Скільки грошей у Коломойського

Десять місяців війни зʼїли $16,5 млрд статків Ахметова, Пінчука, Коломойського та інших. Як пройшов рік першої десятки найбагатших минулого року

Війна позбавила минулорічну десятку найбагатших українців $16,4 млрд статків, а декого – місця в топі. З чим закінчують рік повномасштабної війни Ахметов, Жеваго, Коломойський, Ярославський та решта. Фото Колаж Анна Наконечна

Війна позбавила минулорічну десятку найбагатших українців $16,4 млрд статків, а декого – місця в топі. З чим закінчують рік повномасштабної війни Ахметов, Пінчук, Коломойський, Порошенко та решта.

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Одна з головних цілей російської армії в Україні – промисловість. Мета – знищення економічного потенціалу країни. У 2022-му ВВП України впаде на 32%, за прогнозом міністерки економіки Юлії Свириденко. За 11 місяців експорт і імпорт обвалились більш ніж на половину, за даними Держстату. Серед інструментів Росії: блокада портів, що здорожчує логістику; ракетні та артилерійські удари, що знищують заводи; атаки по енергетиці, які призводять до простою виробництв. Велика промисловість – джерело статків для переважної більшості старожилів першої десятки найбагатших українців 2021-го. Напередодні вторгнення, в лютому 2022-го Forbes оцінив їхні статки у понад $30 млрд. За десять місяців війни ці ж бізнесмени збідніли більш ніж удвічі, до $13,6 млрд. Ігор Коломойський , Петро Порошенко, Юрій Косюк та Олександр Ярославський випали з першої десятки. А Рінат Ахметов вкотре зберіг перше місце в рейтингу, хоча і втратив найбільше – $9,3 млрд.

Держава та «олігархи»

Російська агресія лише пришвидшила тренд на «деолігархізацію» української економіки. У 2010-2020 роках частка 20 найбільших бізнесгруп у загальних активах і виручці української економіки скоротилась з 15% до 10–12%, за розрахунками Центру економічної стратегії. До 2021-го в українському правовому полі не існувало слова «олігарх». У вересні минулого року Верховна Рада вирішила це виправити і ухвалила так званий закон про олігархів. Згідно з законом, «олігарх» повинен відповідати трьом із чотирьох критеріїв: вплив на медіа, монопольне становище в будь-якій індустрії, участь у політичному житті та активи у володінні в еквіваленті 2,2 млрд грн. В липні 2022-го секретар Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Олексій Данілов повідомив, що до реєстру «олігархів», формуванням якого якраз займається РНБО, можуть потрапити 86 осіб. Хоча перелік досі не опубліковано, деякі бізнесмени вирішили зробити максимум, щоб туди не потрапити. Перебування в реєстрі може суттєво ускладнити бізнес з іноземними компаніями. Рінат Ахметов, 56, закрив «Медіа Групу Україна». Петро Порошенко, 57, продав корпоративні права на телеканали «Прямий» та «5 канал» однопартійцям та журналістам цих каналів. Вадим Новинський, 59 склав мандат народного депутата. Мілітаризація країни і воєнний стан дозволили владі задіяти додаткові жорсткі інструменти пришвидшеної деолігархізації.

Коломойський без громадянства і «Укрнафти», Жеваго в опалі, Новинський під «пекельними» санкціями, Порошенко без $900 млн

Влітку президент України, ймовірно, позбавив Ігоря Коломойського, 59, громадянства України. Відповідний указ так і не був оприлюднений, хоча у реєстрі Державної міграційної служби паспорт Коломойського значиться як недійсний. У вересні 2022-го НАБУ провело обшуки в помешканні у Буковелі, де зупинявся Коломойський. Привід – справа щодо можливого розкрадання 13 млрд грн коштів «Укрнафти». По цій справі на допити до НАБУ також ходить партнер Коломойського по бізнесу Геннадій Боголюбов, 60. Покинути країну може бути ще більш ризикованим для Коломойського. Ще у 2020-му Мінʼюст США подав перший з чотирьох позовів проти нього та Геннадія Боголюбова про ймовірну купівлю нерухомості та промислових активів у Штатах за кошти, виведені з ПриватБанку. У листопаді держава примусово забрала в управління два головні активи Боголюбова та Коломойського: «Укртатнафту» та «Укрнафту». Після втрати цих активів Forbes знизив оцінку статків Коломойського з $1,9 млрд до $850 млн, Боголюбова – з $2 до $1 млрд.

Не менше від тиску влади страждає Костянтин Жеваго, 48, який за 10 місяців війни втратив $700 млн статків. На початку листопада БЕБ провело обшуки в офісах Полтавського та Єристівського ГЗК, які входять до Ferrexpo. Комбінати нібито занизили податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами на 10 млрд грн. 24 листопада ДБР провело обшуки на підприємствах фармацевтичної корпорації «Артеріум». Компанію підозрюють у колабораційній діяльності, роботі на користь РФ. А 27 грудня французькі поліцейські за запитом ДБР затримали Жеваго у французькому Куршевелі. ДБР готує документи для його екстрадиції в Україну. З іншого боку на Жеваго тиснуть колишні партнери по бізнесу. У вересні Північний апеляційний господарський суд визнав недійсною купівлю за $27 млн 40,19% акцій Полтавського ГЗК у групи VS Energy у 2002-му. На момент угоди бенефіціарами VS Energy були російські бізнесмени та політики Олександр Бабаков, Євген Гінер та їхні партнери. Програш Жеваго у суді може стати причиною для націоналізації Полтавського ГЗК – основного бізнесу Ferrexpo. «Думаємо, що вони [VS Energy] переможуть у суді, після чого можна буде націоналізувати актив через звʼязки з РФ», – каже співрозмовник із партії «Слуга народу».

Відносини Жеваго з владою погіршились незадовго після того як Володимир Зеленський очолив країну. В 2019 році Жеваго вперше за останні понад двадцять років не потрапив до Верховної Ради, програвши в звичному для себе окрузі 25-річному конкуренту зі «Слуги народу». Останні три роки бізнесмен не зʼявляється в Україні. Покинути країну змусила кримінальна справа про можливе шахрайство в його колишньому банку «Фінанси та Кредит», який збанкрутував у 2015-му. Генпрокуратура оголосила Жеваго в міжнародний розшук у 2019-му у справі про розтрату і легалізацію 2,5 млрд грн через банк. Ще один бізнесмен, який потрапив в опалу з боку президента ще у 2019-му, – Петро Порошенко. Після перемоги Зеленського проти Порошенка було відкрито більше 20 кримінальних справ, йому висунули підозру у держзраді, було заарештовано його частки у 19 підприємствах, афільовані з ним компанії отримали багатомільйонні штрафи від АМКУ. Війна знизила градус конфлікту, але казати про стале перемир’я п’ятого і шостого президентів не варто. ЗМІ, підконтрольні Порошенку, критичні до чинної влади. А в експрезидента інколи виникають дивні проблеми з державою. Наприклад, у травні його не випускали з України на сесію НАТО – не зчитався QR-код на документах. За 10 місяців війни Порошенко втратив статус доларового мільярдера та майже $900 млн статків. На відміну від Жеваго, Порошенко не виїхав з країни, а під час повномасштабної війни сфокусувався на волонтерстві. Станом на вересень Фонд Порошенка, компанія ROSHEN та ГО «Справа громад» передали ЗСУ допомоги майже на $46 млн, стверджується на сайті партії ЄС.

Вадим Новинський, 59 – ще один старожил верхівки рейтингу найбагатших українців, який не уник тиску з боку держави. Новинський багато років був спонсором УПЦ Московського патріархату, через що у грудні РНБО запровадила проти нього персональні санкції. «Новинському легше вийти з бізнесу, ніж працювати під санкціями», – каже на правах анонімності юрист, що консультує Офіс президента. У липні СЕО «Смарт-Холдингу» Новинського, Юлія Кірʼянова розповідала Forbes, що втрати групи від війни – сотні мільйонів доларів. Виробництво впало більш як на 60%, тоді Кірʼянова прогнозувала скорочення виторгу за результатами року приблизно на 20%, EBITDA–на 5%, до 3 млрд грн. «Підтримує морально, але бізнес робимо ми», – каже вона. Важливу роль у бізнесі Новинського відіграє його син Михайло. Він член наглядових рад «Метінвесту» і ще кількох бізнесів. У Smart Holding фокусується на міжнародних портфельних інвестиціях. Новинський – другий після Ахметова за втратами. За рік війни він втратив $2,5 млрд.

Війна Ахметова, Пінчука, Герег, Ярославського та Пінчука

Ахметов і Новинський – партнери по бізнесу. Першому належить 75% «Метінвесту», другому – 25%. У Маріуполі Росія знищила два головні заводи «Метінвесту» – «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча. Довоєнна капіталізація цих заводів близько $10 млрд, каже Ахметов. Зараз «Метінвест» працює на 30–50% від довоєнної потужності, повідомляє пресслужба. З наближенням зими під удар російських ракет потрапили теплові електростанції Ахметова, які входять до групи ДТЕК. На середину грудня станції компанії обстріляли 20 разів. Унаслідок атак понад 20 енергетиків компанії поранено, троє загинули. ДТЕК потрібно обладнання на мільярди гривень, а на відновлення пошкоджених ракетними обстрілами обʼєктів знадобляться роки, каже СЕО «ДТЕК Енерго» Ільдар Салєєв. Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко оцінює втрати компанії у «мільярди доларів». Напередодні вторгнення взаємини Ахметова і Зеленського були напруженими. Президент навіть заявив, що бізнесмена втягують у держпереворот. Війна змусила Ахметова і президента відкласти ворожнечу. Зеленський цінує, що бізнесмен не поїхав з країни і охоче допомагає ЗСУ, каже співрозмовник Forbes в ОП. Між сторонами є неформальна домовленість, що держава не чіпатиме активи бізнесмена під час війни, розповіли четверо співрозмовників Forbes в ОП, правоохоронних органах та ВР. Компанії та фонди Ахметова стверджують, що на кінець листопада витратили на допомогу співгромадянам і ЗСУ близько $100 млн. «Ахметов одним із перших запропонував Зеленському допомогу, – каже співрозмовник з Офісу президента. – Президент це цінує».

Віктор Пінчук, 61, – другий після Ахметова за допомогою країні під час війни. Російське вторгнення «радикалізувало» бізнесмена, схильного до компромісів. Зараз він активно допомагає українцям та ЗСУ, вже в липні суму допомоги перевищила 1,8 млрд грн, або $50 млн. Пінчук один з небагатьох найбагатших «старої школи», кого не зачепив тренд на деолігархізацію. У військовий рік Пінчук зміг провести у Києві форум YES, на який приїхали понад дві сотні топполітиків, бізнесменів, мислителів. Втрати Пінчука за останній рік – менші, ніж у сусідів з топ-10 Forbes. Причина: дві третини його статків забезпечуються закордонною нерухомістю та кешем. Сумарна оцінка українських бізнесів Пінчука з початку війни впала на 37% – з $890 млн до $560 млн. Після 24 лютого основний його актив – «Інтерпайп» більше ніж на місяць законсервував виробництво. Зараз заводи групи у Дніпрі, Нікополі та Новомосковську працюють в середньому на рівні 50% від довоєнного рівня. У першому півріччі 2022-го «Інтерпайп» скоротила виробництво сталі на 36%, труб на 19%, а залізничної продукції на 50%, EBITDA скоротилась на 54,7% – до $50,4 млн. В перші місяці війни мережа «Епіцентр К» Олександра, 55, та Галини, 63, Герег була не в найкращій формі: три гіпермаркети (в Чернігові, Маріуполі та Бучі) було зруйновано, ще два – пошкоджено. Загалом не працювало 15% мережі. Виторг мережі за перше півріччя скоротився на 6,8%, до 28 млрд грн, але вже у другому півріччі обсяги продажів перевищили довоєнні показники. Війна не змусила Герег зупинити інвестиції: «Епіцентр Агро» залучив $50 млн кредиту від Ощадбанку на будівництво елеваторів для зберігання зерна та олійних культур. Також Гереги хочуть побудувати кілька заводів із виробництва біоетанолу. Статки Герег схудли на третину, до $1,2 млрд У перші місяці війни МХП Юрія Косюка, 54 безплатно надав військовим та цивільним близько 13 000 т курятини вартістю 668 млн грн. Стабілізувати економічний фронт складніше. За дев’ять місяців агрохолдинг отримав $269 млн збитку проти $377 млн прибутку за той самий період у 2021-му. Компанія оцінює втрати через війну майже у $50 млн. Косюк каже, що виробництво не постраждало, але російські ракети знищили сховище, де зберігалося продукції на $6 млн. З початку року котирування акцій МХП на Лондонській біржі знизилися на 47,8%, до 3,51 долара/акція на 21 грудня. Причина – повномасштабна війна. Суттєвий дисконт на акції українськи компаній збережеться до кінця війни, навіть незалежно від динаміки військових дій, вважає засновник інвесткомпанії Blackshield Capital Максим Корецький. Forbes оцінює статки Косюка у $520 млн, тоді як в 2021-му він мав більше $1 млрд.

Олександр Ярославський, 63, залишив країну за 14 днів до російського вторгнення. У ніч на 10 лютого автомобіль із його кортежу збив на смерть чоловіка та втік із місця ДТП. В Україну бізнесмен ненадовго повернувся 12 липня. Мета приїзду – здача біологічних зразків для експертизи, повідомили в прокуратурі. Центр тяжіння інвестицій Ярославського – Харків. Уособлення цього – технопарк «Екополіс ХТЗ» на 450 га на території ХТЗ із запланованими інвестиціями – $1 млрд. Російські обстріли майже знищили ХТЗ. Харківський ТРЦ «Караван» Ярославського пошкоджено на 60%. Зазнав ушкоджень і аеропорт. Ще одна вагома втрата – найбільший в Україні нафтопереробний завод – Кременчуцький НПЗ, який пережив понад 30 ракетних обстрілів. Ярославському належить 28% підприємства, стільки ж – у Коломойського та Боголюбова, решта – у НАК «Нафтогаз України». У листопаді завод відчужено державою. Промислові підприємства DCH працюють на критично низькому рівні, уточнили в пресслужбі групи. Прибутки приносять закордонні активи та інвестиції в ОВДП, каже аналітик Eavex Capital Дмитро Чурін. Статки Ярославського за 10 місяців війни скоротились на дві третини, до $340 млн.

Розслідування справи Коломойського обходиться державі у мільйони гривень – Олексій Голобуцький

Навіть під час війни наші чиновники неспроможні втриматись від витрат величезних грошей задля “вигляду, нібито щось робиться”. Ну їй-то, чесніше сказати, що поки ніякої значної роботи нема, ніж отак розкидатись грошима з дефіцитного бюджету, наполовину заповненого донатами союзників. Хоча в ідеалі, звісно, все ж ці гроші чесно відпрацьовувати. Інцидентів, де увага детективів БЕБ була би не зайвою, щотижня трапляється не один. Я днями писав про Рівненщину і ганьбисько з іноземним інвестором на $20 мільйонів. Звісно, це не $750 фантомних мільйонів готівкою, які пробують витиснути з Коломойського, зате це працюватиме на бізнесове реноме держави, а не проти нього. Таке…

А загалом я дійсно про цифри витрат. Наших з вами витрат, котрі ми навряд погодили би, якби нас хтось спитав. Трапились на очі цифри зарплат прокурорів ОГПУ і детективів БЕБ, закладені в цьогорічний бюджет. Ну, “голі” зарплати не захмарні, хоча й малими їх не назвати: на прокурорів закладено по 68 000 на місяць, за даними “Судово-юридичної газети”, на детективів, аналітиків та інших фахівців з БЕБ – по 43 000.

От тільки потім натрапив на чергову статтю про справу Коломойського. Виявляється, над нею працюють – точніше, за неї отримують зарплати вже 4 місяці – 14 прокурорів ОГПУ і 37(!) детективів БЕБ. Прокурори “чистими” коштували нам 1 000 000 грн за кожен місяць. А ще ж надбавки за звання, стаж та “секретність” (цей пункт оплачувати якось дивно, бо тексти підозр зливаються журналістам, аж гай гуде), знання іноземних мов та наукові звання. Тобто, суму можна подвоювати, як не потроювати. Тобто, умовно, до 3 000 000 щомісяця на прокурорів. Ок.

А ще ж є 37 детективів БЕБ. Це 1 600 000 грн на місяць “голими”. Плюс надбавки за звання, стаж, таємність… Також множимо на 2 чи й на 3 – отримуємо до 4 700 000 грн на місяць утримання детективів. Разом з прокурорами – 2,6 млн “голими” чи до 7,7 млн з надбавками на місяць.

Чотири місяці ця дружна команда тяжко працює над справою Коломойського. За цей період інтенсивних розслідувань “зникнення 5,8 млрд грн готівки” слідчі органи змогли допитати аж трьох свідків. Долучили “ПриватБанк” в якості потерпілого. Але юристи державного банку дізнались, що вони потерпілі, із публікацій у ЗМІ. Таємниця від потерпілих, де подінешся… Крім того, було по разу (одному) допитано двох підозрюваних. Ну і слідча команда зробила дуже цінну для суду “інформаційну довідку”. По суті це виписка із карткових рахунків Коломойського. Будь-який касир банку робить її протягом 5 хвилин, якщо не виходить пити каву надто часто.

Отже, ще раз: з наших грошей за 4 місяці від 10 до 30 мільйонів грн пішло на три допити свідків, два допити обвинувачених, заочне неінформоване призначення потерпілих і автоматичну виписку з рахунку. А чи не задо***… Чи не забагато це і чи не їсть хтось надто великі порції?

Хоча в.о. голови БЕБ Андрій Поліщук впевнений, що це критично мало і вони недоїдають: у вересні він пояснював неефективність свого відомства неукомплектованістю штату. За його словами, відомству не вистачає 3500 співробітників і 4,5 мільярди гривень на їх утримання.

Це в сенсі, за от таке “ретельне розслідування справи про дематеріалізацію 12 вантажівок готівки Коломойського” мали отримувати зарплати з наших грошей не 37, а 370 детективів? Тоді було би не 5, а 7 допитів і дві довідки, а не одна? Чи як?

При тому на підставі цих результатів титанічної праці суд закономірно не зумів нормально забезпечити обвинувачення і роботу з ним. Тобто, все йде до того, що Коломойського чи то за неналежною якістю обвинувачень (чи як то формулюють правники зазвичай), чи то за браком доказів визнають невинуватим. І це буде законне рішення: як назбирали доказів, так і отримають.

І знов напрошується безсоромно банальний висновок: ну як не готові ви нормально працювати в рамках судового провадження, не спроможні сформулювати точне і реальне обвинувачення, забезпечити його неспростовними доказами, провести процес… Ну так не лізьте і не ганьбіть державу! Передайте роботу іншим чи відкладіть на тоді, як матимете відповідних фахівців.

А так прокурори й детективи на справі Коломойського вже проїли від 10 до 30 новеньких джипів для фронту. Або від 33 до 100 ненових. Якщо суму перерахувати на FPV-дрони… То краще і не рахувати.

До речі, і залучені до процесу судді отримують пристойні зарплати. В середньому це 150-200 тисяч грн на місяць. І це, слава Богу, Верховна рада зменшила їм зарплати у 2023-му році – війна-бо. Добре, задіяні ці судді були не весь робочий час, а лише на час засідань. Так, апеляційних засідань було 8. Брали участь в них загалом 12 суддів. Це приблизно витрат наших грошей на 110 тис грн. В судах першої інстанції сума десь така сама: суддів менше, але працювали вони довше. Так, це сльози на тлі наших витрат на детективів і прокурорів, але, тим не менш. На кілька дронів набереться. Чи на пару десятків бусиків з вакуумованими гарячими обідами в холодні мокрі шанці.

Отже, що ми маємо на справі Коломойського: голосній, скандальній і з міжнародним резонансом? Це крім великої ганьби перед партнерами. Одне велике “нічого” за 10 чи й 30 млн грн. І бонусом картинка з ІгорВалер’їчем в спортивному костюмі. На довгу пам’ять про іспанський сором за “роботу” величезної слідчої команди.

Джерело: публікація Голобуцького у Facebook.

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.