Як війна вплинула на життя тварин та зоозахист в Україні

Вже минув рік від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Непоправні втрати від війни вимірюються не тільки людськими життями, але й життями тварин.

Тварини на фермах

За 12 місяців війни було зруйновано або пошкоджено понад 200 сільськогосподарських підприємств (і це лише тих, про які наразі відомо). Найбільше постраждали фермерські тварини в Донецькій, Луганській, Київській, Чернігівській, Миколаївській, Запорізькій, Харківській, Херсонській та Сумській областях.

За словами заступниці директора Департаменту аграрного розвитку Олени Дадус, попередньо відомо про загибель понад 6 тисяч корів, близько 100 тисяч свиней, більше 4,5 мільйонів фермерських птахів. Кількість риб, які загинули, просто неможливо підрахувати, проте нам відомо про повнсітю знищені рибні господарства.

Але це тільки орієнтовні цифри, адже про долю ще сотень тисяч тварин на промислових і приватних фермах нам нічого не відомо: із деякими фермерськими підприємцями немає зв’язку, деякі знаходяться під окупацією, деякі покинули тварин на фермах і виїхали.

Тварини, що залишились покинутими в селах, блукають без догляду, підриваються на мінах, повільно вмирають від отриманих травм або від голоду, зневоднення та холоду. Скільки таких тварин, підрахувати наразі неможливо. Проте достатньо глянути на карту військових дій, щоб уявити масштаби втрат.

Звісно, є і такі господарі, які не покидають своїх тварин. Як-от, наприклад, фермер з прифронтової Карлівки. Щоб вивезти усе його господарство – 71 козу, 45 курей, двох кішок та собаку, волонтерам довелось замовляти вантажівку. Але не завжди це можливо і безпечно, особливо коли йдеться про великі, промислові тваринницькі ферми. Там, де тварин сотні і тисячі, вони залишаються найменш захищеними. Скупчення приводить особливої вразливості у випадку проблем з постачанням, електрикою, неможливістю персоналу приїхати.

Так, на найбільшій у Європі птахофабриці у Чорнобаївці, що у Херсонській області, загинуло 4 мільйони (!) курей. Це сталось через те, що російські окупанти вивели з ладу місцеву електростанцію, що призвело до відключення автоматизованої системи годівлі. Працівники ферми намагалися налагодити доставку корму, але машини з вантажем потрапляли під обстріли, тож заради безпеки людей постачання припинили.

Тварини-компаньйони

Ті організації, які спеціалізуються на тваринах-компаньйонах, відзначають, що у тилових областях кількість котів та собак у притулках в середньому зросла на 20-30%, у прифронтових регіонах на 60%, а у притулках біля фронту – на цілих 100%. Переважна більшість цих тварин – колишні домашні. Так, наприкінці літа кількість безпритульних тварин в Харкові зросла втричі. Але є і хороша новина – на 50% збілишилась кількість бажаючих взяти тварину з притулку.

З плином війни роботи у зоозахисників менше не стає. Наталія, активістка реабілітаційного центру допомоги тваринам “Територія янголів”, розповідає, що зараз на її кураторстві близько 100 собак і 300 котів. За весь період її організація змогла вивезли близько тисячі тварин.

За її словами, проблема покинутих тварин гостро стояла ще до війни, але зараз вона стала серйознішою. Оскільки багато людей евакуювались самі, але залишили своїх тварин.

Зоозахисники їздять на деокуповані території у Харківській та Донецькій області і намагаються вивозити тварин у безпечні місця, клініки та платні перетримки з подальшим пошуком нової родини.

Зоозахисники додають, що рятують не лише тварин-компаньйонів, також отримують багато запитів щодо фермерських тварин з проханням допомогти прогодувати або евакуювати.

Проте, як правило, найчастіше таки допомагають тваринам-компаньйонам: собакам і котам, збираючи кошти на притулки або допомагаючи людям, які власними силами піклуються про них.

Тож хочеться нагадати, що допомоги потребують також тварини на фермах, які стали безпомічними жертвами війни.Зокрема допомоги завжди потребує і притулок для свійських тварин “Вуглик”. Багато тварин у ньому – врятовані з промислових та приватних, але через війну там з’явились і коти та собаки.

Законодавство

Сьогодні зоозахист в Україні як ніколи потребує якнайширшого розголосу та допомоги усіх небайдужих до долі тварин. Загальновідомо, що національний та міжнародний захист прав тварин є відображенням морально-етичної ідеології суспільства та показує рівень його розвитку.

І в залежності від юрисдикції та моральних засад певної країни, захист прав різних видів тварин має свої відмінності. Він варіюється від офіційного визнання деяких різновидів тварин як повноправних суб’єктів держави до абсолютного ігнорування прав цих істот на життя. В другому випадку повністю відсутній їхній захист на законодавчому рівні та немає положень щодо заборони жорстокого поводження з тваринами.

Навіть у довоєнний час українським зоозахисним організаціям, які опікуються просуванням законодавчих змін щодо добробуту тварин (зокрема і фермерських тварин), доводилось доволі довго чекати розгляду поданих до уряду законопроєктів, спрямованих на покращення становища тварин та визнання їхніх прав на життя і захист. А з початком війни ці процеси ще більше сповільнилися.

У 2021 році Україна раділа вступу у силу законопроєкту 2351, що розширив поняття жорсткого поводження з тваринами та посилив відповідальність за порушення.

А зараз ГО “Відкриті Клітки Україна” активно залучена до боротьби із законопроєктом 7689 від 22.08.2022, положення якого зводять нанівець останні досягнення в галузі зоозахисту та створення належних умов для утримання тварин. Прийняття цього законопроєкту сприятиме поширенню експлуатації тварин у сфері розваг, негуманного поводження з ними, погіршенню стану навколишнього середовища тощо. Цим законопроєктом хочуть скасувати отримання багатьох дозволів (ліцензій), і в разі його прийняття, більше не буде регулювання з боку відповідних органів, що неминуче призведе до негативних наслідків. ГО “Відкриті Клітки Україна” прагне не допустити прийняття ЗП 7689, а натомість запропонувати альтернативний, гуманний варіант цього законопроєкту. Для цього, окрім усього іншого, на сайті президента створена петиція.

Серед негативних наслідків прийняття цього ЗП 7689 – збільшення неконтрольованого полювання, що значно зменшить популяцію диких тварин та безконтрольне розведення і утримання Червонокнижних тварин (фактично утримання тварин, що могли бути незаконно добуті) з погіршенням умов їх життя в клітках, без обліку та контролю з боку держави. А це шлях до збільшення обсягів контрабанди таких тварин.

Законопроєкт також пропонує повернути практики несанкціонованого використання тварин в розвагах: наприклад, у циркових виставах, утримання ведмедів на ланцюгу на території ресторанів і т.д. Такі законодавчі ініціативи виглядають особливо цинічно зараз, коли через війну існування багатьох представників фауни під загрозою. Чимало національних парків – в окупації. Від обстрілів та пожеж, підриваючись на мінах, гинуть багато тисяч тварин. Червонокнижні представники фауни – під загрозою знищення.

Чимало активістів та активісток екологічних та зоозахисних ініціатив взяли до рук зброю і пришвидшують перемогу. І цей внесок неможливо переоцінити. Ті, хто в тилу, докладають максимальних зусиль, аби допомогти тим тваринам, які вже постраждали та зменишити негативний вплив війни в майбутньому. В наш час не існує дій без наслідків: будь-який, навіть найменший, крок до нашого спільного майбутнього, до нашої перемоги, має велике значення! І відповідно, навіть найменший крок до покращення добробуту тварин та боротьби за їхні права має неоціненну користь та вагомість.

Долучайтесь до волонтерської діяльності у ГО “Відкриті Клітки Україна”, аби проявити власний потенціал та покращити свій рівень навичок у сферах ваших зацікавлень, або підтримайте нас благодійним внеском на будь-яку суму, та ставайте разом із нами на шлях боротьби за світ вільний від страждань тварин!

Дар’я Лук’янчук та Олена Баран, активістки ГО “Відкриті Клітки Україна”, спеціально для УП. Життя

Фото обкладинки: ГО “Відкриті Клітки Україна”

Публікації в рубриці “Погляд” не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Зберегти і не примножити. Як волонтери рятують домашніх тварин від війни і безконтрольного розмноження

Війна — це не тільки людська трагедія, а й трагедія для тварин. У складних умовах опинились сотні притулків, а чотирилапі зіткнулися з втратою власників і неймовірною жорстокістю. Зрештою кількість безпритульних тварин зросла більше, аніж у півтора разу.

Часто при евакуації із зони бойових дій люди не могли забирати з собою домашніх улюбленців. А дехто втратив господарів через обстріли. Покинуті тварини блукають без догляду, підриваються на мінах, повільно вмирають від отриманих травм, зневоднення, голоду та холоду. Вже скоро проблема кількості цих тварин може стати дуже гострою, адже з початком весни почався період хаотичного розмноження.

Щоб врятувати чотирилапих і запобігти безконтрольному розмноженню, громадські організації та волонтери докладають всіх зусиль.

Так, в Україні створили глобальну ініціативу Save Pets of Ukraine. “Телеграф” поговорив з представниками організації, щоб дізнатися про виклики, з якими стикаються зооволонтери щодня. А також з’ясувати, чому стерилізаційні місії зараз так необхідні.

Попри всі труднощі, було врятовано сотні тисяч тварин

“Наша компанія Kormotech (найбільший виробник кормів для домашніх тварин в Україні. — Ред.) рятувала тваринок ще від початку 2014 року. Ми допомагали евакуювати чотирилапих з Донеччини та Луганщини. З початком повномасштабного вторгнення отримали купу запитів від інших організацій та волонтерів. Тоді ми вирішили заснувати всеукраїнську ініціативу порятунку тварин Save Pets of Ukraine, яка на сьогодні є глобальною. Розуміли, що самі ми не впораємося, тому запартнерилися з ГО “Елемент життя”, яке допомагає нам операційно реалізувати цю програму, та литовським благодійним фондом “U-hearts”, який залучає фінансування від міжнародної спільноти”, — розповідає координаторка Save Pets of Ukraine Катерина Ковалюк.

Катерина Ковалюк, директорка з комунікацій та КСВ компанії Kormotech, координаторка ініціативи Save Pets of Ukraine

“Спочатку було дуже складно, адже ми не розуміли з чого починати і як доставляти свою допомогу. Але під кінець року ми змогли побудувати цілу систему. Метою ініціативи стала комплексна допомога тваринам через забезпечення харчуванням, базовим ветеринарним доглядом і щоб чотирилапі обов’язково були з люблячими людьми. Зараз ми маємо координаторів по всій Україні, що допомагають реалізовувати рятувальні та стерилізаційні місії, стежать за заявками, допомогою і звітують нам. Від початку березня 2022 нам вдалося передати понад 1170 тонн корму та врятувати понад 300 тисяч тварин”, — продовжує Катерина.

У прифронтових областях покинутих тварин стало більше на 100%

Як розповіла Катерина Ковалюк, організація провела ціле дослідження, так званий перепис притулків. Його вперше проводять в Україні, тож команда звернулася до дослідницького центру “Socioinform”.

“Вони допомогли виконати це дослідження. Воно відбувалося в два етапи. Спершу проводився пошук агентів, які опікуються безпритульними чотирилапими — власне самі притулки, стерилізаційні центри, зооволонтери. Пошук відбувався через Google, адже хтось зареєстрований юридично як благодійна організація або інша форма. У другому етапі кожен агент, який потрапив у базу, рекомендував своїх колег у місті та області. Додатково ми робили опитування у соціальних мережах. Наприклад волонтери на своєму районі опікувалися близько 20 тваринками. Багато тварин на деокупованих територіях та лінії фронту під опікою військових, що тримають зв’язок з нами. Це все теж рахувалося”, — пояснює координаторка Save Pets of Ukrain.

Так, з’ясувалося, що понад 45000 чотирилапих перебувають під опікою зоозахисників. Так було на початку 2023 року. Звісно, що цифра ця варіюється. Найбільший прихід тварин під їхню опіку відбувся якраз після початку повномасштабного вторгнення. Таким чином у середньому кількість цих підопічних зросла на 60%.

Поки що порахувати точну кількість безпритульних тварин на вулицях неможливо. Але притулки, особливо на лініях зіткнень, зараз переповнені; а евакуйовані облаштовуються на нових місцях.

На вулицях опинилося багато породистих тварин, не здатних вижити самостійно

“Після окупації у нас зібралося дуже багато тварин. Дуже прикрим відкриттям стало те, що багато з них були породистими й дорогими тваринами, які до цього були сімейними улюбленцями, але зрештою опинилися у притулку. На початку війни в притулках було багато французьких бульдогів, мопсів, німецьких вівчарок, хаскі, ретриверів, лабрадорів, чіхуахуа. Іноді тварини тікали від власників, коли чули вибухи та лякалися, іноді власники самостійно залишали їх на вулиці або підкидали до притулків”, — ділиться операційна директорка ГО “Елемент життя” Анастасія Іваніченко.

Новою проблемою стало те, що після того, як тваринки масово почали опинятися в притулках, вони стали передавати одне одному інфекційні захворювання. Звісно, були такі інфекції, які передавалися тільки тваринкам, але страшним стало те, що виникла проблема сказу. А, як відомо, він передається також і людям. Що більше, ця хвороба невиліковна. Що для тварини, що для людини — це закінчується смертю.

“Я б хотіла звернути увагу на те, що багато раніше домашніх тваринок, які опинилися на вулиці, виявилися невакцинованими. Дуже важливо, щоб всі власники тварин ставилися до своїх улюбленців відповідально. Бо коли вони опиняться на вулиці, то стають об’єктом для інфекцій. І зрештою, їм просто складніше буде вижити”, — зауважує Анастасія.

Анастасія Іваніченко, директорка ГО «Елемент життя», координаторка програми “Патронаж притулків” Save Pets of Ukraine

Також розумним рішенням є процедура чипування тварин. Це дуже зручно, бо якщо тварина загубиться, знайти її власників буде легше. У кожного ветеринара є свій сканер, яким він проводить по тварині. За секунду відкривається база і за цим чипом відкривається номер тваринки й усі контакти, за якими можна знайти власника. Адже адресники, які можуть бути на ошийнику, часто зриваються і губляться.

Модельне агентство для безпритульних тварин

“Проблема безконтрольного розмноження та сказу підштовхнула нас до чогось більшого. Тож ми створили проєкт патронажу. Окрім того, що допомагаємо тваринкам соціалізуватися, ми також вносимо в реєстр, ставимо чипи, вакцинуємо та стерилізуємо. Робимо все, щоб швидше знайти їм новий дім. Часто потенційні власники бояться брати тваринку з притулку, бо думають, що це складніше і треба більше вкладатися, але ми пропонуємо їм розглянути великий вибір пухнастих друзів, які є повністю здоровими та доглянутими. Тобто це наявність паспорта, повної ідентифікації, стерилізації та вакцинації. Ми навіть кажемо, що наші притулки — це модельне агентство для безпритульних тварин. Ми намагаємося правильно презентувати їх. Тоді потенційний власник розуміє, що вже багато проблем закрито, треба тільки взяти цю тваринку, годувати її та любити”, — каже представниця Save Pets of Ukraine.

Головний виклик — стерилізація котів і собак

Проблема безконтрольного розмноження тварин існувала ще до повномасштабного вторгнення. А з моментом, коли тварин на вулицях стало набагато більше й почалася перша весна, то це розмноження загострилося.

Як розповіла організаторка стерилізаційних місій Лала Тарапакіна, літом вони отримали купу цуценят та кошенят, з якими треба було щось робити, адже всі притулки не справлялися. Тоді більшість ініціатив та організацій, що займаються тваринами, направили всі свої зусилля саме на стерилізацію.

“В кожне місто, яке ми приїжджаємо, скрізь знаходимо аномальну кількість цуценят. Тому займаємося стерилізаційною місією, яка називається “Доступна стерилізація”. Це безкоштовна стерилізація раз на місяць, яку ми проводимо в складних регіонах — це “сірі” зони, прифронтові території, фронтові міста і деокуповані території, звідки виїхало багато людей. Це власне найбільш проблемні міста, тому що інколи тварин у місті стає більше, аніж людей, і їх нема кому годувати. Наприклад зараз ми в Херсоні. Тут на кожну людину приходиться щонайменше десяток тварин“, — каже Лала.

Партнери Save Pets of Ukraine годують бездомних тварин в Херсоні

“Є такий міф, що тварина має спершу раз народити, перш ніж бути стерилізованою. Однак пологи дуже погано впливають на тварину, яка живе в умовах війни та в умовах вулиці. Бо це інфекції, віруси і купа всього. Тварини, що живуть зараз на свій розсуд і гуляють самі по собі — не захищені. Звісно, що народження дітей шкодить у принципі домашнім тваринам також. Наприклад, є породи, для яких взагалі стерилізація є способом продовження їхнього життя. Як приклад, у мене голден ретривер і я стерилізувала її, це було моє рішення. Тому що ця порода має певну схильність до онкозахворювань по “жіночому” напряму, тому я стерилізувала, щоб уникнути в майбутньому якихось ризиків”, — продовжує Лала.

Лала Тарапакіна. Радниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань розвитку Зони відчудження

“Ми робимо стерилізацію, вакцинацію від сказу, обов’язково оброблюємо від кліщів та паразитів. Інколи ми попутно можемо зробити операцію тварині, якщо робимо стерилізацію і там виявляється є пухлина. Тоді ми видаляємо пухлину і таку собаку, звісно, забираємо з собою, бо вона вже на вулиці не виживе”, — додає жінка.

Як підтримати ініціативу?

Допомогти організації фінансово можна, зробивши донат на сайті. Зараз також проводиться продаж благодійної книги “Рятуючи чотирилапих (та людей) в Україні”. Вона продається за донат від 200 грн. Для цього треба зробити донат за лінком і скинути скріншот і дані для відправки книги у дірект будь-якої соцмережі Save Pets of Ukraine.

Якщо ви готові долучитись до команди зооволонтерів, надати товари для тварин чи транспорт — залиште свої контакти на сайті. Окрім того, скоро на сторінці з’являться списки притулків по кожній області, тож можна буде звертатись до них напряму́.