ТЕМА. ВІЗАНТІЙСЬКА ІМПЕРІЯ

Імена історичних діячів: Юстиніан, Прокопій Кесарійський, Феодора, Велісарій, Лев Математик, Мехмед II Завойовник.

Обладнання: настінна карта, історичні атласи, роздавальний матеріал, історичні тексти, ілюстрації.

Форма проведення:

Варіант 1: комбінований урок.

Варіант 2: комбінований урок з елементами лабораторно-практичної роботи.

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

Актуалізацію опорних знань можна провести у вигляді бесіди у поєднанні з роботою по карті.

• 1. Яка подія сталася у 330 р.?
• 2. Покажіть на карті столицю Римської імперії. Звідки походить його назва?
• 3. Яка подія сталася у 395 р.?
• 4. Покажіть на карті території Західної та Східної Римської імперій.
• 5. Внаслідок яких подій сталося падіння Західної Римської імперії?

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. У 476 р. вождь невеликого германського племені Одоакр відібрав імператорський титул у Ромула Агустула. Знаки імператорської влади — діадему та пурпурну тогу — він відправив до Константинополя. Тепер була тільки одна Римська імперія — Східна. Жителі імперії назвали свою імперію Ромейською, а себе — ромеями. Візантійська імперія проіснувала майже на тисячу років довше, ніж Західна Римська імперія.

Сьогодні ми з вами познайомимося з історією Візантійської імперії.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. На перехресті Заходу та Сходу

Учитель. Візантія мала дуже вигідне географічне положення. Ця держава знаходилася на перехресті Сходу та Заходу. Більшість населення імперії складали греки, тому й державною мовою вважалася грецька. Через Константинополь проходили важливі торгові шляхи «Великий шовковий шлях» та «з варяг у греки».

«Великий шовковий шлях» — це караванна дорога, що існувала протягом багатьох століть. Цією дорогою йшли купецькі каравани, що перевозили шовк, прянощі з Індії, прикраси та срібний посуд з Ірану, фарфор з Китаю. Європейські купці, що досягали до Китаю, витрачали на дорогу близько трьох років. Від берегів Східного Середземномор’я вони рухалися крізь Сирію та Іран до середньоазійських міст Самарканда та Бухари, де також виготовляли шовкові тканини, а потім через Північний Памір, обходячи пустелю з півдня та півночі, степами добиралися Китаю. На шляху їх чатували небезпеки: негода й спека, напади розбійників.

Окрім «Великого шовкового шляху», через Візантію проходив «шлях пахощів».

Учитель роздає учням наперед підготовлені контурні зображення та пропонує їм накреслити на карті «Великий шовковий шлях».

Учні працюють з картами. Один або два учні на вибір учителя озвучують свій маршрут.

Учитель. Через Візантію проходив також і торговий шлях «з варяг у греки». Цей шлях виник набагато пізніше, ніж «Великий шовковий шлях».

За допомогою карти історичного атласа «Візантія та слов’яни у VII—IX ст.» та «Візантія та слов’яни у X—XI ст.», визначте, які країни поєднував торговий шлях «з варяг у греки».

— Як ви думаєте, що могли возити купці цим шляхом?

Орієнтовні відповіді учнів

З Києва — хліб, віск і ремісничі вироби; з Новгорода — ліс і хутра; з Візантії — коштовні тканини, прянощі, книги, ювелірні та скляні вироби.

Учитель. Візантією керував імператор. Грецькою мовою це слово звучало як василевс. Він був «земним Богом», його влада нічим не обмежувалася. Ромеї були переконані, що їх василевс — володар усього християнського світу. У Візантії був створений потужний апарат державного управління. Урядовці призначалися імператором та отримували подарунки. Спеціальні служби відповідали за збирання податків, пошту, дороги, існувала також таємна поліція. Візантія мала сильну армію та флот.

— Давайте визначимо причини зростання могутності Візантійської імперії.

Результат обговорення записується на дошці.

Орієнтовні відповіді учнів

• 1) Вигідне географічне положення — на перехресті торгових шляхів.
• 2) Традиційно розвинені ремесло і торгівля.
• 3) Сильна армія та флот.
• 4) Міцна імператорська влада.

Результат роботи заноситься в зошит.

2. Візантія в зеніті могутності

Учитель. Давайте розглянемо карти історичного атласа «Велике переселення народів. Загибель Західної Римської імперії» та «Європа у II йол. VI ст. Візантія за Юстиніана» та дамо відповіді на питання.

• 1) Коли кордони Візантійської імперії досягли найбільших розмірів?
• 2) Які території включала Візантійська імперія?

Учитель. Найбільшої могутності Візантія досягає у період правління імператора Юстиніана (527—565 рр.), який проводив активну внутрішню та зовнішню політику.

Я пропоную вам розділитися на групи, потім прочитати відповідний пункт підручника та скласти план відповідей на наступні запитання:

• 1) Зовнішня політика Юстиніана.
• 2) Внутрішня політика Юстиніана.
• 3) Імператор Юстиніан — характеристика історичного діяча.

• 1) Розгром вандалів у Північній Африці.
• 2) Війна з вестготами. Приєднання Південної Іспанії.
• 3) Війна з остготами. Приєднання Італії.
• 4) Приєднання Південного берега Криму.

• 1) Створення Кодексу Юстиніана.
• 2) Розвиток культури.
• 3) Широке будівництво (храм Святої Софії)
• 4) Залучення на службу державі талановитих людей.
• 5) Розправи над неугодними.

Імператор Юстиніан — характеристика історичного діяча.

• 1) Хитрий та гнучкий правитель.
• 2) Виявив страх під час повстання «Ніка».
• 3) Жорстокість імператора.

Підсумки роботи всіх груп стисло заносяться в зошит.

3. Загибель Візантії

Учитель. За допомогою карти історичного атласа «Візантія та слов’яни у VII—IX ст.» та «Візантія та слов’яни у X—XI ст.» покажіть кордони Візантійської імперії у II пол. IX ст. та II пол. XI ст. та дайте відповідь на питання, які племена вторгалися на територію Візантії у цей час.

Після смерті Юстиніана імперія почала втрачати могутність. Скорочувалася її володіння, населення переїжджало до сільської місцевості, скорочувалася торгівля. Тільки двічі за п’ять століть існування Візантії по смерті Юстиніана вона змогла лише наблизитися до процвітання.

Останній період підйому був пов’язаний з періодом правління династії Комнінів. Але на імперію обрушилися турки-османи. Проте не кочовики стали причиною першого зруйнування Константинополя.

Давайте разом прочитаємо документи та дамо відповіді на питання.

Текст 1. Захоплення та розгром Константинополя. З мемуарів Жоффруа Віллардуена [17, С. 231-232]

У цю ніч. через страх, що греки можуть напасти на нас, хтось підпалив квартал, що відокремлював нас від греків. І місто запалало, і палало усю цю ніч і до вечора наступного дня. Це була третя пожежа у Константинополі з часу прибуття франків, під час якої будинків згоріло більше, ніж було у трьох найбільших королівствах Франції.

. Здобич же була настільки великою, що ніхто не був у змозі визначити кількість знайденого золота, срібла, судин, коштовних каменів, оксамиту, шовкових матерій, хутряного одягу та інших предметів.

Текст 2. Із хроніки Нікіти Хоніата [17, С. 232]

Деякі латиняни розбивали дорогоцінні чаші, прикраси з яких ховали за пазуху, а з чаш пили, ніби з келихів. Про грабіж головного храму не можна слухати байдужо. Святі налої, прикрашені коштовностями надзвичайної краси, що захоплювали подих, були розрубані на шматки та розділені між воїнами. Коли їм треба було вивезти з храму священні судини, предмети надзвичайного мистецтва. срібло й золото. вони завели до храмів мулів і коней з сідлами.

• 1) Як ви вважаєте, коли сталися описані у документах події?
• 2) Кого автори документів називають франками та латинянами?

Учитель. Я нагадую, що ця подія сталася у 1204 році, під час хрестових походів. На території Візантії була створена Латинська імперія, але візантійці поступово відвоювали свої землі, й у 1261 р. Візантійська імперія була відновлена.

Остаточно Константинополь під ударами Мехмеда II Завойовника скорився у 1453 р. (Учні заносять дати у зошит.)

Як це було, ми дізнаємося, прочитавши історичний документ.

Текст 3. Михайло Дука про трагедію у храмі Святої Софії [2, С. 249-250]

Отже, коли був ранній ранок і день світив ще, як вовк очима, деякі з ромеїв під час вторгнення турок до міста та втечі громадян прибігли, щоб дістатися своїх домівок та захистити дітей та дружин. Жінки питали їх: «Що ж трапилося?» А коли почули жінки огидну ту мову: «Вороги всередині стін міста та вбивають ромеїв», — спочатку не вірили цьому, та, правду кажучи, навіть лаялися та висловлювали презирство, як віснику, що накликав нещастя. Побачивши ж позаду інших, всіх у крові, зрозуміли, що наблизилася до вуст чаша гніву Господа. І тоді всі жінки й чоловіки, ченці й черниці побігли до Великої церкви з дітьми своїми на руках, залишивши домівки свої охочому ввійти. І можна було бачити, що вулиця забита людьми. Отже, величезний храм той в одну годину заповнився як чоловіками, так і жінками: й унизу, й вгорі, й у бічних прибудовах, й в усякому місці натовп незліченний. Замкнувши двері на замки, стояли, чекаючи на порятунок.

Турки, розбігаючись в усі сторони, вбиваючи та беручи у полон, прийшли, нарешті, до храму, коли ще не минула перша година ранку, і, побачивши, що ворота замкнені, розламали їх сокирами. Коли вони, озброєні мечами, увірвалися всередину й побачили незліченний натовп, кожний став в’язати свого полоненого. В одну хвилину розрубали собаки святі ікони, викравши з них прикраси, намиста й браслети.

4. Культура Візантії

Це питання готується заздалегідь декількома учнями.

Учитель пропонує заслухати повідомлення учнів «У візантійській школі», «Досягнення науки Візантії», «Мистецтво у Візантії».

V. Узагальнення та систематизація знань

Узагальнення та систематизація знань може відбуватися у двох варіантах.

Варіант 1. Метод «Шапка питань»

Учні на листочках записують по два питання, листочки перемішуються в спеціальній шапці, учень має відповісти на питання, яке йому дісталося.

Учні відповідають на питання та виконують завдання.

1. Імператор Юстиніан царював у 527—565 рр. Визначте, яке це століття. (VI ст.)

2. Назвіть ремесла, які були розвинені у Візантії. (Гірська справа, виробництво зброї, сільськогосподарських знарядь, шовку, папірусу, скла)

3. Назвіть одну з найбільш відомих архітектурних пам’яток Візантії. (Собор Святої Софії)

4. Де відбулося протистояння партії зелених із синіми? Чим закінчилося це протистояння? (Під час циркової вистави зелені підняли повстання проти синіх — прихильників Юстиніана. Повстання, що отримала назву «Ніка», було жорстоко придушене.)

5. Що вважають найбільшим здобутком Юстиніана? (Складання збірки законів)

6. Назвіть титул правителя Візантії. (Василеве)

7. Кого у Візантії побоювалися й бідні, й багаті? (Таємної поліції)

8. Чому територія Візантії скорочувалася? (Через постійні напади кочовиків)

9. Під час яких подій сталося перше пограбування Константинополя? (Під час четвертого хрестового походу)

10. Скільки років проіснувала Візантійська імперія? (З 395 по 1453 рр.)

V. Оцінювання знань учнів

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Написати розповідь на вибір: від імені купця-караванника «Великого шовкового шляху»; від імені прихильника Юстиніана; від імені супротивника Юстиніана; від імені захисника Константинополя від хрестоносців.

3. Підготувати повідомлення про виникнення ісламу.

I. Організаційна частина уроку

Учитель нагадує учням про порядок утворення групи та правила групової роботи і роздає набори карток.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. Історія Візантії починається з розподілу Римської імперії на дві частини — Східну та Західну. Після загибелі Західної Римської імперії Східна її частина вважала себе спадкоємицею великого Риму. Візантійська імперія пережила Західну Римську імперію майже на 1000 років.

III. Актуалізація опорних знань учнів

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Початок Візантійської історії

Актуалізація опорних знань проводиться за допомогою карток. На картках міститься вже відома інформація та нові факти з історії Візантії невідомі учням. Учні повинні відсортувати інформацію та підготувати презентації відповідей на питання.

Візантію населяло близько 35 млн чоловік. Це була дуже багата держава. Жителі займалися ремеслом, сільським господарством, торгівлею. Через Візантію проходили найважливіші торгові шляхи: «Великий шовковий шлях», «шлях пахощів» та «шлях з варяг у греки».

У 476 р. Одоакр — вождь одного з племен варварів прислав до Константинополя пурпурну тогу та діадему західних римських імператорів. Тепер існувала лише одна імперія — Східна, або імперія ромеїв.

На території колишньої Західної Римської імперії панувало запустіння. Колись квітучі міста були зруйновані. На форумах паслися кози. Усе жителі переїхали до села. Ремесла й торгівля прийшли у занепад.

Нова держава у певний період включала багаті провінції колишньої Римської імперії: Балканський півострів із Грецією, Малу Азію, Сирію, Палестину, Єгипет, узбережжя Північної Африки та Південної Іспанії, територію Італії та Сицілії.

У 395 р. територія Римської імперії розділилася на Західну та Східну. Територія Західної Римської імперії стала ареною постійних воєн з варварами. У 410 р. «Вічне місто» було пограбовано військами Аларіха.

Багатства Візантії були забезпечені корисними копалинами, сировиною, продуктами сільського господарства. Візантія залишалася країною міст, кількість яких сягала тисячі. Міста ставали центрами ремесла, мистецтва, освіти. Золота візантійська монета бизант користувалася попитом в Європі та Азії.

Візантія була дуже багатою країною і мала можливість відкупитися від варварів. Застосовуючи хитрість, візантійські імператори залучали деяких королів варварів на свій бік.

У Візантії збереглася освіта. У школах продовжували вивчати античних авторів. Візантії були потрібні освічені люди, які повинні були поповнювати армію урядовців, що керували державою.

У 330 р. римський імператор Костянтин переніс столицю імперії на місце колишньої грецької колонії Візантії. Місто отримало ім’я імператора — Константинополь. Нова столиця іменувалася «другим Римом».

У Константинополі тривалий час зберігалися традиції античної культури. Місто прикрашали прекрасні храми, палаци та громадські споруди. На площах стояли статуї античних богів і героїв. У Константинополі був цирк та іподром, на якому влаштовувалися змагання колісниць.

Картка № 11. Із «Подорожніх нотаток Веніаміна з Тудели» [19, С. 43-44]

Окружність міста Константинополя дорівнює 18 милям. Половина міста оточена морем, а друга — сушею. Він розташований між двома рукавами моря або найбільших водних потоків, з яких один витікає з Руссїї, другий з Іспанії. Сюди приходять купці для торгівлі з землі Вавилонської, з Месопотамії, Персії, Мідії, усіх царств землі Єгипетської, з землі Ханаанської (Палестини), Руссїї, Угорщини, землі печенігів, Хозарїї, Ломбардії та Іспанії.

Картка 12. Із «Подорожніх нотаток Веніаміна з Туделі» [19, С. 43-44]

Там міститься храм Святої Софії, й там мешкає грецький папа, тому що він не підпорядковується Папі Римському. Усередині храму колон й лампад із золота і срібла є стільки, що людина не здатна перелічити.

Там біля стіни палацу є місце розваг царя, яке називається іподромом. Щорічно у день Ісусового Різдва цар влаштовує там великі видовища. У присутності царя і цариці відбуваються вистави. Нацьковують левів, леопардів, ведмедів та диких віслюків один на одного, й, звичайно, також птахів, і у жодній країні не можна побачити подібних розваг.

Ця країна велика і має вдосталь усіх плодів, а також хліба, м’яса й вина, отож жодна країна не може зрівнятися з нею в заможності. Жителі знають усю грецьку літературу, живуть спокійно й щасливо.

Для війни з турецьким султаном вони наймають військових людей з усіх народів, тому що в них (самих) немає військової мужності: вони подібні до жінок, у яких відсутня сила військового опору.

2. Правління Юстиніана. Візантія у зеніті могутності

Учитель. Цей імператор, за свідченнями Прокопія Кесарійського, був постійно охоплений турботою про знищення роду людського, вигадуючи разом з усією дружиною нові причини для цього. Це була людина підступна та мінлива, він не був вірний друзям, нещадний до ворогів [Прокопій Кесарійський. Таємна історія. — М., 1991]. Проте Візантія досягла піку своєї могутності саме під час його правління. Для того, щоб познайомитися з особою та діяльністю Юстиніана, необхідно вивчити додаткову інформацію.

Текст 1. Життя Юстиніана [17, С. 65]

При дворі свого дядька, який зробив його співправителем, Юстиніан здобув прекрасну освіту, а так само досвід участі у державних справах. На відміну від лінивих аристократів, він був надзвичайно працелюбний і працездатний — його оточення стверджувало, що він ніколи не спить. Придворні інтриги привчили його до виверткості, підступності та жорстокості.

Текст 2. Лист Юстиніана одному з «варварських» племінних вождів [19, С. 39]

Я надіслав свої подарунки наймогутнішому з ваших вождів. Вони були призначені тобі. але інший силою перехопив мої подарунки, заявивши, що він перший між вами. Доведи йому, що ти вище за всіх, відбери у нього те, що він узяв у тебе, помстися йому.

Текст 3. З «Таємної історії» Прокопія Кесарійського*

. Ця людина не мала спокою у своєму лютому шаленстві, доки не нацькує варварів один на одного.

Цей імператор без жодного коливання підписував папери, призначені для руйнування містечок, знищував великі міста пожежами, захоплював у рабство цілі племена без жодної провини з їхнього боку.

Цей імператор ніколи не розслідував справи, а вислуховував донощиків і виносив своє рішення.

* Прокопий Кесарийский. Тайная история. — М., 1991.

Текст 4. Становище Візантійської імперії за часів Юстиніана [2, С. 59-62]

Зі сходженням Юстиніана на престол Візантійська імперія вступила у період розквіту. Він вів війни. Поступово, крок за кроком, під владу Візантії поверталися володіння Західної Римської імперії. За Юстиніана територія Візантійської імперії збільшилася вдвічі.

Юстиніан був стурбований також створенням єдиного для всієї імперії законодавства.

За Юстиніана почався розвиток виробництво шовку.

Текст 5. Реформи Юстиніана [10, С. 57-59]

Юстиніан був одним з найвидатніших правителів Візантії, людиною великого розуму й твердого характеру. Знехтувавши умовностями, імператор узяв шлюб з простою актрисою. Феодора — так звали його дружину — була красива й розумна.

Юстиніан провів реформи у державі. Він зменшив кількість провінцій. У руках намісників він зосередив цивільну та військову владу. Захоплення вельможами селянських земель були заборонені. Багато уваги Юстиніан приділяв зміцненню обороноздатності імперії. Всі міста уздовж кордонів були пов’язані між собою лінією фортець. їхні гарнізони були завжди забезпечені достатньою кількістю зброї та води.

Вживалися заходи щодо розвитку торгівлі. У провінціях будувалися дороги, викопувалися колодязі. За час свого правління Юстиніан заснував наново понад 150 міст. Велике значення він приділяв зміцненню християнської релігії. Основним правилом його політики була «єдина держава, єдиний закон, єдина релігія».

• 1) Чи гідний пошани політик Юстиніан?
• 2) Чи гідний пошани Юстиніан як людина?
• 3) Які якості були притаманні Юстиніану як людині та політику? Які з цих якостей викликають у вас повагу, а які ні?
• 4) Доведіть, що під час правління Юстиніана Візантія досягла піку своєї могутності.

3. Культура Візантії

Учитель пропонує учням прочитати документ.

Текст 6. «Константинополь — центр освіти» [23, С. 120]

Константинополь після того, як був проголошений столицею держави та резиденцією Августів, стає головним центром освіти в імперії. Сюди із Греції, Сирії, Малої Азії, Африки прибувають граматики, ритори, філософи самостійно або за викликом уряду. Вслід за ними до Константинополя з’їжджаються численні слухачі. У столиці відкриваються приватні школи, де навчають грецької та латинської граматики, красномовству й філософії.

У 425 р. за наказом імператора у Константинополі був заснований університет. У ньому викладали грецьку й латинську граматику та риторику, філософію та право. Навчання велося грецькою та латинською мовами.

• 1) Чому Константинополь перетворився на центр освіти у V ст.?
• 2) Якою мовою та які предмети викладалися в університеті Константинополя?

Учитель. Державною мовою вважалася грецька: нею велося навчання у школі, складалися документи, відбувалося богослужіння. Держава була зацікавлена в освічених людях, тож велика увага приділялася освіті.

Існувало декілька ступенів для здобуття знань. Початкові школи, де безкоштовно навчалися діти протягом 2—3 років. Потім слідувала школа граматики, там навчалися ті, хто хотів стати урядовцем. Закінчити освіту можна було у вищих школах, там навчалися діти вельмож, майбутні вчені.

У Візантії розвивалася алгебра, засновником якої вважається Лев Математик. Йому також належить винахід світлового телеграфу.

У X ст. у Візантії були складені сільськогосподарська, історична та медична енциклопедії.

У XI ст. візантійці оволоділи тайною виробництва «грецького вогню» — запальної суміші, яку не можна було погасити водою. Це давало перевагу в морських битвах.

Продовжувала розвиватися архітектура. Для оздоблення будівель і храмів використовувалася мозаїка. Храми до того ж прикрашали фресками та іконами.

З Візантії відбулося поширення християнства. Болгарія, Сербія й Русь прийняли християнство від Візантії. Першими вчителями слов’ян вважаються Кирило та Мефодій.

4. Загибель Візантії

Учитель. У 2000 р. Папа Римський Іоанн Павло II приніс офіційні вибачення за хрестові походи. Проте саме хрестоносці стали однією з причин падіння Візантії. Це сталося у 1204 р. Хрестоносці пограбували і спалили Константинополь. Вони поводилися так жорстоко, що навіть викликали засудження Папи Римського.

Давайте прочитаємо документ.

Текст 7. Лист папи Іннокентія III маркізу Монферратському. [19, С. 233-234]

Ви, не маєте жодного права, жодної влади над Грецією, нерозсудливо відхилилися від вашого чистого наміру, спрямувалися не на завоювання Єрусалима, а на завоювання Константинополя, віддаючи перевагу благам земним небесним. Але ваша вина набагато більше обтяжується тим, що нікому не було пощади: ні релігійному сану, ні зросту, ні статі. І недостатньо вам було вичерпати багатство імператора та оббирати малих і великих, ви протягнули руки до майна церков, привласнюючи собі хрести, ікони та реліквії. Для того, щоб грецька церква відмовилася повернутися до покори апостольському престолу, убачаючи з боку латинян лише бузувірства та справи диявольські, й мали право ставитися до них з огидою, як до собак.

• 1) Як поводилися хрестоносці у Константинополі?
• 2) Що понад усе розгнівало Папу Римського?

Учитель. На території Візантії була створена Латинська імперія, але візантійці поступово відвоювали свої землі та у 1261 р. Візантійська імперія була відновлена. Остаточно Константинополь здався у 1453 р. під ударами Мехмеда II Завойовника, який перейменував місто на Стамбул.

V. Узагальнення та систематизація знань

Тестові завдання

1. Римська імперія була поділена на Західну та Східну у:

2. Правитель Візантійської імперії іменувався грецькою:

3. Державною мовою у Візантії у VII—VIII ст. була:

4. До складу Візантії не входили:

5. Імператор Юстиніан володарював у:

6. До історії Візантії не має відношення:

а) створення кодексу законів;

б) будівництво храму Святої Софії;

в) розгром столиці варварами.

Відповіді: 1 б; 2 в; 3 а; 4 б; 5 а; 6 в.

VI. Оцінювання знань учнів

VII. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф.

2. Скласти речення зі словами:

• 1) Храм, мозаїка, Свята Софія, фрески, ікони.
• 2) Алгебра, Лев Математик, світловий телеграф, винахід.
• 3) Федора, порфіра, повстання, саван, сміливість, Юстиніан, розгубленість.
• 4) Константинополь, Стамбул, арабське завоювання, султан Мехмед II, загибель імперії.
• 3. Письмово відповісти на питання «Напрямки внутрішньої та зовнішньої політики Юстиніана».
• 4. Підготувати повідомлення про виникнення ісламу.

«Собор Паризької Богоматері» образ Есмеральди

Есмеральда — головна героїня роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері».

Характеристика Есмеральди

У романі Віктора Гюго історія Есмеральди розкривається поступово. Вперше Есмеральда з’являється красивою юною дівчиною, що живе в паризькому «Дворі чудес» (обитель жебраків і злочинців), що заробляє гроші танцями і виступом з дресированою кізкою Джалла. У неї закохуються поет П’єр Гренгуар, священик Клод Фролло і потворний дзвонар Квазімодо. Фролло за допомогою Квазімодо намагається вкрасти Есмеральду, але її рятує офіцер Феб де Шатопер. Есмеральда закохується в свого рятівника.

У романі ми бачимо детальний опис зовнішності героїні : «Вона була невисока на зріст, але здавалася високою — такий стрункий був її тонкий стан. Вона була смуглява, але неважко було здогадатися, що вдень у її шкіри з’являвся дивовижний золотистий відтінок, властивий андалускам і римлянкам. Маленька ніжка теж була ніжкою андалуски, — так легко ступала вона у своєму вузькому витонченому черевичку. Дівчина танцювала, пурхала, крутилася на недбало кинутому їй під ноги старому персидському килимі, і всякий раз, коли її сяюче обличчя виникало перед вами, погляд її великих чорних очей засліплював вас, як блискавкою. Погляди натовпу були приковані до неї, усі роти роззявлені. Вона танцювала під дзвін бубна, який її округлі невинні руки високо пінімали над головою. Тоненька, тендітна, з голими плечима і стрункими ніжками, що зрідка мелькали з-під спіднички, чорноволоса, швидка, як оса, в золотистому, щільно облягаючому її талію корсажі, в строкатій сукні, що роздувалася, сяючи очима, вона здавалася істотою воістину неземною».

Образ Эсмеральди в романі складний і трагічний. Вона — втілення цнотливості і наївності, зовсім не схожа на інших мешканців «Двору чудес». Навіть той факт, що їй доводиться заробляти на життя танцями, не розбещує її. У неї добре серце: вона підносить води Квазімодо, коли той прив’язаний до ганебного стовпа; щоб врятувати незнайомого їй Гренгуара від смерті, вона погоджується формально називатися його дружиною. Але її відкритість і наївність трохи не доводять до біди: вперше в життя закохавшись, вона готова віддатися капітанові Фебу навіть попри те, що упевнена — з втратою невинності її лишить можливість коли-небудь зустріти батьків. Дівчині відомо, що виховали її цигани — не її батьки, вона пристрасно хоче знайти свою справжню матір і носить на шиї ладанку, в якій зберігається крихітний дитячий розшитий черевичок — єдина річ, яка дісталася їй від справжньої матері: по ньому Есмеральда сподівається коли-небудь знайти, але, згідно даним їй з башмачком наказу, для цього їй треба зберегти цноту. Поступово читачеві відкривається історія походження Есмеральди.

Матір дівчини звали Пакетта Шантфлері, вона була дочкою відомого менестреля з Реймса. Але менестрель помер, залишивши крихітку-дочку і дружину без засобів. Вони заробляли на життя вишивкою і жили вкрай скромно. Пакетта рано розцвіла і стала привертати увагу знатних чоловіків. В одного з них вона закохалася і стала його коханкою, ледь їй минуло 14 років. Але вітряний синьйор незабаром покинув її, і вона «пішла по руках», опускаючись все нижче і нижче: від аристократів — до чоловіків простіше. Від повної деградації стала звичайною повією Пакетта врятувала вагітність: в 20 років вона народила чарівну дівчинку, яку вона назвала Агнесою. Після пологів поблякша дівчина дуже покращала, і її «послуги» знову опинилися в ціні. Все, що Пакетта заробляла, вона витрачала на наряди для своєї чарівної дівчинки.

Одного разу в Реймс прибув циганський табір, і Пакетта, як і багато інших матері, не втримавшись, сходила з донькою до циган, щоб дізнатися майбутнє своєї дитини. Красива дівчинка привела циган в захват, і через кілька днів вони вкрали її, підкинувши Пакетті в колиску потворного, горбатого і кульгавого хлопчика років чотирьох. Нещасна Пакетта від горя посивіла за одну ніч і ушкодилася розумом: знайшовши на місці, де стояв зниклий в одну ніч табір, сліди багать і плями крові, вона вирішила, що цигани з’їли її дитину.

Незабаром Пакетта зникла з Реймса. Одні говорили, що вона втопилася, інші — що її бачили на дорозі в столицю. Потворного підкидька реймський архієпископ розпорядився відправити до Парижа і покласти в ясла близько виховного будинку (цією дитиною був Квазімодо).

… Есмеральда виявляється засуджена до страти за безпідставним звинуваченням: Клод Фролло, замучений ревнощами, ранить Феба під час його побачення з Есмеральдою, і ховається. З петлі її виймає Квазімодо і ховає в Соборі. Там вона живе деякий час, не припиняючи думати про Фебе (рана якого виявилася легкою, але який вже встиг забути циганку). Квазімодо розуміє, що вона ніколи не зможе відповісти на його почуття взаємністю, але щасливий вже від того, що може її охороняти.

Клод Фролло і Гренгуар визволяють дівчину з обложеного собору, тим самим рятуючи її від смерті. Вони переправляють її через Сену. Клод ставить її перед вибором: або вона погодиться бути з ним, або буде повішена. Есмеральда відмовляється втекти з міста з «вбивцею» Феба. Архідиякон залишає її старій Гудулі, і йде за вартою, щоб видати циганку. Гудула — це затворниця, люто ненавидить циган за те, що вони вкрали колись її єдину дочку, утримує Есмеральду. Гудула, проклинає дівчину і показує їй черевичок своєї доньки, в цей момент Есмеральда показує точно такий же черевичок. Тут і з’ясовується, що Гудула — це Пакетта Шантфлері, мати Есмеральди, але з’ясовується надто пізно. Пакетта ховає дівчину від солдатів, але, побачивши серед них Феба, Есмеральда, не думаючи про наслідки, наївно кличе його. Дівчина була тут же повішена, а її мати померла, не витримавши другої втрати дочки.

1. «Собор Паризької Богоматері» головні герої «Собор Паризької Богоматері» головні герої та їх характеристика згадана в цій статті. «Собор Паризької Богоматері» головні герої Есмеральда Есмеральда (при народженні отримала ім’я Агнес)- головна героїня роману, вродлива молода циганка. Ставлення парижан до дівчини змінюється протягом твору: спочатку вона улюблениця. Читать далее.
2. «Собор Паризької Богоматері» образ Квазімодо Квазімодо — головний герой роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері». Квазімодо — горбатий дзвонар Собору Паризької Богоматері. Характеристика Квазімодо Квазімодо народився з фізичними вадами. Віктор Гюго пише, що все тіло його було неправильної форми, він був горбатий, хромий і мав. Читать далее.
3. «Собор Паризької Богоматері» сюжет Собор Паризької Богоматері — перший роман Віктора Гюго і перший історичний роман французькою мовою. «Собор Паризької Богоматері» сюжет Дія роману починається 6 січня 1482 року. Письменник Гренгуар, засмучений провалом своєї містерії, іде прогулятися по Парижу. На Гревській площі він бачить. Читать далее.
4. «Собор Паризької Богоматері» образ Клода Фролло «Собор Паризької Богоматері» характеристика Клода Фролло викладена в цій статті. Клод Фролло — один з центральних персонажів роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері». Священик, архідиякон Жозасскій собору Паризької Богоматері. Алхімік, чорнокнижник. «Собор Паризької Богоматері» образ Клода Фролло Фролло Клод —. Читать далее.
5. «Собор Паризької Богоматері» переказ «Собор Паризької Богоматері» — Перший історичний роман французькою мовою Віктора Гюго. «Собор Паризької Богоматері» переказ твору 6 січня 1482 року в Парижі йдуть «гуляння, що об’єднують свято Хрещення господня з древнім язичницьким святом блазнів». Цього дня, за традицією, на Гревській. Читать далее.
6. «Собор Парижской Богоматери» Гюго в кратком содержании В закоулках одной из башен великого собора чья-то давно истлевшая рука начертала по-гречески слово «рок». Затем исчезло и само слово. Но из него родилась книга о цыганке, горбуне и священнике. 6 января 1482 г. по случаю праздника крещения во дворце. Читать далее.
7. Квазимодо как образец духовной красоты (По роману В. Гюго «Собор Парижской Богоматери») Человечество с давних пор решает вопрос о совместимости духовной красоты и физического совершенства. Ближе всех в этом вопросе подошли к решению древние греки. Но впоследствии о физическом совершенстве как-то забыли — наступало средневековье. Роман Виктора Гюго «Собор Парижской Богоматери» рассказывает. Читать далее.
8. Образ Собора (По роману В. Гюго «Собор Парижской Богоматери») Собор Парижской Богоматери, или же Нотр-Дам де Пари, является, наверное, одним из известнейших монументальных строений средневековья. В такой широкой популярности Собора, не в последнюю очередь, следует «винить» Виктора Гюго. Современники писателя вспоминают, как Гюго неоднократно говорил, показывая на Собор, что. Читать далее.
9. «Собор» Гончар переказ «Собор» О. Гончар переказ роману нагадає головні події в творі. «Собор» Олесь Гончар переказ 1 Студент Микола Баглай іде вночі рідною Зачіплянкою і розмірковує над її долею. Тут він народився під час бою прямо в окопі. Тут він виріс, весь. Читать далее.
10. «Собор» Гончар критика Собор — один із найвідоміших і найвизначніших творів Олеся Гончара. Написаний 1967 року. «Собор» Олесь Гончар критика Критика спочатку зустріла новий роман Олеся Гончара кількома схвальними статтями, в яких відзначалася передовсім гостра актуальність твору. Зокрема прихильниками були С. Шаховський, Леонід. Читать далее.
11. «Собор» Гончар головні герої Собор — роман-застереження, один із найвідоміших і найвизначніших творів Олеся Гончара. Написаний 1967 року. «Собор» Олесь Гончар головні герої Умовно героїв роману можна поділити на дві групи, відповідно до їх діяльності і характеру: ті, хто бореться за збереження «соборів душ». Читать далее.
12. «Собор» Гончар аналіз Собор — роман-застереження, один із найвідоміших творів Олеся Гончара. «Собор» Гончар аналіз Рік написання — 1967 Жанр «Собор» — Проблемно-філософський роман, у якому важливі соціальні та національні проблеми розглядаються під кутом зору вічних гуманістичних істин, якими мусить керуватися людська цивілізація. Читать далее.
13. «Кар’єра Ругонів» образ М’єтти «Кар’єра Ругонів» Золя характеристика М’єтти М’єтта рано залишилася сиротою. Коли їй було 9 років, батько (мисливець-браконьєр) потрапив на каторгу за вбивство жандарма. Діда, який жив милостинею, теж незабаром не стало. Дівчинку відвели у родину дядька, де вона фактично була наймичкою. Читать далее.
14. «Собор» Гончар проблематика «Собор» Олесь Гончар проблематика Головний конфлікт твору «Собор» — зіткнення високої духовності, людяності, правди з облудним фарисейством чиновників, кар’єристів і бюрократів; боротьба світлих сил народу за збереження свого національного коріння, історичної пам’яті, істинний гуманізм. Основна проблема роману «Собор» — проблема. Читать далее.
15. «Собор» Гончар короткий зміст «Собор» Олесь Гончар короткий зміст можна прочитати за 30 хвилин. «Собор» Гончар детальний переказ І розділ «Собор» скорочено Селище Зачіплянка своєю історією сягає в козацькі часи. На той час місцеві майстри виготовляли січовикам списи для захисту від ворогів. Нині на. Читать далее.
16. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» образ Мотрі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» характеристика Мотрі наведена в цій статті. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» образ Мотрі Риси характеру Мотрі: трудолюбива; чесна, справедлива; любляча та ніжна матір. Мотря – справжня жінка-страдниця, одна з найтрагічніших жіночих постатей в. Читать далее.
17. «Тіні забутих предків» образ Марічки «Тіні забутих предків» образ Марічки — один з головних в повісті Коцюбинського, цитати до образу Марічки наведені в цій статті. «Тіні забутих предків» характеристика Марічки Марічка Гутенюк — поетична дівчина, знає секрети навколишньої природи, ворожіння. Вона складає співанки, які з’являються. Читать далее.
18. «Наймичка» Шевченко образ Ганни «Наймичка» Шевченко образ Ганни Головна героїня твору » Наймичка » Шевченка — безталанна наймичка Ганна. Її життя дещо нагадує Катеринине. Як і Катерина, Ганна — жертва панської розпусти. Вона теж «покритка», але не повторює сумної історії своєї попередниці, а зберігає. Читать далее.
19. «Тисяча журавлів» образ Тікако Курімото Тікако Курімото — героїня повісті японського письменника Ясунарі Кавабати «Тисяча журавлів». «Тисяча журавлів» характеристика Тікако Курімото Тікако — хазяйка чайного павільйону, берегиня чайної церемонії. Жінка була коханкою пана Мітані, батька Кікудзі. Хлопчика лякало те, що в нього може бути брат. Читать далее.
20. «Ніч перед Різдвом» образ Оксани «Ніч перед Різдвом» Гоголь характеристика Оксани Оксана — красива, примхлива, вітряна і безтурботна дівчина була дочкою знатного козака Чуба. Вона дуже гарно одягалася в найдорожчий одяг, знала, що про неї говорять молоді хлопці та подружки з її села і була. Читать далее.
21. «Маленький принц» образ квітки «Маленький принц» характеристика квітки Квітка була примхлива й уразлива, і малюк з нею зовсім змучився. Але «зате вона була така прекрасна, що дух захоплювало!», І він прощав квітці її примхи. Однак порожні слова красуні! Маленький принц брав близько до серця. Читать далее.
22. «Сім’я дикої качки» характеристика Тосі Образ Тосі — один з головних в оповіданні » Сім’я дикої качки «. «Сім’я дикої качки» характеристика Тосі Тося — сільська дівчина, яка прагнула пізнати міське життя. Вона уособлення людської доброти, милосердя. Риси характеру Тосі а) чемна і порядна; б). Читать далее.
23. «Гайдамаки» образ Оксани Характерститика образу Оксани «Гайдамаки» Шевченко Оксана — дочка титаря села Вільшани, але вона не горда і не зазнається перед нижчими за себе. Вона перед нами постає ніжною, турботливою, здатною кохати дівчиною. Оксана, за мораллю села, не вважалася парою «безрідному байстрюкові. Читать далее.
24. «Злочин і кара» образ Соні Мармеладової Образ Соні Мармеладової в романі «Злочин і кара» Ф. Достоєвського — один з головних. Характеристика Соні Мармеладової з цитатами наведена в цій статті. «Злочин і кара» характеристика Соні Мармеладової Соня Мармеладова — дочка бідного чиновника Мармеладова, який спився і залишився. Читать далее.
25. «Перехресні стежки» образ Регіни » Перехресні стежки » характеристика Регіни з повісті Франка Викладена в цій статті. «Перехресні стежки» аналіз повісті допоможе в підготовці до уроків. «Перехресні стежки» образ Регіни Регіна — сирота, але вона тип психологічно нестійкий, слабкий, податливий, схильний коритися. Вона змалку. Читать далее.
26. «Чума» образ Коттара Характеристика контрабандиста Коттара з роману «Чума» А. Камю наведена в цій статті. «Чума» образ Коттара Коттар — темна особа, контрабандист, коли б не чума, його б заарештували. Під час епідемії Коттар розбагатів, завдяки торгівлі харчами на чорному ринку. Коли епідемія. Читать далее.
27. «П’ятнадцятирічний капітан» образ Діка Сенда «П’ятнадцятирічний капітан» образ Діка Сенда Образ Діка Сенда — п’ятнадцятирічного капітана розкритий в цій статті. «П’ятнадцятирічний капітан» характеристика Діка Сенда Риси характеру Діка Сенда чесний, справедливий, рішучий, сміливий, сильний, витривалий, відповідальний, розумний, чуйний, відданий «П’ятнадцятирічний капітан» образ Діка Сенда Діку. Читать далее.
28. «Старий і море» образ Сантьяго «Старий і море» образ головного героя Сантьяго та його характеристика наведені в цій статті. «Старий і море» характеристика Сантьяго У центрі повісті Хемінгуея фігура старого, самотнього рибалки Сантьяго з «веселими очима людини, яка не здається». Він давно вже живе тільки. Читать далее.
29. «Захар Беркут» образ тухольської громади Образ тухольської громади у повісті І. Франка «Захар Беркут» Історична основа повісті І. Франка «Захар Беркут». Іван Франко взяв за основу своєї повісті не лише історичні відомості про монголо-татарську навалу на Русь у XІІІ столітті, а й народні перекази та. Читать далее.
30. «Кар’єра Ругонів» образ П’єра Ругона «Кар’єра Ругонів» Золя характеристика П’єра Ругона П’єр Ругон (молодший) — селянський син за походженням. Його селянська жага до роботи перетворюється на зажерливість буржуа. Для втілення своєї мрії — розбагатіти — П’єр робить усе: отруює життя матері своєю ненавистю й нахабно. Читать далее.
31. «Ніч перед Різдвом» образ Солохи Образ Солохи — кориливої і хитрої жінки, Микола Васильович Гоголь прагнув висміяти в своєму творі «Ніч перед Різдвом». «Ніч перед Різдвом» характеристика Солохи Солоха — мати коваля Вакули, відрізняється своєю хитрістю, лицемірністю, вона робить підлі вчинки і дії щодо інших. Читать далее.
32. «Анна Кареніна» образ Вронського «Анна Кареніна» характеристика Вронського з роману Л. М. Толстого наведена в цій статті. «Анна Кареніна» образ Вронського Олексій Вронський — один з головних персонажів роману О. М. Толстого «Анна Кареніна», граф, флігель-ад’ютант, представник «золотої молоді» Петербурга і завидний наречений. Вронський. Читать далее.
33. «Чума» образ священника Панлю Характеристика священика Панлю з роману «Чума» А. Камю наведена в цій статті. «Чума» образ священника Панлю Учений-єзуїт отець Панлю постає в романі не просто служителем церкви, а й утіленням християнського світорозуміння. Для нього Творець воістину всевидящий та всеблагий, і, якщо. Читать далее.
34. Образ Пугача «Чорна Рада» Пугач — «січовий дід». Образ Пугача «Чорна Рада» Риси характеру Пугача — гордість і щира правдивість; — порядність і справедливість; — відвертий порадник; — діє по велінню совісті й правди; — людська доброта; — вимогливість до порушників звичаїв; — суворий. Читать далее.
35. Образ Наталки «Тигролови» Образ Наталки «Тигролови» — це уособлення добра, краси, злагоди. Вона — смілива, горда, мужня і рішуча, не боїться тайгових труднощів. Вона здатна пожертвувати своїм життям заради коханого. Наталка І. Багряного продовжує галерею жіночих образів, сильних і рішучих, здатних вершити великі. Читать далее.
36. «Таємничий сад» скорочено «Таємничий сад» — роман англо-американської письменниці Френсіс Елізи Бернетт. «Таємничий сад» скорочено читати Ця історія починається в кінці XIX і початку XX століть. Мері Леннокс приїжджає з Індії в Йоркшир (в ті часи Індія була все ще в складі Британської. Читать далее.
37. «Сто тисяч» образ Савки Образ Савки «Сто тисяч» — Показує людину, яка чесними і не дуже способом намагається гоздобути грошей, щоб віддати борги. Характеристика Савки «Сто тисяч» Савка — компаньйон Калитки, змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Читать далее.
38. «Кайдашева сiм’я» образ Мелашки Мелашка: вродлива, добра, лагідна, з бідної сім’ї, тиха. Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки, червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як. Читать далее.
39. «Гостина старої дами» короткий зміст «Гостина старої дами» короткий зміст на українській мові Ви можете згадати за 7 хвиилин. Дюрренматт «Гостина старої дами» короткий зміст Події відбуваються в старому, колись багатому, а зараз у збіднілому містечку Гюллен. Колись це була важлива залізнична розв’язка, у якій. Читать далее.
40. «Тигролови» образ України У творі Багряного Україна постає перед читачем у трьох образах. 1. Одна постає зі спогадів головного героя Григорія Многогрішного — Справжня, прекрасна, з лісами, степами широкими, як море, весною із жайворонками, солов’ями, зозулями, з веселими хлоп’ячими забавками на Трійцю та. Читать далее.