Розвиток культури українського народу в хіу – хуііі ст.

1. Назвіть ім’я одного з найбільш відомих полемістів, який поправу вважається одним із найвидатніших письменників середньовічної доби; до нас дійшли близь 20 його листів і послань, які він передав в Україну з Афону; найвидатніші з них – «Обличе: діавола-миродержця», «Писаніє к утеклим от православної віри єпископам» та ін.

2. Назвіть рік у якому першодрукар Іван Федоров у Львові ви­дав “Азбуку” з граматикою – перший у східнослов’янських народів буквар.

3. У 1578 році першодрукар Іван Федоров у Острозі видає книгу, що мала великий вплив на весь слов’янський світ. Назвіть її.

4. Визначте автора першого відомого на сьогодні твору геральдичної поезії “На герб князя Константина Острозького”, надрукованого в передмові до “Острозької Біблії” I580-I58I рр.

5. У 1585 році було засновано першу громадсько-політичну ор­ганізацію, яка відстоювала національно-релігійні права українського населення. Як вона називалася?

6. Перший ректор Острозької школи, письменник-полеміст ХУІ ст., представник гуманістичного руху в Україні. Хто ця людина?

7. Автор трактату на захист православної віри “Тренос” (Віль­на, 1610р.), у стилі якого проступають риси характерні для бароко.

8. Відомий діяч ХVIІ ст, педагог, поет, гравер, друкар, лексикоограф, автор першого українського словника “Лексікон славеноросскій”. (Київ, 1627 р.).

9. Відомий діяч ХVIIст.: теолог, полеміст, викладач, поет, філо­соф, автор віршів “На жалісний погреб шляхетного рицаря Пет­ра Канашевича-Сагайдачного”. (Київ, 1622).

10. Назвіть автора історико – географічної праці – “Опис України” (Руан, 1651) з додаткам карт України – відомого французького інженера-фортифікатора.

11. Назвіть рік у якому архімандрит Києво-Печерського монастиря Петро Могила заснував школу, яка стала називатися Лаврською.

12. Назвіть рік, коли відбулося злиття Київської братської та Лаврської школи, що поклало початок діяльності Києво-Могилянському колегіуму.

13. У 1585 було, засновано першу на українських землях братську школу. Назвіть місто, в якому вона була заснована.

14. Назвіть прізвище засновника першої друкарні в Кракові, в якій було видано в кінці XVIст. перші в історії книжки (“Часослів”, “Окинюх”, “Триодь постная”, “Триодь цвєтная”) надруковані кирилицею.

15. У кінці XVI ст. з’являються так звані “биті книги”. Що це за книги?

16. Назвіть першу друковану книгу на Україні, що збереглася.

17. У 1674 році вийшла з друку перша в Україні робота з історії “Синопсис”, вона була поширена, як підручник і використовувалася аж до XIXст. Назвіть автора цієї книжки.

18. Назвіть найпоширеніший та найулюбленіший персонаж у кобзарських піснях і думах.

19. У кінці ХVІ-ХVШ ст. на Україні з’являються твори пов’язані з іменами С. Величка, Г.Граб’янки, Самовидця. Хто ці люди?

20. В Україні в кінці ХVІ-ХVIIIст. з’являються твори, авторами яких являються С.Величко, Г.Граб’янка, Самовидець. Що це за твори?

21. Яку назву отримав ляльковий театр на початку ХVII ст. в Україні?

22. У 1737 р. в гетьманській столиці було засновано спеціальну школу співу та музики. Назвіть це місто.

23. Випускниками глухівської школи були відомі діячі культури України XVIII ст. (А. Ведель, М..Березовський, Д. Бортнянський). Назвіть фахову спеціальність цих людей.

24.Наприкінці ХVIIIст. Україну славили імена таких відомих людей як О. Антропов, Д. Левицький, В.Боровиковський. В якій галу­зі культури вони працювали?

25. Україну XVIIIст. славили імена відомих живописців, таких як О.Антропов, Д.Левицький, В.Боровиковський. В якому жанрі живопису вони здобули найбільшу славу?

26. У 1767 році при Харківському колегіумі було засновано Академію мистецтв. Назвіть відомого художника, ініціатора створення цього закладу.

27. Назвіть архітектора Троїцького собору у м.Новомосковську Дніпропетровської області, шедевра архітектурної дерев’яної споруди XVIIIст.

28. У 1744-1767 pp. була побудована Андріївська церква в Києві (стиль рококо). Назвіть прізвище архітектора.

29. Назвіть відомого скульптора, автора памятників “Мініну та Пожарському” на Красній площі у Москві та герцогові Д. де Рішельє в Одесі.

30. Книга, національна святиня, на якій президент України скла­дає присягу.

31. Архітектурна споруда – ознака самоврядування в містах в ХІV-ХVІ ст.

32. Назвіть найвідомішого філософа України XVIIIст.

33. Літературній твір, що поклав початок духовного та національ­ного відродження в Україні кінця XVIII – початку XIX ст.

34. Столиця козацької держави, у якій 1737 року була заснова­на музична школа.

35. Український композитор ХVIIIст., що навчався в Болонії од­ночасно з Моцартом. Був визнаний кращим учнем, за що його ім’я записано на “Золотій дошці” цього навчального закладу.

36. Назвіть твір , що був єдиним протестом проти Указу Катерини II від 3 травня 1783 року про закріпачення українських селян.

37. Український гетьман, який в 1751 році, створив у Глухові театр.

38. Місто, в якому в 1787 році була заснована перша на україн­ських землях медична школа.

39. Місто, в якому в 1754 році було відкрито першу в Українсь­кій державі друкарню з гражданським (цивільним) шрифтом. Використання якого привело до різкого розмежування церковної та світської літератури.

40. Місто, в якому в 1788/1789 році був заснований перший постійний театр на українських землях.

41. Відомий архітектор ХVIII ст., автор собору Святого Юра у Львові (І745-І770рр.). Сьогодні це кафедральний собор греко-католицької церкви в Україні.

42. Видатний громадянин України, що заповів написати на власній могилі: “Світ мене ловив, та не спіймав”.

43. Відомий архітектор, автор Маріїнського палацу та Андріївсь­кої церкви у Києві.

44. Вищий навчальний заклад, що був заснований в 1661р. на українських землях грамотою польського короля Яна Казимира II.

45. Визначте перший слов’яно-греко-латинський колегіум ХVI-XVIIст., що був заснований на українських землях.

46. Як називали людей, що малювали образи святих і розписували церкви в Україні XVI – XVIIIст.

47. Назвіть засновника першого греко-латино-слов’янського ко­легіуму на українських землях.

48. Скільки років тривав повний курс навчання в Києво-Могилянській академії.

49. Відомий діяч епохи Просвітництва, автор твору “Історія Карла XII” (1731р.), який першим увів образ Мазепи у світову літературу?

50. Відомий угорський композитор, музикант XIX ст., автор симфонічно-інструментальної поеми “Мазепа” (І88Ір,).

51. Визначте назву епічного музично-поетичного твору із роз­горнутим сюжетом, який виконувався речитативом під акомпанимент кобзи, бандури чи ліри в XV – XVII ст.

52. Якого відомого українського гуманіста, публіциста, неперевершеного оратора, представника української латиномовної літератури називали “українським Демосфеном і сучасним Ціцероном”?

53. “Сия звонница в Киево-Печерской лавре трудом моим сделанная, каким образом по всей Руси й в Европе другой не обыщется, и на вечность оная звонница стоять будет”. Визначте архітектора Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври.

54. Архімандрит Києво-Печерського монастиря Петро Могила увійшов у українську культуру як засновник …

55. У 1632році відбулося злиття Київської братської та Лаврської школи, що поклало початок діяльності…

56. С.Величко, Г.Граб’янка, Самовидець увійшли в українську культуру як видатні…

57. Назвіть шедевр дерев’яної архітектури ХVІІІст., що знаходиться на території Дніпропетровської області.

58. Відомий архітектор XVIIIст. Б.Меретин створив у Львові одну з найвидатних пам’яток архітектури України. Це…

59. Українським Мікеланджело називають в Європі представника галицького бароко(XVIIIст.) скульптора та різбляра по дереву…

60. Назвіть ім’я одного з найбільш відомих полемістів, який поправу вважається одним із найвидатніших письменників середньовічної доби; до нас дійшли близь 20 його листів і послань, які він передав в Україну з Афону; найвидатніші з них – «Обличе: діавола-миродержця», «Писаніє к утеклим от православної віри єпископам» та ін.

61.Україна дала світу неперевершеного майстра деревяної скульптури епохи рококо, якого називають українським Мікеланджело. Хто він?

§ 21-22. Українські землі у складі Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського

Тим часом як більшість руських князівств потрапили під владу Золотої Орди, на північно-західних кордонах колишньої Русі-України (Київської держави) постала Литовська держава.

Сучасні литовські вчені пов’язують назву своєї країни з межайтським (межайти — одне з литовських племен) словом «летува», що означає «свобода», «вільний край».

У першій чверті XIII ст. князь Рінгольд об’єднав під своєю владою декілька литовських племен. Його син, Міндовґ, продовжив політику батька. У 1248-1249 рр. він згуртував під своєю владою всі литовські землі. Саме з його правлінням і пов’язують заснування Великого князівства Литовського. Столицею своїх володінь Міндовґ обрав місто Новогрудок (Новгородок).

Герб Литви

Новогрудок — столиця князя Міндовґа

Станом на середину XIII ст. Міндовґ підкорив своїй владі землі Чорної Русі (Гродно, Слонім та ін.) і частину Білої, а також примусив визнати свою владу полоцьких, вітебських і мінських князів. Міндовґ завдав поразок монголам, що підняло і зміцнило його авторитет. Важливим кроком князя стало його хрещення у 1246 р. за православним обрядом.

Велике князівство Литовське

Активна політика Міндовґа спровокувала опір із боку Данила Галицького. Між двома видатними правителями спалахнула тривала війна. Міндовґ, відчуваючи, що програє у протистоянні, звернувся по допомогу до німецьких хрестоносців. Цю допомогу було обумовлено хрещенням Міндовґа за католицьким обрядом, що й було зроблено в 1251 р. А в 1253 р. Міндовґа ще й коронували. Щоправда, як пише літопис, «хрещення його було фальшиве. Він приносив жертви своїм богам, спалював тіла померлих і відкрито справляв свої язичницькі обряди». Зрештою у 1261 р. Міндовґ зрікається християнства.

Вежа Ґедиміна у Вільнюсі (сучасний вигляд)

Битва на Синіх Водах (князь Данило Острозький у битві на Синіх Водах, 1362 р.). Худ. А. Орльонов

Який етап битви відобразив художник на картині?

Перший етап битви.

Протистояння поділеної на три відділи орди і розташованих півколом, поділених на шість загонів військ Ольгерда.

Невдала спроба ординців знищити загони: у центрі військо розступалося і пропускало кінноту, обстрілюючи її з боків.

Другий етап битви.

Війська Ольгерда переходять у наступ, прагнуть оточити ордниців і знищити. Ординці не витримують натиску і відступають. Битва завершилася переслідуванням військами Ольгерда залишків орди.

Кінець кінцем два правителі знайшли порозуміння, яке скріпили династичним шлюбом своїх дітей. Дві держави стали для Європи немовби щитом від монголів.

Особливо швидко зростає Литва за правління князя Ґедиміна (1316-1341 рр.), який завершив розпочате Міндовґом приєднання сучасних білоруських земель, а також захопив частину сучасних північноукраїнських. Ґедимін заснував нову столицю князівства — Вільно. Подальше просування Литви на південь стримувалося Галицько-Волинською державою. Тільки після її загибелі Литва стала швидко приєднувати до своїх володінь інші українські землі.

Більшість з них увійшли до складу Литви за правління великого князя Ольґерда (1345-1377 рр.), сина Ґедиміна. Він наприкінці 1361 — на початку 1362 р. оволодів Києвом та навколишніми землями, потім — Чернігово-Сіверщиною та більшою частиною Переяславщини. У походах Ольґерду активно допомагала місцева знать, яка радше воліла бачити над собою литовську зверхність, ніж монгольську.

Успішне просування литовців до узбережжя Чорного моря неминуче викликало опір монгольських темників, що володіли Поділлям і причорноморськими степами. Вирішальна битва сталася в 1362 р. (за іншими відомостями — у 1363 р.) неподалік річки Сині Води (тепер, як вважають більшість учених, це річка Синюха, що впадає в Південний Буг, неподалік сучасного міста Новоархангельськ). Здобувши перемогу, Ольґерд остаточно витіснив ординців із Поділля.

Князь Ольґерд

Політичним наслідком битви на Синіх Водах було відсунення територіальних меж Золотої Орди в пониззі Дністра й Південного Бугу до узбережної смуги, а на Дніпрі — до порогів; результатом цього стало суттєве послаблення політичного впливу татарських орд, розташованих на захід від Дніпра.

Швидкий перехід українських земель під владу Литви пояснюється тим, що литовські князі діяли за принципом: «Ми старовини не рушимо і новизни не вводимо». Зберігалися православна віра, мова, судочинство, удільний устрій земель. До того ж колишні руські князівства не мали реальної сили, яка могла би протистояти литовському просуванню.

«Ґедимін будує Віленський замок». Худ. Михайло Андріоллі

Тракайський замок — резиденція литовських князів (сучасний вигляд)

Приєднання українських земель дало Ольґердові можливість претендувати й на решту спадщини Русі-України. На цьому шляху його головним ворогом була Москва. Відкритий конфлікт спалахнув у 1368 р. і тривав не одне століття. Кожна зі сторін обстоювала своє право на спадщину Русі.

Коли постало Велике князівство Литовське? У якому році відбулася битва на Синіх Водах? Які українські землі увійшли до складу Великого князівства Литовського в XIV ст.?

2. Відродження удільних князівств на українських землях та їх ліквідація. Кревська унія

Після долучення українських земель до складу Великого князівства Литовського Ольґерд відновив удільний устрій. Але на чолі князівств стали представники литовських династій Ґедиміновичів і Ольґердовичів. Очільником Київського князівства став Володимир Ольґердович, Поділля — Юрій Коріатович, Новгород-Сіверщини — Дмитро Корибут тощо. Удільні князівства перебували у васальній залежності від великого князя й зобов’язувалися «служити вірно», виплачувати щорічну данину і в разі потреби виставляти своє військо.

Але вже скоро для удільних князів стає обтяжливою влада великого князя, і вони починають проявляти ознаки самостійного життя. Такі прагнення особливо проявилися по смерті Ольґерда під час боротьби за литовський великокняжий стіл.

Брати Коріатовичі. Скульптурна композиція

У той же час постало питання про збереження територіальної цілісності Великого князівства Литовського. Ядро своїх володінь Ольґерд заповів своєму старшому синові від другої дружини — Яґайлу. Він також отримав верховенство над усіма Ґедиміновичами й Ольґердовичами. Проте старші брати — сини першої дружини Ольґерда — не змирилися з цим. Проти Яґайла виступили полоцький, чернігово-сіверський, волинський, подільський князі. Скориставшись цим, брат Ольґерда Кейстут захопив Вільно та усунув Яґайла від влади. Проте останній втік до Тевтонського ордену і за його допомоги відновив владу, полонивши Кейстута та його сина Вітовта. По кількох днях Кейстута задушили, але Вітовт зміг урятуватися і продовжити боротьбу. Розуміючи непевність свого становища, Яґайло вирішив опертися на підтримку Польщі, яка, своєю чергою, потребувала допомоги Литви в боротьбі з Тевтонським орденом. Зрештою, в 1385 р. між двома країнами було укладено Кревську унію, згідно з якою Литва мала прийняти католицизм і навік приєднати до Польщі свої литовські та руські землі. Отже, об’єднуючись із Польщею, Велике князівство Литовське обирало західний шлях цивілізаційного розвитку.

У 1386 р. великий князь Яґайло охрестився за католицьким обрядом під ім’ям Владислав, одружився з польською королевою Ядвіґою і став королем Польщі, а одночасно й великим литовським князем.

Яґайло активно взявся за реалізацію умов унії. Литовців стали хрестити за католицьким обрядом, а литовці-католики отримали такі ж привілеї, як і поляки. Також було приведено до присяги нового короля удільних князів. Їхня васальна залежність від Яґайла виражалась у виплаті щорічної данини та в необхідності надавати військову допомогу господарю. У всьому іншому вони користувалися повною свободою. Так, київський князь Володимир Ольґердович навіть карбував власну монету.

Словничок

Унія — об’єднання, союз. У нашому випадку об’єднання на певних умовах двох держав під зверхністю одного монарха.

Спалення литовцями замку Христмемель в 1315 р. Худ. А. Кляйн

Проте Кревською унією була невдоволена значна частина литовської знаті, яка згуртувалася навколо князя Вітовта. Вона виступила за збереження самостійності Литви. Їхня збройна боротьба змусила Яґайла в 1392 р. визнати Вітовта намісником Литви, і він фактично став литовським князем.

Але київський князь Володимир, новгород-сіверський Дмитро Корибут і подільський Федір Коріатович відмовилися визнати владу Вітовта. Спалахнула збройна боротьба, під час якої Вітовт розпочав ліквідацію удільних князівств. Князів замінили на намісників Вітовта. Завдяки таким діям Вітовт сприяв централізації та зміцненню незалежності Великого князівства Литовського. Кревську унію фактично було скасовано.

Незважаючи на ліквідацію уділів, владу Вітовта підтримувала значна частина української знаті, що була проти покатоличення і вбачала в ньому правителя, здатного протистояти зазіханням Москви і нападам татар.

Великий литовський князь Вітовт

Проте планам Вітовта з перетворення Великого князівства Литовського на самостійну могутню державу не судилося здійснитися. Улітку 1399 р. в битві на річці Ворскла він зазнав цілковитої поразки від татар і був змушений шукати порозуміння з Яґайлом. Ця подія мала ще один трагічний наслідок для українських земель: під час неї полягло понад 50 нащадків Рюриковичів та Ґедеміновичів, що значно послабило українську національну еліту.

Печатка князя Вітовта

Після Грюнвальдської битви. Худ. Альфонс Муха

18 січня 1401 р. у Вільно було укладено унію, згідно з якою Велике князівство Литовське визнавало васальну залежність від Польщі. Всі українські й литовські землі по смерті Вітовта мали перейти під владу польського короля. Але Вітовт ставав Великим князем Литовським.

Уклавши нову унію, Вітовт з ентузіазмом узявся за зміцнення свого князівства. Він досяг успіху у війні з Москвою, приєднавши до себе частину її володінь, а Новгород, Твер і Рязань стали його союзниками. Упорядкувавши таким чином свої східні кордони, Вітовт долучився до боротьби з Тевтонським орденом, яка завершилася переможною Грюнвальдською битвою (1410 р.).

У війську Яґайла та Вітовта було чимало вихідців з українських земель. Так, із 16 польських полків шість було укомплектовано в Галичині та на Поділлі. До складу литовського війська, що налічувало 15 полків, входило сім, сформованих на українських землях.

Перемога над Тевтонським орденом, що став васалом Польщі, відродила сподівання на незалежність Великого князівства Литовського. Нову розстановку сил закріпила Городельська унія 1413 р. Цей документ визнавав незалежність Литви і після смерті Вітовта, але під зверхністю польського короля. Також унія підтверджувала привілейоване становище католиків: тільки вони могли обіймати вищі посади в державі. Ці пункти спровокували обурення православної знаті та спричинили внутрішній конфлікт у Литві, що вибухнув уже після смерті Вітовта.

Полки з українських земель у бою під Грюнвальдом. Худ. А. Орльонов

Полки з яких українських земель зображені на картині?

Нові перемоги дали можливість Вітовту надалі розширювати межі своєї держави. Домовившись із володарем Золотої Орди Тохтамишем, він розпочав освоєння чорноморського узбережжя між Дніпром і Дністром. Починають зводитися фортеці в Хаджибеї (зараз Одеса), Каравулі, Білгороді (Акерман, зараз Білгород-Дністровський), Чорногороді, Дашеві (зараз Очаків). Він також сприяє утворенню незалежного Кримського ханства.

Щоб усунути будь-який вплив Москви у своїх володіннях, Вітовт домагався незалежності Православної церкви в межах своєї держави. У 1414 р. було створено окрему київську митрополію на чолі з Григорієм Цимблаком.

У 1429 р. Вітовт організував у Луцьку з’їзд 13 правителів Європи, на якому було підтверджено його право на королівську корону, котру йому надіслав Папа Римський. Але 27 жовтня 1430 р. Вітовт несподівано помер. Деякі історики припускаються думки, що його отруїли. А сама корона була перехоплена поляками і знищена.

Коли була укладена Кревська унія? Які її умови? Що зумовило ліквідацію удільних князівств на українських землях великим князем Вітовтом?

З’їзд монархів у Луцьку, 1429 р. Худ. Й. Макевічус

Про що свідчило проведення такого з’їзду монархів у Луцьку?

3. Велике князівство Руське. Вількомирська битва та її наслідки

Новим правителем Великого князівства Литовського став Свидриґайло Ольґердович (1430-1432 рр.). Він був противником польсько-литовської унії. Проте утриматися при владі Свидриґайло не зміг. Литовська католицька знать, що боялася втратити свої привілеї, вчинила заколот і посадила на великокняжий престол брата Вітовта Сиґізмунда Кейстутовича (1432-1440 р.). Свидриґайло ледь урятувався втечею. Сиґізмунд відразу відновив Віленську унію 1401 р., але поширити владу на все Велике князівство Литовське не зміг. Берестейщина, Підляшшя, Полоцька, Вітебська, Смоленська землі, Сіверщина, Київщина, Волинь та Східне Поділля визнали своїм володарем Свидриґайла та об’єдналися у Велике князівство Руське.

Щоби протидіяти Свидриґайлу, Сиґізмунд і Яґайло внесли деякі зміни до угоди про унію. В 1432 і 1434 рр. були видані акти, які зрівнювали в правах католицьку і православну знать. Але православним надалі заборонялося обіймати найвищі посади в державі.

Вирішальна битва між прихильниками Свидриґайла і Сиґізмунда відбулася 1 вересня 1435 р. на річці Швянті неподалік від міста Вількомир (зараз місто Укмерге в Литві). У цій битві Свидриґайло зазнав поразки. До кінця 1438 р. Сиґізмунд оволодів усією територією Великого князівства Литовського.

Князь Свидриґайло

Сиґізмунд виявився мудрим політиком. Він не став переслідувати своїх противників, зберіг життя Свидриґайлові. Сиґізмунда, який здобув перемогу завдяки Польщі, незабаром стала обтяжувати її зверхність, тож він розпочинає політику, спрямовану на зміцнення незалежності Великого князівства Литовського. У своєму правлінні Сиґізмунд спирався на дрібних землевласників, рицарів, а не на удільних князів, владу яких обмежував. Це спричинило змову руських православних князів, які вбили Сиґізмунда. Провідну роль у цій змові відігравали волинські князі Іван та Олександр Чарторийські, проте їхня спроба повернути на великокняжий престол Свидриґайла виявилася невдалою, оскільки той уже не мав ніякого авторитету. Новим великим князем литовська знать обрала молодшого сина Яґайла — Казимира (1440-1492 р.), проте реальна влада зосередилася в руках литовської знаті на чолі з Яном Гаштольдом. У відповідь на українських землях спалахнуло повстання, яке вдалося приборкати завдяки поступкам православній знаті.

Битва під Вількомиром, 1435 р.

Обрання великим князем Казимира, а не правлячого польського короля Владислава III, означало фактичний розрив унії. Хоча в 1447 р. Казимир став польським королем після загибелі Владислава III у битві з турками під Варною, Велике князівство Литовське зберегло свою незалежність. Крім того, прийнятий тоді ж Віденський привілей надав додаткові права католицькій і православній знаті. Зокрема, як і англійська Хартія вольностей 1215 р., він гарантував недоторканність особи від арешту і ув’язнення без вироку суду.

Які події зумовили появу Великого князівства Руського? Які наслідки Вількомирської битви для українських земель?

4. Київське і Волинське удільні князівства

Незважаючи на поразку, українські удільні князі залишалися вагомою та впливовою силою. Щоб запобігти її новим виступам, після проголошення Казимира великим князем було відновлено Київське і Волинське удільні князівства. Волинське князівство віддали Свидриґайлові, який правив ним до кінця життя (помер 1452 р.), після чого князівство було ліквідоване.

У Київському удільному князівстві було відновлено династію Ольґердовичів. Князем став син Володимира Ольґердовича Олександр (Олелько) Володимирович (1441-1454 рр.).

Князювання Олелька та його сина Семена (1455-1470 рр.) становлять цілісний період, який характеризується спробою відновлення могутності Київської держави.

Крім зміцнення влади, Олельковичі прагнули розширити свої володіння. Так, під їхньою владою опинилися Київщина, Переяславщина, Брацлавщина (Східне Поділля), частина Чернігівщини. Олельковичі сприяли освоєнню степових просторів (Дике Поле) на південь від своїх володінь, ведучи запеклу боротьбу з татарами.

У 1458 р. Семен Олелькович домігся створення окремої Київської православної митрополії. Ця подія остаточно розділила українську й московську православні церкви.

Монета Володимира Ольґердовича

Зростання могутності Київського князівства та його майже самостійне існування занепокоїло Великого князя Литовського. Після смерті Семена Олельковича наприкінці 1470 р. великий князь ліквідував князівство. Брат Семена Михайло Олелькович не був допущений до Киева, а його намісником призначили Мартіна Гаштольда.

Гаштольду довелося силою утверджувати свою владу в Києві.

Отже, станом на початок 70-х років XV ст. на українських землях остаточно ліквідували удільний устрій і поширили воєводське управління. З ліквідацією Київського удільного князівства завершилася майже тисячолітня історія Київської держави, яка розпочалася від заснування міста Києва князем Києм.

Коли і як ліквідували удільні князівства на українських землях?

5. Виступи руської православної знаті наприкінці XV – на початку XVI ст.

Ліквідація Волинського і Київського удільних князівств свідчила про те, що литовська знать зміцніла настільки, що могла вже не зважати на інтереси руської православної знаті, яку не влаштовував такий стан речей. Її провідники намагалися відновити колишній свій вплив та становище. Одним із виявів цього була змова 1481 р., коли молодші нащадки Олельковичів, що були позбавлені власних уділів, намагалися відокремити свої колишні володіння від Великого князівства Литовського і приєднати їх до Московського князівства. Також вони висували свої претензії на великокняжий престол на правах старшинства серед Ольґердовичів. Проте змову викрили, а заколотників стратили.

Польський середньовічний хроніст Ян Длугош про причини ліквідації Київського князівства

«Литовські пани дуже хотіли, щоб це князівство (Київське) знову було повернене на звичайну провінцію великого князівства, які інші руські князівства, і вимагали то від короля, щоб він тут призначив намісником Мартіна Гаштольда».

Ліквідація литовською владою Київського князівства (уривок із «Додатка до Іпатіївського літопису»)

«Року 1471. Упокоївся Семен Олелькович, князь київський. Після його смерті Казимир, король польський, бажаючи, щоб перестало існувати князівство Київське, не посадив уже там Семеонового сина Мартіна, а посадив воєводу з Литви Мартіна Гаштольдта, ляха, якого не хотіли кияни прийняти не тільки тому, що він не був князем, а більше тому, що він був ляхом; однак будучи примушені, погодилися. І з цього часу в Києві перестали бути князі, а замість князів стали воєводи».

• 1. Які причини ліквідації Київського удільного князівства називає Ян Длугош? 2. Як пояснює літопис неприйняття киянами литовського воєводи? 3. Чи була ліквідація удільних князівств закономірним явищем?

Інтрига князів виразно засвідчила, що руську православну знать усунули від влади, а гору у Великому князівстві Литовському взяли литовські католицькі магнати.

По смерті Великого князя Литовського і короля польського Казимира IV Яґеллончика спадкоємцем став його син Олександр (1492-1506 рр.). Новий великий князь продовжив політику, спрямовану на зміцнення при владі католиків. Литовська католицька шляхта виступала за незалежність Литви і проти унії з Польщею, вбачаючи в польській знаті своїх конкурентів. Напруженими відносинами між Литвою та Польщею відразу скористалася Москва, яка, уклавши союз із Кримським ханством, почала наступ на Литву. Москва остаточно підкорила Твер і Новгород, що тяжіли до Литви, захопила майже всю Чернігово-Сіверщину.

Останнім виступом православних вельмож стало повстання 1508 р. під проводом князя Михайла Глинського, що належав до тієї частини руської знаті, яка почала активно сприймати західноєвропейські ідеї.

Український історик М. Грушевський, характеризуючи повстання Глинського, писав: «Недобитки руських княжих родів і панів змирилися зі своєю другорядною роллю у Великім князівстві й не мали ані відваги, ані енергії боротися з литовською аристократією». Також виступ Глинського він назвав «останньою конвульсією руської аристократії у Великому князівстві Литовському».

Чим було спричинено виступи руської православної знаті наприкінці XV – на початку XVI ст.?

6. Польське панування на українських землях наприкінці XIV-XV ст.

Із приєднанням Галичини польська експансія на українські землі не припинилася. Наступним об’єктом зазіхань стало Поділля.

Володарями Подільського князівства були князі Коріатовичі. За правління Федора Коріатовича князівство домоглося майже цілковитої самостійності. Як уже згадувалося вище, у 1392 р. він відмовився визнати владу Великого князя Литовського Вітовта, однак, не змігши втримати свої володіння в боротьбі з Вітовтом, був змушений тікати до Угорщини. Подільське князівство було ліквідоване, проте Вітовту відразу довелося боронити Поділля від поляків.

Федір Коріатович. Скульптура в Мукачівському замку

Після запеклої боротьби Вітовт змушений був поступитися західною частиною краю (на захід від річки Мурафи) з містами Кам’янець, Смотрич, Бокота, Скала та Червоноград. Але вже 1395 р. Західне Поділля повернули литовцям. На цьому боротьба за ці землі не скінчилася. Скориставшись усобицею в Литві, у 1430 р. польське військо знову вторглося на Поділля.

Щоби закріпитися на приєднаних українських землях, 1434 р. в Галичині було створено Руське, а в Західному Поділлі — Подільське воєводство.

Поляки навіть не намагалися знайти спільну мову з місцевою елітою, а відразу запроваджували польську систему управління, передаючи її тільки в руки поляків. Крім того, польські землевласники отримували маєтки, а в міста запрошувалися німецькі, єврейські та вірменські переселенці, які наділялися всілякими пільгами і привілеями. Така політика призвела до втрати містами українського характеру, українців витіснили з ремесла й торгівлі. Містам надавалося магдебурзьке право — право на самоврядування, але ним могли користуватися лише католики.

Руська вулиця у Львові (сучасний вигляд)

Також на українських землях запроваджувалася польська система судочинства, яка мала становий характер. Кожен стан мав власний судовий орган. Шляхта підлягала земському суду, міщани — магістратові, а решта — старостинському.

У Володимирі, Галичі, Перемишлі, Кам’янці, Холмі було засновано католицькі єпископства, а 1412 р. у Львові — архієпископство. Було заборонено будувати нові православні храми, тоді як старі зачинялися. На православних священників був накладений податок, тоді як католицькі його не сплачували. Православним також заборонялося обіймати державні посади.

Все це тягло за собою ополячення і окатоличення українського населення.

ВИСНОВКИ

У XIV ст. більшість українських земель опинились у складі Великого князівства Литовського. Попервах політика литовських князів не була обтяжливою для місцевого люду, оскільки ті не руйнували їхніх традицій і не запроваджували чогось нового. Відродився удільний устрій українських земель. Литовська еліта перейняла православну віру, культуру й закони Русі. Також литовські князі сприяли звільненню українських земель від монгольського панування. Вирішальною була битва на Синіх Водах (1362 р.). Це дає вченим підставу говорити про існування Литовсько-Руської держави.

Зростання Великого князівства Литовського викликало конфлікти із сусідами, які також прагнули володіти землями колишньої Русі. Крім того, Католицька церква наполегливо намагалася поширити свій вплив на схід. Наприкінці XIV ст. відбулося зближення Литви та Польщі, що призвело до укладення між ними 1385 р. Кревської унії. Завдяки об’єднанню зусиль удалося завдати поразки Тевтонському ордену (Грюнвальдська битва 1410 р.), який загрожував обом державам.

Зближення з Польщею спричинило внутрішній конфлікт у Великому князівстві Литовському, який перетворився на відкрите збройне протистояння між прихильниками православ’я і старих удільних традицій, з одного боку, та прихильниками зближення з Польщею, католицизму та зміцнення централізації Литви — з іншого. Вількомирська битва 1435 р. визначила подальший шлях розвитку Великого князівства Литовського в бік зближення з Польщею. У 1452 і 1471 рр. було ліквідовано Волинське і Київське удільні князівства, руська православна знать остаточно втратила свій вплив.

ЗАКРІПИМО ЗНАННЯ

• 1. Яка битва поклала край монгольському пануванню на українських землях?
• 2. Обговоріть у парах. Що зумовило відносно мирний перехід руських князівств під владу Литви?
• 3. Обговоріть у групах. Які наслідки мало для Литви приєднання значної частини земель колишньої Русі-України? Чому історики часто називають Велике князівство Литовське Литовсько-Руською державою?
• 4. Чому укладення Кревської унії призвело до розколу у Великому князівстві Литовському?
• 5. Яке історичне значення Грюнвальдської битви?
• 6. Що призвело до появи Великого князівства Руського? Чому воно проіснувало лише кілька років?
• 7. Чому всі виступи православної знаті у Великому князівстві Литовському завершилися поразкою?
• 8. Доведіть або спростуйте твердження про те, що суть політики польської влади в Галичині в XIV—XV ст. полягала в руйнуванні її попереднього державного минулого та утвердженні її як невід’ємної частини Польщі.

Узагальнення за темою : “Стародавній Рим”

Держава, якою керують люди, обрані народом на певний термін – це.

Які вислови відносяться до нападу галльських племен на Рим?

“Хліба і видовищ”

“Гуси Рим урятували”

“Прийшов, побачив, переміг”

Хто очолив найбільше в історії Риму повстання рабів?

Боєць на арені цирку у Стародавньому Римі – це .

Період правління Юлія Цезаря отримав назву:

Становлення в Стародавньому Римі періоду імперії і пов’язано з ім’ям

Що римляни назвали на честь Октавіана Августа:

Урочистий в’їзд і хода Римом полководця та армії – це

Як називалися військові підрозділи римської армії?

Верховний бог у Давньому Римі:

“Храм усіх богів” – це

В якому році християнство стало державною релігією?

У 330 р. новою столицею Римської імперії стало місто

Хто запровадив християнство, як державну релігію:

Коли відбулося Велике переселення народів?

Поділ Римської імперії на Західну та Східну відбулося

“Не римське ” населення, народи-кочовики – це.

В якому році відбулося падіння Західної Римської імперії та закінчевся період історії Стародавнього світу?

Розрахуйте , скількі років минуло від заснування місто Рим (753 р. до н.е.) до падіння Західної Римської імперії (476 р.) ?