Морфеміка. Орфографія. Повторення.

Яке добре гостювання було завжди в бабусі!

У нього було добре, щире серце.

З усіх іспитів він отримав «добре».

Мені давно не було так добре й затишно.

Спільнокореневими до слова зір є всі слова, ОКРІМ

Суфікс -інн(я) має різне значення в словах рядка

Спільнокореневими до слова крити є всі слова, ОКРІМ

Літеру с на місці пропуску потрібно писати в усіх словах рядка

.терти, ..чепитися, ..кинути

..творити, ..класти, ..хибити

..казати, ..цідити, ..хитрувати

пекти, ..шити, ..формувати

..клеїти, ..простити, ..цілити

Префікс при- треба писати в усіх словах рядка

пр..глушити, пр..м’ятий, пр..мудрість

пр..вчити, пр..булий, пр..морозок

Пр..карпаття, пр..звисько, пр..їжджати

Пр..дністров’я, пр..гарний, пр..боркати

пр..милий, пр..чіп, пр..соромлений

Літеру с треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка

бе..перечно, ..хопити, не..простовний

нав..коси, ро..чулення, ..тримувати

..просоння, чере..сідельник, ..чистити

до..хочу, не..тримно, ..фокусувати

..шити, ..краплений, ро..повідати

НЕМАЄ орфографічних помилок у варіанті

Ніколи не купайтесь у не знайомій водоймі, не переконавшись спочатку, що там цілком беспечно.

Якщо погано плаваєте, то не купайтеся наодинці й не заходьте у воду надто глибоко.

Не пірнайте, якщо ще невправні в цьому, бо наражаїтеся на ризик ударитися об дно.

Якщо зтомилися, переверніться на спину: так зможете вітпочити, просто полежавши на поверхні води.

Через дефіс пишуться всі прислівники

віч/на/віч, по/домашньому, будь/де

по/людськи, як/небудь, в/тричі

колись/то, хтозна/куди як/найбільше

де/не/де, в/цілому, по/четверте

на/радість, хоч/не/хоч, далеко/таки

З дефісом треба писати всі прислівники в рядку

по/нашому, в/нічию, ледве/ледве, сяк/так

з/рештою, врешті/решт, хтозна/куди, вряди/годи

мало/помалу, віч/на/віч, десь/інколи, по/латині

десь/то, як/раз, як/небудь, будь/коли

по/двоє, по/друге, по/третє, по/сучасному

Через дефіс пишуться всі складні слова в рядку

мовно/літературний, суспільно/корисний, суспільно/політичний

навчально/виховний, військово/морський, південно/східний

східно/слов’янський, фізико/математичний, жовто/зелений

західно/український, сімдесяти/річчя, генерал/полковник

військово/зобов’язаний, п’яти/денний, воєнно/стратегічний

НЕМАЄ орфографічних помилок у варіанті

Росташований у Чорному Морі острів Зміїний належить Україні та має стратегічне значення.

Житлові споруди на ньому утворюють селеще Біле Ізмаїльського району Одесської області.

Назва острова пов’язана з тим, що тут водилося багато змій, яких у море виносило течією з гирла Дунаю.

За давньо-грецькою лигендою, острів підняла з моря богиня Фетіда для свого сина Ахілла.

Прикметники із суфіксом -ськ- утворяться від усіх іменників у рядку

Добираємо спільнокореневі слова

Спільнокореневими словами є такі, що мають один і той самий корінь. Це досить просте визначення, яке, однак, може викликати деякі складності у сприйнятті. Справа в тому, що корінь є ядром лексичного значення. Відповідно спільнокореневі слова, хоча і є самостійними, і такими, що відрізняються лексично, все ж мають певний історичний та смисловий звʼязок. Іноді наявність того чи іншого префікса або суфікса докорінно змінює первинний сенс слова, і все одно залишається один корінь, тож цей звʼязок цілком можна відслідкувати. Однак, в українській мові іноді трапляються випадки, коли корені, котрі абсолютно не повʼязані між собою, мають однакові літери. Це відбувається, здебільшого, внаслідок чергування голосних і приголосних або інших подібних збігів. Такі слова не є спільнокореневими. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься добирати спільнокореневі слова, ігноруючи названі вище випадки збігу літер у коренях не повʼязаних між собою слів. Для цього на екрані перед дитиною на кожному етапі міститься зображення цілого ряду різних слів. Всі вони мають приблизно однаковий буквений зміст коренів, але не всі є спільнокореневими словами. Дитина має проаналізувати всі ці слова та знайти спільнокореневі. Зробити це досить просто – необхідно лише визначити певну тему, спільну для них всіх. Коли школяр це зробить, залишиться лише визначити слова, які ніяк з цією темою не повʼязані. Вони й не належать до спільнокореневих. Ця вправа дає дитині зрозуміти, що не просто вивчення літер та їхнього порядку у словах дає змогу грамотного морфемного аналізу та словотвору, а розуміння значення слів та значення всіх їхніх елементів. Це дозволить дитині розуміти історичні та лексичні звʼязки між різними словами краще, ніж раніше.

Теги

Пов’язані стандарти

– наводить приклади різних форм слова та спільнокореневих слів;
– розрізняє форми слова та спільнокореневі слова, змінні й незмінні слова;
– використовує доцільно слова, що містять антонімічні суфікси та префікси;

– записує правильно слова з вивченими орфограмами в значущих частинах, обґрунтовує написання їх правилами;

– знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила;
– використовує спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті;
– поділяє слова на склади, правильно переносить з рядка в рядок;
– знає і застосовує фонетику на рівні 5 класу та навички аналізу слів у розшифруванні тексту;

– використовує комбіновані знання всіх аналогів букв та звуків, схеми складоподілу та морфемики для читання незнайомих слів у контексті та поза контекстом;

– читає із достатньою точністю та темпом, розуміє значення прочитаного;

– читає прозу та вірші з високою точністю, відповідним темпом та логічними наголосами під час читання;

– використовує зміст для підтвердження або розпізнавання та розуміння слів.

– формує і використовує доконаний й недоконаний вид дієслова, змінює дієслова за часом, родом і числами, вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.

– розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про розряди займенників, вживає їх у лексичних конструкціях;

– розрізняє і правильно використовує загальновживані іменники, власні назви, відмінює іменники, виявляє близькі та протилежні за значенням, вживає їх у лексичних конструкціях;

– розрізняє і правильно вживає прислівники і прикметники, розуміє ступені порівняння;

– відмінює прикметники, правильно використовує їх за розрядами, вживає та розуміє лексичні конструкції з ними.

– використовує загальновживані морфеми як ключ до значення слова;

– використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів;

– змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова;

– використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їхнім злиттям, створює нові слова цим способом.

Якщо ви помітили якісь проблеми, будь ласка, повідомте нам про це

Неправильних відповідей. За кожну помилку тобі нараховуються 2 додаткові питання. Якщо кількість помилок буде більшою за максимально вказану — ти не зможеш успішно пройти завдання.

Результат збережено. У будь-який час Ви зможете повернутись до тренування і продовжити з того місця, де зупинились.

2. Спільнокореневі слова

Спільнокореневі слова — це слова, що мають спільний корінь, але відрізняються за лексичним значенням.

Спільнокореневі слова можуть належати до різних частин мови.
Сніг (іменник), сніг овий (прикметник), за сніж ити (дієслово), сніж но (прислівник).
Інколи корені можуть звучати й писатися однаково, але позначати зовсім різні явища чи предмети.

У першому випадку корінь означає рідину й усе, що з нею зв’язане. У другому — « керувати рухом чого-небудь ».

З’ясувати значення слова допоможе зміст речення або суфікси чи префікси , що входять до основи .
Щоб визначити корінь слова, добираємо спільнокореневі (споріднені слова).

Мед , мед овий, мед овик, мед вяний, мед онос.

Ці слова мають спільну частинку мед , яка і є коренем.

Невиправдане вживання спільнокореневих слів у реченні чи тексті є недоліком мовлення. Щоб уникнути цього, варто використовувати синоніми чи займенники.