Косарь: сколько это и почему так называется?

Косарь – это не только человек, косящий сено, но и на жаргоне – некое количество денег. Если честно, не помню, сколько – подобным жаргоном не пользуюсь.
Но, тем не менее, интересно разобраться в происхождении такого жаргона. Во-первых, сколько это, а во-вторых и главных, – откуда такое слово?
И картинка в тему:

35.9k 595 595 золотых знаков 1.3k 1.3k серебряных знака 1.9k 1.9k бронзовых знаков
10 – чирик, червонец; 100 – косая, косарь; 1000 – штука, штукарь; 1000000 – лимон, миллион.

2 ответа 2

Косарь — это тысяча (рублей). Версию нашёл такую:

В период гиперинфляции 20-х годов XX века до введения золотого червонца ассигнацию в 1000 рублей называли “косая” или “косарь” (Купил 10 фунтов хлеба за две косых). Дело в том, что на первых ассигнациях раньше надпись шла по диагонали (косая). Поэтому бумажные ассигнации стали называть “косая”, “косуха”, “косуля”, “косач”, “коса”, “косарь”.

2,616 4 4 золотых знака 23 23 серебряных знака 31 31 бронзовый знак

Приведу в довесок цитату из “Очарованного странника” Лескова (1872—1873 года):

А в руках она держит большой поднос, на котором по краям стоят много стаканов с шампанским вином, а посредине куча денег страшная. Только одного серебра нет, а то и золотом и ассигнации, и синие синицы, и серые утицы, и красные косачи, — только одних белых лебедей нет.

.

Да с этим враз руку за пазуху, вынул из пачки сторублевого лебедя, да и шаркнул его на поднос.

Из Википедии про ассигнации 1818-1849 годов:

В обиходе бумажные деньги часто именовались по расцветке.

Жёлтенькая 1 рубль
Зелёненькая 3 рубля
Синенькая (синица, синюха) 5 рублей
Красненькая 10 рублей
Беленькая 25 рублей
Радужная 100 рублей
Серенькая 200 рублей

Почему “красные косачи” – у меня нет идеи. Возможно, со словом “косарь” они не имеют ничего общего.

Из данной информации я предполагаю, что ассигнации ассоциировались с птицами согласно цвету, но у тетерева-косача из красного только брови.

Що таке 100 косарів

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

КОСАРІ КОЛОНІЗУЮТЬ ГАЛИЧИНУ

Ще не встигли влягтись на форумах жваві обговорення знахідки у Галицькому національному парку найрідкіснішої орхідеї України – Офрису бджолосного, як сьогодні пропонуємо Вашій увазі ще одну сенсаційну новину – виявлення тут же гніздівлі Косаря блідо-рожевого (Platalea leucorodia Linnaeus, 1758). Цей великий рідкісний птах розпочав колонізацію Галичини у Верхньому Подністров’ї…

Дорослий Косар у польоті. Галицький національний парк. Джерело ілюстрації: Василь Маланюк

Гніздо із пташенятами дивовижного птаха – Косаря блідо-рожевого (Platalea leucorodia Linnaeus, 1758), якого ще часом називають ковпицею або колпицею, 8 червня цього року виявила орнітологічна експедиція Галицького національного природного парку. Науковці проводили планове обстеження стану гніздової колонії Чаплі білої (Egretta alba (Linnaeus, 1758) на одній із постійних орнітологічних пробних площ, кільцювали пташенят, моніторили чисельність біляводних птахів, коли у одному із гнізд виявили явно “не чапленят”!

“Це справжня сенсація! – говорить пан Володимир Бучко – зоолог хребетних тварин, орнітолог, начальник наукового відділу Галицького національного парку – Раніше вважалося, що Косарі залітають у Верхнє Подністров’я підчас кормових міґрацій. Існують навіть літературні дані про те, що Косарі є пролітним видом для Галичини при міґраціях між Балтикою та Причорномор’ям, однак така точка зору не була сприйнятою науковою спільнотою і відкинута нею.”

Пан Володимир Бучко із пташеням Косаря у Галицькому національному парку. Джерело ілюстрації: Василь Маланюк

У багатьох орнітологічних зведеннях існують згадки про виявлення поодиноких особин Косаря у різних частинах Західної України – від Буковини до Галичини та Закарпаття. Одначе, даних, які б підтверджували факти гніздівлі цього птаха, відсутні.

“У 2006 році – продовжує пан Володимир Бучко – ми вперше виявили пару Косарів, які проявляли елементи гніздової поведінки – при нашій появі кричали, помітно нервували, кружляли над дослідною територією тощо. Проте, якогось підтвердження гніздівлі ми тоді не знайшли, за винятком не ідентифікованого нами гнізда із одним яйцем, можливо гніздо Гуски сірої (Anser anser (Linnaeus, 1758), а може і ні… Ймовірно, дана пара гніздиться на нашій території уже впродовж півдесятка років, а підтвердження цього з’явилось лише тепер…”

Косар блідорожевий – це великий птах, заввишки 80-90 см, з розмахом крил 1,15-1,4 метра і вагою до 2 кг. Він належить до родини Ібісових (Threskiornithidae Poche, 1904), з ряду Лелекоподібні (Ciconiiformes Bonaparte, 1854). У світовій фауні налічується 6 видів Косарів: наш вид – Косар блідо-рожевий проживає на болотах та у плавнях від Європи та Північної Африки, через усю Азію, до Японії; Косар жовтуватий (Platalea flavipes Gould, 1838) розповсюджений від Австралії до Нової Зеландії з околишніми островами; Косар королівський (Platalea regia Gould, 1838) заселяє території від Індонезії, Нової Ґвінеї, Австралії, до Нової Зеландії та Океанії; Косар африканський (Platalea alba Scopoli, 1786) звичайний для Африки та Мадаґаскару; Косар малий (Platalea minor Temminck & Schlegel, 1849) трапляється на Далекому Сході – від Японії і Кореї до Тайваню; Косар рожевий або Ая-ая (Platalea ajaja (Linnaeus, 1758) – у манґрових болотах обох Америк.

В Україні гніздові території Косаря блідорожевого були відомі лише із плавнів у дельті Дунаю, гирлі Дністра та затоці-озері Сиваш на Азовському морі. Орнітологи оцінювали їх чисельність близько 200-250-ти гніздових пар. Однак, знаходження цього виду у Галичині ставить перед вченими питання про причини появи цих птахів тут і стану причорноморських популяцій…

Пташеня Косаря блідо-рожевого у Галицькому національному парку. Джерело ілюстрації: Василь Маланюк

“Вид століттями гніздився у плавнях Північного Причорномор’я – веде далі пан Володимир Бучко – і тут раптом його виявляємо у Верхньому Подністров’ї! Поширення так далеко від природного ареалу може бути пов’язаним із глобальним потеплінням на Землі, викошуванням і випалюванням очерету у плавнях, будівництвом автошляхів та наростанням фактору неспокою, що примушує їх переселятися…”

Косар блідо-рожевий занесений до Червоної книги України, де йому присвоєно природоохоронний статус – “вразливий вид”, тобто такий, що у найближчому майбутньому може бути віднесеним до категорії “зникаючих”, якщо триватиме дія факторів, які негативно впливають на стан його популяцій. Вид також охороняється цілою низкою міжнародних конвенцій та угод, наприклад, Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES, Вашинґтонська конвенція), Конвенцією про збереження міґруючих видів диких тварин (Боннська конвенція), Конвенцією про збереження дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція), Угодою про охорону Африкансько-Європейських біляводних міґруючих птахів (AEWA), Конвенції про водно-болотні угіддя, як середовища існування водоплавних та біляводних птахів (Рамсарська конвенція).

Незважаючи на такий великий перелік найрізноманітніших міжнародних та національних документів, що захищають Косаря, Міжнародний союз охорони природи (IUNC) у 2010 році відніс цей вид до найменш уразливих. Фахівці таке рішення вмотивовують тим, що територія гніздування Косаря блідо-рожевого становить понад 20000 км 2 , із незначними локальними коливаннями чисельності.

Цікавий факт – на території нашої Європи проживає понад 50% усієї світової чисельності Косаря блідо-рожевого, однак, з них гніздується лише невелика частина – приблизно 10 тисяч пар. Загалом же у світі налічується приблизно 65 тисяч особин. У нашій частині світу розрізняють дві популяції: атлантичну (Західна Європа) та центральноєвропейську (Центральна та Південна Європа). Чисельність атлантичної популяції становить близько 4,8 тисяч гніздових пар та 19 тисяч птахів на зимівлі. Центральноєвропейська ж налічує 5,5 тисяч пар на гніздівлі та близько 8 тисяч на зимівлі. Якщо центральноєвропейська популяція Косара блідо-рожевого впродовж останніх десятиліть залишається стабільною, то атлантична характеризується стрімким зростанням чисельності, натомість західноазійська – скорочується. У 1990-х потужний ріст чисельності птахів у центральноєвропейській популяції простежувався лише в Угорщині – зростання склало від 50 до 79%. В той же час у Албанії вид цілковито зник і вважається вимерлим.

Розміщеня атлантичної, центральноєвропейської та західноазійської популяцій Косара блідо-рожевого та шляхи його міґрацій на зимівлю. Джерело ілюстрації: Triplet P. and all., 2008

“Поява гніздових пар Косарів у Галичині – коментує пан Ярослав Штиркало – орнітолог, директор Іван-Франківського краєзнавчого музею, який не брав участі у дослідженнях – є надзвичайно цікавим фактом з наукової точки зору. Цей факт ілюструє певні динамічні процеси у стані популяції, очевидно, що вона перейшла у стадію зростання і розширення. Для того аби з’ясувати чи воно так – потрібні багаторічні моніторинґові дослідження. А щодо глобального потепління чи якихось інших негативних чинників, то вони виглядають дуже сумнівними…”

Зрештою, цілком ймовірним є той сценарій розвитку подій, що слідом за зростанням чисельності атлантичної популяції Косаря блідо-рожевого, популяційну хвилю можна буде спостерігати і у Центральній Європі. А поява цих птахів у Галичині – це її перший дзвоник. Маємо надію, що невдовзі – у наступному виданні Червоної книги України, Косаря блідо-рожевого, після природного збільшення його чисельності, буде виведено із категорії “вразливий вид”.

Інші статті за цією темою:

• Лютий 20, 2013ЧИЛІЙСЬКИЙ СВИЩ З’ЯВИВСЯ У ГАЛИЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ПАРКУ(2)
• Травень 16, 2011БОБРИ ПОВЕРНУЛИСЬ У ГАЛИЧИНУ!(25)
• Серпень 6, 2010ЗНОВУ КОСАРІ У ГАЛИЧИНІ(3)
• Грудень 20, 2019НОВИЙ ДЛЯ НАУКИ: МУЗИЧКА ЖОВТИЙ ОПІЛЬСЬКИЙ(0)
• Серпень 11, 2012НІЧНА ПРИГОДА(1)