Сонорні та шумні приголосні звуки

Соно́рні та шу́мні приголосні звуки розрізняють за способом творення по впливу голосу та шуму.

Сонорні приголосні звуки – це приголосні звуки, при творенні яких голос переважає над шумом.

В українській мові 9 сонорних приголосних звуків:

Пам’ятаємо один з виразів «майоріла нива», « м а й о р і в ла н », « мінераловий », « ми винили рій »

Усі сонорні приголосні звуки належать до дзвінких приголосних і не мають парних глухих.

Шумні приголосні звуки – це приголосні звуки, при творенні яких переважає шум.

В українській мові 23 шумних приголосних звуки:

• шумні дзвінкі приголосні [б],[д],[д’],[з],[з’],[дз],[дз’],[ж],[дж],[ґ],[г], у яких шум переважає над голосом.

Пам’ятаємо вираз про цирк «хочу “це” – фокус і шапіто».

Або пам’ятаємо вираз «киця хоче спати у шафі ».

Букви і звуки

В українському алфавіті 33 букви, розташовані в уставленому порядку.

Важливо запам’ятати! Звуки ми чуємо та вимовляємо, букви читаємо та пишемо.

Звукова система української мови нараховує 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних.

Голосні та приголосні звуки української мови

Голосні звуки утворюються за допомогою голосу. Повітря вільно проходить через рот, не зустрічаючи перешкод.

Приголосні звуки утворюються за допомогою голосу та шуму. Повітря проходить через (зуби, губи, язик) зустрічаючи перешкоди.

Голосних звуків 6:

Голосних звуків шість: [і], [и], [е], [у], [о], [а]

В українській мові 32 приголосних звуки:

Приголосні звуки: [б], [п], [д], [д’], [т], [т’], [ґ], [к], [ф], [ж], [з], [з’], [ш], [с], [с’],

Звукове значення букв «Я» «Ю» «Є» «Ї»

Букви Я, Ю, Є починають один звук [а] [у] [е] і м’якість попереднього приголосного: рядок [р’адок],

любий [л’убий], синє [син’е]. Тут ми пишемо я, ю, є, а НЕ а, у, е, щоб позначати на письмі м’якість

приголосних [р’], [л’], [н’], бо інакше ми прочитали б радок, лубий, сине.

Знак (‘) позначає м’якість, а знаком (’) позначають пом’якшення попереднього приголосного.

Букви, Я, Ю, Є позначають по два звуки [йа], [йу], [йе]:

• На початку слова: яма [йама], юшка [йушка], єдиний [йединий];
• Після голосового: маяк [майак], знають [знайут], моє [мойе];
• Після апострофа або знака м’якшення: сузір’я [сузірйа], в’юнкий [вйункий], ательє [ателйе]

Буква «Ї» завжди позначає два звуки [йі]: їжа [йіжа], проїзд [пройізд], короїд [коройід]

Дзвінкі та глухі приголосні

Окремі дзвінкі й глухі приголосні звуки становлять пари:

Дзвінкі: [б], [д], [д’], [з], [з’], [дз], [дз’], [ж], [дж], [г], [ґ].

Не мають пар дзвінкі звуки: [в], [м], [н], [н’], [л],

Не має пари глухий звук: [ф]

Тверді та м’які приголосні – це різні звуки, для позначення яких на письмі використовують ті самі літери: [лин] лин – [л’ін’] лінь.

Напівпом’якшені звуки — це відтінки твердих звуків: [в’інок] вінок — [вини е кнути] виникнути.

Прочитай слова, правильно вимовляючи дзвінкі приголосні в кінці слів

та перед глухими в середині слів.

Тверді та м’які приголосні

Тверді та м’які приголосні — це різні звуки, для позначення яких на письмі використовують ті самі літери: [лин] лин — [л’ін’] лінь.

Напівпом’якшені звуки — це відтінки твердих звуків: [в’інок] вінок — [вини е кнути] виникнути.

22 твердих звуків: [б] [в] [г] [ґ] [д] [ж] [з] [дж] [дз] [к] [л] [м] [н] [п] [р] [с] [т] [ф] [х] [ц] [ч] [ш]

Звук [й] завжди м’який

Пом’якшується перед ь, і та я, ю, є, що позначають один звук.

Особливості співвідношення окремих букв і звуків

Апостроф та правила вживання

Апостроф не є буквою та не позначає звука.

Апостроф – умовна позначка, яка вказує на роздільну вимову твердих приголосних [б], [п], [в], [м], [ф], [р] та я, ю, є, ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]: м’ясо, любов’ю, солов’їний.