Не щури і не вампіри. Що треба знати про кажанів і їхню любов до людських домівок

Ці трагічні випадки лише підсвітили проблему ставлення до кажанів. Багато хто гидує ними чи навіть ненавидить.

Кажанів вважають заразними та сприймають як щось середнє між щурами та помічниками графа Дракули. Та, схоже, це люди п’ють кров з бідолашних рукокрилих!

В Україні є 28 кажанів, але лише 4 з них зазвичай перетинаються з людьми

• Які кажани живуть в Україні та чому іноді перетинаються з людьми? Чи дійсно кажани небезпечні і як правильно з ними контактувати?
• Як діяти, якщо ви помітили кажана на вулиці, він випадково залетів у приміщення, оселився на вашому балконі чи горищі?
• Чим корисні кажани і чому важливо їх берегти, якщо не хочете потерпати від нашестя комарів кожного літа?

Про це “Українській правді. Життя” розповіла фахівчиня Українського центру реабілітації рукокрилих Альона Шуленко.

Що треба знати про кажанів?

Кажани – це нічні рукокрилі тварини, які харчуються комахами. Це єдині ссавці, здатні до справжнього польоту. Вони відчувають біль, мають свідомість і хорошу пам’ять, тому що повертаються в ті місця, де живуть.

В Україні живуть 28 видів кажанів, але зазвичай людина зустрічає тільки чотири з них.

Руда вечірниця, пергач пізній, білосмугий нетопир і лилик двоколірний – основні види, які можна побачити в містах. Тому в цьому матеріалі ми розповімо здебільшого про них.

“Інколи у сільській місцевості можна зустріти одного з вуханів або деякі інші види нетопирів, але це буває не дуже часто.

Всі інші – повністю лісові види, і їх зустріти звичайним людям майже нереально”, – пояснює Альона Шуленко.

Кажани не гризуть людські запаси, не заплутуються у волоссі, не п’ють кров, не кидаються на біле. Єдиний дискомфорт, що може бути від кажанів – це писк і запах випорожнень.

Чим небезпечні кажани?

Єдина потенційна небезпека – це сказ. В Україні живе лише три види кажанів, які можуть переносити цю хворобу. І пергач пізній – єдиний з них, кого можна зустріти у містах.

Особливістю пергача є те, що він одинак. Також серед міських видів лише пергач – не мігруючий вид, тож постійно перебуває у містах.

Українські кажани не передають хвороб повітряно-крапельним шляхом – від них можна заразитися сказом тільки через укус, але ймовірність цього низька.

За даними ВООЗ, у 99% випадків захворювання людини від сказу джерелом збудника є собаки. Вакцинація домашніх улюбленців проти сказу захистить і тварину, і господаря.

Деякі люди досі вірять у міфи про вампіризм кажанів. Насправді це стосується лише трьох видів, які живуть у Південній Америці, але стереотип причепився до всіх рукокрилих.

“У світі живе близько півтори тисячі видів кажанів. Із них – лише три види в Південній Америці, які дійсно є “вампірами” і харчуються кров’ю свійських тварин. Вони суттєво підпсували репутацію кажанів.

Плюс, треба не забувати про поп-культуру, містифікацію, Дракулу, фільми про вампірів”, – каже Альона Шуленко.

Людей також лякають гострі ікла кажанів, однак не варто судити тварин за зовнішністю. У всіх хижаків є ікла, навіть у комахоїдних.

Руді вечірниці, наприклад, люблять ласувати хрущами. Міцні зуби потрібні їм для того, щоб розкусити хітиновий покрив, а не для кусання людей.

Чому кажани можуть перетинатися з людьми?

Щоб зрозуміти, чому “міські” кажани перетинаються з людьми, варто дізнатися про їхній річний цикл.

Осіння міграція у кажанів відбувається в кінці серпня і до жовтня. У цей час кажани повертаються з лісів до міст, щоб знайти собі місце на зимівлю.

Це один із потенційно небезпечних періодів для кажанів, тому що вони часто потрапляють в пастки: незачинені кватирки в будівлях, відчинені вікна, щілини, через які можна залізти до приміщення.

“Вони можуть залітати, тому що шукають сховок для перепочинку. Дуже часто залітають у старі вікна з подвійною рамою – і зазвичай це смертельна пастка.

Хтось один залітає, не може вибратися, починає верещати. На цей вереск прилітають інші. Якщо кажани чують, що хтось в небезпеці, вони хочуть допомогти, прилітають і також потрапляють в цю саму пастку”, – пояснює фахівчиня Центру реабілітації рукокрилих.

Зима і літо – це періоди, коли кажани найбільш вразливі

Вони зимують великими групами, на відміну від пергачів, які більш поодинокі. Але місця сховку – у всіх однакові.

“Зазвичай їх знаходять, коли проводять ремонти на балконах. Коли закритий балкон обшивають всередині пластиком, між пластиком і стіною або стелею залишається великий простір. Звичайно, десь є здоровенна щілина, яка веде на вулицю, і вони в такі місця дуже люблять залізти.

У нас перед Новим Роком була колонія із Пісочина, де кажани так зимували не перший рік. Вони своєю вагою провалили стелю і вивалилися”, – ділиться зоозахисниця.

Зазвичай кажани набиваються в щілини у людських оселях, щоб поспати. При цьому вони не завдають ніякої шкоди.

Також люди можуть бачити кажанів взимку під час різкого потепління або похолодання.

“Так, звичайно, під час потепління або під час похолодань вони можуть прокидатись. Це прокидання часто чутно, тому що вони починають попискувати. Це і стає для них смертельною пасткою, тому що люди чують цей писк. Якщо люди не дуже добрі і свідомі, то вони це все розбирають. Так в Полтаві викинули півтори тисячі кажанів.

А нещодавно нам приїхала колонія з Кам’янського, де люди заселились в квартиру, почули писк, просто зняли підлогу, подзвонили і сказали “забирайте”. Але дуже добре, що подзвонили, а не повбивали тварин”, – каже Шуленко.

Зазвичай кажани набиваються у щілини в оселях, щоб поспати, і людям ніяк не шкодять

Коли стає тепліше, кажани можуть прокидатися і вилітати попити води. Та якщо якісь із кажанів набрали недостатню вагу для зимівлі, вони виснажуються і не можуть повернутися назад. Тому вони можуть падати на вулиці, залітати в приміщення, губитись.

А під час заморозків кажани можуть вилазити, щоб знайти тепліше місце. Бувають випадки, коли під час похолодань кажани, які або набрали недостатньо ваги, або обрали собі погане місце для зимівлі, починають мерзнути.

“Коли -5°С різко перетворюється в -20°С, вони прокидаються і намагаються врятуватися від холоду, розлітаються. Зазвичай для них це смертельний вирок. Люди можуть знаходити кажанів при спробах залетіти в приміщення, або якщо вони виснаженими попадають на вулиці.

У нас було таке, коли був різкий перепад погоди. Кажани летіли до озера. Поки вони долетіли, озеро виявлялось замерзлим, і вони там просто замертво попадали”, – пригадує фахівчиня Центру.

Далі – весняна міграція. Коли температура починає стабільно триматися приблизно вище 5 градусів, з’являються комахи. Кажани починають вилітати зі сховищ і повертатися назад в ліси.

“Тут аналогічна ситуація з осінньою міграцією, відчинені вікна, вони залітають, щоб перепочити. Це щодо мігруючих видів.

А пергач пізній живе виключно в містах. Він може в будь-який момент прокинутися, залізти у під’їзд або в незакриту вентиляцію в квартирі”, – каже Шуленко.

Влітку кажанів майже немає в містах, тому що всі мігруючі види летять в ліси. У цей період небезпекою для рукокрилих здебільшого є хижаки, що на них полюють, – сови, куниці, сороки, хижі птахи або й коти-собаки, якщо рукокрилі випадково залетять на чийсь балкон.

Кажанів не можна виганяти ні взимку, ні влітку, бо це загроза для малюків

Також особливість літньої пори – дитинчата, тому що саме в цей час кажани народжують. Вони можуть народжувати один раз на рік – і це зазвичай один-два малюки.

“Перші декілька днів, коли кажанчик народжується, він присмоктується до соска, і мама може з ним літати.

Та буває таке, що вони випадають і люди їх знаходять. Інколи маму з дитинчам, або покинуте маля”, – пояснює експертка.

Перші декілька днів кажани постійно з мамою, а потім мами можуть залишати їх і літати на полювання.

Ці тварини дорослішають швидко – протягом місяця після появи на світ кажан вилітає, сам вчиться полювати. За словами Альони Шуленко, цей етап припадає на червень і липень – сезон розмноження.

Що робити, якщо до вас залетів кажан?

✅ По-перше, не панікуйте. Зачиніть двері в інші кімнати, щоб кажан не літав по всьому житлу та не травмувався.

Якщо вдома є домашні тварини – зачиніть двері, щоб вони не лякались самі й не лякали рукокрилого.

✅ Найважливіша рекомендація – сконтактувати з Центром реабілітації рукокрилих за номером +38 066 305 98 95. Вам нададуть консультацію.

Фахівці Центру самі виїжджають на виклики по Харківщині, а в більшості інших міст у них є волонтери, які зможуть передати кажанів в інше місто.

У критичних ситуаціях з кажанами можна також телефонувати у ДСНС. Утім, не у всіх населених пунктах рятувальники обізнані, як поводитися з рукокрилими. Також надзвичайники можуть не приїхати на такий виклик.

✅ Не беріть кажанів голіруч – вони захищаються, коли налякані, і можуть боляче вкусити! Вдягніть цупкі рукавички – або шкіряні, або дві пари будівельних.

✅ Візьміть кажана так, щоб його крила були притиснуті до тіла. Великий палець можна зафіксувати під підборіддям, щоб кажан не зміг вас вкусити.

✅ Напоїть кажана водою з піпетки, шприца або ложечки.

Дайте рукокрилим води. На фото – напування рудих вечірниць

✅ Знайдіть коробку, щоб покласти тварину туди. У коробці зробіть кілька отворів для повітря, а на дно покладіть вологе ганчір’я, щоб тварина могла трошки охолонути.

Тканину треба змочити холодною водою, але з неї не має текти, інакше коробка розмокне. Також з ганчірок не мають стирчати нитки, бо кажани можуть заплутатись в них.

✅ Покладіть у коробку кажана та надійно її запакуйте. Просто прикритої коробки недостатньо – він може вилізти.

✅ Якщо кажанів багато, візьміть кілька коробок. Важливо, щоб коробка не переповнювалась. Обов’язково складайте кажанів у коробку так, щоб вони заповнювали не більше одного шару на дні. Якщо їх буде більше, вони розігріються та помруть від задухи.

Покладіть кажанів у коробку так, щоб вона не переповнювалась

✅ Якщо кажан не просто залетів до вас, а застряг у віконній рамі – рахунок йде на хвилини. Потрібно діяти дуже оперативно.

Чим довше кажан буде перебувати у пастці, тим більше кажанів до нього прилетить. Тому варто звільнити тварину якнайшвидше, щоб вона не задихнулась і не покликала “підмогу”.

“Це класична історія, коли телефонують і кажуть “кажан залетів”. Ми приїжджаємо, а там їх уже сто. Тому ми радимо ставити москітні сітки. Вони врятують від таких ситуацій”, – каже експертка.

✅ Якщо кажан травмований – телефонуйте у Центр реабілітації рукокрилих, щоб тварину забрали фахівці. Надійно запаковану коробку передайте зоозахисникам.

✅ Якщо з кажаном все нормально, ввечері його можна випустити. Це стосується тільки літа. Випускати кажанів взимку категорично не можна.

“Якщо знайшли кажана, просто так це залишати не можна. У будь-якому випадку треба йому допомогти, щоб він не загинув і не заблукав у приміщенні чи не покликав собі допомогу”, – додає Шуленко.

✅ Після кажанів приміщення не потребує спеціальної дезінфекції – достатньо просто помити поверхні з миючими засобами.

Як правильно випускати кажана?

Кажани – це нічні комахоїдні тварини. Їх можна випускати тільки затемна (ввечері або вночі) та тільки влітку.

“Якщо вигнати кажана влітку вдень, то, найімовірніше, його загризе якась сорока. Треба чекати до вечора. В будь-якому випадку можна повідомити нам. Ми завжди проконсультуємо і допоможемо”, – каже Альона Шуленко.

Взимку кажанів не можна випускати на вулицю. Натомість про знахідку треба повідомляти Центр реабілітації, бо рукокрилим завжди потрібна допомога під час холодів.

“Влітку також бажано нам повідомити, щоб ми подивились на цього кажана і хоча б по фото чи відео сказали, чи з ним все нормально. Нам загалом дуже важливо фіксувати будь-які знахідки рукокрилих, бо ми всі науковці та використовуємо цю інформацію у дослідженнях”, – зауважує експертка.

Якщо з кажаном все добре, можна вийти на відкриту місцевість, відкрити коробку і з піднятої руки випустити кажана.

Міжнародна ніч кажанів: чому кажани потребують охорони

Навіть якщо ви вже знаєте, що кажани не заплутуються у волоссі, а українські кажани не п’ють кров – ми все одно впевнені, що тут ви знайдете багато цікавого.

Ніч з на серпня – Міжнародна ніч кажанів . З цієї нагоди великий знавець кажанів, науковець Карпатського біосферного заповідника Василь Покиньчереда розповів найцікавіші факти про цих унікальних ссавців.

• Формально вважається, що в Україні проживає видів кажанів. Але це не точно. Деякі види, не помічені (а отже і не зареєстровані) поки в Україні, живуть дуже близько від нашого кордону. Так, нещодавно в Харкові виявили новий для України вид – широковухого складчатогуба – завдяки зверненню місцевої мешканки до науковців, щоб допомогли їй позбутися кажана, який залетів до неї у квартиру.

• Усі види кажанів в Україні харчуються виключно комахами. Але деякі види навчилися полювати на комах не лише в польоті, але і тих, що знаходяться на поверхні землі, кори, гілок, тощо.

• Нічниця водяна та нічниця ставкова – кажани, що полюють здебільшого над водоймами. А ще вони вміють хапати свою здобич просто з поверхні води.

• У степу кажанів не так багато, як в інших природно-кліматичних зонах. Це зокрема пов’язано із тим, що тут мало придатних для кажанів сховищ, таких як дупла, порожнини, щілини, печери тощо.

• Найбільше кажанів у Карпатах – тут живе 26 із 29 зареєстрованих в Україні видів.

• Деякі кажани відлітають у вирій. Є види, що з України летять “виспатися” в Середземномор’я, а є такі, що з півночі прилітають, щоб впасти в анабіоз в Українських печерах та на наших горищах.

• Якщо посеред зими раптом виявиться, що місце зимівлі, яке обрали кажани, їм не підходить (тут надто тепло, чи надмірно холодно) – у кажанів є достатньо запасів жиру, щоб навіть в мороз вийти зі сплячки і безпечно перелетіти в нове місце зимівлі.

• Кажани можуть впадати в стан, близький до анабіозу. Робити це вони можуть навіть під час денного відпочинку.

• Зникнення кажанів пов’язують з повсюдним використанням токсичних засобів боротьби зі шкідниками в сільському та лісовому господарстві у другій половині минулого століття. Тепер цей фактор значно послабився. Але з’явилися нові випробування – грибкове захворювання, через яке масово гинуть кажани. На їх чисельність впливають також руйнування біотопів, загосподарювання місць зимівлі (коли печери стають загальнодоступними для туристів), та вирубки старих дерев у лісах (адже, для кажанів потрібні дупла).

• Найчастіше в Україні можна зустріти (побачити) різних нетопирів, вечірницю руду та кажана пізнього, які не цураються людських осель.

• Кажан пізній – найбільш “одомашнений” вид. Він, є синантропом (як, наприклад горобець) – видом, що знайшов поблизу людських поселень особливо сприятливі для себе умови. Кажан пізній поселяється в людських будівлях або поруч та любить полювати поблизу ліхтарів.

• В Карпатах є печери, де одночасно зимує близько тисячі кажанів. Раніше в Криму були підземелля, де одночасно проживали десятки тисяч кажанів ( зараз кількість кажанів там незначна). А в США відомо про печеру, де живе понад мільйон кажанів, тож, під час вильоту у них утворюються кількагодинні затори.

• Усі види кажанів, зареєстровані в Україні, занесені до Червоної книги України. Бережіть їх. І не варто їх боятися.