Зміст:
Як стартапи драйвують економіки країн та чи під силу це Україні
К оли ми говоримо про стартапи, то, здебільшого, уявляємо якусь людину, групу людей чи компанії, котрим вдалося “перевернути гру”, вигадати щось абсолютно нове, сучасне і технологічне, а відповідно, заробити шалені статки.
Це не дивно, таких прикладів – десятки та сотні. Google, Apple, Facebook, Whatsapp – усі ці вже звичні для нас проєкти починалися саме як стартапи, ідеї, які хтось наважився втілити в реальність. Сьогодні ж це компанії з чималими статками.
Скажімо, активи Google перевищують $130 млрд, Apple – $350 млрд, а Facebook за 20 років вийшов на дохід у $51 млрд. Але стартапи – це не лише прибутки для авторів, а й розвиток економіки країни, в якій вони реєструються та реалізуються.
Фактично стартап слід розглядати як своєрідний каталізатор економічного зростання, причому не лише на локальному, а й на глобальному рівні. Цифри кажуть самі за себе: лише у 2021 році обсяг фінансування різноманітних стартапів у всьому світі перевищив 600 мільярдів доларів.
Тільки вдумайтесь у цю суму. Цінність, створена стартапами, вже давно “змагається” з економіками країн “великої сімки”, а їхня кількість зростає в геометричній прогресії. Тому коли хтось пише, що майбутнє – за стартапами, цей хтось дуже сильно помиляється. Бо за стартапами – сьогодення. Майбутнє вже стало реальністю.
Вісім найдорожчих tech-стартапів світу 2023 року
Якщо ж говорити про “дивіденди”, які напряму відчутні звичайному населенню, то це насамперед робочі місця. Торік у країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), стартапи забезпечували близько 50% всіх нових робочих місць.
Уявіть, 37 країн-лідерів міжнародного ринку завдячують своєму економічному успіху саме стартапам. Звісно, не безпідставно. Цьому передувала тривала й кропітка робота з чималими інвестиціями. І це шлях, який необхідно пройти й Україні.
Утім робочі місця та поповнення державного бюджету – це лише поверхневі переваги стартапів. Те, що впадає в очі першим, але не відображає реальної картини. Скажімо, типове уявлення пересічної людини про стартап часто виглядає так: “Хтось створив класний проєкт, перетворив його на бізнес, сплачує податки та наймає людей. Круто”. Так, круто. Але це далеко не все.
Стартапи – це двигун розвитку технологій та інновацій, такий собі бустер для модернізації та діджиталізації не лише конкретної компанії, а й країни, в якій вона працює.
А ще рівень розвитку стартапів – це неофіційний індекс доброчесності, соціальної відповідальності та культури дотримання закону. Бо будь-який стартап – це інвестиції з інших країн.
А жодна європейська держава не вкладатиме кошти туди, де існує ризик розкрадання, корупції чи нецільового використання бюджету. Отже, стартапи розвивають не лише економіку й технології, а й внутрішню культуру країни. Ту саму відповідність критеріям “сучасних і прогресивних”, на яких ми досі намагаємося рівнятися, замість того, аби просто стати частиною цієї спільноти.
Зрештою, стартапи – це не лише про “велику сімку”, “дев’ятку” чи будь-яку іншу обмежену кількість країн, які прийнято вважати лідерами розвитку. Стартапи – це абсолютно про всі країни світу.
І якщо для умовних США чи Японії вони встигли стати невіддільною частиною стратегії економічного розвитку, то для менш розвинених країн саме стартапи – це рятівне коло, що допомагає перетнути Босфор “другого” чи “третього” світів.
Як приклад можемо розглянути Туреччину, де стартапи системно ігнорувалися фактично до 2010 року. Тобто до моменту, коли влада нарешті усвідомила роль цього напряму та перспективи, що відкриваються разом із його розвитком.
Відтоді Туреччина відчутно змінила свій економічний курс, “розблокувавши” на мапі абсолютно новий для себе маршрут.
Вже в перші півроку турецькі стартапи сумарно залучили близько $100 млн , а до початку 2020-х років країна спромоглася розкрити свій реальний потенціал та заявити про себе на повний голос. Згадаймо, наприклад, компанії Getir та Dream Games. Їхні назви мало про що говорять в Україні (поки що), але зрозумілими будуть цифри.
Getir запустили у 2015 році, після цього стартапу вдалося залучити понад $400 млн, а згодом підвищити свою вартість до $2,6 млрд. Непогане зростання, правда? Сьогодні стартап об’єднує понад 32 тисячі співробітників та, крім Туреччини, працює на ринках США, Нідерландів, Німеччини та Великої Британії. Доволі потужно як для системи кур’єрської доставки з ресторанів.
Таких прикладів від наших сусідів через Чорне море можна навести чимало. Але й вони не впали з неба як подарунок. Це – результат зусиль місцевої влади, яка створила всі умови для розвитку стартапів у своїй країні.
Гранти, субсидії, пільги, допомога з приміщеннями, співпраця з державними дослідниками та міністерствами – це те, про що ми знаємо лише публічно, умовно, не забігаючи далі першої сторінки пошуку.
Або ж можемо “пробігтися” досвідом Індії – надзвичайно “молодої” країни, де близько 65% населення складають люди віком від 25 до 35 років. Там “революція стартапів” почалася ще раніше – у 2008-му році.
Так-так, саме під час глобальної економічної кризи. Здавалося б, коли весь світ намагається втримати на гідному рівні вже створені процеси, не варто вдаватися до кардинальних змін. Але Індія вирішила інакше й зробила ставку на стартапи. І не помилилася.
За підрахунками видання Inc42, нині в країні працюють понад 6000 стартапів . Для розуміння: це більше, ніж у Великій Британії. Цікаво, що майже половина з них, за словами прем’єр-міністра країни, фізично розташовані в містах умовно другого та третього світів.
Цей кейс доводить, що розвивати стартапи можна будь-де, і для цього не обов’язково штучно розбудовувати мегаполіси. Навпаки, вони природно з’являться там, де вирують технології та інновації. Навіть на рівні ідей.
Тут ще варто віддати належне державній політиці Індії, яка забезпечила для своїх розробників низькі податки та всі умови для повноцінного розвитку. Звідси й результат – щонайменше 5% ВВП країни забезпечують стартапи.
Що це все означає для нас, українців? Лише одне: ми не можемо більше гаяти часу. Поки ми щороку повторюємо вивчену 20 років тому мантру, що “майбутнє – за стартапами”, інші країни ці 20 років працювали над наближенням майбутнього. І їм вдалося.
А отже, все вийде й у нас. Країни, яка навіть боронячи себе останні півтора роки у повномасштабній війні, спромоглася підвищити свій рейтинг на 2 сходинки у Глобальному інноваційному індексі GII 2023.
Так, аби розробити повноцінну екосистему стартапів, необхідно добряче попрацювати. Реформувати відповідальні інституції, втілити концепцію з розвитку ІР-культури, офіційно зробити розвиток стартапів невіддільною частиною економічної стратегії. Але нічого неможливого в цьому немає. Особливо, коли ми говоримо про кроки кожного у досягненні перемоги та повоєнну відбудову і розвиток.
Саме стартапи допоможуть нам знайти кошти, технології та спеціалістів, які не лише відбудують країну, а й виведуть її на принципово новий рівень. Врешті-решт, час довести, що ми не просто так входимо до десятки країн із найбільш “скіловими” айтівцями. Просто окрім ринку послуг нам треба подивитися у напрямку ринку продукції. Продукції, про яку говоритиме весь світ.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Молоді, перспективні та досвідчені: 10 найкращих українських стартапів 2021 року
Останній рік влаштував випробування “на міцність” світовому бізнесу. Пандемія СOVID-19 вплинула як на досвідчених гравців ринку, так і на молодих представників. Однак для когось вимушені корективи стали поштовхом до нових звершень та безцінним досвідом, а інших – зламали.
2021-й вже добігає кінця, тож згадаймо, яким цей рік видався для українських розробників. Ми підготували рейтинг топ-10 найкращих стартапів.
1. Grammarly
Онлайн-платформа, що допомагає покращити якість письма англійською мовою. Рішення засноване на штучному інтелекті. Сервіс здатен аналізувати й покращувати такі показники: правильність, чіткість, захопливість та тон повідомлення. Grammarly пропонує різноманітні версії: вебредактор, декстопні програми для Windows та Mac, браузерне розширення, додаток для iPad, мобільні клавіатури та надбудова для Microsoft Office.
Засновники – українці Олексій Шевченко, Максим Литвин та Дмитро Лідер. У жовтні 2019 року стартап став єдинорогом – його оцінили у понад 1 мільярд доларів. Сьогодні Grammarly – один з найпопулярніших сервісів для покращення англомовних тестів. Ним користуються 30 мільйонів людей по всьому світу, а ринкова капіталізація компанії сягає 13 мільярдів доларів.
Як працює сервіс Grammarly: дивіться відео
2. Revolut
Фінтех-стартап, що займається банківськими послугами – обміном валют, платіжними картками, торгівлею акціями, криптовалютами тощо. Співзасновником компанії є українець Влад Яценко. Штаб-квартира розташована у Лондоні, Велика Британія.
Картка та застосунок Revolut / Фото Revolut
У липні 2021 року вартість компанії сягнула 33 мільярди доларів. Нещодавно британське видання Business Financing провело дослідження, за результатами якого Revolut став найпопулярнішим необанком у світі. Загалом додаток використовують у 35 країнах світу.
Цікаво! Співзасновник фінтех-стартапу Revolut Влад Яценко в ексклюзивному інтерв’ю 24 каналу розповів про експансію на український ринок, майбутнє технологій та важливість командної роботи.
3. Preply
Міжнародна освітня онлайн-платформа, що допомагає знайти репетиторів для дистанційного навчання. Об’єднує понад 50 мов світу, а також викладачів математики, біології, хімії, фізики та інших, хоча основний акцент на мовах. Сервіс заснований на власних алгоритмах машинного навчання.
Автори платформи – українці Кирило Бігай, Сергій Лук’янов та Дмитро Волошин. Вони посіли восьму позицію рейтингу Forbes “30 найкращих стартапів”. Крім того, у 2020 та 2021 роках видання включило Preply до рейтингу Cloud 100, який охоплює найкращі компанії світу, що працюють з хмарними технологіями.
Навчання на платформі Preply / Фото Preply
Про навчальний процес
На платформі Preply викладачі (20 тисяч) розподілені за предметами та країнами (160). У профілі кожного вказані основні дані та характеристики. Як це відбувається:
- Клієнт зв’язується з репетитором шляхом повідомлення.
- Репетитор відповідає клієнту – процес відбувається без посередників.
- Клієнт оплачує заняття.
- Система надає контактні дані репетитора.
- Заняття відбувається у режимі захищеної відеоконференції на платформі Preply, яка має мобільний додаток.
4. Reface
Український проєкт, засновниками якого є Роман Могильний, Олесь Петрів, Ярослав Бойко, Дмитро Швець, Іван Алцібеєв, Денис Дмитренко та Кирило Сигида. Фахівці розробляють мобільний застосунок, за допомогою якого користувачі можуть замінювати обличчя за лічені секунди.
Як це працює
Додаток працює на базі штучного інтелекту. В його основі лежить метод машинного навчання GAN. Розробники створили універсальну нейромережу для заміни всіх можливих людських облич. На відміну від deepfake-підходів, де під кожну особу потрібно навчати окрему нейромережу, Reface тренувалася на мільйонах зображень, які є у вільному доступі.
Програма може змінювати риси особи за допомогою одного фото. Воно перетворюється на так зване face-embeddings (вбудовування особи). Це набір цифр, що описує риси особи людини, які виділяють її серед інших людей.
Український Reface, що підкорив світ: дивіться відео
Зауважимо, Reface посів перше місце в топі американського App Store, випередивши TikTok, Netflix та Amazon. Крім того, він увійшов до списку список найкращих додатків, які можуть “зробити 2021 рік кращим”. Відповідний рейтинг представила компанія Google.
Нещодавно компанія підписала угоду про рекламне партнерство з всесвітньовідомою Warner Bros. Pictures. Так, завдяки технологіям штучного інтелекту та ML (мови програмування) фанати зможуть підставити свої обличчя замість персонажів фільмів студії через додаток Reface. Першою колаборацією стане “Матриця: Воскресіння”.
5. GitLab
GitLab – програма DevOps, призначена для взаємодії розробників програмного забезпечення та представників інформаційно-технологічного обслуговування. Платформа інтегрує їх робочі процеси для забезпечення якості продукту. Засновниками компанії є харків’яни Дмитро Запорожець та Валерій Сізов. Наразі GitLab налічує 1 350 співробітників у більш ніж 65 країнах.
Програма GitLab / Фото GitLab
Голлівудський актор Ештон Катчер інвестував в український стартап 1,5 мільйона доларів. Сьогодні програмою користуються світові гіганти, зокрема NASA, Intel та Uber. Цього року компанія вийшла на IPO – у перший же день її акції зросли на 35%. У грудні ринкова капіталізація GitLab сягає 13,57 мільярда доларів.
6. Petcube
Стартап Petcube розробляє пристрої, за допомогою яких власники домашніх тварин можуть дистанційно комунікувати зі своїми улюбленцями через мобільний додаток. Унікальні гаджети широко популярні за кордоном: їх продають у США, Великій Британії, Канаді, Австралії та Японії.
Автори ідеї – українці Ярослав Ажнюк, Олександр Нескін та Андрій Кльон. Вже наступного року після заснування стартап отримав 251 тисячу доларів на Kickstarter, а згодом – 10 мільйонів доларів від венчурних фондів Almaz Capital, AVentures та бізнес-інкубатора Y Combinator.
Унікальний пристрій Petcube: дивіться відео
7. Effa
Стартап пропонує екологічне рішення – одноразові зубні щітки. Продукт складається з матеріалів, що піддаються переробці: паперу, кукурудзяного крохмалю та нейлону. Щітка легко розбирається, тож користувач може відокремити головку від основи й направити різні частини до необхідних контейнерів для переробки. Наразі це унікальна розробка, аналогів якій немає у світі.
Зубна щітка Effa / Фото Effa
Засновники – Дар’я Кічук, Ілля Кічук та Костянтин Щербина. У квітні стартап залучив 500 000 доларів від ангельського інвестора, за інформацією AIN.ua. Його оцінили у 3,5 мільйона доларів. Кошти спрямують на розширення лінійки продукції, масштабування команди та розвиток бренду.
У травні стартап став одним з переможців грантової програми Українського фонду стартапів (USF) і отримав 50 тисяч доларів фінансування. А вже у січні розробники поїдуть на всесвітньовідому технологічну виставку CES 2022 (Consumer Electronic Show), що відбудеться у Лос-Анджелесі.
8. Qudi
Молодий стартап, заснований 15-річним Михайлом Чумаченком. Талановитий хлопець розробив інноваційну маску, яка дозволяє демонструвати будь-які емоції на обличчі, при цьому, залишатися невпізнаваним. Рішення покликане створювати унікальний образ та надавати власний стиль стримерам, тіктокерам, діджеям тощо.
Система складається з трьох частин:
- маска зі світлодіодним дисплеєм – виводить контент;
- рукавичка-пульт – розпізнає рухи пальців та жести руки;
- мобільний додаток – допомагає створювати контент та налаштовувати систему під себе.
Команда переконана, що світлодіодні технології стануть буденністю вже у найближчі десятиліття. Зовсім скоро розробники вирушать на CES 2022, аби представити свою систему та залучити нових партнерів. Qudi прагне зберегти лідерство, а зокрема – вийти на Amazon та інші онлайн-майданчики.
Світлодіодна маска Qudi: дивіться відео
9. Neverdark
Стартап пропонує новітнє рішення для справжніх поціновувачів вогню. Мовиться про біокаміни, які можна встановлювати у квартирах – вони не мають ані запаху, ані диму.
Біокамін Neverdark / Фото Neverdark
Компанію заснували кияни Ярослав Лисак та Віталій Шарович. Наразі у команді працюють 12 людей. Цілеспрямовані розробники, які на ринку вже близько 15 років, мають доволі амбітну мету: увійти до трійки світових виробників біокамінів.
Як це працює
Робота біокамінів Neverdark заснована на рідкому рослинному паливі, що перетворюється на пару. Вони мають характерне червоне полум’я – як і дров’яні та газові каміни. Головні особливості: можливість керування з мобільного додатка, інтегрування їх в екосистему “розумного будинку” та автоматичність усіх процесів. Усе, що від вас вимагається, це вчасно замінювати паливний картридж.
У липні 2020 року стартап отримав грант у розмірі 50 тисяч доларів у межах Pitch Day від USF. Нині команда розробників готується до участі у CES 2022. Водночас Neverdark має намір запустити кампанію на Kickstarter та вийти на ринки США та ЄС. Завдання – залучити 1 мільйон доларів інвестицій на масштабування, виробництво та розширення модельного ряду камінів.
10. Esper Bionics
З 2019 року стартап розробляє біонічний протез руки, що під’єднується до власної хмарної платформи. Система дозволяє з максимальною точністю обирати правильні рухи та виявляти м’язову активність. Так, пристрій підлаштовується під користувача та здобуває нові здібності з часом.
Біорука від Esper Bionics у дії: дивіться відео
Команда засновників:
- Ганна Белеванцева – операційний менеджер;
- Дмитро Газда – підприємець;
- Ігор Ільченко – головний інженер;
- Борис Лобанов – embedded-інженер.
У жовтні 2020 року Esper Bionics отримав грант у розмірі 50 тисяч доларів від USF за результатами тринадцятого Pitch Day. Крім того, стартап отримав фінансування від українського венчурного фонду SMRK. Кошти спрямували на доопрацювання продукту, підготовку до запуску серійного виробництва і збільшення команди.
Цікаво! У листопаді 2021 Ганна Белеванцева увійшла до рейтингу найуспішніших людей до 30 років за версією Forbes.
Нині мета стартапу – продемонструвати свою розробку на CES 2022, аби залучити інвесторів, партнерів, дистриб’юторів. Найближчим часом розробники прагнуть випробувати технологію в протезних клініках США та надати біоруку першим користувачам для тестувань.
