Аскорбінка – інструкція, застосування, аналоги препарату

Аскорбінова кислота (вітамін C) має виражені відновлювальні властивості. Належить до групи водорозчинних вітамінів. Бере участь в окисно-відновних реакціях, регуляції вуглеводного обміну, впливає на обмін амінокислот ароматичного ряду, метаболізм тироксину, біосинтез катехоламінів, стероїдних гормонів та інсуліну, необхідна для згортання крові, синтезу колагену і проколагену, регенерації сполучної та кісткової тканини. Поліпшує проникність капілярів. Сприяє абсорбції заліза в кишечнику і приймає участь у синтезі гемоглобіну. Підвищує неспецифічну резистентність організму, має антидотні властивості.

Застосування Аскорбінки

Профілактика та лікування дефіциту вітаміну С.

Забезпечення підвищеної потреби організму у вітаміні С у період росту, вагітності або годування груддю, при підвищених фізичних та розумових навантаженнях, при інфекційних захворюваннях та інтоксикаціях, геморагічних діатезах, у комплексній терапії кровотеч (носових, легеневих, маткових), при променевій хворобі, хворобі Аддісона, передозуванні антикоагулянтів, при ушкодженні м’яких тканин та інфікованих ранах, що повільно загоюються, переломах кісток.

Аскорбінка – склад і форма випуску препарату

Склад. діюча речовина: кислота аскорбінова.

Таблетки зі смаком апельсина, полуниці або лимона. 1 таблетка містить кислоти аскорбінової (вітаміну С) 25 мг. Допоміжні речовини: цукор, кислота стеаринова, крохмаль картопляний, глюкози моногідрат, кислота лимонна безводна, ароматизатор («апельсиновий смак», «полуничний смак», «лимонний смак»).

Таблетки зі смаком м’яти. 1 таблетка містить кислоти аскорбінової (вітаміну С) 25 мг. Допоміжні речовини: цукор, кислота стеаринова, крохмаль картопляний, глюкози моногідрат, ароматизатор «м’ятний смак».

Аскорбінка: як приймати препарат

Лікарський засіб застосовувати внутрішньо, після їди.

Дорослим та дітям віком від 14 років з метою профілактики слід приймати по 2-4 таблетки (50-100 мг) на добу, дітям віком від 3 до 14 років – по 2 таблетки(50 мг) на добу.

Лікувальні дози для дітей віком від 14 років та дорослих становлять по 2-4 таблетки (50-100 мг) 3-5 разів на добу, для дітей віком від 3 до 7 років – по 2-4 таблетки (50-100 мг) 2-3 рази на добу, для дітей віком від 7 до 10 років – по 4 таблетки (100 мг) 2-3 рази на добу, дітям віком від 10 до 14 років – по 4-6 таблеток (100-150 мг) 2-3 рази на добу.

Вагітним і жінкам після пологів та при низькому рівні вітаміну С у грудному молоці слід приймати по 12 таблеток (300 мг) на добу впродовж 10-15 днів, потім для профілактики по4 таблетки (100 мг) на добу впродовж усього періоду годування груддю.

Діти. Лікарський засіб призначати дітям віком від 3 років.

Аскорбінка – протипоказання, побічні ефекти

Протипоказання: Підвищена чутливість до аскорбінової кислоти або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу. Тромбоз, схильність до тромбозів, тромбофлебіт, цукровий діабет, тяжкі захворювання нирок. Сечокам’яна хвороба – при застосуванні доз понад 1 г на добу. Непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози.

Побічні ефекти. При застосуванні в дозуванні понад 1 г на добу – подразнення слизової оболонки травного тракту, печія, нудота, блювання, діарея. Ушкодження гломерулярного апарату нирок, кристалурія, утворення уратних, цистинових та/або оксалатних конкрементів у нирках і сечовивідних шляхах, ниркова недостатність. Набряк Квінке, іноді – анафілактичний шок за наявності сенсибілізації. Шкірні висипання, свербіж, кропив’янка, екзема. Ушкодження інсулярного апарату підшлункової залози (гіперглікемія, глюкозурія) та порушення синтезу глікогену аж до появи цукрового діабету. Артеріальна гіпертензія, дистрофія міокарда. Тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, тромбоутворення, еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз; у пацієнтів із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази кров’яних тілець може спричинити гемоліз еритроцитів, гемолітична анемія (у пацієнтів із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази). Підвищена збудливість, порушення сну, головний біль, відчуття жару, втомлюваність. Порушення обміну цинку, міді.

АналогиАскорбінки

Джерело: Державний реєстр лікарських засобів України. Інструкція публікується зі скороченнями винятково для ознайомлення. Перед застосуванням проконсультуйтеся з лікарем і уважно ознайомтеся з інструкцією. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Така непроста проста аскорбінка

Дослідження властивостей вітаміну С продовжуються, завдяки їм ми дізнаємося чимало нового, але буває складно з величезного масиву інформації обрати перевірену та правдиву. На щастя, ми маємо надійні джерела.

Зокрема, цю тему докладно, з прискіпливістю ученого дослідив Олександр КОЛЯДА, кандидат біологічних наук, учений-генетик, дослідник старіння, український health-коуч та популяризатор науки.

Чи багато нам відомо про вітамін С?

Перевірені наукові дані

Отже, сучасна наука довела, що вітамін С:

• бере участь у синтезі колагену (якість шкіри, пігментація, пружність та тощо) та інших органічних компонентів міжклітинної речовини зубів, кісток та ендотелію капілярів;
• активує синтез стероїдних гормонів – норадреналіну та адреналіну, що допомагають нам протистояти стресові;
• бере участь у синтезі карнітину та гідроксилюванні серотоніну;
• нейтралізує токсини чинить антиоксидантну дію, нейтралізуючи вільні радикали;
• надає протизапальний та протиалергічний ефект;
• сприяє посиленню опору організму інфекціям, регулює імунологічні реакції;
• бере участь в регулюванні вуглеводного обміну та згортання крові.

Крім вище наведеного, вітамін С гальмує вивільнення гістаміну, пригнічує викид медіаторів запалення та алергічних реакцій.

Цікаво також, що вітамін С – вітамін лише для людей та морських свинок. Його молекула дуже подібна до молекули глюкози, тож решта ссавців отримують його з глюкози. Саме участю в обміні глюкози обумовлені ефекти вітаміну С в процесі схуднення.

Так що, як не шкода, але в якийсь момент еволюції людина втратила можливість отримувати вітамін С з глюкози, яка є повсюдно, просто «вимкнувши» ген, що її синтезує.

Запалення та старіння

Сьогодні з запаленням пов’язують напряму темпи процесу старіння організму та виникнення багатьох вікозалежних захворювань, у тому числі хвороби Паркінсона, Альцгеймера, атеросклероз, гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця, хронічну ішемію мозку, хронічне обструктивне захворювання легень (вважається, що патологія виникає на тлі вікового ущільнення легеневої тканини), онкологічні захворювання, остеопороз тощо.

До цього переліку слід додати метаболічний синдром, цукровий діабет 2-го типу та деякі автоімунні захворювання. Адже з віком організм людини частіше відповідає на різноманітні подразники саме запаленням. У звʼязку з цим часто використовують термін «immune senescence» (імунне старіння). Провідним механізмом імунного старіння є запальний стан імунної системи.