Нейроглія
Нейроглія формує соціальне середовище для нейронів як надзвичайно спеціалізованих клітин. Вона виникла на самих ранніх етапах еволюції нервової системи, розвиваючись з того ж нервового зачатка, що і нейрони. Нейрони і глия щільно упаковані один з одним. Гліальні клітини, як і нейрон, містять іонні канали і рецептори для нейромедіаторів, але не здатні генерувати нервовий імпульс. Їх потенціал спокою може досягати -90 мВ.
У нейроглії виділяють три види клітин.
Епендімоціти подібно епітелію вистилають всі порожнини мозку і спинномозковий канал.
Астроцити, які мають численні короткі відростки (часто їх набагато більше, ніж у нейронів).
Олігодендроціти, що мають нечисленні відростки, найбільш різноманітні й широко представлені в нервовій системі.
Спочатку нейроглії приписували тільки опорну, трофічну і захисну функції, роль підтримки гомеостазу середовища, що оточує нейрони. Проте в даний час передбачається активна участь гліальних клітин у функціонуванні нейронів, тісна взаємодія між ними через міжклітинну середовище за допомогою секреції і поглинання різних речовин. Число клітин нейроглії фантастично велике, приблизно на порядок вище, ніж число нейронів. Багато нейрофізіологи вважають, що всі функції нейроглії в організмі до кінця не розкриті, що їх роль, безсумнівно, ширше, ніж прийнято думати. Деякі автори навіть відводять астроцитам основну роль в нервовій системі, а нейронам – допоміжну (Куб Е., 2011).
Однією зі специфічних функцій нейроглії є ізоляційна. Найбільш наочно її виконують швановские клітини (різновид олигодендроцитов), навколишні аксони. Шляхом послідовного обгортання швановской кліткою аксона формується миелиновое нервове волокно. Воно дозволяє значно збільшити швидкість проведення нервового імпульсу. Мієлінова оболонка – це багатошарова мембранна структура навколо аксона, практично позбавлена цитоплазми. Її відмінною особливістю є наявність гліколіпіду галактоцереброзіда.
У мієлінової оболонці виділяють ділянки контакту двох швановские клітин, де мієлін відсутній, – перехоплення Ранвей. Вони так названі по імені французького анатома Л. Ранвье (1835-1922), що виявив дані ділянки.
Проходження нервового імпульсу найчастіше закінчується на м’язі. Крім того, деякі м’язові клітини самі здатні генерувати нервовий імпульс. Тому нам необхідно познайомитися з роботою м’язових клітинних структур, завдяки яким і реалізується поведінку.
Пиши в коментарях свої зауваження щодо статті. Будемо активно виправляти.
Ви використовуєте старий браузер – Internet Explorer ! Сайт може працювати неправильно. Ми рекомендуємо використовувати Internet Explorer 11.
© 2024 Всі права захищені. При використанні матеріалів нашого сайта посилання на наш сайт обов’язкове! Дякуємо за розуміння.
Класифікація, будова і функції нейронів. Нейроглія
Центральна нервова система (ЦНС) – це комплекс різних утворень спинного і головного мозку, які забезпечують сприйняття, переробку, зберігання та відтворення інформації, а також формування адекватних реакцій організму на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища.
Структурним і функціональним елементом ЦНС є нейрони. Це високоспеціалізовані клітини організму, надзвичайно різняться за своєю будовою і функціями. У ЦНС немає двох однакових нейронів. Мозок людини містить 25 млрд. Нейронів. У загальному плані, всі нейрони мають тіло – сому і відростки – дендрити і аксони. Точної класифікації нейронів немає. Але їх умовно поділяють за структурою і функціями на наступні групи:
1. За формою тіла:
а. Багатокутні
б. Пірамідні
в. Круглі
р Овальні
2. За кількістю та характером відростків:
а. Уніполярні – мають один відросток
б. Псевдоуніполярние – від тіла відходить одна відросток, який потім ділиться на 2 гілки.
в. Біполярні – 2 відростка, один дендрітоподобний, інший аксон.
р Мультиполярні – мають 1 аксон і багато дендритів.
3. По медиатору, що його виділяє нейроном в синапсі:
а. Холинергические
б. Адренергічні
в. Серотонінергічні
р пептідергіческая і т.д.
4. По функцій:
а. Аферентні, або чутливі. Служать для сприйняття сигналів із зовнішнього і внутрішнього середовища і передачі їх в ЦНС.
б. Уставні, або інтернейрони, проміжні. Забезпечують переробку, зберігання та передачу інформації до еферентних нейронів. Їх в ЦНС більшість.
в. Еферентні або рухові. Формують керуючі сигнали, і передають їх до периферичних нейронам і виконавчим органам.
5. За фізіологічної ролі:
а. Збуджуючі
б. Гальмівні
Сома нейронів покрита багатошаровою мембраною, що забезпечує проведення ПД до початкового сегменту аксона – Аксоплазматичний горбик. У сомі розташоване ядро, апарат Гольджі, мітохондрії, рибосоми. У рибосомах синтезується тігроід, що містить РНК, і необхідний для синтезу білків. Особливу роль відіграють мікротрубочки і тонкі нитки – нейрофіламенти. Вони є в сомі та відростках. Забезпечують транспорт речовин від соми по відростках і назад. Крім того, за рахунок нейрофиламентов відбувається рух відростків. На дендритах є виступи для синапсів – шипики, через які в нейрон надходить інформація. За аксона сигнал йде до інших нейронів або виконавчим органам.
Таким чином, загальними функціями нейронів ЦНС є прийом, кодування, зберігання інформації і вироблення нейромедіатора. Нейрони, за допомогою численних синапсів, отримують сигнали у вигляді постсинаптичних потенціалів. Потім переробляють цю інформацію і формують певну відповідну реакцію. Отже, вони виконують і інтегративну, тобто об’єднавчу функцію.
Крім нейронів в ЦНС є клітини нейроглії. Розміри гліальних клітин менше ніж нейронів, але становлять 10% обсягу мозку. Залежно від розмірів і кількості відростків виділяють астроцити, олігодендроціти, мікрогліоціти. Нейрони і гліальні клітини розділені вузької (20 нМ) міжклітинної щілиною. Ці щілини з’єднуються між собою і утворюють позаклітинний простір мозку, заповнене інтерстиціальної рідиною. За рахунок цього простору нейрони і гліони забезпечуються киснем, поживними речовинами. Гліальні клітини ритмічно збільшуються і зменшуються з частотою кілька коливань на годину. Це сприяє току аксоплазми по аксонах і просуванню міжклітинної рідини. Таким чином, гліони служать опорним апаратом ЦНС, забезпечують обмінні процеси в нейронах, поглинають надлишок нейромедіаторів і продукти їх розпаду. Припускають, що глия бере участь у формування умовних рефлексів і пам’яті.
Пиши в коментарях свої зауваження щодо статті. Будемо активно виправляти.
Ви використовуєте старий браузер – Internet Explorer ! Сайт може працювати неправильно. Ми рекомендуємо використовувати Internet Explorer 11.
© 2024 Всі права захищені. При використанні матеріалів нашого сайта посилання на наш сайт обов’язкове! Дякуємо за розуміння.
