МЕЙО́З (від грец. μείωσις – зменшення) – спеціалізований тип клітинного поділу, в процесі якого кількість хромосом зменшується вдвічі та утворюються чотири гаплоїдні клітини, що генетично відрізняються від батьківських.
Мейоз відбувається в період дозрівання статевих клітин. Вступає в перший поділ мейозу гаметоцит (спермато- чи овоцит) першого порядку, клітина, яка має диплоїдний набір (у людини 46) d-хромосом. У результаті двох поділів дозрівання (мейозу) утворюються клітини з гаплоїдним набором хромосом (у людини 23 s-хромосоми).
Після двох поділів мейозу число хромосом у кожній з клітин є гаплоїдним (1n), а загальна кількість хроматид у кожному клітинному ядрі становитиме 1с.
Хромосомний набір клітини — 2n4c. Гомологічні хромосоми, які складаються з двох хроматид, відходять друг від друга.
У результаті мейозу утворюються клітини з гаплоїдним набором хромосом, надалі при заплідненні поновлюється диплоїдний набір хромосом, що і забезпечує сталість хромосомного набору при статевому розмноженні. У процесі мейозу відбувається два послідовні поділи з утворенням чотирьох гаплоїдних клітин з однієї диплоїдної.
Упродовж мітозу відбувається один поділ клітини, який складається з чотирьох фаз: профази, метафази, анафази і телофази. Набір хромосом у клітинах перед поділом і після поділу диплоїдний. Стан спадкової інформації після поділу незмінний.
Інтерфаза-І Клітина збільшується в розмірах, активно синтезує білки та акумулює енергію в молекулах АТФ, відбувається реплікація ДНК (самоподвоєння) («копії» називаються хроматидами і вони тримаються разом на кшталт літери Х в зоні центромери — первинної перетяжки). …
