Як відшкодувати зруйноване війною житло в Україні

“Держава компенсує кожен метр втраченої нерухомості”, – пообіцяв українцям наприкінці березня президент Володимир Зеленський. Відшкодування за зруйноване війною житло не буде швидким, але подати заявку на компенсацію можна вже зараз. Пояснюємо, як це зробити.

Російське вторгнення в Україну вражає масштабами руйнувань, страждає як інфраструктура та промисловість, так і житлові квартали.

За оцінками міністерства розвитку громад та територій, в Україні майже 6,8 тис. зруйнованих або пошкоджених через війну будівель.

Особливо сильно постраждав житловий фонд там, де точилися активні бої та тривали обстріли авіацією та артилерією.

Зокрема, в Маріуполі Донецької області, за оцінками місцевої влади, зруйновано 90% будівель, в Ірпені Київської області – 50% будівель.

Так виглядають вулиці в Ірпені

У Харкові, який активно обстрілює російська артилерія, сильно постраждали понад 1000 будівель, зокрема в самому центрі міста.

Влада вже зараз готує законодавчу базу для того, щоб компенсувати українцям втрати та закликає громадян повідомляти про зруйноване житло.

Куди звертатися, якщо ваше житло зруйноване або постраждало?

Уряд визначив три способи повідомити про втрачене житло.

Ви можете зробити це особисто в нотаріуса чи в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП). Або дистанційно через додаток “Дія”.

Що для цього потрібно?

У “Дії” оформити заявку найпростіше. Якщо у вас ще немає додатка, завантажте його, авторизуйтесь та виконайте прості дії:

• Оберіть в меню внизу “Послуги”, “Пошкоджене майно” та “Почати”.
• Якщо дані про ваше житло є в електронному реєстрі, вони завантажаться автоматично, якщо ні, доведеться вручну ввести тип, площу та адресу помешкання.
• Після цього потрібно буде обрати, в якому стані ваше майно – наприклад, є ушкодження, але некритичні, або житло не придатне до експлуатації чи знищене повністю.
• Треба зазначити, чи належить ваше майно до об’єктів культурної спадщини та скільки людей там проживало.
• Крім того, треба вказати дату та характер пошкоджень, а також додати фото й відео, якщо у вас вони є.
• Наостанок вкажіть свої контактні дані.

Аналогічну заяву з усіма персональними даними можна подати особисто в ЦНАПі або в нотаріуса. Треба мати при собі документи, які посвідчують особу та права на зруйновану нерухомість.

Що далі?

Після цього потрібно буде чекати інформацію про початок процедури оцінки та компенсації майна. Таку процедуру парламент та уряд обіцяють визначити найближчим часом.

Коли постраждалі отримають компенсацію або нове житло?

Наразі точні терміни невідомі, процедура оцінки збитків лише почалася.

Законопроєкт про компенсацію пошкодженого війною житла Верховна Рада поки що ухвалила лише в першому читанні.

Тож виплати компенсацій можливі, щонайменше, після ухвалення закону в цілому та затвердження відповідної процедури.

Поки що точних прогнозів, коли саме люди почнуть отримувати компенсації, немає.

Наслідки авіаудару в житловому секторі Житомира

Втрату якого житла компенсує держава?

Компенсації підлягає як готова житлова нерухомість (будинки, квартири, місця загального користування в багатоквартирних будинках), так і недобудовані будинки, якщо на їхнє будівництво були видані всі дозволи і вже були зведені опорні конструкції та зовнішні стіни.

Відповідно отримати компенсацію можуть як власники житла, так й інвестори будівництва, а також ОСББ чи інші компанії-управителі багатоквартирних будинків.

На компенсацію мають право також законні спадкоємці, якщо власники житла загинули.

Якою буде компенсація?

Планується, що люди, які втратили житло, можуть отримати натомість:

• Грошову компенсацію з обмеженим правом використання (на ремонтні роботи, будівництво чи купівлю нового житла). Її розмір визначатимуть після оцінки втраченого майна чи його пошкоджень.
• Іншу нерухомість в новобудові, будівництво якої профінансує держава. Житло має бути рівноцінним за показниками, в тому числі за площею. Але максимальна площа такого житла не може бути більшою за 150 кв. метрів.
• Першими компенсацію за втрачене житло будуть отримувати багатодітні сім’ї, люди з інвалідністю I та II груп, а також учасники бойових дій.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Купити квартиру під час війни. Що відбувається на ринку нерухомості України

Після колапсу перших місяців ринок нерухомості в Україні знову відкрився. Експерти аналізують, що буде з продажами, цінами та новобудовами.А також те, чи буде бум попиту на купівлю житла на заході України.

У перші місяці війни ринок нерухомості та житлового будівництва фактично зупинився. Міністерство юстиції відразу ж закрило доступ до держреєстру прав на нерухоме майно, щоб не допустити втручання в систему і незаконного заволодіння житлом.

Лише за два місяці доступ до системи відновили. Тепер квартиру в Україні можна купити чи продати, але з певними обмеженнями.

Наприклад, такі операції неможливо здійснювати по довіреності, а також в регіонах, де тривають активні бойові дії або триває окупація. Купівлю-продаж можна здійснювати лише в певних нотаріусів і лише в тому ж регіоні, де розташоване житло.

Експерти стверджують, що інтерес до нерухомості в Україні є, а в деяких регіонах відвідуваність профільних сайтів навіть вийшла на довоєнний рівень, але про стрімкий сплеск продажів не йдеться.

Попереду складні часи для ринку, особливо для первинного.

Інтерес, але не продажі

Про те, що люди знову стали цікавитися пропозиціями на ринку нерухомості, профільний портал ЛУН.ua повідомив ще в середині квітня.

За їхніми даними, після провалу на початку війни у центральних та західних областях відвідуваність сайту з пропозиціями інвестицій у житло вже складала 30-50% від довоєнної.

А на Закарпатті інтерес до інвестицій у нерухомість практично сягнув показників мирного часу – склав 96% від довоєнних показників.

Автор фото, t.me/Pravda_Gerashchenko/1080

Війна завдає жахливих руйнувань українським містам

“Продажі після початку війни відбуваються. Їхні об’єми не варто порівнювати з довоєнними, це швидше сигнал про позитивний тренд і активне відновлення ринку”, – каже Денис Суділковський, директор за маркетингу ЛУН.

“Рішення про інвестиції у житло напряму залежать від психологічної впевненості щодо власного майбутнього, а це напряму пов’язано з успіхами ЗСУ”, – додає він.

Водночас пошукові запити не дорівнюють інвестиційній активності, каже Ольга Соловей, співзасновниця “Українського клубу нерухомості” та проєкту “Житло для ВПО”.

Це радше моніторинг можливостей, а не конкретні дії, пояснює вона.

Заїжджай і живи

У західних областях України, де не було активних бойових дій і значних руйнувань, інтерес до нерухомості є. Але йдеться передусім про оренду для людей, які залишили свої домівки через війну, а не про купівлю.

Населення одного лише Львова, за словами мера міста Андрія Садового, зросло щонайменше на 200 тисяч людей. Загалом кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в країні перевищила 8 мільйонів.

“Серед них є люди, які розглядають можливість купити житло в новому регіоні, але спроможних вирішити кілька питань – купити житло, почати нове життя, вести на новому місці свій бізнес чи отримати роботу – їх не так і багато”, – вважає Григорій Перерва, генеральний директор агентства Єврорейтинг.

Львів став прихистком для тисяч українців, що тікали від війни

Більшість сподівається провести в спокійніших регіонах період активних бойових дій і повернутися, а для цього купувати житло не потрібно.

А от підвищений інтерес до купівлі житла під оренду – можливий, зазначає експерт.

“Коли зростає вартість оренди, за кілька місяців починає рости ціна вторинного і первинного ринку, люди бачать, що на оренді можна заробити, а значить треба вкластися в квартири, які виставлені на продаж”, – каже Перерва.

Втім до таких інвестицій Андрій Борисов, голова львівської асоціації фахівців нерухомості, радить ставитися обережно.

“Якщо взяти так цинічно, без всяких там емоцій – якщо зараз купити дорого готову квартиру з ремонтом, з опорядженням і здавати її дорого ще пару місяців, то через пів року, можливо, такої ціни не буде і ця інвестиція не виправдається”, – пояснює він.

За його словами, зростання ціни на оренду на третину – не стільки заробіток, скільки відповідь на інфляцію і загальне зростання цін, а стрімке зростання, наприклад вдвічі, вже “більше нагадує мародерство”.

“Так чи інакше ринок вирівняє це все, і спалах не буде тривати довго, не буде постійно такого припливу переселенців, – пояснює Борисов. – У тих, хто залишиться, не буде вже коштів переплачувати, як і у звичайних орендарів, студентів тощо”.

Зрештою, відповідно до даних OLX, ціни на квартири на вторинному ринку сильно поки що не змінилися. Наприклад, у Києві квартири дещо подешевшали, але в межах 5-8% у порівнянні з довоєнними цінами, у Львові приблизно на стільки ж подорожчали.

“Первинка” під ударом

На первинному ринку нерухомості ситуація значно складніша.

“Зараз небагато охочих ризикувати інвестувати у нерухомість в умовах війни. Потенційні інвестори – це, зокрема, громадяни, які виїхали за кордон та вивезли свої кошти, а зараз вичікують стабілізації ситуації, – каже Анна Лаєвська, комерційна директорка “Інтергал-Буд”. – А більшість переселенців, які поїхали на Захід, подалі від бойових дій, просто не мають на це грошей”.

Після початку війни житлове будівництво фактично завмерло. І не лише через війну, непевність і ризик руйнувань, каже Ольга Соловей, співзасновниця “Українського клубу нерухомості”

Будівельну техніку та персонал масово залучали до облаштування блокпостів і укріплень. Туди ж спрямували великі об’єми будівельних матеріалів.

Вже в квітні деякі забудовники Києва, Львова, Одеси, Запоріжжя та Дніпра оголосили про продовження будівельних робіт. Але кількість відновлених проєктів, станом на середину травня, ще далека навіть до 50% довоєнного ринку, каже Соловей.

На 80-90%, за даними ЛУН станом на середину травня, відновилися будівництва в областях, далеких від бойових дій – Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Вінницькій та Волинській.

“На цьому тижні отримали гарну звістку з Бучі, там перший забудовник повернувся до роботи!” – каже Суділковський.

У решті показники менші. Зокрема, у столиці роботи відновили 17% будівництв, у Київській області – 20%, у Чернігівській та Запорізькій – 11%, Дніпропетровській області — 31%, у Харківській лише 1%.

Продажі, за даними ЛУН станом на 11 травня, відновили у 40% житлових комплексів країни. Найвищі показники – понад 90% – у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Черкаській областях. В Одесі продажі відкрили 56% ЖК, у Києві та Київській області – лише 14%.

На тлі складної ситуації та непевності, підросли ціни. І чим далі від війни – тим більше. У Закарпатській області, де продовжуються фактично всі будівництва, мінімальна ціна за метр виросла у доларах на 12%. У той же час Київський регіон, де відновлено лише 17% будівництв, мінімальна ціна зросла лише на +3%, каже Суділковський.

Ціни на новобудови на Одещині в середньому зросли на 3% за метр у валюті, на Львівщині – на 8%, зазначає Денис Суділковський.

“На зміну цін, окрім купівельних настроїв, впливає послаблення гривні відносно долара, темпи відновлення будівництв в регіоні та те, наскільки сам регіон віддалений від бойових дій”, – пояснює він.

Крім того, зросли ризики, виросла вартість будівельних матеріалів, ускладнилась логістика.

Все це робить первинний ринок менш привабливим для потенційних інвесторів. Особливо зважаючи, що більшість квартир забудовники здають без ремонту.

“Враховуючи потребу переселенців не просто в метрах квадратних, а в готовому до заселення житлі, ринок первинної нерухомості програє “вторинці”, яка переорієнтувалася на оренду”, – пояснює Соловей.

Наприклад, на Закарпатті навіть готові квартири без ремонту практично не купують, каже Юрій Мордованець, експерт по новобудовах Ужгорода. Попит мають квартири з ремонтом під “ключ” від забудовника.

“Щоб реалізувати готові об’єкти, забудовники почали робити ремонт під ключ і продавати їх майже без заробітку на ремонті”, – розповідає він.

До того ж забудовникам доводиться йти назустріч інвесторам, більшість великих компаній запроваджують пільговий період, коли можна без санкцій не вносити платежі за квартири, придбані на виплат.

Загальна ситуація змушує нервувати людей, які ще до війни інвестували гроші в житло. Адже що довше триватимуть бойові дії, то сильнішою буде криза на ринку, прогнозують експерти.

“Частина людей втратить свої вкладення – або житло повністю зруйноване, або будівельна компанія припинила свою діяльність, – каже Григорій Перерва. – На жаль такі ситуації будуть непоодинокі. Питання реально дуже складне”.

Велике будівництво

Прогнозувати, як розвиватиметься далі ситуація на ринку, дуже складно, переконані експерти. Це залежить від того, як довго триватимуть активні бойові дії, у яких кордонах Україна закінчить війну та яких руйнувань ще зазнає.

“Якщо забезпечити фінансування, відновлення ринку буде досить швидким. Пів року-рік від моменту завершення бойових дій, оскільки дуже велика кількість громадян потребують відбудови житла”, – вважає Анна Лаєвська.

Експертка підкреслює – надія на державні програми і донорські кошти міжнародних організацій та урядів, а не на заощадження самих українців, які економічно дуже постраждали від війни.

“Багато хто втратив джерела своїх доходів, бізнес, промислові потужності. Відповідно, платоспроможний попит на нерухомість до моменту відновлення економіки та добробуту громадян буде значно нижчим, ніж у довоєнний час”, – пояснює вона.

Проєкт тимчасового житла для переселенців “Re:Ukraine” від balbek.bureau. Основна ідея – зробити його комфортним і приємним для людей

Держава вже зараз почала через “Дію” збір інформації про зруйноване війною житло та обіцяє або виплатити компенсації, або надати житло у новобудовах, будівництво яких профінансує.

Під компенсації підпадають також квартири в недобудованих будинках, але лише якщо це законне будівництво і в будинку вже було збудовано капітальні конструкції.

“Шанс і перспектива буде, якщо буде формуватися відповідне державне замовлення, цей варіант може спрацювати, – каже Григорій Перерва. – Це забезпечення житлом переселенців, завершення недобудов, модульні містечка. Можливо, держава в рамках соціальних функцій буде стимулювати будівництво нового житла і під це будуть виділятися кошти”.

Якщо правильно реалізувати програму відбудови країни, вона зможе не лише дати людям житло, але й зробити поштовх повоєнній економіці – створити робочі місця, принести інвестиції, новітні технології тощо, каже Ольга Соловей.

Нове житло має відповідати новим викликам – воно має бути недорогим, але безпечним та надійним. Все частіше анонсують нові вимоги до новобудов – обов’язкове облаштування бомбосховищ та укриттів.

Компромісним варіантом можуть стати нежитлові приміщення, переобладнані в житлові проєкти тривалого проживання, кажуть активісти проєкту “Житло для ВПО”. Пропозицій щодо двох пілотних проєктів у Хмельницькій області вже передали на розгляд влади.

Своє бачення проєкту тимчасового житла для переселенців “Re:Ukraine” презентував також відомий український архітектор Слава Балбек та balbek.bureau.

Але навіть за оптимістичного сценарію відновлення буде тривалим, каже Андрій Борисов.

“Повернення на довоєнний рівень вже можна буде вважати досягненням”, – підсумовує він.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!