ДНК означає дезоксирибонуклеїнову кислоту. Вона складається з одиниць біологічних будівельних блоків під назвою нуклеотиди. ДНК є життєво важливою молекулою не тільки для людей, але й для більшості інших організмів. ДНК містить спадковий матеріал і наші гени – саме це робить нас унікальними.24 бер. 2020 р.
У переважній більшості випадків (окрім деяких вірусів, що містять одноланцюгові ДНК) макромолекула ДНК складається з двох ланцюгів, орієнтованих азотистими основами один проти одного. Ця дволанцюгова молекула утворює спіраль. У цілому структура молекули ДНК отримала назву «подвійної спіралі».
ДНК – це дволанцюговий полімер нуклеїнової кислоти, який є первинним спадковим матеріалом у більшості живих організмів. Кожна нитка ДНК складається з ковалентно зв'язаних нуклеотидів. Кожен нуклеотид складається з цукру, фосфату та азотистої основи.
ДНК — дезоксирибонуклеїнова кислота. Цукор — дезоксирибоза, азотисті основи: пуринові — гуанін (G), аденін (A), піримідинові — тимін (T) і цитозин (C). ДНК часто складається з двох полінуклеотидних ланцюжків, направлених антипаралельно.
У ДНК використовується чотири нуклеотиди — аденін (А), гуанін (G), цитозин (С) і тимін (T), які в україномовній літературі також часто позначаються літерами А, Г, Ц і Т відповідно. Ці букви складають «алфавіт» генетичного коду.
Молекула дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) складається з двох спірально закручених ланцюгів. Ланцюги у молекулі ДНК протилежно спрямовані.
Дезоксирибонуклеї́нова кислота́ (ДНК) — один із двох типів природних нуклеїнових кислот, яка забезпечує зберігання, передавання від покоління до покоління і впровадження генетичної програми розвитку й діяльності живих організмів. Основне призначення ДНК в клітинах — …
