Що відбувається з деревом

I. Організаційний момент

1. Вправа «Погода»
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

Гра «Збери приказки»

— Давайте згадаємо, яку тему ми вивчаємо на уроках природознавства? («Зимові зміни в природі»)
— Які зимові явища відбуваються у неживій природі? (Змінюється температура повітря, вона стала нижча 0 °С, ґрунт замерзнув, ночі стали довші.)
— А що таке снігопад? (Явище падіння безлічі сніжинок на землю)
— Як утворюються сніжинки? Як вони виглядають? Яку форму мають? (У природі водяна пара з повітряними потоками піднімається високо, де потрапляє у холодні шари повітря. Там перетворюється на крихітні кристали льоду. Кристали з’єднуються між собою. Сніжинки шестипроменеві, різної форми.)
— Коли ми спостерігаємо снігопад у вигляді снігових пластівців? (Коли не дуже морозно, сніжинки злипаються й утворюють снігові пластівці.)
— Коли з’являється паморозь? (У морозний день, якщо дме вологий вітер, можна спостерігати це красиве явище. На гілках дерев і інших предметах з’являються крихітні кристали льоду, які утворилися з водяної пари.)
— А де можна спостерігати морозні візерунки? (Їх можна спостерігати на вікнах у транспорті, у будинках.)
— Що нагадують морозні віз ерунки? (Вони нагадують казковий ліс, рослини.)
Так що ж стало причиною таких мін у неживій природі? Пониження температури повітря, замерзання ґрунту, водойм, випадання опадів у вигляді снігу? (Зміни пов’язані із Сонцем, його положенням на небі.)
— Діти, чи впливають явища, що відбуваються в неживій природі, на живу природу? (Відповіді учнів.)

II. Повідомлення теми і мети

Відгадайте загадку.

• Всі пані скинули жупани,
А одна пані в зеленім жупані. (Листяні дерева, ялинка, сосна)

Сьогодні на уроці ми говоритимемо про рослини в зимову пору року

III. Вивчення нового матеріалу

Як зимують рослини

Звучить музика П. І. Чайковського «Пори року. Січень».
На дошці ілюстрація і зображенням зимового лісу.
Учитель або підготовлений учень читає вірш А . Первомайського «Срібні дерева».

Срібні дерева,
Срібне гілля,
Сріблом пухнастим
Вкрита земля.
Срібні у синьому
Небі хмарки.
В срібних заметах
Срібні стежки.
Срібний-пресрібний
Ліс приберіг
Білочці срібній
Срібний горіх.

Діти, про звучала музика П. Чайковського і вірш А. Первомайського «Срібні дерева».
А тепер давайте помилуємося дивовижним зимовим пейзажем, погуляємо в зимовому лісі.

— Давайте згадаємо, які види рослин ми знаємо. (Дерева, кущі, трав’янисті рослини)
— Як же зимують рослини?
— Що відбувається з трав’янистими рослинами? (Відповіді учнів.)

Вони відмирають, залишаючи під снігом насіння, якщо це однорічні рослини. У багаторічних трав’янистих рослин зберігаються в ґрунті цибулини і кореневища

—Що відбувається з кущами? (Відповіді учнів.)

Вони скидають листя восени, а у вічнозелених кущів (журавлини, брусниці) листя не міняє кольори і не опадає. Це вічно зелені рослини. (Ілюстрації «Кущі під снігом».) У цих кущів залишаються на гілках ягоди, які від морозу стають солодшими. А птахи і тварини знаходять під снігом смачні ягоди.

— Так яке ж значення снігового покриву для рослин? (Відповіді учнів.)

Сніговий покрив допомагає рослинам пережити сувору зиму, укриває їх немов теплою ковдрою.
Послухайте, як описує зимівлю рослин у своїй книзі В. Біанкі: «У важку зимову пору природа вміє прикидатися мертвою. Замерли трави, кущі і дерева. Замерли, але не померли. Під мертвою ковдрою снігу вони таять могутню силу життя. Сосни і ялини зберігають своє насіння, міцно затиснувши їх у свої кулачки-шишечки»

— Отже, що дуже важливо для рослин узимку? (Снігова ковдра.)
— Тепер перейдемо до питання як зимують дерева?
— Улітку ви добре впізнаєте дерева за листям. А взимку? (Спираючись на власний досвід і спостереження.)

Розглядання ілюстрацій дерев на дошці.

— Які дерева ви впізнали? За якими ознаками? (Ялина, сосна)

Загадка

• Восени не в’яне, а в зимку не вмирає. (Ялинка, сосна)

— Як називають ялинку і сосну? (Хвойні)
— Чому їх так називають? (Їхні листочки дуже вузенькі, як голочки. Називаються хвоєю.)
— Невже справді хвойні дерева не скидають листочки-хвоїнки? (Вони опадають поступово, не всі відразу. Тому вони завжди зелені.)
— А чому важко впізнати інші дерева? (Немає листя)

У сплячому царстві зимового лісу, на перший погляд, дерева без листя дуже схожі одне на одне. Але якщо бути уважним, то можна помітити, що у кожного дерева свій силует, свій порядок розташування гілочок. Чорні силуети дерев чітко виділяються на білому снігу, неначе намальовані чорною фарбою на білому аркуші паперу. Недарма ліс, що скинув листя, називають в народі чорноліссям.

Підготовлені учні розповідають про дерева (за малюнками).

Що це за дерево?
• Найлегше впізнати за білою корою. Великі гілки відходять від
стовбура під гострим кутом, а молоді гілочки звисають.
Бруньки дрібні, є сережки. (Береза)
• Гілки товсті, з великими блискучими бруньками. (Каштан)
• Потужні гілки утворюють округлу крону. Кора в глибоких борознах темно-коричневого кольору. (Дуб)
• Світло жовта кора, тонкі гілки спускаються до землі. (Верба)
• Легко упізнати за плодами, коричневим гладким стовбуром. Якщо немає плодів, їх склювали птахи, залишаються на гілках плодоніжки. (Горобина)
• Можна впізнати за темною щільною корою, яка вкрита дрібними тріщинками, а на гілках можуть висіти плоди горішки з листочками-летючками. (Липа)
• Світлий стовбур, липкі бруньки. (Тополя)
• Дерево можна легко впізнати за насінням-вертольотиками. (Клен)

— Чим укритий стовбур будь якого дерева?

Стовбур будь якого дерева вкритий корою. Кора — дуже важлива частина дерева, це «шкіра», яка захищає його від спеки, холоду, дощів, морозів, а ще — від проникнення всередину дерева шкідливих мікробів, грибків і комах.

Учитель розповідає про те, якою небезпекою для кори дерев загрожує відлига взимку.

Небезпечні взимку для кори дерев відлиги. Коли сніг на дереві тане, тріщини кори заповнюються водою. Якщо вслід за відлигою буде лютий мороз, то вода, замерзаючи, руйнує кору. На ній з’являються глибокі тріщини.

— Отже, що відбувається взимку із деревами? (Вони сплять, закутані снігом, інеєм)

Узимку дерева не ростуть. Вони скинули листя і перебувають у спокої до весни. Начебто заснули. Сховані під шаром снігу, вони готуються до весни і не замерзають навіть у найлютіші морози. Земля і рослини вкриті снігом, наче м’якою ковдрою.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь

1. Проект «Моє дерево»

1) Читання віршів .

Усі дерева в інії —
У білому, у синьому.
Ростуть димки над хатами
Стовпцями волохатими.
Гілки похитує вітрець,
Снігур сніжок покльовує,
А Морозенко-пустунець
Нам вікна розмальовує.
А. Камінчук

ЗИМОЮ
Ліс в ясних коронках
у вікна зазира.
Скрізь по вітах тонких
самоцвітна гра.
Снігурів червоних
сонце золотить.
В снігових затонах
щогли верховіть.
Сад у білій піні,
в кризі небеса.
Перехресних ліній
розцвіла краса.
М. Рильський

МОРОЗЕНКО
Височенько чи низенько,
В кожушку чи в шубі —
Умостився Морозенко
На столітнім дубі.
От, мовляв, побавлюсь де я
Листям лопотючим —
Та й дихнув собі знічев’я
Вітерцем колючим.
Раз дихнув — і облетіли
Жолуді доспілі,
Ще дмухнув — і задзвеніли
Віти посивілі.
Потім дмухав без угаву
І згори, і здолу,
Шарпав крону кучеряву,
Зовсім охололу.
Після хуги снігової
Голо в лісі й лузі.
Тільки дуб стоїть, як воїн,
В листяній кольчузі.
В. Скомаровський

2) Складання розповіді про дерево.

План
1) Як називається твоє дерево?
2) Де находиться твоє дерево?
3) Яке твоє дерево (молоде, доросле, старе)?
4) Чи прилітають до твого дерева птахи? Якщо «так», то які? Як ти вважаєш, навіщо вони прилітають?
5) Чи є на дереві плоди? Який вигляд вони мають, багато їх чи ні?
6) Хто живиться плодами цього дерева?

2. Дослідницький практикум «Як зберегти ялинку перед новорічними святами?»

1) Обговорення художніх творів.

Загадка
Це дерево — мов їжачок,
Вбрання у нього колючок.
Воно стріча щороку нас
Гірляндами рясними,
Веселим сяйвом прикрас,
Цукерками смачними.
Та всюди, в місті і в селі,
Несуть дорослі, ждуть малі
У кожному будинку
Прикрашену… (ялинку).

ЯЛИНКА
Раз я взувся в чобітки,
одягнувся в кожушинку,
сам запрягся в саночки
і поїхав по ялинку.
Ледве я рубати встиг,
ледве став ялинку брати,
а на мене зайчик — плиг!
Став ялинку відбирати
Я сюди, а він туди…
— Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
а тоді рубай, ледащо!
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись,
порубаєте ліси —
ніде буде і сховатись
О. Олесь

ЯЛИНКА
Ось уже кілька років ми не купуємо новорічних ялинок, а прикрашаємо ту, що росте на подвір’ї біля Оленчиного вікна. Сталося це після зустрічі з Карпом Івановичем. Несли ми того вечора з базару пишне деревце. Аж тут підходить лісник.
Погомоніли ми про се, про те, а на прощання дядько Карпо й питає:
— Скільки за цю красуню?
— Два карбованці заплатили.
— Жаль, — якось болісно зітхнув Карпо Іванович.
— Що жаль? — перепитую .
— Отаку красу нищити… І в селі, і в містах кожний неодмінно хоче придбати ялинку на свято. І навіть не подумає, що для того, аби виросла ось така, як у вас, треба щонайменше десять років чекати! Якби моя воля, то я геть би заборонив рубати й продавати ялинки.
Геть! Постоїть вона в хаті для втіхи тиждень-два — і на смітник. Хіба це по людському.
С. Носань

— Порівняйте оповідання і вірш. (В оповіданні Карпо Іванович висловлює думку, що не слід вирубувати ялинок для новорічних прикрас, а у вірші думку підтверджує зайчик, відбираючи у хлопчика ялинку.)
— Уявіть себе тим хлопчиком, що розповідає про зустріч із зайчиком. Як би ви вчинили на місці хлопчика і зайчика?

2) Як виростити ялинку
Усі ми звикли, що новорічне свято приходить у наш дім разом із красунею ялинкою, з Дідом Морозом і подарунками. І на цьому святі веселяться всі, невесело лише одній ялинці, яку рубали в лісі і принесли додому, щоб на декілька днів створити святкову атмосферу, а потім викинути її на смітник.

— Чому ми вирубуємо ялинки під Новий рік?
— Скільки потрібно виростити дерев, щоб у новорічну ніч кожну квартиру прикрашала ялинка?
— Скільки років потрібно рости ялинці, щоб вона була ростом хоча б із першокласника? (Ялинка за десять років виростає у зріст першокласника, простоїть 10 днів у квартирі на Новий рік, і її викинуть на смітник.)
Виростіть ялинку самі!

1) Приготуйте квіткові горщики, землю, шнурочки, поліетиленові мішечки, камінці й насіння ялини.
2) У кожен горщик покладіть по 2 насінини, які присипте п’ятисантиметровим шаром землі.
3) Горщик накрийте поліетиленовим мішечком і обв’яжіть шнурочком, щоб земля залишалася вологою.
4) Як тільки з’являться паростки, мішечок зніміть і землю в горщику поливайте двічі на тиждень.
5) Улітку рослинку можна виставити на вулицю (балкон чи сад) або переставити на підвіконня північної сторони.
6) Ялинку, яка підросте, можна висадити у відкритий ґрунт восени або навесні. Для цього необхідно викопати досить глибоку ямку, рослину висадити в ґрунт разом і шаром землі і добре полити.
Пам’ятайте! Якщо кожен із нас урятує маленьку сосонку або ялинку, то через десятки років це відгукнеться в нашому серці вдячним і радісним дзвоником.

V. Підбиття підсумків

— Що дуже важливе для дерев узимку?
— Як можна розрізнити дерева взимку?
— Як зимують трави, кущі?
— Як зберегти ялинку перед новорічними святами?

Рослини взимку. Дерева, кущі, трав’янисті рослини взимку, природознавство

Повернутися на сторінку Природознавство

Що відбувається з деревом, коли воно вмирає?

Гуляючи в лісі, більшість людей проводять час, дивлячись на дерева, але варто їм переключити увагу на землю, як на них чекає абсолютно нове середовище проживання.

Мертва деревина, також відома як грубий деревний матеріал, складається з дерев, гілок та сучків, які загинули і впали на землю. Раніше лісівники видаляли мертву деревину, оскільки вона вважалася непривабливою. Сьогодні збереження мертвої деревини на землі стало пріоритетним завданням у лісах по всьому світу.

Коли дерево гине природним шляхом або падає внаслідок екстремальних погодних умов, у ньому зароджується нове життя. На мертвій деревині процвітають грибкові спільноти, саламандри створюють місця для розмноження, а на багатій на поживні речовини корі виростають саджанці. Але це відбувається не за одну ніч. За словами дослідників Харрі Мякінена, Ярі Хюнінена, Юхи Сіітонена та Рісто Сієвена, для розкладання деревини може знадобитися до 100 років і більше,залежно від виду та типу лісу.

В оглядовій статті дослідники Фред Л. Баннелл та Ізабель Хоуд зібрали дані про мертву деревину з лісів по всьому світу, описавши, яке значення вона має у всіх типах лісів, від Швеції до Тихоокеанського північного заходу.

Саму по собі мертву деревину легко знайти в лісі, але визначити, до якої породи вона належить, може бути складно, залежно від того, наскільки вона розклалася. Існує п’ять стадій розпаду – від щойно поваленої до розкладеної настільки сильно, що вона майже нагадує ґрунт.

Деякі дослідження, на які посилаються Баннелл і Хаус, підрахували, що мертва деревина може становити до 40 відсотків загального обсягу деревини в деревостані, де не проводяться активні рубки або заготівля дерев. Ліси, які управляються для заготівлі деревини або в екологічних цілях, як правило, мають менше мертвої деревини, що може мати несприятливий вплив на види, баланс поживних речовин і накопичення вуглецю.

Але про мертву деревину ще багато належить дізнатися, незважаючи на те, що вона завжди була частиною лісів. Баннелл і Хоуд пишуть: “Немає даних, щоб однозначно оцінити, що таке “достатньо” мертвої деревини”. Тож скільки насправді потрібно лісу? На основі досліджень Баннелл і Хоуд пропонують зберігати до 50 відсотків опалого сміття, щоб гарантувати, що рослинам, лишайникам і тваринам вистачить. але ця рекомендація, ймовірно, зміниться після проведення подальших досліджень.

Баннелл і Хоуд також повідомляють, що в більшості лісів не вистачає мертвої деревини, і закликають лісових менеджерів дивитися на ліс в цілому, а не тільки на дерева. “Мертва деревина є частиною континууму від живих дерев до ґрунту, – пишуть автори, – Збереження живих дерев – єдиний спосіб забезпечити майбутнє мертвої деревини”.

“Ринок роблять учасники держпрограм”. Що відбувається з попитом на нерухомість в Україні

На ринку житлової нерухомості України більшість угод припадає на учасників державних програм, таких як єОселя і єВідновлення, а також військовослужбовці чи членів їх сімей. Про це LIGA.net розказала перша віцепрезидентка Cпілки фахівців нерухомого майна, гендиректорка агентства нерухомості RealTerra Лариса Ставинога.

“Що зараз відбувається на ринку? З лютого ми бачимо на ринку пожвавлення, але воно стосується певних сегментів. Тобто цілковитого пожвавлення немає. Є активізація в сегменті житлової нерухомості до $150 000, тому що це цільова аудиторія покупців, які купують за державні кошти. Зараз дуже гарно працюють держпрограми єОселя, єВідновлення, виплати учасникам бойових дій і таке інше. Основний портрет покупця – саме учасники цих програм роблять ринок. Однак через обмеження щодо площі та строків введення в експлуатацію такого житла, вони пожвавлюють попит саме на таке житло. З іншого боку, ті, хто не підпадають під них, особливо там, де не дуже новий житловий фонд, попит набагато менший, і угод не дуже багато”, – сказала вона.

За словами Ставиноги, зараз є попит на житло комфорт- та економкласу, тоді як елітна нерухомість “стоїть”, зокрема через те, що великий відсоток потенційних покупців у цьому сегменті виїхали з країни.

• Національний банк в грудні розказав, що зростання цін на житло на первинному ринку України у другому півріччі 2023 року зупинилося, на вторинному – уповільнилося, а вартість оренди пішла вгору.
• В Україні протягом січня-вересня 2023 року почали будувати 50 000 нових квартир, повідомила Державна служба статистики. З них 35 000 – це кватири в багатоквартирних будинках.