Тяжкі форми акне: можливості лікування

УДК 616.53-002 Поширеність проблеми Серед хронічних запальних дерматозів неінфекційного генезу акне займають виняткове положення. Акне — одне з найбільш поширених захворювань шкіри в осіб молодого віку, що виявляють у 85% юнаків та дівчат віком 12–20 років; пік захворюваності припадає на 16-річний вік. Приблизно у 95–100% хлопців-підлітків та у 83–85% дівчат-підлітків віком 16–17 років виникає акне. […]

Поширеність проблеми

Серед хронічних запальних дерматозів неінфекційного генезу акне займають виняткове положення.

Акне — одне з найбільш поширених захворювань шкіри в осіб молодого віку, що виявляють у 85% юнаків та дівчат віком 12–20 років; пік захворюваності припадає на 16-річний вік. Приблизно у 95–100% хлопців-підлітків та у 83–85% дівчат-підлітків віком 16–17 років виникає акне. 42,5% чоловіків та 50,9% жінок продовжують хворіти до досягнення віку 20 років (Collier C.N. et al., 2008). Після 40 років 1% чоловіків та 5% жінок ще мають акне (пізні акне, acne tarda). Останнім часом помітна тенденція до збільшення кількості жінок віком старше 25 років із пізніми акне, які потребують індивідуального підходу до призначення терапії.

Захворювання характеризується прогредієнтним перебігом, формуванням психоемоційних розладів переважно депресивного ряду у приблизно половини пацієнтів (як результат персистенції захворювання протягом десятиліть у зв’язку з неадекватною противугревою терапією), різко знижує якість життя хворих. Тяжкі форми, що призводять до значних косметичних вад у вигляді гіпо- та гіпертрофічних рубців, становлять 5–15% усіх випадків акне. 30–50% підлітків відчувають психологічний дистрес, пов’язаний із акне, що включає оцінку іміджу, соціальні труднощі, стурбованість, крах сподівань, депресію, низьку самооцінку (Youn S.W., 2010).

Розвиток акне, особливо комедонального типу, в період статевого дозрівання корелює з початком андрогенної стимуляції та може бути першою ознакою дозрівання дівчаток, випереджаючи оволосіння на лобку та розвиток молочних залоз. Без джерела андрогенів сальні залози залишаються дрібними, однак периферичне перетворення тестостерону в дигідротестостерон зумовлює збільшення залоз у так званих сальних ділянках (обличчі, спині, грудях) в пубертатний період, а в інших ділянках — ні.

Патогенез

На сьогодні чітко визначені головні ланки патогенезу акне (Plewig G., Kligman A.M., 2000):

• збільшення продукції шкірного сала;
• патологічна десквамація епителію себацейних фолікулів;
• розмноження Propionibacterium acnes (P. acnes);
• запалення.

Нами обстежено 75 хворих на папуло-пустульозну форму акне віком 10–25 років, у яких провели визначення функціонального стану шкіри на апараті «Soft Plus». Визначали такі параметри, як вологість, жирність, температура, еластичність, рН та рівень меланіну. Також проведено бактеріологічні висіви методом відбитків із поверхні шкіри з визначенням чутливості мікрофлори до антибактеріальних препаратів. Зроблено висновок, що рівень вологості шкіри всіх обстежених значно знижений, показник жирності шкіри — значно вищий порівняно з контрольною групою, а рівень рН шкіри — значно відрізнявся від показників групи контролю зі зсувом у бік кислого середовища.

Роль шкірного сала в патогенезі акне

Шкірне сало людини, яке виділяється сальними залозами, складається зі сквалену, тригліцеридів, ефірів холестерину та воску. При проходженні через волосяну вивідну протоку бактеріальні ліпази під впливом P. acnes гідролізують частину тригліцеридів. Суміш ліпідів, яка сягає поверхні шкіри, складається з вільних жирних кислот, великої кількості моно- та дигліцеридів на додаток до оригінальних компонентів. Насиченість шкірного сала тригліцеридами, ефірами воску та холестерину відрізняє його від ліпідів сала інших органів людини.

Механізми регуляції продукції шкірного сала

Механізми регуляції продукції шкірного сала визначено не повною мірою. У різних експериментальних моделях вивчено культуру клітин ізольованої сальної залози людини, первинні себоцити, лінії себоцитів, моделі на мишах та хом’яках (Picardo M. et al., 2009). Показано, що сальні залози регулюються андрогенами та ретиноїдами. Доведено, що пероксисома активуючих проліферацію рецепторів меланокортинів, кортикотропінзвільнюючий гормон та рецептори фактора росту відіграють велику роль у функціонуванні сальних залоз (Isard O. et al., 2009). Меланокортини включають меланоцитстимулювальний та адренокортикотропний гормони. Крім того, показано, що на сальні залози та продукцію сала можуть впливати нейроендокринні механізми.

Рецептори фактора росту фібробластів-1 та -2 експресуються епідермісом та придатками шкіри. Соматичні мутації в тих самих локусах можуть призвести до утворення акне. Але не повною мірою з’ясовано, яким чином ця мутація впливає на розвиток сальної залози та формування акне.

Роль P. acnes

У патогенезі акне значну роль відіграє активність P. acnes. Мікрофлора в середи­ні сальної залози є анаеробною та переважно представлена P. acnes, ніж іншими бактеріями (наприклад Staphylococcus epidermi­dis). P. acnes використовують сальні ліпіди як харчове джерело та перетворюють тригліцериди на вільні жирні кислоти. Останні викликають запальну відповідь, стимулюючи продукцію прозапальних цитокінів, хемокінів тощо. Таким чином, кератиноцити та себоцити самі можуть відігравати певну роль у запальних аспектах акне.

Одну з ключових ролей у провокуванні маніфестації акне відіграє схильність населення до західної дієти, яка характеризується вмістом продуктів із високим глікемічним індексом та ризиком розвитку метаболічного синдрому із формуванням інсулінорезистентності та, як наслідок, маніфестацією гіперандрогенії. Це пояснюється подібністю структури інсулінового рецептора та цитохрому Р450с17а в надниркових та статевих залозах за рахунок наявності амінокислоти серин. При фосфорилюванні останньої здійснюється, з одного боку, зменшення чутливості інсулінових рецепторів з розвитком інсулінорезистентності та подальшим формуванням метаболічного синдрому, а з іншого — одночасна маніфестація адреналооваріальної гіперандрогенії.

Класифікація

Згідно з модифікованою класифікацією G. Plewig та M. Kligman, відокремлюють звичайні (acne vulgaris), особливі та екзогенні (викликані впливом зовнішніх факторів) форми акне. У стандартах діагностики та лікування акне експертною групою віт­чизняних провідних фахівців запропоновано класифікацію, наведену в таблиці. Саме ця класифікація введена в українські стандарти діагностики та лікування акне, а також у проект Уніфікованого протоколу.

Підкреслимо, що екзогенними акне, спричиненими хімічними речовинами, вважають хлоракне, а медикаментозними — тестостерон-індуковані акне.

Тяжкі форми акне

Особливої уваги потребує проблема тяжких форм акне, до яких відносять як конглобатні, так і фульмінантні акне. Тяжкі форми, що призводять до тяжких косметичних вад у вигляді гіпо- та гіпертрофічних рубців, становлять 5–15% усіх випадків акне.

Фульмінантні акне — це тяжка виразкова форма захворювання з гострим початком та наявністю системних симптомів, яку переважно спостерігають у юнаків віком 13–16 років. Вперше ця форма описана R.E. Burns, J.M. Colville (1959) як конглобатні акне з септицемією. P.A. Kelly, R.E. Burns (1971) запропонували термін «гострі лихоманкові виразкові конглобатні акне з поліартралгією», що характеризують такі ознаки, як гострий початок, тяжкі ураження з формуванням кіст, лихоманка, поліартралгія, недостатня відповідь на звичайну антибіотикотерапію. G. Plewig, A.M. Kligman (1975) відокремили це захворювання від конглобатних акне та запропонували термін «acne fulminans».

Етіологія фульмінантних акне залишається невідомою, але припускають вплив інфекційних, генетичних та імунологічних чинників. Вже перші клінічні ознаки включають наявність запальних та геморагічних болючих вузлів на обличчі, верхній ділянці спини та грудей. Майже з самого початку приєднуються лихоманка, слабкість, м’язово-скелетний біль. Рідше спостерігають вузлувату еритему, асептичний остеоліз кісток, гепатоспленомегалію, міозит.

Раніше у пацієнтів протягом 1-го року захворювання спостерігали типові помірні акне. Це підкреслює необхідність проведення обґрунтованої активної терапії при всіляких формах акне з метою запобігання тяжким ускладненням (Монахов С.А., 2013).

Тактика лікування

Тактика лікування при акне залежить від віку, статі пацієнта, ступеня тяжкості та поширеності клінічних проявів, наявності супутньої патології.

При акне легкого ступеня тяжкості застосовують лише місцеву терапію (топічні ретиноїди, антибіотики, протизапальні засоби) в поєднанні з базовим доглядом.

При акне середнього ступеня тяжкості застосовують місцеві засоби в поєднанні із системними антибіотиками, антибактеріальними препаратами чи комбінованими пероральними контрацептивами у жінок.

При тяжких формах акне показані системні ретиноїди (наприклад ізотретиноїн). Їх поділяють на природні (ретинол, ретиналь, ретиноєва кислота) та синтетичні, або ароматичні (етретинат, ацитретин, адапален, тазаротен).

Ізотретиноїн — стереоізомер трансретиноєвої кислоти (тритеноїну) — суттєво відрізняється від свого попередника мінімальною кількістю побічних ефектів. Системне застосування ізотретиноїну протягом останніх десятиріч дозволило суттєвим чином вплинути на перебіг тяжких форм акне. Системний ізотретиноїн показаний при тяжких формах вузловатих та фульмінантних акне, схильності тяжких форм акне до рубцювання.

Особливо слід звернути увагу на те, що довготривале безрезультатне топічне лікування акне чи неефективне лікування системними антибіотиками має спонукати лікаря до переходу на системні ретиноїди. Саме при тяжких формах акне у хворих, особливо у молоді, формується глибокий депресивний стан, навіть із суїцидальними думками. Тому вважаємо, що одним із безперечних показань для призначення системної терапії ізотретиноїном є психосоціальне пригнічення. Нами неодноразово спостерігалося, як саме така терапія повертала хворому впевненість у собі та надію на видужання.

Системний ізотретиноїн, на відміну від топічного, реалізує себосупресивний ефект. Така дія препарату доведена в ряду робіт із гістологічним підтвердженням зменшення розмірів сальної залози, пригнічення проліферації себоцитів у вивідній протоці сально-волосяного фолікула. Такі зміни сприяють зменшенню колонізації P. acnes на тлі нормалізованого саловиділення.

Проте ефект досягається при тривалому системному застосуванні ізотретиноїну у високих дозах (в середньому через 8–12 тиж лікування при середньодобовій дозі 0,5–1,0 мг/кг маси тіла).

Відома тісна кореляція між рівнем ретинолу в крові та функцією імунної системи. Імуномодулювальні ознаки ретинолу такі:

• участь в антитілоутворенні;
• імуностимулювальний ефект для всіх тимусзалежних антигенів;
• зниження імунодепресивної дії глюкокортикоїдних гормонів;
• стимуляція клітинних популяцій у реакції бласттрансформації лімфоцитів;
• стимуляція фагоцитарної активності макрофагів;
• підвищення лізосомної та комплементарної активності плазми крові;
• стимуляція фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів.

На сьогодні з метою підвищення біодоступності ізотретиноїну та зменшення кількості побічних ефектів розроблений препарат Акнетін ® , виготовлений за інноваційною запатентованою технологією Lidose (розчин, що поєднує властивості щільної оболонки препарату з характеристиками рідкої форми, що засвоюється). Значна біодоступність дозволяє пацієнту отримувати знижену на 20% добову та курсову дозу препарату при збереженні ефективності. Акнетін ® — це суспензія ізотретиноїну в жирових наповнювачах, яка містить дві фракції: розчинну (частина ізотретиноїну розчинена в суміші наповнювачів) та нерозчинну (зважені частки в суміші наповнювачів). Чим вища розчинна фракція ізотретиноїну в наповнювачах, тим вища його біодоступність.

До однієї зі складових фармакодинаміки препарату можна віднести те, що його ефективність не залежить від обов’язкового прийому під час прийому їжі.

Важливо зробити акцент на тому, що, за даними інструкції, кількість препарату у сім’яній рідині, що може поступити в організм жінки від чоловіка, який приймає ізотретиноїн, недостатня для народження дитини з вадами розвитку. Разом із тим жінці заборонено планувати вагітність у період лікування: слід застосовувати контрацептиви за 1 міс до початку лікування, протягом усього періоду лікування та ще 1 міс — після його закінчення.

Значною мірою ефективність лікування акне препаратом Акнетін ® залежить від дотримання дозування, згідно з інструкцією для медичного застосування залежно від ступеня тяжкості захворювання та локалізації елементів. Препарат Акнетін ® призначають дорослим та дітям віком від 12 років під час їжі 1–2 рази на добу. Терапевтична відповідь на препарат, а також небажані ефекти мають різний ступінь вираженості. Це потребує індивідуальної корекції дози під час лікування. Для більшості пацієнтів доза становить 0,4–0,8 мг/кг маси тіла на добу. Нерідко на початку лікування відзначають короткочасне загострення захворювання. Оскільки ефективність лікування і побічні дії у різних хворих відрізняються, через 4 тиж терапії індивідуально підбирають дозу. Максимальну добову дозу 1 мг/кг можна призначити лише протягом обмеженого часу. Зазвичай курс лікування становить 16–24 тиж. Для пацієнтів, які погано переносять рекомендовані дози, можна продов­жувати лікування у нижчій дозі, що має супроводжуватися збільшенням тривалості лікування і може, відповідно, спричинити підвищення ризику розвитку рецидиву.

При оцінці результатів терапії необхідно пам’ятати, що нерідко дія препарату триває і після відміни лікування. У зв’язку з цим повторний курс слід призначати не раніше ніж через 8 тиж. Для більшості пацієнтів задля позбавлення акне достатньо одного курсу лікування.

При позитивному результаті лікування хворого на акне системним препаратом ізотретиноїну застосовувати антибіотикотерапію нераціонально. Слід пам’ятати, що не можна поєднувати системне і топічне лікування ретиноїдами. Ізотретиноїн слід застосовувати під щомісячним контролем рівня печінкових ферментів, холестерину, тригліцеридів, лужної фосфатази, аланін­амінотрансферази, аспартатамінотрансферази. У разі тенденції біохімічних показників до підвищення — дозу ізотретиноїну знижують. Побічні ефекти зникають після припинення прийому препарату.

Тактика при рецидивах

Найчастіше причинами рецидиву акне є:

• недостатнє обстеження хворого (наявність ендокринної патології, хронічних інфекцій);
• застосування невідповідних засобів догляду за шкірою та косметики;
• особливості харчування;
• стрес.

Не виключений рецидив акне у разі попереднього застосування ізотретиноїну в неповній добовій або курсовій дозі. При підтвердженні рецидиву можна запропонувати повторний курс ізотретиноїну. Дозу для повторного лікування слід призначати відповідно до вищенаведених рекомендацій.

Висновок

Застосовуючи системну терапію препаратом ізотретиноїну у хворих на тяжкі форми акне, все більше переконуємося, що останніми роками в лікуванні при цьому хронічному дерматозі відбулися значні — майже революційні — зміни, які дозволяють досягти терапевтичного ефекту у тих осіб молодого віку, які зневірились у можливості позбавлення від цієї недуги.

Список використаної літератури

• Монахов С.А. (2013) Рациональная терапия акне. Рос. журн. кож. венер. бол., 6: 47–54.
• Burns R.E., Colville J.M. (1959) Acne conglobata with septicemia. Arch. Dermatol., 79: 361–363.
• Collier C.N., Harper J.C., Cafardi J.A. et al. (2008) The prevalence of acne in adults 20 years and older. J. Am. Acad. Dermatol., 58(1): 56–59.
• Isard O., Knol A.C., Castex-Rizzi N. et al. (2009) Cutaneous induction of corticotropin releasing hormone by Propionibacterium acnes extracts. Dermatoendocrinol., 1(2): 96–99.
• Kelly P.A., Burns R.E. (1971) Acute febrile ulcerative conglobate acne with polyarthralgia. Arch. Dermatol., 104: 182–187.
• Picardo M., Ottaviani M., Camera E., Mastrofrancesco A. (2009) Sebaceous gland lipids. Dermatoendocrinol., 1(2): 68–71.
• Plewig G., Kligman A.M. (1975) Acne: morphogenesis and treatment. Springer, Berlin, 196 p.
• Plewig G., Kligman A.M. (2000) Acne and rosacea. Springer, Berlin, 14 р.
• Youn S.W. (2010) The role of facial sebum secretion in acne pathogenesis: facts and controversies. Clin. Dermatol., 28(1): 8–11.

Склад. 1 капсула містить 8 або 16 мг ізотретиноїну. Фармакотерапевтична група. Засоби для системного лікування акне. Код АТС. D10B A01. Фармакологічні властивості. Ізотретиноїн — стереоізомер трансретиноєвої кислоти. Пригнічує активність сальних залоз із гістологічно доведеним зменшенням їх розмірів. Зумовлює протизапальну дію на шкіру. Показання. Тяжкі форми акне (зокрема вузликові та конглобатні акне, акне зі схильністю до постійного рубцювання), що не піддаються стандартним методам лікування (системна антибактеріальна терапія, місцеве лікування). Побічні реакції: сухість шкіри, слизових оболонок, у тому числі губ (хейліт), носової порожнини (кровотечі з носа), очей (кон’юнктивіт) та ін.

Як, чим, коли та навіщо лікувати акне?

Одне з найпоширеніших захворювань шкіри обличчя — акне. Воно розвивається з багатьох причин і суттєво псує життя. Патологія негативно б’є по стані шкірного покриву, породжує багато комплексів, особливо у підлітків. Якщо своєчасно не лікувати акне, наслідки можуть бути плачевними. Шрами, рубці, пігментні плями, інші дефекти, що візуально псують зовнішній вигляд, дуже важко піддаються коригуванню і можуть до кінця днів нагадувати про підступну хворобу.

Лікування акне — це дуже складний процес, що вимагає професійного комплексного підходу. Далеко не кожна косметологічна клініка здатна надати ефективну та адекватну допомогу у вирішенні цієї складної проблеми. Методик і технологій, що дозволяють впоратися з патологією, існує безліч, але досягти бажаного результату можна, лише заручившись підтримкою справжніх професіоналів, які точно знають, як лікувати акне правильно. Фахівці клініки Beautymed clinic зуміли позбавити захворювання вже тисячі пацієнтів, тому якщо вугровий висип — це ваш найстрашніший кошмар, без зволікань звертайтеся по допомогу. Правильний вихід знайдеться навіть із найскладнішої ситуації.

Що таке акне?

Акне — це хронічне ураження шкірного покриву, що супроводжується незапальними та запальними висипаннями. Багато хто називає хворобу епідермісу вугровим висипом, і зовсім не дарма, оскільки основні елементи при акне — це папульозні та пустульозні вугри. Також на ураженому шкірному покриві можуть з’являтися комедони, кістозні порожнини та вузлові утворення. Вони найчастіше зосереджені на обличчі, спині, грудях, плечах.

Патологія діагностується відносно легко. Фахівцеві достатньо провести клінічний огляд пацієнта, взяти посів із осередків запалення, на основі отриманих результатів аналізів поставити діагноз. Лікування акне на обличчі проводиться в кілька етапів. Воно передбачає застосування зовнішніх засобів і препаратів, що безпосередньо впливають на весь ланцюжок розвитку захворювання, проходження курсу апаратних процедур і терапію супутніх хвороб.

Загальні відомості

Патологія вражає сальні залози, і в результаті їх неправильної роботи фолікули закупорюються і запалюються, на обличчі з’являється яскраво виражений вугровий висип. Акне може вразити шкіру людини в різному віці, оскільки є безліч причин, що зумовлюють розвиток захворювання. Вугровий висип діагностується навіть у новонароджених. Якщо раніше шкірне захворювання акне вважали виключно проблемою підлітків, то в останні роки ситуація кардинально змінилася. Більшість пацієнтів (близько 90%), які звертаються за допомогою до фахівців клініки, — молоді люди віком від 12 до 24 років.

Які причини сприяють розвитку вугрового висипу?

Акне — це одна з небагатьох хвороб, яка прямо вказує на причинно-наслідкову залежність всіх проявів на шкірному покриві від стану нашого організму. Основними причинами її розвитку фахівці вважають інфекції, нестабільну роботу травної, ендокринної, генетичної та імунної систем. Прищі та вугрі на шкірі з’являються внаслідок збою в роботі сальних залоз, що, в свою чергу, відбувається під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів, що створюють сприятливий клімат для прогресування патології.

Важливо пам’ятати: причини та лікування акне тісно взаємопов’язані між собою. Якщо фахівець точно знає, що викликало неправильну роботу сальних залоз, він може впевнено сказати, як правильно лікувати акне.

Основні причини патології:

• гормональні зміни в організмі;
• постійні коливання рівня стероїдів;
• гормональний збій;
• аборти, полікістоз яєчників, інші гінекологічні захворювання;
• гіперкератоз, викликаний нестачею вітаміну А, впливами механічних факторів та хімічних речовин;
• недолік лактобактерій у кишечнику та шлунку;
• підвищені ліпіди;
• надмірна чутливість до тестостерону клітин сальних залоз;
• мікробна колонізація;
• запалення тканин;
• дисбаланс пропіонбактерій;
• нервові перенапруги, часті депресії та стреси, нестабільна робота центральної нервової системи;
• збої в роботі імунної системи, зниження захисних функцій організму;
• комедогенна косметика, що обумовлює закупорку пор;
• надмірна ультрафіолетова дія;
• підвищена вологість, висока температура повітря;
• токсичні речовини;
• механічний тиск на шкірний покрив, його постійне подразнення.

Викликати акне можуть навіть прийом певних лікарських препаратів і надмірна охайність. Людина, яка часто вмивається і регулярно пересушує шкіру, схильна до великого ризику розвитку захворювання. Конкретний порядок лікування акне дерматолог вибудовує тільки після збирання та вивчення необхідного анамнезу.

Процес виникнення вугрів на обличчі

Секреція сальних залоз підвищується, на цьому фоні розвивається гіперкератоз. Він призводить до швидкого розмноження в організмі пропіонових мікробів, які спричиняють запалення епідермісу. В результаті з’являються вугри, кістозні порожнини, вузлові утворення.

Внаслідок гіперсекреції консистенція та бактеріальний склад шкірного сала погіршуються. Воно стає більш щільним, у протоках утворює пробки, закупорює їх. Секрет стає щільним, починає активно утворювати пробки у протоках, перекриваючи їх. Поверхневий шар фолікулів в результаті потовщення створює ще одну перешкоду, що порушує відтік продукту вироблення сальних залоз.

Патогенні речовини на поверхні епідермісу, потрапляючи в сально-рогові пробки, починають посилено розмножуватися, згодом викликають запальний процес.

Як зрозуміти, що шкірний покрив обличчя вразило акне?

На розвиток вугрової висипки вказують такі симптоми:

• біль, свербіж шкірного покриву;
• червоні прищі на лобі, щоках, підборідді, спині, плечах;
• чорні крапки;
• утворення з гнійним вмістом;
• набряклість уражених ділянок при тяжкій формі патології.

Якщо хоча б одну з ознак ви помітили у дзеркалі, значить, час терміново відвідати косметологічну клініку. Тільки дерматолог лікує акне без наслідків, максимально швидко та правильно.

Які стадії розвитку вугрової висипки бувають?

За тяжкістю перебігу розрізняють такі стадії патології:

1. Перша стадія. Акне проявляється в легкій формі. На шкірі з’являються поодинокі папули, відкриті і закриті камедони, будь-які ознаки запалення відсутні. Лікування вугрової висипки акне цієї стадії не має труднощів, проводиться швидко і досить просто, передбачає використання в основному зовнішніх засобів і мінімального набору апаратних процедур, спрямованих на поліпшення рельєфу та вирівнювання кольору обличчя.
2. Друга: середній прояв вугрової висипки. На шкірному покриві з’являються комедони, як відкриті, так і закриті, папули з чітко вираженими ознаками запалення. Цей ступінь акне лікування вимагає більш ретельного та досить тривалого. Орієнтовний курс терапії становить від 6 до 8 тижнів. Результати лікування при правильному підході виправдовують усі очікування. Шкіра повністю відновлюється, стає чистою, рівною, гладенькою та еластичною, колір обличчя вирівнюється повністю;
3. Третя стадія: тяжка форма прояву. Діагностуються ті ж ознаки, що й на другій, але кількість запалених папул значно збільшується — до 30–40 штук. І тут без комплексної спеціалізованої терапії не обійтися;
4. Четверта — вкрай важка форма. На уражених ділянках з’являється понад 40 папул та вузлів. На цій стадії проводиться спеціалізоване лікування акне та постакне з використанням усіх засобів та методик поетапно.

Точну стадію патології визначає лікар-дерматолог чи косметолог під час огляду стану епідермісу.

Ефективне лікування акне: основні завдання

Захворювання досить складне, потребує комплексного підходу, тому дії фахівців спрямовуються на вирішення таких завдань:

• профілактика появи нових елементів. Поле ретельного огляду, проведення низки аналізів та вивчення їх результатів для пацієнта складається індивідуальна програма догляду за шкірою, проводяться заходи для оздоровлення та стабілізації роботи організму;
• очищення шкірного покриву від комедонів. Призначаються спеціальні екстрактори та засоби, які застосовуються не тільки в клініці, а й вдома;
• нормалізація процесу виділення шкірного сала. За допомогою ретиноїдів, антиандрогену та естрогену стабілізується баланс гормонів, знижується вироблення секрету на 30% і більше;
• зняття запалення та його купірування. Пацієнту призначають антибіотики;
• нормалізація стану шкіри та усунення косметичних дефектів, таких як рубці, шрами, плями. Проводиться курс апаратних процедур, безпосередньо IPL Lumecca терапія.

Комплексне лікування передбачає не тільки ретельний догляд за шкірою обличчя вдома, але й проведення низки процедур на базі косметологічної клініки, застосування зовнішніх і лікарських засобів, що системно впливають як на організм, так і на формулу розвитку патології. Якщо пацієнт має хронічні патології, в першу чергу проводиться їх ефективне лікування, і тільки потім фахівці приступають до вирішення хвилюючої проблеми.

Зовнішні засоби як результативний метод лікування акне

Зовнішні лікарські засоби використовуються на кожній стадії патології. Вони дозволяють не тільки придушити симптоми, але й усунути причину, що викликала вугровий висип. Пацієнтам найчастіше призначаються такі препарати, як:

• азелаїнова кислота — ефективно бореться з бактеріями та мікробами, має протизапальну і антибактеріальну дію;
• бензоїлпероксид — відбілює шкіру, стимулює вироблення кератину, зменшує ступінь прояву пігментних плям, має особливі антибактеріальні властивості;
• топічні антибіотики — призначаються, тільки якщо перераховані вище препарати виявилися неефективними, підходять також для комбінованого лікування захворювання на 3 і 4 стадії, стабілізують процес вироблення секрету;
• ретиноїди або замінники вітаміну А — призначаються пацієнтам з алергією на бензоїлпероксид, усувають комедони, запобігають появі нових вугрів, нормалізують процеси зроговіння шкіри.

Азелаїнову кислоту та бензоїлпероксид вважають зовнішніми лікарськими засобами першого ряду в лікуванні акне у дорослих. Чим і як лікувати підліткове акне, дерматолог призначає в індивідуальному порядку.

Ефективні процедури лікування акне

Найефективніше лікування акне проводиться за допомогою IPL Lumecca терапії. Процедура передбачає використання спеціальної лазерної системи, яка ґрунтується на дії імпульсів світла IPL. Вона не тільки ефективна у боротьбі з вугровим висипом, а й:

• лікує судинні ураження та гіперпігментацію;
• освітлює шкіру, видаляє ластовиння;
• зменшує прояв рум’янцю та області почервонінь;
• знижує ступінь виразності вугрів та розширених судин;
• вирівнює рельєф шкіри, покращує текстуру, гарантує омолоджуючий ефект;
• підвищує тонус епідермісу, стимулює регенераційні процеси у клітинах та тканинах;
• зменшує рівень виразності шрамів і рубців після постакне.

Лікування акне лазером повністю безпечне. Воно проводиться у кілька етапів та спрямоване на покращення зовнішнього стану шкірного покриву. Світловий промінь IPL проникає в глибокі шари дерми, активізуючи процес регенерації, вироблення колагену та еластину, прискорює обмінні процеси на клітинному рівні.

Переваги лазерного лікування акне:

• мінімум протипоказань;
• відсутність побічних реакцій під час та після процедури;
• мінімальний дискомфорт під час обробки епідермісу, можливість проведення без анестезії;
• висока швидкість проведення;
• ефективність — перші результати можна побачити у дзеркалі вже за кілька годин після процедури;
• мінімальний реабілітаційний період після сеансу;
• відсутність потреби у зміні способу життя після терапії;
• комплексність — покращення стану шкірного покриву, розгладження дрібних зморшок, освітлення пігментних плям, усунення неприємного кольору обличчя, ефективна боротьба зі шрамами та рубцями.

Для максимального результату пройти курс IPL Lumecca рекомендується від 2 до 5 разів. Точну кількість процедур призначить фахівець клініки з огляду на індивідуальні особливості та стан організму.

Як лікувати гормональне акне?

У жінок прищі з’являються в результаті гормонального збою, коли в організмі одних гормонів менше, інших більше. Незалежно від того, який їхній ступінь виразності, ігнорувати проблему не можна. Як лікувати прищі акне у жінок при гормональних збоях? Пацієнтці потрібна комплексна терапія. Фахівець спочатку визначить причину, що викликала дисбаланс гормонів, призначить препарати та процедури для стабілізації ситуації, дасть рекомендації, як правильно доглядати шкіру, відкоригувати спосіб життя та харчування.

Як лікувати акне на обличчі?

В цьому випадку, як і у всіх інших, потрібен системний підхід до боротьби з хворобою. На першій та другій стадії фахівці можуть обійтися виключно косметикою, в якій містяться певні речовини, макро- та мікроелементи. Патологію 3 та 4 ступеня без спеціальних препаратів не вилікувати.

Як лікують акне косметологи на початкових стадіях? Для пацієнтки вони складають програму догляду за шкірою. Засоби, що входять до неї:

• сироватки проти недосконалостей шкірного покриву;
• засоби для пілінгу, скраби — розм’якшують ороговілі клітини, очищають пори від сальних пробок, шкірного сала та комедонів, запобігають появі запального процесу, стимулюють природну регенерацію;
• очищаючі засоби — акуратно видаляють забруднення, не порушуючи природний водний баланс, контролюють вироблення шкірного жиру;
• нічний регенеруючий крем — надає терпкий, підсушуючий, заспокійливий і зволожуючий вплив;
• матуючий лосьйон — регулює роботу сальних залоз, підсушує прищі, звужує пори, знищує бактерії та інші мікроорганізми;
• денний зволожуючий крем діє як антиоксидант, антибактеріальний і протизапальний засіб, утримує в клітинах потрібний рівень вологи, покращує колір обличчя і зміцнює судини.

Такої бази цілком достатньо, щоб позбавитися акне. Щоб закріпити та прискорити результат, а також зробити його більш вираженим, призначаються апаратні процедури.

Що буде, якщо проігнорувати акне та не лікувати його?

Незалежно від того, яка стадія захворювання та які причини його викликали, без професійної допомоги з проблемою не впоратися. Від того, наскільки ефективним є лікування акне, залежить ступінь виразності на шкірному покриві його наслідків. Результати самостійної боротьби з патологією можуть призвести до таких ускладнень:

• значне розширення пор;
• рубці, шрами, нерівності на покриві шкіри;
• поява синіх, червоних чи фіолетових слідів;
• пігментні плями;
• білі вугри та кісти сальних залоз;
• надмірне пересушування шкіри, її лущення, подразнення;
• алергічні реакції, почервоніння, відчуття стягнутості шкірного покриву;
• післязапальна гіперпігментація.

Якщо акне 2 і 3 стадії можна позбутися всього за кілька тижнів, то патологію 3 і 4 стадії доведеться лікувати більше року, причому не тільки приймаючи найсильніші медикаментозні препарати, але і вдаючись до апаратних процедур. Тому перед тим, як ухвалити рішення пустити хворобу на самоплив, подумайте, наскільки виправданий ризик.