§ 11. Що називають історичними подіями та явищами
Уявіть, що ви прибули до іншої країни і маєте можливість відвідати урок історії. Про що передусім ви хотіли б дізнатися?
1. ЩО ТАКЕ ІСТОРИЧНА ПОДІЯ
Встановіть, чому історикам важливо зрозуміти сутність, причини та наслідки подій.
З давніх-давен твори про життя людей у минулому містять відомості про засвоєння нових земель та війни, про будівництво міст та відкриття шкіл, про діяльність окремих людей та їх груп. Історики шукають відповіді на запитання, чому змінилися кордони і влада в державі, чому господарство в сусідній країні давало більше прибутку, як пов’язані між собою торгівля та виробництво, як релігія і культура впливали на людей. Тобто вчені з’ясовують, що у минулому може розглядатись як історичні події та явища.
Історичні події — те, що відбулося з людьми в минулому в певний час та в певному місці: подорожі, битви, відкриття тощо.
Історичні події — це, наприклад, спорудження храму Софії Київської на початку XI століття, укладання першого списку-реєстру козаків у 1572 році, Перша світова війна у 1914-1918 роках, чемпіонат Європи з футболу у червні 2012 року тощо. Історики вивчають події, перебіг яких вони зазвичай не спостерігали або ж участі в яких не брали. Зрозуміти, що саме, коли та з ким відбулося, вчені намагаються на основі історичних джерел. Важливо з’ясувати причини і наслідки подій.
Одні історичні події мають велике значення і можуть тривати упродовж років. Інші — швидкоплинні і можуть здаватися дріб’язковими, навіть непомітними. Однак, так чи інакше, вони в різний спосіб впливають на життя людей. Наприклад, війна стосується всього населення країни, тоді як будівництво школи в селі — лише його мешканців. Зрозуміти значущість події можна лише з часом, визначивши її вплив на долю людей і те, яке явище ця подія відображає.
2. ЯКІ ПОДІЇ ТА ЯВИЩА ВИВЧАЄ ІСТОРІЯ
З’ясуйте, що таке історичні явища, які події та явища вивчає історія.
Історія як наука цікавиться не лише окремими подіями. Для дослідження минулого необхідно розуміти, що таке історичні явища.
Події та явища відрізняються між собою тривалістю, кількістю учасників, впливом на життя суспільства. Події є поодинокими, завжди мають конкретну дату і відбуваються у певному місці з участю конкретних людей. Явища є сукупністю подій, що повторюються у певній послідовності і мають спільні ознаки.
Коли науковці вивчають таке явище, як війна, вони встановлюють причини війни (тобто чому і з якою метою її розпочали), перебіг подій (битв, переговорів тощо) та до чого вона призвела; порівнюють військову техніку та результати битв. Однак цього недостатньо, аби вичерпно дослідити війну як явище. Важливо зрозуміти роль полководців і рядових солдат, збагнути, як вплинула війна на людей на фронті і в тилу, на дорослих і дітей.
Дослідження історії кораблебудування, винайдення компасу та морських карт допомагає історикам вивчити таке явище, як географічні відкриття. При цьому бажано з’ясувати, з якою метою люди вирішили мандрувати, як і коли вони це робили, чому одним усміхнулась удача, а іншим — ні.
Вивчення такого явища як повсякденне життя неможливе без знань з історії одягу, посуду, взаємостосунків у сім’ї, ставлення до дітей і жінок.
3. ЯК ДОСЛІДЖУЮТЬ ІСТОРИЧНІ ПОДІЇ ТА ЯВИЩА
Може скластися враження, що дослідження історичних подій і явищ — це не надто складне завдання. Але це тільки на перший погляд! Вивчаючи події та явища минулого, дослідник повинен поставити якомога більше запитань.
Як досліджувати історичні події та явища
Вивчаючи матеріал про історичні події та явища, послідовно відповідайте на запитання:
• Хто, на вашу думку, брав участь у цих подіях? Чи всіх учасників названо?
• Яких груп людей у суспільстві стосуються дані події та явища?
• Які наслідки події можна визначити?
• Чи це поодинока подія? Чи одна з багатьох подібних?
• Яке історичне явище відображає ця подія (разом з іншими, подібними до неї)?
На деякі із запитань можна знайти відповідь одразу, інші потребують тривалих досліджень, збору документів, роботи з історичними джерелами, вивчення схожих подій та явищ в інших країнах чи в інші часи.
Уявіть себе істориком-дослідником. Проаналізуйте текст, визначаючи описані події і явища на основі наведених вище запитань.
З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКИХ ЗАЛІЗНИЦЬ
Початком історії залізниць вважається дорога із залізними рейками, по якій у 1825 році в Англії проїхав перший потяг з паровозом попереду. Після цього у багатьох країнах Європи почали будувати залізниці як швидкий і заощадливий вид транспорту та зв’язку.
Спочатку будували колії для перевезення вантажів кіньми. Ці залізні дороги називали «чавунками», адже для їх виготовлення використовували чавун (сплав металів). Першою такою «чавункою» на території України вважається колія протяжністю в один кілометр поблизу Севастополя. Її побудував морський офіцер Дмитро Волохов для перевезення вантажів на забудову.
Першою залізницею з використанням паровозів на території України, що входила тоді до складу Австро-Угорської імперії, є сполучення між містами Перемишль (сучасна Польща) та Львів, яка діє з 1861 року. Пуск першої залізниці на території України, що входила тоді до складу Російської імперії, відбувся 1865 року. Вона з’єднувала морський порт Одесу та місто Балту, куди привозили багато збіжжя, вирощеного на українських землях. За два роки залізничне сполучення було продовжено до міста Єлісаветград (сучасне м. Кіровоград). Так, щороку будувалося багато нових залізничних шляхів, налагоджувалося залізничне сполучення між найбільшими містами України.
Розвиток промисловості давав можливість отримувати багато металу на будівництво колій, паровозів, вагонів. Залізницею можна було перевозити одночасно та швидко велику кількість вантажу. Серед таких вантажів були і вугілля, і ліс, і зерно, й устаткування. Будівництву залізниць сприяв технічний прогрес і розвиток промисловості у другій половині XIX століття. Завдяки цьому на українських землях відбувалося економічне зростання.
Перший паровоз, виготовлений на території України у м. Луганську. 1900 р.
1. Що таке історичні події? Наведіть приклади.
2. Що таке історичні явища? Наведіть приклади.
3. На які запитання потрібно відповісти історикам, аби дослідити історичні події та явища?
4. Сучасниками чи свідками яких історичних подій були особисто ви? Опишіть їх відповідно до інструкції, наведеній у пункті 3 параграфа.
5. Історики стверджують: «Предметом історії є людина. Скажімо точніше — люди», а також «Історія — це світ подій та явищ». Як ви розумієте ці вислови? Суперечать вони один одному чи доповнюють?
6. Спираючись на ілюстрації, опишіть розвиток телефонного зв’язку як історичне явище.
Працюючи з наведеним нижче переліком історичних подій:
1) розташуйте кожну з них на лінії часу в зошиті;
2) виберіть 2-3 події та дослідіть їх за поданими в інструкції параграфа запитаннями.
У 1187 році вперше у писемному джерелі було вжито назву «Україна».
У першій половині XVIII століття на землях Лівобережної України (у Чернігові, Харкові, Переяслові) почали діяти колегіуми; у м. Глухів — перша в Україні музична школа.
У 1840 році у Петербурзі вийшов друком перший «Кобзар» Т. Г. Шевченка.
У 1960 році в м. Києві було відкрито першу з трьох ліній метро. Ділянка метро між станціями «Вокзальна» і «Дніпро» започаткувала швидкі підземні перевезення у столиці.
Українська спортсменка Оксана Баюл у 1994 році стала олімпійською чемпіонкою з фігурного катання.
Урок 18. Що таке «історична карта»
Кожна подія, яка відбулася в історії, сталася в певному місці. Це можна показати на географічній карті за допомогою умовних позначок. Щоб дізнатися, що означає та чи інша позначка, укладають пояснення та розташовують поруч із картою. Такі пояснення називають легендою.
Географічна карта розповідає про місцевість, а історична – про події, що траплялися на цій місцевості. Контури континентів, морів, розташування річок, гір, міст чи сіл із часом змінюються. Залежно від масштабу карти ці зміни будуть більш або менш помітні.
Історична карта – це позначення історичних подій, явищ чи процесів на карті за допомогою спеціальних позначок.
Портолан (карта портів). Картограф Граціозо Бенінкаса. Італія. 1470 рік
Інколи поняттям «історична карта» позначають і старовинну карту, створену в давнину. Давні карти фіксують знання й уявлення, які мали люди на час їх створення. Тому на старовинних картах можуть бути відсутні деякі країни, острови чи навіть континенти. Що більше людство накопичує знань про довколишній світ, то карти стають точнішими. Точніше можемо позначити й історичні події.
Подія – будь-яка зміна, яка трапилася в певному місці та в певний час.
1. Розгляньте старовинну історичну карту «Портолан» й дайте відповіді на запитання.
- 1. Коли й хто створив цю карту? Що на ній позначено?
- 2. Де позначено територію сучасної України? Чи легко було вам це визначити?
- 3. Порівняйте цю карту із сучасною. Що є подібним та відмінним? Що є сталим? Що змінилося?
- 4. Яка частина карти залишилася незавершеною? Як гадаєте, чому?
Про що можна дізнатися з історичних карт?
Історична карта може чимало розповісти про події минулого. З карти можна дізнатися про визначні відкриття, епохальні битви, напрямки розселення давніх спільнот, поширення мов та безліч іншої важливої інформації.
Подія – це будь-яка зміна, яка трапилася в певному місці та часі. Події позначають на карті крапкою або іншим спеціальним символом. Поряд вказують дату, коли ця подія трапилася. Якщо події пов’язані між собою, то на карті їх іноді з’єднують. Так роблять, коли описують перебіг війни, революції тощо.
Не всі події відбуваються водночас і в одному місці – вони можуть повторюватися або тривати довго, охоплювати цілі міста, регіони, інколи – увесь світ. Тоді говорять про історичні явища. На карті території, де відбувалися події, зафарбовують певним кольором. У назві карти та в легенді вказують дати початку й завершення цих подій і явищ.
Коли ми хочемо відстежити історичний процес, то мусимо порівнювати кілька карт різних історичних періодів. Тоді зможемо побачити певні закономірності, зрушення чи, навпаки, те, що залишається незмінним.
2. Розгляньте карту «Поширення різних назв чаю на теренах Європи». Поміркуйте, у яких країнах напій називають «чай» (як в Україні), а в яких «ті» (у Великій Британії) чи «те» (у Франції). Чи є для цього історичні передумови? Прочитайте медіатекст про походження слова «чай». Пригадайте приклади продуктів, названих за регіоном походження чи поширення.
Поширення різних назв чаю на теренах Європи
Слова, які використовують як назву чаю у більшості мов світу, походять із китайської мови. Адже батьківщиною цього напою є Китай. Однак не в усіх мовах на позначення чаю використовують назви, що походять від того самого китайського слова. Деякі виводять цю назву від китайського слова «ча», тимчасом як інші – від китайського «те».
Дослідник Остен Дал стверджує, що розбіжності залежать від того, як історично країни отримали вперше цей напій – через Голландію чи Португалію. Португальці були першими європейськими імпортерами чаю і торгівлю вели через Макао (місто на півдні Китаю). Пізніші голландські торгові шляхи проходили через інші регіони країни. Мешканці тих регіонів вимовляли ці слова по-різному. Тому європейці також використовували різні місцеві назви рослини й напою. Отже, назва чаю в європейських мовах залежить від того, пролягали через ті країни історично голландські чи португальські торговельні шляхи.
За матеріалами сайту MapsMania: https://googlemapsmania.blogspot.com/2018/09/tea-or-chai.html
Як розуміти історичну карту?
Історична карта (або мапа) містить усю необхідну інформацію, щоб її «прочитати», навіть якщо ви нічого не знаєте про ту чи іншу історичну подію, явище чи процес. Спочатку зверніть увагу на назву (або підпис): це відповідь, що позначено на карті та про який час ідеться. Потім зверніться до умовних позначень (легенди). Кожну з позначок послідовно відшукайте на карті. Якщо між позначками є з’єднання або можна простежити якісь закономірності, то ви все робите правильно.
3. Розгляньте історичну карту та дайте відповіді на запитання. Знайти відповіді вам допоможуть заголовок, легенда та умовні позначення на самій карті.
2. Чи зрозуміло, де які сторони світу на карті? Які географічні об’єкти на карті вам відомі?
3. Як позначено на карті міста та країни?
4. Що може означати цей знак на карті? Як дізнатися точно? У якій частині карти це написано?
5. За яким принципом дібрано події та як їх позначено на карті? Чи далеко від вашого населеного пункту відбулися ці події? Яка з подій, позначених на карті, відбулася:
Як географічне розташування впливає на життя та діяльність людини?
Якщо на карті ви помітили знайомі географічні назви, то зможете визначити, як далеко від вас відбулися історичні події чи процеси.
Це історичні події, пов’язані з діяльністю людей, тому на картах позначають той світ, який освоїла людина.
Історичні події можемо позначити будь-де: і на суші, і на океанах. Найбільші поверхні суші називають континентами. Це Євразія, Північна та Південна Америки, Африка, Австралія та Океанія, Антарктида. Україна розташована в Європі, що є частиною Євразії.
Річки, моря, гори, пустелі та інші географічні об’єкти не лише поділяють карту на частини – вони розділяють та об’єднують людей. Як ви помітили на карті України, на заході природним бар’єром нашої держави є Карпати. На півдні – Чорне та Азовське моря, на півночі – ліси та річки.
Кожен регіон має особливий рельєф, характерні погодні умови. Від них залежали особливості господарювання місцевого населення. Чорноземні ґрунти і помірний клімат забезпечували високі врожаї, а на великих річках розвивалася торгівля. Такі можливості та природні багатства часто приваблювали загарбників. Тому на наших теренах не лише процвітала торгівля, але й тривали кровопролитні війни. Плекаючи багату культуру, українці мусили обстоювати власне право на неї у тривалій і виснажливій боротьбі. Проголошення незалежності України не далося нашому народові легко.
Карта технічних винаходів
Погодні умови впливають і на історичні події. Теплий клімат Півдня України, сприятливі для землеробства умови, повноводні річки, що протікали цими землями, спонукали давніх греків обрати чорноморське й азовське узбережжя для заснування міст-колоній.
Клімат із часом також зазнає змін, бувають періоди потеплінь і похолодань. Коли терени України вкривав льодовик, люди не бажали тут оселятися. Потепління сприяло поступовій появі первісних людей на наших землях.
Нині триває період глобального потепління. Воно призводить до посух та неврожаїв, голоду і хвороб. Недбала діяльність людини зменшує кількість природних ресурсів, а потреба у них постійно зростає. Це призводить до конфліктів між державами, що іноді вирішуються навіть силою зброї.
Виконайте проєкт
Створіть власну історичну карту. Ви можете вигадати власні умовні позначки для такої карти. Це може бути уявна карта.
– місце й час вашого народження;
– місце, де ви живете, та час, відколи тут оселилися;
– місце, де розташована ваша школа та час, відколи ви там навчаєтеся;
– місця, які ви відвідували та час цих відвідин;
– події, які колись сталися в цих місцях;
– події з вашого особистого життя;
– важливі історичні місця, розташовані поблизу.
Поділіться враженнями
Карта якого масштабу у вас вийшла (села/міста/області/країни/континенту тощо)?
Які події ви обрали, щоб позначити на карті? Чому? Чи є місця, які відвідували і ви, і ваші однокласники?
ПІДСУМОВУЄМО
1. Про що можна довідатися з історичної карти? Навіщо створювати історичну карту?
2. Що таке умовні позначки? Чи легко зрозуміти умовні позначки, якщо немає пояснення?
3. За допомогою додаткових джерел інформації поясніть, як клімат, географічне розташування, наявність певних ресурсів впливає на життя вашої громади.
4. Розв’яжіть історичні задачі, користуючись картою винаходів (с. 79).
– створення Адою Лавлейс перших програм для обчислювальних машин чи поява фотоапарата в Україні;
– винайдення фотоапарата чи винайдення мікроскопа;
– поява в Україні першого автомобіля чи перший в Україні кінопоказ.
– перший в Україні кінопоказ;
– проведення досліджень Марією Складовською-Кюрі;
– винайдення радіо Гульельмо Марконі.
• Які події відбулися в одній країні?
– винайдення холодильника Карлом фон Лінденом;
– відкриття друкарні Іваном Федоровичем;
– створення комп’ютера Морісом Вілксосом та Біллосом Ренвіком;
– створення акваріуму Жанною Віллепре-Пауер;
– створення автомобілів Даймлером і Бенцом;
– відкриття фотоательє Йосипом Хмелевським.
5. Визначте місце подій (континент, країна, місто, точне місце).
– перший кінопоказ братів Люм’єр;
– відкриття Архімедом наукових законів;
– розв’язання Джорджем Данцигом рівнянь, які неможливо вирішити;
– початок Революції Гідності.
• Які події відбулися в одній країні?
– виходить газета «Одеський листок»;
– розв’язання Джорджем Данцигом рівнянь;
– відкриття Архімедом фізичного закону;
– відкриття Персі Спенсером мікрохвиль;
– створення Грачіозо Бенінкасою атласу портів та морів.
Вступ. Що таке історія
1. Для чого потрібно вивчати історію? Напевно, ви замислювалися над цим питанням. Відповідь на нього здається простою й очевидною — вивчаючи минуле, ми будуємо своє майбутнє, керуючись досвідом поколінь, які жили до нас. Проте чи так це? Можна сказати собі: я ж, мовляв, не знаю минулого, і нічого зі мною не сталося і не станеться. У той самий час усі ми хочемо, щоб наші невдачі, помилки й розчарування залишилися в минулому, а в майбутньому нас супроводжували успіх і багатство. Однак майбутнє й минуле — це час, куди ми не можемо потрапити від помаху чарівної палички. Нас завжди оточує сьогодення, коли треба приймати рішення, які вплинуть на майбутнє. Події сьогодення — це факти, які вже завтра, через тиждень, місяць або рік вважатимуться минулим. Таким чином, усі ми походимо з минулого, воно є частиною нашого життя. Минуле може бути героїчним, великим, трагічним, прекрасним або таким, яке хочеться забути. Із минулого випливають сьогодення й майбутнє. Минуле — це наше життя й наша історія.
Давні греки, які винайшли історію як науку, називали її «наставницею життя».
Зображення і статуя музи історії Кліо.
Тривалий час історію розглядали не як окрему науку, а як частину літератури та мистецтва. Не випадково в грецькій міфології покровителькою історії вважалася одна з муз. Її зображували у вигляді молодої жінки із сувоєм папірусу або пергаменту в руці. Ім’я музи історії Кліо походить від грецького слова «прославляю». І дійсно, перші історичні твори, як правило, прославляли правителів. Проте згодом історики намагалися розібратися в подіях, дати їм пояснення, відповісти на питання: чому відбулося саме так, чим керувалися у своїх діях правителі.
2. Історія як наука. До історії слід ставитися не лише як до науки. Її можна розглядати як захоплюючий спосіб пізнання світу. Тут кожен знайде для себе щось цікаве. До того ж історія не раз дивувала людство своєю властивістю повторюватися. Це відбувається й зараз.
Також історію слід вивчати і розуміти, щоб бути по-справжньому освіченою людиною. Ми маємо знати й пам’ятати, як зароджувалася й розвивалася державність нашої країни, який шлях пройшов її народ, як розвивалася культура людства. Це ті знання, які роблять людину громадянином і патріотом.
Одного разу розпочавши вивчати історію, людина не може зупинити цей довгий і такий цікавий процес. Часто він триває все життя. Історія оточує нас у наших містах і селах, вона живе в пам’яті наших бабусь і дідусів, у нашому сьогоденні. Треба тільки мати бажання долучитися до її таємничого і захоплюючого змісту. За підрахунками вчених, історію вивчають і досліджують майже 90% людства. Іноді вони про це навіть не здогадуються.
Наша планета — це спільний дім усіх народів, що її населяють. Кожен народ має своє минуле. Історики різних країн ретельно досліджують події минулого. Історію всіх народів світу називають всесвітньою історією.
Історія розвитку людського суспільства на землях, які тепер об’єднує наша держава, має назву історія України. Вона є невід’ємною частиною європейської та всесвітньої історії.
Вчених, які досліджують минуле людських спільнот, називають істориками. Ці люди вивчають його за правдивими подіями минулого, або історичними подіями. їхня праця є цікавою, але водночас дуже складною. Вона має важливе значення для всіх нас. Історія не закінчиться до того часу, поки на нашій планеті існує людство. Своїми вчинками й діями ми продовжуємо її. Тому саме від нас залежить, якою буде історія нашої Батьківщини.
Розгляньте малюнок. Які предмети, що асоціюються у вас зі словом «історія», ви б додали до зображеного набору? Поясніть свій вибір.
Історія — наука, що вивчає минуле людства.
Історія України — наука, що вивчає події, пов’язані з розвитком людського суспільства на українських землях, відповідно до послідовності, у якій вони відбулися.
Історична подія — сукупність пов’язаних між собою важливих фактів життя суспільства.
Таким чином, слово «історія» мае давньогрецьке походження й перекладається як «дослідження», «оповідь про події». Цим терміном також називають науку, що вивчає минуле людських спільнот, які заселяли нашу планету від найдавніших часів.
Ознайомившись із поняттям «історія», розпочнімо її вивчення. Ключовою ланкою в історії є історичні події.
Розгляньте схему. Проаналізуйте за її допомогою одну з важливих подій свого життя.
ОПИС ІСТОРИЧНОЇ ПОДІЇ
ЗВ’ЯЗОК ІСТОРІЇ ІЗ ЖИТТЯМ
Спробуйте пояснити наведену схему.
Запитання та завдання
1. Що таке історія? Що означає слово «історія»?
2. Наведіть приклад історичної події.
3. Що вивчає історія України? Що вивчає всесвітня історія?
4. Чи правильне твердження, що всесвітня історія є складовою історії України?
5. Навіщо нам знати про минуле? Поясніть, як ви розумієте вислів «Історія — наука про минуле людства».
6. Чому, на вашу думку, потрібно знати історію своєї держави?
7. У чому полягає головний здобуток праці істориків?
8. Що чекає на народ, у якого відсутня інформація про події минулого? Поясніть свою думку.
9. Запишіть три аргументи на користь того, навіщо вивчати історію.
10. Запишіть події з вашого життя, які пов’язують минуле, сьогодення і майбутнє.
