Зміст:

1 Турунда, что это. Как правильно сделать турунды в ухо
2 Способи виготовлення, застосування турунди у вухо і ніс
3 Що таке турунди, як їх роблю і використовують для лікування вух

Турунда, что это. Как правильно сделать турунды в ухо

Турунды можно сделать в домашних условиях из подручных средств.

Главное правило простое – материалы должны быть стерильными и из мягких тканей, например, из бинта или ваты.

У данных жгутиков нет срока годности , поэтому можно сделать сразу несколько штук и хранить их в сухом и чистом месте.

Определив, что такое турунда в ухо, фото, представленные ниже, проиллюстрируют виды.

Турунда из ваты

Возьмите маленький кусочек стерильной ваты. Тщательно распушите и растяните. Далее, начиная от центра скатывайте его в узкий валик. Длина должна составлять около 12 сантиметров, а диаметр 2 миллиметра.

После того как вы закончили процедуру, согните получившийся валик вдвое и скрутите его половины.

В итоге у вас получится мягкий жгутик, которая не вызовет неприятных ощущений в ухе и не сможет навредить коже.

Однако, в числе ее характеристик плотный материал, поэтому он не сможет прогнуться.

Помните о том, что толщина материалов, предназначенных для введения в уши детей не должны быть больше ушного проема, то есть не должны превышать 5 миллиметров.

После того как вы закончили скатывание, возьмите зубочистку . На один конец закрутите получившийся результат. У вас должен образоваться тонкий жгут. После этого жгутик снимают и еще раз скручивают.

Турунда из ватного диска

Данный вид имеет более плотный состав, что значительно облегчает пользование.

Разберем вопрос, как сделать турундочки для уха из бинта.

Интересно, что из ватного тампона жгутики сделать проще, чем из ваты из-за состава диска. Он менее пушится и скатывается в более тонкую материю. Из-за маленького расстояния ушного прохода у ребенка тонкая турунда является большим плюсом. Так как это значительно облегчает введение в нос или уши малышу.

Из ватного тампона можно сделать два вида турунд:

Для образования в форме жгута правила идентичны методу изготовления из ваты, но имеют свои особенности. Разделите один диск на две части. Затем каждую часть скатывайте в жгут необходимого размера.

Схема для изготовления турунд из ватных дисков.

Для формирования турунды в форме кулька необходимо два ватных тампона. Разрежьте каждый кусочек на две части. Затем каждую часть необходимо свернуть в крепкий кулек.

Турунды из марли или бинта

Чтобы создать жгут из бинта, отрежьте отрезок равный одному сантиметру по ширине и около 15 сантиметров по длине.

Сверните края внутрь, избегая свободных веревочек или нитей.

Их необходимо либо отрезать с помощью ножниц, или тщательно завернуть в турунду.

Получившуюся плоскую полоску возьмите за разные концы и начинайте скручивать. Для этого необходимо сложить получившийся результат вдвое и сжимать до конца.

Длина готового изделия составляет около шести сантиметров.

Вводить турунду следует с помощью медицинского пинцета. Следите за тем, чтобы кончик оставался на виду.

Турунда в стоматологии. Что вставляют в десну после удаления зуба мудрости?

После экстракции зуба в ране скапливается кровяной сгусток, который предохраняет ее от попадания слюны, содержащей вредные микроорганизмы. По ряду причин сгусток может не сформироваться, из-за чего возрастет вероятность осложнений и инфицирования лунки . В таких случаях для прекращения послеоперационного кровотечения врач использует гемостатическую губку, которая имеет высокие гигроскопические и антисептические свойства.

Низкая свертываемость крови у пациента.
Нарушение целостности крупных сосудов во время операции.
Грубо или неправильно проведенное удаление, сопровождающееся обильным кровотечением .
Нарушение пациентом правил по уходу за поврежденной десной и ротовой полостью после операции.
Воспалительный процесс в ране .
Высокое артериальное давление .
Прием пациентом лекарственных средств, разжижающих кровь .

Гемостатическая губка – плотно спрессованная субстанция желтого цвета со специфическим запахом уксусной кислоты. Внешне она напоминает спонж с сухой пористой структурой. Выпускается в виде пластин размером 5х5 см или 10х10 см , упакованных в герметично закрытые полиэтиленовые пакеты. Стоматолог закладывает средство в образовавшуюся после удаления зуба лунку. Пористый материал активно впитывает жидкость объемом в 35—40 раз больше, чем собственный размер, при этом защищает рану от микробов и не дает распадаться защитному кровяному сгустку.

Что за материал в стоматологии кладут в лунку: его виды

В аптеках можно встретить кровоостанавливающие губки нескольких видов под различными названиями. В зависимости от основного компонента они бывают двух видов:

Изготовленные из компонентов плазмы доноров.
Произведенные на основе крови, костей, сухожилий крупного рогатого скота.

Лечебные свойства обуславливаются содержащимися в крови активными веществами и солями.

Фото 1. Стоматологическая гемостатическая губка производства ОАО Лужский завод Белкозин. Выпускается в виде пластины размером 50х50 мм.

В зависимости от дополнительного действующего компонента губки бывают:

Желатиновые. Производятся только из костей скота .
Коллагеновые. Изготавливаются из костей и сухожилий скота.
Амбеновые. Содержат элементы плазмы человеческой крови, реализуются через аптеки в темных стеклянных баночках только по рецепту врача.

Кроме основных и дополнительных составляющих, губки могут содержать в себе фурацилин, нитрофурал, борную кислоту и другие антисептические средства .

Как сделать турунду в ухо при отите. Как своими руками сделать для ушей/носа

Турундочки для носа, уха изготавливаются одними и теми же методами, но для носа понадобятся более крупные. Главное следовать правилам, как сделать турунду в ухо, нос. Лучше заранее приготовить турунтулы, хранить заготовки в отдельной пластиковой коробочке, пользоваться при возникновении необходимости.

Из ваты

Часть ваты нужного размера слегка распушить, вытянуть, от середины скрутить валик в длину до 10–12 см. В диаметре должно получиться не больше 2 мм. Этот жгут перегнуть посредине, перекрутить две половинки друг с другом.

В итоге получается надежная ватная турунда, упругая, но не жесткая. Она не травмирует слуховой канал или слизистую носа. Одновременно изделие получается плотным, не будет сгибаться. Толщина его оптимальная, равняется 3–5 мм.

Также легко сделать правильно из зубочистки. На один конец накручивают вату, и так по всей длине. Когда жгутик готов, его снимают с основания, еще немного подкручивая для улучшения плотности.

Из диска

Турундочка из ватного диска получится довольно плотной. По этой причине его удобнее применять. Кроме того, сделать таким способом проще по сравнению с обыкновенной ватой. Диск почти не распушается, его можно скатать в более аккуратную полоску. Таким жгутиком удобнее очищать ушки, носик новорожденным младенцам. Есть два способа, чтобы самостоятельно сделать из ватных дисков турунды:

Для получения кулечка, диск разделяется на две половины, то есть на 2 кружочка в толщину. Каждый разрезается на 2 полукруга. Из диска в итоге получается 4 заготовки. Каждую скручивают в тугой кулечек.

Чтобы получить жгутик, диск тоже разделяется пополам в толщину, скатывается до необходимого диаметра. Еще плотнее турунда получится, если жгут снова сложить пополам, потом скрутить.

Из бинта или марли

Чтобы сделать марлевую турунду и жгутик из бинта, требуется сначала вырезать часть подходящего размера: ширина – не больше 1 см, длина примерно 12–14 см. Края получившейся полоски завернуть внутрь, не должно остаться торчащих нитей, которые могут остаться в носу или ухе.

Взять полоску за оба конца, крутить, потом согнуть пополам, вновь скрутить.

На этапе организации лечения воспалительных процессов ушей, особенно у детей, нужно внимательно изучить вопрос, как нужно правильно сделать турунды в уши.

Из марли требуется сделать тонкий жгутик. Это легко, если свернуть узкую полоску материала по ширине до 5 мм несколько раз. Итоговая длина составит не больше 6 см.

Турунда в ухо сколько держать. Очистка носа

Для очистки носа ребенку удобно использовать турунду, сделанную из ватного диска. Она достаточно плотная, чтобы справиться с очисткой носовых ходов, но не повредит слизистую носа.

В носик ребенку закапывают 1-2 капли препарата Аквамарис, а затем чистят турундочкой, изготовленной самостоятельно из бинтика или ваты.

Хорошо поддается очистке носик, если турунду предварительно смачивают кипяченой водой или персиковым маслом.

Для лечения носа используют ватные, марлевые турунды. При лечении гайморита народными средствами делают турунды в нос с кусочками чеснока.

Вставлять ее лучше лежа, вкручивающими движениями вводя ее в носовой ход. Вводят постепенно, без резких движений, обязательно оставляя кончик наружи, чтобы удобнее было извлекать ее по истечении времени воздействия.

Марлевые турунды используют при хирургических вмешательствах.

После проведения операции на гайморовой пазухе носа, конхоктомии – удаления части раковин носа, используют йодоформную турунду для обеззараживания раны. Изготавливают такую турунду в лечебном заведении с соблюдением стерильности.

Ушную раковину и вход в ушной канал очищают с помощью марлевой или ватной турунды. Для достижения большего эффекта ее смачивают 3% раствором перекиси водорода. Раковину уха чистят, постепенно двигаясь к краю, меняя турунду по мере загрязнения.

Подробно о правильном уходе за ушами читайте в нашей статье Как правильно ухаживать за ушами.

При введении турунды в ухо важно соблюдать правила:

нельзя вводить турунду глубоко, трамбовать ее палочкой;
всегда нужно оставлять на поверхности ушной раковины кончик;
наносить на турунду количество капель, не превышающее указанное в инструкции.

Перед тем, как нанести лекарственный препарат, его необходимо нагреть. Если в инструкции указывается температура выше нормальной температуры тела 36,6 оС, то бутылочку с лекарством подогревают в теплой воде.

Больной ложится на бок, больным ухом вверх, после чего неглубоко вставляет турунду в ушной канал. Вводят ее легкими вращательными движениями, аккуратно продвигая в слуховом проходе, размещая по всей длине.

Если турунду просто вставить, она может собраться комком в средней части слухового прохода и действовать, как пробка, препятствуя циркуляции воздуха.

Не следует глубоко вводить ее в ухо, этим можно травмировать нежную кожу слухового прохода или повредить барабанную перепонку.

Турунду в ухо с каплями взрослому ставят не чаще 3 раз в день через 5-6 часов, с мазью меняют через 8-10 часов. Держат ее в ухе до высыхания, обычно на это уходит 3-4 часа.

При использовании турунды нельзя допускать ее разрыва, неполного удаления из уха или носовых ходов. Нельзя проталкивать ее глубоко в уши или нос.

Оставленный кусочек ватки или марлечки в слуховом проходе или в носу может стать источником воспаления, вызвать серьезные осложнения.

После самостоятельного использования турунды нужно в течение ближайшего времени посетить ЛОР-врача для эндоскопического осмотра и контроля над лечением.

Турунда представляет собой марлевый или же ватный тампон, который предназначен для очистки труднодоступных участков человеческого тела.

Очень часто такие изделия вводят в анальное отверстие, фистулу, слуховой канал, носовой ход, уретру либо гнойную рану.

Что касается маленьких детей, то подобные тампоны в основном применяются в процессе лечения таких заболеваний, как отит, гайморит и прочие.

Способи виготовлення, застосування турунди у вухо і ніс

Видалення зуба супроводжується травмуванням слизової оболонки і кістки, в якій він знаходився. Але якщо видалення пройшло легко, а пацієнт виконує вказівки лікаря, то рана заживає сама по собі. Важлива умова для швидкого загоєння кістки на місці зуба — поява і збереження згустку крові, який:

перешкоджає попаданню інфекції в рану;
є основою для появи кісткового рубця на місці видаленого зуба;
кров має місцеву захисну дію, оскільки містить антитіла і клітини імунної системи.

Важливо, щоб згусток крові утворився без джерел для його інфікування, яке призводить до запалення лунки зуба, незважаючи на його наявність.

Загальне уявлення

Після того як лікар закінчить дії з видалення зуба, ясна буде кровоточити. Це нормальне явище і, як правило, кровотеча через кілька хвилин зупиняється.

Але в будь-яких правилах є виключення, і нерідко відбувається так, що кров самостійно не зупиняється.

У разі, коли кров надходить з глибини лунки, використовують йодоформну турунду. Ефект її кровоспинний застосування досягається за рахунок її ущільнення і перекриття можливості струму крові.

Крім кровоспинний дії турунда, завдяки наявності йодоформу, має дезінфікуючі властивості.

Також в окремих випадках йодоформна турунда може використовуватися для дренування околоверхушечной області з метою відтоку запальних продуктів.

Фізіотерапія при гаймориті

Фізіотерапевтичне вплив допомагає поліпшити як місцевий, так і загальний імунітет. Найбільш часто проводять такі процедури:

ультрафіолетове опромінення (УФО). Принцип дії заснований, на тому, що деякі молекули організму людини можуть поглинати хвилі світла, при цьому вивільняючи біологічні активні речовини в загальний кровотік. Завдяки цьому процесу в запальний осередок спрямовується більше число імунних клітин — лейкоцитів, макрофагів, нейтрофілів та інших;
ультрависокі частоти (УВЧ). Проникають на глибину до шести сантиметрів, сприяють місцевого поліпшення кровообігу, тканинного обміну, лімфообразованія, надають протизапальний ефект, сприяють зниженню набряклості тканин;
електрофорез з лікарськими речовинами. Іони розчиненого препарату, пройшовши через електричний струм, цілеспрямовано спрямовуються через шкірний покрив і слизові оболонки. Процедура надає легкий знеболюючий, протизапальний і дренуючих ефекти;
ультразвукова терапія (УЗТ). Ультразвукові хвилі в терапевтичних дозах здатні опинятися впливу на м’язові волокна і тканини організму. Вони виробляють, так званий, клітинний масаж. Завдяки цьому посилюється обмін речовин, активізується робота ферментів, підвищується дифузія рідин через клітинні мембрани;
магнітотерапія. При впливі змінного магнітного поля стимулюється ферментативна активність, виражено протікають окислювально-відновні реакції, поліпшуються процеси місцевого кровообігу.

виготовлення

Йодоформна турунда виготовляється із стерильної марлі і просочується спеціальним розчином. Компоненти розчину для просочення:

Смужку стерильної марлі шириною 10-15 мм занурюють в заздалегідь приготовлений розчин. Після цього марлю витягують і залишають для просушування. Коли ефір випарується, марля стає яскраво-жовтого кольору і готова до використання.

Також йодоформну бинт можна купити в аптеці. Для зручності зберігання він продається в банках і має ширину 20-25 мм і довжину до 5 метрів.

Які ознаки вказують на неминучість видалення рухомого зуба у дорослого пацієнта.

Наступна публікація містить детальну інформацію про показання до видалення молочних зубів у дітей.

Тут https://zubovv.ru/hirurgiya/udalenie-zubov/posle-ostalsya-oskolok.html ми розповімо, як зрозуміти, що після видалення зуба залишився осколок.

особливості терапії

Основним симптомом є сильна стріляючий біль, яка віддає в скроневу і потиличну частину голови, зуби. Якщо отит у дорослих спровокований інфекційним захворюванням, відбувається підвищення температури. Натискання на нижню частину вуха супроводжується больовими відчуттями. При огляді виявляється почервоніння барабанної перетинки, перфорація і слабка її рухливість, звуження слухового отвору.

Правильне лікування катарального отиту дозволяє зняти больовий синдром і впоратися з іншими неприємними симптомами. Схема терапії підбирається індивідуально, виходячи з вікових і фізичних особливостей пацієнта, причини і тяжкості захворювання.

Самостійне лікування отиту у дорослого призводить до серйозних ускладнень. Для попередження важкої форми захворювання необхідно звернутися до ЛОРа.

Загальна терапія включає прийом антивірусних, антибактеріальних препаратов.Местное лікування і вушні краплі

При місцевій терапії проводиться промивання слухового проходу, закопування у вухо крапель з антибіотиками. Якщо отит супроводжується гнійними виділеннями, виконується процедура перфорації барабанної перетинки зі зменшенням рубця в місці розрізу. В цьому випадку необхідно комплексне лікування, інакше хвороба прийме хронічний перебіг.

Компреси можна проводити тільки при нормальній температурі тіла

Додатково призначають продування за методом Политцера, фізіопроцедури, пневмомассаж. Після проведеного лікування обов’язково проводиться обстеження слуху.

постільний режим — рекомендований при підвищеній температурі;
знеболюючі засоби — гліцерин, краплі у вуха, новокаїн. У виняткових випадках допускається застосування теплого масла, спирту;
жарознижуючі препарати — парацетамол, анальгін;
судинозвужувальні назальні краплі- галазолин, санорин, адреналін. Використовують для відновлення прохідності слухової труби;
бактерицидні засоби;
фізіопроцедури — покращують кровопостачання в запаленій ділянці, зменшують набряклість і підвищують імунітет.

Вушні краплі широко застосовуються при отиті. Часто хворі самі вирішують, які кошти використовувати для того, щоб зняти запалення. У більшості випадків це призводить до погіршення здоров’я.

Існує різниця між препаратами, які призначаються до перфорації і після неї. Ліки з знеболюючими і протизапальними компонентами використовують при непошкодженій барабанної перетинки. Самостійно призначене лікування негативно позначається на слуху.

Вушні краплі зменшать запалення і біль

При перфорації такі краплі можна використовувати, оскільки вони шкодять чутливих клітин слухового проходу. У цей період виписують краплі з антибактеріальним ефектом:

При легкому перебігу хвороби ліки з антибіотиками не використовують, обмежуються місцевою терапією.

Лікування катарального отиту у дорослих практично не відрізняється від дитячої терапії. Основним засобом при захворюванні залишаються вушні краплі.

Для полегшення станів з гострим болем використовуються знеболюючі засоби. При правильному лікуванні триває отит у дорослих не більше 10 днів в залежності від тяжкості хвороби.

Якщо температура не підвищена і не спостерігається гнійних процесів, рекомендується накласти зігріваючий компрес на завушні область. Для цього підійдуть перевірені народні засоби від отиту у дорослих:

змішати по 3 ст. л. ромашки, базиліка, буркуну лікарського і залити склянкою крутого окропу. Суміш настоюють 30 хв., Фільтрують і використовують для компресу;
настоянка календули на спирту;
спиртової / горілчаний компрес.

Народні засоби при отиті у дорослих слід використовувати в комплексній терапії та тільки після консультації з лором.

Для попередження захворювання необхідно своєчасно проводити ретельне лікування захворювань носа, зубів, хронічних хвороб. Рекомендуються процедури, що гартують, вживання імуностимулюючих препаратів, вітамінів.

Правила застосування

Процес зупинки кровотечі починають з видалення з лунки залишків кров’яних згустків. Поле цього обробляють фізіологічним розчином або розчином хлоргексидину і висушують ватними тампонами.

Потім турундой заповнюють лунку, починаючи з самого дна. В процесі заповнення лунки турунду складають від одного краю до іншого і щільно її притискають.

У разі, коли віддалявся зуб, який має кілька коренів, кожну лунку заповнюють окремо. Щоб турунда не випала, краї рани притискають один до одного, накладаючи шви на відстані 5-7 мм від краю ясен.

Зверху накладають складену марлеву серветку, яку пацієнт здавлює зубами на 20-30 хвилин, після чого лікар знову оглядає пацієнта.

У разі відсутності кровотечі марлева серветка забирається, а хворий може йти додому. Якщо кровотеча не зупинено, процедуру тампонування повторюють.

Турунда витягується через 5-6 днів, після початку процесу загоєння стінок ясна. Якщо видалити її раніше, то можливе повторне кровотеча .

Зазвичай загоєння лунки відбувається за наступним сценарієм:

На 3-4 день починає розвиватися грануляційна тканина. Скоринки білого кольору на цій тканини — новостворений епітелій. Вкрай небажано будь-яким чином пошкоджувати його.
Через 14 днів лунка повністю заростає грануляційною тканиною. Починається утворення кісткової тканини на дні і бічних стінках.
Через 45 днів кісткова тканина заповнює лунку.
Від 45 до 90 дня йде перетворення кісткової тканини в зрілу кістку.
4-6 місяць . Десна повністю затягується, на рентгені кісткова тканина не відрізняється від всієї щелепної кістки.

Народна медицина суміші для примочок

Досить часто для просочення турунд, використовуваних від гаймориту, використовують народні засоби

Варто пам’ятати про можливі алергічні реакції на подібне лікування і дотримуватися обережності

Найбільшою популярністю користуються рецепти з медом. Розводять п’ятдесят грам меду половиною склянки води (дистильованої). Турунди при гаймориті, просочені даними ліками, вставляють на десять хвилин в кожну ніздрю. Можна змішати мед, соду і рослинне масло в однаковій кількості. Тампони змочують сумішшю, вкладають в носові пазухи по черзі на двадцять хвилин. Добре допомагаю турунди з медом і соком алое. Листочки рослини потрібно подрібнити і віджати з них сік. Інгредієнти змішуються в рівній кількості. Змочуються джгутики і ставляться в ніс. Часточки часнику подрібнюють. Отриману кашку загортають у марлю, бинт, ватний диск і згортають в тампон. Турунди з часнику допомагають швидко позбутися від гнійного вмісту носових пазух при гаймориті. Камфорне масло і муміє ретельно перемішують до отримання однорідної маси.Сумішшю просочуються джгути і вкладаються в ніздрі. Повторюють три рази в день по п’ятнадцять хвилин. (Рецепти проти гаймориту масло туї) Змішують прополіс і рослинне масло, підігрівають (не доводити до кипіння). Дають охолонути і використовують при гаймориті. Тампони вставляють в ніс і залишають на пару годин. В сто мілілітрів горілки додають двадцять грам прополісу. Наполягають протягом тижня в холодильнику

Використовують з обережністю. Можна змочувати вироби в обліпихи, яке також надає сприятливу дію при гаймориті. Змішують однакову кількість меду, молока, масла, цибулі та тертого господарського мила. Склад необхідно розтопити, ретельно перемішати

Виділятиметься рідина, яка використовується для просочення турунд. Дві столові ложки звіробою заварюють окропом, настоюють кілька годин. Використовують три рази на добу протягом семи днів.

Народних засобів чимало, але використовувати їх можна після бесіди з фахівцем.

Протипоказання

Як таких протипоказань до застосування подібного способу зупинки кровотечі немає, за винятком гіперчутливості до йодоформу.

Однак наука не стоїть на місці і все більше фахівців схиляються до висновку, що використання турунди нераціонально з огляду на те, що дія йодоформу припиняється через кілька годин.

Потім він вимивається з марлі, а сторонній предмет в лунці може привести до утворення інфекції.

Замість застарілих методів пропонується використання сучасних медичних препаратів.

Гайморит і вагітність

На жаль, але така проблема, як гайморит, не щадить навіть вагітних жінок. Симптоматика захворювання нічим не відрізняється, тільки в ряді випадків можливе протікання гаймориту в більш важкій формі. Діагностика і лікування при вагітності вкрай ускладнені. У першому випадку замість рентгенографії придаткових пазух вдаються до використання ультразвукового дослідження, яке є менш інформативним методом. Також можливе проведення лікувально-діагностичного пунктирування верхнечелюстного синуса. У лікуванні важливі такі моменти:

вагітним ні в якому разі не варто займатися самолікуванням; питання про антибіотикотерапії вирішується індивідуально, залежно від терміну вагітності, форми захворювання, співвідношення користі і шкоди від їх застосування

Можливе призначення таких препаратів, як Амоксицилін, кламоксил, Аугментин, Джозаміцин; з особливою обережністю варто призначати судинозвужувальні краплі, особливо гормоносодержащіх (складні краплі, Назонекс і ін.), так як вони можуть вплинути на тонус матки і кровообіг плода; переважно місцеве лікування шляхом вакуумного промивання носових ходів ( «зозуля»); можливий прийом коштів, що розріджують слиз — Сінуфорте, Синупрет тощо .; при поганому відтоку гною можна вдатися до балонної сінусопластіке, відкачуванню патологічного секрету за допомогою катетера ЯМІК; при тяжкому перебігу проводять прокол (пункцію) гайморових пазух від п’яти до десяти процедур .. При вагітності можливі наступні ускладнення гаймориту:

При вагітності можливі наступні ускладнення гаймориту:

перехід в хронічний варіант перебігу хвороби;
недостатнє надходження кисню плоду через порушення носового дихання;
поширення збудника по організму — сепсис, міокардит, пієлонефрит, інфікування плода;
перехід на прилеглі анатомічні структури з розвитком отиту, кон’юнктивіту, менінгіту, енцефаліту, остеомієліту верхньої щелепи.

Відгуки

Використання турунди і її ефективність в першу чергу залежать від кваліфікації лікаря. Часто зустрічаються випадки, коли фахівець відправляє пацієнта додому з запевненнями, що турунда сама випаде.

Як правило, в таких випадках хворі змушені знову звертатися до фахівців. Якщо ви стикалися з застосуванням турунди, опишіть свій досвід в коментарях.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.

Теги турунда після видалення зуба видалення зуба

Сподобалася стаття? Слідкуйте за оновленнями

Найпопулярніші рецепти

Існує достатня кількість народних рецептів. Найбільш популярними з них є турунди з маззю Левомеколь, медом, алое, прополісом, маззю Вишневського. Мазі Левомеколь і Вишневського ефективні при бактеріальної етіології гаймориту.

Левомеколь

Левомеколь містить в своєму складі два активних речовини. Перше з них має імуностимулюючу дію, а друге — антибіотик. Тому застосування даного лікарського препарату має застосовуватися виключно за призначенням лікаря. Використовується в деяких випадках, які мають бактеріальну етіологію і гнійневідокремлюване. Тампони з Левомеколь вводять в носову порожнину і лежать на спині з закинутою головою назад протягом півгодини.

Медова терапія

Мед є популярним засобом серед пацієнтів. Пом’якшує слизову оболонку носових пазух, має протимікробну дію, а також сприяє максимальному витягуванню гною і очищенню носових ходів.

Замість турундочек з медом можна зробити медову «бурульку». Для цього необхідно змішати свіжий основний інгредієнт з житнім борошном. Поміщати в порожнину ніздрі на тридцять хвилин кілька разів на день.

Свіжий рідкий мед можна змішати з соком буряка в пропорції 1: 3. Для того щоб досягти потрібної консистенції мед можна попередньо розтопити на водяній бані. Використовувати двічі на день на 20-30 хвилин. При приміщенні глибоко в ніздрі лікарські речовини можуть потрапляти і в горло, надаючи і там свою лікувальну дію.

Дані рецепти протипоказані хворим з алергією на мед.

алое

Існує кілька простих рецептів алое. Перший з них — алое з водою. Немає нічого простішого. Змішують сік листя з водою у співвідношенні 1: 1. Наступний склад містить такі інгредієнти, як сік алое, свіжий рідкий мед і чистотіл. Третє засіб складається з соку листя, соку каланхое, які змішуються в однакових пропорціях. До отриманої суміші додають щіпку морської солі. Останній рецепт складається з основного інгредієнта, до якого додають п’ять крапель цибулинного віджиму.

прополіс

Прополіс має протимікробну і протизапальну дію. Існує кілька видів застосування, але турундочки в ніс є найбільш зручним і оптимальним видом лікування. Рецепт приготування досить простий. Потрібно змішати одну чайну ложку подрібненого прополісу з такою ж кількістю рослинного масла. Далі суміш необхідно підігріти на водяній бані протягом 15 хвилин. Його температура не повинна досягати температури кипіння, а бути в діапазоні 37оС. Потім перелити в посуд відповідного обсягу і дати настоятися протягом трьох діб. Після твори все перерахованої процедури можна використовувати даний засіб.

Існує й інший рецепт прополісу. Змішати 10% настоянку з 10% водно-спиртової емульсією. Залишати їх потрібно не на 2 години, як писалося раніше, а на 15 хвилин. Повторюють процедуру три рази в день. Застосовується в хронічній стадії захворювання.

Мазь Вишневського

Мазь Вишневського застосовується при гаймориті тяжкого перебігу. Її можна використовувати в контексті монотерапії, а й також поєднувати з іншими складовими.

Основний рецепт включає в себе такі інгредієнти: сік з листя алое, сік з листя каланхое, тертий корінець цикламена. Суміш потрібно ретельно перемішати і вводити в кожну носову порожнину на 20-25 хвилин. Терапія проводиться протягом 20 днів.

Існує і більш простий по набору інгредієнтів рецепт. У нього входить сік алое, сік ріпчастої цибулі, рідкий мед і основний інгредієнт — мазь Вишневського. Речовини в однакових обсягах, які становлять одну чайну ложку, змішують, змащують турундочку і вводять в ніс. Якщо вчасно почати лікування за допомогою такого методу, то можна уникнути проколу.

Монотерапія маззю Вишневського також надає позитивний ефект в лікуванні гаймориту. Її недоліком в порівнянні з першим методом вважається тривалість введення тампонів в носові порожнини. Лікування проводиться протягом 4 годин.

Для лікування вушних запалень

При розвитку зовнішнього, середнього отиту лікарі призначають використання спеціальних вушних крапель. Зручніше проводити закопування за допомогою турундочек.

До процедури ліки потрібно зігріти до температури тіла в долонях. Потім рідину в зазначеній лікарем дозуванні акуратно вводиться в вушну раковину. Для цієї мети часто застосовується спиртове засіб — наприклад борний спирт. Також це може бути фураціліновая розчин, розчин на алое, настоянка прополісу. Передозування може завдати значної шкоди здоров’ю. Краще проводити закопування, коли пацієнт перебуває, лежачи на боці.

Коли процедура завершена, вставляється турунда в вухо — акуратними рухами. Є кілька важливих правил цього процесу:

Джгутик не вводиться занадто глибоко.
Досить довгий кінчик залишається зовні.
Не залишати ватку довше зазначеного лікарем часового проміжку.
Палять повинен бути цілісним, без ворсинок. Якщо в слуховий прохід потрапляють його частинки, може початися сильний запальний процес.

Ліки в вусі повністю висихає через 3 години після застосування.

Для процедур догляду за вухами

Вушні раковини і вхід в слуховий канал зручно і безпечно прочищати ватно, марлевою турундой. Для підвищення ефективності допустимо мочити джгутик в перекису водню концентрації 3%. Раковину вуха прочищають, пересуваючись до країв. Турунда замінюється при забрудненні.

Як зробити турунду у вухо при отиті. Як своїми руками зробити для вух / носа

Турундочки для носа, вуха виготовляються одними і тими ж методами, але для носа знадобляться більші. Головне слідувати правилам, як зробити турунду у вухо, ніс. Краще заздалегідь приготувати турунтули, зберігати заготовки в окремій пластиковій коробочці, користуватися при виникненні необхідності.

з вати

Частина вати потрібного розміру злегка розпушити, витягнути, від середини скрутити валик в довжину до 10-12 см. У діаметрі має вийти не більше 2 мм. Цей джгут перегнути посередині, перекрутити дві половинки один з одним.

У підсумку виходить надійна ватяна турунда, пружна, але не жорстка. Вона не травмує слуховий канал або слизову носа. Одночасно виріб виходить щільним, що не буде згинатися. Товщина його оптимальна, дорівнює 3-5 мм.

Також легко зробити правильно з зубочистки. На один кінець накручують вату, і так по всій довжині. Коли джгутик готовий, його знімають з підстави, ще трохи підкручуючи для поліпшення щільності.

з диска

Турундочки з ватного диска вийде досить щільної. З цієї причини його зручніше застосовувати. Крім того, зробити таким способом простіше в порівнянні зі звичайною ватою. Диск майже не розпушується, його можна скачати в більш акуратну смужку. Таким жгутиком зручніше очищати вушка, носик новонародженим немовлятам. Є два способи, щоб самостійно зробити з ватних дисків турунди:

Для отримання кулечка, диск розділяється на дві половини, тобто на 2 кружечка в товщину. Кожен розрізається на 2 півкола. З диска в результаті виходить 4 заготовки. Кожну скручують в тугий кульочок.

Щоб отримати джгутик, диск теж поділяється навпіл в товщину, скочується до необхідного діаметра. Ще щільніше турунда вийде, якщо джгут знову скласти навпіл, потім скрутити.

З бинта або марлі

Щоб зробити марлеву турунду і джгутик з бинта, потрібно спочатку вирізати частину відповідного розміру: ширина — не більш 1 см, довжина приблизно 12-14 см. Краї вийшла смужки загорнути всередину, не повинно залишитися стирчать ниток, які можуть залишитися в носі або вусі.

Взяти смужку за обидва кінці, крутити, потім зігнути навпіл, знову скрутити.

На етапі організації лікування запальних процесів вуха, особливо у дітей, потрібно уважно вивчити питання, як потрібно правильно зробити турунди в вуха.

З марлі потрібно зробити тонкий джгутик. Це легко, якщо згорнути вузьку смужку матеріалу по ширині до 5 мм кілька разів. Підсумкова довжина складе не більше 6 см.

Турунда, що це. Як правильно зробити турунди в вухо

Турунди можна зробити в домашніх умовах з підручних засобів.
Головне правило просте — матеріали повинні бути стерильними і з м’яких тканин, наприклад, з бинта або вати.

У даних джгутиків немає терміну придатності, тому можна зробити відразу кілька штук і зберігати їх в сухому і чистому місці.

Визначивши, що таке турунда в вухо, фото, представлені нижче, проілюструють види.

Турунда з вати

Візьміть маленький шматочок стерильної вати. Ретельно розпушити і розтягніть. Далі, починаючи від центру скочується його в вузький валик. Довжина повинна становити близько 12 сантиметрів, а діаметр 2 міліметри.

Після того як ви закінчили процедуру, зігніть отриманий валик вдвічі і скрутіть його половини.

В результаті у вас вийде м’який джгутик, яка не викличе неприємних відчуттів у вусі і не зможе нашкодити шкірі.

Однак, в числі її характеристик щільний матеріал, тому він не зможе прогнутися.

Пам’ятайте про те, що товщина матеріалів, призначених для введення в вуха дітей не повинні бути більше вушного отвору, тобто не повинні перевищувати 5 міліметрів.

Після того як ви закінчили скочування, візьміть зубочистку. На один кінець закрутіть вийшов результат. У вас повинен утворитися тонкий джгут. Після цього джгутик знімають і ще раз скручують.

Турунда з ватного диска

Даний вид має більш щільний склад, що значно полегшує користування.

Розберемо питання, як зробити турундочки для вуха з бинта.

Цікаво, що з ватного тампона джгутики зробити простіше, ніж з вати через складу диска. Він менш пушітся і скочується в більш тонку матерію. Через маленького відстані вушного проходу у дитини тонка турунда є великим плюсом. Так як це значно полегшує введення в ніс або вуха малюкові.

З ватного тампона можна зробити два види турунд:

Для освіти в формі джгута правила ідентичні методу виготовлення з вати, але мають свої особливості. Розділіть один диск на дві частини. Потім кожну частину скатуйте в джгут необхідного розміру.

Схема для виготовлення турунд з ватних дисків.

Для формування турунди в формі кулька необхідно два ватні тампони. Розріжте кожен шматочок на дві частини. Потім кожну частину необхідно згорнути в міцний кульок.

Турунди з марлі або бинта

Щоб створити джгут з бинта, відріжте відрізок рівний одному сантиметру по ширині і близько 15 сантиметрів по довжині.

Поверніть краю всередину, уникаючи вільних мотузочок або ниток.

Їх необхідно або відрізати за допомогою ножиць, або ретельно загорнути в турунду.

Отриману плоску смужку візьміть за різні кінці і починайте скручувати. Для цього необхідно скласти вийшов результат вдвічі і стискати до кінця.

Довжина готового виробу становить близько шести сантиметрів.

Вводити турунду слід за допомогою медичного пінцета. Слідкуйте за тим, щоб кінчик залишався на увазі.

Як загоїти ранку після видалення зуба мудрості: якесь медичний препарат застосовувати

Щоб уникнути ускладнень в якості інфікування ранки і сприяти її загоєнню, варто дотримуватися ряду рекомендацій:

Відмовитися від вживання і куріння спиртних напоїв

Занадто різкий, кислу, гарячкову і невблаганну їжу

Не допускати прогрівання рани

Відкласти спортивні заняття

Не забувати про гігієну

Строго за інструкцією застосовувати всі лікарські препарати

Що таке турунди, як їх роблю і використовують для лікування вух

Турунда — Етова ватний або марлевий джгутик, який вводиться в важкодоступні місця. Такі тампони нерідко змочують антисептичними розчинами і іншими лікарськими препаратами. Турундочки в вухо використовуються при місцевому лікуванні гострого отиту і мірінгіта. При постійному застосуванні таких лікувальних тампонів вухо очищається від патогеннних бактерій та гною . За допомогою ватно-марлевих джгутиків, просочених різними лікарськими складами, можна лікувати багато захворювань вух.

Для чого потрібні турунди

Ватні турунди представляють собою невеликі джгутики, виготовлені з гігроскопічного матеріалу. Роблять їх з вати, бинта, марлі і навіть з ватних дисків. Важливо, щоб весь використовуваний матеріал був стерильним. Після того як джгутик готовий, його змочують в лікарському розчині і вставляють в слуховий канал.
Лікувальні тампони щільно прилягають до оболонок вуха, що забезпечує ефективне лікування запальних процесів. На думку багатьох фахівців, лікарські турундочки більш ефективні при лікуванні отиту, ніж протизапальні вушні краплі.
При регулярному використанні ватно-марлевих тампоновВ вдається досягти таких результатів:

Головною перевагою лікувальних турундочек є те, що вони щільно взаємодіють з запаленими тканинами . До такого способу лікування часто вдаються, коли потрібно гарненько продезінфікувати порожнину вуха або купірувати запальний процес.

Як зробити турундочки для вуха

Для виготовлення вушних турунд переважно брати стерильні перев’язувальні матеріали. Завдяки такому підходу можна запобігти потраплянню патогенної мікрофлори в вухо. Щоб зробити ватяну турундочку, потрібно дотримуватися такої інструкції:

Найлегше зробити турунду за допомогою звичайної сірники. Для цього на частину без сірки щільно накручують вату, а потім сірник обережненько витягують.
ХорошаяВ ватяна турундаВ виходить з ватного диска. Для того щоб зробити лікувальний тампон, слід розділити ватний диск на два шари. Кожен з таких шарів скручують трубочкою, а потім по спіралі, для ущільнення. З ватяних дисків виходять більш щільні джгутики, ніж зі звичайної вати. Тому їх легше витягувати з слухового проходу.

Не можна занадто щільно тампонувати порожнину вуха, так як це може привести до розростання грануляційної тканини.

Марлеві турунди

Марлеві турундочки мають відмінну гігроскопічність, тому нерідко застосовуються при лікуванні отиту. Для виготовлення такого медичного матеріалу беруть стерильну марлю або бінти.В Робити турунди в вуха з марлі потрібно за таким алгоритмом:

Довжина готового марлевого джгутика повинна бути не менше 6 см. Для лікування дітей віком до 7 років можна брати джгутики довжиною не більше 5 см.

Марлевий тампон після намокання стає досить м’яким і його проблематично ввести в вухо. Саме тому такі джгутики вводять в вушної канал сухими, а потім вже капають на нього необхідний розчин.

Закладання турунди в вухо

При лікуванні ушейВ патологій використовуються ватно-марлеві турундочки. За допомогою таких нехитрих пристосувань можна легко очистити порожнину вуха від сірки і гною, а також доставити лікарські препарати безпосередньо у вушний канал. Щоб процедура була максимально ефективною і безпечною, слід дотримуватися таких рекомендацій:

Перед закладанням лікарської турундочки у вушний канал, вухо слід добре очистити від сірки за допомогою шматочка марлі, змоченою в перекису водню

Перед тим як використовувати лікарський розчин для змочування турунди, необхідно підігріти його до температури тіла. Це дозволить запобігти спазм судин в вусі і допоможе лікам швидше проникнути в тканини.

Починати використовувати будь-які лікувальні турундочки можна тільки за призначенням лікаря. Особлива обережність необхідна при пошкодженні барабанної перетинки.

Особливість лікування

Крутити турунди для новонароджених следуетВ зовсім маленького розміру. Довжина такого джгутика не повинна перевищувати 3 см, а ширина 3 мм. Лікування таким методом новонародженого або немовляти має бути узгоджено з педіатром. Слід враховувати, що у дітей молодшого віку слуховий канал короткий, та й лікарські препарати їм можна застосовувати не всі.
З обережністю слід вдаватися до такого лікування і людям, які страждають на алергію. При непереносимості деяких препаратів може виникнути сильний набряк вуха і прилеглих ЛОР органів, що тільки погіршить ситуацію.
Щоб уникнути різних ускладнень, до яких може привести лікування турундами, слід звернути увагу на такі моменти:

Закладати лікувальні турунди у вухо можна не частіше, ніж три рази на добу

При пошкодженні барабанної перетинки теж не можна використовувати будь-які спиртовмісні розчини. У цьому випадку лікування повинно суворо контролюватися лікарем.

Особливості лікування дітей

Тампонувати вушний канал дитині можна тільки за приписом лікаря. Для цієї мети найчастіше використовують протизапальні і антибактеріальні мазі. Тривалість процедури для дитинки до 3 років не повинна перевищувати години. Довше залишати джгутики не варто.
При лікуванні маленьких дітей дуже важливо дотримуватися всі рекомендації лікаря. Це допоможе малюкові швидше одужати і запобіжить ускладнення. Ні в якому разі не можна займатися самолікуванням!

Турундочки для лікування захворювань вуха роблять з вати і марлі, найчастіше ці два перев’язувальних матеріалу комбінують. Для просочення можуть бути використані антисептичні розчини та мазі. Нерідко застосовують і різні протизапальні препарати. Тривалість такого лікування визначає лікар, він же і контролює його. З особливою обережністю вдаються до тампонування вушок новонароджених.

Турундочки у вухо

Турунда, что это. Как правильно сделать турунды в ухо