Деякі інопланетні цивілізації можуть перебувати в пастці своїх же планет

Людство намагається знайти життя в далеких світах у спробі довести, що ми не єдині у цьому Всесвіті. Однак це дуже не просте завдання. Можливо хтось колись зможе відшукати нас, але що, коли розумне життя існує, однак іншопланетні цивілізації не можуть покинути свої рідні світи?

Нова стаття, опублікована в журналі Британського міжпланетного товариства, пропонує два додаткові фактори, які можуть обмежити шанси знайти розумне позаземне життя у Всесвіті. 24 Канал пропонує заглибитися в нове та цікаве дослідження.

Закриті у власних світах

Стаття, написана Еліо Кірога Родрігесом (Elio Quiroga Rodríguez), професором Університету Атлантіко Медіо в Іспанії, ґрунтується на відомому рівнянні Дрейка, сформульованому астрофізиком Френком Дрейком у 1961 році.

Рівняння Дрейка оцінює кількість активних, комунікативних позаземних цивілізацій у нашій Галактиці, враховуючи різні фактори, такі як швидкість зореутворення, частка зірок з планетами та частка планет, на яких може розвиватися життя.

Однак Кірога стверджує, що рівняння Дрейка не враховує деякі фізичні обмеження, які можуть завадити деяким інопланетним цивілізаціям покинути свої планети або спілкуватися з іншими.

• Перше обмеження – це швидкість втечі, тобто мінімальна швидкість, необхідна для того, щоб вирватися з-під гравітаційного тяжіння планети. Кірога припускає, що цивілізації на планетах, набагато більших за Землю, так званих супер-Землях, повинні б були натрапити на величезні труднощі при запуску ракет у космос, оскільки їм знадобилося б набагато більше палива і міцніших матеріалів, ніж є у нас.
• Другим обмеженням є можливість існування водних або рідинних цивілізацій, які Кірога називає “світами в акваріумі”. Він припускає, що такі цивілізації мали б менше стимулів розвивати технології зв’язку на великі відстані, оскільки вони могли б легко спілкуватися за допомогою звукових хвиль у своєму рідкому середовищі. Крім того, вони мали б менший доступ до таких ресурсів, як метали і вогонь, які є необхідними для технологічного прогресу.

Стаття Кіроги додає нову перспективу парадокса Фермі, який полягає в очевидному протиріччі між високою ймовірністю існування позаземного життя і відсутністю доказів його існування. Його робота припускає, що деякі інопланетні цивілізації можуть існувати, але не можуть досліджувати або контактувати з іншими світами через низку фізичних обмежень довкілля та планети.

Світова корпоратократія починає поступово робити ставки на країни Глобального Півдня

Поки що багато чого з контурів майбутнього світу для нас незрозуміло, що призводить до таких казусів, як “заперечення Китаю”, умовне “світове закулісся” бачить і далі, і краще, ніж народні маси, отруєні пропагандою та аберацією соціальних мереж, пише у черговому огляді економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Звісно я далекий від теорії “всесвітньої змови”, але мені подобається теорія, згідно з якою світом, насправді, ніхто не керує.

І це насправді дуже погана новина, тому що якби світовою системою диригувала б група “обраних”, все було б і простіше, і безпечніше.

Але весь жах полягає в тому, що у цього світу немає диригентів, хоча є люди, які вважають себе такими.

З іншого боку, світові еліти існують і їхня відмінність від нас, окрім грошей, полягає у володінні інформацією. Вони не керують “кінцем світу”, але перші дізнаються про його настання.

СВІТОВА КОРПОРАТОКРАТІЯ ПОЧИНАЄ ПОСТУПОВО РОБИТИ СТАВКИ НА КРАЇНИ ГЛОБАЛЬНОГО ПІВДНЯ

Так, простим людям ще років десять розповідатимуть казки про “сяючий на Пагорбі Захід”, але акценти економічної активності дедалі більше і більше зміщуватимуться в бік Півдня.

Поки президент США невтішно відгукується про товариша Сі, до Піднебесної торік їде Білл Гейтс і розмовляє з цим самим товаришем Сі як із великим другом.

А Ілон Маск відключає старлінки не тільки над Кримом.

SpaceX перервала інтернет-трафік на Тайвані, що є порушенням контрактів компанії Маска з Пентагоном.

Хоча в запасі в урядових установ Тайваню та американських військових на острові є ще захищена система зв’язку, надана компаніями Маска – Starshield.

Невже в годину Х відключиться і вона? Поки що це виглядає вкрай сумнівно, але ми живемо в часи краху аксіом і застосування недоведених теорем.

Чому Ілон Маск як і Білл Гейтс не фрондує, а френдлює з Китаєм?

Newsweek, Justin Sullivan / GETTY IMAGES

Відповідь досить проста – у сучасному світі, якщо ти хочеш динамічно розвиватися – мусиш інтегрувати бізнес-процеси в систему Глобального Півдня.

Продавати товари на ринках Глобального Півдня, використовувати природні ресурси Глобального Півдня, задіяти людський капітал Глобального Півдня.

Якщо ти не зможеш цього зробити або втратиш таку можливість – втратиш і світове лідерство.

Наприклад, коли Китай почав бойкотувати японські та корейські автомобілі у 2012 році, їхні продажі впали майже на 50%.

А у Tesla є завод у Шанхаї, земля під яким належить Китаю. Це знаменита на весь світ Гігафабрика 3.

Від роботи шанхайського виробництва залежить понад 60% прибутку Tesla.

З іншого боку, такі інвестиції з боку Маска в Китай – це сто тисяч робочих місць, враховуючи суміжників.

Крім того, у китайців є така особливість: залучаючись до глобальних технологічних ланцюжків західних компаній, вони не просто виконують замовлення, а й активно освоюють нові технології та розробляють свої аналоги.

Тому півсотні китайських контрагентів Tesla стали такими ж контрагентами для китайського гіганта BYD.

Зараз BYD активно освоює промислову платформу Мексики для виходу на ринок США: поставляє вузли на мексиканські заводи, а потім готові автомобілі йдуть на американський ринок, оскільки Мексика і США – учасники однієї північноамериканської зони вільної торгівлі.

ЧОМУ ЗАХІДНА КОРПОРАТОКРАТІЯ ОБИРАЄ ГЛОБАЛЬНИЙ ПІВДЕНЬ?

Аналітики банку Standard Chartered зробили прогноз, згідно з яким “частка країн у світовому ВВП має в перспективі збігтися з їхньою часткою у світовому населенні, що зумовлено конвергенцією ВВП на душу населення між розвиненими економіками та економіками, що розвиваються”.

Це означає, що вже в найближчі десять років такі країни як Індія, Нігерія, Індонезія, В’єтнам, Ефіопія, можуть стати досить великими економіками світу.

Економічне зростання у 21 столітті стимулюється через споживання, тоді як індустріальний розвиток 20 століття значною мірою йшов через пропозицію.

Крім того, зараз понад 60% – це третинний сектор економіки: торгівля, сектор послуг. А це вже винятково внутрішня історія розвитку, без зовнішніх чинників, експорту і торгових бар’єрів.

Сектор послуг – це людський капітал, споживання, стимулювання економіки через попит.

Для Маска і Гейтса – Глобальний Південь – це вартість робочої сили в розмірі 10% від західного ринку праці.

Це мінімальні соціальні зобов’язання, податкові пільги, інфраструктурна підтримка з боку місцевих, нехай і авторитарних режимів та лояльні екологічні вимоги.

Глобальний Південь – це темпи зростання в Індії на рівні 7%+ і в Китаї – на рівні 5%+.

Економіка Індії демонструє динамічне зростання / Фото: Times Kuwait

Експортуючи товари з виробництв у Китаї, номіновані в “слабкому юані” або в “слабкій рупії”, світова корпоратократія отримує значний прибуток на різниці між високими цінами Заходу і слабкою національною валютою країни, що “приймає виробництво”.

Ось чому, “сильна гривня” у 2019-му році відлякала від нас усіх інвесторів, крім спекулятивних фінансових, які вкладали гроші не в нашу економіку, а в наші борги.

Жозеп Боррель, Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки, який мені чомусь нагадував галву МЗС часів СРСР Шеварднадзе, досить чітко сформулював світову трансформацію, яка відбувається.

Процитую статтю на DW:

“Водночас він (Боррель) закликав європейські країни розробляти стратегію відносин із Глобальним Півднем.

Якщо поточна геополітична напруженість продовжить розвиватися в напрямі “Захід проти решти світу”, то “Європу чекає похмуре майбутнє”, попередив глава європейської дипломатії.

ЕПОХА ЗАХІДНОГО ДОМІНУВАННЯ ЗАВЕРШИЛАСЯ

“Епоха домінування Заходу дійсно остаточно завершилася.

Хоча теоретично це було зрозуміло, ми не завжди робили практичні висновки з цієї нової реальності”, – вказав Боррель.

За його словами, російська агресія проти України та війна в секторі Гази “значно посилили цей ризик” протистояння Заходу з Глобальним Півднем, що вже “можна побачити в Сахелі та інших частинах Африки”.

Дипломат зазначив, що багато країн Глобального Півдня звинувачують Захід у “подвійних стандартах”, а “Росії вдалося скористатися ситуацією”.

Сказано все правильно, можна сказати – це один із небагатьох голосів правди “світової закуліси”.

Але все одно асоціація з Шеварднадзе чомусь не відпускає.

І я зрозумів чому: те саме вміння робити правильну діагностику, за цілковитого безсилля сформулювати нові ефективні механізми зі зміни загального тренду історії.

Хоча боротися з історією, що проти вітру . йти.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

У чому полягає частка

словотворчі аби-, будь-

Частки, які вживаються для оформлення різних видів речень — розповідних (стверджувальних і заперечних), питальних, спонукальних, окличних, є такі:

• а) стверджувальні — виступають замінниками стверджувальних речень або підсилюють їх: так, авжеж, аякже, атож, ага, еге, еге ж, гаразд; наприклад: — Хто знає, обід буде? — Аякже! Повинен бути. (Панас Мирний.) — Ви добре знаєте Карпа? — поспитав я. — Атож. (М.Коцюбинський.);
• б) заперечні — вживаються в заперечних реченнях або замінюють їх: не, ні, ані; наприклад: Ні, краще ніколи не роздивлятись, з чого зроблене те, що нам до вподоби. (М.Коцюбинський.);
• в) питальні — вживаються для оформлення питальних речень або в ролі самостійних запитань: чи, хіба, невже, що за, га, та ну; наприклад: Мамо, чи кожна пташина в вирій на зиму літає? (Леся Українка.) Невже історія нас так нічого й не навчила?;
• г) спонукальні — надають висловлюванню різних відтінків побажання, наказу, просьби, заборони, заклику до дії: бодай, годі, ну, давай, на, -бо, -но; наприклад: Так годі спать! виходьте на дорогу. (П.Тичина.) А підійди-но сюди! (Ю.Збанацький.);
• ґ) окличні — вживаються для оформлення окличних речень: що за, що то за, ну й; наприклад: Що за гарна година настала! Ну й день!

Частки, які надають окремому слову чи групі слів смислового відтінку, за значенням є такі:

• а) підсилювально-видільні — вживаються для підсилення або виділення окремих слів у реченні: навіть, тільки, лише (лиш), всього-на-всього, хоч, хоча б, принаймні, аж, же (ж), -бо, -но, -то, -от, -таки, все, ще, вже, вже й, і, та, собі, о, ой; наприклад: З високих круч луна орлиний клекіт, лиш тихі води все стоять мовчазно. (Леся Українка.) Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села! (Т.Шевченко.);
• б) уточнювальні — вказують на міру точності або правдивість повідомлення: саме, якраз, справді, точно, власне, рівно, майже, приблизно, десь, мало не, трохи не, ледве не, ледве чи, навряд чи, ніби, наче, неначебто, мов, мовби, немовби, буцім; наприклад: Злива тривала майже годину. (М.Трублаїні.) Село неначе погоріло, неначе люди подуріли, німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть. (Т.Шевченко.);
• в) вказівні — служать для того, щоб привернути увагу до якогось предмета, явища: то, ото, от, це, оце, ось, осьде, он, онде, воно; наприклад: Он зірка в небі пролетіла. (В.Сосюра.) Блаженків Денис альпініст? Та чи він хоч знає, що це воно таке? (О.Гончар.).

Приєднувальні частки вказують на певний зв’язок між висловлюваннями: теж, також, до того ж, ще й, адже, отже, тож, значить, так, то (за своїм значенням вони наближаються до сполучників); наприклад: Тож як мудрості доходиш, — хочеться і жить і жить! (П.Тичина.) Хочеться мені хоч одним оком поглянути ще на Італію, а також побути на селі. (М.Коцюбинський.)

Словотворчі й формотворчі частки виконують роль префіксів, суфіксів та закінчень, але відрізняються від них тим, що можуть писатися окремо, через дефіс або приєднуватися до закінчення: абихто — аби з ким, ніщо — ні в чому, щодня — що другого дня, будь-який — будь до якого, коли-небудь, знав би, хай подумає, чийсь — чийогось, вчитися — вчишся.

належать частки аби-, де-, -сь, казна-, хтозна-, будь-, небудь-, ні-, що-: абищо, дехто, якийсь, казна-звідки, хтозна-куди, будь-де, як-небудь, ніякий, щороку.

належать частки би, б (за їх допомогою утворюється умовний спосіб: сказав би, зраділа б); хай, нехай (за їх допомогою утворюється наказовий спосіб: хай скаже, нехай прийдуть); -ся (за її допомогою утворюються зворотні дієслова: вмиваюся, тривожаться).

У словосполученнях визначте розряд частки
(Як виконувати завдання)

У відповідях використовуйте такі скорочення: підсилювально-видільна – П, уточнювальна – У, вказівна – В.