Міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка

Міський парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка вперше позначений на карті міста 1913 року як Сквер, що був улюбленим місцем відпочинку та прогулянок заможніх міщан.

У травні 1924 року на території Скверу відбулося відкриття садка ім. Г.І. Петровського. Офіційною датою заснування парку вважається 1932 рік, згідно червневій Постанові пленуму ЦК ВКП(б) 1931 року щодо розвитку парків культури і відпочинку.

Після Другої Світової війни почалася активна відбудова парку: діяло два літніх кінотеатри, «читальня», торговельний павільйон, танцювальний майданчик, атракціони, тир, фонтан. У 1950-1970-х рр. по вихідних днях грав військовий духовий оркестр.

Рішенням міської ради №281 від 28 серпня 2003 року міський парк культури та відпочинку було перейменовано на честь Т.Г. Шевченка (до 190-річчя з дня народження Кобзаря). 4 жовтня 2010 р. в північно-західній частині парку культури біля каштану, висадженого у 1997 році П.Р. Поповичем, відкрито меморіальний знак Героям космосу. Нині територія парку займає 5,2 га. Щорічно тут відбуваються конкурси, фестивалі, виставки. Традиційними стали святкові гуляння та спортивні змагання.

пошук…

Недавні записи

Що за біла гора у Воскресенську

Історія Бакотського Монастиря починається ще з доісторичних часів. Археологічні розкопки на Бакоті підтверджують, що в цих місцях, вздовж берегів Дністра було розташовано чимало язичницьких святилищ та капищ, а також курганів з жіночими похованнями, ритуальні жертовні камені та вівтарі.

На місці одного з таких давніх капищ, і стоїть нині скельний монастир. Найстаріші археологічні знахідки у цій місцевості датуються ІІ тисячоліттям до нашої ери. Це дає розуміння, що люди не просто жили тут з давніх давен, а вели активне духовне життя, і цей дух віри і благодаті добре зберігся у прохолоних скронях білих вапняних печер.

Гора, в товщі якої розташовані монастирські печери, теж зветься Білою. Вона сягає майже 120 метрів у висоту, і складається з м’якого вапняку, у якому легко видовбати печери. З печерами, можливо, пов’язана і назва гори, адже на прадавній мові санскрит слово “біла” означає “печера”. Але більш ймовірно, назва Біла гора все ж таки походить від білого кольору каменя. Бакота і монастир бережуть свої таємниці, а от легенд тут ходить чимало.

Одна з них розказує про заснування чоловічого монастиря Антонієм Печерським у XII-XIII ст, який згодом переселився на Київські гори і заснував там Києво-Печерський монастир. Бакота в той час була великим містом, а Бакотський Михайлівський скельно-печерний монастир був її головним храмом. Ченці жили в печерах, правили службу.

Перша згадка про монастир датуєтся 1362 роком, коли литовці прибули в Бакоту і побачили ченців в скелях над Дністром. Літопис розповідає, що монастир тут існував задовго до приходу князів Коріатовичів. Бакотський чоловічий монастир функціонував протягом 300 років з середини ХІІ до середини XV ст.

Поділля багате на печерні монастирі, в товщах Дністровських круч їх нараховують до двадцяти. Але серед них, Бакотський монастир — найбільший та накраще збережений.

На сьогодняшній день монастир не фунціонує. Печери відкриті для відвідування. Всередині печер можна побачити імпровізований вівтар та безліч ікон, деякі з них старовинні й дуже цікаві. Сюди їх зносили люди, після того, як в радянські часи монастир було закрито.

Раз на рік, 14 серпня, на Маковія, в монастирі правиться служба. Збираються люди з затопленого села Бакота та інших, жителі всіх навколишніх сіл, а також прочани з усієї України. В храмі в будь-який день можна лишити записку з проханням помолитися, під час святкового богослужіння священник з ченцями зачитують всі записки.

В печерах монастиря і до теперішнього часу збереглася особлива атмосфера усамітнення та благості. Територія перед монастирем облаштована, тут можна відпочити, купити сувеніри, або послухати цікаву екскурсію про монастир за затоплене село Бакота.

Від монастиря відкривається неймовірний вид на Дністровське водосховище, тут розташовано декілька оглядових майданчиків, де можна насолодитися тишою та зробити незабутні фото. Також поруч знаходяться декілька джерел з цілющою водою. Вода в джерелах дуже смачна та чиста, має унікальний мінеральний склад. Старожили розповідають, що у давнину люди приходили сюди лікуватися, і кожна джерело має власні лікувальні властивості.

Над монастирем знаходиться головний оглядовий майданчик Бакоти, звідки відкривається фантастична панорама на Бакотську затоку. Тут же бере свій початок мальовнича зелена стежка, яка веде до монастиря. Стежка частково поділена на 2 частини: більш крута і більш полога. Це може стати в нагоді, коли будете підніматися, адже схили доволі круті. Проте всю дорогу вас супровджуватимуть приголомшливі види на Дністер та Бакоту.