Особливості та переваги роботи вахтовим методом

Знайти високооплачувану роботу у рідному місті вдається далеко не кожному. Виходом із ситуації стає вахтовий метод працевлаштування. При цьому Київ стоїть особняком у цій сфері, тому що пропонує чимало вигідних вакансій для мешканців міста. Таке працевлаштування має свої особливості, а також переваги та недоліки, які слід врахувати під час пошуку роботи.

Особливості роботи на вахті

Якщо вас цікавить робота вахта Київ наповнений вакансіями як в межах міста, так і за його межами. Переконатись у цьому можна, переглянувши оголошення на онлайн-сервісі OLX Робота, де ви зможете обрати потрібний варіант. При цьому варто врахувати деякі моменти та розвіяти стереотипи щодо вахтового методу:

• така робота не обов’язково пов’язана з фізичною силою – сьогодні є безліч інженерних та керуючих вакансій за наявності відповідної освіти;
• набір проводиться тільки з іногородніх – оскільки рівень зарплат у регіонах приблизно рівний, то отримати вахтову вакансію можна у будь-якому місті;
• зарплата вища, але виплачується у «конвертах» – сьогодні така практика практично не застосовується.

Великий вибір вакансій на вахту дозволяє підібрати підхожу роботу відносно неподалік від дому з хорошими умовами оплати та проживання.

Переваги вахтового методу роботи

До переваг такого працевлаштування варто віднести такі:

• більшість роботодавців надає безкоштовне житло, а також забезпечує транспортування до місця несення вахти та назад додому;
• повне чи часткове забезпечення харчуванням;
• видача уніформи;
• вищий рівень заробітної плати у порівнянні з тими самими професіями на регулярній основі;
• можливість пошуку тимчасового працевлаштування на період вахтової перерви;
• економія коштів у період несення вахти.

Звичайно, такий тип працевлаштування має і свої мінуси. Найістотніший – тривале перебування далеко від сім’ї. Однак після закінчення вахти ви отримуєте такий саме часовий відрізок на відпочинок. Тому не можна сказати, що таким шляхом ви працюватимете більше, ніж відпочиватимете. А головна перевага – висока зарплата, яка і робить вакансію максимально привабливою для заробітку стартового капіталу.

Що таке вахтовий метод роботи (вахта)?

Вахтовий метод роботи – вид виробничого процесу, коли працівники, які беруть участь в ньому, не мають можливості щодня повертатися до постійного місця проживання.

Застосування цього способу обумовлено необхідністю прискорити будівництво, коли реконструюються різні об’єкти в далеких або необжитих регіонах або мають статус регіонів з важкими кліматичними умовами, а також коли місця проживання працівників перебувають за сотні або тисячі кілометрів від місця проведення робіт.

Вахтовий метод досить поширений в районах Крайньої Півночі і прирівняних до нього через погодні умови районах. Тут з великими труднощами здійснюється організація постійного проживання працівників.

Вахтовим методом здійснюються роботи по лісоповалі в тайзі, далеко від населених пунктів, звідки регулярний виїзд до постійного місця проживання неможливий.

Вахтовий метод роботи в великих містах
У зв’язку з важким ударом, який отримало народне господарство Росії в 90-х роках минулого століття внаслідок падіння виробництва, закриття багатьох нерентабельних підприємств і масових звільнень, в країні виник надлишок робочої сили в деяких регіонах і недолік в інших.

У великих мегаполісах почалося бурхливе будівництво, яке вимагало робочу силу, і з депресивних районів вахтовим методом стала прибувати робоча сила. Таким чином люди намагалися заробити на життя, не маючи можливості влаштуватися на роботу у себе вдома.

В Москву і Московську область, в Північну столицю, в великі обласні центри потягнулися працівники, влаштовуючись на роботу по вахтовому методу.

У маленьких провінційних містечках число таких працівників коливалося в районі 90% від усього працездатного населення.

Графік роботи
При вахтовому методі роботи лідером є графік «п’ятнадцять – п’ятнадцять» т. Е. П’ятнадцять днів – робота, п’ятнадцять – відпочинок. Існують і графіки місячні, наприклад, «два місяці роботи, один – відпочинок», «три – робота, один – відпочинок».

Існують різні варіанти місячних графіків, але, згідно із Законодавством РФ, вахта тривалістю понад 3 місяців заборонена.

Час роботи
Відповідно до Трудового законодавства РФ, час безперервної роботи зміни не повинно бути більше 12 годин, а час відпочинку між змінами – має бути не менше 12 годин.

Заробітня плата
При вахтовому методі роботи оплачуються дорога від пункту збору до місця роботи, а також проживання на місці роботи. Від місця проживання до пункту збору дорога оплачується самим працівником або за згодою оплачується роботодавцем.

Безпосередньо на місці роботи порядок нарахування заробітної плати визначається Положенням про оплату праці працівників при вахтовому методі.

Для робочих існують норми оплати праці при погодинній оплаті – за фактично відпрацьований час, і при відрядній оплаті – за фактично виконаний обсяг робіт.

Працівникам з фіксованим місячним окладом зарплата нараховується за фактично відпрацьований час у звітному періоді.

Місце проживання
На період перебування на вахтових роботах працівники живуть в спеціальних облаштованих селищах, які облаштовуються відповідно до вимог Трудового кодексу. Облаштування селища покладається на роботодавця.

У селищі має бути присутнім тепло-, водо- та електропостачання, зв’язок із зовнішнім світом, а також має бути організовано торгове, медичне і культурно-побутове обслуговування.

Негативні наслідки роботи вахтовим методом
Застосування даного методу в масштабах країни має і буде мати в подальшому значні негативні наслідки.

При вахтовому методі роботи реєструється високий травматизм працівників через важкі умови роботи і проживання. Відстань місць роботи обумовлює соціальну незахищеність, а іноді і безправ’я працівників перед роботодавцем через проблеми з контролем за дотриманням умов праці та побуту.

Тривалість роботи при цьому методі часто призводить до розпаду сімей, що підтверджується соціологічними дослідженнями.

Що стосується «малої батьківщини» працівників вахтового методу, то саме по їх невеликим містечкам наноситься найсильніший удар, оскільки «вимивання» робочої сили з провінції тільки збільшує її стагнацію, «заморожування» соціально-побутових проблем і неможливість їх вирішити через відсутність активного і працездатного населення.

Вахтовий метод роботи, умови та оплата праці

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

Поняття вахтового методу

Вахтовий метод – це особлива форма організації робіт, заснована на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умови, коли не може бути забезпечене щоденне повернення працівників до місця постійного проживання.
Вахтовий метод застосовується при значній відстані виробничих об’єктах (ділянках) від місця знаходження підприємства, об’єднання та організації (2), при недоцільності виконання робіт звичайними методами, а також з метою скорочення термінів будівництва об’єктів виробничого і соціального призначення в необжитих і віддалених районах і в районах з високими темпами робіт при незабезпеченості даного району відповідними трудовими ресурсами.
Робота організовується за спеціальним режимом праці, як правило, при підсумованого обліку робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається в місцях постійного проживання.
Місцем роботи при вахтовому методі вважаються об’єкти (Ділянки), на яких здійснюється безпосередня трудова діяльність. Переміщення працівників у зв’язку зі зміною місця дислокації об’єктів (дільниць) роботи не є переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівників. Направлення працівника на вахту не є службовим відрядженням.
Часом вахти вважаються періоди виконання робіт і міжзмінного відпочинку на об’єкті (ділянці).
Тривалість вахти не повинна перевищувати одного місяця. В виняткових випадках на окремих об’єктах (ділянках) робіт з дозволу міністерства, відомства і відповідного центрального комітету, профспілок тривалість вахти може бути збільшена до двох місяців.
Вахтовий змінний персонал в період перебування на об’єкті (Ділянці) проживає в спеціально створюваних вахтових селищах, польових містечках, а також в інших спеціально обладнаних під житло приміщеннях.
Рішення про введення вахтового методу організації робіт приймається керівником підприємства за погодженням з профспілковим комітетом з дозволу вищестоящої організації на підставі техніко-економічних розрахунків з урахуванням ефективності його застосування у порівнянні з іншими методами ведення робіт.
Також при введення вахтового методу організації робіт необхідно внести зміни чи доповнення до колективного договору який встановлює взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин (стаття 7 Закону України «Про колективні договори»[1])

Умови організації виробництва при вахтовому методі робіт відображаються в розробленій підприємством проектно-технологічної документації. Витрати, пов’язані із застосуванням вахтового методу, відносяться на собівартість промислової продукції, виконаних робіт і перевезень (в межах встановленого планом рівня витрат).
Доцільність застосування вахтового методу на об’єктах будівництва обґрунтовується техніко-економічними розрахунками при розробці проектів організації будівництва і інших проектно-технологічних документів.

Питання, пов’язані із застосуванням вахтового методу організації робіт і не обумовлені в цих Основних положеннях, вирішуються відповідно до чинного законодавством.

Організація роботи

Організація роботи вахтовим методом повинна забезпечувати ритмічність, безперервність, комплексність виконання робіт на об’єктах (ділянках). Робота повинна виконуватися, як правило, укрупненими бригадами із застосуванням підрядних принципів організації та оплати праці та забезпечувати спадкоємність вахтового персоналу, збереження матеріальних цінностей.
Комплектування вахтового (змінного) персоналу забезпечується працівниками за їх згодою, що складаються в штаті підприємств, що здійснюють роботи вахтовим методом, що не мають медичних протипоказань до виконання робіт зазначеним методом і проживають в місцях знаходження цих підприємств. До робіт, виконуваних вахтовим методом, не можуть залучатися робітники і службовці молодше 18 років, вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до півтора років.
Комплектування вахтового (змінного) персоналу поза місцем знаходження підприємства здійснюється за погодженням з місцевими органами з праці та соціальних питань, яким підвідомча територія, де передбачається набір працівників.
З метою організованого комплектування вахт робітниками кадрами та спеціалістами міністерства і відомства можуть переводити працівників з їх згоди з одного підвідомчого підприємства на інше для виконання робіт вахтовим методом. При цьому в наказі (Розпорядженні) про переведення обумовлюється, що керівник підприємства зобов’язаний надавати зазначеним працівникам по закінченні строку трудового договору попередню роботу (посаду), а при її відсутності – іншу рівноцінну роботу (посаду) на тому ж підприємстві. У наказі також вказується мета переводу: “Для роботи вахтовим методом “. Підприємства, на які зазначені працівники переведені, укладають з ними строкові трудові договори.
Доставка працівників на вахту здійснюється організовано від місця знаходження підприємства або від пункту збору до місця роботи і назад економічно доцільними видами транспорту на основі довгострокових договорів, що укладаються підприємствами з організаціями і підприємствами транспортних міністерств. Для доставки працівників може використовуватися транспорт, що належить підприємствам, які застосовують вахтовий метод. Пункт збору встановлюється адміністрацією підприємства.
Проїзд працівників від місця їх постійного проживання до пункту збору та місця роботи (об’єкта, ділянки) і назад оплачується підприємством. При вахтовому методі організації робіт встановлюється, як правило, підсумований облік робочого часу за місяць, квартал або за інший більш тривалий період, але не більше, ніж за рік.
Обліковий період охоплює весь робочий час, час у дорозі від місця знаходження підприємства або від пункту збору до місця роботи і назад і час відпочинку, що припадає на даний календарний відрізок часу. При цьому тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормального числа робочих годин, встановлених законодавством.

Режим праці та відпочинку, облік робочого часу

При вахтовому методі організації роботи відповідно до статті 61 КЗпП України запроваджується підсумований облік робочого часу.

На підприємствах ведеться спеціальний облік робочого часу і часу відпочинку на кожного працівника по місяцях і наростаючим підсумком за весь обліковий період.
Робочий час і час відпочинку в рамках облікового періоду регламентується графіком роботи на вахті, який затверджується адміністрацією підприємства за погодженням з відповідним профспілковим комітетом, як правило, на рік і доводиться до відома працівників не пізніше ніж за один місяць до введення його в дію. У графіках також передбачаються дні, необхідні для доставки працівників на вахту і назад.
Дні перебування в дорозі до місця роботи і назад у норму робочого часу не включаються і можуть припадати на дні міжвахтового відпочинку.

Тривалість щоденної роботи (зміни) не повинна перевищувати 12 годин.
Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку працівників з урахуванням обідніх перерв може бути зменшена до 12 годин. Недовикористані в цьому випадку години щоденного (Міжзмінного) відпочинку, а також дні щотижневого відпочинку підсумовуються і надаються у вигляді додаткових вільних від роботи днів (дні міжвахтового відпочинку) протягом облікового періоду. Число днів щотижневого відпочинку в поточному місяці повинно бути не менше числа повних тижнів цього місяця. дні щотижневого відпочинку можуть припадати на будь-які дні тижня.

Працівникам, які звільнилися до закінчення облікового періоду, дата звільнення за їх згодою може вказуватися з урахуванням належних днів міжвахтового відпочинку.
Керівникам підприємств за погодженням з профспілковим комітетом надається право вводити для майстрів, виконробів, начальників ділянок (зміни) та іншого лінійного (цехового) персоналу, який безпосередньо здійснює керівництво на об’єкті (Ділянці), режим праці та відпочинку, встановлений для основного персоналу робітників.
Для інших керівників, фахівців і службовців, також працюючих на вахті, підсумований облік робочого часу не вводиться.
Нормальна кількість годин, яку працівник повинен відпрацьовувати в обліковому періоді, визначається виходячи з шестиденному робочому тижні і тривалості робочої зміни 7 годин і шестигодинний робочої зміни в передвихідні і передсвяткові дні (при 41-годинному робочому тижні). При цьому на роботах з шкідливими умовами праці норма робочого часу обчислюється виходячи з встановленого законодавством скороченого робочого часу.

Вихідними днями для працівників, робота яких організована вахтовим методом, вважаються дні міжвахтового відпочинку.

Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку працівників з урахуванням обідньої перерви становить 14 годин. Дні міжвахтового відпочинку надаються відповідно до графіка змінності й можуть припадати на будь-які дні тижня.

Щорічні основна та додаткова відпустки працівникам, які зайняті на роботах вахтовим методом, надаються відповідно до Закону України «Про відпустки», після використання днів міжвахтового відпочинку (відгулів).

У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України “Про відпустки” у період дії воєнного стану не застосовуються.

У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України “Про відпустки”.

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки”.

У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України “Про відпустки”.

Форми та система оплати

Оплата праці працівників при вахтовому методі організації робіт проводиться:

• робітників-відрядників – за обсяг виконаних робіт по укрупненим, комплексним і іншим чинним нормам і розцінками;
• почасових робітників – за весь фактично відпрацьований час у годинах з розрахунку встановлених тарифних ставок привласнених розрядів;
• майстрів, виконробів, начальників дільниць (змін) та іншого лінійного (цехового) персоналу, який безпосередньо здійснює керівництво на об’єкті (ділянці), – за весь фактично відпрацьований за графіком час (в годинах) з розрахунку встановлених місячних посадових окладів.
• Годинна ставка працівників в цих випадках визначається шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість робочих годин за календарем розрахункового місяця;
• Інших керівників, фахівців і службовців, також працюючих на вахті, – за фактично відпрацьований час (у днях) з розрахунку встановлених місячних посадових окладів.

Оплата праці за роботу в надурочний час при підсумованому обліку робочого часу провадиться (згідно зі статтею 106 Кодекс законів про працю України).
Преміювання працівників здійснюється відповідно до діючими на підприємстві положеннями про преміювання. При цьому премія нараховується на заробітну плату без урахування оплати днів міжвахтового відпочинку. Підприємство може матеріально заохочувати працівників медичних, дитячих, культурно-освітніх і спортивних установ і організацій, організацій громадського харчування і інших організацій, що обслуговують трудовий колектив, що виконує роботи вахтовим методом, і не входять до складу підприємства. До заробітної плати всіх працівників, які виконують роботи вахтовим методом (включаючи працівників підприємств і організацій торгівлі та громадського харчування, зв’язку, транспорту, установ охорони здоров’я та інших, на які покладено обслуговування колективів, які працюють вахтовим методом), застосовуються коефіцієнти (районні, за високогірні, пустельність і безводного) в розмірах, встановлених для працівників основної діяльності в місцях виконання робіт, незалежно від місця знаходження підприємств, в обліковому складі яких вони складаються. Дні відпочинку (відгули) у зв’язку із роботою у надурочний час в обліковому періоді в межах графіка роботи на вахті оплачуються в розмірі тарифної ставки, окладу, одержуваних працівниками до дня настання відпочинку (відгулу), з розрахунку за повний робочий день. Особам, які працюють вахтовим методом, за кожний день перебування на вахті, крім виплати основної заробітної плати, виплачується надбавка за вахтовий метод роботи у порядку та розмірі, визначених колективним договором, але не менше розміру добових, встановленого працівникам при службових відрядженнях по Україні. Витрати, пов’язані з виплатою надбавки за вахтовий метод роботи й оплатою за час перебування і затримки в дорозі, здійснюються в межах кошторисів і витрат на провадження робіт і послуг.

Соціально-побутове забезпечення

Проживають у вахтових селищах забезпечуються транспортним, торгово-побутовим обслуговуванням, а також щоденним триразовим гарячим громадським харчуванням.

Для здешевлення вартості харчування в їдальнях (буфетах) вахтового селища при необхідності використовуються кошти фонду соціального розвитку підприємства.

Профспілковий комітет та адміністрація підприємства, об’єднання, організації, установи можуть за згодою трудового колективу вирішувати питання про першочергове надання путівок на санаторно-курортне лікування, відпочинок і туризм працівникам, працюють вахтовим методом. Для зазначених осіб можуть виділятися цільовим призначенням фонди на товари підвищеного попиту, включаючи товари довготривалого користування.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.(стаття 8 Закон України «Про охорону праці»)

Працівники, які залучаються до роботи вахтовим методом, підлягають проходженню попереднього і періодичних медичних оглядів відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113 (із змінами).

У період дії воєнного стану Державна служба України з питань праці та її структурні управління на місцях можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог законодавтсва в період дії воєнного стану, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.