Інтеграція України в ЄС: плюси і мінуси

28 лютого 2022 президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в Євросоюзі.

Цим листом Україна як європейська держава, яка поважає цінності, закріплені в статті 2 Договору про ЄС, має честь подати заявку на членство у Європейському Союзі, – мовиться у заяві.

Процедура вступу до ЄС

1. Процес долучення до Євросоюзу відбувається поетапно:
2. Підписання Угоди про асоціацію;
3. Включення в офіційну програму розширення ЄС;
4. Подача заявки на вступ;
5. Отримання статусу кандидата в члени ЄС;
6. Вступ до ЄС.

Зазвичай цей процес займає кілька років, але Україна через агресію Росії наполягає на спеціальній процедурі.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба написав у Twitter:

Найкраще рішення, яке зараз може ухвалити Євросоюз – це негайно взяти Україну до свого складу. Просто зараз зробити Україну повноправним членом ЄС. Історичні часи вимагають великих та історичних рішень, які здатні докорінно змінити динаміку подій. Це рішення – саме таке.

Союзники – за спеціальну процедуру

Пришвидшений варіант вступу України до ЄС одразу підтримали президенти 8 країн, про що вони повідомили у спільному відкритому листі.

Ми твердо віримо що Україна заслуговує на негайну перспективу вступу до ЄС,
– йдеться у повідомленні.

Які країни виступили за спеціальну процедуру вступу України в ЄС

• Болгарія,
• Чехія,
• Естонія,
• Латвія,
• Литва,
• Польща,
• Словаччина,
• Словенія.

Ці країни закликали інші держави-члени ЄС надати Україні політичну підтримку та дозволити інституціям Євросоюзу здійснити кроки для негайного надання Україні статусу країни-кандидата в ЄС.

Європарламент підтримав заявку України

1 березня Європарламент на позачерговому засіданні розглянув подання України і рекомендував надати їй статус кандидата на вступ до ЄС. За таке рішення проголосувала тотальна більшість зі 676 депутатів, присутніх у залі:

Таким чином, процес вступу запуститься вже цього місяця, адже 24 – 25 березня у Брюсселі відбудеться саміт ЄС.

Які плюси інтеграції України в ЄС

В Європейський Союз входять більшість розвинутих країн Європи, бути серед них це не тільки визнання й честь, а й реальні переваги. Перш за все ЄС надає всім своїм членам право користуватися усіма принципами та свободами, які дозволяють побудувати вільну й заможну державу. Бути в ЄС, означає “сидіти за одним столом” з представниками цивілізованого світу.

Економічний розвиток

ЄС – це відкриття ринків. Збільшення експорту, що дає нарощування виробництва, а отже і створює нові робочі місця, так і більший імпорт, що також має свою перевагу, адже росте конкуренція, а тому ціни знижуються, а якість товарів і послуг підвищується.

Якщо подивитись на польський досвід, то тільки після року в ЄС у Польщі був найвищий ріст ВВП, динамічне збільшення експорту, зміцнення довіри закордонних інвесторів, що супроводжувалось значним притоком інвестицій (за даними Нацбанку Польщі, інвестиції зросли приблизно на 50% і склали понад 6 мільярдів доларів США).

Освіта

Українські студенти й школярі матимуть можливість навчатися закордоном, а українська система освіти буде тягнутися до європейських стандартів. Наші діти зможуть навчатися у різних вишах Європи та отримати один диплом, що визнаватиметься у всьому світі. До того ж європейські студенти мають більшу стипендію.

Прапори України та ЄС / фото: Wikimedia

Захист прав споживачів та права людини

В ЄС суворо слідкують за тим, щоб інформація на упаковці продуктів відповідала дійсності й якості товарів. Й взагалі права людей набагато більше захищені ніж, до прикладу, в країнах Африки чи в Росії.

Захист від корупції

ЄС вимагає від країн-претендентів жорсткого переслідування корупції. Україна змушена більше докладати зусиль аби побороти цю біду, яка роз’їдає зсередини нашу державу. Вже створені нові антикорупційні органи, які можливо ще не працюють ідеально, але Україна рухається у правильному напрямку.

Робота в ЄС

Українці отримають можливість не тільки їздити на заробітки в ЄС, а й пропонувати себе як спеціалістів у всіх галузях на рівні з європейцями, отримувати досвід й передавати його українським підприємствам.

Візова лібералізація

Багато українців вже оцінили переваги безвізового режиму. Побачити світ стало більш доступним для нас.

Політичний вектор

І нарешті Україна раз й назавжди визначиться з тим, куди нам йти … на захід чи на схід.

Які мінуси інтеграції України в ЄС

Звісно є й негативні аспекти вступу в Євросоюз, але їх менше ніж переваг.

Висока конкуренція

Українська економіка не готова до конкуренції на всіх ринках Європи й з одного боку, це сприятиме розвитку, але багато хто змушений буде програти цю боротьбу. До того ж економічні зв’язки з Росією вже менші, але відмовитись від них відразу доволі важко.

Українець з прапором ЄС / фото: Wikimedia

Відтік робочої сили й мізків

Зараз стало легше поїхати на співбесіду в Європу. Ті фахівці, які можуть запропонувати свої послуги європейським компаніям, залишають Україну й віддають свій час й вміння для розвитку іншої держави.

Еміграція

Наші громадяни стали більше бачити життя в ЄС, порівнювати з Україною, багато, хто переїжджає назавжди з нашої країни.

Політичний націоналізм

Все-таки варто пам’ятати, Європейський Союз це лише об’єднання незалежних держав, які перш за все дбають про безпеку й інтереси власної землі. Україна розраховувала на більшу підтримку європейських країн у питаннях анексії Криму й агресії зі сторони Росії.

Україна стала членом “енергетичного Євросоюзу” під час війни. Що це означає

“Тепер наша електроенергія тече в ЄС, а європейська – в Україну”.

Іншими словами, коли в Україні виникне потреба у додаткових обсягах електроенергії, вона може звернутися до європейської енергосистеми по допомогу. А коли вироблятиме надлишок – а так часто було у довоєнні часи, особливо враховуючи потужності української атомної енергетики, – то може продавати свою електроенергію до Європи.

Раніше український енергетичний експорт був можливий лише через так званий Бурштинський “енергетичний острів”.

Єдиний “енергетичний фронт”

Як відзначив міністр енергетики України Герман Галущенко, приєднання до енергетичної системи Європи сталося під час війни і набагато раніше запланованого.

“Україна приєдналася до об’єднаної енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E на рік раніше запланованого”, – написав він у фейсбуку.

“Сьогодні на енергетичній мапі Україна стала частиною ЄС. Наша енергосистема відтепер є частиною об’єднаної енергосистеми Європи”, – зазначив міністр енергетики.

Надійне постачання електрики під час війни, зокрема, дозволило українцям підтримувати життєво важливий зв’язок

Енергосистема України від’єдналася від систем Росії та Білорусі вночі 24 лютого, за кілька годин до нападу Росії на Україну.

Тоді передбачалося, що це будуть планові випробування системи на міцність лише на три дні, а загалом приєднання до європейської системи має відбутися на початку 2023 року.

У спільній енергосистемі з Росією та Білоруссю Україна працювала ще з радянських часів, отримуючи звідти електроенергію, якої бракувало під час “пікового” навантаження.

Після початку війни Україна вирішила не повертатися до енергетичних зв’язків із Росією та Білоруссю, а її енергосистема працювала без збоїв весь час російської агресії, попри бойові дії та захоплення російськими військами найбільшої у Європі Запорізької АЕС.

“Росія захопила і бомбила наші станції, в тому числі атомні, наражаючи світ на ризик атомної катастрофи. Але українська енергосистема вистояла. Всюди, де було можливо, наші енергетики забезпечували людей електроенергією – військових і цивільних, домогосподарства і підприємства”, – повідомив міністр енергетики.

За його словами, це означає, що “Україна і Європа становлять тепер єдиний енергетичний простір. Єдиний енергетичний “фронт”, де ми підсилюємо одне одного”.

“Історична подія”

В операторі української енергосистеми НЕК “Укренерго” назвали приєднання до енергосистеми Європи “історичним”. Там повідомили, що саме рішення ухвалили ще 11 березня, а “фізичні операції по з’єднанню енергосистем проведено протягом 16 березня”. Разом із Україною до енергосистеми Європи приєдналася і Молдова.

“Цей крок дасть Україні можливість отримувати електроенергію, якщо агресор продовжить нищити нашу енергетичну інфраструктуру, і тим самим зберегти стабільну роботу енергосистеми”, – пояснили в “Укренерго”.

Там зазначили, що підготовка до цього тривала п’ять років, а тому Україна була технічно готова, залишалося випробувати систему на міцність.

“Вона довела свою стійкість, стабільно працюючи в автономному режимі під час військової агресії з боку Росії”, – зазначають в “Укренерго”.

Але найбільше переваг від приєднання до європейської енергосистеми Україна відчує після завершення війни.

“Синхронізація відкриє і для України, і для Європи широкі можливості для розвитку енергетичного ринку, переходу на відновлювані джерела енергії та зміцнення енергетичної безпеки Європи”, – заявив голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький.

Втім, залежність України від російської та білоруської електрики до війни була мінімальною, – за весь 2021 рік, за даними “Укренерго”, весь імпорт електрики становив 1,1% всього електроспоживання в країні, майже 70% імпорту припало на Білорусь, а 10% дала Росія.

Натомість залежність України від поставок російських та білоруських нафтопродуктів була критичною (до 70%), а також значною була залежність від імпорту вугілля та газу, який хоч і надходив за “віртуальним реверсом” із Європи, але був переважно російським за походженням.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!