У “Київстарі” розповіли, що вдалося відновити за перший день після масштабного збою

Вранці 12 грудня у роботі мобільного оператора “Київстар” стався масштабний збій по всій Україні. “Телеграф” зібрав для вас всю інформацію щодо цієї події на цей час.

У компанії зазначили, що внаслідок збою можуть бути недоступні послуги зв’язку та доступу в інтернет в частини абонентської бази. Водночас там не уточнили, у якому тимчасовому проміжку проблеми будуть повністю усунуті.

Абонентам запропонували скористатися послугою “Національний роумінг”. Але, як з’ясувалося, ця послуга також не працює.

Невдовзі деякі ЗМІ повідомили, що збій ймовірно був спровокований хакерською атакою. Зазначалось, що під ударом опинилось ядро мережі. Згодом цю інформацію підтвердили у “Київстарі”.

Відновлення роботи

Вже увечері у вівторок у пресслужбі “Київстару” повідомили позитивні новини: станом на 20:00 12 грудня фахівці компанії частково відновили роботу послуг фіксованого зв’язку.

При цьому компанії додали, що відновлення сервісів може відбуватися поступово.

“Зараз фахівці компанії працюють над відновленням інших послуг та зроблять усе можливе, щоб остаточно завершити роботу протягом 13 грудня 2023 року”, — йдеться у повідомленні.

Також у “Київстарі” пообіцяли після стабілізації роботи мережі компенсації всім абонентам та корпоративним клієнтам, які внаслідок хакерської атаки не могли скористатися сервісами компанії.

Що відбувалося протягом дня

Ще вранці мережею пройшлися чутки, що проблеми пов’язані з обшуками правоохоронних органів в офісі “Київстару”. Інформацію про них поширювали телеграм-канали, публікуючи навіть фото “з місця подій” та повідомляючи, що це також могло спричинити збій. Проте мобільний оператор спростував цю інформацію.

Голова МВС України Ігор Клименко заявив, що абоненти “Київстару”, які опинилися поза зоною досяжності через глобальний збій у оператора, можуть звернутися за допомогою до правоохоронців. Екстрені номери 101, 102, 112 працюють у штатному режимі.

Близько 11:30 міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков повідомив, що “Київстар” протягом 4-5 годин відновить свою нормальну роботу після масштабного збою.

Пізніше генеральний директор компанії “Київстар” Олександр Комаров підтвердив, що “Київстар” зазнав надпотужної хакерської атаки. За його словами, терміни поновлення роботи мобільного оператора поки невідомі. Він підкреслив, що фахівці працюють над усуненням наслідків атаки хакерів.

Комаров також зазначив, що ІТ-інфраструктура “Київстару” частково зруйнована. За його словами, попередньо метою атаки була саме руйнація інфраструктури. Фахівці працюють над рішенням, але можуть швидко не відновити мережу.

Служба безпеки України за фактом кібератаки на “Київстар” порушила кримінальну справу. Розслідуватимуть її одразу за вісьмома статтями Кримінального кодексу України.

Міністерство внутрішніх справ запропонувало українцям викликати співробітників Національної поліції та Державної служби з надзвичайних ситуацій через месенджери. МВС опублікувало резервні номери телефонів Нацполіції та ДСНС з установленими месенджерами.

Військовий експерт у галузі зв’язку, РЕР та РЕБ Сергій Бескрестнов більш відомий, як Сергій “Флеш”, повідомив, що “Київстар” після сьогоднішньої кібератаки може відновити повноцінну роботу вже через добу. Але це можливо за умови, що більше не станеться непередбачених ситуацій.

Наслідки атаки

Також через масштабний збій у роботі “Київстару” також перестав працювати сервіс eSIM. eSIM – цифрова версія пластикової SIM-картки.

Також слідом за “Київстаром” в Україні “зліг” сервіс ще одного мобільного оператора. На цей раз постраждав Vodafone.

Крім того, користувачі Vodafone та Lifecell почали повідомляти про низку збоїв. Згідно з їхніми заявами, є технічні проблеми у роботі додатків Vodafone та Lifecell.

Збій у роботі оператора викликав масштабні наслідки по всій країні. Так, у Києві та інших містах через збій у роботі “Київстар” не працюють термінали “Приватбанку” для оплати у супермаркетах. Також постраждало функціонування деяких пристроїв “Ощадбанку”. Це стосується банкоматів, інформативно-платіжних та POS-терміналів.

Водночас у Сумах через збій в роботі оператора “Київстар” не працює система оповіщення повітряної тривоги. Тимчасово про загрозу повідомлятиме поліція та ДСНС. Крім того, в обласному центрі відключення вуличного освітлення здійснювалося в ручному режимі. Також через хакерську атаку на “Київстар” не працює місцева система центрального оповіщення повітряної тривоги у Дніпрі.

Крім того, у Дніпрі через збій у “Київстарі” виникли проблеми із зовнішнім освітленням. Річ у тому, що 80% освітлення в місті включається через GSM-канал оператора. Спочатку в ручному режимі включать ліхтарі на мостах, центральних вулицях та магістралях, а у разі відновлення зв’язку зовнішнє освітлення запрацює у повному обсязі.

Також спостерігаються локальні збої у роботі автоматики у деяких містах. Так, у Львові не вимкнулися нічні ліхтарі. Як повідомили у ЛКП “Львівсвітло”, у зв’язку з цим всі відключення ліній вуличного освітлення відбуваються в ручному режимі.

Проблеми з вимкненням вуличного освітлення також були зафіксовані у Запоріжжі. А у Чернівцях місцевих жителів попередили про можливі труднощі з оплатою проїзду в громадському транспорті через валідатор.

У Черкаській області через збій роботи оператора “Київстар” частково не працює система оповіщення про повітряну тривогу. Як повідомив голова Черкаської ОВА Ігор Табурець, сповіщення надходитимуть громадянам на телефон.

У низці населених пунктів Київської області перестала функціонувати система сповіщення про повітряну тривогу через масштабний збій у роботі “Київстару”. Зазначається, що вживаються всі необхідні заходи для усунення проблеми.

Реакція українців

Слід зазначити, що українці у соцмережах активно обговорюють збій у роботі оператора. У в мережі з’явилися десятки тематичних мемів та фотожаб.

§ 8. Трипільська археологічна культура

Наприкінці XIX ст. археологічна експедиція, керував якою Вікентій Хвойка, знайшла сліди поселення давніх землеробів поблизу села Трипілля, що на Київщині. Пізніше науковці виявили ще багато таких поселень на території України, які існували приблизно в один час. Оскільки писемних джерел щодо того часу не знайдено, то й справжні імена народів, людей, назви поселень невідомі. Тому вчені умовно назвали цю археологічну культуру трипільською (за місцем першої знахідки), а мешканців знайдених поселень – трипільцями. Це була доба енеоліту – мідно-кам’яного віку.

• Працюймо разом!

Знайдіть на карті і назвіть основні райони розселення трипільців на території України. Біля яких річок вони мешкали? Які племена були їхніми сусідами?

Отже, ви, мабуть, помітили в тексті нове поняття «археологічна культура». Що воно означає? Так учені називають сукупність подібних (за способом виготовлення і оздобленням) археологічних пам’яток, що належать до одного історичного часу і території. Кожна археологічна культура має подібні форми та оздоблення посуду, прикраси, орнаменти, певну особливість спорудження жител, схожий обряд поховання та ін.

Археологічна культура – група подібних між собою за низкою ознак археологічних пам’яток, поширених на певній території в межах певного історичного часу.

За сучасними даними, трипільська культура існувала в таких часових межах – близько 5400-2750 рр. до н. е. на землях між Карпатами та Дніпром. Пам’ятки трипільської культури знаходять на території сучасних Молдови, Румунії та України. Не одне покоління археологів доклало зусиль, аби збагатити історичну науку уявленнями про життя трипільців, їхні суспільні відносини, протоміста, побут, духовну культуру. Нині в Україні досліджено понад дві тисячі трипільських поселень, могильників і курганів.

Трипільський керамічний виріб. Припускають, що це може бути модель храму трипільської культури

2. Що відомо про господарство трипільців?

Основними заняттями трипільців було землеробство та скотарство. Вони вирощували пшеницю, ячмінь, овес, горох. Землю обробляли за допомогою дерев’яної мотики з кам’яним чи роговим наконечником. Для збору врожаю використовували кістяні або кам’яні серпи. На кам’яних зернотертках розтирали зерно на борошно. Трипільці розводили корів, волів, овець, кіз, свиней, коней. Займалися вони також полюванням та рибальством. Як припускають учені, трипільці жили на одному місці 50-70 років, доки не виснажувалася земля. Після цього вони переходили на сусідню територію.

На сьогодні найвідомішими є витвори трипільських гончарів. Це різноманітний посуд: горщики, сковорідки, миски, вази, чаші, глиняні діжки для зерна. Обпалювали посуд у спеціальних печах, а потім прикрашали. Трипільці розмальовували свій посуд чорною, жовтою, червоною, іноді білою фарбами. Оздоблювали його спеціальними орнаментами, у які часом вплітали символічні зображення людей, тварин і птахів, дерева або колоска пшениці.

Трипільські жінки за ткацьким верстатом (сучасна реконструкція З. Васіної)

• Працюймо разом!

На основі ілюстрацій зробіть висновки про спосіб життя трипільських жінок: зовнішність, одяг, вбрання, заняття тощо.

У кожному трипільському будинку стояв ткацький верстат, а часом і два. Трипільські жінки були справжніми майстринями з виготовлення сорочок, суконь, спідниць. Трипільські модниці свої вироби прикрашали особливим кольоровим орнаментом, а також носили намисто та прикраси.

Глек. IV тис. до н. е. Поселення Косенівка

Зернотертка, реконструкція серпа, глек. Трипільська культура.

Сокира кістяна. IV тис. до н. е. Поселення Жванець

Біноклеподібний виріб. IV тис. до н. е. Поселення Косенівка

Життя перших землеробів значною мірою залежало від природних умов. Щоб мати добрий урожай та приплід худоби, трипільці намагалися «задобрити» природу. З цією метою вони здійснювали певні ритуали, влаштовували свята. Для їх проведення виготовляли особливо красивий посуд, зводили вівтарі, готували святкові страви. Під час свят трипільці виконували танці, пісні, розігрували своєрідні дійства. Учені припускають, що такі традиційні для українців землеробські свята і обряди, як «свято приходу весни», «першої борозни», «останнього снопа» походять саме з часів трипільців.

3. Який вигляд мали поселення трипільців?

Спочатку трипільці мешкали в невеликих поселеннях, розташованих переважно на невисоких пагорбах біля водоймищ. Поселення мали незвичне планування: оселі розташовувалися по колу або декількома концентричними колами. Можливо, так легше було захищатися від ворога. Згодом з’являються величезні поселення, які нагадують міста, – їх називають протомістами. У них мешкало до 10 тисяч населення. Так, у поселенні біля села Майданецьке археологи налічили 1575 жител, а біля села Тальянки – 2700.

Трипільське поселення (реконструкція). За матеріалами археологічних розкопок (за Т. Пассек)

Трипільське поселення. (Сучасна художня реконструкція)

Залишки жител, а також їх глиняні моделі, які знаходять археологи, дають змогу відновити зовнішній вигляд трипільських будинків. Це зазвичай чотирикутні одно- чи двоповерхові будинки. Стіни будували з плетеного верболозу, який обмазували глиною. Дах був двосхилим, його покривали солом’яними або очеретяними снопами. Вікна були невеликі й круглі. У кожній хаті – піч, біля якої розміщували лавку-лежанку з випаленої глини. Робили й дерев’яні меблі: стільці, столи, крісла зі спинками. Долівки в будинках були глиняними.

Трипільське житло з горищем (реконструкція; за К. Черниш)

Двоповерхове трипільське житло (реконструкція; за К. Черниш)

4. Чому зникли трипільці?

Як свідчать археологічні дані, в ІІІ тис. до н. е. трипільська культура зазнала раптового занепаду: поселення залишено чи спустошено, люди частково переселилися на інші території. Людність, що залишилася, займалась в основному скотарством. Їхні будинки невеликі, зазвичай у вигляді напівземлянок. Посуд, який знаходять археологи, простіший та гіршої якості. Отже, що трапилося з трипільцями? Чому занепала їхня культура?

Науковці дотепер не встановили причин занепаду трипільської культури. Найпоширенішою є версія, що трипільці своїм господарюванням виснажили ґрунти, внаслідок чого врожаї зменшились. Придатних земель для землеробства вже не було, а люди ще не навчилися використовувати перегній та попіл як добриво. До того ж клімат став холодніший, почастішали посухи. Припускають, що трипільці розчинилися серед інших народів і племен тогочасного світу.

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

ЗНАЮ

• 1. Що означає поняття «археологічна культура»?
• 2. Хто і коли розпочав дослідження трипільської культури на території України?

РОЗУМІЮ

• 1. У чому особливості поселень та житла трипільців? Чим це було обумовлено?
• 2. Якими були основні заняття трипільців?

ВМІЮ

• 1. Позначте на контурній карті межі поширення і протоміста трипільської культури.
• 2. Уявіть, що ви потрапили до великого поселення трипільців. Складіть розповідь про те, що там побачили.

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

• 1. Чому трипільську культуру вважають однією з найбільш розвинених землеробських культур того часу? Свою відповідь обґрунтуйте.
• 2. Висловіть припущення, у чому причини зникнення трипільців. Свою відповідь аргументуйте.

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ

Які пам’ятки трипільської культури є у вашому регіоні? У яких музеях вони зберігаються?

Міні-проект «Пам’ятки трипільської культури в музеях України»

На території України пам’ятки трипільської культури відомі в 19-ти областях. Той з вас, хто забажає побачити скарби трипільського світу на власні очі, може завітати в музеї. Матеріали з розкопок В. Хвойки та інших дослідників зберігає Національний музей історії України. Його можна відвідати особисто або за допомогою Інтернету здійснити 3-D екскурсію на виставку «Дивосвіт Трипілля». Такою ж захопливою є експозиція археологічного музею Інституту археології НАН України, де зібрано знахідки за останнє півстоліття. Не лише столичні музеї, а майже кожен обласний краєзнавчий музей Правобережжя України має трипільські експонати, найбільше ж їх – у селі Трипіллі та Переяславі-Хмельницькому. Відвідайте один із місцевих музеїв, де є пам’ятки трипільської культури. Зробіть невеличкі нотатки про свої відвідини, враження та нові отримані знання. Оформіть їх у вигляді презентації.

Трипільська культура

Матеріал містить інформацію про життя і побут трипільців. Допоможе як на уроках історії в школі,так і при самостійному опрацюванні даної теми.

За доби енеоліту на теренах України склалися дві господарські системи — землеробська і скотарська. Місцевість півдня України (переважно степова й лісостепова) була зручною для винайдення землеробства та скотарства. Тому на цих землях виникли, подібно до інших районів Європи, початкові, примітивні форми землеробства та скотарства. Ці два відмінні світи відрізнялися життєвим ритмом, своєрідною матеріальною й духовною культурою.

IV – середина III тис. до н.е. – розселення племен трипільської культури на території України.

У період енеоліту в Україні проживали племена трипільської культури. Назва трипільської культури походить від с. Трипілля на Київщині, поряд з яким археолог В. Хвойко у 1896 р. виявив перші пам’ятки цієї культури. Численні археологічні знахідки свідчать, що трипільці прийшли на землі України з Нижнього Подунав’я й опанували величезні простори Лісостепу України . Трипільці проживали у IV-III тисячоліття до н.е. на території сучасної Правобережної України, Румунії, Молдови

Трипільська культура проіснувала на землях Лісостепу України , від Дністра до Дніпра,майже півтори тисячі років — від IV тисячоліття до середини ІІІ тисячоліття до н.е. Трипільці – землеробські (хліборобські) племена. Займалися екстенсивним зерновим землеробством та осілим скотарством.

Основними заняттями трипільців були орне землеробство і скотарство. Трипільці сіяли ячмінь, просо, пшеницю, горох , вирощували майже всі нині відомі в Україні садово-городні культури. Землеробство було підсічно-вогневим. Ділянку лісу спалювали, попелом удобрювали землю, а через 3–4 роки, коли поле виснажувалося, його полишали. Землю обробляли дерев’яною мотикою з кам’яним чи кістяним наконечником, а згодом – ралом. Для збору врожаю використовували кістяні або кам’яні серпи. На кам’яних зернотертках розтирали зерно на борошно. Як припускають учені, трипільці жили на одному місці 50-70 років, доки не виснажувалася земля. Після цього вони переходили на сусідню територію. Відомо також, що племена трипільців розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней. Відомо, що, крім великої та малої рогатої худоби, трипільці розводили коней. Було також садівництво .

Важливу роль у господарстві трипільців відігравали ремесла. Було розвинуте прядіння, ткацтво, гончарство . У кожному трипільському будинку стояв ткацький верстат, а часом і два. Трипільські жінки були справжніми майстринями з виготовлення сорочок, суконь, спідниць. Трипільські модниці свої вироби прикрашали особливим кольоровим орнаментом, а також носили намрісто та прикраси.

Трипільці виготовляли глиняний посуд у спеціальних гончарних печах, а потім розмальовували складними візерунками чорною, червоною, жовтою, рідше білою фарбами Трипільці виготовляли керамічний посуд, прикрашений орнаментом із символічних малюнків у вигляді спіралей, трикутників, у які часом вплітали символічні зображення людей, тварин і птахів, дерева або колоска пшениці (мальована кераміка). Таке орнаментування частково збереглося в українських народних вишивках, килимах, кераміці, а особливо — у великодніх писанках. Кераміка — неметалічні тверді вироби, виготовлені під дією тепла з подальшим охолодженням. Керамічними називають вироби і матеріали, що одержують унаслідокспікання глин й їхніх сумішей з мінеральними добавками. Кераміка з’явилася в епоху неоліту.

Трипільці вміли виготовляти такі знаряддя праці :– рало, — ручний дриль з каменю для свердління, — серп із кремінними пластинами, — зернотертки та іншіПерші в Україні почали користуватися виробами з міді, яку самі виплавляли .

Поселення трипільців. У трипільців, як ніде в Європі, була добре розвинена житлова архітектура. Будівлі мали по кілька кімнат, а іноді й поверхів, де жила разом велика родина. Поселення трипільців були розташовані переважно на невеликих пагорбах біля водоймищ. Поселення мали незвичне планування: оселі розташовувалися по колу або декількома концентричними колами. Можливо, так легше було захищатися від ворога. Жили великими поселеннями (15-20 тис. чол.)

Будували великі глиняні одно-двоповерхові будинки барачного типу. Стіни будували з плетеноговерболозу,який обмазували глиною. Дах був двосхилим, його покривали солом’яними або очеретяними снопами. Вікна були невеликі й круглі. У кожній хаті – піч, біля якої розміщували лавку-лежанку з випаленої глини. Робили й дерев’яні меблі: стільці, столи, крісла зі спинками. Долівки в будинках були глиняними. Згодом з’являються величезні поселення, які нагадують міста, – їх називають протомістами — попередниками міст. Однак це були лише поселення землеробів. Ніяких храмів, адміністративних споруд, палаців, кварталів ремісників, що характерне для міст, тут не було.

Найвідоміші поселення трипільців: Майданецьке, Тальянки. У поселенні біля села Майданецьке археологи налічили 1575 жител,а біля села Тальянки – 2700.

У трипільців починається перехід від матріархату до патріархату. Трипільці були язичниками. Трипільці обожували природу. Імена їхніх богів невідомі, але ми знаємо, щовони, як і всі землеробські народи, найбільше шанували божества родючості, богів сонця та місяця, а також богів, які були покровителями худоби. Поширене й зображення найшанованішої богині — Матері-Землі. Трипільці впритул наблизилися до перших світових цивілізацій Єгипту та Малої Азії.

Трипільська культура наприкінці ІІІ тис. до н.е. поступово припинила своє існування. Одностайної відповіді на причини її загибелі немає. Основні версії причин зникнення трипільських племен. Як свідчать археологічні дані, в ІІІ тис. до н. е. трипільська культуразазнала раптового занепаду: поселення залишено чи спустошено, людичастково переселилися на інші території. Що трапилося з трипільцями? Чому занепала їхня культура?

На думку вчених трипільці зникають :– унаслідок зміни клімату (клімат стає більш посушливим) — падіння врожаїв унаслідок браку навичок поновлення родючості ґрунту– великої пожежі — та тиску степових скотарських племен Припускають, що трипільці розчинилися серед інших народів і племен тогочасного світу. Трипільська культура мала значний вплив на господарство і духовний світ населення Східної і Південно-Східної Європи. Вона відіграла важливу роль у процесі формування занять і духовного життя далеких пращурів українців.