінюється 0,8÷1 години. Загальний час перебування матеріалу в печі (зоні підігріву і зоні випалу) оцінюється 1,4÷1,5 години, середня швидкість переміщення матеріалу в циліндричної частини печі оцінюється як 0,004 м/с, що дозволяє вважати, що фільтрується шар умовно нерухомим. Зазначені характеристики впливають на якість вапняку і рівномірність випалу вапняку, що і було основою конструктивного оформлення випалювальних печей шахтних з використанням газоподібного палива.

Посилання

Shaporev P. V., Pitak I. V., Sebko V. V. Shakhtnaya pech` dlya myagkogo obzhiga izvestnyaka [Shaft kiln for soft calcining of limestone]. Vestnik Belgorodskogo gosudarstvennogo tekhnologicheskogo universiteta im. V.G. Shukhova, 2013, no. 3, pp. 86−90.

Meshalkin V. P., Shulaev N. S., By`kovskij N. A., Aristov V. M. Fiziko-khimicheskie osnovy` kombinirovannoj energoresursoeffektivnoj tekhnologii pererabotki stokov proizvodstva kal`czinirovannoj sody` [Physicochemical foundations of a combined energy-resource-efficient technology for processing effluents from the production of soda ash]. Khimiya, nauki o materialakh, 2020, Vol. 494, pp. 45−49.

Ishkil`din A. S. Podkhody` k postroeniyu sistem avtomaticheskogo kontrolya zagazovannosti [Approaches to the construction of automatic gas control systems]. Sovremenny`e tekhnologii: dostizheniya i innovaczii. 2020, pp. 466−467.

Pitak I. V., Shaporev P. V., Shaporev V. P., Protopopov R. Ya. Udoskonalennya virobnicztva vapnyaku v shakhtnikh pechakh [Improving limestone production in mine kilns]. Bulletin of the National Technical University “KhPI”. Series: New solutions in modern technology, 2012, no. 26, pp. 33–41.

Pashhenko A. A., Akramov R. A., Ibragimov K. A. Svojstva vyazhushhikh sintezirovanny`kh v solnechny`kh pechakh [Properties of binders synthesized in solar kilns]. Neorganicheskie materialy`,1985, no.5, pp. 870−872.

Sokrashhenie ispol`zovaniya prirodnogo gaza za schet perevoda sushhestvuyushhikh izvestkovo-obzhigovy`kh pechej na tverdoe toplivo [Reducing the use of natural gas by converting existing lime kilns to solid fuels]. Collection of works I Interdisciplinary scientific and practical. Conf., young scientists and specialists. “Innovative ways of modernizing basic industries, energy and resource conservation, environmental protection”, March 27–28, 2012, Kharkiv, pp. 122−134.

Matyukhin V. I., Yaroshenko Yu. G.. Zhuravlev S. Ya., Morozova E. V., Matyukhina A. V. Tekhnologicheskiye vozmozhnosti ispolzovaniya prirodnogo gaza v shakhtnykh pechakh dlya obzhiga izvestnyaka [Technological possibilities of using natural gas in shaft kilns for calcining limestone]. Izvestiya vysshikh uchebnykh zavedeniy. Chernaya metallurgiya, 2020, 63 (1), pp. 13−18.

Plotnikova S. E., Peregudov Yu. S., Gorbunova E. M., Niftaliev S. I. Perspektivy` primeneniya zhidkikh otkhodov proizvodstva kal`czinirovannoj sody` v kachestve khladonositelya na osnove trojnoj sistemy` CaCl2-K2Cr2O7-H2O [Prospects for the use of liquid waste from soda ash production as a coolant based on the CaCl2-K2Cr2O7-H2O ternary system]. Vestnik Voronezhskogo gosudarstvennogo universiteta inzhenerny`kh tekhnologij, 2020, no. 82(3), pp. 233−238.

Protasova E. P., Puzikov N. T. Matematicheskoe modelirovanie i chislenny`j analiz shakhtnoj pechi izvestkovogo proizvodstva [Mathematical modeling and numerical analysis of a shaft kiln of lime production]. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/matematic heskoe-modelirovanie-i-chislennyy-analiz-shahtnoy-pechi-izvestkovogo-proizvodstva/viewer (accessed 12.05.2021).

Czkhovrebova I. B., Chochieva A. V., Shevchuk P. S. Perspektivy` ispol`zovaniya tekhnicheskie sredstva pri provedenii tamozhennogo kontrolya delyashhikhsya i radioaktivny`kh materialov [Prospects for the use of technical means during customs control of fissile and radioactive materials]. Nauka i innovaczii v XXI veke: aktual`ny`e voprosy`, otkry`tiya, 2019, p. 51.

Il`yashenko N. I., Fil`shin V. E. Issledovanie ae`rodinamicheskikh kharakteristik shakhtny`kh izvestkovy`kh pechej s prinuditel`ny`m otvodom gaza cherez kern [Investigation of the aerodynamic characteristics of shaft lime kilns with forced gas removal through the core]. Zhurnal Mekhanika, 1976, no. 1, 168 p.

Issledovanie proczessa obzhiga izvestnyaka v shakhtny`kh pechakh s gazoobrazny`m toplivom [Investigation of the process of calcining limestone in shaft furnaces with gaseous fuel]. Proceedings of NIOCHEM, Kharkiv, 1981, Vol. 56, pp. 64−76.

Negadajlov A. A., Negadajlov P. A., Shaporyev V. P. Optimizacziya raspredeleniya kuskovogo materiala po diametru shakhtnoj pechi s czel`yu umen`sheniya vredny`kh vy`brosov v atmosferny`j vozdukh ot izvestnyakovogo proizvodstva [Optimization of the distribution of lumpy material along the diameter of the shaft furnace in order to reduce harmful emissions into the atmospheric air from limestone production]. Ekologi`chna bezpeka, 2013, no. 2, pp. 97–102.

Pitak I. V., Shaporev P. V., Shestopalov A. V., Shaporev V. P. Sovershenstvovanie proizvodstva izvesti v shakhtny`kh pechakh [Improvement of lime production in shaft kilns]. Tekhnologicheskij audit i rezervy` proizvodstva, 2014, no. 6 (1), pp. 59–63.

Izmalkova T. V. Sovremenny`e sposoby` i metody` optimizaczii grunulometricheskogo sostava czementno-mineral`ny`kh smesej [Modern methods and methods for optimizing the grunulometric composition of cement-mineral mixtures]. Mezhdunarodnaya nauchno-tekhnicheskaya konferencziya molody`kh ucheny`kh BGTU im. V.G. Shukhova. 2016, pp. 1188–1192.