§ 18. Спроби реформування економіки

Повоєнна відбудова радянської економіки відбувалася на старій або застарілій технічній основі. У середині 1950-х років керівництво СРСР усвідомило проблему науково-технічної революції (НТР) як ключове політичне завдання. Радянська командна економіка не мала внутрішніх стимулів для підвищення технічного рівня виробництва й, тим більше, для перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. Однак вона відрізнялася від ринкової економіки величезними мобілізаційними можливостями, які можна було приводити в рух адміністративними рішеннями. Україна для нового радянського керівництва на чолі з Микитою Хрущовим уявлялася не тільки політичною, а й економічною опорою. Вона вкотре мала слугувати майданчиком для поспішного сільськогосподарського експериментаторства.

Розв’язуючи проблему прискорення науково-технічного прогресу, Хрущов ухвалив кілька принципових рішень, які визначили характер розвитку радянської економіки на весь подальший період існування СРСР: а) забезпечити фінансовими ресурсами активну соціальну політику; б) в оборонній сфері спрямувати більше ресурсів на виробництво стратегічної ракетно-ядерної зброї та на пов’язану з нею космічну програму; в) імпортувати сучасне устаткування й технології з Заходу. Однак, як показав наступний досвід, цього було замало для переходу до постіндустріального суспільства, як це чинили західні держави. Згодом постіндустріальним почали називати таке суспільство, у якому переважала індустрія наукових знань, а велика частина населення була зайнята у сфері послуг (а не в промисловому чи сільськогосподарському виробництві).

Михайло Янгель

Диспропорції повоєнного господарського розвитку України мали територіальні й національно-політичні передумови. Центральна влада у Москві не поспішала відновлювати економічний потенціал республіки. Деякі евакуйовані підприємства так і не повернулися. Здебільшого поза межами України, у глибинних регіонах Росії, розвивалася надалі радянська військова промисловість, яка притягувала головні наукові розробки. В Україні розміщувалися тільки окремі підприємства (зокрема з конструювання та виробництва міжконтинентальних бойових ракет, як-от у Дніпропетровську під керівництвом Михайла Янгеля), провідними все ж залишалися видобувні галузі, насамперед кам’яновугільна. Від України очікували також непомірних врожаїв продовольчих культур. Корективи в економічний розвиток вносили західні області, де ще живою була пам’ять про брутальну радянізацію. Додаткові господарські труднощі створювала Кримська область, яка потребувала значних капіталовкладень.

У період хрущовської «відлиги» (від середини 1950-х до середини 1960- х років) промисловість УРСР справді демонструвала позитивну динаміку. Середній щорічний приріст становив 12,3 % у 1951-1959 рр. і 8,8 % у 1959-1965 рр. Водночас на заваді сталого інноваційного розвитку були планово-директивна система управління, обтяженість ідеологією, волюнтаризм партійного керівництва. Реформи не мали тривалої життєвої сили, загрузали в бюрократизмі й урешті-решт перетворювалися на свою протилежність. Навіть цілком нові підприємства в більшості були спрямовані на виробництво засобів виробництва (група «А»). Частка продукції цієї групи в промисловості України зросла з 62 % (у 1940 р.) до 72,4 % (у 1965 р.).

• Визначте суперечності й диспропорції в розвитку економіки УРСР. Про який характер радянської економіки вони свідчили?

2. Створення раднаргоспів і повернення до централізованого управління народним господарством

У 1957 р. в Радянському Союзі замість міністерств було створено територіальні ради народного господарства – раднаргоспи. Цю радикальну реформу з децентралізації управління промисловістю пояснено необхідністю наблизити планування виробництва до реальних можливостей і потреб регіонів. На території України спочатку було створено 11 раднаргоспів (найбільшими були Київський – 5 областей, Харківський – 3 області, Львівський – 4 області), а згодом шляхом розукрупнення існуючих на прохання обласних партійних керівників – ще три. Так місцева політична еліта отримала можливість контролювати господарський потенціал регіонів. Престиж секретарів обкомів в областях, де розташовувалися центри раднаргоспів, суттєво зріс. У відання раднаргоспів перейшли тисячі підприємств, які виробляли більшість промислової продукції республіки. Москва залишила за собою військово-промисловий комплекс і енергетику.

Овсій Ліберман

Децентралізація господарства посилила післясталінську лібералізацію. У поєднанні зі скороченням бюрократичного апарату, яке відбулося в 1954-1956 рр., реформа в перші роки стимулювала виробництво. Однак від 1960 р. розпочалися зворотні кроки до централізації. Тоді в найбільших республіках, у тому числі УРСР, було створено центральні раднаргоспи. У 1962 р. створено Раду народного господарства СРСР (РНГ СРСР), а кількість економічних районів у віданні Укрраднаргоспу скоротилася до семи (Донецький, Київський, Львівський, Подільський, Придніпровський, Харківський і Чорноморський). У 1963 р. відбулася чергова реорганізація. Після того як у Москві створили Вищу раду народного господарства СРСР (вона встановила контроль над діяльністю усіх органів управління промисловістю – РНГ СРСР, Держпланом СРСР, Держбудом СРСР і комітетами, створеними замість ліквідованих міністерств), в Україні почали діяти три економічні райони (Донецько-Придніпровський, Південно-Західний і Південний).

У результаті безперервних реорганізацій управління промисловістю і будівництвом стало не менш централізованим, ніж було при міністерській системі, і набагато більш бюрократизованим. Вочевидь Хрущов це розумів і пристав на пропозицію харківського професора Овсія Лібермана розпочати дискусію про можливість нової реформи під гаслом «план, прибуток і премія». На цей раз реформа мала бути пов’язана не з удосконаленням управління – бо як вертикальний (міністерства), так і горизонтальний (раднаргоспи) способи побудови економіки при планово-директивній системі не давали достатніх імпульсів для розвитку, – а з використанням важеля товарно-грошових відносин для покращення економічних показників. У 1964 р. питанням економічної реформи було присвячене спеціальне засідання в Інституті економіки АН УРСР, на якому виступив Ліберман. У 1965 р., уже після усунення Хрущова від влади, було апробовано систему преміювання на виробництві; деякі підприємства, зокрема швейної промисловості, перейшли на співпрацю з магазинами за прямими зв’язками. Так було підготовлено ґрунт для так званих Косигінських реформ другої половини 1960-х років (на Заході це явище в радянській економіці отримало назву «ліберманізації»).

• Поясніть задум влади, пов’язаний з утворенням раднаргоспів. Чому діяльність раднаргоспів виявилася неефективною? Поряд із економічними, поміркуйте про політичні мотиви й наслідки запровадження раднаргоспів.

3. Промисловий розвиток УРСР

Пріоритет належав традиційним для радянської економіки галузям: важкій індустрії, металургії та залізорудній галузі, видобутку палива, що були мало пов’язані з науково-технічною революцією. У 1951-1965 рр. до ладу стало майже 2 тис. великих підприємств. Більшість з них забезпечувала виробництво засобів виробництва (група «А»). За той самий час більш як у тричі зросло виробництво чавуну, сталі, прокату, сталевих труб. В Україні виплавляли чавуну на одного мешканця найбільше в Європі. У 1955 р. на Кривбасі запрацював Південний гірничо-збагачувальний комбінат (найбільший у Європі). У 1962 р. на зміну мартенівським печам почали споруджувати киснево-конверторні цехи, які виробляли метал кращої якості. Було побудовано більше трьох сотень вугільних шахт. Район видобутку розширився за рахунок нових басейнів: Львівсько-Волинського (чорне вугілля) і Дніпровського (буре вугілля). Однак рентабельність шахт була низькою. Вугільні пласти залягали все глибше, що підвищувало витрати на видобуток. Нафтогазовий сектор за темпами перевищив вугільну галузь. У 1965 р. його частка у видобутку палива сягнула 27 % (у 1958 р. – 9 %).

У 1950-ті роки УРСР стала одним з лідерів радянського машинобудування. У наступному десятиріччі на республіку припадало чверть машинобудівної галузі СРСР. У 1956 р. Україна почала замінювати паровози тепловозами й електровозами, які виробляли в Луганську й Харкові. Того ж року Харківський авіазавод налагодив випуск турбореактивної авіації (літаки «Ту»). Київський авіазавод випускав транспортні й пасажирські літаки «Ан». У Миколаєві започаткували будівництво суховантажних кораблів. Серед визначних новинок стало народження нової галузі – легкового автомобілебудування. У 1960 р. в Запоріжжі виробили перший автомобіль ЗАЗ-965 («Запорожець»). Загалом в Україні працювало більше тисячі підприємств машинобудування, які виробляли автобуси, авторефрижератори, літаки, танкери, турбогенератори, гідротурбіни, електро- і тепловози, екскаватори, трансформатори, пилососи, пральні машини, магнітофони, холодильники тощо. В УРСР створено третю у світі (після США і Великої Британії) електронно-обчислювальну машину – тодішній комп’ютер. Темпи кількісного зростання машинобудування вражали. Проте нові розробки повільно впроваджувалися у виробництво. Продукція машинобудування встигала морально застаріти.

Автомобіль ЗАЗ-965 на ярмарку в Загребі. 1961 р.

У 1960-1965 рр. стрімко зростала хімічна галузь. Це був результат цілеспрямованої урядової політики: за кілька років галузь отримала коштів більше, ніж у попередні чотири десятиліття. Було збудовано 35 нових заводів, модернізовано старі виробництва. Найбільші об’єкти: Дніпропетровський шинний завод, Роздольський гірничо-хімічний комбінат, Черкаський і Чернігівський заводи хімволокна. Така увага до галузі була зумовлена двома чинниками: повсюдним проникненням хімії в життя й виробництво (що відповідало світовій тенденції) та «хімізацією сільського господарства», яка стала частиною хрущовських надпрограм на селі. Розвиток хімічної промисловості потребував електроенергії. В Україні споруджували гідро- (ГЕС) і теплові (ТЕС) електростанції. У гідроенергетиці зосередилися на будівництві гігантів – нових вузлів Дніпровського каскаду: Каховська ГЕС (1950-1956), Кременчуцька ГЕС (1954-1960), Дніпродзержинська (тепер Середньодніпровська) ГЕС (1956-1964).

Турбогвинтовий пасажирський літак Ан-24

Авторкою першої у світі мови програмування високого рівня була Катерина Ющенко (1919-2001). У 1955 р. з’явилася її розробка під назвою «Адресна мова програмування», що на два роки випередила мову Fortran, на три – COBOL і на п’ять – ALGOL. У те, що уродженка Чигирина стане відомою програмісткою, було складно повірити. Вона була донькою «ворога народу». Батько, учитель історії, мав необережність провести дітям екскурсію козацькими місцями. Так званого українського буржуазного націоналіста ув’язнили на 10 років, а доньку, першокурсницю фізико-математичного факультету, відрахували з Київського університету. Прийняти на навчання неблагонадійну студентку ризикнули тільки в університеті Узбекистану. В Україну повернулася аж після завершення Другої світової війни. Спочатку вчителювала в містечку Стрий, а дізнавшись, що у Львові відкрили філію Інституту математики, перевелась у відділ теорії ймовірностей. Від 1950 р. працювала в Києві, спочатку в Інституті математики, а згодом у Інституті кібернетики АН УРСР.

За Хрущова виникла ще одна нова галузь – масове житлове будівництво. Воно ґрунтувалося на однотипності проектів – серіях, конвеєрному виробництві. З цією епохою прямо пов’язані п’ятиповерхові будинки, відомі як «хрущовки». Рішення будувати панельні багатоквартирні будинки індустріальними методами було ухвалено в 1954 р. Обрали найшвидший і найдешевший варіант. Нові об’єкти були тимчасовими, їх планували використовувати до 50 років. У 1957 р. влада постановила забезпечити кожну родину окремою квартирою. У великих містах створено будівельні комбінати. За десять років з’явилося більше 3 млн квартир. Житлова програма разом з гігантоманією заводів, електростанцій розвинула виробництво будматеріалів. З’явилися нові марки цементу, стінові панелі, керамічні труби, опори ліній електропередачі тощо. На зламі 1950-1960-х років почали реконструкцію залізничного сполучення, впроваджуючи тепло- й електротягу. В Україні з’явився метрополітен: у 1960 р. почала діяти перша лінія метро в Києві. Зросло значення українських портів.

Більше уваги ніж раніше приділяли легкій і харчовій промисловості. Про повернення економіки обличчям до людини заговорили відразу після смерті Сталіна. У 1953 р. ухвалено відповідну програму. У 1959-1965 рр. було збудовано й модернізовано понад 700 фабрик і комбінатів. Переважно це були швейні фабрики й льонокомбінати. З’явилася нова продукція: штучне хутро, неткані матеріали, трикотажні вироби з хімволокна. До виробництва товарів широкого вжитку влада залучила підприємства важкого машинобудування, де створювали спеціальні цехи. Так, соковижималки збирали на авіазаводах, телевізори випускали на закритих підприємствах військово-промислового комплексу. У магазинах УРСР розширився асортимент продуктів і товарів. Багато українських сімей придбали товари, про які раніше навіть не мріяли, зокрема телевізори, холодильники, пральні машини, магнітофони.

• Схарактеризуйте промисловий розвиток УРСР у 1950-1960-х роках. Попри констатацію досягнень, визначте засадничі проблеми економіки УРСР.

4. Наслідки реформ у сільському господарстві України

Сільське господарство було найслабшою ланкою командної економіки. Політика Хрущова, хай продиктована добрими намірами, не дала тих результатів, на які він сподівався. Розпочата в 1954 р. масштабна кампанія з освоєння цілинних земель Казахстану, до якої також були залучені чималі технічні й людські ресурси з України, тільки частково покращила ситуацію з виробництвом зерна. У міру того як зростала частка міського населення, проблеми з продовольчим забезпеченням міст посилювалися. Бюджетних коштів для розвитку сільського господарства було недостатньо (у першій половині 1960-х років вони складали лише 14 % від усіх бюджетних коштів, призначених для розвитку української економіки). Хитання в аграрній політиці Хрущова зумовили два різних за продуктивністю періоди в динаміці виробництва сільськогосподарської продукції в Україні: якщо в 1950-1958 рр. зростання становило 65 %, то в 1958-1964 рр. – тільки 3 %.

Радянські плакати

Початкове зростання пояснювалося податковими пільгами, які отримало село після 1953 р., а також виплатою колгоспникам справжньої ціни за вирощений урожай. Натомість після 1958 р. держава збільшила податки, підвищила ціни на промислову продукцію для села і стала давати менше коштів на його розвиток. Тепер пріоритетом ставала «велика хімія». А після візиту Хрущова до США в 1959 р., де він побачив, як широко американські фермери використовують кукурудзу, особливо для відгодівлі худоби, у СРСР розпочалася «кукурудзяна епопея». Колгоспи і радгоспи змушували виділяти під посіви кукурудзи найкращі поля. В умовах браку пшеничного зерна (особливо під час неврожаю 1963 р.) кукурудзяне борошно почали домішувати й до хліба. Уряд був змушений купувати зерно за кордоном – у США й Канаді. У кукурудзяній лихоманці виразно проявився волюнтаризм Хрущова, його вміння чути тільки тих, хто обіцяв негайний ефект (одним з таких радників був агроном Трохим Лисенко).

М. Хрущову вручають вінок з кукурудзи в одному з колгоспів України. 1963 р.

Були й позитивні зрушення. У кінці 1950-х років в Україні виникли нові галузі харчової промисловості – випуск безалкогольних напоїв і молочних концентратів. Набрала темпів переробка тваринницької продукції, що змінило структуру харчової промисловості. До 1963 р. збільшилися: до 17 % частка м’ясної промисловості (проти 11,4 % у 1940 р.); до 10,6 % частка молочного виробництва (проти 3 % у 1940 р.); до 2,7 % частка випуску морепродуктів (проти 0,9 % у 1940 р.). Сільське господарство давало чверть національного доходу УРСР. Показники української харчової промисловості перевищували середні по СРСР (особливо якщо взяти до уваги, що в 1959 р. населення України налічувало 41,9 млн, тобто тільки 20,1 % від союзного).

Частка харчової промисловості України у виробництві СРСР у 1960 р.

Вид продукції

Частка УРСР у %

Python: мова програмування майбутнього

Мова програмування Python — це явище у світі інформаційних технологій, яке набуває все більшої популярності та впливу з кожним роком. Відома своєю простотою та читабельністю, Python стала обраною мовою для тисяч розробників, від початківців до професіоналів. У цій статті ми розглянемо історію, особливості та різні сфери застосування мови програмування Python, а також її вплив на різні галузі.

Python не обмежується лише програмуванням в сенсі написання коду. Ця мова стала незамінною для розробки вебдодатків, аналізу даних, роботи зі штучним інтелектом та безлічі інших завдань. Її успіх пояснюється не лише потужною технічною базою, але й активними спільнотами розробників, які вкладають час та зусилля у розвиток цієї мови та розширення її можливостей.

Python — це мова, яка об’єднує різні сфери, надає можливості для творчості та наукових досліджень, і впливає на різні аспекти нашого цифрового життя. Давайте глибше заглибимося у світ Python та розглянемо, чому вона вважається мовою майбутнього.

Історія та Розвиток Python

Початок історії Python

Історія мови програмування Python розпочалася в кінці 1980-х років, коли Гвідо ван Россум, голландський програміст, розпочав розробку нової мови програмування. Перший реліз Python відбувся у лютому 1991 року, і ця мова миттєво завоювала популярність серед розробників завдяки своєму зрозумілому синтаксису та легкості використання.

Важливі етапи розвитку мови

1. Python 1.0 (1994 рік): Перша версія Python була випущена 26 лютого 1991 року. Python 1.0 вже включав ключові риси мови, такі як модульність та взаємодія з іншими мовами програмування.
2. Python 2.0 (2000 рік): Python 2.0 вніс численні покращення, включаючи підтримку Unicode, вирази-генератори та інші нові функції.
3. Python 3.0 (2008 рік): Python 3.0 був революційним випуском, який усунув недоречності та несумісності між Python 2 і Python 3. Цей реліз був призначений для покращення синтаксису та видалення застарілих елементів.
4. Спільнота та розширення: Python здобув велику популярність завдяки активній та пристрасній спільноті розробників. Ця спільнота створила безліч бібліотек та фреймворків, що розширили можливості мови, включаючи Django для веброзробки, NumPy та Pandas для аналізу даних, і багато інших.
5. Подальший розвиток: Python продовжує активно розвиватися. Постійно виходять нові версії з покращеннями та новими можливостями, що робить його ще більш привабливим для розробників усіх рівнів.

Історія Python свідчить про його успіх та вплив на галузі програмування. Спочатку створений як мова для забезпечення читабельності та продуктивності розробників, Python виріс у потужний інструмент для вирішення різних завдань у світі сучасного програмування.

Основні Особливості Python

Простий та зрозумілий синтаксис

Однією з найважливіших рис особливого характеру мови програмування Python є її простий і зрозумілий синтаксис. Це дозволяє швидко створювати ефективний код як початківцям, так і досвідченим програмістам. Відсутність складних символів і велика кількість дуже специфічних правил робить код на Python зрозумілим, що робить його ідеальним для колективної розробки та підтримки.

Вбудована бібліотека та модульність

Python надає розробникам доступ до широкого спектра корисних функцій і бібліотек, які вже включені в мову. Це означає, що вам не потрібно “вигадувати колесо” кожен раз, коли вам потрібно виконати завдання, таке як операції зі списками, рядками, математичні обчислення та інше. Модульність Python дозволяє легко використовувати ці бібліотеки, і ви можете імпортувати їх для використання у своїх програмах.

Підтримка різних парадигм програмування

Python – це мова, яка не обмежена жодною конкретною парадигмою програмування. Ви можете використовувати Python для об’єктноорієнтованого програмування, функціонального програмування, процедурного програмування та багатьох інших парадигм. Це дозволяє розробникам вибирати найкращий підхід для конкретного завдання і розвивати програми в стилі, який їм найбільше зручний.

Основні особливості Python роблять його дуже привабливою мовою для розробки різних видів програм, від простих сценаріїв до великих проєктів. Читабельний синтаксис, велика бібліотека та підтримка різних парадигм програмування роблять Python потужним і універсальним інструментом для розробників на всіх рівнях.

Застосування Python у Різних Галузях

Python – це універсальна мова програмування, яка знайшла своє застосування в різних галузях. Розглянемо деякі з них:

Розробка вебдодатків за допомогою Django та Flask

Мова програмування Python є ідеальним вибором для створення вебдодатків завдяки двом популярним фреймворкам – Django та Flask. Django дозволяє швидко розпочати розробку великих та складних вебпроєктів, надаючи вбудовані інструменти для автентифікації, роботи з базами даних та іншими функціями. Flask, з іншого боку, дає розробникам більше волі у створенні легших та спеціалізованих додатків, призначених для вирішення конкретних завдань. Обидва ці фреймворки сприяють швидкій розробці вебдодатків та API, надаючи розробникам відмінні інструменти для втілення їхніх ідей.

Аналіз даних та машинне навчання з використанням бібліотек NumPy, Pandas та Scikit-Learn

Мова програмування Python стала обраною №1 для проведення аналізу даних та використання методів машинного навчання завдяки низці потужних бібліотек. NumPy дозволяє здійснювати операції з масивами даних ефективно та швидко. Pandas надає зручні інструменти для обробки та аналізу даних у табличному форматі. Scikit-Learn містить широкий спектр інструментів для машинного навчання, які охоплюють класифікацію, регресію, кластеризацію та безліч інших алгоритмів. Ці бібліотеки допомагають вирішувати складні завдання, такі як прогнозування та розробка моделей штучного інтелекту.

Робота зі штучним інтелектом та інтернетом речей (IoT)

Мова програмування Python надає розробникам можливість створювати рішення в галузі штучного інтелекту та Інтернету речей завдяки спеціалізованим бібліотекам та фреймворкам. Бібліотека TensorFlow використовується для розробки та навчання нейронних мереж, тоді як бібліотека OpenCV допомагає в обробці зображень та комп’ютерному зору. Python також користується популярністю серед розробників IoT завдяки своїй простоті та можливостям підключення до різних пристроїв та сенсорів.

Ці приклади демонструють, що Python знаходить безліч застосувань у різних галузях і надає розробникам змогу реалізовувати проєкти від веброзробки до аналізу даних та роботи зі штучним інтелектом.

Переваги та Майбутнє Python

Визначення переваг використання Python у порівнянні з іншими мовами програмування

Python має безліч переваг, які роблять його привабливим у порівнянні з іншими мовами програмування:

• Простий синтаксис: Python має чистий і легкий для вивчення синтаксис, що робить його ідеальним для початківців та досвідчених розробників. Це допомагає економити час на написанні та розумінні коду.
• Велика активна спільнота: Python має велику та активну спільноту розробників, яка постійно підтримує мову, створює бібліотеки та фреймворки, і надає поради. Це означає, що ви завжди можете знайти допомогу та ресурси для вирішення будь-яких завдань.
• Розширені бібліотеки та фреймворки: Python має велику кількість багатофункціональних бібліотек та фреймворків для різних галузей, включаючи веброзробку, наукові дослідження, аналіз даних, штучний інтелект та багато інших.
• Крос-платформеність: Python підтримується на багатьох операційних системах, що робить його крос-платформенною мовою. Ви можете використовувати один і той же код на різних платформах без значних змін.
• Широкі можливості розробки: Python підтримує різні парадигми програмування, включаючи об’єктноорієнтоване, функціональне та процедурне програмування. Це дозволяє розробникам вибирати найкращий підхід для свого проєкту

Перспективи майбутнього розвитку мови Python

Майбутнє Python обіцяє залишатися яскравим і перспективним:

• Штучний інтелект та машинне навчання: Python став популярним інструментом для розробки алгоритмів штучного інтелекту та машинного навчання. Зростання цих галузей сприяє подальшому розвитку Python.
• Розширення бібліотек та фреймворків: Можливість розробників створювати свої бібліотеки та фреймворки сприяє росту екосистеми Python.
• Інтернет речей (IoT): Python широко використовується в розробці програм для IoT завдяки своїй простоті та підтримці різних мікроконтролерів та платформ.
• Великі дані та аналіз даних: Завдяки бібліотекам, таким як NumPy, Pandas та Matplotlib, Python залишається популярним для аналізу даних та обробки великих обсягів інформації.

Майбутнє Python обіцяє багато можливостей для розробників у різних галузях та залишається важливою мовою програмування для тих, хто бажає розвивати свої навички та кар’єру.

Висновок

У цій статті ми докладно розглянули мову програмування Python, починаючи від її історії та основних особливостей та завершуючи оглядом різноманітних галузей застосування та переваг. Python вразив світ своєю простотою та потужністю, що зробило його однією з найпопулярніших мов програмування сьогодні.

Мова Python має безліч переваг, які роблять її ідеальним вибором для розробників різних рівнів навичок. Її читабельний синтаксис, велика активна спільнота та багата екосистема бібліотек роблять її доступною та потужною мовою.

Крім того, Python має яскраве майбутнє. Він активно використовується у сферах штучного інтелекту, машинного навчання, розробки вебдодатків, аналізу даних та Інтернету речей. Ця мова стала невід’ємною частиною сучасного програмування.

Якщо вас зацікавила Python і ви бажаєте навчитися його, існує безліч онлайн-курсів та ресурсів для навчання. Незалежно від вашого рівня навичок, ви знайдете відповідні курси Python, які допоможуть вам розвивати свою кар’єру та створювати захопливі програми.

Python – це мова, яка відкриває безмежні можливості для розробників та інженерів у всьому світі. Його важливість у сучасному інформаційному світі не може бути недооціненою, і вивчення Python може стати ключем до нових можливостей та успіху.