✅Полярні ніч і день в Арктиці і Антарктиді

Земля безперервно обертається навколо своєї осі. Завдяки цьому, на стороні, зверненої до сонця, спостерігається день, а на протилежній — ніч. Протягом 24 годин темний і світлий час доби змінює один одного.

Але є ділянки, розташовані ближче до полюсів, де така зміна відбувається набагато рідше. Полярні ніч і день в Арктиці, на Антарктиді і в північних країнах спостерігаються регулярно.

Опис явищ

Вперше про полярний день і полярну ніч висловився давньогрецький математик і астроном Біон. У повідомленнях своєму вчителю Демокріту він писав, що на планеті існують місця, де ніч і день тривають по 6 місяців. В яких широтах перебував астроном достеменно невідомо, але розповідь про явище датується 5-4 ст. До н. е.

Причина виникнення

Вчені сформували визначення, що таке полярна ніч і полярний день. Ці явища виникають через те, що вісь Землі нахилена до площини свого обертання трохи більше, ніж на 23 градуси. На планеті з’являються місця, де сонця не видно більше 24 годин.

А з протилежного боку земної кулі, навпаки, світило не ховається за горизонтом протягом декількох діб. Але одночасно з цим Земля обертається навколо Сонця. Завдяки цьому, поступово кількість денних годин збільшується.

Феномен зовсім не означає, що в цей період буде спостерігатися абсолютна темрява.

Залежно від ступеня освітленості полярна ніч в Арктиці буває:

• Цивільною – можна обходитися без додаткового освітлення. Спостерігається сонячне світло, відбите хмарами.
• Навігаційною – є невелике просвітлення неба.
• Астрономічною – ледь вловимі ознаки сонячного освітлення.

Існує таке поняття, як повна полярна ніч. Під час цього явища область занурена в абсолютну темряву.

У полярний день, навпаки, світило перебуває на горизонті більше 24 годин. 22 червня люди, які проживають в заполярних зонах, можуть спостерігати, як сонце робить повний оборот на одній висоті над горизонтом.

Географічне розташування

Якщо уважно розглянути глобус, в його верхній частині можна побачити пунктирну лінію, що позначає межі полярного кола. Ця область розташовується в районі 66 градусів північної широти. Така ж зона є в протилежній частині планети.

Вона обмежена південним Полярним колом, і розташовується в координатах 66 градусів південної широти.

Спостерігати феномен можна в багатьох, наприклад, російських містах і в зоні арктичної тундри:

Явище характерне і для зарубіжних держав: Норвегії, Швеції, США. Полярний день можна вивчити в містах Канади, Фінляндії, Ісландії.

Тривалість періоду

Час дії явища залежить тільки від широти. З 25 вересня до 17 березня триває полярна ніч на Північному полюсі. Але скільки б не було населених пунктів в заполярній зоні, тривалість темного часу доби в них завжди буде різною.

У регіонах, розташованих на 80 градусах пн. ш.явище починається 21 жовтня і закінчується 20 лютого. Навіть в межах одного регіону тривалість арктичної ночі може бути різною.

Наприклад, в Мурманській області явище спостерігається взимку, але в різних містах вона триває нерівну кількість днів:

Найкоротший полярний день триває 48 годин, а найбільш тривалий — півроку. На Північному полюсі феномен настає 18 березня і закінчується 26 вересня. На південному – з 21 вересня по 23 березня.

У Мурманській області полярний день спостерігається влітку. Тривалість довгого дня становить 42-68 діб.

Вплив на людський організм

Тривале проживання в заполярних зонах негативно відбивається на здоров’ї. Під час арктичної ночі якщо вона триває кілька місяців, спостерігається дефіцит серотоніну.

Синтез цього гормону радості у відсутності сонячного світла істотно знижується, тому у людей часто трапляються депресії і безсоння. Існують наукові дослідження, які доводять, що у людей, які проживають в Заполяр’ї, під час довгої ночі з’являється схильність до суїциду, вживання алкоголю.

У довгому світловому дні, з медичної точки зору, теж немає нічого хорошого. Вночі в організмі виділяється гормон мелатонін, який регулює добові ритми. Під час тривалого перебування під сонцем, особливо в нічний час, синтез цієї речовини знижується. Через це збивається режим дня, відбувається передчасне старіння і знос організму.

Людям, які проживають в заполярних зонах, рекомендують регулярно приймати вітаміни, вести активний спосіб життя і не нехтувати 8-годинним сном. Матеріал на тему може бути використаний для написання реферату або доповіді учнями середніх і старших класів.

Що ми дізналися?

1. Поняття полярної ночі та полярного дня: Полярна ніч і полярний день – це явища, пов’язані з особливостями обертання Землі. Полярна ніч відбувається, коли Сонце не з’являється над горизонтом протягом 24 годин або довше, тоді як під час полярного дня Сонце не заходить за горизонт протягом 24 годин або більше.
2. Тривалість явищ: У регіонах за Полярним колом, таких як Арктика і Антарктида, тривалість полярної ночі та полярного дня може змінюватися від одного дня до декількох місяців, залежно від широти.
3. Вплив на екосистему та життя: Ці явища мають значний вплив на місцеві екосистеми, впливаючи на поведінку та адаптації тварин та рослин. Полярна ніч може бути особливо важкою для людини через нестачу сонячного світла.
4. Кліматичні умови: Як правило, полярні ночі та полярні дні асоціюються з екстремальними кліматичними умовами, включаючи низькі температури та унікальні погодні явища.

Висновок

Полярні ніч і день в Арктиці та Антарктиді є незвичайними та унікальними явищами, що відображають унікальність нашої планети та її обертання. Вони мають значний вплив не тільки на екосистеми цих регіонів, але й на людей, які там живуть або працюють.

Ці явища підкреслюють важливість адаптації до екстремальних умов і розуміння взаємозв’язку між нашою планетою і космічними феноменами.

Що таке полярна ніч і чому вона відбувається: цікаві факти та пояснення

З 6 грудня до 6 січня у Лапландії починається полярна ніч – період, коли Сонце більше ніж 24 години не з’являється з-за обрію. Що ж таке полярна ніч, чому вона виникає та як впливає на людину? Ми спробували відповісти на ключові питання.

Де проходить полярна ніч

Це явище можна спостерігати у Фінляндії, Норвегії, півночі Росії та в інших країнах, розташованих у північних широтах. Полярна ніч може розтягуватися на кілька місяців, занурюючи певні регіони нашої планети у морок. В цей час сонце постійно перебуває за горизонтом і не сходить взагалі. Після цього довга ніч змінюється настільки ж тривалим полярним днем, протягом якого сонце не сідає.

Полярний день припадає на літній період, а от ніч – на зиму. Цьогоріч полярна ніч у найбільшій провінції Фінляндії – Лапландії, починається 6 грудня і триватиме аж до 6 січня. Місцеві жителі звісно звикли до таких явищ, однак у жителів південних земель подібні явища викликають великий інтерес.

Найкоротша полярна ніч триває всього одну добу, а найдовша – до пів року.

До речі, ви також можете спостерігати явище полярної ночі, адже в Лапландії встановили камери, які транслюватимуть полярну ніч протягом всієї тривалості.

Чому це трапляється

Настання полярної ночі та полярного дня спостерігається завдяки наявності у Землі нахилу осі. Саме через це приполярні області та полюси виявляються нахиленими позмінно щодо Сонця.

Полярна ніч огортає населені пункти на коротший період часу ніж полярний день. Вона часто супроводжується яскравим явищем полярного сяйва – світіння окремих ділянок нічого неба, що швидко змінюється.

Полярне сяйво в Лапландії

Що таке Полярне сяйво?Це природне явище, пов’язане з сонячною активністю. Воно утворюється тоді, коли сонячні частинки після довготривалих сонячних спалахів потрапляють в космос, де їх притягує Північний магнітний полюс. Частинки взаємодіють з верхніми шарами атмосфери, внаслідок чого вивільняється велика кількість енергії і з’являється сяйво.

Як полярна ніч впливає на людину

Дефіцит сонячних променів призводить до дефіциту серотоніну – “гормону радості”. Внаслідок цього у людей, що живуть в зонах полярної ночі часто спостерігається депресія, підвищена дратівливість і порушення сну.

Лікарі рекомендують не жити в таких умовах більше 15 років, інакше ослаблення імунітету може призвести до фатальних наслідків. Якщо ви плануєте провести зимовий відпочинок у містах, де спостерігається це явище, запасіться вітамінами, приготуйтеся активно займатися спортом і спати не менше восьми годин.

Більше новин, що стосуються подій зі світу технологій, ґаджетів, штучного інтелекту, а також космосу читайте у розділі Техно

§ 28. Розподіл тепла на поверхні Землі

Залежність температури повітрі від географічної широти. Простежити закономірності розподілу тепла по земній поверхні можна за кліматичною картою. На цій тематичній карті за результатами багаторічних спостережень подано кілька показників, що характеризують стан атмосферного повітря, у тому числі й температуру. Для її зображення використовують спеціальні лінії – ізотерми (мал. 160). Вони сполучають точки земної поверхні, де однакові середньомісячні температури повітря: червоного кольору – найтеплішого місяця року, сині – найхолоднішого. Часто ізотерми збігаються з паралелями. Це свідчить про те, що температури закономірно зменшуються від екватора до полюсів відповідно до географічної широти. Це пояснюється різним кутом падіння променів Сонця на земну поверхню в різних широтах. Найбільше сонячного тепла надходить у районі екватора, тому що кут падіння променів Сонця тут майже постійно близький до 90°. Найменше сонячного тепла отримують райони біля полюсів, де кут падіння сонячних променів менший за 24° (мал. 161).

Мал. 160. Фрагмент кліматичної карти світу

Завдання. 1. Відшукайте на фрагменті карти ізотерми найтеплішого й найхолоднішого місяців року. 2. Визначте через скільки градусів проведені ізолінії на карті. 3. Літні чи зимові ізотерми над Євразією більше збігаються з напрямком паралелей?

Мал. 161. Розподіл сонячного тепла по земній поверхні

Завдання. За малюнком поясніть: а) як впливає кут падіння променів Сонця на земну поверхню та температуру повітря; б) яка помітна закономірність у зміні температури повітря на земній поверхні.

Особливі паралелі на карті. На всіх географічних картах і глобусі, крім проведених суцільними лініями паралелей, обов’язково наносять пунктирами ще чотири паралелі, які попарно знаходяться на однаковій відстані від екватора. Вони обмежують території, які по-різному обігріваються Сонцем протягом року під час річного обертання Землі по орбіті. Ближче до екватора лежать Північний та Південний тропіки (від дав.-грец. – поворотний круг), які мають відповідно широту 23° пн. ш. та 23° пд. ш. Інші дві паралелі, що ближче до полюсів, мають назви Північне полярне коло (66° пн. ш.) та Південне полярне коло (66° пд. ш.). Оскільки земна вісь нахилена до площини орбіти (під кутом 66°), під час річного руху планети по орбіті в різні пори року ближче до Сонця опиняється то Північна, то Південна півкулі, що істотно впливає на розподіл тепла й зміни пір року (мал. 162).

Мал. 162. Орбітальний рух Землі та зміна пір року

Завдання. 1. За малюнком з’ясуйте, які бувають пори року в північній та південній півкулях у дні сонцестояння та рівнодення. 2. Поясніть, чому не збігаються тепла й холодна пори року в північній та південній півкулях Землі.

День літнього сонцестояння. У червні, липні та серпні Земля повернута до Сонця Північною півкулею (мал. 163). Там – літо, оскільки кут падіння сонячних променів на земну поверхню більший. У Південній півкулі, відповідно, – зима. Найбільше Північна півкуля освітлюється Сонцем 21 червня. Цю дату називають днем літнього сонцестояння. У цей день промені Сонця під кутом 90 падають на лінію Північного тропіка й тут найтепліше. В Північній півкулі найдовший світловий день (наприклад, у Києві він триває 16 год.) та найкоротша ніч. У Південній півкулі навпаки – найдовша ніч і найкоротший день.

Оскільки в цей день Земля повернута в бік Сонця Північною півкулею, то під час обертання планети навколо власної осі території, що лежать на північ від лінії Північного полярного кола, цілу добу перебувають у зоні освітлення Сонцем. Це – полярний день. У самій точці Північного полюса він триває півроку, тобто Сонце лише раз на рік заходить за горизонт. Чим далі від полюса, тим полярний день коротший. У цей день у Південній півкулі на територію, що лежить на південь від Південного полярного кола, зовсім не потрапляють сонячні промені. Там – полярна ніч, яка триває у точці Південного полюса півроку.

Мал. 163. День літнього сонцестояння

Мал. 164. День зимового сонцестояння

Завдання. За малюнками 163 та 164 з’ясуйте, у вказані дні: 1) на якій лінії Сонце в зеніті; 2) в якій півкулі літо, а в якій зима; 3) в якій півкулі найдовший день та найкоротша ніч; 4) у якій півкулі полярний день, у якій – полярна ніч.

День зимового сонцестояння. За півроку Земля здійснює півоберта навколо Сонця по орбіті й розташовується так, що його промені падають під більшим кутом на Південну півкулю (мал, 164). Тому грудень, січень та лютий – літні місяці в Південній півкулі. Для нашої Північної півкулі це – зима. 21 грудня промені Сонця прямовисно падають на лінію Південного тропіка – там найвищі температури повітря. Цю дату називають днем зимового сонцестояння. У цей час у Південній півкулі найдовший світловий день і найкоротша ніч. У Північній півкулі – навпаки. В Києві 21 грудня день триває лише 8 годин, а ніч – 16 годин. За лінією Південного полярного кола аж до точки Південного полюса в цей час – полярний день, а на північ від лінії Північного полярного кола – полярна ніч.

Дні весняного та осіннього рівнодення. 20 березня та 22 вересня Земля розташована так відносно Сонця, що рівномірно освітлюються як Північна, так і Південна півкулі (див. мал. 162). На всій планеті (крім полюсів), тривалість світлового дня дорівнює тривалості ночі. Тому ці дати називають відповідно днями весняного та осіннього рівнодення. У ці дні Сонце буває в зеніті над екватором.

Теплові пояси Землі. Тропіки та полярні кола поділяють поверхню Землі на п’ять теплових поясів, які розрізняються за кількістю тепла, що отримують від Сонця: жаркий, два помірних і два холодних (мал. 165). Тропіки обмежують жаркий тепловий пояс. Тут протягом року Сонце двічі буває в зеніті у будь-якій точці, тому температури повітря завжди високі: понад +20 °С. Опади бувають здебільшого у вигляді дощу. Між тропіками та полярними колами формуються північний та південний помірні теплові пояси. У цих широтах Сонце ніколи не буває в зеніті, тому середньорічні температури значно нижчі. Крім того, у зв’язку з нахилом земної осі відбувається зміна теплої (літо) й холодної (зима) пір року. До того ж, коли у північній півкулі літо, в південній зима й навпаки. Північний і південний холодні теплові пояси охоплюють території від полярних кіл до полюсів. Улітку тут – полярний день, проте Сонце високо над горизонтом не піднімається. Більша частина його променів відбивається білою поверхнею снігу та льоду. Зимою – полярна ніч. Майже весь рік температури повітря від’ємні, тому сніг ніколи повністю не тане.

Мал. 165. День зимового сонцестояння

Завдання. 1. За малюнком з’ясуйте, назви теплових поясів та паралелі, що їх обмежують. 2. Поясніть, які особливості річного розподілу температур повітря характерні для кожного з них й з яких причин.

«Вірю – не вірю»: перевіряємо інформацію

• З датами сонцестоянь пов’язані народні свята. На час літнього сонцестояння давні слов’яни святкували Івана Купала – язичницького Бога земних радощів. Свято насичене обрядами поклоніння силам природи та духам, зокрема, з поклонінням Сонцю, ворожбою, збиранням цілющих трав, розведення багать, обливання водою. Через використання юліанського календаря, це свято затримується на 2 тижні від дня літнього сонцестояння й припадає на 7 липня. День зимового сонцестояння вважається містичним у багатьох культурах. Слов’яни вважали цей день зародженням нового року й небезпечним через велику кількість злих духів. Щоб захиститися від зла, в будинку розвішували ялинові гілки, співали колядки, влаштовували гулянки та ярмарки, славили Сонце і день, що починає зростати. Обов’язково розпалювали велике багаття на вулиці.

ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ • усього 12 балів

1 бал • 1. Які паралелі називаються тропіками та полярними колами? 2. Для чого на картах проводять лінії тропіків та полярних кіл? 2 бали • 3. Поясніть, чому кількість сонячного тепла, що надходить на Землю, закономірно зменшується від екватора до полюсів. 4. Які дати року називають днями сонцестояння та рівнодення? Порівняйте закономірності освітлення Землі в дні літнього та зимового сонцестояння. 3 бали • 5. Поміркуйте, чому межами теплових поясів є лінії тропіків та полярних кіл? Порівняйте температурний режим різних теплових поясів. 6. Як ви поясните той факт, що значні народні свята припадають на дні сонцестояння та рівнодення? Чому люди по-особливу відзначають ці дні?