Як правильно скласти план до твору: рекомендації

Один з найкращих способів організувати свої думки – це скласти план. Таке вміння необхідне всім, зокрема, школярам. Протягом навчання діти дуже часто складають план параграфу, твору тощо.

Навіщо потрібно вміти складати план тексту?

Якщо ви хочете написати гарне есе, мову, роман або ж простий твір, то вам необхідно попередньо скласти план. Без цього важливого етапу кінцевий текст буде хаотичний, не продуманий, а головна думка буде «бродити по колу». Як правильно скласти план? Як відобразити структуру плану в тексті? Про це читайте в нашій статті.

Робота над твором: етапи

Перш ніж почати складати план до твору, необхідно зрозуміти всю послідовність роботи. В першу чергу потрібно обміркувати тему майбутнього тексту, визначитися з його основною ідеєю. Далі необхідно підібрати матеріал: висловлювання, цитати, визначитися з тезами. Складання плану твору можна починати після того, як ви точно будете знати, що хочете сказати в своєму тексті. Далі необхідно обміркувати вступ і висновок. Складання плану основної частини тексту так само важливе, як і робота над загальним планом. Тепер можна перейти безпосередньо до написання твору.

План до твору: що це таке?

Розгляньмо, як правильно підготуватися до написання твору. Загалом складання плану передбачає виділення окремих пунктів. Необхідно позначити ключові думки вже готового тексту або ж того, який ви плануєте написати. Тут план вірша або розповіді нічим не відрізняється від плану твору.

Що означає скласти план твору? Це означає розбити текст на певні фрагменти, при цьому виділивши шляхи, якими розвиватиметься ваша думка. Кожен з отриманих фрагментів – це мікротекст, який дорівнює одному абзацу або кільком. Кожен такий мікротекст необхідно назвати. А заголовок, у свою чергу, є одним з пунктів плану.

Як правильно скласти план?

Важливо, щоб весь текст був об’єднаний однією думкою, а виділені фрагменти були логічно пов’язані. В результаті повинен вийти текст, в структурі якого можна виділити вступ, основну частину і висновок.

Як правильно скласти план і що винести в його пункти? Як правило, в якості пунктів виступають не окремі слова, а цілі фрази і розгорнуті словосполучення. Окремими словами дуже складно передати головну тему або думку, вони занадто конкретні і «вузькі». Однак складні пропозиції так само малопридатні, оскільки вони являють собою закінчену думку: все, що хотіли сказати, вже сказали.

Як правильно скласти план? Використовувати як пункти саме словосполучення, адже вони несуть інформацію в скороченому, згорнутому вигляді, при цьому являють собою смислову єдність. У самому ж творі цю думку необхідно буде «розгорнути». Однак можливо сформулювати пункти і у вигляді запитань, відповіді на які ви дасте в тексті.

Що важливо пам’ятати при складанні плану?

Під час роботи не слід забувати про те, що складений раніше план несе інформацію про структуру вашого твору. Він містить конкретні відомості про зміст кожної смислової частини тексту. Тобто через план має «проглядатися» весь твір.

Початок роботи: структура твору

Складаючи план, необхідно продумати напрямок думки, яку ви збираєтеся відобразити в творі. З чого ви почнете? Чим закінчите? Про що будете писати в основній частині? Будь-який текст складається з трьох основних частин: вступу, основної частини та висновку. Підберіть заголовки до кожної з них. Можете доповнити їх своїми нотатками-поясненнями. Так у вас вийде розгорнутий план твору, за яким буде набагато легше написати текст, не втративши логічного зв’язку між частинами. Можна сформулювати пункти плану у вигляді питань, на які ви відповісте у творі.

Пам’ятайте, що всі три частини тексту будуть нерівнозначними за своїм обсягом. Крім того, не можна допускати, щоб якась із них «випала».

А що ж писати в кожній з частин твору?

• Вступ. Передбаченням основної думки тексту є вступ. Воно ніби «рекламує» її, прагнучи зацікавити читача. Вступ готує до сприйняття головної думки, а також задає тон всьому тексту. У цій частині твору можна навести цікаві афоризми або висловити свої емоції.
• Основна частина. Цей розділ повинен розкривати думку, яку ти хочеш висловити.
• Висновок. У цій частині необхідно підвести підсумок того, що ти говорив у творі. Пам’ятай, що текст не повинен обриватися різко. Коротко повтори основну тезу, зроби висновок.

План твору: приклад

Наведемо зразок плану твору-міркування. Наприклад, необхідно написати текст на тему «Що таке дружба?» У цій темі можна поміркувати про те, хто такий друг, або розповісти про вашу власну дружбу і довести, що це саме дружба.

План до розповіді або міркування будується за такою схемою:

• Вступ. У цій частині твору ми готуємо читача до того, про що будемо міркувати в тексті. Можна сказати про те, що дружба – це важлива частина нашого життя, або привести цікаве висловлювання знаменитої людини і висловити свою згоду або незгоду, надалі обґрунтувавши її.
• Основна частина. Тут необхідно навести аргументи, які доводять те, про що ви сказали на початку. Наприклад, обгрунтувати, чому дружба в житті людини відіграє не останню роль. Якщо ви погодилися або не погодилися з висловлюванням про дружбу, потрібно аргументовано пояснити, чому ви тієї ж думки або чому вважаєте інакше.
• Висновок. Підведіть підсумок ваших аргументів, зробіть висновок.

Складаємо план: поради та рекомендації

• Складання будь-якого плану починається з осмислення теми і відповіді на питання про те, що я хочу сказати в своєму творі. Як це логічно пов’язати?
• Спочатку на чернетці накидайте основні тези, які повинні знайти відображення у вашому тексті.
• Не бійтеся користуватися допоміжними матеріалами. Це зовсім не означає, що можна просто списати все з інтернету. Але подивитися варіанти чужих творів на схожу тему і взяти якісь ідеї на замітку не возбраняется.
• Пам’ятайте, що далеко не весь обсяг матеріалу знайде своє відображення у вашій роботі: виберіть найцікавіше і найважливіше.
• У першу чергу пам’ятайте, що композиційний лад твору повинен підкорятися його змісту.
• Продуманість попередньо складеного плану визначає такі важливі речі, як послідовність викладу думок у тексті та логічний зв’язок між його частинами.
• Співмірність частин твору також важлива: сумарний обсяг вступу та висновку не повинен перевищувати третини обсягу всього тексту.
• Під час створення плану використовуйте короткі та прості речення. Висловлюйте свої думки по суті. Необов’язково, щоб на етапі створення плану мова була досконала, головне, щоб пункти точно відображали вашу точку зору.

Як скласти план до тексту

Читання – процес цікавий та корисний. Але за умови, якщо читач розуміє, про що йдеться в тексті. Інакше жодної користі читання не матиме. Діти, які тільки вчаться читати, іноді не до кінця розуміють, що написано в тексті, оскільки зосереджуються не на змісті прочитаного, а на процесі читання. Але поступово дитина вдосконалює навичку читання і вміння розуміти прочитане. На цьому й варто зосередитися. Чи може дитина визначити головну думку прочитаного? Чи здатна стисло розповісти, про що йдеться? Уміти читати – не значить лише відтворювати текст. Треба усвідомлювати зміст прочитаного, виокремлювати основні ідеї, розуміти загальну структуру тексту. Тому якщо ваша дитина уже досить вправно читає, варто зосередитися на поглибленні її читацьких навичок. Для початку навчіть дитину складати план прочитаного тексту (історії, казки, повідомлення). Це удосконалюватиме її вміння аналізувати тексти, бачити в них головне, виділяти опорні слова та основні ідеї.

Що таке план тексту?

План – це послідовний перелік заголовків основних частин тексту.

Щоб навчитися складати план тексту, треба вміти його структурувати, виділяючи змістовні частини та добираючи до них назви. А щоб навчитися добирати назви-заголовки до кожної частини тексту, слід уміти виділяти головне в тій чи іншій частині та знаходити опорні ідеї і ключові фрази. Як бачимо, складати план – не надто просте завдання, особливо для юного читача.

Як навчити дитину розуміти структуру тексту?

Кожен текст, навіть найкоротший, має певну структуру, у якій усі змістові частини пов’язані між собою. Тексти бувають різні, а тому їхні структури теж різні. Наприклад, якщо це текст-міркування чи наукова замітка, то таке висловлювання міститиме гіпотезу, доведення (аргументи) і висновок. Якщо перед нами текст-опис, то його структура включатиме такі елементи, як загальне враження про предмет розповіді, опис того, про що розповідається, і висновок. Структура тексту-розповіді містить розгортання подій, що відбуваються з героєм. Незалежно від цих особливостей усі типи текстів мають такі структурні елементи:

Саме на таких структурних елементах варто зосередитися, починаючи ознайомлення з текстом. Почніть міркувати разом із дитиною над прочитаними казками, оповіданнями чи простими історіями. Після того, як дитина прочитала текст, просіть її описати головне з прочитаного та дати відповіді на кілька запитань:

• із чого почалася історія?
• чим завершилася історія?
• хто герой історії?
• де відбувалися події?
• коли відбувалися події?
• що найважливішого трапилося з героями?

Схожі питання варто задавати й зовсім маленьким дітям. Після того як ви прочитали малюкові казку, поміркуйте разом із ним над тим, хто у ній герой, а хто злодій; із чого почалася історія та чим закінчилася. Відповіді на такі запитання формуватимуть у дитини розуміння того, що кожна історія має початок і кінець, а все найважливіше відбувається в основній середній частині твору.

Щоб дитина розвивала навичку усвідомлено читати, учіть її давати відповіді на запитання до тексту. Для цього:

Згодом пропонуйте учню чи учениці ставити запитання до тексту самотужки. Так дитина вчитиметься виділяти основні ідеї твору та переказувати його зміст. Розкажіть, що всі тексти мають вступ, основну частину та кінцівку. У коротких текстах такі частинки, як правило, виділені абзацами.

Дитині важливо навчитися коротко описувати кожну змістову частину тексту. Щоб допомогти дитині в цій роботі, зробіть блок-схему історії. Розділіть аркуш на три частини, і нехай дитина коротко (одним-двома реченнями) сформулює та напише, про що йдеться на початку, в основній частині та наприкінці тексту.

Що таке опорні фрази та ключові слова?

Щоб навчитися лаконічно висловлюватися, слід уміти виділяти основну думку. Для цього зверніть увагу дитини на те, що в кожному тексті є головні слова та фрази, на яких цей текст тримається. Це опорні та ключові слова.

Опорні та ключові слова – це слова, які підказують, про що йдеться в тій чи іншій частині тексту та хто є дійовою особою. Спираючись на опорні слова та відкидаючи другорядні фрази, можна коротко описати основну думку певної частини історії. Корисно шукати опорні слова після прочитання тексту. Їх можна підкреслювати або ж писати на окремому аркуші. Потім, користуючись цими написаними словами, можна пробувати відтворити історію з пам’яті.

Навчайте дитину методу звуження. Те, що вона описала, нехай спробує спростити. А за потреби – висловити ще коротшою фразою. І, зрештою, якщо уможливлює логіка тексту, можна дібрати лише одне слово чи лаконічне словосполучення, яке передає основну ідею цього відтинку тексту. Скористайтеся для цього готовим завданням.

Зверніть увагу, що основна частина тексту, як правило, найбільша й здатна містити декілька змістових частин, адже з героями може трапитися не одна, а декілька подій, а ідея може розкриватися за допомогою різних аргументів.

Як навчитися складати пункти плану?

Для того, щоб придумати пункти плану, треба дібрати заголовок до кожної змістовної частини тексту. Пронумерувавши їх послідовно, отримаємо план – перелік таких заголовків. Якщо текст невеликий, то пунктів плану буде три. Якщо ж основна частина розлогіша, то їх буде чотири й більше. Іноді можна сформулювати пункти плану у вигляді питальних фраз. Відповідь на кожне запитання має розкривати основну думку змістової частини тексту. Важливо донести до дитини, що план повинен зберігати логічну послідовність викладу основних ідей.

Перший план краще скласти до дуже простої казки. Наприклад, до казки «Колобок» або «Ріпка» чи «Рукавичка». Ці казки мають лаконічну ритмічну структуру, й дитині буде простіше простежити логічні блоки казкової історії.

Отож, складати план до прочитаного тексту є важливим, хоч і непростим завданням. Така робота навчить дитину виділяти головне в тексті й бачити його структуру. А це є необхідним для вдосконалення навички переказувати тексти. Переказування текстів, своєю чергою, потрібне для розвитку мовлення, критичного мислення та розуміння здобутої інформації. Окрім того, такі знання стануть у нагоді, коли доведеться писати власні твори й тексти.

Щоб допомогти дитині опанувати навички роботи з текстом, візьміть за звичку обговорювати прочитані книги. Учіть школяра ставити запитання до тексту. Самі міркуйте вголос. Виділяйте та обговорюйте основні ідеї твору. Спробуйте думати разом над тим, а що трапилося б, якби герой вчинив по-іншому? Який висновок можна зробити з прочитаного? Питайте дитину про її особисті враження від прочитаного та самі поділіться враженнями від тексту. Покажіть учневі, що яким би коротким не був текст, він може стати джерелом натхнення та розмірковувань.

І пам’ятайте: ми читаємо не для того, щоб удосконалювати навичку автоматичного читання. Усяка книга має бути джерелом відкриттів, знань та натхнення. У цьому весь секрет читання з дітьми. Якщо змалку показати малюкам, що за допомогою книги можна відкрити цілий світ і навіть більше (оскільки світ фантазії необмежений), дітей не треба буде спонукати до читання, книга стане вірним супутником їхнього життя. Не турбуйтеся про збільшення кількості прочитаного, натомість дбайте, щоб дитина читала вдумливо та уважно.

Авторка: Наталка Бачко, фахівчиня з домашнього навчання

Як скласти план до тексту

Читання – процес цікавий та корисний. Але за умови, якщо читач розуміє, про що йдеться в тексті. Інакше жодної користі читання не матиме. Діти, які тільки вчаться читати, іноді не до кінця розуміють, що написано в тексті, оскільки зосереджуються не на змісті прочитаного, а на процесі читання. Але поступово дитина вдосконалює навичку читання і вміння розуміти прочитане. На цьому й варто зосередитися. Чи може дитина визначити головну думку прочитаного? Чи здатна стисло розповісти, про що йдеться? Уміти читати – не значить лише відтворювати текст. Треба усвідомлювати зміст прочитаного, виокремлювати основні ідеї, розуміти загальну структуру тексту. Тому якщо ваша дитина уже досить вправно читає, варто зосередитися на поглибленні її читацьких навичок. Для початку навчіть дитину складати план прочитаного тексту (історії, казки, повідомлення). Це удосконалюватиме її вміння аналізувати тексти, бачити в них головне, виділяти опорні слова та основні ідеї.

Що таке план тексту?

План – це послідовний перелік заголовків основних частин тексту.

Щоб навчитися складати план тексту, треба вміти його структурувати, виділяючи змістовні частини та добираючи до них назви. А щоб навчитися добирати назви-заголовки до кожної частини тексту, слід уміти виділяти головне в тій чи іншій частині та знаходити опорні ідеї і ключові фрази. Як бачимо, складати план – не надто просте завдання, особливо для юного читача.

Як навчити дитину розуміти структуру тексту?

Кожен текст, навіть найкоротший, має певну структуру, у якій усі змістові частини пов’язані між собою. Тексти бувають різні, а тому їхні структури теж різні. Наприклад, якщо це текст-міркування чи наукова замітка, то таке висловлювання міститиме гіпотезу, доведення (аргументи) і висновок. Якщо перед нами текст-опис, то його структура включатиме такі елементи, як загальне враження про предмет розповіді, опис того, про що розповідається, і висновок. Структура тексту-розповіді містить розгортання подій, що відбуваються з героєм. Незалежно від цих особливостей усі типи текстів мають такі структурні елементи:

Саме на таких структурних елементах варто зосередитися, починаючи ознайомлення з текстом. Почніть міркувати разом із дитиною над прочитаними казками, оповіданнями чи простими історіями. Після того, як дитина прочитала текст, просіть її описати головне з прочитаного та дати відповіді на кілька запитань:

• із чого почалася історія?
• чим завершилася історія?
• хто герой історії?
• де відбувалися події?
• коли відбувалися події?
• що найважливішого трапилося з героями?

Схожі питання варто задавати й зовсім маленьким дітям. Після того як ви прочитали малюкові казку, поміркуйте разом із ним над тим, хто у ній герой, а хто злодій; із чого почалася історія та чим закінчилася. Відповіді на такі запитання формуватимуть у дитини розуміння того, що кожна історія має початок і кінець, а все найважливіше відбувається в основній середній частині твору.

Щоб дитина розвивала навичку усвідомлено читати, учіть її давати відповіді на запитання до тексту. Для цього:

Згодом пропонуйте учню чи учениці ставити запитання до тексту самотужки. Так дитина вчитиметься виділяти основні ідеї твору та переказувати його зміст. Розкажіть, що всі тексти мають вступ, основну частину та кінцівку. У коротких текстах такі частинки, як правило, виділені абзацами.

Дитині важливо навчитися коротко описувати кожну змістову частину тексту. Щоб допомогти дитині в цій роботі, зробіть блок-схему історії. Розділіть аркуш на три частини, і нехай дитина коротко (одним-двома реченнями) сформулює та напише, про що йдеться на початку, в основній частині та наприкінці тексту.

Що таке опорні фрази та ключові слова?

Щоб навчитися лаконічно висловлюватися, слід уміти виділяти основну думку. Для цього зверніть увагу дитини на те, що в кожному тексті є головні слова та фрази, на яких цей текст тримається. Це опорні та ключові слова.

Опорні та ключові слова – це слова, які підказують, про що йдеться в тій чи іншій частині тексту та хто є дійовою особою. Спираючись на опорні слова та відкидаючи другорядні фрази, можна коротко описати основну думку певної частини історії. Корисно шукати опорні слова після прочитання тексту. Їх можна підкреслювати або ж писати на окремому аркуші. Потім, користуючись цими написаними словами, можна пробувати відтворити історію з пам’яті.

Навчайте дитину методу звуження. Те, що вона описала, нехай спробує спростити. А за потреби – висловити ще коротшою фразою. І, зрештою, якщо уможливлює логіка тексту, можна дібрати лише одне слово чи лаконічне словосполучення, яке передає основну ідею цього відтинку тексту. Скористайтеся для цього готовим завданням.

Зверніть увагу, що основна частина тексту, як правило, найбільша й здатна містити декілька змістових частин, адже з героями може трапитися не одна, а декілька подій, а ідея може розкриватися за допомогою різних аргументів.

Як навчитися складати пункти плану?

Для того, щоб придумати пункти плану, треба дібрати заголовок до кожної змістовної частини тексту. Пронумерувавши їх послідовно, отримаємо план – перелік таких заголовків. Якщо текст невеликий, то пунктів плану буде три. Якщо ж основна частина розлогіша, то їх буде чотири й більше. Іноді можна сформулювати пункти плану у вигляді питальних фраз. Відповідь на кожне запитання має розкривати основну думку змістової частини тексту. Важливо донести до дитини, що план повинен зберігати логічну послідовність викладу основних ідей.

Перший план краще скласти до дуже простої казки. Наприклад, до казки «Колобок» або «Ріпка» чи «Рукавичка». Ці казки мають лаконічну ритмічну структуру, й дитині буде простіше простежити логічні блоки казкової історії.

Отож, складати план до прочитаного тексту є важливим, хоч і непростим завданням. Така робота навчить дитину виділяти головне в тексті й бачити його структуру. А це є необхідним для вдосконалення навички переказувати тексти. Переказування текстів, своєю чергою, потрібне для розвитку мовлення, критичного мислення та розуміння здобутої інформації. Окрім того, такі знання стануть у нагоді, коли доведеться писати власні твори й тексти.

Щоб допомогти дитині опанувати навички роботи з текстом, візьміть за звичку обговорювати прочитані книги. Учіть школяра ставити запитання до тексту. Самі міркуйте вголос. Виділяйте та обговорюйте основні ідеї твору. Спробуйте думати разом над тим, а що трапилося б, якби герой вчинив по-іншому? Який висновок можна зробити з прочитаного? Питайте дитину про її особисті враження від прочитаного та самі поділіться враженнями від тексту. Покажіть учневі, що яким би коротким не був текст, він може стати джерелом натхнення та розмірковувань.

І пам’ятайте: ми читаємо не для того, щоб удосконалювати навичку автоматичного читання. Усяка книга має бути джерелом відкриттів, знань та натхнення. У цьому весь секрет читання з дітьми. Якщо змалку показати малюкам, що за допомогою книги можна відкрити цілий світ і навіть більше (оскільки світ фантазії необмежений), дітей не треба буде спонукати до читання, книга стане вірним супутником їхнього життя. Не турбуйтеся про збільшення кількості прочитаного, натомість дбайте, щоб дитина читала вдумливо та уважно.

Авторка: Наталка Бачко, фахівчиня з домашнього навчання