Раннє Відродження (1410/1425 рр. — кінець XV століття); Високе Відродження (кінець XV — перші 20 років XVI століття); Пізнє Відродження (середина XVI — 90-ті роки XVI століття);14 лют. 2023 р.
Епоха Відродження — період в історії культури Західної Європи, який почався в Італії в кінці XIII століття, зайняв в більшості європейських країн XIV—XVI ст., а в Іспанії та Англії тривав до початку XVII століття.
Ренесанс почав свій шлях на українських землях вже на початку XVI ст. Однак лише в другій половині XVI ст. та в перші роки XVII ст. прояви Ренесансу стали досить помітними.
Але родоначальниками Відродження вважаються Франческо Петрарка (1304—1374), автор «Книги пісень» і Джованні Бокаччо (1313—1375), автор «Декамерону».
Епоха Відродження почалася в Італії в XIV столітті, в період проторенесансу, або треченто (культури 1300-х років) і тривала аж до XVI століття, ознаменувавши перехід від середньовічної до сучасної Європи.
Гуманізм — світське вільнодумство епохи Відродження, що протистояло духовному пануванню церкви в суспільстві. У широкому розумінні — визнання цінності людини як особистості, її права на вільний розвиток і реалізацію своїх можливостей. Нікколо Макіавеллі. Одним із найвідоміших теоретиків політичної думки XVI ст.
Відро́дження, або Ренеса́нс (фр. Renaissance — «Відродження») — культурно-філософський рух кінця Середньовіччя — початку Нового часу, що ґрунтувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на спадщину античності. Сучасні дослідники виділяють п’ять періодів доби Відродження: …
