Лікування простатиту: з чого почати?

Ефективне лікування простатиту неможливо без точної діагностики, адже симптоми, схожі на простатит, можуть викликати і деякі інші захворювання передміхурової залози – аденома простати, везикуліт, фіброз, камені у простаті, туберкульоз простати, а іноді навіть саркома (рак простати). Які аналізи однозначно необхідні для визначення простатиту і супутніх «чоловічих хвороб» – читайте в нашій статті.

Отже, що таке простатит у чоловіків? Простатит – це запалення передміхурової залози (простати), яка розташована під сечовим міхуром. Від цієї маленької залози залежить здоров’я всієї сечостатевої системи. Якщо простата нездорова – порушується ерекція, сім’явипорскування, сечовипускання, страждає природний захист від інфекцій та інші найважливіші функції організму ..

За формою перебігу простатит поділяють на:

• гострий, з раптовим початком та яскраво вираженими симптомами (зазвичай гострий простатит має бактеріальну природу);
• хронічний, який триває довгі роки, то загострюючись, то «засинаючи». Найчастіше він є результатом не вилікуваного вчасно або просто недолікованого простатиту.

Іноді спровокувати простатит можуть і різні інші фактори на додаток до бактеріальної атаки. Наприклад, сидячий спосіб життя, переохолодження, часті запори, хронічні запалення (не тільки у нижній частині тулуба, але і набагато вище – ангіни, бронхіти тощо), ослаблення імунітету через стреси, недосипання, шкідливі звички та ін. також простатит може розвинутися на тлі ненормального сексуального ритму – як тривалого утримання, так і надто частих статевих контактів.

Простатит – симптоми

Зазвичай простатит заявляє про себе:

• проблемами з ерекцією (у тому числі не тільки слабкою ерекцією при статевому акті, але і занадто тривалими нічними ерекціями);
• передчасним сім’явипорскуванням при статевому акті;
• неприємними відчуттями у промежині (біль, печіння);
• болем при дефекації та/або сечовипусканні, частими позивами помочитися, затримкою сечі;
• підвищеною втомлюваністю при звичайних фізичних навантаженнях;
• проблемами психологічного характеру, які пов’язані з фізичним дискомфортом і сексуальними невдачами, та, на жаль, часто заважають чоловікові вчасно звернутися до лікаря.

ВАЖЛИВО! Як уже згадувалося вище, простатит, особливо на ранніх стадіях, може мати дуже нечіткі симптоми, під якими можуть ховатися інші хвороби, іноді набагато більш небезпечні для здоров’я та життя чоловіків. Тому при будь-яких ознаках дискомфорту потрібно якомога швидше здати аналізи і почати адекватне лікування простатиту та/або інших виявлених супутніх проблем.

Підступність простатиту полягає не тільки в тому, що він не тільки впливає на ослаблення потенції, але й може призвести до проблем з фертильністю, а іноді і до повного безпліддя. Чоловіче безпліддя часто приходить, коли інфекція, яка викликала простатит, поширюється не тільки на простату, а й на сім’явивідні канали та сім’яні пухирці – досить поширена картина серед пацієнтів з хронічним простатитом.

Серед інших серйозних ускладнень не вилікуваного вчасно простатиту, який перейшов у хронічну форму, необхідно згадати аденому простати (доброякісна пухлина, що має тенденцію переростати в злоякісну), абсцес простати, везикуліт (запалення сім’яних пухирців), кісти у передміхуровій залозі, а також невиліковні порушення сечовипускання.

Аналізи при простатиті

При несвоєчасній діагностиці та відсутності лікування простатит завдає серйозної шкоди здоров’ю чоловіків. Але терапія простатиту призначається лікарем тільки після ряду обстежень, які визначають «спусковий механізм» захворювання – в іншому випадку лікування буде дуже довгим, а його ефективність низькою. Обов’язкові обстеження:

• мікроскопічне дослідження секрету передміхурової залози (код на сайті лабораторії МедЛаб – 2202). Аналіз секрету простати дозволяє виявити запалення, кровотечі, відхилення функції простати, застій секрету, наявність патогенних домішок та ін. Це дослідження призначається також під час і після лікування простатиту, щоб переконатися в ефективності призначеної терапії;
• мазок на флору – мікроскопія урогенітального мазка чоловіки (код – 2205);
• дослідження Андрофлор Скрін або розширений Андрофлор Скрін. Цими дослідженнями визначається біоценоз (сукупність наявних мікроорганізмів) чоловічого урогенітального тракту. Дослідження біоценозу виконується методом ПЛР і визначає якісно та кількісно склад мікрофлори (як корисні лактобактерії, так і патогенні мікроорганізми – уреаплазми, мікоплазми, кандиди, гарднерели, трихомонади, хламідії та багато інших);
• аналіз на простатспецифічний антиген (ПСА) – загальний (код – 4513), вільний (код – 4514). Саме цим дослідженням визначається ризик розвитку злоякісного процесу (раку простати). Повну інформацію про ПСА також можна отримати, здавши пакетний аналіз «ПСА-коефіцієнт»;
• аналізи сечі, загальний і бакпосев – це обов’язкові аналізи при простатиті та інших проблемах із передміхурової залозою. За їхніми результатами визначається кількість білка, лейкоцитів, еритроцитів, мікроорганізмів та інших елементів запалення. При деяких формах простатиту (наприклад, катаральній) один лише загальний аналіз сечі може бути неінформативним, тому бакпосев сечі буде обов’язковим. Він дозволяє визначити збудника інфекційного процесу, а також антибіотики, до яких даний збудник є чутливим. Це дозволяє призначити максимально ефективну антибіотикотерапію.

Крім того, при підозрі на простатит та інші захворювання передміхурової залози лікар може призначити і інші обстеження – аналіз на простатичну кислу фосфатазу, а також урофлоуметрію (вимір швидкості сечовипускання), ТРУЗІ (трансректальне ультразвукове дослідження) простати та ін.

ВАЖЛИВО! Простатит – найпоширеніша серед чоловіків хвороба. І хоча зазвичай вона вражає представників сильної статі, які досягли 30-40 років, не зайвим буде періодично перевіряти здоров’я простати і молодшим чоловікам.

Чи шкідлива соя для жінок і чи може вона спричинити рак

Якщо в азійській кухні сою вживають в їжу протягом тисячоліть, на заході вона стала відома лише 60 років тому.

Сьогодні на полицях супермаркетів можна знайти чимало продуктів з неї: соєве молоко, гамбургери та інші замінники м’яса на основі сої. Не кажучи вже про традиційні страви із сої, як-от тофу, темпе, місо та соєвий соус.

Дослідження показують, що дієта на основі сої знижує ризик серцевих захворювань. Оскільки вона містить білок, ненасичені жирні кислоти, вітаміни групи В, клітковину, залізо, кальцій та цинк, соя стає дедалі більш популярним на заході замінником м’яса.

Втім, попри те, що за останнє десятиліття все більше людей відносить сою до корисних продуктів, з’явилися побоювання, що вона може порушувати гормональну систему.

В основі цих страхів – унікально високий вміст в сої ізофлавонів – натуральних сполук, які мають властивості естрогену. Це жіночий статевий гормон, який зв’язується з рецепторами естрогену в організмі і може стимулювати ріст деяких видів раку молочної залози.

Соєві продукти часто вживають як замінник червоного м’яса, можливо, це й пояснює, чому в дослідженнях сою асоціюють із кращим здоров’ям

Хоча вчені протягом останніх кількох десятиліть уважно досліджують вплив ізофлавонів на організм, але відповідь на те, чи можуть вони сприяти розвитку раку, неоднозначна.

Результати досліджень показують, що соя радше захищає організм від раку, але чому саме – точно не відомо.

Так, високий рівень споживання сої серед жінок в азійських країнах пов’язують з тим, що ризик раку молочної залози в них на 30% нижчий у порівнянні з американками, які їдять сою набагато менше.

У хворих на рак молочної залози, як показало одне дослідження, вживання сої знизило летальний кінець захворювання на 21%.

Переваги були найпомітнішими у жінок із гормональним рецептор-негативним раком молочної залози.

Це – більш агресивний тип, коли пухлині не вистачає естрогенних та прогестеронових рецепторів, і тому вона не реагує на гормональну терапію.

Неоднозначність питання

Утім, надзвичайно проблематично визначити переваги саме сої, якщо такі, дійсно, є.

Сою часто вживають замість червоного м’яса ті, хто дотримується здорового харчування.

Якщо соя, дійсно, знижує ризик раку молочної залози, це може бути тому, що ізофлавони посилюють апоптоз. Це – генетично запрограмований механізм, який спонукає клітини з пошкодженою ДНК самознищуватися, якщо вони не можуть відновити її.

Коли цього не відбувається, пошкоджені клітини можуть перетворитися на рак.

Cоєві продукти можуть запобігати раку через те, що вони посилюють механізм, який спонукає пошкоджені клітини самознищуватися

Але звідки взагалі взялися побоювання про небезпеку таких продуктів, як соєве молоко?

Один експеримент, який проводився на мишах із пригніченим імунітетом, встановив, що ізофлавони можуть призводити до зростання ракових клітин.

Однією з причин таких різних результатів може бути той факт, що, потрапляючи до організму, ізофлавони діють або як естроген, або як його протилежність.

Тобто вони можуть пов’язуватися з альфа-естрогеновим рецептором в організмі, що стимулює зростання пухлини, або з бета-рецептором, який навпаки знижує ріст ракових клітин і сприяє апоптозу.

Вплив сої на ризик раку молочної залози може залежати від того, коли ми починаємо її їсти.

У більшості досліджень, що проводилися в Азії, жінки вживали сою в їжу з раннього дитинства, а вперше знайомилися з цим продуктом ще в утробі матері. Тоді як західні жінки почали їсти соєві продукти в пізнішому віці.

Корисні властивості сої для організму будуть помітнішими, якщо людина почала їсти її в ранньому дитинстві

Вплив віку на корисні властивості сої підтвердили й досліди на тваринах.

Деякі дослідження також виявили, що споживання сої знижує ризик серцево-судинних захворювань. Хоча це також може бути пов’язане не з власне соєю, а з тим фактом, що дієта з її високим споживанням, як правило, містить менше шкідливої їжі.

“Соєві продукти зазвичай їдять замість іншої їжі з високим вмістом насичених жирів, як-от жирне м’ясо та незнежирені молочні продукти”, – каже Джоанн Пінкертон, професорка акушерства та гінекології з Університету штату Вірджинія.

“Соєві продукти зазвичай містять дуже мало насичених жирів”, – додає вона.

Споживання сої може зменшити ризик серцево-судинних захворювань

Інші занепокоєння пов’язують сою з раком простати. Однак, торішній огляд досліджень виявив, що регулярне вживання соєвої їжі знижує ризик цього захворювання на 30%.

Чому це так, поки що невідомо, адже соя не впливає на рівень тестостерону у чоловіків. Знову ж це може бути наслідком того, що дієта з вмістом сої в цілому є здоровішою.

“Попри суперечливі результати досліджень, які ми отримуємо протягом багатьох років, ми переконані, що соя запобігає раку передміхурової залози”, – каже авторка дослідження Кетрін Епплгейт з Іллінойського університету.

Користь сої також залежить від способу, яким ми вживаємо її в їжу. Вміст ізофлавонів вище в непереробленій сої, наприклад, у бобах едамаме, ніж у соєвому молоці або інших видах переробленої сої.

Так, едамаме має близько 18 мг ізофлавонів на 100 г, тоді як соєве молоко лише від 0,7 до 11 мг.

Неперероблена соя, як-от боби едамаме, містить більше ізофлавонів, ніж, приміром, соєве молоко

“Єдине, що ми можемо сказати напевне, – це те, що жінки можуть безпечно вживати соєві продукти в кількості, що відповідає азійській дієті, зокрема тофу, ферментовану соєву їжу та соєве молоко. Хоча що більше соя перероблена, то нижчий в ній рівень ізофлавонів”, – каже професор Брюс Трок з Університету Джона Хопкінса.

Протягом останніх десятиліть проведено чимало досліджень впливу сої на організм. Жодне окреме дослідження не було досконалим.

І як загалом у дослідженнях харчових продуктів, результати часто показують кореляцію, а не причинно-наслідкові зв’язки.

Втім, висновки послідовно свідчать про те, що соя корисна для здоров’я. Навіть якщо причина лише в тому, що вона замінює нездорову їжу.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Жіноча еякуляція: усе, що ви хотіли про неї дізнатися

Звідки воно береться? Це сеча? Як мені навчитися це робити? Уся правда про “сквіртинг”: виділення рідини з жіночих статевих органів під час оргазму.

Коли 41-річна Гіллі вперше сквіртила, вона відчула себе на небесах. “Я була приголомшена; це було неймовірно, величезне вивільнення. Я сфотографувала мокру пляму, аби переконатися, що це справді сталося”.

26-річна Теш поставилась до справи більш приземлено – і хвилювалася за килим. “Я використовувала вібратор і сиділа спиною до дверей спальні на випадок, якщо хтось спробує увійти, коли раптом бризнув струмінь, і я злякалась, бо подумала, що обмочилася. Це було дуже дивне відчуття; я трохи панікувала і соромилась, бо не знала, що відбувається. Я витерла килим, а потім пішла гуглити”.

Давно відомо, що під час сексуального збудження чи оргазму з геніталій деяких жінок може виділятися значна кількість рідини – у деяких випадках досить потужним струменем. Гіппократ і Камасутра згадують про жіночу “сперму” (перший вважав, що вона допомагає зачати дітей, а друга містить детальний опис, коли і чому цього слід очікувати). У ХVII столітті голландський анатом Реньє де Грааф написав новаторський трактат “Про жіночі статеві органи”, в якому описував рідину та пов’язував її з ерогенною зоною всередині піхви, що дуже нагадувала чоловічу простату.

Але досі незрозуміло, скільки жінок насправді здатні сквіртити. Сучасні дослідження твердять, що тією чи іншою мірою це трапляється з 10-54% жінок, а дослідження 2013 року за участю 320 жінок показало, що кількість еякуляту варіюється від 0,3 до понад 150 мл. Тобто від декількох крапель до майже склянки.

Такий широкий спектр висновків частково пояснюється відмінностями у проведенні досліджень та термінології; але багато фахівців розглядають жіночу еякуляцію та сквіртинг як принципово різні речі.

Ця тема викликає гарячі суперечки – і привертає все більше уваги по мірі того, як ми починаємо краще розуміти жіноче тіло.

Тож давайте у неї зануримось.

Що за рідина утворюється під час еякуляції і звідки вона береться?

Автор фото, ISTOCK / BBC THREE

Одне з головних питань, пов’язаних зі сквіртингом – чи не є таємнича рідина звичайною сечею. І деякі дослідження натякають, що може бути саме так.

В одному дослідженні 2014 року учасницям пропонували сходити в туалет перед сексуальною активністю, а потім зробити ультразвукове дослідження, щоб переконатися, що їхній сечовий міхур порожній. Після сексуального збудження жінкам проводили повторне УЗД, яке показало, що їхній сечовий міхур значно наповнився. Нарешті, третє УЗД, яке робили після сквіртингу, знову показало порожні сечові міхури, що свідчить про те, що рідина, яка у них виділилась, вийшла звідти і, ймовірно, є сечею (або принаймні частково).

“Сквіртинг, ймовірно, походить із сечового міхура, оскільки в тій області жіночого організму немає жодного іншого органу, здатного утримувати стільки рідини або викидати її з такою силою, – стверджує фармацевт Аббас Канані. – Під час оргазму м’язи розслабляються і утруднюють утримання в сечі, тому вона виділяється через сечівник”.

І все ж багато інших дослідників вважають, що зі сквіртингом не все так просто.

Науковий аналіз виділених рідин, проведений американською сексологинею Беверлі Віппл на початку 1980-х (а згодом і подальші дослідження інших вчених) виявив, що сечовина та креатин – хімічні складові сечі – були присутні лише в дуже низьких кількостях. Вони також виявили інші речовини, які, як правило, не очікують знайти у сечі. Серед них – простат-специфічний антиген, або ПСА.

У чоловіків ПСА виробляє простата. У жіночому тілі також є тканина простати – у так званих парауретральних залозах, розташованих на передній стінці піхви. Деякі дослідження показують, що вони з’єднуються протоками з нижньою частиною сечівника. Деякі фахівці наразі вважають, що ці залози відіграють вирішальну роль у створенні рідини, яка виділяється під час свіртингу.

“Різний рівень розвитку та розмір цих залоз у різних людей можуть частково пояснити, чому деякі жінки здатні на потужні еякуляції, а інші – ні”, – каже секс-педагог Саманта Еванс.

“Але багатьох жінок від сквіртингу стримує радше психологічний страх, що хтось побачить, ніби вони обмочилися, аніж якась фізіологічна перешкода. Рідина, що виділяється, зазвичай прозора, а не жовта, і не має характерного запаху чи смаку сечі. Як колишня медсестра, я часто безпосередньо стикалася з сечею, і я не думаю, що це одне й те ж!” – додає вона.

Як показує досвід, багато жінок, які сквіртять, із цим погоджуються. “Бували ситуації, коли я сквіртила, а після цього все одно хотіла в туалет”, – каже 30-річна Гейзел.

“Рідина, яка в мене виділяється під час сквіртингу, безбарвна, навіть коли я досить зневоднена, тоді як моя сеча скоріш нагадує Irn Bru (напій помаранчевого кольору. – Ред.)”, – додає 25-річна Рашмі.

Вчені навіть припускають, що сквіртинг приносить не лише задоволення, але і користь: допомагає жінкам безболісно мочитися після сексу. Деякі вчені висловлюють припущення, що еякуляційна рідина може вимивати шкідливі бактерії з уретри після того, як вони піднялися туди під час статевого акту, допомагаючи запобігти інфекціям сечовивідних шляхів.

Але зрештою, як саме сквіртить тіло, що воно при цьому виділяє і чи має цей процес додаткові переваги – хіба це важливо, якщо це приносить вам задоволення?

Домовились. Я хочу спробувати! Але як.

Багато жінок, які еякулюють, кажуть, що допомагає їм у цьому стимуляція точки G: місця, розташованого приблизно на відстані 5-8 см всередині піхви. Вона знаходиться на передній стінці й іноді на дотик здається грубішою або рельєфнішою, ніж навколишня плоть. Точку G наразі вважають не якимось окремим органом, а скоріше “зоною”, через яку можна стимулювати парауретральні залози разом із внутрішніми, прихованими частинами клітора. Він, як зараз уже відомо, схожий на айсберг: капюшон і голівка, які видно зовні, є лише завершенням набагато більшого органу, який простягається вниз навколо вагінального проходу.

“Мій партнер масажує мою точку G пальцями, рухаючи ними у напрямку до себе і сильніше натискаючи, – каже 34-річна Саффрон. – Сексуальні іграшки, нахилені під спеціальним кутом, допомагають мені досягти такого ж ефекту самій”.

“Якщо я продовжую використовувати вібратор після оргазму, це може змусити мене сквіртити, – розповідає 23-річна Дафна. – Це інтенсивне, майже непереборне відчуття; мені доводиться перетерпіти щось схоже на позив до сечовипускання, але після цього я обожнюю це відчуття первісної свободи, коли з мене витікає цей божевільний нектар!”

Інші поради? Не забудьте підкласти рушник. І, оскільки ми усі різні, пам’ятайте, що не всім насправді подобається така стимуляція. Деяким жінкам полювання на G-точку доставляє дискомфорт – тож переконайтесь, що ви експериментуєте задля власного задоволення, а не тому, що відчуваєте тиск. І обов’язково зупиніться, якщо вам це не подобається.

То на жінок існує тиск, що змушує їх сквіртити?

Автор фото, ISTOCK / BBC THREE

Деякі жінки вважають, що їхні партнери, що дивилися порно сквіртингової тематики, очікують з їхніх геніталій Ніагарський водоспад.

“Я зустрічала хлопців, які вважають, що дівчата можуть робити гейзери на замовлення – бо вони бачили це у фільмах для дорослих”, – каже Теш.

Пошуковий запит “сквірт” на одному з найбільших порносайтів видає понад 110 тис. результатів, хоча цікаво те, що, за даними компанії, жінки шукають такі матеріали на 44% частіше, ніж чоловіки – можливо, проводять дослідження?

Порноакторки також кажуть, що попит на жінок, які можуть еякулювати, зростає. Сільвія Сейдж, яка працює в порноіндустрії чотири роки, каже: “Про це просять все частіше, і жінки, які можуть сквіртити, можуть заробити значно більше. Мене не беруть на роботу у фільми, де треба обов’язково це робити, адже я не можу гарантувати, що моє тіло це зробить”.

Інші акторки, які так само не впевнені, що зможуть сквіртити на вимогу, імітують процес – пьють багато води і мочаться, або вдаються до вагінального спринцювання: наповнюють себе водою, а потім стискають вагінальні м’язи, щоб театрально її катапультувати. Тож те, що глядачі бачать на екрані – і намагаються повторити вдома – може бути не цілком правдоподібним.

Жінки також можуть відчувати тиск з приводу сквірту тому, що вони самі або їхні партнери помилково вважають, що сквіртинг є “кращим” за інші види оргазму і найвищим плотським досягненням.

“Деякі люди даремно вважають жіночу еякуляцію Святим Граалем сексуального задоволення, – каже клінічний психолог Карен Гурні. – Це відображає історичні стосунки нашого суспільства із сексом: ми часто розглядаємо його як мету; як дещо, чого треба досягти, замість того, щоб насолоджуватися процесом”.

І в той час як деякі люди відчайдушно намагаються відтворити водоспади, які бачили у фільмах для дорослих, і думають, що це робить їх першокласними коханцями, інші, навпаки, стримують себе або почуваються приниженими, коли з ними це відбувається, через стигму та страх.

“Я зустрічала жінок, які глибоко соромляться того, що з ними це відбулося, оскільки вони вважають, що це неприродно, і думають, що партнери будуть шоковані або не відчують збудження, – розмірковує Карен. – Вони налякані, що коханці подумають, що вони обмочилися, і, на жаль, це може додати ще більше переживань і сорому, які деякі жінки вже відчувають щодо свого тіла і сексуальності”.

То що ж у підсумку? Немає нічого поганого як у сквіртингу, так і в його відсутності. Підійдіть до цього з почуттям відкритості до розваг, а не зобов’язання чи стигматизації.

Можливо, треба знати щось іще?

Автор фото, ISTOCK / BBC THREE

Заключна примітка – про сквіртинг у порно та закон. Оскільки досі тривають дебати з приводу того, чи є еякулят жінки сечею (чи скільки він містить сечі), матеріали, що показують жінок, які сквіртять, можуть вважатися уролагнією – фетиш до сечовипускання – і таким чином потенційно є нелегальними згідно британських законів про непристойність.

“Британська рада класифікації фільмів наразі несе відповідальність за перегляд того, що дозволяється у порно, і тривають консультації з Королівською прокурорською службою з метою уточнити, як жіночу еякуляцію слід розглядати юридично серед інших актів, – коментує Майкл Джекман, юрист, що спеціалізується на порнографії та непристойності. – Наразі ця сфера до кінця не врегульована”.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!