ТЕМА. УТВОРЕННЯ АФІНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Мета: ознайомити учнів з природно-географічними та кліматичними умовами Аттики; формувати уявлення про її населення та основні заняття, систему влади, етапи формування Афінської держави; розглянути реформи Солона, Пісістрата та Клісфена, визначити, в чиїх інтересах вони проводилися; розвивати вміння порівнювати історичну інформацію, висловлювати своє ставлення до тиранії, розвивати навички критичного мислення.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: Голованов С., Костирко С. Історія стародавнього світу (К., 2006), Шалагінова О., Шалагінов Б. Історія стародавнього світу (К., 2006), роздавальний матеріал, атлас «Історія стародавнього світу. 6 клас».
Поняття: Аттика, Афіни, «акрополь», «агора», «метеки», «ареопаг», «архонт», «реформа», «демократія», «боргове рабство», «громадянин», «тиранія», «остракізм», «стратег».
I. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
II. Актуалізація опорних знань учнів
Накресліть схеми «Суспільство Спарти» та «Органи державної влади в Спарті».
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя про географічне положення Аттики супроводжується показом на карті.
Працюємо з картою
- 1. Знайдіть на карті територію Аттики, визначте, в якій частині Греції вона знаходиться,
- 2. В якій частині Середньої Греції знаходиться Аттика?
Коментоване читання
Учні знайомляться за текстом підручника з описом Афін та дають відповідь на запитання.
Працюємо з текстом
Прочитати текст про афінську агору в ринковий день. На полях позначте літерами основні заняття греків, дайте відповіді на запитання.
1. Якими були основні заняття населення Аттики?
2. Що продавалося на афінському ринку?
3. Якого продукту бракувало Аттиці? Чому?
4. Пригадайте, що продавали на афінському ринку, і спрогнозуйте:
- а) з якого району Аттики привезений названий вами товар (можливо, він був виготовлений на місці);
- б) що купить кожний торговець на виручені кошти.
Працюємо зі схемою «Реформа Солона»
- 1. Порівняйте склад населення Спарти та Афін.
- 2. Який державний устрій вам більше подобається — Спарти чи Афін? Свою точку зору обґрунтуйте.
Працюємо з поняттями
Ареопаг — головний державний орган в Афінах, рада, що складалася з родової аристократії.
Архонт — аристократ-урядовець в Афінах.
- 1. У чиїх інтересах проводилися реформи Солона?
- 2. Чи можна стверджувати, що реформи Солона підірвали основи влади родової знаті?
Коментоване читання
Прочитати текст підручника (Голованов С., Костирко С. Історія стародавнього світу, С. 157-158; Шалагінова О., Шалагінов Б. Історія стародавнього світу, С. 154-155) про реформи Пісістрата і Клісфена, дати відповіді на запитання.
- 1. Що таке тиранія? З якою метою Пісістрат захопив владу?
- 2. Що зробив Пісістрат для Афінської держави?
- 3. Який зв’язок між Пісістратом і театральними виставами?
- 4. Перерахуйте реформи Клісфена.
- 5. Чим був вигідний остракізм демосу?
- 6. Чи можна вважати остракізм справедливим заходом?
IV. Закріплення вивченого матеріалу
- 1. Коли було проведено реформи Солона?
- 2. Розподіліть наведені поняття між Спартою та Афінами.
Лаконіка, Мессенія, буле, ареопаг, олігархія, демократія, агора, еклесія, герусія, метеки, ілоти, Пісістрат, Солон, Лікург, Клісфен, театр, остракізм, архонт, ефори, апелла, акрополь, Лакедемон, Аттика, Пелопоннес, зевгіти, фети, періеки, вершники, криптії.
Спарта — Лаконіка, Мессенія, олігархія; герусія, метки, ілоти, Лікург, ефори, апелла, Лакедемон, Пелопоннес, періеки, криптії.
Афіни — буле, ареопаг, демократія, агора, еклесія, метки, Пісістрат, Солон, Клісфен, театр, остракізм, архонт, акрополь, Аттика, зевгіти, фети, вершники.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал підручника (Голованов С., Костирко С. Історія стародавнього світу, § 29, С. 154-158; Шалагінова О., Шалагінов Б. Історія стародавнього світу, § 32, 33, С. 153, 156).
2. Засвоїти зміст нових понять.
Архонт
Особи, що складали повноваження архонтів, пожиттєво входили до ради аристократів — Ареопагу. Від 487 до н. е. архонти обиралися щорічно за жеребом, оскільки вже не грали важливої політичної ролі.
2) У гностицизмі (релігійно-філософське вчення ранньохристиянських часів) — злі духи-мироправителі, ворожі Богові й людині; творці матеріального космосу, а також емоцій і потягів, системи заповідей і заборон, які поневолюють людину в матеріальному світі. Їхнім очільником є деміург — володар створеного фізичного всесвіту. Влада архонтів над світом оприявнюється в законах природи й описується як Світова доля. За допомогою цієї влади архонти «утримують в ув’язненні» частку Божественного світла, що є в людині, перешкоджають їй набути «знання» й повернутися до царства світла. Тож увесь створений світ тлумачився як примус, темрява, смерть, омана і зло. Верховним архонтом вважався Абраксас — химерна істота з тілом людини, головою півня та хвостом змія.
3) У Візантії — спершу титул представника вищої світської еліти (аристократа-землевласника, правителя області, високопосадовця та інших), а від середини 16 ст. — і церковної еліти також. Правовий статус архонтів у Візантійській імперії є предметом наукових дискусій. Після завоювання м. Константинополя (1453) османами титул архонта міг надаватися патріархом, який керував не тільки духовним, а й громадським життям православної спільноти. Деякі церкви (напр., Константинопольська православна церква, Болгарська православна церква) досі використовують інститут архонтів як церковну практику винагороди світських діячів — присвоєння титулу за особливі заслуги у підтримці діяльності помісних Православних церков, утвердженні релігійної свободи. Так, у 2005 Константинопольський патріарх Варфоломій нагородив цим титулом екс-президента СРСР Михайла Горбачова за особистий внесок у впровадження законодавства, яке гарантувало свободу релігії в колишньому СРСР.
Література
- Кучина И. А. Византийские архонты XIV–XV вв. как властвующая элита // Античная древность и средние века. Свердловск, 1997. Вып. 28. С. 72–78. URL: http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/3292/2/adsv-28-07.pdf
- Афонасин Е. В. Гносис. Фрагменты и свидетельства. Санкт-Петербург : Издательство Санкт-Петербургского университета, 2008. 318 с.
- Greenbaum D. G. The Daimon in Hellenistic Astrology: Origins and Influence. Leiden; Boston : Brill, 2015. 600 р.
- Балух В. О. Історія античної цивілізації : у 3 т. 2-ге вид. Чернівці : Наші книги, 2016.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Харьковщенко Є. А. Архонт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/ Архонт (дата звернення: 21.02.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.02.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
