Причини та наслідки першого Хрестового походу

В кін. Х – поч. ХІ ст. Єрусалим – Свята земля для християн, місце Гробу Господнього, опинився під впливом турків-сельджуків. Внаслідок чого в Європі розпочалася пропаганда проти мусульманського Сходу.

В той самий час, в католицькій Європі панує та квітне папоцезаризм – світська влада залежна від духовної, Папа Римський – ключова фігура Європейської політики.

Тож 1095 р. Папа Урбан ІІ ініціював «визволення Святої землі» на з’їзді духовенства у П’яченці, в Італії та у Клермоні, у Франції. Особливо важливим був Клермонський з’їзд, що відбувся у листопаді 1095 р., оскільки на ньому зібралося не лише духовенство, а й рицарство та простий люд. Саме тут Папа сформував ідею Хрестового походу, призначив дату збору хрестоносців на 15 серпня 1096 р. Папа пообіцяв учасникам походу прощення гріхів, а тим, хто загине у боротьбі за Святу землю, місце у Раю. Також, на час походу, хрестоносці звільнялись від сплати податків, а їх майно буде під захистом Церкви.

Головними причинами, що активували населення, штовхали на Хрестовий похід, були:

1. Релігійний запал та бажання отримати вічне спасіння.

2. Багатства, які учасники походів мали на меті отримати в Єрусалимі.

Хоча, звісно, кожна організація, кожна верства населення сприймала похід заради своїх цілей:

1. Католицька Церква мала на меті поширити свій вплив на Сході, на території Східної Римської імперії.

2. Світські феодали прагнули, окрім прощення гріхів, отримати суспільний престиж та багатства.

3. Купецтво італійських міст прагнуло розширити свій вплив у левантійській торгівлі.

4. Середнє та дрібне рицарство мало на меті підвищити свій соціальний статус, здобути славу та поліпшити своє матеріальне становище.

5. Бідне ж населення прагнуло вирватися із тенетів бідності, жебракування та голоду.

Перший Хрестовий похід. На заклики Папи Урбана ІІ передусім відгукнулася міська біднота та селяни Франції, Італії, Німеччини. Саме вони, першими, під проводом рицаря Вальтера Неімущого (Голяка) та монаха Петра Пустельника, практично без зброї, харчів пішли у похід вздовж Рейну та Дунаю до Константинополя. Проте неорганізоване військо, більш подібне до ватаги, по дорозі до Святої землі грабувало мирне населення міст та сіл.

Коли ця хвиля хрестоносців дісталася Константинополя, василевс Алексій І Комнін перевів їх через Босфор до Малої Азії, де турки, заманивши їх у засідку, більшість вбили. Винятком були ті, хто здався у полон та приєднався до ісламської традиції та віри. Серед тих, кому зберегли життя був і Петро Пустельник разом зі своїм оточенням. Отже, перша спроба Першого Хрестового походу була невдалою. І, окрім маси непідготовлених людей, що загинули та подальшого досвіду, результатів походу не було.

Влітку 1096 р. у справжній Перший Хрестовий похід вирушило військо західноєвропейських рицарів, значно краще спроряджене та озброєне, ніж попереднє. Кожного сеньйора супроводжували озброєні васали: лучники, арбалетники, піші та кінні зброєносці. Також у супроводі були священики та лікарі. Переважну більшість складали французькі, фландрійські, норманські рицарі. Провідниками хрестоносців були Готфрід Буйонський, його брат Балдуїн, Роберт Фландрій, Раймунд із Тулузи.

Головним досягненням походу було створення Єрусалимського королівства. Що мав феодальний лад подібний до західно європейських держав. Король був верховним сеньйором, та мав обмежену владу. Майже незалежними від Єрусалиму були держави, засновані окремими князями: князівство Антіохії, графства Едесси і Тріполі. Великі права мав єрусалимський патріарх та піддане йому духовенство.

Населення держави було дуже мішаним: євреї, раби, турки, суріяни (сирійські християни), греки. Така строкатість сприяла міжетнічним конфліктам.

Наслідком Першого Хрестового походу було розчарування населення та втрату колишнього релігійного запалу.

Проте пропаганда розпалювала міжконфесійну ненависть між християнами та мусульманами.

Дата добавления: 2015-08-21 ; просмотров: 314 | Нарушение авторских прав

mybiblioteka.su – 2015-2024 год. (0.006 сек.)

Хрестові походи. Перебіг подій та наслідки.

Список Хрестових походів, складений у таблицю. Дати, події, учасники. Наслідки Хрестових походів для країн Європи та Близького сходу.

ХРЕСТОВІ ПОХОДИ І ЇХ НАСЛІДКИ

Основні події

1096- 1099 рр .

Першими в похід вирушили численні бідні городяни й селяни з Франції і Західної Німеччини. Вони об’єдналися у 5 – 6 загонів, що налічували 60 – 70 тис. осіб. Погано озброєні і без запасів їжі, вони займалися дорогою жебрацтвом і грабежем.

Бідняки дісталися Константинополя і візантійський імператор поспішив перепра ­ вити пі загони до Малої Азії, які в основному там загинули від турків-сельджуків.

Слідом за бідняками вирушили загони рицарів під керівництвом багатих феодалів ч Франції. Італії, Німеччини. Похід здійснювали в напрямі столиці Візантії, звідки пере ­ правилися в Малу Азію, де у вирішальній битві розбили турків-сельджуків. у 1099 р. пі ­ дійшли до Єрусалима, обложили його і віяли штурмом, вчинили жахливу різанину та по ­ гром.

Хрестоносці завоювали все східне узбережжя Середземномор’я, забудували ці території феодальними замками, заснували свої держави:

графство Елеське — у Північній Месопотамії;

Антіохське князівство — в Північній Сирії;

графство Триполітанське — на Сірійському узбережжі;

Єрусалимське королівство — в Південній Сирії та Палестині.

1147- 1149 рр .

Приводом послугувало те, що мусульманський світ почав об’єднувати свої сили для надання відсічі загарбникам — хрестоносцям. У похід вирушили французький король Людовік VII і німецький імператор Конрад НІ. Німців розгромили сельджуки в Малій Азії, а французький король зазнав невдачі під Дамаском, який спробував взяти в облогу, і з рештками своїх військ повернувся додому.

1189- 1192 рр.

У 1147 р. талановитий воєначальник Салах-ад-Дін (Саладін) об’єднав під своєю владою Єгипет

У 1187 р. єгипетські війська взяли в облогу Єрусалим, розгромили війська хрестоносців, що стало приводом для закликів до третього хрестового походу, у якому взяли участь:

• більшість німецьких рицарів на чолі з імператором Фридріхом І Барбаросом;

• французькі війська, які очолив король Філіпп II Август;

• англійські рицарі на чолі з королем Річардом І Левове Серце.

• під час переправи через гірську річку потонув німецький імператор Фридріх І Барбароса. Німецькі війська залишилися без головнокомандувача;

• Франція і Велика Британія не мали спільного плацу дій і спільної мсти. Французький король згодом повернув назад;

• англійський король потрапив у полон де ерцгерцога австрійського Леопольда і протягом тривалого часу сидів у в’язниці, аж поки його не викупила мати.

1202- 1204 рр .

Був організований римським папою Інокентієм III . Він мав на м еті підпорядкування православної церкви і ліквідацію патріаршества у Константинополі.

Хрестоносці вирушили в похід морем, найнявши кораблі у Венеції. Вони штурмом оволоділи Константинополем і пограбували місто (1204 р.). На території Візантії заснували Латинську імперію (проіснувала до 1261 р.)

Після падіння Константинополя рух хре ­ стоносців пішов на спад.

У 1212 р. Інокентій III оголосив про те, що Єрусалим можуть звільнити лише діти, ос ­ кільки вони не обтяжені гріхами. Багато ді ­ тей померло в дорозі від холоду і голоду.

У Марселі зібралося майже 10 тис. дітей з усіх областей Франції, яких судновласники почали перевозити на Схід. В Александрії Єгипетській більшість дітей було продано в рабство до турків. Така сама доля спіткала і німецьких дітей. Турки стали комплектувати з хлопчиків загони яничар, а дівчат продавали в гареми емірів.

1216- 1217 рр.

Хрестоносці дійшли лише до дельти Нілу й одержали поразку у Дам’єті.

1228-1229 рр .

Німецький імператор Фридріх II разом з єгипетським султаном знову оволодів Єрусали ­ мом і домовився з ним про вільне відвідання християнами святих місць протягом 10 років.

1248-1254 рр.

Здійснювався лише французькою армією під командуванням короля Людовика IX Святого. Хрестоносці висадилися в Північній Африці і король потрапив у полон до султана Тунісу, який згодом відпустив його під чесне слово, що той сплатить викуп. Викуп було сплачено вчасно, але після повернення з походу король помер від чуми.

Похід хрестоносців до Північної Африки, який закінчився невдачею. Після восьмого хрестового походу хрестоносці втратили всі свої володіння на Сході.

Єгипетське військо взяло Акру останню фортецю хрестоносців на Близькому Сході.

Заклики пап до нових походів не знайшли відклику у населення.

Христові походи мали як позитивні, так і негативні наслідки :

Позитивні наслідки

• Хрестові походи корінним чином змінили життєві умови основних прошарків суспільства.
• Пожвавилася торгівля Середземним морем.
• Головну роль у торгівлі Середземним морем почали відігравати міста Північної Італії, які значно збагатилися за рахунок перевезення своїми кораблями рицарів у Малу Азію.
• Візантія вже не могла суперничати з Венецією та Генуєю.
• Приплив золота і передових технологій сприяли створенню банкірських домів і крупного ремісничого виробництва.
• Пожвавились товарно-грошові відносини, які повсюди витісняли натуральний обмін.
• Схід став міжнародним ринком.
• Збільшився загальний обсяг товарообміну між Заходом і Сходом.
• Значно зросли вивезення на Схід тканин, що стимулювало ткацьке виробництво.
• У європейців посилився потяг до гарного одягу, вишуканих страв, коштовної зброї.
• Європейці навчилися виготовляти шовкові тканини, дзеркала, краще обробляти метали.
• Вони почали споживати тростинний цукор, були запози чені в країнах Сходу вітряки.
• Зі Сходу до Європи було завезено рис, гречку, кавуни, аб рикоси, лимони, прянощі тощо.
• Європейці перейняли на Сході деякі звичаї: мити руки пе ред їдою, купатися в гарячих лазнях, частіше міняти білиз ну та верхній одяг.
• Хрестові походи дали багато цікавого й героїчного матеріалу, що став основою розвитку середньовічного рицарського роману, філософії та літератури.

Негативні і наслідки

• Завоювання європейцями країн Сходу виявилося невдалим.
• Європейці одержали поразку на Сході.
• Було зруйновано Константинополь — головний центр східної християнської культури, який так і не зміг повернути собі колишньої величі.
• Важкий удар було завдано Візантії, що значно ослабило її і вело до занепаду й загибелі.
• Погіршилися відносини між християнською та мусульманською цивілізаціями.
• Європейцям ці походи коштували величезних жертв.
• Страшним наслідком хрестових походів стала епідемія чуми, яку завезли зі Сходу корабельні щури. Вона вперше спалахнула у 1348 р. й лютувала в Європі протягом XIV — XV століть.
• Хрестові походи завдали народам східних країн чимало лиха, принесли їм жертви, руйнування, пограбування.
• Під час визволення Гробу Господнього загинуло багато культурних цінностей, палаців, бібліотек, рукописів тощо.