№ 2. Публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу

Поняття зобов’язання із публічного конкурсу. Другим різновидом публічної обіцянки винагороди виступає публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу (публічний конкурс). “Конкурс” у буквальному перекладі з латинської означає “зіткнення, зустріч”. У цивільному праві – змагання кандидатів, претендентів для виявлення кращих на право організації і (або) здійснення діяльності, спрямованої на досягнення яких-небудь соціально корисних цілей[568]. Найчастіше в цивільному праві конкурс використовується у трьох розуміннях :

1. різновид недоговірних зобов’язань; 2) порядок укладення договору;

1. конкурсне провадження – відповідне розподілення майна боржника в разі його неплатоспроможності[569].

Конкурс як різновид недоговірних зобов’ язань, а саме вид публічної обіцянки винагороди, що передбачає порівнюваність результатів, регулюється статтями 1150-1157 ЦК. Мета конкурсу ніколи не може полягати лише в тому, щоб тільки визначити найкраще вирішення завдання. Кінцева мета його – застосування отриманого результату на практиці, використання у виробництві тощо[570].

Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юридична особа (засновник конкурсу). Залежно від залучення засновником конкурсу до участі в конкурсі чи то широкого загалу, чи обмеженого кола осіб, визначених до оголошення конкурсу, публічні конкурси поділяються на відкриті і закриті. Оскільки сама назва конкурсу “публічний” свідчить про необмежене коло учасників, не зовсім послідовним є підхід законодавця щодо віднесення закритого конкурсу до публічного. Згідно з ч. 3 ст. 1150 ЦК засновник конкурсу має право запросити до участі в ньому персональних учасників (закритий конкурс). Вважалося, що закритий конкурс являє собою суму окремих договорів, які укладаються з кожним із пошукувачів, котрі мають право на оплату виконаної роботи незалежно від зайнятого ними місця на конкурсі і від прийняття оціночного рішення взагалі[571]. Д. В. Боброва розглядає закритий конкурс як різновид договору замовлення. Замовлення на створення твору (проекту будови, пам’ятника) на одну й ту саму тему іноді дається кільком конкретним особам[572].

Очевидно, публічність як ознака конкурсного зобов’язання передбачає невизначеність кола учасників на час оголошення конкурсу, тому закритий конкурс, який хоча і складає за структурою відносин також два зустрічні односторонні правочини, не може бути віднесений до публічного (виступати його різновидом). У юридичній літературі стосовно ознаки публічності існує кілька точок зору. Так, одні автори вважають, що обіцянка винагороди за краще виконання певної роботи або досягнення інших результатів має бути публічною, тобто зверненою до необмеженого кола осіб[573], а інші публічність вбачають у тому, що обіцянка дається більше, ніж одній особі[574].

Конкурс оголошується публічно через засоби масової інформації. Оголошення про конкурс може бути зроблене й іншим чином. Це, наприклад, розміщення об’яви про проведення конкурсу серед співробітників науково-дослідного інституту на дошці об’яв цієї установи. При проведенні закритого конкурсу засновник адресує оголошення про конкурс персональним учасникам і змагання відбувається серед тих із них, хто відгукнувся на умови конкурсу.

На відміну від публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу, публічна обіцянка винагороди за результатами конкурсу відрізняється формалізацією умов. Закон вказує на істотні умови конкурсу. Це предмет конкурсу і нагорода (премія), яка має бути виплачена переможцеві.

Предметом конкурсу може бути результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо. Публічний конкурс спрямований на досягнення суспільно корисної мети, і тому він не може мати негативний зміст. Так, наприклад, не є конкурсом “змагання”, оголошене в 2003 р. Харківським міськвиконкомом серед житлово-експлуатаційних організацій на найгірше утримання двору біля жилого будинку. Засновник конкурсу повинен сформулювати умови, які ставляться до завдання, і чітко викласти їх у публічному оголошенні або ж у персональному повідомленні.

Другою істотною умовою конкурсу виступає нагорода (премія). Кількість призових місць, вид нагороди (сума премії) за кожне призове місце тощо визначаються в умовах конкурсу. Важливо, щоб нагорода спеціально була передбачена, а не являла собою винагороду за трудовим договором або ж авторську винагороду. Нагорода (премія) може мати як матеріальний характер, так і моральний (моральне заохочення). Інакше кажучи, нагородою може вважатися звання (“лауреат”, “кращий спеціаліст” і т. д.), диплом, свідоцтво, вимпел, нагрудний знак. Нагорода в матеріальній формі може мати як грошовий вираз, так бути і в іншій негрошовій формі. Остання повинна задовольняти вимогам оборотоздатності (ст. 178 ЦК).

Крім істотних умов, засновник має право вказати і додаткові умови до результату конкурсу або до учасників. Ці умови ще називають факультативними. При внесенні їх до оголошення або ж до повідомлення персональному учаснику вони набувають обов’язкового характеру для учасників.

Згідно з ч. 4 ст. 1151 ЦК умовами конкурсу має бути передбачено строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії. Однак строк подання творів, або ж, наприклад, строк оголошення результатів конкурсу не належать до істотних умов, але, як правило, засновником конкурсу строки визначаються.

Зміна умов і відмова від проведення конкурсу. У процесі проведення конкурсу у засновника може виникнути потреба у зміні умов або взагалі у його припиненні. Оскільки оголошення конкурсу є одностороннім умовним правочином, то і зміна умов та відмова від проведення за своєю природою можуть бути лише одностороннім волевиявленням засновника. Захищаючи інтереси учасників конкурсу, законодавець встановлює певні обмеження права засновника конкурсу. Згідно з ч. 1 ст. 1152 ЦК засновник конкурсу має право змінити його умови до початку конкурсу. Зміна умов конкурсу після його початку не допускається. Про зміну умов конкурсу має бути оголошено в тому ж порядку, в якому було його оголошено. Під початком конкурсу слід розуміти перший день прийому конкурсних робіт згідно з умовами конкурсу, тобто оголошення про зміну його умов повинно вийти принаймні напередодні вказаного дня.

Особи, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, але у зв’язку зі зміною його умов участь у ньому втратила для них інтерес або стала неможливою, мають право вимагати від засновника відшкодування витрат, які були понесені ними для підготовки до участі в конкурсі.

ЦК передбачає право засновника конкурсу відмовитись від його проведення і вказує на підстави та правові наслідки такої відмови (ст. 1153 ЦК).

По-перше, засновник конкурсу має право відмовитися від його проведення, якщо це стало неможливим за обставин, які від нього не залежать. Так, наприклад, коли на конкурс не подані роботи, що відповідають його умовам, подано кілька робіт, виконаних однією особою, тощо. В цьому разі відмова не тягне для засновника будь-яких правових наслідків.

По-друге, відмова засновника конкурсу з інших підстав викликає для нього обов’язок відшкодувати учасникам витрати, які були ними понесені для підготовки до участі у конкурсі. В цьому разі закон захищає майнові права учасників, порушені по суті односторонньою відмовою від зобов’язання засновником. Очевидно, доцільно було б передбачити й підстави звільнення засновника конкурсу від відшкодування витрат, наприклад, коли робота була виконана не у зв’язку з конкурсом, зокрема до його оголошення, або завідомо не відповідала умовам конкурсу.

На відміну від змін умов конкурсу, законодавець не визначає форму оголошення про відмову від конкурсу, але логічним буде доведення цієї інформації у такий же спосіб, як і про його початок.

Виконання зобов’язання із публічного конкурсу. Зобов’язання із публічного конкурсу у своєму розвитку проходить кілька етапів, які характеризуються вчиненням юридичних дій і зміною суб’єктів. Причому засновник конкурсу не змінюється, а зміни відбуваються на іншій стороні.

Перший етап полягає в оголошенні конкурсу, яке являє собою умовний, основний, односторонньо-уповноважуючий правочин, що зобов’язує засновника конкурсу видати переможцю винагороду. З названого юридичного факту на цьому етапі виникає абсолютне цивільне правовідношення, в якому чітко визначеній особі – засновнику конкурсу – відповідає невизначена множинність уповноважених осіб. Останні мають право подати роботи згідно з умовами конкурсу.

Другий етап – це подання учасниками конкурсу робіт засновнику. З точки зору юридичних фактів – це ряд допоміжних односторонньо- зобов’язуючих правочинів, які зобов’язують засновника провести оцінювання поданих робіт, якщо вони задовольняють передбаченим в оголошенні умовам. На цьому етапі абсолютне правовідношення трансформується у низку відносних правовідношень, у яких зобов’язаною особою виступає засновник, а уповноваженими – учасники конкурсу, які здійснюють своє право подати роботу замовнику і вимагати від нього її розгляду і оцінки.

Третій етап – винесення оціночного рішення, яке виступає допоміжним односторонньо-уповноважуючим правочином. На підставі оціночного рішення із числа учасників конкурсу виокремлюється один (або кілька, якщо це встановлено умовами конкурсу) переможець кон- курсу[575].

Переможцем конкурсу є особа, яка досягла найкращого результату. Він визначається в порядку, встановленому засновником конкурсу. Стаття 1154 ЦК передбачає оголошення результатів конкурсу в тому ж порядку, в якому було оголошено сам конкурс.

Закон встановлює особливості оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які подані на конкурс. Згідно з ст. 1155 ЦК за наслідками оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які надані на конкурс, засновник конкурсу (конкурсна комісія, журі) може прийняти рішення про:

Види конкурсних пропозицій: як їх розуміти та розрізняти

Місця у закладах вищої освіти розподіляються в межах ліцензійного обсягу, який встановлює Міністерство освіти та науки. Розбираємось, що таке ліцензійний обсяг, а також відкриті, закриті та небюджетні конкурсні пропозиції.

Ліцензійний обсяг — це максимальна кількість вступників (контрактників та бюджетників разом), які заклад освіти може прийняти на навчання на певну спеціальність чи освітню програму.

В межах дозволеного ліцензійного обсягу заклади вищої освіти встановлюють конкурсні пропозиції, тобто пропонують вступникам взяти участь у відборі для вступу на навчання за певною освітньою програмою на певній спеціальності. Кожна конкурсна пропозиція містить інформацію про конкурсні предмети, які необхідно скласти, а також форму та строки навчання. Вся інформація про конкурсні пропозиції відкрита, її можна знайти на сторінках сайтів ЗВО та Єдиної державної бази з питань освіти. Адже всі заклади самостійно формують пропозиції та перед вступною кампанією вносять їх до ЄДЕБО, де їх вибирають вступники під час вступу.

Конкурсні пропозиції бувають:

• небюджетні;
• відкриті;
• закриті (фіксовані).

Розглянемо детально кожну з них.

Небюджетна конкурсна пропозиція

Небюджетна конкурсна пропозиція — це пропозиція для вступу на контракт. Тобто навчання відбувається на платній основі, за кошти фізичних або юридичних осіб. Скільки буде контрактних місць на певну спеціальність чи освітню програму, визначає кожен заклад самостійно, але ця кількість не може виходити за межі ліцензійного обсягу. Інформацію про небюджетні конкурсні пропозиції або місця на контракт ви знайдете на сайтах ЗВО та сторінках ЄДЕБО.

Особливість небюджетних конкурсних пропозицій в тому, що при вступі 2023 року можна подати 20 заяв на контракт (на бюджет всього 5). Також небюджетним пропозиціям не потрібно виставляти пріоритети.

Відкрита конкурсна пропозиція

Відкрита пропозиція — це розподіл державних місць серед найкращих вступників. Вона передбачає, що бюджетні місця надаються не окремим закладам вищої освіти, а безпосередньо вступникам, які здобувають їх на конкурсній основі. У такий спосіб держава реалізує принцип «бюджетні місця йдуть за кращими вступниками».

На практиці відкрита пропозиція реалізується так: одночасно серед усіх абітурієнтів в усіх закладах вищої освіти за певною спеціальністю проводиться автоматичний розподіл бюджетних місць. Цей автоматичний розподіл називається «адресне розміщення державного замовлення». Коли система його завершить, рекомендації до омріяних вишів отримують вступники з найвищими конкурсними балами. Ці вступники й «приведуть» за собою бюджетні місця до тих ЗВО, яким надали вищий пріоритет .

Широкий конкурс гарантує абітурієнту, що якщо ваші бали будуть найвищими серед інших претендентів, вам вдасться вступити на бажану спеціальність до омріяного університету. Водночас відкриті конкурсні пропозиції задають конкуренцію між навчальними закладами. Адже кожен із вишів зацікавлений отримати найкращих вступників, а разом із ними — і бюджетні місця.

У кожному ЗВО встановлюється максимальна можлива кількість бюджетних місць, куди можуть бути зараховані вступники. При цьому кількість зарахованих абітурієнтів на бюджет може бути меншою за цей показник. Це означає, що відкрита конкурсна пропозиція окремого університету не має чітко визначеного обсягу бюджету. Натомість має максимально можливий обсяг місць державного замовлення. Наприклад, максимальна можлива кількість бюджетних місць може бути 45, а зараховано лише 30 абітурієнтів. Отже, бюджетні кошти з державного бюджету будуть виділятися лише на 30 бюджетних місць.

Закрита конкурсна пропозиція

Закрита або фіксована конкурсна пропозиція — це визначена та затверджена кількість бюджетних місць на певну спеціальність чи освітню програму у певному закладі освіти. Якщо при відкритій конкурсній пропозиції кількість бюджетних місць у ЗВО «приходить» із вступниками, які виявили бажання навчатися у цьому виші, то при закритій пропозиції заклад освіти має фіксовану кількість місць, які оплачуються коштом державного або місцевого бюджету.

Усього для вступу на бюджет (за закритими та відкритими конкурсними пропозиціями) можна подати 5 заяв. Але тільки за однією можна отримати рекомендацію на зарахування, якщо ваш конкурсний бал для цього буде достатнім.

Обираючи спеціальність , можна побачити кількість бюджетних і контрактних місць за кожною окремою освітньою програмою. А скориставшись калькулятором розрахунку бала НМТ у блоці з освітніми програмами — оцінити власні шанси на вступ.

Інші важливі роз’яснення та висвітлення перебігу вступної кампанії шукайте в розділі Вступ. Підпишіться на телеграм-каналі для вступників, щоб вчасно дізнаватися про важливі новини.