Гемантус

Однодольних рослина гемантус (Haemanthus) є представником сімейства Амариллісові. В природних умовах його можна зустріти на території Південної Америки. Цей рід об’єднує більше 40 різних видів. Родом назва «гемантус» дав Питтон де Турнефор, це пов’язано з тим, що у типового виду квітки мають насичено-червоним забарвленням, з грецької слово «гемантус» перекладається як «кривава квітка». Описав рослину Карл Лінней в 1753 році, при цьому назву він залишив незмінним. У квіткарів найбільшою популярністю користується вид гемантус білоквітковий (Haemanthus albiflos), в народі його ще називають «оленячим мовою» або «слонових вухом».

• 1 Короткий опис вирощування
• 2 Особливості гемантуса
• 3 Догляд за гемантусом в домашніх умовах
  • 3.1 Температурний режим
  • 3.2 Освітленість
  • 3.3 Полив
  • 3.4 Вологість повітря
  • 3.5 Підживлення
  • 3.6 Пересадка гемантуса
  • 4.1 Розмноження дітками
  • 4.2 Розмноження листовим черешком
  • 4.3 Вирощування з насіння
  • 5.1 Захворювання
  • 5.2 Шкідливі комахи
  • 6.1 Гемантус білоквітковий (Haemanthus albiflos)
  • 6.2 Гемантус шарлаховый (Haemanthus coccineus)
  • 6.3 Гемантус Ліндена (Haemanthus lindenii)
  • 6.4 Гемантус білосніжний (Haemanthus candidus)
  • 6.5 Гемантус тигровий (Haemanthus tigrinus)
  • 6.6 Гемантус гранатний (Haemanthus puniceus)
  • 6.7 Гемантус багатоквітковий (Haemanthus multiflorus)
  • 6.8 Гемантус Катаріна (Haemanthus Katherinae)

  Короткий опис вирощування

  1. Цвітіння. З липня по серпень.
  2. Освітленість. Можна вирощувати як в злегка затіненому місці, так і при яскравому розсіяному світлі.
  3. Температурний режим. Від 18 до 22 градусів.
  4. Полив. Протягом періоду вегетації субстрат в горщику зволожують відразу після того, як підсохне верхній шар. Протягом періоду спокою поливати квітку не треба.
  5. Вологість повітря. Добре росте при будь-якому рівні вологості повітря.
  6. Добриво. Протягом вегетаційного періоду підживлення проводять 1 раз на 15-20 днів, для цього використовують комплексне мінеральне добриво для цибулинних рослин. Протягом періоду спокою гемантус в підгодівлі не потребує.
  7. Пересадка. Кущ пересаджують рідко, а саме, 1 раз в 4 або 5 років, роблять це в останні дні лютого, або перші ― березня.
  8. Розмноження. Дочірніми цибулинками, листовими живцями і насіннєвим способом.
  9. Захворювання. Коренева гниль і стаганоспороз.
  10. Шкідливі комахи. Щитівки і павутинні кліщі.
  11. Властивості. У луковичках гемантуса міститься отрута.

  Особливості гемантуса

  На відміну від інших представників сімейства Амариллісові гемантус білоквітковий є вічнозеленою рослиною. Він росте круглий рік і не втрачає своєї декоративності навіть у зимовий час. А у решти видів гемантуса в зимовий час спостерігається період спокою. Форма цибулинок може бути яйцевидної або грушоподібної, в деяких випадках вони приплюснуті з боків. В поперечнику цибулини досягають близько 12 сантиметрів. На кущі виростає невелику кількість м’ясистих ремневидных листових пластин володіють зеленим забарвленням і закругленими кінцями. Висота і потужних квітконосів і листя може досягати близько 20 сантиметрів. На кожній з цибулинок може сформуватися до трьох пар листових пластин, при цьому протягом одного сезону відбувається формування лише однієї пари. Поверхня листя може бути гладкою, липковатой на дотик або покритої опушенням. Вона розміщується парами і звисає симетрично. Те що багато квітникарі приймають за квітка гемантуса, насправді є не квіткою, а пучком кулястої форми, що складається з тичинок жовтого кольору, зібрані в зонтикоподібне суцвіття. Їх оточують соковиті приквітки, яких налічується 4 штуки, при цьому вони пофарбовані в той же колір, що і тичинки, а саме, помаранчевий, червоний або білий. Забарвлення прилистків і тичинок залежить від виду і сорту рослини. Початок цвітіння припадає на середину річного періоду, в цей час рослину прикрашають квітки зовні схожі з ажурними помпонами. Рослина відцвітає пізньої осені. Після того як гемантус починає виділяти пилок і нектар, у нього з’являється характерний неприємний аромат. Самозапильних квітки формують зав’язь, яка представлена червоно-білими круглими ягідками, в діаметрі досягають 10-20 мм. Вони швидко втрачають схожість.

  Догляд за гемантусом в домашніх умовах

  Гемантус відрізняється своєю невибагливістю і невимогливістю у догляді, що значно полегшує його вирощування в домашніх умовах. Ті квітникарі, що вже вирощували його, стверджують, що він потребує такого ж догляду, що і сукулентні рослини.

  Температурний режим

  Квітка нормально росте і розвивається при температурі повітря від 18 до 22 градусів. Періоду спокою у нього немає, у зв’язку з цим в зимовий час переставляти рослину в прохолодне місце не потрібно. Однак листопадні сорти і види в зимові місяці краще тримати в кімнаті з температурою повітря від 10 до 12 градусів. У літній час кущ рекомендується винести на свіже повітря, при цьому для нього вибирають таке місце, яке володіє надійним захистом від протягу.

  Освітленість

  Цю рослину можна вирощувати і в невеликому затіненні і в добре освітленому місці, при цьому зростати воно буде однаково добре. Найкраще для нього підходять підвіконня східної, західної та північно-східної орієнтації. Для його вирощування підійде і південне вікно, але в цьому випадку в полуденні години йому знадобиться притінення від палючих променів сонця.

  Полив

  Субстрат в горщику зволожують відразу після того, як підсохне його поверхню. Слідкуйте за тим, щоб у кореневій системі куща не спостерігалося застою рідини, так як це може стати причиною появи гнилі на цибулині. Пізньої осені проводять поступове скорочення поливу, при цьому під час періоду спокою, тривалість якого 4-8 тижнів, кущ не поливають зовсім. Для поливу використовують талу, добре відстояну або відфільтровану воду, температура якої повинна бути близька до кімнатної.

  Вологість повітря

  Рослина не потребує високої вологості повітря, тому систематично зволожувати його з пульверизатора не потрібно. А щоб очистити листові пластини від пилу, їх потрібно іноді протирати вологою губкою.

  Підгодівля

  Для підгодівлі гемантуса не можна використовувати органічні добрива, так як він на них реагує дуже погано. Найкраще для цього підходять мінеральні комплексні добрива з великим вмістом фосфору і калію. Також для підгодівлі можна використовувати добрива для цибулинних рослин. Удобрюють квітка з початку вегетаційного періоду і до того, як він зацвіте, з періодичністю 1 раз на 15-20 днів. Протягом періоду спокою рослина в підгодівлі не потребує.

  Пересадка гемантуса

  Доросла рослина пересаджують досить рідко, а точніше, 1 раз в 4 або 5 років. Під час даної процедури у батьківського цибулинки відокремлюють діток. Пересадку рекомендується проводити в останні дні лютого, або перші ― березня, так як це час припадає на початок вегетаційного періоду, і тому кущ вкорінюється дуже швидко.

  Для гемантуса слід вибирати низький і широкий горщик, який заповнюють субстратом, що складається з дернової, листової і перегнійної грунту, а також піску, які беруть у рівних частках. Не забудьте на дні ємності зробити хороший дренажний шар, це допоможе вберегти рослину від застою рідини в ґрунтосуміші. Квітка не любить сидіти занадто глибоко, тому під час пересадки його цибулинку заглиблюють у ґрунт лише на 1/3 частину. Якщо посадити в одну ємність відразу кілька цибулин, то в результаті ви отримаєте пишний і дуже ефектний кущик.

  Способи розмноження

  Розмноження дітками

  Для розмноження гемантуса використовують діток, насіннєвий спосіб і листові черешки. Найбільш простою з цих способів є розмноження дітками. Під час пересадки куща їх відокремлюють від материнської цибулини і висаджують як самостійні квітки в окремі горщики. Зверніть увагу на те, що відокремлюють і висаджують лише ті діти, у яких є власна листя і корінці. Дітки приживаються досить швидко, а перше цвітіння молодого куща можна буде побачити через 3 або 4 роки після посадки.

  Розмноження листовим черешком

  Виростити новий кущ з листового черешка набагато важче, ніж дітки, але це цілком можливо. Від дорослого куща відрізають нижню листову пластину з м’ясистим підставою. Присипте місце зрізу товченим деревним вугіллям і залиште держак на 24 год на відкритому повітрі, щоб він зміг добре підсохнути. Для вкорінення живця слід висадити в суміш з піску і торфу, потім його ставлять в тепле місце і систематично помірно поливають. Вкоріненого живця пересаджують у горщик, наповнений землесумішшю для дорослого гемантуса (дивіться вище). Кущ, що виріс з черешка, зацвіте в перший раз через 3 або 4 роки.

  Вирощування з насіння

  Насінням гемантус, що вирощується в кімнатних умовах, розмножують дуже рідко, так як вони зберігають хорошу схожість зовсім недовго. Якщо ж ви змогли вчасно зібрати насіннєвий матеріал, тоді рівномірно розподіліть його по поверхні зволоженим грунтосуміші (присипати зверху землею не потрібно), зверху ємність накривають склом. Якщо вам пощастить, і у вас з’являться сходи, то уперше вони зацвітуть лише через 5 або 6 років.

  Захворювання і шкідники

  Захворювання

  Гемантус відрізняється високою стійкістю до захворювань. Однак якщо за ним неправильно доглядати, то він тоді може захворіти. Наприклад, ураження рослин грибковими захворюваннями і поява гнилі на луковичках може бути пов’язано з тим, що його поливають дуже часто або надмірно рясно.

  У рідкісних випадках квітка може вразити стаганоспороз (червона гниль, або червоний опік), цієї хвороби схильні в основному гіппеаструм і амариліси. Симптомами хвороби є оранжево-червоні смужки і плями на листових пластинках. Зріжте всі уражені частини куща і обприскати його спеціальним засобом, наприклад: оксихлоридом міді, бордоською рідиною, мідним купоросом чи іншим препаратом, що містить мідь, використовуваних для боротьби з грибковими захворюваннями. Переставте кущ в таке місце, яке добре освітлено, але захищене від прямих променів сонця, а що стосується поливу, то зволожувати субстрат в горщику потрібно таким чином, щоб у ньому не відбувалося застою рідини.

  У деяких випадках квітникарі задаються питанням, з-за чого їх зовні здоровий гемантус не бажає цвісти? Цвітіння може бути в разі, якщо під час вегетаційного періоду рослина не отримувала достатню кількість води або йому не були забезпечені оптимальні умови протягом періоду спокою, тим більше якщо вирощується листопадний вид гемантуса. На час відпочинку кущ переставляють у прохолодне й добре освітлене місце і практично зовсім не поливають.

  Шкідливі комахи

  Найбільш часто на гемантусе селяться щитівки або павутинні кліщі, найчастіше це відбувається в літній час в спекотні дні. Якщо на квітці оселилися щитівки то, як правило, вони ховаються в листових пазухах і на виворітній поверхні листя. Зволожте ватяний диск в спирті або мильному розчині і видаліть їм шкідників з квітки, потім його ретельно промивають під теплим душем і чекають, коли він повністю висохне. Потім проводять обробку Карбофосом або іншим засобом схожого дії.

  Якщо ж на кущі оселилися павутинні кліщі, то виявити їх можна за дрібним бляклим точечкам на листі (місцями прокусов) і по тоненькій павутині. Якщо шкідників дуже багато, то на листових пластинках утворюються плями темного кольору, поступово жовтіючі і засихає. Для знищення кліщів використовують акарицидні кошти, наприклад: Актару, Фітоверм або Актеллік.

  Види і сорти гемантуса з фото і назвами

  З усіх видів гемантуса найбільшою популярністю у квіткарів користуються такі, як: шарлаховый і білоквітковий. Однак гемантусами ще часто іменують і скадоксусы, ці рослини дуже схожі один на одного і є спорідненими. Так як скадоксусы теж є частиною сімейства Амариллісові і їх вирощують у кімнатних умовах практично також як і гемантусы, то нижче буде дано опис деяких видів цієї рослини.

  Гемантус білоквітковий (Haemanthus albiflos)

  Це вічнозелена рослина відрізняється високою декоративністю. Його гладкі товсті, широкі, языковидной форми листові пластини пофарбовані в темно-зелений колір, в ширину вони досягають до 10 сантиметрів, а в довжину ― приблизно 20 сантиметрів, по крайці розташовані вії. Потужні квітконоси мають висоту близько 25 сантиметрів. На верхівках квіткових стрілок формуються кулясті зонтиковидні суцвіття білого забарвлення, які прикрашають кінчики-пильовики золотистого відтінку.

  З усіх сортів цього виду найбільшою популярністю користується ― Принц Альберт: порівняно з базовим видом у такого сорту суцвіття більшого розміру, а вони мають яскраво-оранжевим забарвленням.

  Гемантус шарлаховый (Haemanthus coccineus)

  Листові пластини з верхівками червоного кольору у висоту досягають близько 50 див. Квітконоси у виду плямисті, червоні ефектні суцвіття прикрашають пильовики жовтого забарвлення. Пелюстки оцвітини досить великі. При вирощуванні в кімнатних умовах цвітіння такого рослини спостерігається не щорічно, а утворюються суцвіття в осінній час і порівняно швидко в’януть.

  Гемантус Ліндена (Haemanthus lindenii)

  Біля куща довгочерешкові листові пластини розташовуються в 2 ряди, вздовж серединної жилки у них проходять поздовжньо розташовані складки. Висота квітконосів близько півметра, а суцвіття досягають в поперечнику близько 20 сантиметрів. До їх складу входять парасольки насичено-червоного кольору, в діаметрі досягають до 50 мм.

  Гемантус білосніжний (Haemanthus candidus)

  Ця різновид схожа з гемантусом белоцветковым, однак у неї на квітконосах і виворітній поверхні листових пластин є опушення.

  Гемантус тигровий (Haemanthus tigrinus)

  Ця рослина створена шляхом селекції. Довжина листових пластин близько 0,45 м, на їх поверхні знаходяться плями коричневого кольору. Висота квітконосів всього близько 15 сантиметрів, на їх верхівках формуються великі червоні суцвіття.

  Гемантус гранатний (Haemanthus puniceus)

  Або скадоксус гранатний (Scadoxus puniceus). Листя у рослини шкіряста з хвилястими краями. Червоні суцвіття досягають в поперечнику до 10 сантиметрів.

  Гемантус багатоквітковий (Haemanthus multiflorus)

  Або скадоксус багатоквітковий (Scadoxus multiflorus). Листові пластини у цього виду жилкуваті. На довгих квітконосах формуються великі суцвіття шарлахово-червоного або блідо-рожевого відтінку.

  Гемантус Катаріна (Haemanthus Katherinae)

  Або скадоксус Катаріна (Scadoxus Katherinae). Ця різновид користується дуже великою популярністю у квіткарів. Висота помилкового стебла близько 15 сантиметрів, на ньому сидять тоненькі і довгі листові пластини. В останні літні тижні на квітці формуються суцвіття червоного забарвлення.

  Гемантус: вирощування вдома, види і сорти

  Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 листопада 2023 Опубліковано: 22 лютого 2019 Перша редакція: 22 вересня 2018 🕒 9 хвилин 👀 15744 рази 💬 6 коментарів

  • Посадка й догляд за гемантусом
  • Квітка гемантус – опис
  • Догляд за гемантусом у домашніх умовах
    • Як доглядати за гемантусом у квартирі
    • Полив гемантуса
    • Удобрення гемантуса
    • Пересадка гемантуса
    • Розмноження гемантуса
    • Хвороби гемантуса та їх лікування
    • Шкідники гемантуса та боротьба з ними
    • Гемантус білоквітковий (Haemanthus albiflos)
    • Гемантус вогневий (Haemanthus coccineus)
    • Гемантус Ліндена (Haemanthus lindenii)
    • Гемантус білосніжний (Haemanthus candidus)
    • Гемантус тигровий (Haemanthus tigrinus)
    • Гемантус гранатний (Haemanthus puniceus)
    • Гемантус багатоквітковий (Haemanthus multiflorus)
    • Гемантус Катаріна (Haemanthus Katherinae)
    • Коментарі

    Гемантус (лат. Haemanthus) – рід однодольних рослин родини Амарилісові, поширених у природі Південної Америки. У роду понад 40 видів. Піттон де Турнефор назвав рід «гемантус» через яскраво-червоні квітки типового вигляду: в перекладі з грецької мови «гемантус» означає «кривава квітка». У 1753 році Карл Лінней, описуючи рослину, не став міняти назву.

    У кімнатній культурі, однак, вирощують переважно вид гемантус білоквітковий (Haemanthus albiflos), який інакше називають слонячим вухом або оленячим язиком.

    Посадка й догляд за гемантусом

    • Цвітіння: в липні-серпні.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло, яскраве розсіяне світло, притінок.
    • Температура: 18-22 ºC.
    • Полив: упродовж активного росту – в міру висихання ґрунту, а в період спокою полив не потрібен.
    • Вологість повітря: не має значення.
    • Підживлення: в період активного росту – 1 раз на 2-3 тижні комплексними мінеральними добривами для цибулинних. У період спокою добрив не вносять.
    • Період спокою: з жовтня по лютий.
    • Пересадка: в кінці лютого або на початку березня один раз на 4-5 років.
    • Розмноження: насінням, листовими живцями, дочірніми цибулинами.
    • Хвороби: стаганоспороз, коренева гниль.
    • Шкідники: павутинні кліщі, щитівки.
    • Властивості: цибулини рослини отруйні.

    Квітка гемантус – опис

    Гемантус білоквітковий належить до вічнозелених рослин, і це вигідно відрізняє його від інших амарилісових: рослина не припиняє ріст і не втрачає привабливості навіть у зимовий час. Інші види гемантуса воліють узимку відпочивати.

    Цибулини у гемантуса грушоподібні або яйцеподібні, іноді приплюснуті з боків, діаметром до 12 см. Нечисленне м’ясисте зелене листя має ременеподібну форму і закруглені кінці. І листя, і потужні квітконоси гемантуса сягають у довжину 20 см. Кожна цибулина утворює до трьох пар листя, причому за один сезон формується тільки одна пара. Поверхня листя може бути глянсовою, опушеною або липкуватою на дотик. Листки розташовані парами та звисають симетрично.

    Цікаво, що квітка гемантуса власне квіткою не є: це кулястий пучок зібраних у парасольку тичинок із жовтими пильовиками. Тичинки оточені чотирма соковитими приквітками такого ж кольору – червоного, помаранчевого або білого. Колір тичинок і прилистків обумовлений сортом і видом гемантуса. З’являються ці незвичайні квітки, схожі на ажурні помпони, в середині літа. Триває цвітіння до глибокої осені. Характерним для гемантуса є неприємний запах, що з’являється, коли рослина виділяє пилок і нектар: гемантус самозапилюється й утворює зав’язь у вигляді круглих біло-червоних ягід діаметром 1-2 см, які швидко втрачають прорісність.

    Догляд за гемантусом у домашніх умовах

    Як доглядати за гемантусом у квартирі

    Рослина гемантус має поступливий характер, тому проблеми в її вирощуванні виникають рідко. Квітникарі-любителі стверджують, що догляд за цією рослиною аналогічний догляду за сукулентами. Гемантусу комфортно в звичайній для людського житла температурі – 18-22 ˚C. Узимку вічнозеленим видам гемантуса не потрібно міняти умови утримання, оскільки в період спокою ці рослини не входять. Листопадні види та сорти воліють відпочивати взимку в більш прохолодних умовах – при температурі 10-12 ˚C. Літні канікули гемантус залюбки проводить на відкритому повітрі, проте потрібно організувати для нього захист від протягів.

    До освітлення кімнатна квітка гемантус теж не пред’являє особливих вимог: вона може рости як у притінку, так і на яскравому сонці. Ідеально підійде для квітки розміщення поблизу вікон, орієнтованих на захід, схід і північний схід. Можна вирощувати її і на південному підвіконні, проте в післяполуденні години її потрібно буде від прямих променів затінювати.

    Полив гемантуса

    Поливають гемантус у домашніх умовах у міру висихання ґрунту, не допускаючи перезволоження, оскільки воно може привести до загнивання цибулини. Ближче до зими полив поступово скорочують, а до початку періоду спокою, який триває 1-2 місяці, зволоження субстрату припиняють зовсім. Полив здійснюють талою, пропущеною через фільтр або відстояною водою кімнатної температури. Гемантусу досить звичайної для житлового приміщення вологості повітря, тому обприскувати рослину не потрібно, просто час від часу протирайте її листя від пилу вологою ганчіркою.

    Удобрення гемантуса

    Удобрюють гемантус виключно мінеральними комплексами, оскільки органіки ця рослина не любить. У комплексі мають переважати калійна та фосфорна складова. Підходять гемантусу добрива для цибулинних рослин. Періодичність унесення підживлень – 1 раз на 2-3 тижні. Удобрюють рослину з початку активного росту та до початку цвітіння. У період спокою підживлення рослині не потрібні.

    Пересадка гемантуса

    Дорослий гемантус пересаджують один раз на 4-5 років, одночасно відокремлюючи від материнської цибулини діток. Краще пересаджувати рослину в кінці лютого або на початку березня: в цей час починається активний ріст, і гемантус швидко вкорінюється. Ґрунтову суміш складають із рівних частин листової, дернової перегнійної землі та піску, а горщик бажано брати широкий і не дуже глибокий. При пересадці не забудьте помістити на дно горщика пристойний шар дренажного матеріалу, щоб убезпечити коріння гемантуса від застою води. Цибулину при посадці слід заглибити тільки на третину, оскільки гемантус не любить сидіти в землі глибоко. Для досягнення більшого декоративного ефекту в один горщик можна висадити кілька цибулин.

    Розмноження гемантуса

    Розмножується гемантус насінням, дітками та листовими живцями. Найпростіше при пересадці відокремити від цибулини діток і висадити їх як самостійні рослини. Однак дітки мають бути з корінням і листям. Приживаються цибулини добре, а через 3-4 роки ви вже зможете побачити цвітіння гемантуса.

    Отримання нової рослини з листового живця – більш трудомісткий процес, але не менш цікавий. Від дорослого гемантуса відокремлюють один нижній листок із м’ясистою основою. Місце зрізу потрібно обробити вугільним порошком і дати йому підсохнути впродовж доби на повітрі. Висаджують листок для вкорінення в суміш торфу з піском і утримують його в теплі при помірному поливі. Коли у живця відросте коріння, його висаджують у субстрат для дорослої рослини. Цвітіння настане за 3-4 роки.

    Насіннєве розмноження для вирощування гемантуса в домашніх умовах використовують нечасто, тому що насіння дуже швидко втрачає прорісність. Але якщо вам вдасться зібрати його вчасно, відразу посіяти по поверхні вологого ґрунту, не прикопуючи, помістити посіви під скло і дочекатися сходів, то років за 5-6 ви зможете побачити цвітіння гемантуса з насіння.

    Шкідники та хвороби гемантуса

    Хвороби гемантуса та їх лікування

    Хворіє гемантус рідко й здебільшого від неправильного догляду. Наприклад, через надмірний або занадто частий полив у рослини може початися гниття цибулини або інші грибкові хвороби. Іноді з гемантусом може трапитися червоний опік, або червона гниль – стаганоспороз, який уражає переважно амариліси та гіппеаструми. У разі появи ознак захворювання – червоно-помаранчевих плям і смуг на листі – видаліть уражені органи й обробіть рослину спеціальними препаратами, які можна придбати в квітковому магазині: бордоською сумішшю, оксихлоридом міді, мідним купоросом або іншими мідьвмісними складами, які застосовують для знищення грибкових інфекцій. Забезпечте гемантусу гарне освітлення і розробіть такий режим поливу, при якому рослина отримуватиме достатньо вологи, але при цьому не постраждає від її надлишку.

    Іноді викликають стурбованість стани гемантуса, не пов’язані з жодною хворобою. Наприклад, чому гемантус не цвіте? Причиною відмови формувати квітки може бути недостатній полив у період активного росту або неправильне утримання квітки в період спокою, особливо якщо ви вирощуєте листопадний вид гемантуса: рослині під час відпочинку потрібно прохолодне приміщення, багато світла та зовсім мало води.

    Шкідники гемантуса та боротьба з ними

    Найчастіше гемантус потерпає від нападу павутинних кліщів або щитівок. Особливо варто побоюватися появи шкідників в жарку пору року. Щитівок, які зазвичай ховаються в пазухах листків і на їхньому споді, знімають із рослини ватною паличкою, змоченою в мильному розчині або спирті, після чого квітку миють під душем, дають висохнути й обробляють розчином Карбофосу або іншого препарату подібної дії. Що стосується павутинних кліщів, то вгадати їхню присутність можна по тонкій павутині і знебарвлених цятках на листі – прокусах. При розмноженні кліщі залишають на листках гемантуса темні плями, які поступово жовтіють і сохнуть. Знищують павутинних кліщів акарицидними препаратами – Актелліком, Актарою, Фітовермом.

    Види та сорти гемантуса

    Із представників роду Гемантус у домашніх умовах частіше за інших вирощуються види білоквітковий і вогневий. Але гемантусами заведено називати й близькі до них скадоксуси. Оскільки всі ці рослини належать до родини Амарилісові й умови їх утримання практично однакові, ми познайомимо вас і з деякими скадоксусами.

    Гемантус білоквітковий (Haemanthus albiflos)

    – дуже приваблива вічнозелена рослина з темно-зеленим, широким, товстим і глянцевим язикоподібним листям завдовжки близько 20 і завширшки до 10 см із віями по краю. Довжина потужних квітконосів цього виду не перевищує 25 см. Квіткові стрілки вінчають білі кулясті парасольки з золотистими кінчиками-пильовиками. Найвідомішим сортом виду є:

    • Принц Альберт – рослина з більшими суцвіттями, ніж у базового виду, забарвленими в насичений помаранчевий колір.

    Гемантус вогневий (Haemanthus coccineus)

    – власник півметрових листків із червоними кінчиками, плямистих квітконосів і оригінальних червоних суцвіть із жовтими пильовиками та великими пелюстками оцвітини. На жаль, у культурі цей вид цвіте не щороку, до того ж його цвітіння відбувається восени й не вирізняється тривалістю.

    Гемантус Ліндена (Haemanthus lindenii)

    – різновид із розташованими в два ряди на довгих черешках листками з поздовжніми складками вздовж центральної жилки. Квітконоси цього гемантуса сягають у довжину 50 см, а суцвіття діаметром до 20 см складаються з яскраво-червоних парасольок до 5 см у діаметрі.

    Гемантус білосніжний (Haemanthus candidus)

    – різновид, схожий на гемантус білоквітковий, але відрізняється від нього наявністю опушення на квітконосах і споді листя.

    Гемантус тигровий (Haemanthus tigrinus)

    – продукт селекційної роботи. Його прикрашене коричневими плямами листя сягає в довжину майже 45 см, а квітконоси здіймаються над землею всього на 15 см. Суцвіття у цього гемантуса великі, червоні.

    Гемантус гранатний (Haemanthus puniceus)

    або скадоксус гранатний (Scadoxus puniceus) – рослина зі шкірястими хвилястими листками й червоними суцвіттями діаметром близько 10 см.

    Гемантус багатоквітковий (Haemanthus multiflorus)

    або скадоксус багатоквітковий (Scadoxus multiflorus) – рослина з жилкуватим листям і великими рожевими або шарлахово-червоними суцвіттями на високих квітконосах.

    Гемантус Катаріна (Haemanthus Katherinae)

    або скадоксус Катарина (Scadoxus Katherinae) – популярний різновид із довгим і тонким листям, що сидить на несправжньому стеблі заввишки до 15 см, і червоними суцвіттями, що з’являються на рослині в кінці літа.

    Оригінальна рослина – люблю такі – незвичайні. Цибулини з такою назвою я зустрічала в магазині, але купувати не зважилася – на фото він на мене не справив жодного ефекту і, крім того, рослина для мене не відома, було страшно купувати. Тепер по можливості куплю, оскільки завдяки статті дізналася про рослину все, дякую автору.

    Вперше побачив цю квітку на шкільному підвіконні, саме тоді вирішив позичити цибулину і посади її вдома. Однак спроба була невдалою, квітка померла приблизно за місяць. Вже у дорослому віці, я зміг купити гемантус на ринку. Він в мене вже два роки. Однак зацвів тільки цього року. Я щиро вдячний за корисний матеріал статті, адже деяких порад я взагалі не дотримувався. Можливо саме тому рослина не цвіла.

    Дуже інформативна стаття про гемантус. Гарна квітка, але як і всі іноді страждає від шкідників. Дякую, що розповіли про павутинних кліщів та як з ними боротися. Ніколи б і не подумала, що проблема хвороби рослини саме в цих кліщах. Щодо вибагливості, то у мене проблем з цим не виникало. Але все одно треба звернути увагу на температурний режим.

    Чудова стаття. Дякую
    Я хотіла зайнятись пересаджуванням , а виявилось, що мого красеня краще зараз не зачіпати.
    І я робила помилки в догляді, тепер буду виправлятись.

    Зростає у мене гемантус білоквітковий. Цвів один раз, після цього незвичайного цвітіння і полюбила. Дав три дітки і все, більше не цвіте ні через рік, ні через два. Не можу зрозуміти чому? Так добре все починалося.

    Нажаль у моєму випадку сталася схожа ситуація, тільки в мене був гемантус білосніжний,грі шу на те, що не витримав температурного режиму та і недостатньої уваги було приділено до квітки, адже вона дуже вибаглива.