KROLEVETSKYI
and partners

Саме з таким питанням до нас звернувся учасник товариства з обмеженою відповідальністю, якому належить 41 % статутного капіталу.

«В нашому статуті, який не змінювався з 2016 року, передбачено положення про кворум загальних зборів, а саме, що загальні збори учасників повноважні, якщо на них присутні учасники, які сукупно володіють більше 60 % голосів. Але багато хто говорить, що зараз за новим законом 59 % голосів буде достатньо для проведення загальних зборів та прийняття рішення. То мажоритарний учасник може без мене приймати якісь рішення всупереч моїм інтересам без дотримання вимог про кворум?»

– приблизно так було розпочато діалог з клієнтом, який схвильований долею своєї компанії. Звичайно клієнт отримав детальну письмову консультацію по всім питанням, які його цікавили, але тема кворуму є досить актуальною, тому далі саме про це.

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі Закон про ТОДВ) не містить положень про кворум учасників на загальних зборах товариства, так само як і заборони встановлення такого кворуму. Основоположним для прийняття рішення загальними зборами закон виділяє кількість голосів, необхідну для цього.

Так, для прийняття рішення потрібна більшість голосів усіх учасників, а з окремих питань 3/4 голосів або 100% голосів. Однак Закон про ТОДВ також передбачає можливість зазначити в статуті іншу кількість голосів, необхідну для прийняття рішення (ч. 5 ст. 34 Закону про ТОДВ), проте не менш ніж більшість і за винятком тих питань, для вирішення яких необхідно 100% голосів.

В цілому, аналіз норм Закону про ТОДВ свідчить про існуючий принцип диспозитивності установчих документів, тобто в статуті можна передбачити все, що прямо не заборонено законом.

Наявність кворуму загальних зборів в статуті прямо не суперечить Закону про ТОДВ, хоча обмежує можливість учасників приймати рішення шляхом заочного голосування (ст. 35 Закону про ТОДВ). Положення про заочне голосування відносяться до імперативних, оскільки в законі не передбачена можливість позбавити учасників таких прав. Можливо з таких міркувань, а також у зв’язку з відсутністю положень про кворум у Законі про ТОДВ, державні реєстратори після набрання чинності Законом про ТОДВ, що відбулося 17.06.2018, відмовляються приймати нові статути, в яких прописані положення про кворум загальних зборів.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону про ТОДВ було передбачено «перехідний період», який тривав один рік з дня набрання чинності законом, тобто до 17.06.2019. Протягом цього періоду товариства могли здійснювати діяльність на підставі статутів, які не відповідали Закону про ТОДВ але відповідали Закону України «Про господарські товариства» на момент втрати чинності останнім. Такий висновок щодо тлумачення зазначених положень зроблено Верховним Судом у постанові від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18.

Отже, положення про кворум, які були зазначені в статуті однозначно мали застосовуватися в «перехідний період» та це відповідало вимогам Закону про ТОДВ. Однак виникало питання: що після спливу цього періоду, якщо товариство не затвердить нову редакцію статуту, чи потрібно дотримуватись вимог про кворум учасників на загальних зборів, якщо це передбачено статутом?

Нещодавно було опубліковано постанову Верховного Суду з висновками, що кворум учасників на загальних зборах в статуті товариства цілком відповідає вимогам Закону про ТОДВ.

Постановою ВС від 18.06.2020 у справі № 922/298/19 залишено касаційну скаргу без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 без змін.

Колегія суддів Касаційного господарського суду

цілком погодилась з висновками суду апеляційної інстанції:

• дійсно, ст. ст. 33, 34 Закон про ТОДВ безпосередньо не містять вимог щодо кворуму для правомочності зборів, але такі вимоги визначені абз. 2 п.7.3. Статуту Відповідача;

• Закон про ТОДВ, не встановлюючи власні вимоги щодо умов правочинності зборів, не тільки не містить заборони визначати Статутом кворум, необхідний для повноважності зборів, але й в ч. 1 ст. 33 передбачає можливість регламентації порядку проведення зборів як цим Законом, так і Статутом;

• водночас, положення ч. ч. 2-5 ст. 34 Закону про ТОДВ, які встановлюють вимоги до кількості голосів від загальної кількості голосів всіх учасників товариства, необхідної для прийняття рішення з певних питань, які за Законом вимагають одностайності, та забороняють встановлення іншого щодо таких питань в статуті, фактично опосередковано вказують і на вимоги щодо повноважності зборів, які розглядатимуть такі питання.

Таким чином, на сьогоднішній день правова позиція Верховного Суду вбачає законність положень статуту товариства про мінімальну кількість присутніх учасників на загальних зборах товариства (кворум) для їх повноважності, тобто такі положення цілком відповідають Закону про ТОДВ.

З огляду на практику ВС останніх декількох років є вірогідність, що суд стане на захист прав міноритарного учасника, який був відсутній на загальних зборах, що призвело до відсутності кворуму, передбаченого статутом Товариства. Однак, треба враховувати, що з часом позиція Верховного Суду може змінюватися, та Велика Палата може мати свою точку зору.

Отже можна використовувати такий додатковий інструмент для захисту прав міноритарних учасників Товариства, залишилось тільки переконати в цьому державного реєстратора, якому буде подаватися статут із положеннями про кворум загальних зборів.

Кворум загальних зборів не вимагається у нових Статутах ТОВ

Рішення, які приймають засновники (учасники) підприємства, впливають на його подальшу долю. І часто стають підставою для кадрових або бухгалтерських операцій. Але це стосується лише правильно прийнятих та оформлених, а отже дійсних рішень! І саме про цю проблему, точніше про те, скільки засновників або учасників треба, щоб прийняти рішення у товаристві, ми зараз і поговоримо.

Ситуації з практики. Учасник ТОВ із часткою у статутному капіталі розміром 1050,00 грн, що становить 35% статутного капіталу та відповідно 35% голосів учасників товариства, звернувся до суду щодо питання кворуму на загальних зборах та порядку голосування.

Він зазначає, що 24.03.2021 р. без його участі було проведено загальні збори учасників ТОВ, які були оформлені протоколом №1 від 24.03.2021 р.

З огляду на відсутність кворуму, передбаченого статутом ТОВ, він вважає, що такі збори були неповноважними, а прийняті за його відсутності рішення загальних зборів порушують його права. Адже він не зміг взяти участь у загальних зборах, обговорювати та проголосувати щодо питань порядку денного (заміни керівника ТОВ).

Що прописано у Протоколі загальних зборів?

За змістом Протоколу №1 загальних зборів ТОВ 24.03.2021 р. були ухвалені такі рішення:

1. Для проведення загальних зборів та оформлення протоколу обрати головою загальних зборів учасника 2 Товариства.
2. Роботу директора Товариства в 2020 році визнати задовільною, затвердити результати фінансово-господарської діяльності Товариства та річну фінансову звітність за 2020 рік.
3. Припинити з 24.03.2021 року повноваження директора Товариства та звільнити його зі займаної посади за власним бажанням.
4. Призначити з 25.03.2021 року на посаду Товариства нового директора.
5. Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників покласти на Товариство.

Втім, учасник-позивач вважає рішення загальних зборів таким, що порушує його права бути на зборах та голосувати через те, що згідно з п. 11.5 Статуту ТОВ (в редакції від 20.03.2017) збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють сукупно понад 70% голосів.

Натомість згідно з Протоколом участь у загальних зборах та голосуванні взяли 3 учасники, які сукупно володіють 65% голосів.

Цікаво! До статуту ТОВ включено положення щодо кворуму загальних зборів, яке було передбачено ще попередньою редакцією ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону про госптовариства – загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупно понад 50% голосів. Установчими документами товариств, у статутному капіталі яких відсутня державна частка, може бути встановлений інший відсоток голосів учасників (представників учасників), за умови присутності яких загальні збори учасників вважаються повноважними.

Оскільки учасників було троє та кількість їх голосів становила 65%, що менше, ніж 70% голосів учасників, то такі загальні збори не повноважні приймати будь-які рішення (відсутній кворум).

Увага! Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону про ТОВ/ТДВ діючі товариства мали оновити свої статути з 17.06.2018 р. по 17.06.2019 р. Інакше статути втрачають чинність та діє виключно Закон про ТОВ/ТДВ. У коментованій нами справі впродовж «перехідного періоду» положення Статуту ТОВ не змінювалися – діяла редакція до 17.06.2018. Тобто Статут та його норми щодо кворуму, порядку голосування та правила щодо кількості голосів для прийняття рішень загальними зборами втратили чинність 17.06.2019 р.

І за новим Законом про ТОВ/ТДВ зміна керівника голосується більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч. 4 ст. 34 Закону про ТОВ/ТДВ). Причому про присутніх на зборах (кворум) тут взагалі не йдеться.

Втім, якщо у статуті є відповідна норма щодо кворуму, то вона має бути витримана. Такої ж думки дотримується й суд першої інстанції.

Дозволено все, крім того, що прямо заборонено законом

Закон про ТОВ/ТДВ не містить вимог щодо кворуму Загальних Зборів учасників товариства.

Проте ч.ч. 5, 6 ст. 11 Закону про ТОВ/ТДВ передбачено відомості, які зазначаються у статуті товариства, зокрема, статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

Закон про ТОВ/ТДВ допускає принцип – «якщо статутом не встановлено інше / інший порядок / інший строк / особливий порядок / інші умови / іншу особу / іншу назву», тощо.

Отже, Закон допускає врегулювання учасниками товариства всіх своїх корпоративних правовідносин на власний розсуд, окрім випадків прямо заборонених або безальтернативно визначених законом.

Важливо! Закон про ТОВ/ТДВ, хоча прямо й не встановлює необхідності дотримання певної кількості голосів учасників для визнання зборів повноважними, проте залишає на власний розсуд учасників можливість передбачити відповідний порядок проведення загальних зборів у статуті. При цьому Закон очевидно не містить прямої заборони щодо погодження учасниками у статуті умови про кворум найменшої кількості голосів, необхідної для визнання загальних зборів повноважними.

Тому суд першої інстанції доходить висновку, що оскільки положення п. 11.5 статуту ТОВ щодо кворуму у розмірі понад 70% відповідали чинному на момент його затвердження законодавству не суперечать положенням Закону про ТОВ/ТДВ, іншим актам чинного законодавства, а тому учасники товариства під час проведення 24.03.2021 р. загальних зборів повинні були керуватися такими положеннями статуту як обов`язковими.

Отже, проведення загальних зборів ТОВ всупереч вимогам статуту Товариства за відсутності учасника 1 (35% частки СК) та відповідно мінімальної кількості голосів, необхідної для визнання таких зборів повноважними, порушує корпоративні права учасника 1, а саме право на участь в управлінні товариством, право на участь у загальних зборах, право голосу з питань порядку денного та є підставою для визнання недійсними рішень, які на них прийняті.

Кворум не допустимий за новим Законом про ТОВ/ТДВ

Апеляційна інстанція та ВС дійшли іншого висновку – встановлення Статутом Товариства, який є локальним актом ненормативного характеру, вимог щодо забезпечення кворуму на загальних зборах учасників, за наявності на цих зборах учасників, які володіють кількістю голосів, необхідних для прийняття рішень з питань порядку денного, що встановлено ст. 34 Закону про ТОВ/ТДВ, суперечить вимогам ст. 14 ЦКУ, згідно з якою особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до п. 11.3 Статуту ТОВ рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників. Щодо інших окремих питань — враховується кількість голосів від загальної кількості голосів учасників.

Водночас колегія суддів зазначає, що кворум та загальна кількість голосів, необхідних для прийняття загальними зборами рішення, не є тотожними поняттями.

Кворум встановлює вимоги щодо найменшої кількості учасників зборів, необхідної для визнання таких зборів правомочними приймати рішення з питань порядку денного.

Водночас вимоги щодо загальної кількості голосів, необхідних для прийняття загальними зборами рішення, встановлюють лише найменшу кількість голосів учасників, за яких рішення загальних зборів вважаються прийнятими.

Проте, яким би правильними, на наш погляд, не були висновки ВС, все ж суд відмовив учаснику 1 – адже для заміни керівника достатньо простої більшості голосів (ч. 4 ст. 34 Закону про ТОВ/ТДВ), яких було 65% та є достатніми для прийняття рішення загальними зборами.

Від редакції

На прикладі вищенаведеного ми маємо важливе зауваження для всіх ТОВ, які досі не оновили свої статути. А саме: при прийнятті рішень на загальних зборах, порядку голосування та розрахунку кількості голосів, достатніх для прийняття рішення, слід керуватись не застарілим Статутом (він є недійсним з 17.06.2019 р.), а виключно нормами Закону про ТОВ/ТДВ.

Автор: Канарьова Наталія

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз’яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Усі новини рубрики «Судова практика»

Судова практика за останні два роки має чіткі висновки щодо порядку бронювання, отримання документів про бронь та повідомлення ТЦК про такі обставини, що звільняють від призову, та щодо оскарження дій ТЦК

Враховуючи факт виявлення нестачі підакцизних товарів, що підтверджено підписом відповідальної особи позивача, суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновком ДПС про нарахування ПЗ зі сплати акцизу у межах спірних правовідносин

Суд дійшов висновку про неможливість вмістити за один раз до авто кількість пачок сигарет, яка зазначена у кожній ТТН. А отже, ТТН поза розумним сумнівом не підтверджують перевезення тютюнових виробів

Визнаючи дату узгодження ППР, суд здійснив аналіз приписів податкового законодавства з метою встановлення ознак визнання податкового боргу безнадійним з урахуванням всіх обставин

Факт видачі нерезидентом довіреності фізичній особі є звичайним вибором представника, а не призначенням повіреного або провадженням діяльності постійного представництва