Ліквідаційна вартість основних засобів: визначення та відображення в обліку

Акценти статті:
• вимоги нормативних документів щодо обов’язковості визначення ліквідаційної вартості основних засобів (далі – ОЗ);
• правила визначення та документування ліквідаційної вартості;
• відображення операцій з визначення ліквідаційної вартості в бухобліку.

Вимоги НП(С)БОДС
Порядок визначення та відображення в обліку ліквідаційної вартості ОЗ регулюється НП(С)БОДС 121 «Основні засоби», затвердженим наказом Мінфіну від 12.10.10 р. № 1202, та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів суб’єктів державного сектора, затвердженими наказом Мінфіну від 23.01.15 р. № 11 (далі – Методрекомендації № 11).
Ліквідаційною вартістю є сума коштів або вартість інших активів, яку суб’єкт держсектора очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією) (п. 4 розд. I НП(С)БОДС 121).
НП(С)БОДС 121 передбачено, що ліквідаційну вартість в установах визначають у разі, якщо:
• об’єкт ОЗ уводиться в експлуатацію;
• залишкова вартість об’єкта ОЗ дорівнює нулю.
На момент придбання об’єкта ОЗ установи зазвичай не можуть визначити, за якою ціною в майбутньому можна продати об’єкт ОЗ, який зносився. Тому в п. 1 розд. V Методрекомендацій № 11 уточнено, що ліквідаційна вартість об’єкта ОЗ може дорівнювати нулю, якщо установа не може достовірно визначити суму, яку вона очікує отримати від реалізації (ліквідації) такого об’єкта. Фактично це означає, що визначення ліквідаційної вартості є не обов’язком, а лише правом установи.
Однак згідно з п. 5 розд. III НП(С)БОДС 121 для об’єктів, залишкова вартість яких дорівнює нулю і які придатні до використання, обов’язково визначається ліквідаційна вартість.
Якщо залишкова вартість об’єкта ОЗ дорівнює нулю і він продовжує використовуватися, однак визначити справедливу вартість неможливо або недоцільно, то для такого об’єкта визначають ліквідаційну вартість. Саме на таку вартість слід збільшити первісну вартість об’єкта ОЗ. Вартість такого об’єкта, яка амортизується, дорівнює нулю. Тобто ліквідаційна вартість не амортизується.
У листі Мінфіну від 07.04.15 р. № 31-11420-07-5/12145 визначено, що ліквідаційну вартість установлює комісія бюджетної установи. Отже, установа може самостійно встановити таку вартість, і немає потреби звертатися до суб’єктів оціночної діяльності.
Отже, для об’єктів ОЗ, залишкова вартість яких дорівнює нулю, але які продовжують використовуватися, визначають ліквідаційну вартість, і на таку вартість слід збільшити первісну вартість об’єкта.
Згідно зі змінами, унесеними наказом Мінфіну від 25.09.15 р. № 840 до Методрекомендацій № 11, визначення ліквідаційної вартості не є переоцінкою, зокрема, ОЗ. На ліквідаційну вартість амортизацію вже не нараховують.
Таким чином, бюджетна установа, яка продовжує користуватися об’єктом ОЗ, залишкова вартість якого дорівнює «0», має підстави вважати, що, визначивши ліквідаційну вартість, вона не отримує «нового» об’єкта із кращими якісними характеристиками. Тому вона не повинна продовжувати нараховувати амортизацію і встановлювати (або продовжувати) строки корисного використання об’єкта.
Водночас реалізувати об’єкт ОЗ можливо за іншою ліквідаційною вартістю, але для таких дій слід або вносити зміни до діючого наказу та акта визначення ліквідаційної вартості, або формувати новий документ.
Також у разі якщо в результаті продажу (ліквідації) об’єкта ОЗ отримано відходи, які можна реалізувати, ліквідаційна вартість має бути визначена в сумі, яку планується отримати від їх реалізації, за вирахуванням понесених витрат. Якщо ж сума від реалізації буде мізерною (від 50 до 100 грн.), частину якої потрібно витратити ще й на транспортування чи інші витрати, ліквідаційну вартість краще визначити на рівні нуля за умови, що залишкова вартість об’єкта ОЗ не дорівнює нулю.

Бухгалтерський облік та звітність
У бухобліку збільшення первісної вартості об’єкта ОЗ та капіталу в розпорядників бюджетних коштів на суму визначеної комісією ліквідаційної вартості відображають таким проведенням:

Визначення ліквідаційної вартості конкретного об’єкта не змінює його вартості, що вже замортизована, і не є переоцінкою. Залишкова вартість об’єкта за таких умов дорівнюватиме ліквідаційній вартості, що відповідає вимогам законодавства. При цьому бюджетна установа за можливістю повинна або здійснити переоцінку об’єкта, або зробити модернізацію об’єкта ОЗ.
Операції з надходження, переміщення та вибуття ОЗ та інших необоротних активів оформлюються первинними документами та заносяться до меморіального ордеру № 9 «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів». Для контролю за правильністю бухгалтерських записів за рахунками синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості за кожною групою субрахунків.
Відповідно в балансі (форма № 1-дс) за ст. 1000 «Основні засоби» відображається зміна залишкової вартості об’єкта ОЗ, яка збільшується на суму ліквідаційної вартості. Також збільшиться показник ст. 1001 «Первісна (переоцінена) вартість» на таку саму суму. Паралельно вносяться зміни до ст. 5111 «Внесений капітал», яка збільшується на визначену суму ліквідаційної вартості об’єкта ОЗ.

Повний текст консультації див. у “Баланс-Бюджет” № 12, який війшов з друку 20.03.17 р.

Як визначити ліквідаційну вартість основних засобів

Яким чином визначається ліквідаційна вартість об’єкта ОЗ? Чи є якісь законодавчі обмеження? Чи можливо на різні об’єкти однієї групи встановлювати різну ліквідаційну вартість?

Відповідно до пп. 14.1.3 ПКУ, амортизація — це систематичний розподіл вартості основних засобів, що амортизується, інших необоротних та нематеріальних активів протягом терміну їх корисного використання (експлуатації). Різниця між первісною вартістю з урахуванням переоцінки та сумою накопиченої амортизації дає нам значення залишкової вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка, по суті, є їхньою балансовою вартістю.

Згідно з пп. 14.1.19 ПКУ, вартість основних засобів, що амортизується, інших необоротних та нематеріальних активів є первісною або переоціненою вартістю основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за мінусом їхньої ліквідаційної вартості. Таким чином, ліквідаційна вартість відіграє безпосередню роль в обчисленні вартості, що амортизується, а отже, її рівень через суму амортизації за звітний період може впливати на оподатковуваний прибуток підприємства.

За своєю суттю ліквідаційна вартість є межею, після досягнення якої використовувати об’єкт недоцільно або неефективно, — але тільки на думку конкретного СГД! Амортизується ОЗ до досягнення залишковою вартістю об’єкта його ліквідаційної вартості. При цьому байдуже, який метод амортизації обере підприємство: воно мусить при зарахуванні на баланс-1 об’єкта ОЗ, а також інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів визначити його ліквідаційну вартість.

У формах №ОЗ-1, №ОЗ-6 та наказі при зарахуванні об’єкта ОЗ на баланс.

Податкове законодавство не містить визначення ліквідаційної вартості. Тож будемо керуватися визначенням, прописаним для бухобліку (пп. 14.1.84 ПКУ). Норма п. 4 П(С)БО 7 визначає ліквідаційну вартість як суму коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації), за мінусом витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією). Ліквідаційна вартість визначається підприємством за кожним об’єктом окремо при зарахуванні його на баланс за умови відповідності критеріям активу підприємства. Жодних законодавчих критеріїв або орієнтирів щодо цього питання немає! Підприємство на свій розсуд визначає суму, яку в майбутньому, на його думку, зможе отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їх корисного використання (експлуатації), за мінусом витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією). Більшість підприємств приймають рішення (закріплене наказом) встановити нульову ліквідаційну вартість для всіх об’єктів. Пам’ятайте також, що чинним законодавством не передбачено жодних негативних наслідків для СГД, у разі якщо майбутній дохід від реалізації ОЗ не відповідатиме раніше розрахованому розміру ліквідаційної вартості.

Не повинен дивувати і той факт, що на різних підприємствах одні і ті самі об’єкти ОЗ мають різну ліквідаційну вартість. Адже тут усе вирішує суб’єктивна думка керівництва та персоналу, на підставі оцінок якого керівництво затверджує ту чи іншу ліквідаційну вартість. Політика підприємства, наприклад, може передбачати швидке оновлення складу ОЗ. Тоді ліквідаційна вартість може становити аж 50% первісної вартості об’єкта, адже незабаром підприємство продасть об’єкт і придбає собі сучасніший, новіший, потужніший. Або ж на підприємстві часто і старанно ремонтують обладнання — тоді збільшення вартості на суму ремонтів безпосередньо визначає ліквідаційну вартість відремонтованого об’єкта ОЗ, чого не скажеш про підприємства, де ОЗ не ремонтують або ж ремонтують ті, що вийшли з ладу.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь .

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Ліквідаційна вартість основних засобів

Ліквідаційна вартість (згідно з ПСБО7) – сума коштів або вартість iнших активів, яку підприємство очікує oтримати від реалізації (ліквідації) необоротних aктивів після закінчення строку їх кoрисного використання (експлуатації), за вирахуванням витpат, пов’язaних з продажем (ліквідацією).

Відповідно, вартість, яка амортизується – цe первісна вартість мінус ліквідаційна.

Що це конкретно означає в обліку, та як це відображається на сумі щомісячної амортизації та на проводках під час ліквідації, докладно розглянуто у другому прикладі в даному відео. Розгляд другого прикладу починається з відмітки часу 16:29.

Коментарі з відео із корисними посиланнями

Перейду до сьомого положення бухобліку. Шукаю тут ще один термін: ” ліквідаційна вартість “. Після того як ми припинимо використовувати основний засіб, за нього в багатьох випадках можна отримати якісь гроші.

А вище є ще одне визначення: вартість, яка амортизується – цe первісна вартість мінус ліквідаційна. В попередньому найпростішому прикладі ліквідаційна вартість дорівнювала нулю, щоб не заплутувати новачків.

Ви, як бухгалтер, скоріш за все не зможете визначити цю ліквідаційну вартість. Теоретично це повинна робити комісія, яка буде підписувати акт введення в експлуатацію. Відкрию Методичні рекомендації з бух. обліку основних засобів №561. Шукаю тут слово «комісія». Ось абзац який нас цікавить. Тут сказано про комісію, яка створеною під час введення нашого об’єкта в експлуатацію. Зауважу, що комісія теоретично повинна не тільки передбачити, за скільки можна буже продати цей об’єкт основних засобів через декілька років, а ще і передбачити правильну суму витрат, пoв’язаних із його продажем.

Звісно ніхто точно передбачити це не може. Ніхто точно не знає точно скільки років буде працювати цей об’єкт основних засобів. Не знає, якими будуть ціни через декілька років на те, що можна продати, наприклад окремі запчастини або матеріали або просто металобрухт.

І ті люди, які написали цей абзац теж не можуть це все передбачити. Ось така умовність. Майбутне передбачити ніхто не може, але державні органи, в тому числі податківці, очікують, що будь-яке підприємство це неодмінно зробить.

Що в реальності залишається? Так звана комісія на підприємстві намагається, наприклад, методом експертних оцінок з’ясувати, що конкретно з цього зношеного основого засобу можна продати та мабуть за сьогоднішніми, а не за невідомими майбутніми цінами, порахувати, скільки це приблизно коштує. Ще раз наголошую, очікування чогось у майбутньому та прогнози – це не функція бухгалтерії. Це питання до ваших колег, які будуть брати участь у оформленні введення в експлуатацію конкретного об’єкту основних засобів.

Розглянемо другий приклад з такими умовами.

Підприємство купило сейф. Первісна вартість – 24000 грн. Визначили, що ліквідаційна вартість 600 гривень. Вартість, яка амортизується –24000 мінус шістсот гривень це 23400 гривень. Комісія визначила строк корисного використання сейфу 15 років, тобто 180 місяців будемо амортизувати. І відповідно це 130 гривень амортизації на місяць.

Дивимось проводки для нашого другого прикладу. Проводки аналогічні першому прикладу.

«Отримано сейф» Дт 154 Кт 631 Сума 24000 грн. [примітка: див. Рахунок 15 та Рахунок 63]

Введено в експлуатацію сейф Дт 106 Кт 154 Сума 24000 грн.

Тут використовуємо інший субрахунок 106, а не 104 як було у першому прикладі [примітка: див. Рахунок 10].

Перейду до плану рахунків. Ось субрахунок 106, я вважаю, що сейф – це інвентар. І не тільки я так вважаю. Але якщо у вас є сумніви і не можете знайти правильну відповідь для вашого конкретного об’єкту основних засобів, завжди є запасний варіант – рахунок 109 «Інші основні засоби»

І перейду до Податкового кодексу. Тут теж є такий варіант – «група 9 – ін ші основні засоби» [примітка: див. 9 група основних засобів]. І мінімальний строк корисного використання – 12 років, а для сейфу в нашому прикладі ми обрали 15 років, тобто цей запасний варіант а разі сумнівів на теж підійшов би.

Амортизація сейфу за 1 місяць Дт 92 Кт 131 – 130 грн [примітка: див. Рахунок 92 та Рахунок 13]

Я зробив одну проводку амортизації за перший місяць, як це було в першому прикладі.

Далі однієї проводкою, щоб не робити 179 однакових записів, я умовно записав так:

Ще 179 місяців Амортизації сейфу Дт 92 Кт 131 – 23270 грн

Дивимось, що сталося в обліку після того як сейф відслужив увесь запланований строк.

Амортизація нокипичилась у сумі 23400, все як ми планували. Повернусь до Ексель. Ось 23400 – вартість, яка амортизується.

Ось наш сейф пропрацював ще декілька місяців, в які ми вже не нараховуємо амортизацію. Ми вирішили купити новий сейф, а цей старий ліквідувати. Як у попередньому прикладі роблю проводку:

Списано знос ліквідованого сейфу Дт 131 Кт 103 на суму накопиченої амортизації (дивимось ще раз нижче, на субрахунку 131 накопичено 23400).

Введу цю суму в проводку, тисну «Провести». Дивомось, що відбулось в обліку.

Субрахунок 131 обнулився, а на субрахунку 106 залишилось 600 гривень. Нагадаю, що саме цю суму ліквідаційної вартості ми запланували під час введення в експлуатацію та розрахунку щомісячної амортизації. Ось саме ця сума в наших розрахунках.

Звісно, наша комісія не вгадала точно ліквідаційну вартість, бо дивитись у майбутнє на 15 років ніхто не може. Але для вас, як для бухгалтера це не важливо.

Списано сейф Кредит 106 Сума 600 гривень, які в нас залишились на цьому субрахунку 106

Суму неамортизованого залишку списуємо на витрати. Коли ми списували проданий товар, то списували його вартість на дебет субрахунку 902 [примітка: див. Рахунок 90] “Собівартість реалізованих товарів”.

А для списання основних засобів є інший субрахунок серед рахунків того ж дев’ятого класу.

Перейду до плану рахунків. Шукаю тут Клас 9 «Витрати», ось він. І нижче є субрахунок саме для нашої ситуації – 976 «Списання необоротних активів» [примітка: див. Рахунок 97].

Повернусь до проводок. Вписую цей субрахунок 976 в дебет. Тисну «Провести». Дивимось, що сталося в обліку.

Залишок на субрахунку 106 нарешті став нульовим, як це було в першому прикладі. На субрахунку 976 збільшився залишок накопичених витрат за місяць.

Наприклад за 300 гривень інше підприємство чи підприємець винесли цей старий сейф з нашого офісу та перевезли його в наш цех або на склад, де цей сейф поріжуть на матеріали, ну або звідки цей сеф у нас заберуть в якості металобрухту.

Витрати на вивезення сейфу Дт 976 Кт 631 (тобто збільшилася запоргованість перед підприємством, яке вивезо сейф) Сума 300 грн.

Будемо вважати, що цей перевізник не платник податку на додану вартість, тому не буду робити проводку на суму ПДВ.

Для чого я додав тут ще одну проводку? Перейду до сомого положення бухобліку. Щоб продемонструвати, що теоретично може означати у визначенні ліквідаційної вартості така фраза: “за вирахуванням витрат, пoв’язаних з продажем (ліквідацією)”.

Це може бути зарплата працівників, які демонтують та розбирають наш основний засіб, якби це було якесь виробниче обладнання чи будівля [примітка: дивіться Облік зарплати, там є потрібна проводка] і ще декілька варіантів. Я навів простий приклад, зрозумілий новачкам.

Дивимось, що сталося в обліку. Ще раз збільшилась сума накопичених витрат на субрахунку 976.

Наприкінці місяця залишок на цьому субрахунку стане нульовим, як це було з іншими рахунками витрат, з якими ми вже встигли познайомитися. Нагадаю це були: 92 Адміністративні витрати, 902 Собівартість реалізованих товарів, 93 Витрати на збут. І тоді сальдо на цих рахунках списувалося на субрахунок 791.

Ось цей субрахунок 791 «Результат операційної діяльності». А зараз нам більш підійде субрахунок 793 [дивіться Рахунок 79] «Результат іншої звичайної діяльності».

Бо ліквідація основного засобу – це не щось, що відбувається на підприємстві на постійній основі в рамках звічайної діяльності. Це не торгівля, не виробництво, не надання послуг.

Віднесено на фінансовий результат витрати на списання нeоборотних активів, Дт 793, Кт 976 Сума (дивимось скільки в нас накопичено витрат за місяць) – 900 гривень.

Я зробив цю проводку щоб ви бачили більш-менш закінчену схему цикла життя основного засобу та аналогію з роботою інших рахунків класу 9, які ми вже використовували раніше.

Дивимось що сталося в обліку.

Субрахунок 976 обнулився, як це було з іншими рахунками класу 9.

Що ще може відбутися після ліквідації основного засобу, та власне для чого була призначена ліквідаційна вартість?

Від ліквідованого об’єкту основних засобів ми можемо отримати якісь матеріали. В нашому другому прикладі сейф можна просто здати як металобрухт, можна використовувати метал цього сейфу для виробництва або ремонту.

Розгляну лише один варіант.

Керівництво підприємства вирішило після вивезення сейфу до власного цеху використовувати метал ціього сейфу в якості матеріалів для виробництва. Подивились ціни на матеріали, які підприємство періодично купує, вирішили, що вартість матеріалів, отриманих від нашого старого об’єкту основних засобів приблизно 700 гривень. Цю оцінку робите не ви особисто, як бухгалтер, а за допомогою своїх колег з так званої «комісії», що займається основними замобами. Тут теж є елемент передбачення, або навіть, адже сказати точно вартість отриманих старих матеріалів ніхто не може. Але фахівці з постачання можуть оцінити вартість матеріальних запасів більш-менш точно. Звісно, 15 років тому не вгадали під час введення в експлуатацію об’єкту основних засобів точну суму ліквідаційної вартості.

Відкрию Ексель. Планувалася ліквідаційна вартість 600 гривень. А фактично отримали сімсот та ще витратили триста гривень на перевезення.

Те що не вгадали точно з ліквідаційною вартістю – це звична ситуація. Наступна проводка від цього не зміниться.

«Оприбутковано матеріали, отримані вiд ліквідації», Сума 700 гривень, Дт 209.

Покажу, що це за субрахунок. Перейду до плану рахунків. Шукаю рахунок 20. Ось він. Субрахунок 209 – це «Інші матеріали». А можливо специфіка вашої діяльності буде такою, до цей метал від сейфа можна буде вважати основним матеріалом для виробництва, тоді будете використовувати субрахунок 201 Сировина і матеріали.

А якщо розбираєте обладнання чи автомобіль, то деякі отримані запчастини будете обліковувати на субрахунк 207 «Запасні частини».

Можливо після ліквідації будівлі отримаєте будівельні матеріали, які можна ще використовувати, будете обліковувати ії на субрахунку 205 Будівельні матеріали.

Далі я повинен вказати рахунок за кредитом.

Недоамортизовану частину вартості основних засобів ми списали на витрати, на рахунок класу 9. А зараз ми отримаємо щось від ліквідації основного засобу. І доведеться визнати це доходом.

Шукати потрібний субрахунок треба сред рахунків класу 7 під назвою «Доходи».

Можемо почитати назви субрахунків, які б за змістом підійшли для нашої ситуації. Якщо не можемо знайти точного співпадіння, використовуємо резервний варіант зі словом «Інші».

Ось є субрахунок 746 «Інші доходи» [дивіться Рахунок 74].

Тут є ще один схожий 719 [примітка: дивіться Рахунок 71] «Інші доходи вiд операційної діяльності». Але ще раз повторюсь, ліквідація основного засобу – це не щось, що відбувається на підприємстві на постійній основі в рамках звічайної діяльності.

Тому залишається варіант 746 «Інші доходи». Саме це я введу в проводку – 746 за кредитом. Тисну «Провести»

Дивимось, що змінилося в обліку.

На субрахунку 201 з’вилася вартість матеріалів, отриманих від ліквідації. На субрахунку 746 збільшилася сума доходу. Цей рахунок кожного місяця обнуляється, як усі рахунки уласу 7 та 9.

Нагадаю, у восьмому уроці ми дивились, як праціює інший субрахунок Класу 7. Тоді це був субахунок 702 [дивіться Рахунок 70] “Дохід від реалізації товарів”.

Зараз аналогічно з восьмим уроком роблю останню проводку:

Віднесено доходи на фінрезультат Дт 746 Кт 793 Сума 700 гривень, бо саме таке сальдо на субрахунку 747 сформувалося наприкінці місяця.

Дивимось що відбулося в обліку після нашої останньої проводки. Субрахунок 746 обнулився, як планувалося. На субрахунку 793 бачимо фінансовий результат від ліквідації основних засобів. Якщо б 15 років тому під час введення в експлуатацію комісія якимось дивом точно передбачила ліквідаційну вартість, то фінансовий результат на субрахунку 793 був би рівно нуль гривень. Але це фантастичний варіант. На практиці ми отримаємо або збуток або прибуток, що ми зараз бачимо в якості сальдо.

В нашому прикладі ми отримали збиток.

Я показав на простих прикладах весь цикл життя об’єкту основних засобів на підприємстві. Варіантів подій, що можуть відбуватися з основними засобами досить багато, але це буде розглянуто пізніше.

↓ Скачайте безкоштовні довідники ↓