Паралелі та меридіани: їх значення в географії

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Зміст:

Основні поняття

У географії широта і довгота є координатами паралелей і меридіанів, і кожне місце на планеті має свої унікальні координати за широтою та довготою, які вимірюються в градусах. Крім цього широту і довготу можна вимірювати і в кілометрах. Карта світу з меридіанами та паралелями.

Паралелі

Паралелі проходять по горизонталі нашої земної кулі (точніше не зовсім кулі), всі вони мають різні діаметри та жодної спільної точки, звідси і їх назва – паралелі, адже як ми знаємо з геометрії, паралельні прямі ніколи не перетинаються (але це теж не точно ). Найкоротший діаметр у паралелей розташованих на північному і південному полюсі, а найдовший має паралель, що проходить по центру Землі, її ми знаємо під назвою екватор. Екватор, найдовша паралель має діаметр близько 40 000 км. Своїм географічним положенням він рівновіддалений як від Північного, так і від Південного полюса, саме він поділяє Землю на умовні дві частини: Північну та Південну півкулю. Церемонія перетину екватора на трансатлантичному кораблі. Перетинаючи Африку і Південну Америку, екватор має 0°. Далі від нього в обидві сторони знаходяться інші паралелі з періодичністю в 10°. Паралелі на полюсах мають значення 90°. Тільки в Північній півкулі вони йдуть зі знаком «+», а в Південній зі знаком «-». Паралелі визначають географічне положення по широті, і на картах вони підписуються як паралелі північної широти (пн.ш.) або ж південної широти (пд.ш.).

Меридіани

Меридіани – це вертикальні лінії, що представляють собою дуги однакової довжини, що з’єднують Північний полюс з Південним. Довжина кожного меридіана становить приблизно 20 000 км. І всі меридіани перетинаються один з одним в двох точках: на Північному і Південному полюсі. Так як на Землі не існує Західних і Східних полюсів, було прийнято, що лінія нульового меридіана буде проходити через знамениту Грінвічську Королівську обсерваторію, що знаходиться в Англії, на східній околиці Лондона. Та сама Грінвічська обсерваторія, через яку проходить нульовий меридіан. Праворуч від нульового меридіана (або Гринвічського меридіана) розташовуються східні меридіани, які доходять до + 180 °. Зліва ж простягаються західні меридіани, також доходячи до -180 ° Західні і східні довготи меридіанів позначаються як «з.д.» і «с.д.».

Цікаві факти про меридіани

• Найменша відстань між меридіанами знаходиться поблизу полюсів і становить всього 1 °, що дорівнює 111,11 км.
• Місце в Тихому океані (розташоване з протилежної сторони нульового меридіана), де зустрічаються Західні і Східні меридіани називають «лінією зміни дат». Вона примітна тим, що при перетині цієї лінії ми автоматично потрапляємо в наступний день (!).

Рекомендована література та корисні посилання

• Меридианы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
• Дерек Хауз. Гринвичское время и открытие долготы. — Москва, 1983.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.

Урок “Градусна сітка на плані та карті. Географічні координати.”

Мета: розширити та удосконалити знання про основні лінії та точки на глобусі та карті, отримані в курсі природознавства, удосконалити вміння знаходити їх, сформувати поняття «градусна сітка»; розвивати просторову уяву, географічне мислення, абстрактне мислення, навички роботи з картографічними джерелами знань, точність і уміння визначати послідовність дій; виховувати зацікавленість географічними науками, акуратність, повагу до надбань людства в розвитку картографії. Пам’ятка-алгоритм для самоаналізу уроку

Тема. Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Поняття про географічні координати.

Мета: розширити та удосконалити знання про основні лінії та точки на глобусі та карті, отримані в курсі природознавства, удосконалити вміння знаходити їх, сформувати поняття «градусна сітка»;

розвивати просторову уяву, географічне мислення, абстрактне мислення, навички роботи з картографічними джерелами знань, точність і уміння визначати послідовність дій;

виховувати зацікавленість географічними науками, акуратність, повагу до надбань людства в розвитку картографії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, глобус, карта України, контурні карти.

Опорні поняття: карта, глобус, екватор, земна вісь, півкулі.

Базові поняття: градусна сітка, меридіани, паралелі.

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Що таке екватор?

4. Географічна карта?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Розкривши чимало таємниць географічних карт, ви набули значного досвіду роботи з ними. Ви навчились «читати» умовні знаки, визначати відстані та напрямки, розрізняти висоти та глибини. Ви переконались у тому, що карта — надійний товариш і помічник. Тепер ваших знань достатньо для того, щоб розгадати головний секрет географічної карти — її здатність «розповісти» про точне місцезнаходження будь-якого об’єкта на поверхні Землі. З давніх-давен картографи прагнули «навчити» карту передавати таку інформацію. Однак завдання було непростим. На глобусі або карті нанесено тонкі лінії. Навіщо вони нанесені та що означають? Ще Ератосфен наніс на карту систему ліній, яку назвав паралелями й меридіанами. Але його карта мала недолік: паралелі та меридіани були нанесені на неї довільно. Минуло чимало століть, і лише об’єднання зусиль картографів, математиків, астрономів і фізиків дозволило врешті-решт дійти успішного виконання завдання. А вам, для того щоб досягти успіху в розгадуванні головної таємниці, потрібно буде використати свої знання з математики та природознавства, виявити уважність і наполегливість.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Формування понять «меридіани» та «паралелі».(Робота з підручником).

На глобусі й карті на однаковій відстані від полюсів проведено коло – екватор. Крім нього, є й інші кола – паралелі. Сама назва “паралелі” вказує на положення цих ліній відносно екватора: паралелі проведені суворо паралельно екватору. Екватор так само є паралеллю, причому найголовнішою. Від нього ведеться відлік решти паралелей, що проведені через певні відстані в градусах у Північній і Південній півкулях. Паралелі – уявні лінії проведені паралельно екватору. Паралель можна провести через будь-яку точку земної поверхні. Отже, паралелі – це лінії, що умовно проведені на глобусі і карті паралельно екватору.

На глобусі й карті паралелі не однакові за довжиною. Найдовша паралель – екватор. Від нього в напрямку до полюсів радіус кіл-паралелей зменшується і відповідно зменшується їх довжина. За величиною дуги паралелі можна визначати відстані, але потрібно враховувати, що паралелі – кола, різні за довжиною. Тому в напрямку до полюсів буде зменшуватися і величина 1º паралелі в кілометрах. Найбільшою вона буде біля екватора – 111,3 км, на відмітці, наприклад 60º – 55,8 км, а найменшою – біля полюсів. Довжина 1º на різних паралелях позначена на карті півкуль по правому краю рамки.

Слово “меридіан” означає “полуденна лінія”. І справді, напрямок меридіана збігається з напрямком тіні від предметів на поверхні Землі опівдні. Меридіан можна провести через будь-яку точку земної поверхні і всюди він буде спрямований на північ і південь, тобто до полюсів.

Меридіани, так само як і паралелі, є лініями уявними. Вони існують лише на глобусах і картах. Всі меридіани, простягнувшись від полюса до полюса, зближуються біля полюсів, а потім сходяться в точці полюсу. Отже, меридіани – це найкоротші лінії, що умовно проведені на карті чи глобусі від одного полюса до іншого.

Всі меридіани мають однакову довжину і форму півкіл. Частину кола називають дугою, а величину дуги вимірюють у градусах. Якщо коло, як відомо має 360º, то дуга – півколо-меридіан матиме відповідно половину – 180º. Згадаємо: коло Землі (екватор) має 40 000 км; половина кола буде становити 20 000 км. Тоді можна обчислити довжину 1º меридіана в кілометрах: 20 000 км : 180º = 111 км. Знаючи це, можна визначати відстані на карті півкуль у кілометрах без масштабу, а лише за градусами меридіанів.

Розглянемо приклади. Довжина дуги меридіана від Північного полюса до екватора дорівнює 90º. Отже, ця відстань становитиме : 90º х 111 км = 9 990 км. Щоб розрахувати, наприклад, протяжність Африки по 20-му меридіану, потрібно виконати такі дії: 1) знайти на карті відрізок 20-го меридіана в межах Африки; 2) знайти значення градусів кінцевих точок материка на даному меридіані (32º і 34º); 3) обчислити, на скільки градусів простягається материк по даному меридіану (32º + 34º = 66º); 4) перевести відстань у градусах у кілометри (66º х 111 км = 7 326 км).

Заповнення таблиці.(під час розповіді)