Скільки звуків у слові нитка

Правильний наголос у слові нитка

У зазначеному вище слові наголос має бути поставлений на склад з літерою И — нИтка.

ни́тка, -тки, -тці; нитки́, нито́к

Так ось, лежу я собі, ні про що особливе не думаю, аж раптом відчуваю, що до моєї шиї торкається щось настільки тоненьке, як, скажімо, волосина або нитка.

Від нього впоперек білої смужки пляжу тяглась, мов чорна бавовняна нитка, довга мотузка з кітвою на кінці, яку Ностромо виніс на берег і зачепив за стовбур якогось деревоподібного куща на самому початку ущелини.

Нитка була затонка, тож Ноббі склав її втроє і, закріпивши цвяхом на стіні, обережно сплів докупи.

Це ж необхідна умова наших дій, це провідна нитка, яка виводить нас усіх з лабіринту.

Довга, липуча нитка пристала йому до лиця, сиве пасмо обвилося навколо руки, якою він тримав повода, щось велике, багатоноге прудко пробігло йому по потилиці.

Тепер ця нитка була розірвана і ми мусили обережно крастися далі, немов у темній будівлі.

Перевірте себе, виберіть слово із правильним наголосом

nagolos.online — розстановка і перевірка наголосів в словах

Скільки звуків у слові нитка

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

нитка

НИ́ТКА, и, ж.

1. Тонко зсукана, скручена пряжа, що використовується для шиття, в’язання, вишивання, виготовлення тканин і т. ін. Чоловіки були в білих свитах з комірами, гарно вишитими червоними або синіми нитками (Н.-Лев., II, 1956, 403); Пригадую й суворі окуляри, Нитками перев’язані сяк-так (Рильський, І, 1956, 174); — І Катря з ним іде? — спитав Зозуля. — Куди голка, туди й нитка, — пояснила Уляна (Кучер, Трудна любов, 1960, 422); * Образно. Блищить тонка нитка далекого Дніпра (Ю. Янов., І, 1958, 229); * У порівн. В нас дорога… Наче нитка, в’ється понад кручі (Фр., XIII, 1954, 331); // чого. Тонкий довгий предмет, що намотується на що-небудь. Уявив Фрунзе. як годинами стоять його телефоністи через увесь Сиваш у прибуваючій крижаній воді, тримаючи в задубілих руках нитку провода (Гончар, II, 1959, 427); Котили вони поперед себе дерев’яне колесо, залишали за собою тонку нитку телефонного кабеля (Збан., Сеспель, 1961, 247).

Виво́дити (ви́вести) ни́тку див. виво́дити 1 .

◊ Бі́лими нитка́ми ши́тий (ши́та, ши́те) — невміло, погано зроблений, замаскований. План ухвалили врешті Матюшин та Гнидин. План білими нитками шитий, але — хай. Хто там доскіпуватися буде (Головко, II, 1957, 146); — Іване Семеновичу! Ти ж розумна людина. Дурниці то все — Білими нитками шите твоє звинувачення. (Збан., Переджнив’я, 1960, 349); До [оста́нньої] ни́тки — абсолютно, повністю все. — На вашій дранці все ж до нитки записано, хіба ви що пропустите?охоплюють парубка тривожні здогадки (Стельмах, І, 1962, 119); Звести́ся до ни́тки — втратити все, що було в господарстві. До нитки звівся мій козак, Усе на панщині проклятій, А був хазяїн… (Шевч., II, 1963, 126); Злови́ти ни́тку (нитки́) див. злови́ти; Змета́ти на живу́ ни́тку див. змета́ти; Ни́тки сухо́ї нема́ (не зна́йдеш) на кому — у кого-небудь одяг промок наскрізь. — Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде обсушитись (Кв.-Осн., II, 1956, 80); Промо́кнути (змо́кнути) до ни́тки — промокнути наскрізь. Вода .. стікала з гілок йому за комір, він уже промок до нитки (Гончар, Людина. 1960, 98); Прохо́дити черво́ною ни́ткою — бути основним, провідним у чому-небудь. Ленін учив, що соціалізм створюється самими народними масами. Ця ідея проходила червоною ниткою через всю державну діяльність Леніна (Біогр. Леніна, 1955, 189); Увірва́лася (перерва́лася, обірва́лася) ни́тка — настав кінець чому-небудь. Терешкові ввірвалась нитка верховодити хоч на вулиці або на вечорницях (Кв.-Осн., II, 1956, 21).

2. перен. Те, що поєднує, зв’язує з ким-, чим-небудь. Рідна хата, мов та квітка. Що скрашає весь квітник. З рідним краєм якась нитка Тебе зв’язує навік (Граб., І, 1959, 622); Шевченко, однодумець Добролюбова і друг Чернишевського, нерозривними нитками зв’язаний 6ув з російською культурою (Рильський, III, 1956, 181); // Послідовність, основний напрямок чого-небудь. — Ох, сміх тепер, — стуляючи нитку перерваної розмови, почала знову Мар’я (Мирний, III, 1954, 164); Хотів одразу заговорити про бажане, передумане, та враз загубив нитку думок (Десняк, І, 1955, 306).

Нитка, ки, ж.

1) Нитка. Батіг не нитка, не увірветься. Ном. № 1286. По нитці дійти до клубочка.

2) Вертикально стоящая палка в витушці: нижний ея конецъ вдолбленъ въ основаніе снаряда. См. Штомпель. Чуб. VII. 410. Ум. Ниточка.

ни́тка (зменшені — ни́точка, ни́тонька) — тонка зсукана, скручена пряжа для шиття, в’язання, ви­шивання, виготовлення тканин і т. ін.; пов’язана здебільшого з те­мою життя і смерті (кажуть: «Уві­рвалася йому вже нитка»); за допо­могою нитки здійснювався зв’язок між землею і «нижнім світом»; на Поділлі вірили, що позичати голку треба з ниткою, — «щоб було чим витягти з пекла»; вважалося, що «за грішником котяться клубки й тягнуться нитки»; четверго́вою ниткою обводили як оберегом по­ле; вона вважалася лікувальною — нею обв’язували руку, яка боліла, чіпляли на шию від лихоманки, — «ходи, поки загубиться»; нитка, випрядена в Чистий четвер і взята на Могилки, давала змогу побачи­ти померлого; нитка має виразну перетворювальну силу, а також пов’язана з нечистою силою, пор. повір’я про здатність відьми (чор­та) перекидатися клубком ниток; нитка символізує зв’язок і шлях до суті, коли кажуть: «Доведе ниточка до клубочка», «По нитці голки хо­дять»; разом з тим цей зв’язок мо­же бути ненадійним («Батіг не нитка, не увірветься»); оскільки нитка — це довга й тоненька час­тинка виткої вовни, шовку, бавов­ни, символіка молодості й звиван­ня переходила й на саму нитку як символ стрункості дівчини («тонка, як нитка») й коханої: «Ой Боже мій милосердний, ти — шовкова нитка; Гей, всі рибки сюди ходять, Моєї не видко»; з ниткою пов’яза­ні й повір’я: вагітній жінці не мож­на мотати нитки, бо дитину обмо­тає пуповина довкола шиї; на Ан­дрія нитка використовувалася дів­чатами для ворожіння. Скільки нитку не пряди, а все ж кінець буде (прислів’я); З рідним краєм якась нитка тебе зв’язує навік (П. Грабовський); фразеологія: бі́лими ни́т­ками ши́тий — невміло, погано зроблений, замаскований; звести́ся до ни́тки — втратити все, що було в господарстві; у[ві]рва́лася ни́тка — настав кінець кому-небудь; ходи́ти по ни́точці — бути слухняним.