Чи може кохання у парі тривати все життя: вчені дали однозначну відповідь

Скільки може тривати кохання? Чи справді після певного проміжку часу воно згасає і залишається лише звичка? Напевно всім хочеться знати відповіді на ці запитання. А експерти з неврології можуть відповісти на всі запитання, що стосуються почуттів, бо провели купу досліджень на цю тему. Розповідаємо, скільки насправді може тривати закоханість у парі, посилаючись на видання GQ.

Чотири фази кохання

• Перша фаза – “ейфорія”, триває від 6 місяців до 2 років. На цій стадії розвитку стосунків партнер є центром життя. Зупиняються процеси негативних суджень, помилки чи недоліки партнера безумовно приймаються і прощаються. У цей період активуються несвідомі фактори потягу, виділяється багато дофаміну, що викликає почуття задоволення.
• Друга фаза – “рання прив’язаність”, яка з’являється у період від 2 до 5 років. Тут вже закохані беруть ситуацію під контроль, виникає почуття прив’язаності. В цей період виділяється більше хімічних речовин, які називають “гормонами кохання”. Саме зараз вже немає постійних думок про партнера, люди починають займатися своїми повсякденними справами.
• Третя фаза – “криза”, починається тоді, коли взаєминам від 5 до 7 років. У цей період трапляється розставання, яке потім закінчується примиренням або повним розривом. Відбувається духовне зростання обох партнерів, коли чітко простежуються зміни, що трапилися з обома у парі. І якщо вдасться подолати кризу, тоді пара переходить на новий рівень взаємовідносин.
• Четверта фаза – “глибока прив’язаність”, яка починається тоді, коли стосунки тривають від 7 років. На цьому етапі люди вже пережили низку своїх особистісних криз. Далі у парі йде відчуття спокою та стабільності.

Такий поділ на фази ґрунтується на дослідженнях нейробіологині та експертки з кохання Гелен Фішер і докторки філософських наук Люсі Браун. Вони довели, що всі закохані пари зазвичай проходять саме ці 4 етапи у свої стосунках.

Чи може кохання тривати вічно

Дослідники проводили низку експериментів і вивчили мозкову активність у закоханих від першої до останньої стадії. Доктор Фішер просканувала мозок у 17 людей віком від 50 років, які були дуже закохані у своїх партнерів. А шлюб цих пар тривав понад 21 рік. Тому це дало змогу встановити, скільки насправді триває кохання. Вченою доведено, що інтенсивне романтичне почуття триває від півтора до трьох років.

Сара Теллер, докторка неврології, запевняє, що закоханість – це коктейль із гормонів щастя, який діє на мозок людини упродовж 15 місяців. Норадреналін – хімічна речовина, що діє як нейромедіатор, не дає цьому станові закоханості тривати більше встановленого періоду.

Це той гормон, що вивільняється в організмі людини, коли вона почуває стрес. Норадреналін провокує тахікардію, прискорене серцебиття, підвищення тиску та тремор рук. Також ця хімічна сполука підвищує сексуальне збудження і може викликати безсоння. Тому люди, що закохуються, можуть страждати від частого недосипання. У них в організмі виробляється багато кортизолу, він відомий ще як “гормон стресу”.

Фішер зазначає, що у проміжку між 12 і 15 місяцями після початку стосунків гормональний вибух спадає, мозок повертається до свого нормального стану. Тому виникає чітке бачення ситуації у стосунках.

Втім, це зовсім не означає, що після 15 місяців стосунки потрібно розривати. Вчені наголошують на тому, щоб зберегти стосунки діючими та живими, треба намагатися відроджувати почуття захоплення та новизни в парі. Тоді кохання триватиме довго, бо воно залежатиме від того, наскільки пара готова бути свідомою та щасливою.

Читайте також:

«Нам треба поговорити»: Як зрозуміти, що пора закінчити стосунки

За словами психологів, не існує універсальних критеріїв для завершення стосунків, окрім насилля у різних формах. Натомість буває безліч індивідуальних причин: ситуацій або обставин, які змушують людину страждати, роблять її нещасною, а її життя – гіршим, ніж воно могло б бути без партнера. Ці причини можуть бути не пов’язані з насиллям або не сприйматися як насилля, а тому часто їх не вважають достатніми підставами для розриву. Це призводить до того, що люди продовжують жити у стосунках, які пригнічують їх і погіршують якість життя. Разом із психотерапевткою розповідаємо про найрозповсюдженіші сценарії.

Як зрозуміти, що варто розірвати стосунки

Лікарка-психологиня, психотерапевтка, експертка з людської сексуальності

У нашому суспільстві є уявлення про так звані легальні страждання. Якщо він б’є, п’є і гуляє, і ти від нього пішла – ти молодець. Але якщо він не б’є, не п’є і не гуляє, але водночас постійно критикує тебе й ні в що не ставить, і ти його кинула – то ти « дурна, з жиру бісишся і просто не знаєш, як буває насправді » .

Фізичне насилля є прямою причиною для закінчення стосунків так само, як і економічне насилля. А от психологічне насилля – це більш тонка штука. Причиною для розриву може стати навіть така форма психологічного насилля, як ігнорування. Коли під час сварки хтось з пари замовкає на кілька днів, інший партнер, як правило, важко це переносить. Я знаю одну пару, у якій це було основною причиною для завершення стосунків. До того ж людина, яка була ініціатором розриву, мала витримати тиск соціуму: їй казали, що це не так страшно, буває гірше.

Але насправді ніхто, окрім самої людини, яка знаходиться у стосунках, не має жодної компетенції визначати: є підстави для розриву стосунків чи немає. Наприклад, для когось спілкування на підвищених тонах під час сварки є звичкою. Для обох партнерів це може бути абсолютно нормальним, і така система може працювати десятиліттями. А бувають люди, чутливі до підвищення інтонації, їх це вводить у ступор. У такому випадку крик буде формою насилля.

Немає універсальних критеріїв для завершення стосунків, окрім насилля. Кожна людина може завершити стосунки тоді, коли відчуває, що в них їй вже не краще, ніж самій . Проте бувають випадки, коли стосунки вже вичерпали себе або є токсичними без прямих проявів насилля. Партнери не знаходять у собі сили їх завершити або ж просто не можуть зрозуміти, що не так.

Газлайтинг

Існує багато різновидів психологічного насилля, але один з найбільш небезпечних – газлайтинг. Саме в таких випадках у людини найчастіше виникають сумніви про те, чи має вона право завершити такі стосунки.

Наприклад, молода сім’я, жінка у декретній відпустці доглядає за дитиною, чоловік працює. Дитиною займається лише жінка і в нічний час, і на вихідних. Фактично, вона працює нон-стоп. А коли просить свого чоловіка провести суботу з дитиною, щоб зустрітися з подругами, він влаштовує скандал на тему того, що вона не цінує його внесок у родину, він заробляє гроші, а вона нічого не робить, і взагалі від чого вона могла втомитися. Таким чином або в агресивній, або в пасивно агресивній формі він прищеплює їй почуття провини. Якщо це відбувається постійно, у якийсь момент вона сама стане впевнена в тому, що вона нічого не робить, поки чоловік вбивається на роботі, вона невдячна дружина, яка не дорожить безцінним вкладом свого чоловіка у матеріальний достаток родини.

Виходить така ситуація: якщо мене в стосунках шантажують, я розумію, що це ненормально, і розриваю їх. Але коли мені брешуть на стільки переконливо, що я починаю в це вірити, то можу відчувати, що щось не те, але навіть не розуміти, що саме. Коли така людина виходить зі стосунків і обертається через якийсь час назад, у неї падає пелена з очей, і вона сама може жахнутися з того, що дозволяла у ставленні до себе.

Порушення кордонів

Порушення особистих кордонів також може стати причиною для розриву стосунків.

Найпростіший приклад: коли один з партнерів обмежує іншого у спілкуванні з друзями чи рідними, або ж коли порушується приватність, і людина починає читати переписки свого партнера. Якщо у парі люди домовилися між собою, що щотижня читатимуть переписки одне одного, тоді все нормально, але якщо такої домовленості не було і комусь доводиться постійно виправдовуватися за свої повідомлення, це вже ненормально.

Різні життєві цілі

Якщо на певному етапі стосунків у парі збіглися життєві цілі, у партнерів може скластися уявлення, що так буде завжди. І коли з’являються розбіжності, вони починають тягнути одне одного в різні напрямки, не даючи права іншій стороні мати інакше уявлення про те, чого вони хочуть від життя. Це також є формою насилля. До того ж напрямки можуть бути абсолютно прекрасні. Наприклад, один хоче подорожувати, а інший – завести класичну сім’ю з дітьми, будинком і собакою. Обидва варіанти хороші. Але якщо ці люди хочуть від життя абсолютно різного, було б добре проговорити це і вчасно розійтися. Тоді є шанс, що вони зможуть залишитися друзями в добрих стосунках. Якщо хтось один починає знецінювати позицію іншого, розповідати, що в нього якісь неправильні бажання й уявлення про життя, критикувати або піднімати на п’єдестал свою позицію, тоді починається конфлікт, який може закінчитися скандальним розривом.

Стосунки, побудовані на драматичній ситуації

Доволі часто буває так, що пара створюється на фоні драматичних подій у житті когось одного. Тоді вони опиняються в ролях рятівника і того, кого рятують. Це може бути дійсно класним тандемом на певний проміжок часу, поки ситуація не завершиться. Один партнер може проявити себе по-геройськи, інший – бути дуже вдячним. Але в такій моделі початку стосунків є величезний мінус: ця пара може не знати, як їй бути поряд, коли все добре. Вони звикли боротися, вирішувати проблеми, але не знають, як їм бути разом, коли треба просто насолоджуватися життям. Як правило, коли в такої пари все добре, вони на рівному місці сваряться або починають шукати пригоди на свою голову. Наприклад, заводити інтрижки.

У такому випадку партнери мають або навчитися бути разом, коли все добре, або хтось з них має взяти на себе відповідальність визнати, що цей союз більше не дієздатний. Це рішення може бути дуже складним, бо нічого явно поганого не відбувається, але й хорошого люди також не отримують у цих стосунках. Тоді виникає внутрішній конфлікт: «Він/вона так допоміг мені в тій ситуації. Як же ми можемо розійтися?»

Зникли почуття

Це доволі часто стає приводом для звернення до психолога, бо одним із проявів цієї ситуації може бути погіршення сексуального життя, що, зазвичай, турбує хоча б одного з пари. Це необов’язково є приводом для завершення стосунків, але може ним стати, якщо не працювати над стосунками. Мова не про те, щоб терпіти страждання у стосунках, а про те, щоб розуміти механізм їхнього розвитку.

Стосунки з часом змінюються. Абсолютно нормально через рік від початку спільного життя мати зовсім інші почуття до партнера, ніж ті, які були раніше. Якби ми постійно жили в тому гормональному режимі, у якому знаходимося під час закоханості, ми б померли, бо це дуже виснажливо фізично. За хімічними процесами цей стан подібний до затяжного стресу: активна симпатична нервова система підвищує пульс, розширює зіниці, прискорює дихання, потовиділення і призводить до збудження. Це ті самі процеси, які відповідають за захисну реакцію. У стані закоханості може навіть збільшуватися тривога. Але природа мудра, тому вона зробила так, що на початку в нас працюють одні гормони, а потім – інші.

Під час закоханості ми у всіх сенсах «включаємося» в партнера і хочемо бути постійно поруч – це фаза злиття. Після неї в гру вступають інші гормони, серед яких окситоцин. Цей гормон відомий тим, що виділяється у жінок під час годування дитини грудьми. Це гормон прив’язаності, що виділяється під час постійного тактильного контакту. Саме він дає нам можливість залишатися в парі по 60 років у стабільних, теплих близьких стосунках. Але в нього є й інша дія: він приглушує сексуальний потяг.

Що робити для того, щоб це скорегувати? За сексуальне збудження і в жінок, і в чоловіків відповідає, зокрема, гормон тестостерон. Він виробляється у нас під час фізичної активності та переживання нових ситуацій. Тобто нові образи, експерименти й ігри підсилюють сексуальне збудження. Але треба пам’ятати, що сексуальне збудження – це умовно рефлекторний акт, і в кожного з партнерів є тригери, які стабільно запускають збудження.

Якщо пара ставиться з розумінням до різних фаз розвитку стосунків і працює над ними, у них може бути дуже насичене і цікаве життя. Але якщо вони сподіваються, що протримаються на перших гормонах три або п’ять років, то це так не працює.

Абсолютно нормальний етап після ідеалізації партнера – процес розчарування, коли ми помічаємо все, що нам не подобається в партнері, бачимо, наскільки ми насправді різні. На цьому етапі важливо не робити передчасних висновків, а поговорити: « Як ти бачиш наші стосунки далі? Чого ти хочеш? » Також слід зрозуміти, чого хочу я. Тут потрібно або знайти спільний знаменник, або зрозуміти, що його немає і бути не може. І тоді стосунки варто припинити.

Непроговорені образи

Доволі часто причина погіршення стосунків буває банальною: за тривалий час у партнерів накопичилися непроговорені образи одне на одного. Тут спрацьовує ефект переповненої чаші: з’являється фонове роздратування, що присутнє в усіх ситуаціях. У такому випадку може прийти момент, коли буде вже запізно розбиратися і доведеться просто розірвати стосунки.

Аби вийти з ситуації, хоча би один із партнерів має набратися сміливості зізнатися в проблемі передусім собі та поговорити з партнером, що в стосунках накопичилося багато непроговорених образ. Варто почати розбиратися в цих ситуаціях або самостійно, або з допомогою психотерапевта. Тоді є шанси на відновлення стосунків. Але якщо партнери до цього не готові,вони не мають достатньо навичок комунікації або з якихось причин хтось не хоче звертатися по допомогу, бо боїться змінюватися, це може призвести до того, що вихід буде лише один – закінчити стосунки.

Що треба знати про розрив стосунків

Під час завершення стосунків кожен з пари потрапляє у своє персональне пекло. Той, хто ухвалює рішення розірвати, як правило, переживає почуття провини чи злості. Той, з ким завершують стосунки, потрапляє у відчуття невизначеності та розчарування. Це нелегкий процес для кожної зі сторін.

Якщо говорити про форму, то тій людині, яка ухвалює рішення закінчити стосунки, було б добре продумати варіанти виходу з них. Ця людина є автором рішення про розрив, отже, вона більш підготовлена. Тому було б непогано запропонувати щось, що може полегшити період дезорієнтації.

Звісно, красивий і хороший варіант – сісти разом, все аргументувати, не звинувачуючи одне одного, пам’ятаючи, що кожен по-своєму сприймає ту чи ту ситуацію, кожен по-своєму в чомусь винен. Є так звані я-висловлювання і ти-висловлювання. Під час такої розмови слід використовувати я-висловлювання. Не « ти наробив таке, тому я від тебе йду » , а « я відчуваю ось це » .

Варто ще на старті чесно відповісти собі, чи дійсно я хочу залишатися з цією людиною в дружніх стосунках. Не варто казати « давай залишимося друзями » , якщо є зовсім інші наміри.

Варто пам’ятати: ще нікому не вдавалося втекти від фаз переживання втрати. А розрив стосунків – одна із форм втрати, яка за інтенсивністю переживань може бути подібною до смерті близької людини. Зазвичай, виділяють п’ять або вісім фаз переживання втрати, але спрощено їх можна описати так.

Перша фаза – шок. Людині не віриться, що це відбувається насправді. Ба більше, у людини, яка ухвалює це рішення, спочатку може з’явитися відчуття ейфорії, але воно дуже підступне. Спершу вона може не розуміти, чому колишній партнер засмучений, « ми ж тепер не будемо сваритися, будемо просто ходити на каву одне з одним » . Але, як кажуть, потім однаково « нагребе » .

Друга фаза – заперечення . Вона може набувати різні форми. Наприклад, ти сидиш на роботі і за звичкою хочеться написати колишньому партнеру, але розумієш, що це більше неможливо. І наступає розчарування. Ще одна можлива форма заперечення: людина за звичкою ввечері після роботи приходить до місця, де вони разом жили з партнером, стоїть під дверима і раптово розуміє, що вона вже там не живе.

Третя фаза – торги , коли один з партнерів починає пропонувати: « А давай ми ще раз спробуємо все спочатку? » . Торги можуть також відбуватися в голові у вигляді думок: « А що сталося? А чи можна було щось зробити? »

Четверта фаза – емоційні реагування. Емоції можуть бути дуже різними: від ейфорії до відчаю, гніву, сорому, відчуття провини, злості й агресії. Спрямування почуттів може бути на себе, на партнера, на третіх осіб (класичний варіант – теща у всьому винна).

П’ята фаза – емоційне спустошення. Вона часто лякає, тому що людина нібито взагалі нічого не відчуває щодо колишнього партнера або того часу, який вони провели разом. Ця фаза теж є нормальною, і вона проходить.

Шоста фаза – набуття нових сенсів і побудова життя без цієї людини. Простий приклад: партнер завжди мив машину. Після розлучення машина лишилася партнерці, і тут вона з подивом дізнається, що авто брудниться, його треба мити. Якщо вона довгий час не миє машину, це може говорити про те, що в людини фаза заперечення. Потім у якийсь момент приходить усвідомлення, що партнер більше не буде мити машину і потрібно це робити самостійно. Тут найголовніше від’єднатися від партнера в голові.

Переживання цих фаз – нелінійний процес, час від часу вони можуть повторюватися по спіралі. Якщо інтенсивність переживань із кожним витком спіралі зменшується, це позитивна динаміка, а негативна динаміка: якщо інтенсивність не зменшується, а переживання посилюються. Триває все це в залежності від того, скільки тривали стосунки. Якщо вони були довготривалими, фази можуть чергуватися від року до двох за умови, що цей період не обтяжений розділенням майна чи дітьми.

Якщо ви проскочили все це, не варто рано радіти: всі ці переживання можуть наздогнати. Це називається « психологічні консерви » . Переживання цих фаз може з’явитися в будь-який інший момент життя і проявитися в різних формах, аж до проживання з новим партнером тих сценаріїв, які були з колишнім.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Що таке ейфорія і скільки триває ейфорія закоханості?

У науці гормоном гарного настрою є ендорфін, що розташовується в гіпофізі (верхньої частини мозку), а також дофамін. Вони виробляються в відростках (проводках) нейронів. Як народжується неробство у людей в медичному розумінні? Перший гормон взаємодіє з певними нервовими закінченнями, чому народжується біохімічний процес, внаслідок якого і утворюється ейфорія. Друге речовина (дофамін) відповідає за передачу сигналів, воно і провокує позитивне психоемоційний зміна.

Але незважаючи на це, освіту ейфоричногоефекту досить-таки складно пояснити, так як в цьому бере участь безліч фізіологічних процесів.

Наркотична форма патології

Однією з найбільш поширених причин ейфорії виступає зловживання забороненими препаратами та спиртним, в залежності від вживаних речовин, докорінно змінюється характер симптоматики.

Наприклад, алкоголь (так само як і снодійне) може бути причиною ейфорії. У свою чергу, ейфорія може супроводжуватися інтелектуальної загальмованістю, тим часом як опіум дарує відчуття блаженства, анітрохи не впливаючи на швидкість інтелектуальних операцій.

Змінює підйом почуття пригніченості і, нерідко, депресії. Після випробування щастя, яке було викликано наркотичними речовинами або ж алкоголем, людина стикається з реальністю трохи пізніше.

В кінцевому підсумку, реальність не відповідає ілюзорного станом, в якому довгий або не дуже час перебував чоловік. Саме в такі моменти відбувається різке зниження активності і, як наслідок, втрата інтересу до всього що відбувається навколо індивідуума.

Пацієнту терміново необхідна допомога висококваліфікованого лікаря. Є й інший спосіб виправити ситуацію – повністю відмовитися від згубних звичок. Справа в тому, що це вкрай складно зробити самостійно, без звернення до фахівця. Рекомендується в будь-якому випадку відвідати лікаря, якщо ви помітили у себе ознаки ейфорії.

За своєю структурою ейфорія дуже відрізняється від звичайного стану сп’яніння, викликаного, наприклад, легкими наркотиками.

Ейфорія, яку викликали зловживання снодійних та алкоголю, створена з емоційних змін, що поєднуються з дуже приємною інтелектуальної та рухової загальмованістю.

Ейфорія, що викликається опіумом, відрізняється станом тілесного насолоди на основі емоційного спокою, блаженства, але при цьому не виникає почуття інтелектуальної загальмованості.

При вживанні психоделіків і канабіноїдів може змінитися сприйняття і мислення, з одного боку, реальність може змінитися фантастичним світом, з іншого – кошмаром. Вкрай небажаним для людини є ні перше, ні друге стану через згубних наслідків.

Незважаючи на достаток змін психіки, що виникають в процесі сп’яніння наркотичними засобами, важливо помітити, що проявляються ознаки ейфорії можуть подарувати індивіду:

• дисоціацію психічної діяльності;
• некерованість психічної діяльністю;
• протопатічность почуттів – беззвітність, глибинність, нез’ясовність.

Даний розлад є динамічним феноменом, що включає в себе кілька змінюють один одного послідовно фаз. Найсильніше ейфорія проявляється у вигляді динаміки, особливо, при переході від надзвичайно підвищеного стану до поганого настрою.

У відео ролику «Енергія Ейфорії» Сергій Ратнер розповідає про те, що таке енергія Ейфорії і як вона впливає на нас. Він пояснює, чому не можна весь час перебувати в цій енергії і чим це небезпечно. З відео ви зрозумієте, як витрачаються поживні речовини організму на наші відчуття і емоції.

Ейфорія, що це значить?

Ейфорія – це стан людини, коли він максимально відчуває себе щасливим, радісним і задоволеним (протилежність апатії). Побачивши його в безпричинно піднесеному і піднесеному (окрилені) настрої, можна діагностувати ейфорію.

Причини утворення ейфорії психологія пояснює по следующіму:

1. Використання сильнодіючих психотропних речовин, міцних алкогольних напоїв, заборонених речовин;
2. Спеціальне дихання, яке допомагає змінити роботу головного мозку (згадайте кисневі маски в літаку);
3. При тривалому фізичному навантаженні спостерігається виділення ендорфінів;
4. Закоханість, натхнення на творчий процес, розвага свідомості від вдалого завершення справи в силу прагматичності;
5. Різні психічні недуги.

Практично всі здорові люди знають, що таке ейфорія. Найпоширеніші моменти, коли людина знаходиться в настільки піднесеному настрої – це почуття першої закоханості. Розберемо приклад.

Дівчина тривалий період відмовляється з вами зустрічатися. Ви не відступаєте, намагаєтеся всіляко завоювати її серце. Через пару миттєвостей вона розуміє всю серйозність ваших відносин і починає підтримувати з вами спілкування. В цьому випадку у молодої людини настає почуття задоволення, адже він зміг добитися дівчину. Такий стан є найприємнішим. Тіло в цей момент повністю розслаблено і ви ні про що не думаєте. Ось, що таке ейфорія, значення якої можна побачити в переможних ситуаціях.

«Смертельний» кайф без наркотиків

Батьки! Ви повинні знати про це. Попереджений значить озброєний.

«Собачий кайф» ( «Космічний ковбой», «На сьомому небі») або гра на удушення – спосіб отримання сумнівної ейфорії, поширений серед сучасних дітей і підлітків.

Для отримання кайфу використовується техніка холотропного дихання і особливий метод затягування мотузки на шиї, яку потім необхідно швидко зняти. Після тимчасової гіпоксії в мозок різко підливає кров, і людина бачить галюцинації і відчуває стан сильної ейфорії. Так! Це – «кайф» без наркотиків! Але скільки життів уже опинилися на тому самому «сьомому небі»!

Симптоми, за якими можна зрозуміти, що ваша дитина «грає» на удушення:

• характерні синці на шиї (або слід від мотузки);
• часті непритомності;
• задишка;
• загальмованість;
• дуже бліда шкіра;
• “синці під очима;
• прагнення усамітнитися, залишитися одному.

Інші сумнівні способи як досягти ейфорії без наркотиків – це короткочасне перетиснення сонної артерії або викликання непритомності, натискаючи на грудну клітку стоїть біля стіни, обмежуючи приплив повітря. Популярні серед школярів. Діти зазвичай збираються в групи, щоб покайфовать таким чином.

Навіть, якщо ці «ігри зі смертю» не закінчуються в її користь, наслідки для організму вони мають плачевні. Через постійну нестачу кисню в мозку розвиваються незворотні зміни: зниження інтелекту, погіршення пам’яті, різка загальмованість, дратівливість і безсоння. Може розвинутися ішемічний інсульт. Через кисневе голодування страждає і серце.

Ейфорія – це хвороба?

Ейфорія вважається, не тільки здоровою реакцією організму на певний момент в людському бутті, а й розглядається, як початок психічного захворювання.

Виявляючи свої емоції, людина показує, як він ставиться до себе і до всього, що знаходиться в його оточенні. В цей час він здатний відчувати, як позитивні, так і негативні емоції. Прояв бурхливих емоційних сигналів по відношенню до зовнішнього світу називають афектами.

Настрій – це стійкий емоційний фон, завдяки якому активується діяльність тіла. Якщо відбувається негативний втручання в свідомість, то ейфорічность буде вважатися домінуючою, причому на тривалий час. Ви смієтеся і перебуваєте в веселощі незалежно від обставин. Розлад самопочуття може відбуватися по ряду причин, в тому числі і при захворюваннях органів дихальної системи та серцево-судинної. Саме за даними причин може статися невідповідність між фізичним і психоемоційним станами. Відчувається це в такий спосіб: людина знаходиться в досить-таки веселому і оптимістичному настрої, він буде будувати безліч планів, але якщо дивитися на його фізичні можливості, то він не в силах нічого зробити.

Стан ейфорії утворюється при безлічі психічних розладах, які мають маніакального характеру.

небезпека ейфорії

Відомо, що ейфорія – це результат гормональної активності, яка супроводжується витратою великої кількості енергії, тому вона триває недовго.

Однак, наш організм не бездонна бочка і має обмеження за ресурсами, тому часта стимуляція стану блаженства (як правило, хімічним шляхом) може привести до негативних наслідків :

1. Виснаження . «Гормони щастя» редукуються різними органами та відділами мозку. Наприклад, наднирники відповідають за вироблення дофаміну. У них є свій ресурс, тому постійна стимуляція може призвести до знеструмлення цих органів: довгий, сильне збудження зміниться апатією.
   Людина стає байдужим до всього, не маючи можливості радіти навіть самим яскравим і вагомим подіям, що нерідко призводить до депресії.
2. Звикання . Постійна хімічна стимуляція може закінчитися виникненням ендорфіновий залежності. Організму сподобалося відчувати себе добре, він запам’ятав цей стан і вимагатиме його проживання ще й ще. Мало того, він буде хотіти все більших доз блаженства. Тому щоб уникнути звикання, необхідно використовувати здорові способи і постійно змінювати джерела задоволення, чергувати їх (добре, що їх більш ніж достатньо, була б фантазія).

Як вона проявляється?

При ейфорії, як правило, люди не засмучуються. Якщо ж це все-таки відбувається, то піднятий настрій триває недовго. Які емоції преімущественствуют під час ейфорії:

• Захопленість до самих дрібних і незначних приємним ситуацій;
• Розчулення до навколишнього;
• Спокій і безтурботність;
• Незворушно релаксуючу неспання.

Перераховані вище емоції обов’язково приведуть до споглядальності або активності.

У психології відзначаються два види ейфорії:

• 1. Людина перебуває в сильно розслабленому стані, для нього в цей момент нічого не цікаво, головне, щоб його не чіпали і залишили в спокої.
• 2. Підвищений прояв активності. У цей час необхідно щось робити, кудись рухатися. Ви не хочете знаходиться в тривалому спокої, ви збуджені і мотивовані до дій.

За своїм опису, ейфорію можна порівняти з сп’янінням, як алкогольним, так і хімічним. Це буде залежати від того, що людина прийняла і яка відбудеться реакція мозку на препарат. Завдяки індивідуальності кожного, один і той же препарат на кожного впливає по-різному, наприклад, виписані некомпетентним лікарем антидепресанти спровокують сон або неможливість роботи мозку.

З точки зору медицини

Медицина розглядає ейфорію в негативному ключі , так як мати справу з нею лікарям найчастіше доводиться в контексті наркології і психічних захворювань.

Наприклад, стан блаженства, яке з регулярністю стимулюється хімічним шляхом, може привести до сумних наслідків:

1. втрата відчуття реальності;
2. порушення психічних процесів (пам’ять, мислення, сприйняття);
3. втрата самоконтролю, істеричність;
4. дезадаптація в соціумі;
5. деменція, як наслідок інтоксикації (недоумство). Наприклад, запущений алкоголік може забути дні тижня, назви предметів, втратити елементарні навички);
6. синдром відміни – психічна та фізична біль при відсутності джерела ейфорії.

Фізичні ознаки.

Піднесений стан може відчуватися не тільки у вигляді емоцій або настрою, а й фізично. Поширені ознаки:

• Загальмованість в діях;
• Вигадані переживання;
• Відчуття знаходження не в тій реальності;
• Немає можливості контролювати свої дії і вчинки.

Як бачите, це негативні наслідки ейфорії, притаманні, в основному, при прийомі психотропних або заборонених речовин.

До позитивних відносять такі:

• Ясний розум, можливість мислити раціонально;
• Тіло, повне енергією і бадьорістю;
• З’являється натхнення, від якого хочеться поспішати зробити все і відразу;
• Постійне бажання рухатися вперед і не зупинятися.

Ейфорія двох видів може бути і у абсолютно здорової людини. Відбуватиметься це може з двох причин:

• Природним чином – виникнення активації процесів в окремих зонах мозку;
• Прийом психостимулюючих препаратів.

Практично кожна людина відчував стан радості, натхненності, захопленості. Але на жаль, це стан має швидкоплинний характер.

У людей, що активно займаються спортом, також можна зустріти ейфорію. Проявляється вона, в основному, в видах спорту, як:

Вчені, поява обговорюваного явища пояснюють тим, що в організмі відбуваються прискорені фізичні процеси. При постійній і довготривалій фіз. навантаженні у спортсменів посилюється дихання, що провокує, окрім інших процесів, прискорене виділення гормонів щастя. Саме вони і не дають людині відчувати втому і занепад сил, а підвищуючи стійкість, витривалість до навантаження.

В основному, це починається при виснаженні організму навантаженнями, а також в стресових ситуаціях. Саме в цей час спортсмен відчуває спокій, він повністю зібраний і знає, що йому потрібно робити. Такий ефект називають «відкрилося друге дихання», але як ви пам’ятаєте, це ненадовго. Максимальний час: дві доби.

Ейфорія – симптоми

Навряд чи людина, що зазнає радість з певного приводу, усвідомлює, що це і є відчуття ейфорії. Вона може настати у здорових людей, як наслідок процесів в головному мозку. При виробленні гормонів ендорфінів підвищується витривалість, з’являється почуття радості, наснаги, але наявність ейфорії це можуть вказати наступні ознаки:

1. Чудовий настрій, веселість. Відсутність проблем.
2. Підвищена активність індивіда, балакучість, але непродуктивність.
3. Розвиток образного мислення, схильність до фантазування, ідейність.
4. Уповільнення інтелектуальних процесів.

Висновки.

З усього вищесказаного можна зробити висновок: ейфорія – це приємне відчуття, коли людина в піднесеному настрої і прекрасній фізичній формі. Але незважаючи на всі позитивні сторони даного явища, вона може приносити людському організму значної шкоди.

Якщо радість тривала довгий час, то незабаром організм відповідає зворотною реакцією – втомою. З’являється емоційне виснаження, пригніченість, можливо прояв злості, дратівливості.

Говорячи про лікування, то цей емоційно-психологічний сплеск йому не підлягає. За винятком, якщо вона не виникла після прийому спецпрепаратів або за рахунок наявності відхилень психології. У другому випадку необхідно звернутися до гуру психології чи психіатрів за допомогою.

Чим відрізняється екстаз від ейфорії?

Іноді почуття ейфорії помилково плутають з екстазом. Ці стани дійсно в чомусь схожі, але абсолютно різнорідні з точки зору психології. Що означає ейфорія? Позитивно пофарбований афект, стан відмінного самопочуття, як емоційного, так і фізичного, а екстаз – це крайня ступінь духовного напруги, вищий захват, перебування нібито у нестямі. Інша важлива відмінність в наступному:

Тест на схильність до ейфорії.

1. Частіше придумуєте, ніж шукайте «трафарети»?

2. Чи часто вимовляєте «Плювати на те, плювати на це!» або подібне?

3. Чи здатна компанія ваших друзів спровокувати відпочинок від побутового життя?

4. Чи здатні ви мотивувати до дій людей?

5. Чи часто перебуваєте в такому гарному настрої, що забуваєте про всі проблеми?

6. захоплюватися чи вами друзі до: оплесків, нестримного сміху і т.д.?

7. Чи часто відчуваєте в собі «шалену» енергію, яку є бажання виплеснути в щось позитивне?

8. Алкогольні напої діють на вас релаксирующе?

9. Чи часто вам кажуть, що ви прагнете виділитися з натовпу?

10. Чи часто демонструєте свій розум, якщо розумієте, що подобаєтеся людям?

11. Чи спостерігали ви за собою талант актора?

12. Вам плювати на те, що про вас говорять і думають?

Якщо у вас виникли питання, можете написати їх у коментарях. Бажаємо вам всього найкращого!

Підписуйтесь, щоб отримувати нові опубліковані статті на сайті прямо собі на пошту. Гарантуємо, ніякого спаму!

Ці матеріали можуть бути вам корисні:

• Зрадила чоловікові з колегою по роботі. Що робити?
• Дружина змінила з моїм братом. Що робити?
• Чоловік змінив з подругою. Що робити?
• Як зважитися на розлучення з чоловіком?
• Дружина змінила з одним. Що робити?
• Чому колишній чоловік хоче повернутися? Чи приймати його назад? Які перспективи?
• Не хочу дружину. Що робити? Причини і вирішення проблеми.
• Як жити після розлучення жінці одній з дитиною (двома або трьома дітьми)?
• Дружина змінила з дівчиною. Як це розуміти і що робити?
• Перше кохання. Яка її роль в житті людини? Психологічний аналіз історії автора.

Як виникає ейфорія

З наукової точки зору поява раптового піднесеного стану духу і блаженства є результатом складних фізіологічних процесів. Вважається, що в основі лежить вироблення нейронами головного мозку спеціальних хімічних речовин, званих гормонами щастя і радості (ендорфінів).

Однак для виклику ейфорії потрібна участь і взаємодія між собою і інших нейромедіаторів.

Причини виникнення подібного стану можна розділити на дві групи:

• природні – це ті моменти, які нечасто, але все ж зустрічаються в житті більшості людей;
• штучні – як отримати неземне задоволення, обізнана частина населення, яка веде певний образ буття, або страждає деякими хворобами.

Коли може статися природна ейфорія:

• при отриманні приємного звістки – великий виграш, вступ до ВНЗ, отримання нагороди, суспільне визнання;
• в період закоханості – від взаємності кохану людину, першого поцілунку і т.д .;
• після вдало пережитої смертельної небезпеки – ейфорію при цьому провокує різко підвищений рівень адреналіну в крові;
• при народженні довгоочікуваної дитини;
• під час прослуховування улюбленого музичного або літературного твору.

Штучно створена блаженство виникає при наступних обставинах:

• прийом алкоголю;
• вживання наркотичних засобів;
• вплив деяких лікарських препаратів.

Крім цього, почуття ейфорії може з’явитися у людини, який переніс сильну інтоксикацію, кисневе голодування або черепно-мозкову травму, а також при органічному ураженні головного мозку (пухлини, кісти).

Пацієнти психіатра нерідко видають даний стан при таких захворюваннях:

• шизофренія;
• олігофренія;
• маніакальний синдром при біполярних розладах;
• деякі психопатії;
• епілепсія.

Гістосовмстімость

Існує велика кількість факторів, що визначать закоханість відбувається до конкретної людини. Один з біохімічних складових називають індивідуальний запах , який сприймається на несвідомому рівні, вловлюючи білки гістосовмстімості.

Гістосовмстімость, це комплекс компонентів імунної системи, який визначає нашу можливість протистояти різним захворюванням. Одна особина має кращий імунітет до одних хвороб, інша до інших. І чим сильніше відміну імунітетів, тим більше здоровіше буде потомство. Тому ті, хто мають схожі гени (або мають схожий на наш запах поту) нас відштовхує.

Ейфорія і депресія

Нерідко спостерігається цикл, при якому ейфоричний стан через деякий час змінюється депресивним. Відчуття депресії змушує людини звертатися до психотерапевта, оскільки є вкрай неприємним: знижується мотивація, погіршується загальне самопочуття і настрій.

Спочатку людина відчуває максимальне збудження, його нервова система сильно напружена, що швидко призводить до виснаження ресурсу. Енергетичний заряд відступає, що сприяє зниженню настрою, мотивації, відчуття відсутності сенсу. Розвивається депресія. Пригнічується вольова функція. Людина не здатна задовольнити власні емоційні потреби: в любові, уваги, прийнятті.

Якщо в дитинстві людина отримала недостатня кількість безумовної любові, в майбутньому він буде відчувати сильну залежність від даного почуття. Розвивається аддикция. Через це спостерігаються циклічні перепади настрою. Поява ейфорійного відчуттів призводить через деякий час до розвитку депресії. Для здорової людини подібні різкі перепади настрою не характерні.

Користь і шкода

Користь даного явища очевидна, якщо воно викликано природними причинами. Результатом може стати розслаблення, отримання позитивних емоцій, позбавлення від стресу.

Штучні ж причини приносять мало користі, оскільки після повернення від стану ейфорії індивід буде намагатися повернутися до нього. Особливо важливо це для творчих особистостей, які за допомогою емоційного підйому домагаються авторитету і покликання.

Штучні причини провокують крім ейфорії, також такі стани:

• беззвітність, глибинність і нез’ясовність відчуттів;
• некерованість;
• дисоціація психічної деятелньости.

лікування

Навіть природний спосіб виникнення ейфорії не повинен використовуватися занадто часто й подовгу, в іншому випадку лікування стане єдиним способом прийти в нормальний стан. При штучних причини лікування спочатку є обов’язковою мірою.

Кваліфікований фахівець допоможе вирішити проблему, визначити провокуючий фактор, основну проблему, наприклад, вживання алкоголю або наркотиків.

Після постановки діагнозу можна починати побудову конструктивного плану, який включає прийом медикаментозних засобів, а також психотерапію.

наркотична ейфорія

У чому можна знайти пояснення вживання наркотиків молодими людьми? Ймовірно, в прагненні уникнути приховуваних всередині себе депресивних переживань. Наркотична ейфорія наділяє крилатою можливістю відкинути всі проблеми і сховатися від навівають смуток і смуток відчуттів. Однак немає такого наркотику, який би не викликав звикання і подальшої від нього залежності, з безжальним руйнуванням психіки.

Тому слід адекватно ставитися до своїх відчуттів і не сприймати тимчасову пригніченість як даність, уникаючи наркотичної залежності і спрямованості до повторюваного станом штучної ейфорії.

музична ейфорія

Не завжди розглядається стан є наслідком поганих реакцій організму. Для прикладу, окремий її вид – ейфорія музична, що виникає внаслідок впадання людини в трансовое стан в процесі прослуховування окремих музичних композицій.

Стан подібного роду досягається за допомогою приємних ритмів, повторень невеликих уривків мелодій. При такому почутті слухач впадає в транс, демонструючи радісне і місцями патологічно благодушний настрій. Один із прикладів сприятливих ритмів – група Бітлз.

Крім того, це експеримент соціологів на тему зміни свідомості, що не має перш аналогів. Все в світі – це міра, знак і число. Тіла матеріального світу схильні до законам вібрації і резонансу. Все це може приносити гармонію, але разом з тим і деструкцію.

Отже, популярність «Beatles» створена штучним чином англійськими і американськими вченими з області соціології.

> H2> Причини виникнення ейфорії

Причини виникнення патології можуть бути природними або штучними.

Розглянемо обидві категорії:

• сильнодіючі медикаменти;
• алкоголь і наркотики;
• закоханість;
• приємні новини, досягнення і успіхи;
• робота або хобі;
• фізична або психологічна травма;
• любов до дітей може провокувати так звану материнську ейфорію;
• прослуховування музичних композицій.

Ейфоретік – що це таке, як діє препарат?

в своє давнє час в медицині застосовувався легально препарат Фенамін, йому приписували буквально, “чудодійні» лікувальні властивості, дійсно. він допомагав при деяких розладах істеричних і депресивних особистостей, а також нібито при «слабкості серця» (буквально так раніше говорили), але мав одну неприємну особливість фізичну залежність (пристрасть), ще раніше. з метою знеболення застосовувався закис азоту-но знеболюючі властивості були дуже неконтрольовані по дозі, а замість цього виникала ейфорія, як результат гіпоксії (кисневого голодування мозку) і від нього також відмовилися, хоча в деяких країнах так званого “СНД» він ще є в наркозних апаратах «АН-8». і успішно застосовувався і у нас на «швидкої» в суміші з киснем для знеболювання ..Також до початку 90гг в аптечній мережі можна було купити препарат «Сиднокарб» – він застосовувався як тимолептиков (поліпшує настрій) для лікування депресій і дистимии (зниженого настрою), ось він дійсно мав практично всі властивості «фенамін» і часто застосовувався як препарат пригнічує апетит .як властивість всіх препаратів цієї групи … але і їм стали зловживати і він став недоступний і знятий з виробництва як препарат неефективного і небезпечного діяння …. Так що такий фармакологічної офіційно груп легальних речовин немає, а є речовини психотропної дейсвія з психостимулирующим ефектом різних хімічних і рослинних угрупувань відносяться до наркотичних речовин згідно з міжнародною конвенцією ..ось він дійсно мав практично всі властивості «фенамін» і часто застосовувався як препарат пригнічує аппетіт.как властивість всіх препаратів цієї групи … але і їм стали зловживати і він став недоступний і знятий з виробництва як препарат неефективного і небезпечного діяння …. Так що такий фармакологічної офіційно груп легальних речовин немає, а є речовини психотропної дейсвія з психостимулирующим ефектом різних хімічних і рослинних угрупувань відносяться до наркотичних речовин згідно з міжнародною конвенцією ..ось він дійсно мав практично всі властивості «фенамін» і часто застосовувався як препарат пригнічує аппетіт.как властивість всіх препаратів цієї групи … але і їм стали зловживати і він став недоступний і знятий з виробництва як препарат неефективного і небезпечного діяння …. Так що такий фармакологічної офіційно груп легальних речовин немає, а є речовини психотропної дейсвія з психостимулирующим ефектом різних хімічних і рослинних угрупувань відносяться до наркотичних речовин згідно з міжнародною конвенцією ..а є речовини психотропної дейсвія з психостимулирующим ефектом різних хімічних і рослинних угрупувань відносяться до наркотичних речовин згідно з міжнародною конвенцією ..а є речовини психотропної дейсвія з психостимулирующим ефектом різних хімічних і рослинних угрупувань відносяться до наркотичних речовин згідно з міжнародною конвенцією ..

Лікування патологічних форм

Терапія повинна бути комплексною. Важливо застосовувати спеціальні медикаменти, відвідувати психотерапевта.

Всі ліки повинен призначати лікар. Самостійний підбір дозувань, тривалості терапії неприпустимий: це може сильно нашкодити здоров’ю.

Для нормалізації настрою, позбавлення від різких перепадів, усунення швидкого переходу від ейфорії до депресії застосовують нормотімікі (Вальпроат, Карбамазепин). При психічних формах призначаються транквілізатори (Феназепам, Гидроксизин). Вони розслабляють нервову систему, заспокоюють, нормалізують поведінку при появі неврівноваженості. При психічних патологій можливе використання антипсихотичних препаратів. Різні заспокійливі препарати активують процеси гальмування, допомагають позбутися від надмірного збудження.

Для нормалізації діяльності головного мозку, активації когнітивних функцій використовуються ноотропи. При додаванні депресії виписують антидепресанти. Якщо виникнення ейфорії викликано токсичними причинами, доведеться приймати діуретики. Крім того, для нормалізації роботи нервової системи буде потрібно прийом вітамінів групи В.

Якщо небезпечний стан викликано прийомом великої дозування наркотику або алкоголю, можливе застосування крапельниць. Суміш глюкози і фізрозчину вводиться внутрішньовенно, щоб очистити кров від токсичних речовин.

Психотерапію застосовують, якщо у людини спостерігається залежність від наркотиків або алкоголю, при наявності психічних відхилень, що призводять до розвитку ейфорії. Методики спрямовані на корекцію. Застосовується арт-терапія (особливо ефективний цей спосіб при роботі з дітьми). Добре допомагає ігрова терапія, при якій кожен з учасників гри виконує будь-яку дію. При проблемах в сім’ї застосовується сімейна терапія. Проводяться індивідуальні та групові консультації. Щоб ефект був максимальним, комбінують різні методики.

Як домогтися стану ейфорії?

Деякі люди вдаються до ейфоретікам (алкоголю, наркотиків або фармакології) для розвитку задоволення і швидкого його отримання, але отримати приємні відчуття можна і менш небезпечним для здоров’я способом.

дихальні вправи

Допомагає спеціальне холотропное дихання. Поєднувати виконання потрібно з особливими фізичними навантаженнями, прослуховуванням музики. Нерідко методика застосовується під час сеансів психотерапії: людина занурюється в несвідоме, проживає отриманий в минулому досвід, негативні емоції. Самостійно практикувати забороняється, хоча звикання метод і не викликає. При серцево-судинних патологіях не застосовувати. Не застосовувати препарат які перебувають на обліку в психіатричній лікарні людям.

Інтенсивне тренування або пробіжка

Під час тренувального процесу в кров виділяються гормони задоволення. Крім того, така методика корисна для здоров’я, допомагає зміцнити мускулатуру, покращує живлення внутрішніх органів, допомагає позбутися від надлишкової маси тіла. Особливо сильний емоційний підйом люди відчувають, коли працюють на знос, інтенсивність тренування надмірна. Але постійно тренуватися в такому режимі не можна: це може привести до погіршення здоров’я.

музика

При прослуховуванні музики в мозку активуються ті ж центри задоволення, що і при вживанні наркотиків. Більш сильного ефекту можна домогтися, якщо слухати музику для медитації або білий шум.

Іноді такі мелодії викликають галюцинації, нудоту, неприємні відчуття. З цієї причини слухати їх занадто довго не можна, перед початком практик необхідно проконсультуватися у лікаря. Якщо небажані реакції з’явилися, потрібно припинити прослуховування.

закоханість

Що виникає при закоханості відчуття може протривати до півроку. Людина відчуває себе щасливим від згадки про коханого, відчуває постійний підйом. Особливо сильні емоції під час побачень, зустрічей і відразу після них. Однак постійно перебувати в такому стані не вийде: ейфорійні відчуття не є любов’ю, духовною близькістю.

Основні види

Виходячи з провокуючого фактора, ейфорія може бути декількох основних форм:

1. Музична ейфорія – звукові файли впливають певним чином на діяльність структур головного мозку, людина входить в особливий стан, схожий за відчуттями до ейфоричного. Пульсуючі звуки, що мають схожість з мозковими хвилями, можуть навіть викликати залежність у молодих людей. У цьому фахівці вбачають небезпеку і застерігають від згубного впливу музичної ейфорії на організм, що формується підлітків.
2. Наркотична ейфорія – стан максимального блаженства після прийняття фармакологічного препарату, коли все сумні події або ж конфлікти реального світу перестають турбувати людину, відсуваються на задній план, забуваються. Від хімічних речовин швидко формується фізична і психічна залежність – щоб знову і знову відчувати подібне блаженство, потрібне збільшення дози. Це свідомо програшний варіант. Адже після припинення фармакологічної дії засобу настає глибоке розчарування, депресивність, небажання жити.
3. Алкогольна ейфорія – обумовлена ​​високою активністю дофаміну, провоцируемая надходження в організм алкогольних напоїв. На цьому тлі в тканини мозку з’являються вогнища ішемії – кисневого голодування. Тимчасове поліпшення настрою зміняться похміллям, пригніченням і пригніченістю. Вкрай неприємним станом, прагнучи зменшити яке люди знову вживають алкоголь. Формується залежність, негативно відбивається на стані здоров’я.

Екстаз – це не оргазм

Дуже часто екстазом називають оргазм, але це неправильно. Так як це абсолютно різні поняття. Оргазм – це сильне фізіологічне задоволення, яке отримує через неконтрольоване скорочення і напруги певних м’язів людського тіла.

Хоча кінцевий результат оргазму схожий на ейфорію, так як для нього характерні відчуття насолоди і повне задоволення. Способи досягнення цього стану різні, та й триває оргазм лічені секунди.

Екстазу ж не можна домогтися роздратуванням ерогенних зон, так як він є наслідком психоемоційного сприйняття, не пов’язаного з фізичним порушенням.

Чим небезпечна ейфорія?

Відчуває ейфорію людина не здатна контролювати себе, свою діяльність. Його когнітивні функції знижуються, можуть працювати неправильно. Через втрати здатності до критичної оцінки того, що відбувається він може потрапляти в небезпечні ситуації.

Тривале перебування в збудженому стані призводить до виснаження ресурсів нервової системи. Через це можливі порушення емоційного фону, розвиток істеричності, різкі перепади настрою. Людина стає некерованим. Така поведінка небезпечно як для самого пацієнта, так і для оточуючих.

Може порушуватися соціальна адаптація: людям важко спілкуватися з людиною, що постійно перебував в сильно збудженому стані. Іноді люди втрачають почуття реальності, не здатні відрізняти те, що відбувається від фантазій.

Ейфорична біль теж є небезпечним станом. Люди із залежністю з натхненням, охоче розповідають про свої відчуття, отриманих після прийому наркотику.

Наркотична й алкогольна ейфорії шкідливі: через прагнення знову випробувати приємні відчуття людина може стати залежним від речовин, що негативно впливають на її здоров’я і стан внутрішніх органів.

симптоматика

Серед ключових проявів варто виділити стан оптимізму, блаженства, захоплення, радості і щастя. Серед інших симптомів варто виділити наступні:

• уповільнена інтелектуальна діяльність;
• відсутність проблем;
• зниження рухової активності;
• багатослівність і швидка мова або гальмування;
• відсутність спонукань;
• активна, але майже не продуктивна діяльність;
• образне мислення і фантазування.

Актуально мати на увазі різні прояви даного явища з урахуванням першопричин і фізіологічних особливостей.

лікування ейфорії

Щоб усунути симптоми ейфорії необхідно звернутися до психіатра. Саме фахівець може дати вірну оцінку самопочуття пацієнта, провести діагностику і призначити подальше лікування ейфорії.

Наркотики і алкоголь – кошти, що приносять з собою відчуття ейфорії, на поточний момент часу є найбільш сильними факторами, що впливають на руйнування соціального благополуччя.

Люди, схильні до їх впливу, вимагають допомоги і лікування у відповідних лікарських установах – реабілітаційних наркологічних центрах. Саме в стінах цих організацій вони зможуть отримати кваліфіковану допомогу, супроводжувану індивідуальним підходом до терапії.

Одним з найважливіших факторів, що роблять позитивний вплив на лікування від алкогольної та наркотичної залежності, що призводять до стану захворювання ейфорією, особиста переконаність самого пацієнта в згубності придбаних ним звичок з повним усвідомленням можливих соціальних та інших наслідків: втратою працездатності, деградацією особистості, випаданням з соціуму з яскраво вираженою небезпекою для нього.

Хворі потребують всебічної терапії під контролем професійних фахівців, оскільки досягнення результату поза стаціонарів (будинку) просто неможливо.

Екстаз і оргазм – не одне і те ж

У деяких джерелах помилково як синоніми вживають оргазм і екстаз. Що таке оргазм насправді? Це чисто фізіологічне, хоча і дуже сильне, задоволення, яке супроводжується мимовільними спазмами деяких м’язів малого тазу. Для оргазму характерно відчуття насолоди, задоволення. Найчастіше цей стан досягається шляхом стимуляції ерогенних зон, набагато рідше оргазм настає мимовільно, наприклад уві сні.

Екстатичний насолоду знаходиться поза межами фізичного збудження, на рівні психоемоційного сприйняття. Простіше кажучи, екстаз відбувається в голові. Це якийсь вибух накопичених позитивних емоцій, щастя, що б’є неконтрольованим фонтаном. Оргазм далеко не обов’язково супроводжується захопленням, більш того, це досить рідкісне явище. У той же час людина здатна випробувати екстатичний сплеск навіть без самого статевого акту. Викликати подібне почуття може просто близькість або дотику коханого.