Ацикловір (Aciclovir) Лікарські препарати

допоміжні речовини: поліетиленгліколь 1500, поліетиленгліколь 400, пропіленгліколь, емульгатор № 1.

Лікарська форма

Основні фізико-хімічні властивості: мазь білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Противірусні засоби. Код АТХ D06B B03.

Фармакологічні властивості

Ацикловір — це противірусний препарат, який має високу активність in vitro проти вірусу простого герпесу I та II типів. Токсична дія відносно клітин організму господаря мінімальна. Потрапляючи у клітини, інфіковані вірусом герпесу, ацикловір фосфорилюється з утворенням активної сполуки — трифосфату ацикловіру. Перший етап цього процесу залежить від наявності вірусокодованої тимідинкінази. Трифосфат ацикловіру діє як інгібітор та субстрат для вірусної ДНК-полімерази, запобігаючи подальшому синтезу вірусної ДНК, не впливаючи на звичайні клітинні процеси.

Рівень системної абсорбції ацикловіру після повторного місцевого застосування мазі мінімальний.

Показання

Інфекції губ та обличчя, спричинені вірусом простого герпесу (Herpes labialis).

Протипоказання

Гіперчутливість до ацикловіру, валацикловіру, пропіленгліколю або до інших компонентів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Особливості застосування

Слід уникати випадкового потрапляння мазі в очі.

Осіб, хворих на герпес губ, потрібно застерегти від контактної передачі вірусу іншим людям, особливо при наявності відкритих уражень.

Препарат необхідно застосовувати лише для лікування герпесу на губах та обличчі. Не рекомендується наносити мазь на слизові оболонки ротової порожнини, очей та застосовувати його для лікування генітального герпесу. Особи з особливо тяжкими проявами Herpes labialis потребують консультації лікаря.

Не рекомендується застосовувати особам з імунодефіцитом без консультації лікаря. Такі пацієнти потребують консультації лікаря стосовно лікування будь-якої інфекції.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітним та жінкам, які годують груддю, препарат рекомендується застосовувати тільки у випадках, коли користь, на думку лікаря, перевищує ризик.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Спосіб застосування та дози

Препарат призначений лише для зовнішнього застосування.

Дітям віком від 12 років та дорослим мазь слід наносити 5 разів на добу приблизно з 4-годинними інтервалами, за винятком нічного часу. Важливо розпочати лікування якнайшвидше на початку інфекції, найкраще — під час продромального періоду або на стадії еритеми. Можна почати лікування і на пізніх стадіях — папули або пухиря.

Лікування повинно тривати щонайменше 4 дні. Якщо загоєння не відбулося, можна продовжити лікування до 10 днів. Якщо симптоми захворювання не зникають після 10 днів лікування, хворому необхідно звернутися до лікаря. Слід вимити руки до та після використання мазі, та уникати зайвого тертя або торкання рушником уражених ділянок, щоб запобігти загостренню або передачі інфекції.

Діти

Даних щодо безпеки застосування препарату дітям віком до 12 років недостатньо, тому не рекомендується застосовувати його дітям даної вікової категорії.

Передозування

При пероральному або місцевому застосуванні всієї туби мазі несприятливої дії виявлено не було через мінімальний системний вплив. У випадку підозри на передозування необхідно звернутися за медичною допомогою.

Побічні реакції

У деяких пацієнтів при застосуванні мазі може з’явитися тимчасовий швидкоминучий гострий або пекучий біль. Приблизно у 5% пацієнтів відбувалося незначне висушування та лущення шкіри. У невеликої частини пацієнтів спостерігалися еритема (почервоніння) та свербіж. Дуже рідко повідомлялося про випадки контактного дерматиту після застосування препаратів ацикловіру, однак ці випадки частіше були пов’язані з компонентами мазевої основи, а не з ацикловіром. Є поодинокі повідомлення про реакції негайної гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, унаслідок місцевого застосування ацикловіру.

Термін придатності

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 5 г або по 10 г у тубі в пачці.

Ацикловір (Aciclovir) Лікарські препарати

Ацикловір (INN ацикловір) — противірусний препарат прямої дії із групи нуклеотидів та нуклеозидів. Він активний проти вірусів родини герпесвірусів (Herpesviridae). Це велика родина ДНК-вмісних вірусів, яка включає віруси простого герпесу (ВПГ) I та II типу, вітряної віспи, Епштейна — Барр та цитомегаловірус (Mukherjee B. et al., 2007).
Ацикловір був синтезований Гертрудою Еліон (Gertrude B. Elion). У 1988 р. Г. Еліон та двом її колегам, Джорджу Хітчінгсу (George Hitchings) та серу Джеймсу Блеку (Sir James W. Black), була присуджена Нобелівська премія у сфері фізіології та медицини за розробку противірусних препаратів, у тому числі Ацикловіру (Kresge N. et al., 2008).
За хімічною будовою Ацикловір — це аналог пуринового нуклеозиду 2-дезоксигуанозину 9-(2-гідроксиетоксиметил) гуаніну, за класифікацією ІЮПАК 2-аміно-9-((2-гідроксиетокси)метил)-1,9-дигідро-6H-пурин-6-он. Він інгібує реплікацію герпесвірусів (Kresge N. et al., 2008). Цікаво, що ацикловір фосфорилюється в інфікованих ВПГ клітинах у 30–120 разів більш інтенсивно, ніж у неінфікованих клітинах. Ця його властивість пояснює, чому даний препарат є таким потужним та селективним інгібітором ВПГ, оскільки у результаті фосфориляції вірусною тимідинкіназою утворюється трифосфатна активна форма Ацикловіру . Трифосфат ацикловіру потім взаємодіє із ферментом ДНК-полімеразою герпесвірусів, що призводить до порушень синтезу ДНК вірусу. Ацикловір на теперешній час є одним із препаратів, які найчастіше застосовують у терапії інфекцій, що викликані ВПГ та вірусом вітряної віспи (Kresge N. et al., 2008).

Застосування Ацикловіру у педіатрії

Герпетичний гінгівостоматит (ГГС) у 90% викликається ВПГ. Це захворювання найбільш часто виявляється у дітей віком до 6 років. Вираженість ГГС може бути різноманітною — від безсимптомного носійства до розповсюдженого типового пухирцевого висипу на слизових оболонках порожнини рота, червоної облямівки губ та навколо рота, еритематозу та набряку ясен, крововиливів у слизові оболонки, підвищеної слинотечі, лихоманки та вираженого больового синдрому. Останній призводить до порушень у прийомі дитиною їжі та рідини, що може призвести до зневоднення. Серйозним ускладненням ГГС є герпетичний енцефаліт. Так, у дослідженні, проведеному у Ізраїлі, що включило 61 дитину із ГГС, було виявлено, що 89% дітей вживали недостатню кількість рідини (Goldman R.D., 2016).
Була проаналізована ефективність перорального застосування Ацикловіру у лікуванні герпетичного гігівостоматиту (ГГС) у дітей. У дослідженні взяли участь 72 дитини із клінічними проявами ГГС: характерними ураженнями слизової оболонки ротової порожнини, лихоманкою, болем у ротовій порожнині та труднощами у прийомі їжі та рідини, лихоманкою, а також висипом на шкірі навколо рота та на червоній облямівці губ. Виявлено, що Ацикловір зменшує тривалість персистенції висипу (4 дні порівняно із 10 днями у групі плацебо), лихоманки (1 день порівняно із 10 днями при прийомі плацебо), труднощів із прийомом їжі (4 та 7 днів відповідно), а також уражень поза ротової порожнини та виділення вірусу. Таким чином, терапія ГГС Ацикловіром , що застосовується перорально, була розпочата протягом перших трьох днів від появи симптомів, скоротила тривалість усіх клінічних проявів та виділення вірусу у дітей (Amir J. et al., 1997).
У нещодавньому огляді була підтверджена ефективність Ацикловіру у терапії ГГС. Було показано, що застосування даного препарату сприяло більш швидкому регресу всіх симптомів ГГС порівняно із плацебо, а також зменшувало виділення вірусу хворою дитиною та таким чином попереджало розповсюдження інфекції. На основі існуючих даних запропоновано застосовувати Ацикловір у лікуванні ГГС у дітей із вираженими симптомами або зневодненням внаслідок вираженого болю у ротовій порожнині. При цьому слід розпочинати терапію не пізніше ніж через 72 год з моменту появи симптомів. На сьогодні рекомендується за наявності ГГС приймати ацикловір у дозі 40–80 мг/кг маси тіла на добу перорально, розділивши на 3 або 4 прийоми, протягом 7 днів. Перед початком терапії необхідно інформувати батьків дитини або осіб, які здійснюють догляд, про потенційні побічні явища, такі як головний біль, загальна слабкість та блювання (Goldman R.D., 2016).

Ацикловір у терапії інфекцій, викликаних вірусом варіцелла-зостер

Вітряна віспа, для якої характерні дифузний висипк та віремія, розвивається у випадку первинного інфікування вірусом вітряної віспи ( Varicella Zoster Virus , варицелла-зостер). Після перенесеної вітряної віспи вірус пожиттєво персистує у сенсорних гангліях черепних нервів та задніх корінців спинного мозку. Оперізувальний герпес (часто зустрічається назва оперізувальний лишай) — це локалізований болісний везикулярний висип, що викликається реактивацією персистуючого у гангліях задніх корінців спинного мозку або черепних нервів вірусу варіцелла-зостер. Дане захворювання частіше розвивається у осіб похилого віку або осіб із порушеним імунним статусом, включаючи ВІЛ-інфікованих (Barnabas R.V. et al., 2016). Щорічно у США реєструється більше 1 млн випадків даного захворювання. Дослідження показують, що захворюваність на оперізувальний герпес за останні роки зросла (Cohen J.I., 2013). Основним фактором ризику розвитку оперізувального лишаю є вік. З плином часу після перенесеної вітряної віспи знижується рівень Т-клітинного імунітету до вірусу вітряної віспи. Саме напруженість клітинного імунітету, на відміну від вірусспецифічних антитіл, корелює зі зниженням ризику розвитку оперізувального герпесу. Ризик розвитку оперізувального лишаю вищий у жінок, ніж у чоловіків, у представників європеоїдної раси, а також у осіб із сімейним анамнезом оперізувального герпесу. Особи із ослабленим імунітетом та порушеним Т-клітинним імунітетом, включаючи реципієнтів трансплантатів органів та гемопоетичних стовбурових клітин, осіб, що отримують імуносупресивну терапію, а також пацієнтів із лімфомою, лейкемією або ВІЛ-інфекцією, піддаються підвищеному ризику розвитку даного захворювання та його більш тяжкого перебігу. Приблизно у однієї третини хворих може ускладнюватися постгерпетичною невралгією, вторинною інфекцією, рубцевими процесами на місці висипу, можливі ураження внутрішніх органів (легень, ШКТ), параліч Бела, синдром Рамзі — Ханта (Cohen J.I., 2013).
Найбільш небезпечними ускладненнями є герпетичні ураження очей (включаючи герпетичні кератит, склерит, увеїт або гострий некроз сітківки) та поперечний мієліт, викликаний вірусом вітряної віспи (Boeckh M. et al., 2006).
Захворюваність на оперізувальний лишай у ВІЛ-інфікованих у 12–17 разів вища порівняно із ВІЛ-негативними особами. Навіть після початку антиретровірусної терапії частота оперізувального лишаю залишається у 2–3 рази вищою серед ВІЛ-інфікованих. У осіб із ослабленим імунітетом, у тому числі ВІЛ-інфікованих, перебіг даного захворювання може бути рецидивуючим або персистуючим. У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні, в яке включили 3408 осіб, коінфікованих ВІЛ та ВПГ-2-го типу, була проведена оцінка ефективності перорального прийому 400 мг Ацикловіру 2 р/добу на частоту розвитку оперізувального герпесу у даної категорії пацієнтів. Протягом 5175 людино-років спостереження було зафіксовано 26 випадків оперізувального герпесу у групі досліджуваного препарату та 69 випадків у групі плацебо (відносне зниження ризику розвитку на 62%). Таким чином, щоденна профілактика Ацикловіром значно знизила захворюваність на оперізувальний герпес серед ВІЛ-інфікованих (Barnabas R.V. et al., 2016).
Оперізувальний герпес виявляється у 30% реципієнтів алогенних гемопоетичних клітин, у яких в анамнезі була перенесена вітряна віспа. Більшість випадків виникає через 3–12 міс після трансплантації. У подвійному сліпому контрольованому дослідженні 77 реципієнтів трансплантату гемопоетичних клітин із ризиком реактивації вірусу вітряної віспи були рандомізовані у групу Ацикловіру (800 мг 2 рази на добу) або плацебо; тривалість прийому — до 12 міс із моменту операції. Встановлено, що Ацикловір значно знижує ризик розвитку оперізувального герпесу порівняно із групою плацебо. При цьому була відмічена хороша переносимість препарату. Профілактичний прийом Ацикловіру тривалістю більше 12 міс може бути показаний тим реципієнтам трансплантату гемопоетичних клітин, у яких продовжується імуносупресивна терапія (Boeckh M. et al., 2006).

Інші сфери застосування Ацикловіру

Рожевий лишай (PЛ) — це гостре запальне захворювання шкіри, яке відмічається у всьому світі, частіше у дітей та молодих людей. Як правило, на тулубі розвивається екзантема, що складається із дрібних плям, яка зазвичай зберігається близько 8 тиж та супроводжується помірним або сильним свербежем. Етіологія РЛ залишається предметом дискусій, проте є дані щодо ролі вірусу герпесу людини 6-го та 7-го типів (HHV-6 та HHV-7) у розвитку РЛ. Сучасні методи лікування включають місцеву та системну терапію антигістамінними препаратами та топічними глюкокортикоїдами. У той же час останніми роками була продемонстрована ефективність застосування Ацикловіру при РЛ. Його рекомендують включати до схем лікування у випадку великих уражень, рецидивуючого та затяжного перебігу. Так, у нещодавньому огляді, що включив 104 дослідження, із яких 7 (n=324) відповідали критеріям включення, було показано, що застосування Ацикловіру дозволяє досягти більш швидкого регресу уражень шкіри порівняно із плацебо. При порівнянні ефективності стосовно регресу екзантеми із пероральними антигістамінними препаратами та місцевими глюкокортикоїдами та/або лосьйоном каламіну не виявлено суттєвої різниці. При цьому включення Ацикловіру у комбіновані схеми терапії дозволяло досягти значного зменшення вираженості свербежу. При порівнянні ефективності застосування Ацикловіру та антибіотиків із групи макролідів виявлена більш висока ефективність Ацикловіру , що свідчить на користь вірусної етіології даного захворювання. У проаналізованих дослідженнях були зареєстровані такі побічні ефекти Ацикловіру , як порушення сну, головний біль, нудота, блювання та дисгевзія. Автори огляду підкреслюють важливість подальших досліджень у цій сфері (Rodriguez-Zuniga M. et al., 2018).
Загалом близько 5% населення в анамнезі мають перенесений генітальний герпес (Scott L.L. et al., 2002). При цьому можлива передача вірусу від матері до немовляти під час пологів. Щоб уникнути зараження ВПГ дитини під час пологів, вагітним із видимими герпетичними ураженнями статевих органів рекомендуються пологи шляхом кесаревого розтину. Породіллям без видимого висипу рекомендуються пологи через природні пологові шляхи, оскільки ризик передачі ВПГ дитині у такому випадку невисокий. Профілактичний прийом Ацикловіру знижує частоту клінічної та субклінічної реактивації ВПГ у невагітних дорослих. У проспективному подвійному сліпому рандомізованому дослідженні за участю 234 жінок із рецидивуючим генітальним герпесом оцінювалася ефективність Ацикловіру у профілактиці рецидивів генітального герпесу при пологах. Пацієнти приймали Ацикловір (400 мг 3 р/добу) або плацебо починаючи із 36-го тижня вагітності. Оцінювались клінічні симптоми на момент пологів, а також виділення вірусу зі слизових оболонок статевих органів (визначалося вірусологічним методом). Клінічні ознаки генітального герпесу на момент пологів були виявлені у 6% осіб, які приймали Ацикловір , та 14% тих, що приймали плацебо. Виділення вірусу було виявлено у 6% пацієнток із групи плацебо, у той час як у групі лікування не визначено позитивних культур ВПГ. Таким чином, Ацикловір значно знизив частоту клінічних проявів генітального герпесу та виділення ВПГ під час пологів у пацієнток із попередньо перенесеним генітальним герпесом (Scott L.L. et al., 2002).

Ацикловір: висновки

Ацикловір — противірусний препарат прямої дії, що широко застосовується у терапії інфекцій, викликаних вірусами родини герпесвірусів. Показання до його застосування включають ураження, викликані ВПГ, терапію тяжких форм вітряної віспи, лікування оперізувального лишаю. Також Ацикловір може застосовуватися для лікування та з профілактичною метою для попередження рецидивів оперізувального герпесу, інфекцій, викликаних ВПГ, як в імунокомпетентних осіб, так і у пацієнтів із порушеннями імунітету, включаючи імуносупресивну терапію та ВІЛ-інфікованих.

Ацикловір: питання та відповіді

Ацикловір — противірусний препарат прямої дії з групи нуклеотидів та нуклеозидів. Ацикловір активний проти сімейства ДНК-вірусів — герпесвірусів (Herpesviridae) і застосовується в терапії пацієнтів із захворюваннями, викликаними вірусом простого герпесу і вірусом вітряної віспи. Препарат було синтезовано у 1988 р. і на сьогодні він є одним з найчастіше застосовуваних противірусних лікарських засобів для терапії хворих з інфекціями, спричиненими вірусом простого герпесу та вірусом вітряної віспи. Цікавим є той факт, що у 1988 р. Гертруда Еліон (Gertrude B. Elion) з колегами отримали Нобелівську премію за розробку противірусних препаратів, у тому числі ацикловіру.

Ацикловір пригнічує реплікацію герпесвірусів. Важливо, що він фосфорилюється (саме фосфорильована форма є активною) в інфікованих клітинах у 30–120 разів інтенсивніше, ніж у здорових. Саме завдяки цій властивості ацикловір є потужним та селективним інгібітором герпесвірусів. Найбільш активний він щодо вірусу простого герпесу, вірусу вітряної віспи і трохи менш активний щодо вірусу Епштейна — Барр та цитомегаловірусу.

У яких лікарських формах випускається ацикловір?

Ацикловір випускається у формі таблеток, що містять 200, 400 та 800 мг діючої речовини, 2,5% мазі та 5% крему для зовнішнього застосування, а також ліофілізату для приготування розчину для інфузій у флаконах із вмістом 250 або 500 мг діючої речовини.

Якими є показання до застосування ацикловіру?

Таблетки 200 мг, 400 мг та 800 мг:

• лікування пацієнтів з викликаними вірусом простого герпесу ураженнями шкіри та слизових оболонок, у тому числі первинного та рецидивуючого герпесу;
• для профілактики рецидивів при рецидивному герпесі у пацієнтів з нормальним імунітетом;
• для профілактики герпесвірусних інфекцій, спричинених Herpes labialis у хворих на імунодефіцит (у тому числі пацієнтів зі СНІДом);
• лікування хворих з вітряною віспою та оперізуючим герпесом.

Ліофілізат для розчину для інфузій:

• лікування пацієнтів з інфекціями, викликаними вірусом простого герпесу, у яких відмічають імунодефіцит;
• лікування пацієнтів з тяжким генітальним герпесом з нормальним імунітетом;
• для профілактики інфекцій, спричинених вірусом простого герпесу у хворих на імунодефіцит;
• лікування пацієнтів з інфекціями, спричиненими Varicella zoster;
• лікування хворих на герпетичний енцефаліт;
• лікування новонароджених та немовлят віком до 3 міс з інфекціями, викликаними вірусом простого герпесу.

Як застосовувати ацикловір крем 5%?

• Препарат застосовувати лише зовнішньо! Наносити тільки на уражену шкіру обличчя та губ.
• Дорослим та дітям віком від 12 років наносити крем 5 разів на добу кожні 4 год, за винятком нічного часу.
• Курс лікування зазвичай становить 4–10 днів. Якщо через 10 днів терапії висип не проходить, необхідно звернутися до лікаря.
• Курс лікування необхідно починати якнайшвидше після появи перших симптомів герпетичної інфекції.
• Перед нанесенням крему слід вимити руки. Також після нанесення крему на уражені ділянки шкіри необхідно вимити руки з милом для запобігання поширенню інфекції.

Незважаючи на те що препарат є безрецептурним, його не слід застосовувати самостійно особам з імунодефіцитом. Таким пацієнтам необхідно проконсультуватися у лікаря у разі виникнення симптомів будь-яких інфекційних захворювань.

Оскільки крем ацикловіру містить пропіленгліколь, його не слід застосовувати в осіб з алергічними реакціями на цю речовину в анамнезі.

Як застосовувати ацикловір мазь 2,5%?

Ацикловір мазь застосовується лише зовнішньо! Дорослим та дітям віком від 12 років мазь наносять на уражені ділянки шкіри обличчя або губ 5 разів на добу. Необхідно наносити мазь кожні 4 год, крім часу нічного сну.

Найкращі результати лікування будуть досягнуті за початку застосування мазі ацикловіру з появою перших ознак захворювання (сверблячки, поколювання та печіння, почервоніння та болісних пухирців, що містять прозору рідину)!

Мінімальний курс лікування — 4 дні. За потреби можна продовжити курс терапії до 10 днів. Якщо після 10 днів лікування симптоми зберігаються, необхідно проконсультуватися з лікарем.

До та після застосування мазі необхідно мити руки для попередження передачі інфекції. Уражені ділянки шкіри не можна терти, витирати рушником. Необхідно уникати випадкового потрапляння мазі в очі.

Мазь не застосовується для лікування пацієнтів з генітальним герпесом!

При тяжкому ступені вираженості проявів Herpes labialis необхідно проконсультуватися з лікарем!

Хворі з імунодефіцитом (у тому числі зі СНІД) не повинні застосовувати мазь ацикловіру у якості самолікування. Хворі цієї категорії потребують консультації лікаря у разі виникнення симптомів будь-якого інфекційного захворювання.

Як приймати ацикловір таблетки?

Таблетки ацикловіру приймати цілими, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води.

У якій дозі приймати ацикловір таблетки дорослим?

Рекомендовані дози залежать від діагнозу та тяжкості перебігу захворювання.

У якій дозі приймати таблетки ацикловіру дорослим при ураженнях, спричинених вірусом простого герпесу?

• Для лікування дорослих з інфекціями, викликаними Herpes labialis, рекомендують приймати по 1 таблетці ацикловіру 200 мг 5 разів на добу, кожні 4 год, крім часу нічного сну. Курс лікування зазвичай становить 5 днів, але за необхідності він може бути продовжений.
• Доза може бути підвищена до 400 мг на прийом у хворих із синдромом мальабсорбції. Також у пацієнтів із синдромом мальабсорбції ацикловір у таблетках може бути замінений на внутрішньовенні інфузії ацикловіру (ліофілізат для приготування розчину для інфузій).

Лікування рекомендується починати з появою перших ознак герпетичної інфекції!

Як приймати таблетки ацикловіру для профілактики рецидивів герпесу?

Таблетки ацикловіру застосовуються і для профілактики рецидивів у хворих з рецидивуючим герпесом.

• Хворим із нормальним імунітетом рекомендується приймати по 1 таблетці ацикловіру 200 мг 4 рази на добу кожні 6 год або по 2 таблетки 2 рази на добу кожні 12 год. У той же час залежно від клінічної ситуації доза може бути знижена до 200 мг 3 рази на добу або 200 мг 2 рази на добу. Тривалість профілактичного курсу та можливість перерви у прийомі препарату визначає лікар.
• Хворим із синдромом мальабсорбції рекомендується доза 400 мг 4 рази на добу. У цих хворих ацикловір також може застосовуватися внутрішньовенно.

Важливо! Рекомендовані дози суттєво відрізняються для хворих з імунодефіцитом!

У якій дозі приймати таблетки ацикловіру дорослим з імунодефіцитом при ураженнях, спричинених вірусом герпесу?

• Якщо у хворого з ураженнями, викликаними простим герпесом, виявлено тяжкий імунодефіцит (наприклад внаслідок прийому імуносупресорів, трансплантації кісткового мозку або СНІДу), доза ацикловіру може бути підвищена до 400 мг на прийом.
• При рецидивному герпесі хворим на імунодефіцит рекомендована доза становить 200 мг 4 рази на добу кожні 6 год. Хворим зі значним імунодефіцитом (наприклад після трансплантації кісткового мозку) рекомендована доза становить 400 мг 4 рази на добу. У цих хворих ацикловір також може застосовуватися внутрішньовенно.

У якій дозі приймати таблетки ацикловіру при вітряній віспі та оперізуючому герпесі?

Для лікування вітряної віспи та оперізувального герпесу у пацієнтів з нормальним імунітетом ацикловір таблетки приймають по 4 таблетки 5 разів на добу (кожні 4 год, крім часу нічного сну). Курс лікування становить 7 днів. Хворим з імунодефіцитом або синдромом мальабсорбції при оперізуючому герпесі та вітряній віспі рекомендується застосовувати ацикловір внутрішньовенно.

Яку дозу ацикловіру в таблетках застосовувати у дитини при герпесі?

Точних даних щодо прийому препарату у дітей з нормальним імунітетом немає. Але для лікування та профілактики рецидивів інфекцій, спричинених Herpes labialis, у дітей віком від 2 років з імунодефіцитом рекомендуються дози як для дорослих (200 мг 4 рази на добу кожні 6 год).

У якій дозі приймати ацикловір у таблетках дитині при вітряній віспі?

• Дітям віком 2–6 років рекомендується застосовувати ацикловір у дозі 400 мг 4 рази на добу.
• Дітям віком старше 6 років рекомендується приймати ацикловір у дозі 800 мг 4 рази на добу.
• Також можна визначити дозу, виходячи з маси тіла дитини: 20 мг/кг (але не перевищувати разову дозу 800 мг!).

Незалежно від методу розрахунку дози (виходячи з віку або маси тіла дитини) рекомендується приймати препарат протягом 5 днів. У дітей віком до 2 років ацикловір у таблетках не застосовують.

Як застосовувати ацикловір внутрішньовенно у дорослих?

Ацикловір внутрішньовенно вводять у вигляді повільних інфузій, тривалістю не менше 1 год.

Курс лікування ацикловіром для внутрішньовенного введення може становити 5–21 днів залежно від діагнозу та тяжкості перебігу захворювання. Дози також відрізняються залежно від діагнозу та тяжкості перебігу захворювання, а також імунного статусу пацієнта.

• Так, для лікування пацієнтів з інфекціями, викликаними вірусом простого герпесу (за винятком герпетичного енцефаліту) та вірусом вітряної віспи, доза ацикловіру для внутрішньовенного введення розраховується, виходячи з маси тіла пацієнта і становить 5 мг/кг.
• Для хворих на імунодефіцит рекомендована доза ацикловіру становить 10 мг/кг маси тіла.
• Для лікування пацієнтів з герпетичним енцефалітом рекомендована доза ацикловіру становить 10 мг/кг маси тіла.
• Для пацієнтів з ожирінням доза розраховується, виходячи з їхньої ідеальної, а не реальної маси тіла.

Як застосовувати ацикловір внутрішньовенно у дітей?

Ацикловір внутрішньовенно вводять у вигляді повільних інфузій, тривалістю не менше 1 год.

Курс лікування ацикловіром для внутрішньовенного введення може становити 5–21 день залежно від діагнозу та тяжкості перебігу захворювання.

Дози для дітей віком 3 міс — 12 років розраховуються, виходячи з площі поверхні тіла.

• Так, для лікування пацієнтів з інфекціями, викликаними вірусом простого герпесу (за винятком герпетичного енцефаліту) та вірусом вітряної віспи, доза ацикловіру для внутрішньовенного введення становить 250 мг/м 2 поверхні тіла кожні 8 год.
• Для дітей з імунодефіцитом, а також для дітей з енцефалітом та нормальним імунітетом рекомендована доза ацикловіру становить 500 мг/м 2 поверхні тіла.
• Рекомендована доза для новонароджених та немовлят у віці молодше 3 міс становить 20 мг/кг/маси тіла кожні 8 год. Тривалість курсу лікування визначає лікар залежно від діагнозу та тяжкості перебігу захворювання.

Чи можна приймати ацикловір без призначення лікаря?

Ацикловір мазь 5% та гель 2,5% відпускаються без рецепта. Їх можна застосовувати без призначення лікаря при перших ознаках герпетичних уражень (свербежу, поколювання та печіння, почервоніння та болісних пухирців, що містять прозору рідину). Однак, враховуючи те, що симптоми герпесу можуть бути схожими на ураження іншої етіології, рекомендується звернутися до лікаря для встановлення діагнозу. Також слід звернутися до лікаря, якщо ураження шкіри, червоної облямівки губ не загоюються, не дивлячись на лікування. Ацикловір у формі таблеток та ліофілізату для внутрішньовенного застосування відпускають лише за рецептом лікаря!

Які існують протипоказання до застосування ацикловіру?

Ацикловір протипоказаний при алергічних реакціях на ацикловір, валацикловір або пропіленгліколь в анамнезі.

Які побічні ефекти можуть виникати на фоні застосування ацикловіру?

При прийомі ацикловіру можуть виникати:

• анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія;
• алергічні реакції, включаючи кропив’янку, ангіоневротичний набряк, анафілаксію;
• головний біль, запаморочення;
• збудження, сплутаність свідомості, тремор, атаксія, дизартрія, галюцинації, судоми, психотичні симптоми, сонливість, енцефалопатія, кома — ці симптоми виникають дуже рідко, переважно у хворих з нирковою недостатністю та є оборотними;
• задишка;
• нудота, блювання, діарея, біль у животі;
• жовтяниця, гепатит, підвищення білірубіну та печінкових ферментів у біохімічному аналізі крові;
• висип, свербіж;
• біль у ділянці нирок, гостра ниркова недостатність, підвищення рівня креатиніну та сечовини в біохімічному аналізі крові;
• стомлюваність, лихоманка.

Чи можна приймати ацикловір вагітним?

Ацикловір можна застосовувати у вагітних у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Наприклад, ацикловір може бути призначений вагітній з рецидивним генітальним герпесом для профілактики рецидиву та інфікування дитини під час пологів. На сьогодні не виявлено тератогенної дії ацикловіру: кількість вроджених вад розвитку у дітей, чиї матері приймали під час вагітності ацикловір, така ж, як у середньому в популяції.

Чи можна застосовувати ацикловір при грудному вигодовуванні?

Ацикловір проникає в грудне молоко. Застосовувати його у жінок, які годують груддю, можна тільки у випадках, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для дитини. Лікар може порекомендувати припинити грудне вигодовування на час прийому ацикловіру.

Чи можна застосовувати ацикловір у хворих похилого віку?

Так, можна. Але у похилому віці у пацієнта існує ризик порушення функції нирок. Необхідно контролювати функцію нирок у хворих похилого віку: для цього рекомендується проводити біохімічний аналіз крові (визначення креатиніну, сечовини, підрахунок швидкості клубочкової фільтрації (кліренсу креатиніну)). Також необхідно рекомендувати пацієнтам вживати достатню кількість рідини під час лікування ацикловіром (зазвичай рекомендується щонайменше 1,5 л води на добу).

Чи можна приймати ацикловір пацієнтам з нирковою недостатністю?

Так, але дози для пацієнтів з нирковою недостатністю можуть бути знижені порівняно з рекомендованими. Лікар визначить дозу залежно від локалізації та тяжкості герпетичних уражень та кліренсу креатиніну у хворого.