Скільки срібняків

Срібняк

Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.

Зміст

  • 1 Сучасні словники
    • 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
    • 1.2 Словопедія
    • 1.3 УКРЛІТ.ORG_Cловник
    • 1.4 СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
    • 2.1 Словари и энциклопедии на Академике
    • 5.1 Зовнішні посилання
    • 5.2 Матеріал з Вікіпедії

    Сучасні словники

    Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

    СРІБНЯ́К, а, чол. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 172);

    // Срібна монета взагалі;

    // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Іван Франко, II, 1950, 240); — Кожен дав од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 242).

    Тридцять срібняків; Іудині (Юдині) срібняки — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).

    Словопедія

    три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах).

    Ю́дині (Іу́дині) срібняки́ (срі́бники). Винагорода за зраду. Вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники (З газети); — Цьому нечестивцю і тридцять срібників не обтяжать ні кишені, ні совісті… (М. Стельмах); — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (З. Тулуб).

    УКРЛІТ.ORG_Cловник

    СРІБНЯ́К, а, ч. Срібний карбованець. Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (Н.-Лев., IV, 1956, 172); // Срібна монета взагалі; // Дрібна розмінна монета із сплаву, основною складовою частиною якого є срібло чи нікель. Забрався [Панталака] вночі на ринок. повиймав із ляд усі дрібні гроші, мідяки та срібняки (Фр., II, 1950, 240); — Кожен дає од щедрот своїх — хто мідяка, хто срібняка, — відказав.. Вересай (Бурл., О. Вересай, 1959, 185); Дівча зиркнуло на юнака, рвучко повернулося до матері і хапнуло з рук срібняки (Досв., Вибр., 1959, 242).

    Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ — ціна зради (за біблійською легендою — Іуда, зрадивши Христа, одержав 30 срібних монет).

    СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

    Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11. Share on vkShare on facebookShare on mymailruShare on favoritesShare on twitterShare on googleShare on printShare on delicious

    Іноземні словники

    Словари и энциклопедии на Академике

    ТолкованиеПеревод срібник -а, ч. 1) Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в 10-11 ст. 2) Те саме, що срібняк.

    Ілюстрації

    Медіа

    Цікаві факти

    В одному з видавництв «New American Standard Bible» — «Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о.[2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о.[3]

    Зовнішні посилання

    Матеріал з Вікіпедії

    30 срібняків

    30 срібняків — плата Юді Іскаріоту від юдейських первосвящеників за зраду Ісуса Христа, що полягала в тому, що він підвів римських воїнів до місця перебування Ісуса та інших учнів у Гетсиманському саду і вказав на нього поцілунком.(Мт. 26:14—16, Мк. 14:43—46, Ів. 18:3—9)

    В українській мові зустрічається також такі написання: срі́бник, срібля́к, срібля́ник, срі́бний, сре́бреник.

    Біблійна історія

    Юда повертає гроші первосвященикам. Стела в церкві в штаті Ґуанахуато, в Мексиці

    Згадка про цю зраду є практично у всіх євангеліях:

    Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників, і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків. І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.(Мт. 26:14—16)
    І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями. А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його. І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.(Мт. 26:47—49)

    Подібний текст ми читаємо у Євангеліях від Марка (Мк. 14:43—46), від Луки (Лк. 22:47—48), та Івана (Ів. 18:3—9), але тільки у Євангелії від Матвія написано, що Юда покаявся у своїй зраді і повернувши первосвященикам гроші повісився — (Мт. 27:3—5).

    Первосвященики після того, як Юда повернув срібні монети сказали:

    Цього не годиться до покласти до сховку церковного, – це ж бо заплата за кров. Мт. 27:6

    За ті гроші було куплене «гончарське поле», для «поховання мандрівників». Саме тому поле почало називатись «полем крові» – Акелдама.

    Здійснення пророцтва Єремії (Захарії)

    У Євангелії від Матвія написано, що купівля гончарного поля — це пророцтво від пророка Єремії.

    Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві, і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені. (Мт. 27:9—10)

    Та насправді мається на увазі цитата із Зах. 11:12-13

    І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню відважили тридцять срібняків. І промовив до мене Господь: Кинь її ганчареві, ту славну ціну, що вони оцінили Мене! І Я взяв оті тридцять срібняків, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря.

    Річ в тім, що за часів Матвія книга Єремії була першою серед книг пророків, в тому числі й книги Захарії мабуть узагальнено пророчі книги називались «книгою Єремії».

    Вартість 30 срібних монет

    Зазвичай 30 срібняків ототожнюють з тирськими статерами чи, як їх ще називали, сиклями (один срібний сикль дорівнював 4 динарам чи 1 давньогрецькій тетрадрахмі (1 тетрадрахма дорівнювала 4 драхмам)).

    30 срібних сиклів (шеклів) у юдеїв — символічна ціна раба. Найманий робітник або римський солдат — легіонер за день заробляв 1 динар. Платити менше вважалося несправедливим. Тому 30 сиклів, або 120 динарів — мінімальний заробіток римського солдата за чотири місяці. За динар, як кажуть довідники, можна було купити невелику вівцю або 12 великих буханок хліба [1] .

    30 срібняків в культурі

    Дана фраза — «30 срібляків (срібняків)» стала крилатою і означає ціну зради.

    Кінематограф

    • У фільмі «Бібліотекар: Прокляття чаші Юди» існує темний аналог Святого Грааля — «Чаша Юди», відлита з 30 срібняків Юди. Чаша Юди є священною реліквією та джерелом сили вампірів.

    Література

    • У романі Достоєвського«Злочин і кара» Соня Мармеладова отримує 30 рублів, торгуючи своїм тілом.
    • У п’єсі Шекспіра «Генріх IV» в другій частині Господарка каже Фальстафові: «а ти поцілував мене, і звелів принести 30 шилінгів?»

    Цікаві факти

    • В одному з видавництв «New American Standard Bible»«Open Bible» динарій прирівнювався до 32 у.о. Таким чином 30 срібляків це 3840 у.о. [2] За іншими підрахунками це вартість 1200-3000 у.о. [3]

    Скільки сьогодні становлять тридцять срібняків, за які Юда зрадив Ісуса Христа?

    Згідно з Євангелієм від Матвія 26:14-15, Юда отримав від первосвящеників тридцять срібних монет: «Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників, і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків».

    Це далеко не перша згадка на тему тридцяти срібних монет у Святому Письмі. Так, у книзі Захарії пророк отримує ту саму платню за денну працю пастухом (Захарія 11:12-13).

    Тридцять срібних монет у книзі Вихід становили ціну вбитого невільника (Вихід 21:32).

    Якщо ці гроші перевести на сучасні мірки, то можна виділити декілька інтерпретацій.

    Так, згідно з однією версією, ці гроші становили еквівалент одного римського динарія. Римський солдат отримував близько 225 динаріїв винагороди щороку.

    Наприклад, американський солдат сьогодні отримує близько 25 тис. доларів на рік, із чого випливає, що Юда отримав би близько 3 тис. доларів.

    Існує ще одна інтерпретація біблеїстів, які вказують на фрагмент книги Вихід, де зазначено, що тридцять монет становлять ціну за невільника.

    Згідно з Freedom Project мережі CNN, який присвячений припиненню сучасної работоргівлі, «за невільника платили в середньому 90 доларів». З цього випливає, що Юда отримав від 90 до 3 тис. доларів, якщо перевести це на сучасні реалії.

    Тому можна зробити висновок, що тридцять срібняків це ніяка не велика оплата за величезне зло, яке через ці гроші було скоєне. Зрештою, сам Юда дуже скоро в цьому переконався.

    «Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим, та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам… І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився…» (Від Матвія 27:3-5).