Азербайджанці

Азербайджа́нці (самоназва — Azərbaycanlılar) — нащадки стародавніх етносів, які мешкали на території сучасного Азербайджану та Ірану. Азербайджанці становлять до 90 % населення Азербайджанської Республіки (9 млн осіб). Мешкають також в Афганістані, Іраку, Туреччині, Німеччині, Австрії, США, Україні, Росії та інших країнах. Виокремлюються субетнічні групи азербайджанців: айруми, афшари, баяти, карадагці, карапапахи, падари, шахсевени та ін. Відносяться переважно до південної раси великої європеоїдної раси. Мова азербайджанців — азербайджанська мова — належить до огузької групи тюркських мов з помітними рисами, характерними для кипчацьких мов. В етногенезі азербайджанців брало участь населення Манейського царства (перша половина 1 тис. до н. е.), Кавказької Албанії (друга половина 1 тис. до н. е — 10 ст. н. е), Мідії ( 7 — початок 6 ст. до н. е.), Антропатени (4 ст. до н. е. — 7 ст. н. е), яка після завоювання її арабами у 7 ст. отримала назву Адербейган (Азербайджан). У 1 тис. до н. е. з місцевим населенням змішувалися ірано- і тюркомовні племена, що мігрували до Південного Кавказу: скіфи, гуни, булгари, печеніги тощо. Етнос азербайджанців у цілому сформувався приблизно у 11–13 ст. внаслідок міграції на територію сучасного Азербайджану огузьких племен. На початку 16 ст. відбулось об’єднання азербайджанських земель і утворення великої держави Сефевідів. Значний вплив на етногенез азербайджанців мало також переселення у 16–18 ст. до Азербайджану з Туреччини нових курдських племен — джибіклі та махмудлі. 1828 азербайджанців було розділено між Іраном і Російською імперією на дві частини. Більшість азербайджанців у Азербайджані — мусульмани (93,4 %, 2012, оцінка), серед яких близько 85 % — шиїти, близько 15 % — суніти (2012, оцінка). Абсолютна більшість азербайджанців в Ірані — шиїти, є також незначна кількість сунітів та немусульман (представники віри бахаї). У статистичних оцінках кількості представників різних течій ісламу і чисельності немусульман у Ірані дані щодо іранських азербайджанців зазвичай не виокремлюються. Іслам поширився в Азербайджані у 8 ст., витіснивши християнство, що було поширене з 4 ст. На початку 20 ст. національна ідентичність азербайджанців формувалася під впливом ісламу, народних традицій, європейських ідей, зокрема лібералізму та націоналізму. Північна частина історичного Азербайджану входила до СРСР, а південна — до Ірану, тому азербайджанці розвивалися в умовах різних політичних систем, культури та мови. Лише після 1991 розпочалося відновлення культурної взаємодії. Традиційними заняттями сільського населення є землеробство, садівництво, виноградарство, тваринництво. Найдавніша галузь — шовківництво. Традиційні ремесла: килимарство, ювелірне виробництво, гончарство, обробка дерева, каміння, шкіри. Розвинена музична народна творчість, зберігаються давні традиції, зокрема свято новруз-байрам (21–22 березня), культ вогню, каміння, дерев.

Література

1. Сумбатзаде А. Азербайджанцы: этногенез и формирование народа. Баку, 1990.
2. Гейбумаев Г. К этногенезу азербайджанцев: историко-этнографическое исследование. Баку, 1991.
3. Swietochowski T. Russia and Azerbaijan: A Borderland in Transition. New York, 1995.
4. История Азербайджана: С древнейших времен до 70-х гг. ХІХ в. Баку, 2009.

Азербайджан — економіка, клімат, природа, культура, населення

Азербайджан – це воістину дивовижна країна контрастів і протиріч, яка представляє зв’язок древніх імперій. Найдавніші пам’ятки культури та сучасна архітектура представлена світом невеликих сіл з віковими традиціями.

У даній статті будуть наведені основні відомості про даний Південній державі.

Азербайджан на карті світу

Ця країна розташована на кордоні Азії та Європи, іншими словами в Східному Закавказзі, і має вихід до Каспійського моря, займаючи чималу площу його узбережжя.

• на заході з Вірменією;
• на півночі – з Росією;
• на північному заході – з Грузією;
• на півдні – з Іраном.

Автомобільне, залізничне та пішохідне сполучення здійснюється через три контрольно-пропускні пункти.

Загальна інформація про країну

Столиця Азербайджану – місто Баку. Загальна площа країни становить 86600 квадратних кілометрів, а чисельність населення – понад 9 мільйонів осіб. Держава вважається найбільшою на території Кавказу і займає 91 місце у світі за кількістю жителів.

Корінне населення становить 90% азербайджанців, а на інші 10% припадають латиші, лезгини, вірмени та росіяни.

Країна відноситься до світського типу, але все ж релігія більшості громадян – це іслам, і лише невелика частина населення дотримується іншої віри, сповідуючи іудаїзм або християнство.

Офіційна мова – азербайджанська, а валюта – азербайджанський манат.

Коротка історія країни

Вважається, що територія країни була населена людьми понад півтора мільйона років тому. Археологи знайшли залишки первісності в Казаху, Нахічевані та Карабасі.

До кінця четвертого століття до нашої ери племена почали створювати свої держави, а ось у другому столітті ( також до нашої ери), жителі Азербайджану вважалися васалами Сасанідів (правителі Ірану), але трохи пізніше держава перейшла в Арабський халіфат, після чого сюди вперше прийшов іслам.

Це був переломний момент для даної місцевості, в результаті якого виникло відразу кілька ісламських держав, якими управляли монархи з різних династій.

Близько п’яти століть тому землі почали плавно об’єднуватися, до чого доклав руку шах Ісмаїл Хатаї, який створив потужну імперію під назвою сефевідська держава, що охоплювати південні та північні регіони.

Після його смерті територію почав розширювати Надір-Шах, який зміг підпорядкувати собі північну частину Індії. Але його смерть призвела до розпаду імперії на ханства і султанати.

До кінця 18 ст.династія Гаджарів вирішила знову об’єднати землі Надір-шаха. Це призвело до загострених конфліктів між Росією та Іраном, яка прагнула підпорядкувати собі Південний Кавказ. В результаті південна частина відійшла Ірану, а північна – Росії.

Азербайджан перебував у складі СРСР до 1991 року і був Соціалістичною Республікою, після чого отримав незалежності.

Політика Азербайджану

Це держава унітарного типу, форма правління – президентська республіка, а значить глава, згідно з Конституцією – президент. Сьогодні президентом країни є Ільхам Алієв.

Прапор країни – це триколор в горизонтальному напрямку (зелений, червоний, блакитний). На червоній смузі розміщені восьмикутна зірка білого кольору і півмісяць.

Окрасою герба служить вогонь, зірка з вісьмома кутами та вінок з дубового листя і пшеничних колосків.

Населення

За даними на 1 січня 2019 року населення країни склало близько 10 мільйонів (без 20 тисяч) осіб. В середньому тривалість життя у жінок становить 75 років, а у чоловіків 70 років.

Промисловість – це одна з розвинених галузей економічного стану країни.

• металургію;
• машинобудування;
• продовольчу;
• хімічну;
• паливно-енергетичну;
• нафтогазовидобувну та інші галузі промисловості.

Клімат Республіки Азербайджан

Клімат країни належить до перехідного типу і переходить з помірного до субтропічного. Всього по країні налічується дев’ять природно-кліматичних зон (від субтропічної до гірської тундрової). Це пояснюється гірським рельєфом в більшій частині регіонів, який формує наявність висотних поясів.

Середня температура влітку становить від +5 до + 27 °С в залежності від місця розташування (високогір’я або долина). Взимку температура може відпускатися до -10 або + 3 °С відповідно.

Що стосується опадів, то їх досить мало, не більше 200 мм. рік (передгір’я Великого Кавказу) і близько 1200-1700 мм. на рівнині (Ленкоранська низовина). Взагалі на рівнинах і передгір’ях іноді бувають низькі мінусові температури та сильні морози, зате сніг рідко випадає і надовго не залежується.

Погода тут дивовижна – часто дуже сонячно, а кількість днів в році без опадів близько 270.

Пам’ятки столиці та інших міст

Це дивовижна країна, в якій, мабуть, немає місць, які б не хотів відвідати хоча б один завзятий мандрівник. Таких місць тисячі. Велика частина культурних та історичних пам’яток знаходиться в столиці.

Ось список цікавих пам’яток:

• музей килима;
• старовинна Дівоча вежа (висота 29,5 метрів);
• знамениті лазні;
• Бакинський Акрополь тощо.

Найбільш привабливий Баку під час святкування національних свят: Курбан-байрам (18 квітня), Рамазан-байрам (9 лютого), коли в місті організовуються численні святкові заходи та концерти.

Також славляться пам’ятками інші міста. Наприклад, гори Кічікдаш, Шихгаямі, Беюкдаш знамениті слідами стоянок стародавньої людини, наскельними письменами, могильниками та надгробними пам’ятниками.

Можна відвідати історичну столицю Габали. Тут розташовані мавзолеї шейхів Мансура і Бадредіна, стародавня міська мечеть, замки Аджінне-Тепе і Сари-Тепе.

Незвичайний рослинний і тваринний світ охороняють відомі у всьому світі заповідники:

• Гірканський.
• Ширванський.
• Закатальський.

У них представлено приблизно чотири тисячі видів тварин і рослин.

Звичаї та традиції національного характеру

Гостинність – це наявність різних звичаїв. Зазвичай гостей не можна відпускати з дому без вечері, а при зустрічі на стіл подають вишукані страви.

Чаювання – це теж особлива традиція. Чай подається перед прийомом їжі та замість того, щоб класти в нього шматочки цукру, його просто умочують в чай, а потім повільно і з задоволенням потягують. До чаю обов’язково подається варення. До речі чашки для чаю мають форму груші.

Весілля і шлюб – це урочисті заходи, що містять кілька етапів, на кожному з яких актуальні певні правила і звичаї.

Наприклад, спочатку проводиться попереднє знайомство батьків і родичів, а вже потім сватання. Заручення і народження дитини також мають масу звичаїв і традицій народу.

Таким чином, Азербайджан – це незвичайний райський куточок, який славиться своїми традиціями, звичаями та пам’ятками. Найдавніші пам’ятки культури, унікальні місця відпочинку, багата історія – все це приваблює туристів з усіх міст і країн світу.