Як доглядати за спіреєю японською, сорти та розмноження

Спірея японська (Spiraea japonica) мабуть найпопулярніший у садовому озелененні вид культури, родом з Японії та деяких країн Азії.

Рослина являє собою щільний невисокий листяний чагарник, що повільно росте, з крихітними рожевими, рубіновими або білими квітками, зібраними в плоскі щіткоподібні суцвіття на вершинах пагонів. Період цвітіння зазвичай триває з кінця весни до середини літа або до початку вересня.

Популярність японської спіреї пояснюється простотою у догляді, високою декоративністю, стійкістю до морозів та посухи, часом цвітіння та доступністю у багатьох сортових варіантах. Особливо чудово виглядають декоративні різновиди з лимонним або салатовим листям.

Сорти японської спіреї з фото

«Ентоні Ватерер» («Anthony Waterer») характеризується вузьколанцетним темно-зеленим листям з ефектним пурпурним забарвленням з настанням осені. Насичені рожеві квіти з’являються у середині літа.

«Маленька принцеса» – компактний округлої форми кущ трохи більше півметра заввишки. Наприкінці весни до середини літа його покривають численні рожеві суцвіття. Зелене листя восени набуває чудового червоного відтінку.

«Макрофіла» – великий чагарник висотою близько 1 метра з великим округлим листям, яке вражає своєю декоративністю в осінній період, набуваючи всіх відтінків червоного, помаранчевого та фіолетового.

«Альбіфлора» – компактний кущ, що досягає близько 60-80 см у висоту, характеризується білим цвітінням.

Мініатюрний сорт округлої форми «Golden Carpet» всього 20-30 см заввишки з пагонами, що стеляться. Приваблює садівників дивовижним листям лимонного забарвлення.

Спірея «Золота принцеса» – невисокий компактний кущик, який у віці 10 років досягає 50 см заввишки та 80 см завширшки.

Численні дрібні листочки інтенсивного золотистого кольору зберігають свій відтінок протягом усього вегетаційного періоду. Влітку декоративна цінність рослини збільшується завдяки рясному цвітінню.

Сорт «Dart’s Red» висотою близько 60 см. Листочки світло-зелені ланцетні, плоскі суцвіття рубіново-рожевого забарвлення прикрашають кущ округлої форми з червня до вересня.

Сорт «Japanese Dwarf» або «Японський гном» – карликовий компактний чагарник, близько 40 см заввишки. Щорічний приріст становить 5 см. У період цвітіння кущик весь покритий великими ніжно-рожевими суцвіттями.

«Булата» – оригінальний сорт, що є низькорослим кущиком з темно-зеленим зморщеними листочками. Висота його близько 40 см. Ідеально підходить для прикраси рокарію та альпійської гірки.

«Crispa» – сортова форма із зазубреним листям й великими рожевими суцвіттями. Виростає до 60 см. Восени листя стає червоно-фіолетовим.

Сорт «Walbuma», що зазвичай продається під торговою маркою «Magic Carpet», був виведений англійським селекціонером та являє собою чагарник з маленькими яскраво-рожевими суцвіттями.

Його молоді пагони, що стеляться, та листя спочатку помаранчево-червоного відтінку, а в міру зростання набувають лимонного забарвлення, яке варіюється в залежності від освітлення.

При повному сонячному світлі зріле листя золотисте, а у півтіні золотисто-зелене. Осіннє забарвлення листя – червоно-рожеве, висота рослини 30-40 см.

Сорт «Goldflame» або «Золоте полум’я» отримав назву завдяки пагонам, які ніби «горять» на кінчиках інтенсивним мідним кольором – молоді листочки спочатку з відтінком коричневого та червоного, а в пізнішому періоді стають жовто-зеленими.

Тому навесні цей сорт японської спіреї є одним із найяскравіших чагарників. Темно-рожеві квітки утворюються на пагонах поточного року. Висота дорослого куща близько 80 см.

Сортова форма «Goldmound». Казковий чагарник з яскравим сонячним листям, колір якого залежить від яскравості освітлення. Посаджений у тіні, він втрачає своє декоративне забарвлення, тому що листя стає зеленим.

Легко витримує мінус 30 °C й навіть нижчі температури. Цвітіння з травня до липня. Кущ красивої округлої форми виростає до 60 см заввишки.

Як доглядати за японською спіреєю

Після посадки догляд за японською спіреєю потребує мінімальних витрат часу. Даний вид однаково добре почувається на сонці і в півтіні, але декоративним сортам для підтримки ефектного забарвлення листя необхідне яскраве освітлення.

Ґрунти для рослини найкраще підходять родючі, суглинні, добре дреновані з помірною вологістю, але культура також непогано пристосовується до біднішого ґрунту.

Дорослі чагарники можуть терпіти нетривалу ю посуху, проте регулярний полив необхідний у тривалий посушливий період та протягом перших кількох тижнів після посадки.

Слід враховувати, що чагарник погано переносить постійно сирий ґрунт та вологе повітря, що сприяють утворенню грибкових захворювань.

Японська спірея, що посаджена в родючий гумусний ґрунт, не особливо потребує підживлення. 2-3 см шар мульчі з компосту дозволяє збагатити ґрунт навколо рослини поживними речовинами та зберегти вологу в спеку.

У догляд за японською спіреєю також входить своєчасне видалення відцвілих суцвіть, що сприяє більш тривалому цвітінню.

Обрізування японської спіреї

При вирощуванні чагарнику бажано проводити обрізування, яке омолоджує рослину, стимулює рясно цвітіння та дозволяє сформувати гарну форму.

Квітки цього виду культури утворюються на пагонах поточного року, тому обрізування проводять ранньою весною, ще до початку зростання. Пагони обрізують на 5-20 см, залежно від висоти сорту. Видаляють сухі, пошкоджені та старі гілки, надто густі кущі трохи проріджують.

Способи розмноження

Японська спірея розмножується розподілом куща, відведеннями та живцюванням у відкритому ґрунті. Перші два способи найпростіші.

Ділять лише дорослі 3-4 річні кущі в середині весни, акуратно розрізаючи кореневу систему на 2-3 частини. Занадто довге коріння можна вкоротити. Потім висаджують на постійне місце і перші два тижні добре поливають.

Розмноження розподілом куща

Для отримання молодих рослин за допомогою відведень беруть добре розвинений бічний пагін, нахиляють його до землі, укладаючи в підготовлену канавку, пришпилюють й засипають ґрунтом.

Наприкінці сезону пагін пускає коріння і дає 2-3 молоді саджанці. На наступний рік відведення можна відокремити від батьківського куща та пересадити на нове місце.

Живцювання – найбільш трудомісткий спосіб розмноження японської спіреї. Наприкінці літа або на початку осені зрізують частини пагонів довжиною 10-15 см. Нижні листочки видаляють, інші обрізують до половини й ставлять живці у воду з додаванням «Корневина» приблизно на 2-3 години.

Потім заглиблюють у вологу суміш піску та компосту (знизу компост, а зверху пісок) під кутом 45 градусів, оскільки таке положення добре стимулює зростання кореневої системи. Живці накривають пакетом або банкою. Стежать за вологістю ґрунту та періодично провітрюють тепличку.

Як тільки рослини підуть у зріст, накриття знімають. На зиму саджанці вкривають листям або агроволокном.

Застосування у ландшафтному дизайні

Завдяки своїм високим декоративним якостям цей вид спіреї вписується практично в будь-який стиль ландшафтного дизайну. Наприклад, низькорослі сорти чагарнику є незамінною прикрасою рокарію та альпійських гірок.

Прекрасно виглядає японська спірея в композиції з хвойними культурами та такими декоративними й квітучими чагарниками як:

• барбарис,
• бруслина,
• кизильник,
• японська айва,
• гортензія,
• буддлея,
• троянди.

Дуже мальовничо виглядають композиції з декоративними травами, злаками, ґрунтопокривними рослинами.

Спірея японська: вирощування в саду, опис сортів

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 листопада 2023 Опубліковано: 09 лютого 2019 Перша редакція: 09 серпня 2017 🕒 11 хвилин 👀 27408 разів 💬 0 коментарів

Спірея японська (лат. Spiraea japonica) – вид декоративних чагарників родини Розові, в природі ростуть у Китаї та Японії. У наших широтах ця декоративна протягом усього сезону рослина відома давно – з 1870 року.

Використовують її для створення бордюрів, живоплотів і тривало квітучих груп, низькорослі форми вирощують у рокарії, альпінаріях, міксбордерах, вирощують їх також у якості ґрунтопокривної рослини.

Посадка й догляд за спіреєю японською

• Цвітіння: у липні-серпні впродовж півтора місяця.
• Посадка: найкраще напровесні, до початку сокоруху, хоча можна й у жовтні.
• Освітлення: зранку – пряме сонце, потім – яскраве розсіяне світло.
• Ґрунт: родючий і дренований.
• Полив: після посадки – частий і рясний, після вкорінення поливають двічі на місяць. Витрата води на дорослий кущ – до 15 л.
• Підживлення: навесні пристовбурні кола мульчують компостом або торфом, а восени мульчу закладають у ґрунт. Мінеральні добрива вносять відразу після обрізування, а в середині літа пристовбурову територію поливають настоєм забродженого коров’яку з додаванням суперфосфату.
• Обрізування: санітарне й формувальне – у травні. Омолоджувальне обрізування проводять теж навесні в чотирирічному віці.
• Розмноження: видові рослини – насінням, сортові та гібридні – поділом куща, живцями й відсадками.
• Шкідники: попелиця, павутинні кліщі, трояндові листовійки.
• Хвороби: не вражається.

Спірея японська – опис

Спірея японська – красивий листопадний чагарник заввишки і діаметром майже до 2 м із повстяно-опушеними молодими пагонами, які з віком стають голими, та зеленим зверху і сизуватим зі споду довгасто-яйцевидним листям, яке при розпусканні має червонуватий відтінок, а восени набуває строкатого забарвлення в червоно-жовтих тонах. Довжина розташованих почергово зубчастих по краях листків від 2,5 до 7,5 см. Рожево-червоні квітки спіреї японської зібрані в складні кінцеві щиткоподібно-волотисті суцвіття. Цвітіння спіреї триває близько півтора місяця. Насіння завдовжки до 2,5 мм перебуває в блискучих капсулах невеликого розміру.

Посадка спіреї японської

Коли садити спірею японську

Як і будь-який садовий чагарник, спіреї садять напровесні або після падолисту, однак літньоквітучі види спіреї, до яких належить і спірея японська, краще висаджувати напровесні, причому дуже важливо встигнути здійснити посадку до того, як на деревах почнуть бубнявіти бруньки.

Вибираючи місце для посадки спіреї японської, ви повинні знати, що ця рослина дуже світлолюбна, і хоча їй цілком достатньо трьох-чотирьох годин прямого сонця на день, але що більше світла, то прекраснішою буде спірея. До складу ґрунту чагарник спірея японська невимогливий, але в родючому ґрунті він і краще росте, і пишніше цвіте.

Як посадити спіреї

Якщо ви придбали саджанці з відкритою кореневою системою, уважно огляньте її: вона не повинна бути сухою. Пагони саджанця мають бути гнучкими, а бруньки живими. Видаліть секатором сухі або підгнилі корінці, а здорові вкоротіть до 25-30 см. Саджанці з закритою кореневою системою перед посадкою рясно поливають і виймають із контейнера, а якщо земляна грудка засохла, помістіть кореневу систему на годину-дві в відро з водою.

При плануванні посадки майте на увазі, що коріння спіреї японської сильно розростається, тому відстань між саджанцями має бути щонайменше 50 см. Яму для спіреї копають зі стрімкими стінками, а об’єм її має бути більшим за кореневу систему рослини бодай на третину. До посадки яма має постояти не менше двох днів, потім на її дно укладають шар дренажу, наприклад, камені або биту цеглу, потім яму заповнюють садовою землею, змішаною з річковим піском і торфом у пропорції 2:1:1. Коріння саджанця опускають в яму, обережно розправляють і заповнюють простір, що залишився, ґрунтосумішшю. Коренева шийка спіреї має опинися на одному рівні з поверхнею. Після посадки ґрунт навколо саджанця утрамбовують і поливають двома відрами води.

Догляд за спіреєю японською

Спірея японська навесні, відразу після посадки, потребує частого й рясного поливу. Коли рослина прийметься, полив можна скоротити до двох разів на місяць, витрачаючи на кожен дорослий кущ до 15 л води. Особливо важливий щедрий полив спіреї в посуху і після обрізування. Зволоживши ґрунт, бажано розпушити його у пристовбурному колі, водночас видаляючи бур’яни. Щовесни поверхню ґрунту навколо спіреї мульчують сумішшю торфу, компосту й подрібненої кори, а восени цю мульчу закладають у ґрунт. Що стосується підживлення, то дуже важливо внести добрива в ґрунт відразу після обрізування. Добре відгукується спірея японська на внесення в пристовбурні кола в середині літа рідкого настою збродженого коров’яку з додаванням на кожні 10 л настою по 10 г суперфосфату.

Обрізування спіреї японської здійснюється в травні для надання їй правильної форми, а також у санітарних і змолоджуючих цілях. Сухі, хворі, промерзлі, дрібні, слабкі й загущуючі гілки та пагони вирізають, а здорові вкорочують до великих бруньок. Якщо вам потрібно омолодити кущ, не бійтеся перестаратися: сильне обрізування стимулює формування великої кількості здорових молодих пагонів, а якщо спірею не омолоджувати, то старі пагони почнуть із часом хилитися до землі, і верхівка куща всихатиме. Перше змолоджуюче обрізування спіреї японської рекомендують проводити після чотирьох років, обрізаючи пагони на висоті не більше 30 см від землі.

Кущ спірея японська дуже стійкий до хвороб і шкідників, але іноді потерпає від попелиць, павутинних кліщів і трояндових листовійок. Гусениці листовійки, що з’являються в кінці весни, пошкоджують більше половини листя, прогризаючи в ньому дірки. Попелиця, харчуючись клітинним соком, висмоктує його з листя, квітконіжок і молодих пагонів спіреї. Павутинні кліщі – найнебезпечніші сисні шкідники, особливо активні в посушливу погоду. Тлю й кліщів знищують акарицидними препаратами, а листогризучих шкідників – розчином інсектициду. І не забувайте, що тільки створення необхідних умов для життя рослини та своєчасний догляд за нею може позбавити від хвороб і шкідників будь-яку рослину. Як бачите, посадка спіреї японської та догляд за нею зовсім не обтяжливі.

Розмноження спіреї японської

Розмножують спірею японську генеративним і вегетативними способами, однак для гібридних форм і сортів рослин насіннєвий спосіб не підходить, та й для інших сортів живцювання й розмноження спіреї відсадками краще, оскільки ці способи дозволяють домогтися надійних і швидких результатів при мінімальній витраті часу та праці.

Розмноження спіреї японської відсадками

Напровесні нижній пагін або кореневу парость спіреї пригинають до землі, укладають у траншею, закріплюють у такому положенні, залишивши верхівку пагона над поверхнею. Цей спосіб дозволить вам отримати до осені одиночний саджанець із добре розвиненою кореневою системою. Якщо ж ви хочете отримати більше саджанців, то верхівку пагона слід прищипнути, і тоді з бічних бруньок почнуть рости молоді пагони. Восени такий відсадок викопують, ділять на частини за кількістю відрослих пагонів і висаджують їх на постійне місце.

Розмноження спіреї японської живцями

Живцювання – найпродуктивніший спосіб розмноження, оскільки коефіцієнт приживлюваності живців становить 70 % навіть без використання ростових регуляторів. Субстрат для висаджування живців готують із верхового торфу (1 частина) і піску (1 або 2 частини). Досвідчені садівники воліють здійснювати укорінення живців у вересні або жовтні: на кущі вибирають найсильніші пагони, нарізують їх на частини, на кожній із яких має бути 4-5 листків, причому нижній листок видаляють, залишивши тільки черешок, а решту вкорочують наполовину. Потім живці на 2-3 години замочують у воді, а перед посадкою опудрюють їхні нижні зрізи стимулятором коренеутворення. Садять живці під кутом 45º, занурюючи їх у субстрат на 2 см, після чого накривають живцювальник прозорим ковпаком і поміщають його в затінок. Догляд за живцями під час укорінення полягає в регулярному поливі й обприскуванні. З настанням холодів живцювальник прикопують, закидають зверху листям і накривають перевернутим дерев’яним ящиком. Навесні або на початку літа живці висаджують у шкілки на дорощування, а восени їх можна садити на постійне місце.

Розмноження спіреї японської насінням

Якщо ви нікуди не поспішаєте й не боїтеся труднощів, то варто спробувати виростити видову спірею японську з насіння. Насіння цієї рослини не потребує стратифікації. Його можна посіяти навесні або восени без будь-якої підготовки. Субстрат для посівів потрібен приблизно такого складу: 4 частини некислого торфу й 1 частина вермикуліту. У ролі посудини використовують ящик або контейнер. Насіння сіють по поверхні субстрату, не закладаючи, після чого посудину накривають плівкою або склом і поміщають у затінку саду із західного або східного боку. Тільки-но з’являться сходи, покриття знімають, а коли сіянці сягнуть у висоту 2 см, їх пікірують за забарвленням – до цього часу воно вже буде помітне. При пікіруванні довгі корінці прищипують на одну третину й висаджують у більший контейнер на відстані 5-6 см один від одного. Тримають сіянці в затінку листяних дерев, не забуваючи поливати, восени їх пересаджують на шкільну грядку, а наступного року можна буде висадити їх уже на постійне місце.

Розмноження спіреї японської поділом куща

Розмножувати спірею поділом куща можна впродовж усього вегетаційного періоду, але якщо ви будете робити це влітку, потрібно, щоб після розсадження діленок похмура погода трималася хоча б тиждень. Найкращий час для процедури – серпень або початок вересня, коли ґрунт добре прогрітий, а повітря вже стає прохолодним. Кущ спіреї обкопують, захоплюючи близько 60 % проекції крони. Не страшно, якщо частину коренів доведеться обрубати. Відмийте коріння від землі, розправте його, тому що воно сильно закручене, і розділіть на кілька частин таким чином, щоб у кожній було не менше 2-3 сильних пагонів і пристойна мичка коренів. Укоротіть довгі шнуроподібні корені, обробіть зрізи товченим вугіллям і розсадіть діленки в заздалегідь приготовані ями. Після посадки потрібно поливати спірею через день, якщо погода сонячна, а в похмуру погоду – не рідше одного разу на тиждень.

Сорти спіреї японської

• Альпіна – низькорослий густогіллястий чагарник із майже круглими густоопушеними смугастими пагонами, темно-зеленим зверху і сизуватим знизу листям та світло-рожевими квітками;
• спірея японська Літтл Принцес – чагарник заввишки до 60 см із кроною діаметром до 120 см. Листя у цього сорту еліптичне, темно-зелене, квітки – червоно-рожеві, зібрані в щитки діаметром 3-4 см;
• спірея японська Шіробана – теж невисокий чагарник-хамелеон із вузьколанцетним темно-зеленим листям і квітами, забарвлення яких змінюється від білого до червоного й рожевого;
• спірея японська Мікрофілла сягає у висоту 130, а в діаметрі 150 см. У неї рожеві квітки й велике роздуте зморшкувате листя завдовжки до 20 і завширшки до 10 см. При розпусканні воно пурпурово-червоне, влітку зелене, а восени – золотисто-жовте;
• спірея японська Фейрлайт – кущі заввишки близько 60 см із помаранчево-червоним молодим листям, яке поступово стає помаранчево-жовтим, а потім блідо-зеленим. Квітки насиченого рожевого кольору;
• спірея японська Голдфлейм – чагарник заввишки близько 80 см із щільною кроною, що складається з помаранчево-жовтого листя, яке поступово стає яскраво-жовтим, потім жовто-зеленим, а восени – мідно-помаранчевим. Квітки у цього сорту дрібні, рожево-червоні;
• спірея японська Голден Принцес – чагарник заввишки близько 1 м із яскравим жовтим листям і рожевими квітками;
• спірея японська Голд Маунт – це спірея японська маленька, заввишки всього 25 см, із яскравим жовто-золотистим листям і рожевими квітками;
• Кендллайт – висота спіреї японської цього сорту теж невелика, всього півметра. Це компактний кущ із рожевими квітками й вершково-жовтим листям, яке з віком стає яскравішим;
• спірея японська Криспа – висота цього сорту 50-60 см, листя хвилясте, спершу червонувате, потім світло-зелене, а восени помаранчево-бронзове або червоне. Квітки ніжного лілово-рожевого відтінку;
• спірея японська Дартс Ред – форма куща цього сорту нагадує Літтл Принцес, але бутони у Дартс Ред рожеві, а квітки мають інтенсивне пурпурове забарвлення;
• спірея японська Голден Карпет – кущик заввишки всього 20 і завширшки 38 см із гладким золотистим листям і нечисленними зеленувато-рожевими квітками;
• спірея японська Дженпей (Генпей) – сорт заввишки 60-80 см і завширшки близько 1 м із червонувато-коричневими пагонами й темно-зеленим листям. Одночасно на кущі розкриваються квітки білого, рожевого й червоного кольору;
• спірея японська Фробеллі – кущ заввишки від 80 до 120 см із кулястою кроною, прямостоячими гілками, насичено-малиновими суцвіттями та пурпуровим навесні й восени листям, яке влітку стає зеленим;
• спірея японська Дворф – повільнозростаючий карликовий чагарник заввишки близько 30 см з округлою кроною. Листя у рослини дрібне, зелене, восени помаранчеве. Рожеві квіти утворюють плоскі щитки;
• спірея японська Альбіфлора – теж повільнозростаюча карликова рослина з густою округлою кроною, що сягає в діаметрі від 80 до 150 см. Листя світло-зелене, восени жовте. Квітки дрібні, білі;
• спірея японська Ентоні Ватерер – кущ заввишки до 80 см із рожево-лілово-рубіновими квітками і попервах червоним світло-зеленим листям;
• спірея японська Меджік Карпет – сланкий чагарник зі щільною подушкоподібною кроною. Яскраво-червоне листя поступово набуває забарвлення від помаранчевого до жовтого. Квітки рожеві з фіолетовим відтінком.

Популярні в культурі також сорти спіреї японської Руберріма, Нана, Буллата, Неон Флеш, Дабл Плей Артист, Пінк Пересол, Грін енд Голд, Манон, Голден Елф, Сандроп, Пінк енд Голд, Дабл Плей Біг Бенг, Дабл Плей Голд та інші.

Спірея японська в ландшафтному дизайні

Спірея японська – найбільш поширений і затребуваний у ландшафтному дизайні вид роду. Головна причина цього в тому, що рослина зберігає декоративність упродовж усього вегетаційного періоду. Крім того, спірея японська невибаглива, лояльна до інших рослин, добре зносить обрізування й підходить для створення різного роду композицій. Часто спірею японську використовують для доповнення зеленої огорожі з бузку або садового жасмину. Різноманітність садових форм спіреї японської дозволяє знайти чагарник, який ідеально підійде для декорування саду або дачної ділянки.

Низькорослі мініатюрні сорти спіреї японської використовуються для створення рокаріїв, у яких часто об’єднують рослини з різним терміном цвітіння і за рахунок цього вибудовують унікальні композиції для зонування простору. Вирощують спірею і в якості бордюрів та живоплоту, а в міксбордерах вона прекрасно сусідить із дейцією, скумпією, дерном і жоржинами, доповнюючи й підкреслюючи їхню красу. Ефектно виглядає спірея японська в поєднанні з хвойними рослинами, наприклад, туями, ялинами, ялівцем або соснами.