Що таке темрява в історії

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

темрява

ТЕ́МРЯВА, и, ж.

1. Відсутність світла, освітлення; пітьма, темнота. А на світ насувала темрява. Зайшло сонце за обрієм, покинуло землю (Гр., II, 1963, 431); Панько вийшов на двір, а там така темрява, хоть око виколи: носа свого не видко (Март., Тв., 1954, 158); Галли повзли по кущах, добиралися вже до фортеці, Маючи добру заслону у темряві чорної ночі (Зеров, Вибр., 1966, 256); // Темне, не освітлене або погано освітлене місце, не освітлений простір. Із темряви раптом виринула жіноча постать (Головко, II, 1957, 575); Комвзводу побіг у темряву (Тют., Вир, 1964, 528).

◊ Кромі́шня те́мрява див. кромі́шній.

2. перен. Щось незрозуміле, невідоме. Перші кроки українського театру, як і слід чекати, поки що для нас оповиті темрявою (Від давнини. І, 1960, 159).

3. перен. Відсталість, некультурність, неписьменність. Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри у людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом (Коцюб., III, 1956, 281); У Мар’янівці ми тяжко бідували, жили в найманій хаті, на чужій садибі — поміщика Бредюкова. У самому селі — злидні, темрява, варварство, з горілкою, бійкою (Минуле укр. театру, 1953, 11); Народ потягся до книжки, до світла, прагнучи якнайшвидше покінчити… з неписьменністю і темрявою (Цюпа, Україна. 1960, 66); Безпросвітня темрява тяжіла над трудовим людом. Можливість вчитися мали лише діти заможних (Ком. Укр., 6, 1968, 24).

Темрява, ви, ж. Мракъ, темнота, тьма. Роскинеш темряву — і ніч настане. К. Псал. 237. Очі згасли, і всю душу темрява окрила. К. Псал. 92. Тьма-те́мрява. Безчисленное множество. Там він бачив, крий Боже, яку тьму-темряву всякої, превсякої птиці. Стор. МПр. 167.

те́мрява = темнота́ = тьма — відсутність світла, освітлення; пітьма; у переносному розумінні — щось незрозуміле, невідоме; також відсталість, некультурність, неписьменність; з темрявою пов’язують розгул нечистої сили (звідси те́мні си́ли), тому пітьма навіює страх, небезпеку; темнота призводить до різних неприємних ситуацій, тому кажуть: «Темно, хоч падай», «Темно, хоч око виколи», «Темно, хоч татарву вези»; темрява бореться зі світлом, одне приходить на зміну іншому («Темрява перед світлом мусить уступити»); за Біблією, при створенні світу Бог спочатку створив небо та землю, а потім «відділив світло від темряви», — «І Бог назвав світло: «День», а темряву назвав: «Ніч»; дев’ята кара Господня — це темрява: «І сказав Господь до Мойсея: «Простягни свою руку до неба, — і станеться темрява на єгипетській землі, і нехай буде темрява, щоб відчули її»; не випадково народ каже: «Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться»; у народній загадці темнота — вовк; див. ще Світови́д2. Розкинеш темряву — і ніч настане (П. Куліш); А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? (казка); А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине (П. Куліш); у сполученні: тьма-те́мрява, тьма-тьму­́ща — безліч, сила-силенна. Там він бачив, крий Боже, яку тьму-темряву всякої, превсякої птиці (О. Стороженко).

Есе “Війна. Моя історія”: “Темрява. Я мертва?”

Потік повітря в голові танцює вальс з моїми думками. Доповнюють один одного. Мені прийшов кінець? Я думала, і справді кінець. Але це всього лише страх, що огортає мене зсередини.

Ми прощалися. А я все заперечувала. Незаплановані поїздки обтяжують. Моя улюблена сорочка у пранні, я не можу її взяти.

До біса сорочку, важливіше за тіло нема нічого.

А? що таке війна? Від мене зачинили всі двері. Я залишилася одна, наодинці з «що таке війна»

Смерть за смерті. За перемогу — смерть. Але й перемога не близька. Не бачу. Де? В чому полягає сенс перемоги? Над ким перемога? Плач дитини, кинута коляска, кинуті коти, відтепер бездомні. Люди вбивають людей. Щось не складається в моїй голові…

Я була малою, коли чула обурення мого дідуся, що не дивлюся з ним новини по телевізору. Я дивилася на телевізор як на джерело чорної дірки, з якої безперервно ллється бруд. Для сприйняття це було нестерпно. Хоча зараз, сповнений кожен бажанням, віддати за спокійні новини все. Я ще дитина! Я живу в своєму світі, надішліть мені листа із Гоґвартсу. Буду вивчати закляття патронус і байдуже на зло, перемагатиму навчанням добру. Дідусь завжди розповідав про важливі речі, і зараз би я віддала все, щоб хоча б день із ним поговорити про важливі речі в нашому світі. Цінність нашої чистої крові, яку більшість не цінують. Війна дала мені зрозуміти багато, осмислити все не по своїх роках.

У ті спокійні часи не бажаю повернутися, одна з усіх причин — зростання. Мені оголосили, що почалася війна, я була на зв’язку з кожною рідною мені людиною. Тоді ще я не розуміла, що прощаюся майже з кожним близьким другом, просуваючись у відстані все більше з кожним днем. Мене переповнював гнів, так і не з’ясувала, чому. Саме це викликає війна?

Я хотіла дізнатися: чому… Люди вбивають людей.

З країни я не виїжджала, тоді й настав мій переломний момент. До повномасштабної війни я жила життям із більш простими привілеями. Просто навчалася на помилках. Просто мріяла знайти своє я, закінчити школу і віднайти у цих частинках важливі спогади на майбутнє. Тепер я та, хто злякано обходить усі шумливі речі, забуваючи як це, дивитись на мирне небо, спостерігаючи за літаком.

Смерть за смерті, смерть за перемогу. Смерть за правду, за всю біль споконвіків.

Господи Боже, це закінчиться?

Війна і біль дали мені переоцінку цінностей. Згуртованість сім’ї — коли настає неминуче, ти забуваєш про минуле, і намагаєшся спіткати майбутнє разом, не втративши нікого. А сім’єю стають всі.

Війна розпочалася давно. Але війна народів для мене настала лише двадцять четвертого лютого, з повномасштабного вторгнення в життя цивільних українців. Цього дня було чимало усвідомленості, думок, що коливають у мені цілий океан.

І я й досі борюся. Дізнаюся про Нас. Підтримую своєю творчістю – творчість України. Будучи бандуристкою, загалом, українкою. Війна змінює все. Сказати вдячна – не дозволю обернутися язику. Але все це нові випробування, що варто пройти нам усім.

Згадую той біль. Я обірвала звʼязок зі всіма своїми ворогами. Вони стали мені огидними. Але війна навчила мене розрізняти, де справжнє бажання явити зло, а де взагалі, немає. Немов хмари, вони далеко. Не дістати. Не дістало зло.

«Займайтесь коханням, а не війною.»

(Фраза Гершона Легмана – соціального критика та фольклориста)

Війна навчила — просувай добро. Борись за правду, даруй свою любов. Показуй справжню творчість, цінність мистецтва людства.

Я вірю, що прямую правильним шляхом!

При цитуванні історії посилання на першоджерело – Музей “Голоси Мирних” Фонду Ріната Ахметова – є обов‘язковим у вигляді: