Фізична реабілітація після ампутації

Людина, яка пережила ампутацію, потребує відновлення та реабілітації.

Реабілітаційні вправи допомагають у процесі відновлення (Pexels)

У цій статті розкажемо, що можна зробити, щоб почувати себе впевненіше у побуті та фізично почуватися краще.

Догляд за швами та шкірою після операції

Доглядання швів після операцій здійснюють лікарі та медсестра. Вам необхідно дотримуватися їхніх вказівок. Особливо це стосується пацієнтів з цукровим діабетом і судинною патологією, оскільки вони знаходяться у зоні підвищеного ризику розвитку інфекції.
Після ампутації шкіра кукси дуже чутлива. За допомогою м’якої щітки або масажного м’ячика можна злегка масувати кукси. Ефективно також розтирати куксу жорстким рушником або мочалкою з махрової тканини. Масажні рухи завжди проводьте від кінця кукси до її основи.
Для щоденного догляду за шкірою кукси необхідно дотримуватись гігієни – рекомендується контрастний душ кукси, миття її дитячим милом. Щодня оглядайте шкіру кукси на наявність будь-яких змін стану шкіри і, у разі їх появи, негайно повідомляйте лікаря або техніка-протезиста. Для огляду кукси зручно користуватися невеликим ручним дзеркальцем.
У більшості випадків для загоєння рани після ампутації знадобиться трьи-чотири тижні, потім утворюється післяопераційний рубець, який необхідно регулярно зволожувати. Щодня змащуйте рубець кремом без запаху.

Протинабрякова терапія

Важливою проблемою, яку необхідно вирішити, є набряк після операції як природна реакція організму на хірургічне втручання. За нормальних умов набряк спадає через один-два тижні.

Поки шви не зняті, рана перев’язується не туго. Спочатку на куксу не можна чинити тиск. Для зменшення набряку в перші кілька днів після ампутації важливо розташовувати кукси вище рівня серця. Потім настає етап компресійної терапії з метою зниження набряку та підготовки кукси до протезування. Така терапія сприяє покращенню кровообігу в культі, знижує біль та прискорює загоєння шраму.

Для усунення набряку рекомендується використовувати еластичний бинт, компресійний трикотаж, силіконовий чохол. Також у нагоді стане лімфодренуючий масаж, який робить фахівець. Спочатку всі вищезгадані дії виконує медичний персонал, навчаючи родичів і самого пацієнта. Потім ці процедури пацієнт виконує самостійно.

Пов’язка не повинна бути вільною чи тісною. Бинтування кукси проводиться вранці після сну, знімається пов’язка перед сном: тиск у дистальній (нижній) частині кукси має бути максимальним, але не болючим. Чим бинтування вище, тим тиск менший. Це дозволяє уникнути обмеження циркуляції крові у культі.

Пацієнтам після ампутації вище рівня коліна рекомендується двічі протягом дня лягати на живіт на 30 хвилин. Голову треба повернути на здоровий бік. Це забезпечує легке витягування м’язів на культі.

Для визначення ефективності протинабрякової терапії проводять вимірювання кола кукси вранці та ввечері в одних і тих самих точках вимірювання.Треба записувати результати вимірювань, щоб було простіше визначити, як спадає набряк.

Профілактика контрактур суглобів

Контрактура суглоба – обмеження пасивних рухів у суглобі, спричинене рубцевою деформацією шкіри, м’язів, сухожиль, суглоба. Найчастіше виникають згинальні контрактури (тобто стану кінцівки, коли її не можна розігнути) в кульшовому, колінному, ліктьовому суглобах, що перешкоджають протезування і подовжують терміни реабілітації.

1. Забезпечення правильного становища кінцівки за її іммобілізації. Культя повинна розташовуватися у випрямленому положенні якнайбільше часу. Не можна довго тримати кукси в зігнутому стані, т.к. м’язи будуть коротшати і рухливість кукси знижуватиметься.

2. Своєчасне усунення болю та набряку. Після ампутації рекомендується користуватися кріслом-коляскою зі спеціальною підніжкою для кукси ноги, яке запобігає деформації хребта. Іноді необхідно змінювати положення кукси, щоб суглоби не втратили рухливість. Поєднання правильного становища тіла та руху – важлива умова для лікування набряку та болю.

3. Активна та пасивна лікувальна гімнастика. При виконанні вправ уникайте рухів, що викликають біль. На першому етапі гімнастика проходить під наглядом лікаря ЛФК, починаючи з дихальної гімнастики, вправ на розтяжку, зміцнення м’язів хребта, рук, здорової ноги, рівноваги та координації.

Фантомні болі

Фантомним болем називається відчуття болю, що виникає у втраченій кінцівці. Наприклад, відчуття пошкодження тканин, що виникло в момент травми або свербіж, почуття оніміння у відсутній кінцівці. Зниженню фантомного болю сприяють рання активізація пацієнта (сидяче та вертикальне положення), масаж і лімфодренаж кукси, рівномірний тиск у культі, що створюється за рахунок бинтування та компресійного трикотажу, фізіотерапія, ранній початок фізичних вправ, якомога більш раннє протезування.

У поодиноких і складних випадках потрібна блокада нервів та хірургічне втручання. Крім участі та підтримки сім’ї та родичів не слід нехтувати допомогою професійних психологів. У перші місяці після операції посилення болю можуть визвати порушення кровообігу в ампутованій кінцівки, тривала нерухомість, інфекції, порушення сну.

Причиною появи болю в пізніший період є, в основному, недбалість при догляді за куксами та неправильне носіння протезів. Для перевірки правильності кріплення протеза необхідно надіти протез та зробити кілька кроків. Якщо, незважаючи на дотримання всіх правил його застосування, в культі виникає сильний біль, необхідно звернутися до лікаря.

Дуже ефективна дзеркальна терапія. Мозок інтегрує сигнали як вихідні від ампутованої кінцівки (протипоказання – парна ампутація). Можлива допомога психотерапевта. У деяких випадках за погодженням з лікарем використання медикаментів.

Як діяти після ампутації рук чи пальців рук

Наведемо декілька порад, які допоможуть у період реабілітації:

Намагайтеся вдягатися і роздягатися самостійно
Замініть ґудзики на липучки. Сьогоднішній асортимент одягу і взуття дозволяє зупинитися на варіантах, які значно спрощують процес користування. Щодо взуття, то окрім липучок сьогодні існують моделі зі спеціальними шнурівками, які зручно зав’язувати однією рукою.
Ви можете готувати самостійно
Використовуєте спеціальні пристрої для відкривання банок та консервів. Також зверніть увагу на спеціальні дошки для нарізання і рубання продуктів. Крім того, існує багато пристроїв, пристосованих для використання однією рукою. Виделка-ніж, наприклад, спрощує процес приймання їжі й робить його більш комфортним.
Повертайтеся до улюбленої роботи
Якщо ви звикли працювати за комп’ютером, зверніть увагу на списки гаджетів, які полегшують цей процес. Існують, наприклад, комп’ютерні клавіатури, створені спеціально для людей з однією рукою.

Життя з протезом ноги

Життя з протезом ноги – це у першу чергу здобуття нових навичок ходіння і труднощі пов’язані із цим процесом. Ходити на протезі значно важче, ніж без нього. Багато пацієнтів, особливо на перших етапах реабілітації, кажуть, що використовувати милиці – кращий варіант, ніж використання протеза. Але з часом наполегливість у навчанні й тренуваннях дається в знаки, і протез дозволяє таким людям долати значні відстані та повернутися до повноцінного життя.

Процес реабілітації може бути дуже різним і залежить від психологічного стану пацієнта, його готовності докладати зусиль, а також характеру травми та виду протеза.

Протез нижче коліна забезпечує більшу стабільність та можливість зберігати баланс, оскільки ампутація не зачепила колінний суглоб. Мозок краще адаптується до такого пересування, а тіло легше витримує вагу і призвичаюється до нових рухів.

Реабілітація після протезування вище коліна – завжди складніший процес. У вашому протезі буде штучний колінний суглоб. Це необхідно для того, щоб ви відчували більшу стабільність і могли краще розподіляти навантаження. Але вчитися ходити на такому протезі важче і частіше на перших етапах навчання призводить до падінь. Пацієнтам з таким типом протезів потрібно більше використовувати ходунки й милиці для того, щоб відновлювати свою впевненість і рухливість.
Що потрібно робити аби навчитися ходити за допомогою пртезу?
Процес прилаштування до протезу та навчання користуватися проходить у всіх по-різному. Середній термін навчання – близько п’яти місяців.
Щоб навчитися користуватися протезом, використовуйте наступні поради:
Активно беріть участь у процесі підгонки
Підгонка протеза – один із найважливіших процесів на перших етапах реабілітації після протезування. Чим комфортнішою й надійнішою буде посадка, тим ефективніше ви зможете контролювати свої рухи, й тим легше проходитиме процес навчання.
Завжди діліться інформацією з протезистом про зміни у відчуттях, повідомте йому про появу дискомфорту або інших проблемах. Завдання спеціалістів – реагувати на ваші відчуття, і тим самим допомогти вам призвичаїтися до носіння протеза.
Вчіться розподіляти вагу
Обов’язковий етап навчання – використання паралельних брусів. Підтримка необхідна, оскільки ми боїмося навантажувати протез, переносити на нього вагу свого тіла. Не переймайтеся, якщо будете використовувати бруси, як вам здаватиметься, дуже довго. Це найважливіший етап – навчитися розподіляти вагу тіла під час ходіння. Як тільки ваш мозок звикне до нових обставин, а м’язи почнуть кріпнути, ви автоматично почнете покладатися на бруси менше.
Почніть з опори на обох руках, з часом ви помітите, що опираєтесь дедалі менше, доки не навчитеся пересуватися із мінімальною підтримкою верхньої частини тіла.
Зрозуміло, що цей етап, скоріше за все, буде довшим для пацієнтів, які перенесли ампутацію колінного суглоба. І, як правило – іще довшим для тих, хто проходить реабілітацію після двосторонньої ампутації.
Балансуйте
Вміння тримати рівновагу теж вимагатиме часу. Ваш мозок буде фіксувати відсутність звичних механізмів, які раніше відповідали за баланс тіла. Десятки й десятки м’язів й суглобів пальців ніг, стопи та щиколотки раніше допомагали з рівновагою. Тепер будуть створюватися нові ролі, додатково розвиватимуться м’язи, які тепер братимуть на себе функцію балансу. Спочатку для тренування цих м’язів ви будете витрачати свідомі зусилля. Потім все буде робитися автоматично.
Не поспішайте
Як тільки ви будете готові, ви це відчуєте. Пацієнти розповідають про прилив сил і внутрішнє збудження, яке передує самостійному ходінню.
Далі робіть все повільно. Витратьте час на те, щоб навчитися стояти. Ваше тіло повинно знайти новий центр рівноваги. Це важливо для майбутніх успіхів.
Повторюйте вправи зі стоянням знову і знову. Ваша мета – не докладати свідомих зусиль. Запорука успіху – це неусвідомлена стабільність, без якої неможливий подальший прогрес.
Після того, як стабільність буде досягнена, робіть по одному кроку за раз. Зосередьтеся на цьому процесі. Слідкуйте за роботою м’язів і рівнем вашого комфорту. Комфорт весь час буде підвищуватися аж доки ви не почнете долати великі відстані.

Вправи при ампутації нижньої кінцівки на рівні стегна

Виконання вправ варто розпочинати після загоєння післяопераційної рани та з дозволу оперуючого лікаря.

Темп виконання вправ має бути повільним, розпочинати необхідно з невеликої кількості повторів, 2-3 рази на день. З часом, вже після зняття швів, кожну вправу треба виконувати близько 10 повторень 2 рази на день за умови хорошого самопочуття та при відсутності протипоказів.

Після реабілітації намагайтеся підтримувати себе у гарній фізичній формі, слідкуйте за вагою, поверніться до улюблених справ, знаходіть нові хоббі і не забувайте відвідувати лікаря за потреби.

Допомога при травматичній ампутації кінцівки: пальці, кисті, руки, стопи

Травматична ампутація відноситься до випадкових станів, що характеризуються повним або частковим відокремленням частини тіла в результаті нещасного випадку.

При повній ампутації повністю відокремлюється кінцівка або інші частини, що виступають, при частковій — деякі м’які тканини, зокрема шкіра, м’язи і сухожилля, залишаються прикріпленими до своєї області.

Травматична ампутація найчастіше зустрічається в області кінцівок, вух, пальців та носа.

Травматична ампутація потребує негайного хірургічного втручання, оскільки кров у відділеній частині тіла швидко згортається, закупорює судини, у тканинах починається некроз. Подібні умови унеможливлюють зворотне успішне приєднання частини тіла на своє місце.

Небезпечні фактори, що провокують травматичну ампутацію

На відміну від хірургічної ампутації, що проводиться за медичними показаннями, травматична, як видно з самої назви, стає результатом травми, тобто нещасного випадку, що стався з вини самого пацієнта або внаслідок непереборних сил.

Травматична ампутація – досить рідкісне явище. Втрата кінцівки зазвичай відбувається безпосередньо під час нещасного випадку, однак у деяких випадках частини тіла відокремлюють вже хірургічно через кілька днів через медичні ускладнення. Статистично найбільш поширеними причинами травматичних ампутацій є:

• Дорожньо-транспортні пригоди за участю автомобілів, мотоциклів, велосипедів, поїздів тощо).
• Нещасний випадок на виробництві або в побуті – обладнання, інструменти, бензопили, прес-машини, м’ясні машини, деревообробні верстати тощо).
• Сільськогосподарські пригоди за участю машин та обладнання з гострими робочими поверхнями.
• Небезпека ураження електричним струмом.
• Зброя, вибухові речовини, феєрверки та ін.
• Нещасні випадки у будівництві.
• Двері, автомобільні та побутові.
• Вибухи побутового газу.
• Інші нещасні випадки.

Перша долікарська допомога при травматичній ампутації пальців, кистей або кінцівок

У деяких випадках ампутовані частини тіла можуть бути відновлені на своєму місці. Успіх операції залежить від наступних факторів:

• Яка частина тіла була ампутована.
• Стан ампутованої частини.
• Час із моменту ампутації до отримання медичної допомоги.
• Спільне здоров’я потерпілого.

Свідкам травматичної ампутації слід виконувати наступні інструкції у зазначеній послідовності.

Зателефонувати до екстрених служб і самостійно спробувати зупинити кровотечу. Повна ампутація обумовлена ​​розривом великих кровоносних судин. Кров під високим тиском дуже швидко виходить у зовнішнє середовище.

Залежно від діаметра судини, життєво важливий об’єм крові може залишити тіло протягом 5-10 хвилин, після чого можливий летальний кінець. Тому необхідно якнайшвидше зупинити кровотечу.

Для зупинки кровотечі необхідно

1. Якщо є можливість, необхідно помити руки з милом та використати стерильні латексні рукавички. Зрозуміло, подібні можливості зустрічаються вкрай рідко, тому потрібно виходити з того, що є. У жодному разі не варто контактувати з пошкодженими частинами тіла потерпілого брудними руками. Краще рану відразу прикрити максимально чистим матеріалом, який є під рукою.
2. Якщо постраждалий перебуває у лежачому положенні, слід підняти якомога вище область тіла, з якої спостерігається кровотеча. Якщо постраждалий перебуває в іншому положенні, його необхідно укласти.
3. Слід видалити всі видимі об’єкти в рані, які легко видаляються. Потім слід звільнити рану від одягу. Якщо зняти її неможливо, потрібно вирізати вільний простір навколо рани.
4. При повній ампутації слід перетягнути культу шматком міцної матерії, ременем, шнурком та іншими доступними засобами. Стійкий прямий тиск рекомендується чинити протягом 15 хвилин. Якщо кров просочує тканину на рані, можна нанести ще один шар, не торкаючись першого.
5. Якщо кровотеча не сповільнилася і не зупинилася протягом 15 хвилин, слід на одну-дві хвилини послабити джгут, а потім знову продовжити прямий тиск. Таким чином, потрібно чергувати використання джгута аж до приїзду швидкої допомоги. Потрібно використати все можливе, щоб тримати рану чистою та уникати подальших пошкоджень у цьому районі.
6. Найчастіше кровотеча зупиняється самостійно або сповільнюється після 15 хвилин. При цьому кров може продовжувати протікати протягом 45 хвилин.

Травма такої сили, яка здатна відокремити кінцівку, буде викликати стан сильного шоку у потерпілого та значні болючі відчуття. Просто свідку без лікарських препаратів допомогти тут нема чим, хіба що бути готовим до ситуації, що супроводжується шоковим станом. Ознаки фізіологічного шоку включають:

1. Повна чи часткова втрата свідомості.
2. Почуття сильного запаморочення у постраждалого, яке посилюється при спробах змінити положення тіла, чого в жодному разі не можна допускати.
3. Почуття підвищеної слабкості.
4. Постраждалий може раптом виявитися не в змозі відповідати на запитання, бути збентеженим, неспокійним, прагнути покинути місце події, відчувати підвищений страх. Одним словом це стрес. Необхідно намагатися заспокоїти людину і не дати їй вчинити необдумані вчинки.
5. Емоційний стрес може викликати такі симптоми, як непритомність, нудота, блювання, неконтрольовані акти сечовипускання та дефекації . До цього також треба бути готовим. Непритомність внаслідок емоційного стресу можуть бути сплутані з фізіологічним шоком.

Догляд за повністю ампутованою частиною тіла

Відновлення ампутованої частини тіла, якщо це буде можливим, проводиться строго за умов операційної. Відокремлену кінцівку чи іншу частину тіла, як правило, транспортують до лікарні з потерпілим.

Якщо частина тіла не може бути знайдена одразу, транспортування потерпілого до лікувального закладу в жодному разі не затримується. Ампутовану частину можна доставити пізніше 24 годин після нещасного випадку.

При виявленні відділеної частини, до приїзду швидкої допомоги, необхідно:

• Акуратно змити бруд і сміття чистою водою , якщо це можливо. Не слід терти ампутовану частину тіла, особливо в ділянці рани.
• Необхідно обернути частину тіла на суху, стерильну марлю або тканину.
• Після цього слід помістити загорнуте в поліетиленовий пакет або водонепроникний контейнер.
• Таким чином, оброблену частину тіла потрібно помістити в максимально прохолодне місце.

Ідеальним варіантом для цього буде холодильник чи проста ємність із льодом. Якщо подібного немає під рукою — можна використовувати холодну воду. Але слід пам’ятати, що не захищену від води частину тіла поміщати у воду категорично заборонено.

Догляд за частково ампутованою частиною тіла

• Обернути або закрити пошкоджену поверхню стерильною пов’язкою чи чистою тканиною. Застосувати тиск, якщо постраждала область кровоточить – це уповільнить кровотечу, доки людина не отримає медичної допомоги.
• У разі часткової ампутації кінцівок або пальців слід акуратно накласти шину на травмовану область , щоб запобігти руху і, як наслідок, подальшому пошкодженню.

Після доставки потерпілого в умови операційної, будуть вжиті всі заходи щодо підтримання життя пацієнта, знеболювання, зупинки кровотечі та зняття стресу.

З другого краю етапі починається операція з відновлення відділеної частини тіла.

Насамперед антисептично обробляються обидві сторони ранових поверхонь, потім послідовно з’єднуються великі кровоносні судини, нерви, після – м’язи та кістки.

Прогноз при травматичній ампутації

Як уже вказувалося, людина може відчувати психологічну травму і сильний емоційний дискомфорт у результаті того, що сталося з ним, дуже довгий час. Особливо це відбувається у випадках, коли зворотне відновлення кінцівки не було можливим.

Багато хто переживає сильні розлади афекту настільки, що їм потрібна підтримка психолога або психотерапевта. Особливо це притаманно ветеранів військових дій, і натомість пережитих потрясінь, у яких розвивається постравматичний стресовий розлад.

Втрата кінцівок може становити значні чи навіть радикальні практичні обмеження, що безумовно впливає якість життя.

Більшість людей з ампутованими кінцівками (50-80%) відчувають феномен фантомних кінцівок – вони відчувають частини тіла, яких більше немає. Ці кінцівки можуть показувати свербіння, біль, печіння, відчуття напруженості, сухості чи вологості. Часто пацієнтам здається, що ампутована кінцівка чи частина тіла перебуває у русі.

Вчені пояснюють фантомні кінцівки особливостями деяких областей людського мозку, що надсилає інформацію в інші частини центральної та периферичної нервової системи про кінцівки, незалежно від їх існування. Відчуття і фантомний біль можуть також відбуватися після видалення інших частин тіла, не тільки кінцівок, наприклад, після ампутації грудей, видалення зуба або очей.

У багатьох випадках фантомні прояви допомагають в адаптації до протезу, оскільки дозволяють людині краще відчувати протез кінцівки. Для підтримки покращеного опору або зручності, комфорту або зцілення деякі типи штучного продовження тіла можна сприймати за свою власну анатомічну частину.

Ще один побічний ефект — гетеротопічне окостеніння, особливо коли травми кістки поєднуються з черепно-мозковою травмою. Мозок сигналізує про зростання кістки, а рубцева тканина може стати на заваді протезування. Такі випадки іноді потребують подальших операцій. Цей тип пошкодження особливо поширений серед солдатів, поранених на вибухових пристроях.

У зв’язку з технологічними досягненнями в протезуванні багато інвалідів живуть активним життям з невеликим обмеженням. Такі організації, як Параолімпійські ігри кидають виклик багатьом негараздам ​​життя інваліда.

Люди мають можливість брати участь у спортивних змаганнях, в адаптивних видах спорту, керувати автомобілем, грати на музичних інструментах, малювати і займатися своєю улюбленою справою, яка їм була доступна до нещасного випадку.

Оцініть – ( 4

Перша допомога при травматичній ампутації

Травматична ампутація кінцівки – відрив частини тіла внаслідок сильної механічної дії. Може бути повною, коли кінцівка відокремлюється від тіла повністю, або частковою, коли вона з’єднується з тілом м’якими тканинами. Найчастіше травматичні ампутації трапляються при ДТП, на виробництвах та при переїзді людини поїздом (рейкова травма).

Симптоми

Постановка діагнозу не викликає труднощів — достатньо одного погляду на постраждалого, щоб виявити травматичну ампутацію.

Відразу видно, що кінцівка повністю або частково відділена від тіла, у місці травми видно м’язи та інші м’які тканини, а також кістки, що стирчать.

Іноді при рейковій травмі або при падінні на кінцівку важкого предмета виникає часткова ампутація, при цьому кінцівка нижче за місце травми нагадує мішок з роздробленими кістками всередині.

При всіх травматичних ампутаціях розвивається чітка клініка травматичного шоку, а за повної ампутації нерідко розвивається геморагічний шок. Шкірні покрови потерпілого у цей час бліді, його непокоїть сильний біль у ділянці відриву кінцівки. Відзначається наростаюче занепокоєння, потім відбувається гноблення свідомості.

Досить типово виражена клініка травматичної ампутації пальця кінцівки. У цьому випадку розвивається класична клініка травматичного шоку – спочатку виникає еректильна фаза, яка без знеболювання змінюється на торпідну.

Перша допомога людині, у якої відбулася травматична ампутація, полягає у попередженні подальшого впливу травмуючого фактора та у знеболюванні. На місці події людині слід накласти джгут вище за місце травми, щоб уникнути крововтрати. За наявності можливості слід зробити йому укол знеболювального препарату.

Негайно викликається швидка допомога і до її прибуття необхідно забезпечити повний спокій потерпілого. При частковій ампутації слід забезпечити нерухомість потерпілої кінцівки. Бажано обкласти її холодом. Не рекомендується напувати потерпілого, навіть якщо він скаржиться на спрагу і просить пити.

Після прибуття швидкої допомоги слід допомогти лікарям з перекладанням людини на носилки та з транспортуванням їх у машину.

Важливо! Ампутовану кінцівку до прибуття лікарів краще покласти у ємність із льодом, а потім віддати її лікарям.

Термін зберігання пальців до реімплантації може досягати 16 годин, кистей та стоп – 12, а рук та ніг, ампутованих на високому рівні – всього 4 години. Оптимальна температура зберігання – 4 градуси Цельсія.

Прогноз та наслідки

Перспектива для пацієнта з травматичною ампутацією залежить від того, як швидко приїде швидка допомога та йому буде надано кваліфіковану допомогу у вигляді повноцінної протишокової терапії. Чим раніше буде надано цю допомогу, тим вище ймовірність, що людина залишиться живою.

При гільйотинних травмах без розмозження існує можливість, що відірвану кінцівку або палець лікарі зможуть пришити назад. Але це можливо лише у великих містах, де пацієнта буде доставлено до профільного відділення через короткий час після події. За недоступності високотехнологічної допомоги найчастіше такі травми закінчуються інвалідизацією пацієнта.

Не завжди навіть після пришивання ампутованої кінцівки вона приживається ризик її відторгнення дуже великий.

Ампутація пальця або пальців рук: показання, проведення, післяопераційний період

Ампутація пальця або пальців рук є досить частою операцією. Кисті та пальці рук мають важливі функції у житті людини.

Але вони дуже часто зазнають пошкоджень. Буває, що такі травми призводять до втрати працездатності та навіть до інвалідності. Лікування цих травм є важким завданням.

При недотриманні техніки безпеки та запобіжних заходів можливий відрив фаланги або пальця повністю. Найчастіше це трапляється на виробництві.

Але бувають також транспортні чи побутові травми. Травматична ампутація супроводжується сильною крововтратою та гострим болем.

Види травматичної ампутації:

• рубана;
• скальпована;
• при дії електропили;
• різана;
• змішана.

• Оглядаючи ушкодження, хірург завжди оцінює, чи можна зберегти кінцівку чи доведеться зробити ампутацію.
• Від причини отримання травми залежатиме подальша тактика медичної допомоги.
• Ампутацію проводять тільки тоді, коли неможливо застосувати більш лояльне лікування або коли поразка занадто велика.

Випадки, у яких проводять операцію

• відриви пальців, множинні переломи кісток;
• опіки та сильне обмороження;
• некроз пальців при цукровому діабеті;
• сепсис, абсцес, гангрена;
• злоякісні пухлини;
• літній вік потерпілого.

Перша допомога та зберігання ампутованої кінцівки

Початковою метою у разі виникнення травми є зберегти життя людині. Необхідно одразу повідомити про подію до служби порятунку.

Перевірити чи дихає людина і чи є в неї серцебиття, усунути причину травми. Якщо з рани тече кров, її слід зупинити, накласти пов’язку. Руку треба зафіксувати у нерухомому стані. Постраждалому дати солодке питво та укласти. І лише після надання цих заходів, приступити до пошуку відірваної кінцівки.

Буває таке, що пальці ампутовані пришиваються і надалі вони повністю функціонують. Важливо пам’ятати, щоб ампутовану кінцівку можна було пришити, її треба остудити.

При температурі до чотирьох градусів пальці можна зберігати 16 годин. Якщо зберігати при температурі тепліше за чотири градуси, час скорочується до 8 годин.

Відірваний палець потрібно загорнути в стерильний матеріал і покласти в ємність так, щоб туди потрапляв кисень, туго не можна затягувати. Місткість помістити в лід. Прикріпити супровідну записку, де вказати час ампутації.

Якщо відбулася часткова ампутація, пошкодження сухожилля, не потрібно до кінця відривати елемент, що повис. Його потрібно зафіксувати та прикласти лід.

Якщо сталася ампутація, людина стає інвалідом, тож хірурги до останнього намагаються врятувати палець. Коли це зробити неможливо, з дозволу хворого проводиться операція.

Дозвіл не потрібен лише у тому випадку, якщо операція життєво потрібна.

Підготовка до операції

Готуються до операції, з стану пацієнта. При планових операціях призначають аналізи крові, сечі, рентгенів, УЗД судин. Коли термінова операція, призначаються антибактеріальні засоби, щоб зменшити ризик інтоксикації.

В основному при таких операціях використовують місцеву анестезію, вона безпечніша.

Під час підготовки до екзартикуляції пальця з людиною проводять бесіду про саму операцію, про результати та про наслідки. Якщо виникає потреба, рекомендують проконсультуватися з психологом, щоб знизити рівень стресу та післяопераційну депресію.

Ампутація пальця

Розмір ампутації визначається характером ушкодження. Необхідно забезпечити умову, щоб після операції кукси могла рухатися, була безболісна, не товщала на кінці.

Під час проведення операції враховують такі нюанси:

1. При экзартикуляции намагаються якнайбільше зберегти довжину великого пальця і ​​мізинця, інших пальцях зберігають навіть короткі кукси.
2. Якщо неможливо зберегти потрібний розмір кукси, палець видаляють повністю.
3. Якщо спостерігається високий ризик зараження чи гангрени роблять повну ампутацію.
4. Під час проведення ампутації враховують професію людини.
5. Важливе значення має косметичний результат, іноді він має основне значення у виборі типу операції.

Техніка виконання екзартикуляції

Екзартикуляція – це хірургічна операція, під час якої відбувається видалення частини кінцівки. Вона виконується у разі гострої потреби.

При проведенні екзартикуляції ставлять анестезію, максимально захищають здорові пальці, а пошкоджений сильно згинають та роблять розріз на внутрішній частині. Відень чи артерію перев’язують.

Після цього розрізають бічні зв’язки та пропускають фалангу в розріз. Вводять додатково знеболювальне та перетинають решту елементів. Забираю суглобовий хрящик.

На рану накладають клапоть зі шкіри. Шви завжди розташовуються на внутрішній стороні. При ампутації завжди тканину максимально економлять, клапті беруть зі шкіри долоні.

У післяопераційний період рану потрібно доглядати належним чином і тренувати функції роботи рук. Призначаються фізіолікування та вправи, які допомагають хворому навчитися працювати культей.

Щоб відновлення відбулося якнайшвидше потрібно дотримуватися всіх рекомендацій та призначення, приймати анальгетики.

Післяопераційний період

У перші кілька днів після ампутації хворому знадобляться знеболювальні препарати. Потім запалення зменшиться, рана покриється кіркою. За два тижні рана вже не болить, перев’язки проходять безболісно.

Якщо болючі відчуття зберігаються довше, необхідно зробити рентген і продовжити курс антибіотиків. Шви знімають через 3-4 тижні після операції.

До зняття швів рекомендується накладати пов’язки з маззю Бетадін.

Перша допомога при травматичному пошкодженні пальців. Травми, перша допомога

• Зміст:
• Травматичні пошкодження пальців зустрічаються досить часто – від невеликих подряпин, скал і садна до серйозних поранень з пошкодженням кісток, сухожиль і зв’язок.

Травми пальців класифікуються на:

• колоті
• різані
• рвано-забиті
• розмозжені рани
• переломи (відкриті та закриті)
• вивихи
• рани, ускладнені ушкодженням сухожиль, нервів та судин
• відриви окремих пальців
• вогнепальні рани пальців

Симптоми

• біль
• припухлість
• крововилив у м’які тканини (синяк)
• деформація пальця
• ненормальна (патологічна) рухливість
• кровотеча

Для надання долікарської допомоги Вам будуть необхідні:

• Холодна вода, пакет із льодом
• Стерильний бинт
• Бактерицидний лейкопластир
• 2% розчин перекису водню або 0,05% розчин етакридину лактату (риванолу) або фурациліну (1:5000)
• 3% настойка йоду
• Парацетамол або ібупрофен
• Мазь з антибіотиком

Перша допомога при травматичних ушкодженнях пальців.

Забій пальця руки чи ноги

• Оцініть обсяг рухів у травмованому пальці (спробуйте зігнути і випрямити кожен палець).
• При обмеженні рухів у якомусь пальці зробіть рентгенографічне дослідження для виключення перелому.
• Покладіть холод на місце забитого місця (пакет з льодом, загорнутий у серветку) або опустіть палець у холодну воду на 20 хвилин.
• Прийміть знеболюючий засіб (парацетамол, ібупрофен, але не ацетилсаліцилову кислоту) у дозі, що відповідає віку.

Розтягнення зв’язок пальця

• Видаліть усі кільця або прикраси з травмованого пальця.
• Прибинтуйте травмований палець до іншого пальця.
• Покладіть холод на місце забитого місця (пакет з льодом, загорнутий у серветку) на 20 хвилин.
• Прийміть знеболюючий засіб (парацетамол або ібупрофен) у дозі, що відповідає віку.

Підозра на перелом або вивих пальця

• Видаліть усі кільця або прикраси з травмованого пальця.
• Прибинтуйте травмований палець до іншого пальця.
• Покладіть холод на місце забитого місця (пакет з льодом, загорнутий у серветку) на 20 хвилин.
• Прийміть знеболюючий засіб (парацетамол або ібупрофен) у дозі, що відповідає віку.

Поверхневі порізи

• Притисніть рану стерильною марлевою серветкою на 10 хвилин, щоб зупинити кровотечу.
• Ретельно промийте рану та шкіру навколо рани водою з милом.
• Обережно видаліть бруд із рани стерильною марлевою серветкою, змоченою у 2% розчині перекису водню або 0,05% розчині етакридину лактату (ріванолу) або фурациліну (1:5000).
• Змастіть шкіру навколо рани 5% настоянкою йоду.
• Нанесіть на стерильну марлеву серветку мазь з антибіотиком, покладіть на рану і забинтуйте.

Розмозжена рана на пальці руки чи ноги

• Промийте під проточною водою рану та шкіру навколо рани водою з милом.
• Змастіть шкіру навколо рани 3% йоду.
• Нанесіть на стерильну марлеву серветку мазь з антибіотиком, покладіть на рану і забинтуйте.
• Прийміть як знеболюючий засіб парацетамол або ібупрофен.

Піднігтьова гематома

• Покладіть холод на місце забитого місця (пакет з льодом, загорнутий у серветку) або опустіть палець у холодну воду на 20 хвилин.
• Прийміть знеболюючий засіб (ацетамінофен або ібупрофен) у дозі, що відповідає віку.
• Якщо гематома займає більше 25% нігтя, потрібна консультація лікаря.
• Якщо ніготь видалено при травмі, нанесіть на стерильну марлеву серветку мазь з антибіотиком, покладіть її на рану і забинтуйте.

Що робити з ампутованим пальцем?

• Зупинити кровотечу, бажано за допомогою давить і піднесеного положення кінцівки. Джгут накладають лише за сильному артеріальному кровотечі і ненадовго (10–15 хвилин), т.к. Тривалий недолік кисню веде до пошкодження тканин, а це створює найгірші умови для приживлення ампутованої частини пальця. Не слід накладати затискачі та перев’язувати судини, що видніються в рані.
• Накласти стерильну пов’язку на кукси.
• Не слід обробляти кукси антисептиками. Хімічне ушкодження тканин погіршує їх регенерацію.
• При неповній ампутації, коли кінцівка висить на тканинному клапті, накласти шину, щоб уникнути перегинання в області «тканинного містка», що певною мірою сприяє кровопостачанню ампутованої частини.
• Ампутовану частину пальця загорнути в суху стерильну серветку, покласти в поліетиленовий мішечок, щільно зав’язати і завантажити в термос або інший, більший розмір, мішок, наповнений холодною водою з льодом. Найкраща температура -4°С. Уникати безпосереднього контакту ампутованої частини пальця з льодом, щоб уникнути обмороження його тканин.
• Одночасно з проведенням цих заходів викличте швидку допомогу, щоб у максимально короткий термін доставити постраждалого в центр мікросудинної хірургії (або хірургічне відділення). Краще, якщо операція реплантації здійснюється у перші години після травми, хоча приживлення можливе протягом 6–8 годин після ампутації, за умови належного утримання ампутованої частини пальця.

Чого не можна робити

• Не накладайте шину на роздроблений палець, якщо лікар не рекомендував це робити. Іммобілізація (знерухомлення) може призвести до обмеження рухливості пальців.
• Не обробляйте рану «агресивними» протимікробними засобами (спирт, настойка йоду та ін.), це погіршує загоєння.

Коли звертатись за медичною допомогою

Викликайте швидку допомогу «03», якщо:

• відзначається сильна кровотеча, яку не вдається зупинити (посилання: перша допомога при кровотечі)
• внаслідок травми палець повністю або частково ампутований

Звертайтеся за медичною допомогою у будь-який час дня та ночі, якщо:

• Ви вважаєте, що серйозна травма;
• ушкодження схоже на вивих (палець викривлений або деформований);
• кровотеча не припинилася після 10-хвилинного прямого тиску у проекції судини;
• поріз дуже глибокий (наприклад, видно кістки або сухожилля);
• рана зяє і, можливо, знадобиться накладання швів;
• кров під нігтем викликає сильний біль;
• має місце повний чи частковий відрив нігтя;
• не вдається очистити забруднену рану або видалити стороннє тіло;
• поріз або ранок виглядають інфікованими (почервоніння шкіри навколо рани, припухлість або гній).

Зверніться до хірурга в першу добу після травми, якщо:

• ви вважаєте, що необхідно здатися лікарю;
• палець повністю не розгинається та не згинається;
• у Вас поріз або ранок, а після останнього щеплення проти правця пройшло більше 10 років (а для забрудненої рани – понад 5 років).

Зверніться до хірурга у будні дні, якщо:

• у Вас є інші питання чи проблеми;
• травма заважає роботі чи навчанню;
• через 3 дні після отримання травми біль не зменшився;
• через 2 тижні після отримання травми біль та припухлість в області ушкодження все ще зберігаються.

Профілактика

Дотримуйтесь здорового глузду і дотримуйтесь правил техніки безпеки, щоб запобігти утворенню ударів. Будьте уважні! Ніколи її просовуйте пальці у щілину дверей!

Якщо ваша робота пов’язана з будівництвом, носіть спеціальне взуття зі сталевими накладками на шкарпетки.

Звертайте увагу, де знаходяться руки дітей, коли відчиняєте або зачиняєте двері автомобіля. Не намагайтеся піднімати надто важкі для вас предмети.

Кіро, ти читала склад Олазоля? Левомецітін, кригокаїн. Ні, я розумію, що антибіотики це суворі реалії нашого життя, без них нікуди, але так, без серйозної причини, для звичайної обробки рани — впевнена, що воно тобі треба? Спробуй краще ацербін-спрей — це кислоти, в т.ч. . яблучна, ніякої шкідливої ​​фігні, можна навіть місячним манюнькам, тому що побіжок мінімум

2014-09-1414.09.2014 15:12:29, Gulnara_B

Всього 1 відгук Прочитати всі відгуки.

Травматична ампутація кінцівки

ТРАВМАТИЧНА АМПУТАЦІЯ КІНЦЕВОСТІ

Травматична ампутація виникає при відриві чи відсіканні кінцівки. Розрізняють повну та неповну травматичну ампутацію кінцівок та їх частин.

При повній ампутації відчленований сегмент кінцівки не має зв’язків із куксами. При неповній травматичній ампутації відбувається пошкодження судин, нервових стовбурів, сухожилля з частковим збереженням шкірного покриву та м’яких тканин.

За характером і механізмом пошкоджень тканин розрізняють такі види травматичної ампутації: від роздавлювання, гільйотинна (рубана, різана), тракційна (відрив), комбінована (з безліччю пошкоджень).

Кожен із цих видів ампутації має характерну відмінність і визначає показання до хірургічної тактики. Першорядне значення для успішного відновлення колишньої цілісності відірваної або відрізаної кінцівки (реплантації) має надання першої допомоги постраждалим та виконання необхідних умов зберігання та транспортування ампутованого сегмента кінцівки. Вирішальне значення має час від моменту травми до надходження потерпілого в хірургічне відділення.

Показанням до реплантації є: ампутація великого пальця кисті, множинні ампутації пальців у дітей, ампутація в області зап’ястя, ампутація передпліччя, ампутація на обох верхніх кінцівках, на обох гомілках або стопах. Чим менше зруйновані тканини відчленованої кінцівки або її кукси, тим більше підстав для хірургічної операції з реплантації.

Не підлягають реплантації: ампутовані нігтьові фаланги IV і V пальців, фаланги та пальці з численними переломами та широким розмозженням тканин.

Протипоказанням до реплантації є тяжкий загальний стан, старечий вік, критичний термін з моменту ампутації до вступу до лікарні. Наявність інших тяжких ушкоджень (множинна поєднана травма), що вимагають термінового хірургічного втручання та суттєво обтяжують загальний стан хворого. Велике розмозження тканин відчленованого сегмента. До найпоширеніших помилок і недоглядів при наданні першої допомоги постраждалим із травматичною ампутацією кінцівок можна віднести такі:

• направлення до неспеціалізованого медичного закладу;
• не доставлено ампутованих фрагментів тіла;
• ампутовані фрагменти були поміщені в холод, у результаті їх реплантація стала неможливою;
• ампутовані фрагменти були поміщені в лід, що призвело до їх заморожування і подальша реплантація їх неможлива.

Для зниження ступеня тяжкості наслідків травм, що супроводжуються травматичною ампутацією фрагментів (сегментів, частин) тіла, при наданні першої допомоги постраждалим з повною травматичною ампутацією фрагментів тіла рекомендується насамперед зупинити кровотечу накладанням джгута вище рівня пошкодження, прикріпити до нього записку із зазначенням часу та так накладання, потім накласти стерильну пов’язку. Залежно від ситуації, необхідно організувати пошук ампутату. Необхідно зробити максимум зусиль для його якнайшвидшого виявлення для того, щоб зберегти для потерпілого шанси на ретрансплантацію (хірургічне відновлення). Збираючи відокремлені фрагменти кінцівок, слід нехтувати окремими дрібними чи сильно пошкодженими частинами тіла, т.к. вони можуть бути використані під час реплантації хірургічним шляхом. Пошук та збереження ампутату не повинні перешкоджати проведенню екстреної допомоги для врятування життя потерпілого (зупинка кровотечі) та протишокових заходів. Ампутовані фрагменти зібрати, загорнути в стерильну серветку (сухе полотно, хустку), не очищати і не промивати. Укласти в два чисті прозорі поліетиленові пакети, вкладені один в інший, кінці подвійного пакета зав’язати. Пакет, що утворився, помістити в пакет з водою, не допускаючи попадання води в пакет з фрагментами тіла; вкласти в пакет із водою лід. Кінці подвійного пакета з фрагментами тіла випустити назовні і укладку, що утворилася, зав’язати, забезпечивши її запискою із зазначенням часу і дати травми. Такий спосіб консервації тканин дозволяє тривалий час зберігати відділені частини тіла у життєздатному стані. Ампутат повинен бути при досить низькій температурі, але не повинен безпосередньо стикатися з льодом або снігом, т.к. може виникнути холодове ураження тканин.

У всіх випадках насамперед слід звертати увагу на надання допомоги самому потерпілому та негайне направлення потерпілого до лікувального закладу. Постраждалого направити до спеціалізованого лікувального закладу, який має можливість виконувати реплантацію. Обов’язкова транспортна іммобілізація ушкоджень кінцівки.

Перш за все, необхідно зупинити кровотечу з кукси кінцівки або кисті накладанням пов’язки, що давить, надувними манжетами (джгут накладається в крайньому випадку). Замість стандартного джгута кровоспинного використовують ремінь, краватку, туго згорнуту хустку, косинку. Пошкоджену кінцівку тримати у високому положенні.

Укласти потерпілого, дати йому знеболюючий засіб, напоїти міцним чаєм. Поранену поверхню вкрити чистою або стерильною серветкою. Відчленовану частину кінцівки обернути стерильною або чистою тканиною, помістити в поліетиленовий пакет, який укласти в ємність, наповнену снігом, льодом, холодною водою. Не можна відчленовані палець, кисть, стопу та ін.

поміщати в холодильник, а також промивати будь-яким розчином. Пакет з ампутованим сегментом кінцівки повинен під час транспортування та зберігання перебувати у підвішеному стані, класти його не слід – це може внаслідок здавлення порушити життєздатність тканин. До пакета потрібно прикріпити записку із зазначенням часу травми.

При неповній ампутації провести ретельну іммобілізацію всієї кінцівки та охолодження відірваної частини. Постраждалого негайно доставити до лікувального закладу. Транспортувати потерпілого потрібно разом із ампутованою кінцівкою. Час транспортування має бути скорочений до краю.

При великих травмах, при відчленуванні верхньої кінцівки лише на рівні плеча, при ампутації стегна і верхньої третини гомілки, при поєднаних ушкодженнях внутрішніх органів хірургічна допомога надається у міських, обласних, районних лікарнях із залученням фахівців центру мікрохірургії. Терміни початку охолодження мають бути зафіксовані у документах, що супроводжують постраждалого.

При неповній ампутації кінцівки, коли збережено шкіру та інші м’які тканини, сухожилля, перетинати, відокремлювати їх від відірваної частини кінцівки не слід. Необхідна ретельна іммобілізація всієї кінцівки та охолодження відірваної частини.

• Кваліфікована хірургічна допомога надається за екстреними показаннями в обмеженому обсязі:
• Склад укладання: прозорий поліетиленовий пакет з льодом у вигляді кубиків загальною вагою до 1 кг, прозорий чистий поліетиленовий пакет для води, два прозорих чистих поліетиленових пакети для розміщення в них фрагментів тіла (два пакети гарантовано запобігають попаданню води на охолоджувані частини тіла, прозорість пакетів дозволяє лікаря оглядати фрагменти тіла, не виймаючи їх із пакета).
• При t° до + 4° безпека в годинах:
• При t° більше + 4°

1. При перев’язці судин у рані накладають лігатуру лише з його ушкоджену частина, всіляко оберігаючи непошкоджений ділянку. 2. Залишати довгі (1,5-2 см) кінці лігатур. 3. Ввести хворому на антибіотики широкого спектра дії (за відсутності до них підвищеної чутливості). 4. При відчленуванні великих сегментів кінцівок або кількох пальців визначити групу крові та резус-фактор постраждалого та повідомити ці дані до приймального спокою спеціалізованого центру мікрохірургії. У всіх випадках за показаннями мають бути проведені протишокові заходи, утримання та тривалість яких визначається тяжкістю стану потерпілого. Обов’язкова транспортна іммобілізація ушкоджень кінцівки. Тривалість збереження життєздатності відчленованого сегмента залежить від виду (повна, неповна) ампутації, «теплової» або «холодової» безпеки ампутованої кінцівки. Пальці — 16 Пензлик — 12 Передпліччя — 6 Плечо — 6 Стопа — 6 Гомілка — 6 Стегна — 6 Пальці — 8 Пензлик — 6 Передпліччя — 4 Плечо — 4 Стопа — 4 Гомілка — 4 Бедро — 4

Збереження ампутатів

Основним методом консервації тканин є їхнє охолодження до +40С.

1. Для охолодження слід використовувати лід чи сніг. Відчленований сегмент має бути поміщений у поліетиленовий пакет. Останній вкладають в інший пакет із льодом (снігом), змішаним із водою (рис.1).
2. При повному відокремленні сегментів кінцівок і транспортуванні потерпілого на велику відстань на додаток до цього пакети доцільно помістити в ізотермічний контейнер або використовувати три пакети для пакування ампутату (рис.2).
3. Слід впливати холодом на всю поверхню відчленованого сегмента, не допускаючи прямого контакту з льодом, щоб уникнути заледеніння тканин.

З цієї причини неприпустиме зберігання відчленованих сегментів у морозильних камерах холодильників, а також за негативної температури навколишнього повітря.

Необхідність мікрохірургічної допомоги:

• Травматичні ампутації пальців кисті
• Травматичні ампутації кінцівок
• Поранення кисті та передпліччя з пошкодженням кровоносних судин, нервів та сухожилля
• Поранення стопи та гомілки з пошкодженням кровоносних судин, нервів та сухожилля

У приймальний спокій необхідно повідомити таку інформацію: 1. Вік хворого. 2. Час травми та час початку охолодження тканин з порушенням кровообігу. 3. Тяжкість стану потерпілого. 4. Групу крові та резус-фактор пацієнта, якщо він точно відомий. 5. Рівень пошкодження та стан відчленованого сегмента (наявність додаткових травм), механізм травми.

Травматична ампутація – правила надання долікарської допомоги

Здається, якщо поставити головне тематичне питання з цієї статті, – «Що робити, якщо?…» – абсолютна більшість наших дорослих співгромадян навскідку відповість правильно.

За великим рахунком, нічого надскладного тут і справді немає: зупиняємо кров, хапаємо втрачену частину тіла, поміщаємо її в холод – і кулею доставляємо потерпілого до лікарні. Або мчить самі, якщо травма власна і поруч нікого.

Або, залежно від місця дії, негайно телефонуємо до Швидкої. Або …

Він, як відомо, криється в подробицях.

У наш перенасичений механізмами час ніхто від травми не застрахований, біда може статися навіть у кухні.

Тим не менш, травматичні ампутації пальців, кистей, передпліч, ступнів, стегон – трапляються не так часто, як можна було б очікувати: їхня частка становить близько одного відсотка в потоці всіх травм кінцівок (ампутації скальпів, геніталій, носів і вух теж зустрічаються , Але рідше).

Один відсоток – багато це чи мало? Та й взагалі, чим допоможе статистика у подібній, не приведи господи, ситуації?!

Хоча б тим, що попередить про головні небезпеки. У сотий, тисячний, мільйонний раз (який все одно не буде зайвим!) нагадає про те, чого треба остерігатися, чим люди наносять собі каліцтва, що роблять правильно, а що – навпаки. Сьогодні багато говорять про чудеса мікрохірургії, і це справді дива, які були зовсім неможливі ще років п’ятдесят тому.

Проте впадати в добродушно-захищений настрій, – у наш час, мовляв, що не відірви, все тут же пришьют назад, – повірте, ще дуже рано. Так, сучасні мікрохірурги вміють і можуть багато, але ми якось не звертаємо уваги на те, що найбільш сенсаційні, унікальні, що отримують всесвітню популярність приклади трансплантації та реплантації (тобто.

пересадки донорських органів та «пришивання назад» органів втрачених) виробляються хірургічними бригадами високої кваліфікації, у великих елітних медичних центрах з потужним науково-дослідним сектором; виробляються на такій апаратурі і з таким оснащенням, яке лікарі із середньої районної лікарні можуть побачити хіба що на різнокольоровій картинці в інтернеті… І якщо розібратися глибше, справжнє диво – це ті не такі вже й рідкісні випадки, коли реплантація відбувається у звичайних наших умовах, « простими» хірургами, спадкоємцями напівміфічних вже земських лікарів. Те, що залежить від нас, – якщо лихо таки трапилося, – дати цим небагатослівним хлопцям якнайбільше шансів на успішну реплантацію. Від нас залежить реагувати швидко, згадувати та розуміти чітко, діяти грамотно. У реальній ситуації це не так просто, як виглядає на екрані комп’ютера; в реальній ситуації потерпілому дуже боляче, погано і страшно, а для того, хто може і повинен допомогти, все трапляється надто раптово, не там і не вчасно. Підключатися до інтернету та «гуглити» буде ніколи. Швидше за все, сподіватися доведеться лише те, що було прочитано колись раніше.

amputationspecialist – Мікрохірургія кисті

Травматична ампутація
сегмента верхньої кінцівки – це повне чи неповне відчленування частини руки
внаслідок нещасного випадку.

Ампутація
пальців кисті знижує функцію кінцівки та загальну якість життя. Відчленування
більшого сегмента супроводжується крововтратою, шоком і може загрожувати
життю потерпілого.

У багатьох випадках ампутації сегментів кінцівок призводять
до стійкої втрати працездатності.

Найчастіше
травматичні ампутації відбуваються внаслідок травм при роботі з різними
механізмами (циркулярна пилка, гільйотинні ножиці, прес, різні
промислові обрізні ножі тощо), а
також внаслідок дорожньо-транспортних пригод, терористичних актів,
локальних військових конфліктів та стихійних лих.

Ампутації можуть
бути повними (ампутований сегмент повністю відокремлений від кукси) і неповними,
коли ампутована частина зберігає зв’язок з кінцівкою. Головна відмінність
ампутації від інших травм кінцівки – відсутність кровообігу в
сегменті.

Впровадження мікрохірургічної техніки в травматологію
зробило переворот у медицині та дозволило значно розширити можливості
лікування хворих із травматичними ампутаціями кінцівок. З’явився такий
термін, як “РЕПЛАНТАЦІЯ”.

Реплантаційна
хірургія почала своє існування близько 50 років тому, коли в 1962 Мальт
і МакХан повідомили про успішну реплантацію ампутованого плеча 12-річному
хлопчику.

Через рік у Китаї Чен зробив
реплантацію повністю відчленованого передпліччя, в 1965 Мередіт і Коман
реплантують кисть після ампутації на рівні кистового суглоба, і в цьому ж році
в Японії Коматсу і Тамаї, після неодноразових невдалих спроб, провели
успішну реплантацію. фалангового суглоба.

У 1967 році
в Шанхаї повідомили вже про 20 успішних реплантацій. У нашій країні перша
реплантація пальця виконана Акчуріним Р.С. 1976 року.

За минулі
півстоліття досягнуто значних успіхів у галузі реконструктивної мікрохірургії
кінцівок. Відсоток успішних реплантацій, за даними різних авторів з усього
світу, перевищує 90 відсотків.

І незважаючи на те, що реплантація кінцівки на
сьогоднішній день стала рутинною процедурою – це високотехнологічна операція,
яка потребує бездоганного володіння оперативною технікою.

Накопичений досвід дозволив розробити
техніку проведення реплантацій, визначити свідчення та протипоказання до них.

Реплантація –
це хірургічна операція з приживлення відчленованого сегмента кінцівки
(пальця, кисті, передпліччя). Найчастіше
операція проводиться за допомогою засобів оптичного збільшення.

Мета реплантації
– це не просто повернення втраченого сегмента кінцівки, але його подальше
функціонування, наскільки можна максимально наближене до функції здорової
кінцівки. У деяких випадках реплантація
неможлива. Це буває у разі руйнування ампутованого сегмента.

Тоді альтернативою реплантації буде
протезування, яке в наші часи досягло дуже високого рівня. Якщо сегмент після реплантації не
функціонуватиме, обмежуватиме роботу кінцівки або навіть заважатиме життя
пацієнта, то реплантація протипоказана.

Існують певні показання та
протипоказання до реплантації, але можливість її проведення зазвичай
розглядається окремо у кожному конкретному випадку.

Реплантація
сегмента кінцівки – це лише початок тривалого, багатомісячного лікування.

Тому, погоджуючись на реплантацію, пацієнт повинен бути повністю поінформований
про перебіг операції, можливі ускладнення, результати, післяопераційний режим, методи реабілітації, можливі повторні
операції.

Пацієнт повинен знати, що реплантована кінцівка ніколи не
буде такою, як до травми. На думку хірургів у всьому світі, хорошим результатом
можна вважати повернення 60-80% функції кінцівки.

Багато хто думає,
що «пришити» палець просто. Але реплантація – складна, багатогодинна операція, в
якій бере участь операційна бригада з 5-6 осіб, використовується
сучасне обладнання, спеціалізований інструментарій та надтонкий шовний
матеріал.

• Як же відбувається
  реплантація?
• Незалежно від
  сегмента кінцівки, що реплантується, будь-яка операція складається з трьох основних
  етапів:
• Первинна
  хірургічна обробка
• Травматологічний
  етап
• Мікрохірургічний
  етап
• Розглянемо основні
  етапи реплантації на клінічному прикладі.

Пацієнт з повною
травматичною ампутацією 2-3-4-5 пальців
лівої кисті циркулярною пилкою. П’ятого пальця не було доставлено до клініки.