✅Чим відрізняється відгук від рецензії?

У науці, мистецтві, літературі та багатьох інших гуманітарних сферах поширене використання відгуків і рецензій у різних цілях. У чому полягають особливості тих і інших?

Що являє собою відгук?

Варто зазначити, що сутність відгуку у різних сферах комунікацій (наукових, пов’язаних з мистецтвом і літературою) може значно відрізнятися.

Але якщо спробувати сформулювати загальне визначення відповідного терміна, то воно може звучати так: відгук — це деяка особиста думка людини про що-небудь, її коментар, оцінка (притому часто суб’єктивна).

Відгук — це, як правило, невелике за обсягом джерело (якщо мова йде про письмовий документ) або досить коротка фраза або набір таких (якщо він усний).

Відгук — це, таким чином, особиста думка людини з якого-небудь питання, часто не претендує на об’єктивність, але в багатьох випадках дуже цінна. Наприклад, якщо відгук залишений визнаним експертом, медійним обличчям.

Варто зазначити, що формування відгуку, попри зазначені його особливості, передбачає достатньою мірою детальне ознайомлення людини, що становить розглянуте джерело, з коментованим питанням.

Наприклад, якщо мова йде про оцінку твору літератури або мистецтва, то людина повинна по меншій мірі ознайомитися з відповідним твором, прочитати його, необхідним чином вивчити.

У відгуках в силу їх малого обсягу, як правило, відображається відносно невеликий перелік нюансів з коментованого питання.

Що являє собою рецензія?

Як і у випадку з відгуком, сутність рецензії у різних гуманітарних сферах може розумітися по-різному.

Але в загальному випадку термін «рецензія» відповідає офіційному документу, в якому показані не тільки суб’єктивна позиція людини по якому-небудь питанню, але і формулювання з посиланням на об’єктивні аргументи.

У багатьох випадках подібна позиція експерта вимагає подання в досить великому обсязі — істотно перевищує той, що характеризує складання відгуку.

Рецензія — це, таким чином, професійна думка людини з якого-небудь питання. Передбачається її неупередженість, виваженість, обґрунтованість. Але, як і у випадку з відгуком, грає роль статус людини, яка склала рецензію. Чим він вище, тим більш вагомими можуть вважатися аргументи, що наводяться у цьому документі.

Складання рецензії передбачає здійснення людиною, яка нею займається, більш глибокого аналізу коментованого питання, ніж у випадку з відгуком.

Крім того, оскільки рецензія, як ми зазначили вище, є більш об’ємним документом, ніж відгук, в ній передбачається відображення більш широкого кола нюансів, що мають відношення до коментованого питання.

Різниця між відгуком і рецензією

Головна відмінність відгуку від рецензії в тому, що перше джерело носить переважно суб’єктивний характер, друге — повинно включати переважною мірою об’єктивну оцінку коментованого питання. Крім того, різницю між цими джерелами можна прослідкувати в контексті:

• їх обсягу;
• необхідної глибини аналізу коментованого питання;
• переліку можливих нюансів з коментованого питання, відображені автором у джерелі.

У багатьох випадках складання відгуку з того чи іншого питання передує формуванню рецензії. При цьому обидва джерела можуть складатися тією самою людиною, і не виключено, що основні тези, які відображені у відгуку, будуть детально розглянуті в рецензії.

Зрозуміло, вони повинні бути в ряді випадків доопрацьовані з точки зору підвищення об’єктивності оцінок експерта з коментованого питання.

Таблиця з поясненнями на тему “Чим відрізняється відгук від рецензії”

Висновок

Відгук і рецензія – це різні форми оцінки творів, подій чи продуктів. Відгук є більш особистісним, суб’єктивним та часто коротким виразом думок, в той час як рецензія передбачає більш глибокий аналіз, об’єктивну оцінку та структурований підхід.

Відгуки часто зустрічаються у неформальному спілкуванні, тоді як рецензії використовуються в професійних та академічних контекстах для інформування аудиторії про певні аспекти оцінюваного об’єкта.

Що таке Відгук

Відгук – це дуже важлива частина нашого життя. Це допомагає нам зрозуміти, як ми працюємо, які наші сильні та слабкі сторони, та як ми можемо покращувати себе. У школі та університеті, ви часто чуєте про відгук від вчителів, професорів та інших людей. Але що саме це означає і як він може допомогти вам у вашому навчанні? Давайте разом дізнаємося більше про це.

Фон

Щоб зрозуміти, що таке відгук, спочатку потрібно поговорити про оцінку. Оцінка – це оцінка вашої роботи, знань або навичок. Вона може бути числовою (наприклад, оцінка за тест) або словесною (наприклад, коментар вчителя про ваше виконання домашнього завдання). Оцінка дає вам зрозуміти, наскільки добре ви виконали завдання та що треба покращити.

Тепер давайте говорити про відгук. Відгук – це думка чи коментар про щось або про когось. Він може бути позитивним, коли людина хвалить вас за ваші досягнення, або негативним, коли вона вказує на ваші помилки та недоліки. Відгук може бути також конструктивним, коли людина надає вам поради та рекомендації, як покращити свою роботу або навички.

Види відгуку

Існує багато видів відгуку, але основні – це відгук від учителя та відгук від товаришів. Відгук від учителя – це дуже важливий елемент навчання. Він допомагає вам зрозуміти, наскільки добре ви вивчаєте предмет та де потрібно покращитися. Учитель може дати вам відгук після уроку, під час перевірки домашнього завдання або під час іспиту. Він також може проводити індивідуальні консультації та надавати вам поради та рекомендації для покращення вашої роботи.

Відгук від товаришів – це також дуже важливий елемент навчання. Він дає вам можливість почути думку та коментарі своїх однокласників або одногрупників. Вони можуть підказати вам, як покращити вашу роботу, які навички є важливими для успішного вивчення предмету та які матеріали будуть корисними для вас.

Значення відгуку в навчанні

Відгук є важливою складовою вашого навчання. Він допомагає вам зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, дізнатися, як покращити свої знання та навички, та підвищити свої досягнення. Він також дає вам можливість почути думку та поради від інших людей, що може бути корисним для вашого навчання.

Як використовувати відгук для покращення навчання

Щоб використовувати відгук для покращення вашого навчання, вам потрібно бути відкритим та готовим до змін. Приймайте відгук як можливість для покращення себе та своїх досягнень. Працюйте над тими навичками та знаннями, на яких ви отримали найбільше критики або рекомендацій. Не бійтеся питати учителя або товаришів за порадою та допомогою.

Владислав Шевчук

Помічник головного редактора

Владислав помічник головного редактора проекту “що-таке.укр” фахівець з української мови та літератури, має глибоке розуміння української історії та культури.

Зі ступенем у сфері гуманітарних наук, він присвятив понад п’ять років своєї кар’єри копірайтингу, створюючи зміст, що відображає багатство та різноманітність української мови. Владислав також має трьохрічний досвід у цифровому маркетингу та SEO, що допомагає йому ефективно просувати інформацію в інтернеті. Його статті відрізняються точністю, глибиною аналізу та здатністю залучати читачів до вивчення української мови.

Також вас можете зацікавити:

Подивіться інші слова з їх детальним описом.

Як написати відгук про прочитану книгу: план, зразки та приклади для читацького щоденника, проекту тощо.

Під час шкільного навчання час від часу учням потрібно написати відгук про прочитане. Ще в молодшій школі вони дізнаються про поняття «відгук», пізніше із вчителем обговорюють питання, чим він відрізняється від рецензії та якими є критерії його написання. Під час виконання цього завдання необхідно керуватися правилами, які допоможуть легко розібратися, як написати відгук про прочитану книгу правильно та отримати високий бал.

Що таке відгук? Різниця між відгуком та рецензією

Не варто плутати відгук з рецензією. Рецензія є критичним розбором твору, в якому визначаються його сильні та слабкі місця, оцінюється авторська робота. Під час написання рецензії відбувається детальний та ретельний аналіз твору із залученням літературознавчого матеріалу, твір розглядають в порівнянні з іншими творами, звертаються до відгуків різних літературних критиків. При такому розборі необхідно бути неупередженим — максимально відстороненим від емоцій, викликаних прочитанням. Рецензія не припускає емоційної оцінки твору.

Відгук — це, навпаки, вираження думки читача про прочитане. Докладний аналіз та сторонні джерела тут зовсім не потрібні, тільки власні відчуття.

Учні 1-4 класів вже можуть на найпростішому рівні оформити відгук.

Якщо повернутися до порівняння з рецензією, то варто зауважити, що читацьке відкликання не просто не потребує розлогого аналізу та спеціальних термінів, а вони навіть будуть для нього неприйнятними. Але відгук теж вимагає невеликого обґрунтування. Тобто необхідно пояснити, з яких причин книга сподобалася, чи не сподобалася. Варто написати, які епізоди були найбільш яскравими. Яку ідею твору виокремлюєте саме ви й чому вона видалася найбільш важливою. У кожної думки є підґрунтя і його треба вміти донести.

І хоч відгук виражає суб’єктивну думку, він також має бути логічно-структурований, аби не стати «потоком свідомості».

План відгуку про книгу

1. Вступ. Спочатку необхідно вказати назву твору, його автора та рік написання. Стисло розказати про те, як відбулося «знайомство» з конкретно цим твором. Потім міркуємо над назвою — чи цікава вона, інтригуюча, чи відповідає вона наповненню книги та чому.
2. Міркування. Це найбільший та найоб’ємніший шматок відгуку. Це власні думки стосовно теми, проблематики, ідеї книги. Ставлення до персонажів. Не варто писати багато про те, що хотів донести до читача письменник, а потрібно вказати, що саме ви почули й зрозуміли, що сподобалося, а що, навпаки, викликало негативні емоції тощо, де, можливо, побачили паралелі з реальним життя.
3. Узагальнення. Висновки — порівняння книги з творами цього ж письменника, чи інших авторів, але в тому ж жанрі чи стилі. Можна також радити чи не радити цей текст до прочитання, але обов’язково необхідно аргументувати свою думку та з повагою ставитися до автора.

Звісно, що зі збільшенням віку учнів вимоги до написання відгуку теж зростають. Приміром, відгук на книгу «Робінзон Крузо» буде зовсім різний у різновікових групах школярів. Теми творів теж міняються — чим старшими стають учні, тим більше набирають оберти серйозні теми. Так молодші класи пишуть відкликання на казки «Мороз Іванович», «Електронік» тощо, середні — на «Муму», старшокласникам варто вже розглядати речі монументальні, такі як «Війна і мир». Логічно, що написати хороший, правильний відгук на серйозну масштабну книгу не так просто, тож для цього й необхідно починати практикуватися ще з молодшої школи.

Як правильно пишеться відгук для читацького щоденника

Читацькі щоденники використовуються в молодших класах. Вони допомагають вчителям контролювати читання та розуміння літературних творів у школярів. Для самих же дітей він подібний до шпаргалки, яка здатна нагадати, про що ж саме йшлося в прочитаному. Інколи ведення читацького щоденника продовжується в 5-му, 6-му та 7-му класах. Вимоги до щоденникових записів можуть відрізнятися і бути озвучені вчителем.

Наведемо один з варіантів:

1. Автор твору.
2. Назва.
3. Скільки сторінок прочитано.
4. Жанровий різновид книги.
5. Головні персонажі (перерахування).
6. Коротко переказати основні події.
7. Особисті враження.

Якщо це написання читацького щоденника необхідне учневі середніх класів, то може бути потрібно ще вказати:

Записи читацького щоденника мають бути максимально короткими, бо вони просто слугують нагадуванням.

Відгук про оповідання

Відкликання про оповідання є найпростішим, бо цей твір, зазвичай, має одну тему та невелику кількість проблем. Вимоги, описані вище, повністю підійдуть для його написання. Тут має бути вступ, розповідь про «знайомство» з оповіданням. Стисло описана тематика, проблематика, персонажі та сюжет, і неодмінно висновок.

Відгук про казку

Коли відгук має бути написаний про народну казку, то, зрозуміло, що автор та дата написання невідомі, тож ці моменти опускаються. Казку можна віднести до непростих літературних форм, оскільки в ній багато умовностей. Тож розбирати казки це, швидше, робота для літературознавців або ж навіть етнографів. Такі казки як «Царівна-жаба», «Летючий корабель» дуже складні для виділення проблематики, тож у відгукові варто описати викликані прочитанням емоції, а також вказати, чого, на думку читача, з них можна навчитися в нашому сьогоденні.

Є також ряд казок, в яких легко можна визначити мораль: «Морозко», «Гидке каченя» тощо. В таких казках як «За щучим велінням», «Жаба-мандрівниця» можна поставити себе на місце головного персонажа та подумати про те, як варто було б вчинити правильно.

Літературні казки є набагато простішими. Вони мають автора та рік написання і, зазвичай, не викликають складнощів виділення тематики та проблематики. Авторські казки в розборі не відрізняються від оповідань та повістей.

Також є вид літературних казок — за мотивами народних. Наприклад «Кресало» Ганса Крістіана Андерсена. Пишучи відгук про такий твір, необхідно вказати, що у казки є прототип із фольклору. Особливо цікавими є казки, які взяті авторами з народної творчості, але ними до готової основи додана проблематика та мораль, хоч відразу зміни не настільки й помітні. Прикладом таких творів є «Кіт у чоботях» Шарля Перро. Пишучи відгук про подібну казку, варто розповісти власні міркування стосовно того, де проходить межа між фольклорною частиною та авторським додаванням.

Короткий (стислий) відгук

Пишучи коротке відкликання, варто пропустити біографічні дані автора, переказування сюжету мінімально скоротити, лишивши найяскравіші вирішальні епізоди. Більше потрібно висловитися про власне враження і думки про прочитане.

Відгук як частина проекту

Іноді відгуки можуть використовуватися у шкільних проектах. В такому разі він потребуватиме особливої уваги. Розбір книги — це просто більш детальний відгук. У проектах мають бути елементи дослідження, тож потрібно буде додати думки критиків стосовно прочитаної книги та стисло проаналізувати умови, в яких твір був написаний.

Приклади відгуків

Для кращого розуміння теми надаємо зразки відгуків на кілька книг.

«Маленький принц»

Повість «Маленький принц» написана Антуаном де Сент-Екзюпері 1943-го року. На ній накладені трагічні події Другої світової війни та особистих авторських згадок про дії окупантів на французькій території. Через всю повість-казку червоною ниткою проходить світлий смуток і водночас незнищенна віра в силу людяності.
Казково-притчева форма не випадково обрана письменником, адже саме казки навчають людей жити, показуючи мислення та поведінку, замаскувавши їх в оболонку фантастичної фабули. У казці зазвичай простий сюжет, та яскраві виразні образи, тому «Маленького принца» можна віднести до казки, зважаючи на характерні ознаки, фантастичні мандри персонажа, вигадані герої (Лис, Змія, Троянда).

За сюжетну основу взята одна з найпоширеніших фабул: головний герой вирушає в далеку дорогу, в якій його чекають важкі випробування та наприкінці неодмінно — нагорода. Проте митець зумів кардинально та з іронією її переосмислити. Принц стає дитиною, яка змушена страждати від навіженої Троянди (принцеси). Його прихильне ставлення до неї є щирою та болючою любов’ю, яка врешті стає трагічною. Маленькому принцові в мандрівці зустрічаються зовсім не чудовиська, а звичайні люди, які, щоправда, є надзвичайно одержимими якоюсь із людських пристрастей.

«Маленького принца» не можна назвати звичайною казкою. Ця історія є філософською притчею, яка в химерній алегоричній формі ховає глибоку суть. Хоч головний персонаж в дитячому віці, та він бачить світ справжнім, на відміну від дорослих. А ті люди, що йому зустрічаються, більш страшні, ніж казкові чудовиська. Відносини між Маленьким принцом та Трояндою набагато складніші, ніж у середньостатистичного принца з принцесою в народній казці. Бо задля Троянди головному персонажеві доводиться вибрати смерть власного тіла.

Ця повість є філософським твором, тож тематика глобального масштабу виставлена в узагальнено-відволікаючій манері. Тема зла автором розглядається у двох площинах. Одна з них — це внутрішня площина зла. Вона уособлена в мешканцях різноманітних планет. Інша площина — зовнішнє зло, виражена в нерозв’язаному протиріччі між Маленьким принцом та дорослими, що йому зустрічаються. І воно є непереборним, оскільки головний герой та ці люди є мешканцями абсолютно різних світів, і є зовсім чужими по відношенню до одне одного. Письменник звертається до читача із закликом — дбайливо ставитися до прекрасного навколо та водночас не забувати плекати й не марнувати власну душевну красу.

Роман «451 градус за Фаренгейтом»

Роман «451 градус за Фаренгейтом» — найбільш відомий твір письменника-фантаста Рея Бредбері. Роман є класичним зразком антиутопічного жанру. Хоча спершу здається, що типові риси антиутопії тут відсутні. Світ, який описав автор, наповнений спокоєм та благополуччям. Тут відсутня бідність та війна, за статками всі приблизно однакові. Здавалося б, що цьому світові легко стати утопічним, якби не один момент — заборона на книжки, які намагаються повністю винищити, їх палять.

Головний герой твору, Гай Монтег, працює в спеціальному загоні «пожежників», які цим займаються. Чоловік є успішним у своєму світі. Роботу свою він любить, хоч він не є ні дурнем, ні бодай недалеким. Він має гострий розум та здатний на співчуття, але, здається, що певний час він ним просто не мав нагоди скористатися. Перелом його світосприйняття відбувався два рази. Вперше, коли він зустрівся з Кларисою Макеллан. Вдруге ж, коли його дружині Мілдред переливали кров. Монтег раніше не сприймав її близькою людиною, та коли вона помирала, у нього з’явилися раніше не знані почуття. Він дивився на неї й розумів, що близькими їм так і не судилося стати, бо Мілдред абсолютно обезкровлена, і стала чужою зовсім. Тепер Монтег «випав» зі звичного світу. Він побачив величезну кількість речей, які звичні йому правила не здатні пояснити. Він починає думати, відчувати рефлексії. Тепер йому вдалося з іншого боку подивитися на власну професійну діяльність. Він зрозумів, що справжнім завданням для нього та його колег постає не лише винищення книжок, а будь-чого «дивного», що є «нераціональним», але в підсумку просто інакшим. Вважалося, що все це може «розхитати» звичне світосприйняття, потягти за собою сумнів та тривогу. Подальші його роздуми спровокувало випадкове прочитання під час роботи фрагменту «Мандрів Гуллівера».

Монтег прагне відшукати тлумачення численних нераціональних явищ, які відкрилися йому нещодавно, і врешті йому стає ясно, що звичний світ не здатен знайти для них місця. Відшукати відповіді він зможе тільки поза ним, і Монтег приймає відчайдушне рішення — вийти зі звичного світу. Та його питання тільки примножуються. Зустріч головного персонажа та «хранителя книг» ніби має все розтлумачити, натомість породжує ще більші сумніви та роздуми. Виявилося, що розгадку потрібно було шукати не в книжках, а у відносинах між людиною та історіями, про які говориться в книгах.