Скільки коштує посвідчення тракториста машиніста

Видача посвідчень тракториста-машиніста

До керування тракторами, в тому числі саморобними, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо-будівельними машинами, допускаються особи, які мають посвідчення трактористамашиніста на право керування машинами відповідних категорій. Видача посвідчень тракториста-машиніста проводиться територіальними органами Держпродспоживслужби за місцем постійного або тимчасового проживання чи навчання фізичної особи.

Як отримати і що для цього потрібно

Де отримати

Територіальні органи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Як замовити послугу
Хто може звернутися: фізична особа
Документи, що необхідно надати для отримання послуги:

Заява від особи або подання підприємства чи навчального закладу, якими направлена особа чи група осіб

Копія картки фізичної особи – платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів

Одна фотокартка розміром 3 x 4 сантиметри, що відповідає віку особи на момент одержання нею посвідчення

Крім зазначених документів до екзаменаційної комісії подається документ, що засвідчує особу, а для одержання дозволу на право керування машинами інших категорій також посвідчення тракториста-машиніста

Умови і випадки надання

Видача посвідчень тракториста-машиніста проводиться територіальними органами Держпродспоживслужби.

Посвідчення видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також здобула професійну (професійнотехнічну) освіту відповідно до освітньої програми за професіями, що передбачають отримання навичок керування машинами тих категорій, які заявлені на отримання посвідчення, та склала теоретичний і практичний іспити екзаменаційній комісії територіального органу Держпродспоживслужби.

Рішення про допуск до складання іспитів осіб, які проживають в іншій місцевості або державі, можуть приймати начальники територіальних органів Держпродспоживслужби.

Право на керування машинами мають громадяни, яким виповнилося 18 років.

Випускникам закладів освіти, які одержали кваліфікацію тракториста-машиніста сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва або іншу кваліфікацію, яка передбачає набуття навичок керування машинами відповідних категорій, посвідчення видається після складання теоретичного і практичного іспитів екзаменаційній комісії територіального органу Держпродспоживслужби незалежно від їх віку. При цьому в графі посвідчення “Для особливих відміток” зазначається дата, починаючи з якої власник посвідчення має право керувати машинами.

Особа, яка успішно склала теоретичний та практичний іспити, повинна отримати посвідчення тракториста-машиніста протягом одного місяця, але не пізніше одного року від дати складання іспитів.

Результат та способи отримання результату

Строк та вартість надання послуги

Іспити екзаменаційною комісією проводяться безкоштовно за виключенням сплати за бланкову продукцію

Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?

Підстави для відмови у наданні послуги
Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача
Органи, до яких оскаржується
Судовий порядок оскарження

Спосіб подання позовної заяви: Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Строк для подання позовної заяви: Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Строк розгляду позовної заяви: Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, – якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.

До позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази – позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Інші додатки: У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Видача дубліката посвідчення тракториста-машиніста замість втраченого

Видача дубліката посвідчення тракториста-машиніста замість втраченого, здійснюється Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях та м. Києві (далі – територіальні органи Держпродспоживслужби) на підставі заяви та пояснення власника, після перевірки факту видачі раніше такого посвідчення особі, яка заявила про його втрату

Як отримати і що для цього потрібно

Де отримати

Територіальні органи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

Як замовити послугу
Хто може звернутися: фізична особа
Документи, що необхідно надати для отримання послуги:

Копії паспорта та картки фізичної особи – платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платників (для фізичної особи).

Фотокартка розміром 3х4 см, що відповідає віку на момент отримання нею дублікату посвідчення тракториста-машиніста.

Документ, що підтверджує професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації та одержання (підвищення) робітничої кваліфікації (у разі необхідності).

Умови і випадки надання

Видача дубліката посвідчення тракториста-машиніста замість втраченого на підставі заяви та пояснення власника, після перевірки факту видачі раніше такого посвідчення особі, яка заявила про його втрату.

Оформлення дубліката посвідчення замість втраченого внаслідок крадіжки або стихійного лиха, якщо це підтверджено відповідними документами, проводиться без складання іспитів.

Результат та способи отримання результату

Строк та вартість надання послуги

Звичайне надання

Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?

Підстави для відмови у наданні послуги
Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача
Органи, до яких оскаржується
Судовий порядок оскарження

Спосіб подання позовної заяви: Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Строк для подання позовної заяви: Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Строк розгляду позовної заяви: Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, – якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.

До позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази – позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Інші додатки: У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Про внесення змін до Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста

Про внесення змін до Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста Кабінет Міністрів України постановляє : Внести до Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 р. № 217 (ЗП України, 1994 р., № 7, ст. 187; Офіційний вісник України, 2009 р., № 28, ст. 938, № 92, ст. 3115; 2010 р., № 74, ст. 2625; 2011 р., № 85, ст. 3102; 2014 р., № 89, ст. 2552; 2019 р., № 9, ст. 317, № 90, ст. 3000), зміни, що додаються.

ЗМІНИ,
що вносяться до Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста 1. У пункті 1 слово “дорожньобудівними” замінити словом “дорожньо-будівельними”. 2. У пункті 4: 1) в абзаці вісімнадцятому слово “Тракторист-машиніст” замінити словом “Особа”; 2) доповнити пункт після абзацу вісімнадцятого новим абзацом такого змісту: “Необхідність наявності попередніх категорій при видачі посвідчення тракториста-машиніста визначається відповідно до вимог професійних стандартів, затверджених в установленому порядку.”. У зв’язку з цим абзаци дев’ятнадцятий і двадцятий вважати відповідно абзацами двадцятим і двадцять першим; абзац двадцять перший виключити. 3. Пункт 6 викласти в такій редакції: “6. Особи, яким видано посвідчення тракториста-машиніста, підлягають обов’язковому періодичному медичному оглядові у строки, встановлені МОЗ. Посадові особи територіального органу Держпродспоживслужби, Національної поліції, органів охорони здоров’я і керівники підприємств і організацій у разі сумніву щодо стану здоров’я особи, якій видано посвідчення тракториста-машиніста, можуть направляти таку особу на позачерговий медичний огляд в установленому порядку.”. 4. Пункти 7 і 8 викласти в такій редакції: “7. Посвідчення видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також здобула професійну (професійно-технічну) освіту відповідно до освітньої програми за професіями, що передбачають отримання навичок керування машинами тих категорій, які заявлені на отримання посвідчення, та склала теоретичний і практичний іспити екзаменаційній комісії територіального органу Держпродспоживслужби. Відомості про видачу посвідчення протягом трьох днів вносяться до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, держателем якого є Держпродспоживслужба. Під час теоретичного іспиту перевіряються знання правил дорожнього руху. Екзаменаційні білети для складання теоретичних іспитів з правил дорожнього руху затверджуються наказом Головного сервісного центру МВС. Під час практичного іспиту перевіряються навички керування машинами тих категорій, які заявлені для отримання посвідчення. Результати іспитів вносяться у протокол (додаток № 1). Порядок складання, приймання іспитів затверджується Мінагрополітики. 8. Документом, що засвідчує проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації та одержання (підвищення) робітничої кваліфікації, є диплом кваліфікованого робітника або свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2015 р. № 645 “Про документи про професійну (професійно-технічну) освіту державного зразка і додатки до них” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 73, ст. 2400; 2018 р., № 46, ст. 1615), за професіями, що передбачають отримання навичок керування машинами тих категорій, які заявлені для отримання посвідчення.”. 5. В абзаці другому пункту 9 слова “кваліфікаційної комісії навчального закладу” замінити словами “державної кваліфікаційної комісії закладу освіти”. 6. Пункт 10 викласти в такій редакції: “10. Машини для приймання практичного іспиту надаються відповідним закладом освіти або особою, що екзаменується, у технічно справному стані.”. 7. У пункті 12 слова “трактористів-машиністів” виключити. 8. Пункт 13 викласти в такій редакції: “13. Територіальний орган Держпродспоживслужби або Національна поліція протягом десяти днів надсилає вилучене посвідчення територіальному органу Держпродспоживслужби за місцем проживання особи, якій видано посвідчення тракториста-машиніста.”. 9. У пункті 14: 1) в абзаці другому слова “навчального закладу” замінити словами “закладу освіти”; 2) абзац третій після слів “робітничої кваліфікації” доповнити словами “за професіями, що передбачають отримання навичок керування машинами тих категорій, які заявлені для отримання посвідчення”; 3) в абзаці шостому слова “одну фотокартку” замінити словами “дві фотокартки”; 4) абзац восьмий викласти в такій редакції: “Крім зазначених документів, до екзаменаційної комісії подається документ, що засвічує особу. Для одержання дозволу на право керувати машинами інших категорій також подається посвідчення тракториста-машиніста, якщо його наявність передбачена професійним стандартом, затвердженим в установленому порядку.”. 10. У пункті 15: 1) абзац перший після слів “робітничої кваліфікації” доповнити словами “за професіями, що передбачають отримання навичок керування машинами тих категорій, які заявлені для отримання посвідчення,”; 2) абзац другий виключити. 11. Абзац другий пункту 21 викласти в такій редакції: “Випускникам закладів освіти, які одержали кваліфікацію тракториста-машиніста сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва або іншу кваліфікацію, яка передбачає набуття навичок керування машинами відповідних категорій, посвідчення видається після складання теоретичного і практичного іспитів екзаменаційній комісії територіального органу Держпродспоживслужби незалежно від їх віку. При цьому в графі посвідчення “Для особливих відміток” зазначається дата, починаючи з якої власник посвідчення має право керувати машинами.”. 12. В абзаці першому пункту 22 слова “загальноосвітніх шкіл третього ступеня, професійно-технічних навчальних закладів” замінити словами “закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти”. 13. Абзац перший пункту 23 викласти в такій редакції: “23. Особам, які закінчили заклади фахової передвищої, вищої освіти, освітніми програмами яких передбачено вивчення машин, посвідчення може видаватися на підставі диплома після складання іспитів з правил дорожнього руху і практичних навичок керування машинами відповідно до заявлених категорій за умови наявності в закладі освіти ліцензії на право надання освітніх послуг у сфері професійної (професійно-технічної) освіти.”. 14. В абзаці першому пункту 25 та пункті 33 слово “термін” у всіх відмінках замінити словом “строк” у відповідному відмінку. 15. Абзац перший пункту 28 викласти в такій редакції: “28. У разі втрати посвідчення на підставі заяви та пояснення власника видається нове посвідчення з поміткою “Дублікат” після перевірки факту видачі раніше такого посвідчення особі, яка заявила про його втрату.”. 16. У назві розділу “Умови допуску навчальних закладів до підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів” слова “навчальних закладів” замінити словами “закладів освіти”. 17. Пункт 35 викласти в такій редакції: “35. Професійна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації осіб за професіями, що передбачають отримання навичок керування машинами категорій, зазначених у пункті 4 цього Положення, здійснюється у навчальних закладах, на підприємствах за наявності відповідної ліцензії, отриманої у визначеному законодавством порядку.”. 18. У пункті 36 слова “навчальних закладів” замінити словами “закладів освіти”. 19. Пункт 37 викласти в такій редакції: “37. Заклади освіти, які займаються професійною підготовкою, перепідготовкою і підвищенням кваліфікації осіб за професіями, що передбачають отримання навичок керування машинами категорій, зазначених у пункті 4 цього Положення, повинні бути зареєстровані в територіальному органі Держпродспоживслужби за місцем їх знаходження.”. 20. У другому реченні абзацу першого пункту 38 слова “Навчальні заклади” замінити словами “Заклади освіти”. 21. У тексті Положення слово “Мінекономіки” замінити словом “Мінагрополітики”.